Екологічне забруднення - загроза зростання онкогенного розвитку і злоякісних захворювань. Боротьба з раком та його наслідки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради

Білецерківський колегіум Білоцерківської міської ради Київської області

Відділення: Біологія

Секція: Біологія людини

Екологічне забруднення- загроза зростання онкогенного розвитку і злоякісних захворювань. Боротьба з раком та його наслідки

Роботу виконала: Чорна Яна,

Науковий керівник:

Орлюк Людмила Володимирівна

Біла Церква

2016



Зміст

Вступ

Розділ 1. Екологія як однин із чинників впливу на здоров`я людини

1.1 Взаємозв'язок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини

1.2 Наслідки Чорнобильської катастрофи на здоров`я та життя українців

1.3 Вплив життя в великому місті на самопочуття людини

Розділ 2. Онкогенетика: сучасний стан і перспективи розвитку

2.1 Сучасний стан онкогенетики

2.2 Географія раку

2.3 Види онкологічних захворювань та методи їх лікування

2.4 Вплив чинників навколишнього середовища на онкологічні захворювання

2.5 Онкогенний розвиток в Україні, стан медичного обслуговування з питань онкології в Україні

2.6 Профілактичні заходи проти екологічної злочинності

Висновок

Список використаних джерел

Додаток



Вступ

На сучасному етапі в медицині нема жодної проблеми, яка б привертала до себе таку увагу, як проблема рака. До питань про природу рака, причини його виникнення та способи лікування привернута увага не лише спеціалістів-онкологів, але й фізиків, хіміків, біологів, генетиків та медиків різних спеціальностей. Ці питання вивчаються не тільки в спеціальних науково-дослідних онкологічних інститутах, але й у численних наукових установах інших профілів: інститутах фізики та хімії, на кафедрах університетів та різних вищих учбових закладів.Цей підвищений інтерес до проблеми онкологічних захворювань не випадковий. Справа в тому, що протягом останніх десятиліть медицина досягла великих успіхів у боротьбі з інфекційними захворюваннями і багато з них (чума, холера, віспа, малярія та ін.) в економічно розвинутих країнах повністю ліквідовані, але кількість людей, що вмирають від раку в цих країнах, не тільки не зменшилася, а навіть зростає. Внаслідок цього докорінно змінилось співвідношення між різними хворобами, структурою захворюваності та причинами смерті. Онкогенні захворювання можуть бути спровоковані різними причинами, однією з вагомих причин є екологічне забруднення. Якщо на початку століття рак серед причин смерті займав сьоме місце, уступаючи перші місця туберкульозу, запаленню легень, гострим інфекційним хворобам, хворобам серця і судин, то тепер рак та інші злоякісні пухлини займають друге місце, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням.

Тоді чому ж сучасним лікарям не вдається побороти рак? Саме в цьому питанні й полягає проблематика мого дослідження.

Об`єкт дослідження: Забруднена екологія , як чинник впливу на здоров`я людини.

Предмет дослідження: Загрози для життя та здоров`я людини викликані екологічним забрудненням планети. Зростання онкогенного розвиту та злоякісних захворювань, викликаних забрудненням екології та природними чинниками.

Мета: дослідити взаємозвязок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини, екологічно зумовлені хвороби,онкологічні захворювання та їх зв'язок з екологічними особливостями середовища проживання.

Дослідження поставленої мети потребує вирішення таких завдань:

-Визначити вплив забруднення навколишнього середовища на здоров`я людини.

-Дослідити зростання розвитку онкогенних захворювань в світі за останні 20 років.

-Визначити захворюваність на екологічні хвороби в Україні.

-Охарактеризувати вплив Чорнобильської катастрофи на здоров`я українців.

-Визначити як виглядає забруднення атмосфери великого міста.

Методи дослідження: спостереження; вивчення документів і матеріалів; порівняння; аналіз; класифікація; абстрагування; періодизація; узагальнення.



Розділ 1. Екологія як однин із чинників впливу на здоров`я людини

1.1 Взаємозв'язок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини

Існування людства завжди базувалось на безперервній взаємодії, постійному обміні речовин та енергії з навколишнім середовищем. 3 самого початку існування людей на Землі їхня життєдіяльність проходила у навколишньому середовищі, а здоров'я формувалось залежно від впливу природних факторів на організм. До навколишнього середовища людина пристосувалась у процесі еволюції і без нього жити не може з огляду на те, що воно є одним цілим з її внутрішнім середовищем. Навколишнє середовище забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини, яка з початку періоду ембріонального розвитку до кінця життя контактує з компонентами цього середовища. До цих компонентів належать повітря, вода, ґрунт, харчові продукти тощо. З кожним днем забруднення екології зростає.Особливо великих масштабів забруднення навколишнього середовища досягло в наш час у містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Розширюється і поглиблюється шкідливий вплив забруднення середовища на людей, тому що кількість міського населення на Землі швидко зростає. Усі ці фактори малої інтенсивності протягом життя людини викликають хронічні хвороби, можуть спричинювати захворювання, зменшують фізичний розвиток дітей, скорочують тривалість життя людини, а також змінюють структуру захворюваності і смертності. Особливо великих масштабів забруднення навколишнього середовища досягло в наш час у містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Розширюється і поглиблюється шкідливий вплив забруднення середовища на людей, тому що кількість міського населення на Землі швидко зростає.Міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, в якому тисячоліттями проходило їхнє життя в стані рівноваги і стабільної біологічної цілості. Деградоване штучне міське середовище виявляє комплексну шкідливу дію на здоров'я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо.Зростає також загальна захворюваність. Крім того, високий рівень шуму в селітебній зоні сприяє підвищенню захворюваності населення на гіпертонічну і гіпотонічну хворобу, гастрит, виразкову хворобу шлунка, хвороби залоз внутрішньої секреції і обміну.

Сучасна соціоекологічна криза, що супроводжується катастрофічним погіршенням якості життєвого середовища і відповідно до цього зниженням рівня здоров'я народонаселення Земної кулі, поставила під загрозу не лише подальший розвиток людської цивілізації, а й існування людства взагалі. У зв'язку з цим медичні аспекти гармонізації взаємодії суспільства та природи набирають особливої ваги. Високий рівень здоров'я населення стає основним показником оптимізованої соціоекосистеми, а параметри навколишнього середовища, що забезпечують цей рівень, - визначальними критеріями при оптимізації соціоекосистем.

1.2 Наслідки Чорнобильської катастрофи на здоров`я та життя українців

Аварія 26квітня 1986року.

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС готувалися до зупинення четвертого блоку на планово-попереджувальний ремонт. Цим зупиненням вирішили скористатися, щоб провести випробування однієї з систем безпеки експлуатації реактора РБМК-1000. Але програма випробування мала серйозні недоліки. Внаслідок збігу цілого ряду обставин, починаючи з 1 години 24 хвилини 26 квітня, відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування реактора та будівлі 4-го блока (див. додаток А) і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля. Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли у приміщення нижньої частини реактора. В результаті склалася надзвичайна ситуація, яка вимагала термінових дій по нейтралізації небезпеки. Наслідки, які мала аварія на 4-му блоці Чорнобильської АЕС, дали підстави вважати цю подію катастрофою планетарного масштабу. Із 192 т палива, що знаходилося в реакторі 4-го блока, близько 4% було викинуто у повітря протягом 10 днів. В основному це були радіоактивний йод, стронцій, плутоній та деякі інші ізотопи. З урахуванням розпаду сумарний випад радіоактивних речовин становив 50 мільйонів кюрі. (див. додаток: А) Це рівнозначно наслідкам вибуху більш як 500 атомних бомб, подібних до тих, які скинуті в 1945 році американськими збройними силами на японське місто Хіросіму. Гарячий струмінь від реактора піднявся на висоту понад кілометр, впавши пізніше до кількасот метрів. Хмара, що виникла над ЧАЕС, під дією вітру пізніше посунулася на північ, накривши собою українське Полісся, деякі регіони Білорусії і Росії. Незабаром після катастрофи радіоактивні викиди були виявлені на території Швеції і Фінляндії, а згодом - Польщі, Німеччини, Франції. Радіація проникла в атмосферу всієї північної півкулі.

Значного забруднення зазнали водні джерела, особливо річки, що протікають неподалік від ЧАЕС і Київське водосховище, а також водозбірні площі басейнів рік Дніпро і Прип'ять. Сліди радіоактивності відразу після аварії були виявлені в усіх водосховищах Дніпровського каскаду, водою яких користуються понад 30 мільйонів жителів в Україні. Є небезпека проникнення радіонуклідів у підземні водотоки. Всього в Україні забруднено територію площею понад 50 тис. кв. км у 74 районах 12 областей (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Сумська, Тернопільська). На цій площі розташовані 2294 населені пункти. У цілому в Україні потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується понад 3,2 мільйона чоловік, серед них - близько 1 мільйона дітей. Після Чорнобильської катастрофи Україну оголошено зоною екологічного лиха. Чорнобильська трагедія заподіяла багато лиха Україні, сюди можна віднести й виведені з сільськогосподарського обігу родючі колись українські землі, і покинуті міста та села, і величезні кошти, витрачені на спорудження "Саркофага" і багато чого іншого. Але найдошкульнішого удару аварія завдала по здоров'ю українців, що не можна оцінити в грошовому еквіваленті, це стосується не тільки наших сучасників, але й багатьох (може й багатьох десятків) прийдешніхпоколінь.

Починаючи з перших днів аварії і до цього часу, здійснюється моніторинг стану здоров'я різних груп, постраждалих внаслідок аварії, і в першу чергу, досліджувалась функція щитовидної залози у дітей. Одержані дані свідчать, що на даний момент такі можливі прояви пострадіаційного впливу на щитовидну залозу, як збільшення захворюваності гіпотиреозом, аутоімунним тиреоідитом поки що себе не проявили, їх частота не виходить за межі відповідних показників в загальній популяції. Вивчивши деякі документи та матеріали та порівнявши показники захворюваності на рак та інші захворювання в різні періоди в мене склався невтішний висновок. Темп зростання захворюваності є найбільш високим у дітей у віці до 15 років: за період 1981-1985 рр. у дітей України нараховувалось 25 випадків раку, а з 1986 по 1994 рр. їх число склало 211. Найбільш виражене зростання відмічене, починаючи з 1990 р. В перерахунку на 100 тис. дитячого населення кількість випадків раку щитовидної залози у дітей України протягом 1981-1985 рр. коливалась в межах 0,04-0,06. В 1990-1994 рр. цей показник збільшився до 0,23-0,43 і перевищив "дочорнобильський" рівень в 6,5-10 разів. Отже, з ефектів, які сьогодні можна вважати реалізованими - це збільшення частоти захворювань на рак щитовидної залози і, перш за все, у дітей. Що стосується реалізації інших очікуваних ефектів (збільшення частоти онкопатології системи кровотворення, загальне зростання частоти захворювань онкологічного профілю), то сьогодні наука України не має достовірних даних, які могли б підтвердити їх.

Разом з тим, вивчення медичних наслідків аварії на ЧАЕС показало, що виявлено ряд негативних змін в стані здоров'я різних груп опромінених людей, які не були передбачені.

Дітей у віці до 15 років, евакуйованих із забруднених радіонуклідами територій (ЗРТ), в 1999 році здоровими визнано 23,7%; тих, хто проживає на забруднених територіях - 24,64%. Характеризуючи загальний стан здоров'я всієї постраждалої частини дітей, слід відмітити, що внаслідок Чорнобильської катастрофи їх захворюваність в післяаварійний період зросла і продовжує зростати порівняно із захворюваністю решти дітей України.

В структурі захворюваності провідне місце займають хвороби органів дихання, травлення, нервової системи, хвороби крові і системи кровообігу, вроджені аномалії, злоякісні новоутворення. При цьому слід відмітити, що захворюваність злоякісними новоутвореннями, вродженими аномаліями, хворобами крові і системи кровообігу перевищує відповідні показники в цілому по Україні.

1.3 Вплив життя в великому місті на самопочуття людини

Численні спостереження свідчать про те, що в містах склалися незрівнянно більше гірші умови проживання для людини, ніж у сільській місцевості. Це пов'язано з відносно несприятливими санітарно-гігієнічними умовами, викликаними скупченістю населення, наявністю численних джерел шуму та забруднень (див. додаток: В), відірваністю від природних умов. Урбанізація населення і низькі темпи відтворення сформували несприятливу демографічну ситуацію.

Міське середовище є логічним наслідком появи на Землі мислячих істот, наймолодших членів екосистеми. Прагнення людини до панування над природою, до її пізнання і використання цього панування і знань для освоєння життєвого простору Землі, впровадження соціального чинника в біологічні процеси існування людської популяції призвело до створення абсолютно нових, потужних по впливу на навколишній і внутрішній світ екосистем, під назвою " міське середовище ". Міське середовище згладила процеси природного відбору, пом'якшила вплив зовнішніх факторів, що визначають адаптацію людини, настройку імунної системи. При розумному ставленні до формування міського середовища створюються паритетні умови співіснування штучною і природного середовища. Найменше порушення цього паритету в результаті соціально-економічних, екологічних та інших перетворень незмінно викликає: зміна демографічних показників (народжуваності, смертності), зростання інфекційних захворювань (чума, туберкульоз, венеричні захворювання і т.п.). Значна щільність населення створює умови, що підвищують потенційний ризик впливу на здоров'я несприятливих факторів навколишнього середовища, сприяє швидкому поширенню інфекцій, значного вуличного травматизму. Місто впливає не тільки на спосіб життя, роблячи його більш легким і зручним, а й на здоров'я людини. Не секрет, що в селах тривалість життя людей більш висока, ніж у містах. Міське середовище проживання негативно позначається на здоров'ї людини. У наш час ця тема дуже актуальна, т.к все частіше ми бачимо навколо себе людей, на життя і здоров'я яких місто вплинув негативно. Народження дітей з астмою, автомобільні аварії, головні болі, підвищений артеріальний тиск, поширення венеричних хвороб, отруєння чадними газами - лише ті деякі приклади негативного впливу міста на людину. Переселення в місто маси сільських жителів, які були поставлені в нові умови соціального, торговельного, комунального, транспортного та іншого характеру, відбилося на розвитку психіки та психічне здоров'я міського жителя, його сімейно-побутових взаєминах, на рівні дітонародження. Соціальні фактори набули пріоритетного значення у формуванні здоров'я популяції. Прикладом цьому служить тісний зв'язок між захворюваністю і матеріальною забезпеченістю сім'ї. Встановлено зворотні кореляції між станом здоров'я дітей і величиною житлової площі, рівнем освіченості батьків.За даними проведеного мною дослідження у добре забезпечених сім'ях більше 80% дітей мають нормальний фізичний розвиток і тільки 12% мають дефіцит маси тіла. У тих сім'ях, де дохід нижче прожиткового мінімуму, дефіцит маси тіла виявляється майже у 30% дітей. У неблагополучних сім'ях нервово-психічні захворювання дітей спостерігаються в 3 - 4 рази частіше. Сам характер укладу життя в міському середовищі сприяє порушенню біологічного ритму життєвих функцій. Основні фізичні фактори впливу на здоров`я людини, яка живе в місті:

- Сонячна радіація;

- Електромагнітні випромінювання;

- шум;

-вібрації;

-Забруднення атмосферного повітря ;

-забруднення грунту ;

-забруднення води;

Висновок до першого розділу: екологія світу є надзвичайно забрудненою. Природа потребує уваги людини. Забруднена екологія - це один із чинників впливу на здоров`я людини. Завдяки забруднення екології у людини викликають хронічні хвороби, зменшується фізичний розвиток дітей, скорочується тривалість життя людини, а також змінюється структура захворюваності і смертності. Особливо великих масштабів забруднення навколишнього середовища досягло в наш час у містах, зокрема у великих індустріальних центрах.



Розділ 2. Онкогенетика: сучасний стан і перспективи розвитку

2.1 Сучасний стан онкогенетики

Проблема боротьби зі злоякісними новотворами є не тільки однією з актуальних у медицині, але й торкається багатьох аспектів соціального життя суспільства. У більшості промислово розвинутих країн смертність від злоякісних пухлин займає друге місце і реально зростає, головним чином через постаріння населення і погіршення екології. Так, у останні два десятиліття число чоловіків, що загинули від раку легень, зросло на 40%. У жінок 20% загального приросту смертності припадає на рак молочної залози.

Протягом останніх 15-20 років у світі та в Україні спостерігається загальний ріст частоти захворюваності злоякісними пухлинами. У середньому приріст загальної захворюваності складає приблизно 2% на рік.Неухильне зростання захворюваності злоякісними новоутвореннями молочної залози, тіла матки і яєчника в більшості економічно розвинутих країн світу диктує необхідність проведення комплексних досліджень з використанням сучасних методичних підходів з метою ранньої діагностики передпухлинної патології, а також оптимізації профілактичних заходів. Доцільним є створення регістрів ракових сімей, що має місце в ряді розвинутих країн.

Несприятлива екологічна обстановка в Україні, особливо в промислових районах, а також унікальна обстановка в Україні, яка виникла внаслідок Чорнобильскої катастрофи, обумовлює актуальність вивчення зв'язку захворюваності злоякісними новоутвореннями зовнішньо середовищними факторами.В Україні створена єдина система організації онкослужби, що включає республіканську, обласні та периферичні ланки. В усіх великих містах функціонують обласні й міські онкологічні диспансери.

Профілактика та раннє розпізнавання злоякісних пухлин у людини є актуальними. В наш час в онкології існує певна криза, оскільки, не дивлячись на застосування численних радикальних операцій, використання комплексної хіміотерапії, рентгено-радіотерапії, виживання хворих не підвищується, а смертність зростає. При цьому спостерігається збільшення числа первинно захворівших.Основною елементарною одиницею живого є клітина. На основі матричного синтезу білків і ферментів в ній здійснюється самооновлення. Індивідуальний розвиток будь-яких живих систем починається з клітини Часто, але не завжди, в клітинах ракових пухлин спостерігаються клітини з різним каріотипом. Вони виникають внаслідок порушень мітозу. На даний час загальновизнаною є поліетіологічна теорія виникнення раку. Існує безліч зовнішніх факторів , що у сполученні з певними внутрішніми передумовами викликають розвиток злоякісних новотворів. Важлива роль у розвитку раку відводиться характеру харчування, забрудненню зовнішнього середовища, шкідливим звичкам, професійним та генетичним факторам. Спадкоємна передача злоякісних новотворів виключена, але генетична схильність до виникнення деяких пухлин відзначена в 5-7% із загальної кількості хворих. Відомо близько 200 наслідуваних синдромів, що призводять до злоякісних новотворів через передпухлинну патологію Варто зазначити, що словом "рак" часто позначають злоякісні пухлини, які відрізняються за причинами їх виникнення, розташуванням в органах і тканинах, симптомами. Швидкістю росту, біологічними особливостями і ін. Зараз відоме 200 різних злоякісних новотворів. Отже "рак" історично є загальним поняттям, а термін цей вживається в широкому змісті і не говорить про форму чи тяжкість захворювання.Про причини появи пухлини відомо далеко не все. Схильність до раку того або іншого органу (наприклад, молочної залози, шлунку) успадковується, тобто носить сімейний характер. Строго кажучи, успадковуються гормональні відхилення в організмі або місцеві структурні порушення в якому-небудь органі (поліпоз кишечнику, рідні плями на шкірі і т.д.). Ці відхилення і неправильності і можуть привести до розвитку пухлини.



2.2 Географія раку

Зараз існує порівняно новий напрям у вивченні злоякісних новоутворень, який дістав назву географії раку.Складний комплекс різних природних факторів потребує глибокого вивчення для з'ясування причин поширення неоднакових форм раку у різних груп населення. Адже у будь-якій географічній зоні світу певні раси людей, окремі національності та народності хворіють на характерні для даної місцевості форми злоякісних пухлин.(див. додаток: Г)

У різних народів і в різних географічних зонах поширені різні форми раку. Японія і Росія "хворі" на рак шлунку. В США, розвинених країнах Європи, а також в крупних містах Росії переважають рак легенів і рак молочної залози (в Москві в 1996 від всіх форм раку померло 225 тисяч чоловік). Це результат забруднення середовища незаселеного промисловими відходами, вихлопними газами автомобілів, куріння тютюну, а також не завжди виправданої відмови від грудного вигодовування новонароджених.У Африці національна біда - рак печінки (малобілкова їжа), в Монголії і Казахстані - рак стравоходу (дуже гаряча і жирна їжа), в Індії і Середній Азії - рак порожнини рота (звичка жувати бетель). Пристрасть американців до легко засвоюваних продуктів без клітковини (до "швидкої їжі") привела до зростання в країні раку товстої і прямої кишок.Зміна місця проживання людей супроводжується поступовим зниженням (через покоління) захворюваності "рідним" раком і придбанням схильності до раку, переважаючого в новій країні мешкання.

Поширеність різних форм раку вивчають, аналізуючи умови життя, звички і особливості живлення населення, мінеральний склад ґрунту і води, всю сукупність екологічних умов; складаються і спеціальні карти, що відображають число захворювань різними формами раку в конкретних населених пунктах певного регіону.Проте частота поодиноких локалізацій уражень пухлинами в різних географічних зонах і країнах неоднакова. Медико-географічний напрям в онкології виник у зв'язку з дослідженням цих локалізацій хвороби в різних географічних зонах: на материках, у різних країнах, а також у різних районах однієї країни.Уперше вивчення географічних особливостей поширення раку почали проводити на Україні у 1938 році. Понад 80 експедицій організовано онкологічними інститутами ряду інших республік колишнього СРСР, які зібрали дуже цінні матеріали про особливості поширення різних форм раку в більшості областей нашої країни. Аналогічні дослідження географії раку проводяться і в багатьох зарубіжних країнах.Для вивчення географії раку насамперед потрібно одержати достовірну інформацію про частоту тієї чи іншої локалізації його в різних країнах або в різних районах однієї країни.

2.3 Види онкологічних захворювань та методи їх лікування

Рак шлунка.

У багатьох країнах і районах світу рак шлунка спостерігається дуже часто. Але є країни, де хворих з таким діагнозом відносно мало.

Найвищі показники захворюваності відзначено в Японії, а також серед населення цієї національності, яке проживає в інших районах світу (Бразилія, Гавайські острови та ін.). Причому в Японії рак шлунка становить майже половину всіх випадків раку в чоловіків і понад однієї третини в жінок. Після цієї країни особливо висока захворюваність на рак шлунка в Чилі, Ісландії та Фінляндії. Високі показники спостерігаються також в Австрії, Германії, Польщі, Румунії, Угорщині.Відносна висока захворюваність на рак шлунка в Росії та в Україні. В 1980-1990 роки вона займала перше місце серед онкологічних захворювань, але після аварії на ЧАЕС у 1986 році в Україні та Білорусії Захворюваність на рак шлунка відійшла на третє місце. Після захворюваності на лейкемії та рак щитовидної залози. На четвертому місці в цих країнах знаходиться рак молочної залози у жінок.

Рак товстого кишечника і прямої кишки.

Ця хвороба поширена в США, у тому числі і на Гавайських островах, однаково часто серед усіх етнічних груп населення. Високий процент захворювання на неї у Канаді, Шотландії, Данії, Англії, Ірландії. В країнах Африки і Японії ця форма раку буває рідко. Для хворих на рак товстого кишечника характерний так званий західний тип харчування, який містить багато висококалорійних жирів. Американський онколог Віндер вважає, що харчовий жир впливає на склад бактеріальної кишкової флори і відіграє істотну роль у виникненні раку товстого кишечника.

Рак молочної залози.

Ця локалізація - одна з найчастіших у жінок. Проте частота її у жінок різних країн коливається в досить широких межах.

Рак і злоякісна меланома шкіри.

Особливо висока захворюваність на цю форму раку в США, де вона найбільш поширена. За даними американського онколога М. Шімкіна, в США з кожних 18-19 жінок, які досягли 70-річного віку, одна захворює на рак молочної залози. Високий процент таких уражень в Канаді, Англії, Швейцарії, скандинавських та в інших країнах Західної Європи. В Україні захворюваність на цю патологію також постійно зростає. Найнижчий процент раку молочної залози в Японії та в інших азіатських країнах.

Ще наприкінці минулого століття було описано зміни шкіри обличчя і рук осіб (переважно селян і моряків), які цілий рік працюють під відкритим небом у будь-яку погоду. У них після тривалого періоду почервоніння, пігментації і надмірного зроговіння на поверхні шкіри утворюються велика кількість бородавчастих розрощень, на місці яких здебільшого і розвивається рак.

У 1966 році американський вчений Блюм писав, що гіпотеза про канцерогенну дію сонячного випромінювання на шкіру людини підтверджується такими фактами: рак шкіри виникає на частинах тіла, не захищених одягом; він спостерігається частіше в осіб, які працюють у не захищених від сонця місцях, ніж у тих, хто працює в закритих приміщеннях; частота захворювання вища в тих районах і країнах, де люди більше перебувають під впливом сонячного випромінювання; частіше він уражає білих, ніж негрів; це захворювання можна викликати у лабораторних тварин, діючи на них сонячним і ультрафіолетовим випромінюванням.

Методи лікування онкологічних захворювать: (див. додаток: Д)

-хірургічне видалення пухлини з прилеглими тканинми

-променева терапія

-хіміотерпія

-генна терапія

-нейтрон-захватна терпія

-імунотерапія

2.4 Вплив чинників навколишнього середовища на онкологічні захворювання

Добре відомо, що хворобу легше попередити, аніж лікувати. Окремі фактори негативно впливають на організм людини, підвищуючи можливість розвитку раку чи провокуючи злоякісний ріст. Називаються вони канцерогенами і діляться на кілька груп (фізичні, хімічні, біологічні і т.д.). Якщо звести до мінімуму контакт з ними, то і захворюваність раком неодмінно знизиться. Боротьба з окремими канцерогенами проводиться на державному рівні. Багато в профілактиці раку залежить від кожної людини (куріння, вживання алкоголю, неякісних продуктів харчування і т.д.), але в деяких випадках людина безсила. Прикладом є екологічний стан навколишнього середовища. На жаль, побічним ефектом науково-технічного прогресу є його постійне погіршення й все більший канцерогенний вплив на кожну людину. Статистика раку в Україні свідчить про те, що захворюваність невпинно росте.

Аналізуючи деякі документи та метеріали я виявила такі фактори ризику розвитку онкологічних захворювань:

1.Іонізуюче випромінювання

Доведено те, що даний фактор здатен спровокувати різні мутації в клітинах організму і дати початок злоякісному росту. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС - найбільш актуальні для України. В окремих регіонах радіаційний фон перевищує природній в рази, багато місць на роки стали непридатними для проживання. Викид великої кількості ізотопу йоду спровокував значний ріст захворюваності раком щитовидної залози серед дітей.

Продукція ядерної промисловості - в більшості випадків річ йде про добуток, обробку та використання урану. Поряд з великими підприємствами в районах родовищ завжди підвищений радіаційний фон, розповсюджується радіоактивний пил і реєструється підвищена в порівнянні з іншими регіонами онкологічна захворюваність.

2. Стан повітря

Кожна доросла людина щохвилини здійснює від 16 до 19 вдихів, 24 години на добу. Якщо канцероген якимось чином потрапляє в повітря, то він автоматично справляє постійний негативний вплив на організм людини. Доведено, що вплив невеликих доз на протязі значного проміжку часу в рази небезпечніше, аніж одноразовий контакт зі значною кількістю канцерогену.

3. Стан води

Багато міст розташовані на річках і озерах. Далеко не всі пункти забезпечені артезіанською водою, котру добувають з великих глибин. Найчастіше вода, котра подається в населені пункти, надходить прямо з відкритих водойомів та піддається очищенню на спеціальних станціях. Існує цілий ряд факторів, негативно впливаючих на стан води в природних водоймах.

4. Штучне середовище жилих та громадських будівель

Більшу частину часу сучасна людина проводить в приміщеннях, де на неї впливають деякі додаткові фактори ризику розвитку раку. Там створені умови для накопичення канцерогенів, оскільки повітря не може вільно циркулювати. Полімерні матеріали - використовуються при обробці стін, для теплоізоляції, при виготовленні меблів та шпалер. Якщо при будівництві не дотримуються всі норми і правила, то в приміщеннях можуть в великій кількості накопичуватись формальдегід, ацетон, бензол, бутилакрилат і багато інших речовин. Всі вони - сильні канцерогени.

5. Якість продуктів харчування

Людина знаходиться на вершині харчового ланцюга. Багато шкідливих сполук мають властивість накопичуватися в рослинах, м'ясі тварин, грибах, морепродуктах. Зрештою, все це може опинитися в організмі людини після прийому їжі.

2.5 Онкогенний розвиток в Україні, стан медичного обслуговування з питань онкології в Україні

В Україні сформована і функціонує струнка державна система організації онкологічної служби, яка займається всіма питаннями практичної і теоретичної онкології. Вона охоплює низку республіканських, обласних, міських онкологічних диспансерів і спеціалізованих відділень та науково-дослідних інститутів.

Станом на 2000 рік в нашій країні функціонує:

- 2 науково-дослідних інститути онкологічного та рентгенологічного профілю;

-45 онкологічних диспансерів;

-92 радіологічних відділення.

Надійність і об'єктивність вивчення ураження населення злоякісними пухлинами, ефективність диспансерного контролю та онкологічної допомоги перш за все базується на достовірній інформації. З 1994 року в Україні діє національний канцер-реєстр, основна діяльність якого спрямована на накопичення і моніторинг та аналіз інформації про хворих на злоякісні пухлини, як на всій території України, так і в окремих регіонах.В обласних центрах функціонують обласні онкологічні диспансери - багатопрофільні медичні установи, здатні керувати організаційно-методичною роботою з онкології у регіоні та надавати спеціалізовану діагностичну і лікувальну допомогу онкологічним хворим.

Основні завдання онкологічної служби:

- забезпечення ранньої діагностики і комплексного лікування онкологічних хвороб та передпухлинних процесів;

- диспансерне спостереження за хворими на злоякісні пухлини і передпухлинні захворювання;

- організація та проведення профілактичних заходів щодо злоякісних пухлин; екологія чорнобильський онкогенетика злочинність

- вивчення причин несвоєчасної діагностики та неадекватного лікування злоякісних пухлин і прийняття заходів щодо їх усунення;

- науково-практичні розробки та впровадження в практику нових методів діагностики та лікування злоякісних пухлин;

- реалізація заходів з підвищення онкологічних знань у медичних працівників з вищою та середньою освітою;

- протиракова пропаганда серед населення.

Хворі, в яких діагноз злоякісної пухлини встановлено вперше в житті, підлягають обов'язковій реєстрації. При цьому лікар повинен заповнити повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку чи іншого злоякісного новоутворення і в триденний термін відправити його до онколога.

До візуальних локалізацій належать:

- пухлини шкіри;

- пухлини слизової порожнини рота;

- пухлини щитовидної залози;

-пухлини молочної залози;

- пухлини зовнішніх статевих органів;

- пухлини прямої кишки.

З позиції організації протиракової боротьби велике значення має не тільки встановлення стадії хвороби, але й визначення клінічних груп.

Поняття "клінічна група" передбачає єдину категорію обліку, яка характеризує стан хворого на даний конкретний період часу і визначає тактику лікування. Розрізняють наступні клінічні групи:

- група Іа. Хворі з підозрінням на наявність злоякісної пухлини (підлягають дообстеженню);

- група Іб. Хворі з передраковими станами (підлягають оздоровленню);

- група ІІ. Хворі на злоякісні пухлини, які підлягають спеціальному лікуванню;

- група ІІа. Хворі на злоякісні пухлини, які підлягають радикальному лікуванню;

- група ІІІ. Практично здорові, яким проведено радикальне лікування з приводу злоякісних пухлин і у яких не виявлено рецидивів і метастазів пухлини. Підлягають спостереженню і профілактичному лікуванню;

- група ІV. Хворі із запущеною стадією хвороби, які підлягають паліативному і симптоматичному лікуванню.

Окремо слід сказати про місце і роль середнього медичного персоналу в наданні онкологічної допомоги населенню в сільській місцевості.

Успіх в діагностиці і лікуванні злоякісних пухлин та подальша доля хворого нерідко залежать від первинного звернення пацієнта в той чи інший лікувальний заклад.

Загалом, стан медичного обслуговування з питань онкологічних захворювань в Україні не є досконалим. Після визначення діагнозу великий відсоток хворих не починають належного лікування, адже воно потребує великих затрат.На жаль держава не виділяє потрібної кількості коштів на лікування онкохворих. Саме тому люди вдаються до самолікування та народної медицини. В більшості випадків таке лікування не є ефективним і збільшується ймовірність летальних наслідків. Дуже малий відсоток українського населення може дозволити собі правильне та ефективне лікування за кордоном.

2.6 Профілактичні заходи проти екологічної злочинності

Профілактична діяльність у сфері охорони довкілля є складовою екологічної політики держави. У преамбулі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р. екологічній політиці присвячені чотири рядки та зазначено, що ".Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього природного середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорони, раціональне використання і відтворення природних ресурсів".(див. додаток: Е) Соціальна цінність профілактики екологічної злочинності включає не лише скорочення сфери застосування кримінально-правових норм, але і зменшення ціни екологічної злочинності, тобто скорочення її шкідливих наслідків. Враховуючи надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки екологічної злочинності, неможливість усунення в багатьох випадках наслідків учинення злочинних посягань на природне середовище (забруднення довкілля, знищення об'єктів рослинного та тваринного світу, захворювання, смерть людей), пріоритетним напрямом повинна стати їх профілактика.

У профілактичній діяльності у сфері охорони довкілля, можна виділити такі її специфічні ознаки:

- множинності суб'єктів профілактики, а саме природоохоронних, контролюючих, судових та правоохоронних органів, координована діяльність яких спрямована на охорону екологічного правопорядку. В умовах розбудови в Україні правової держави його охорона передбачає неухильне виконання всіма суб'єктами екологічних відносин своїх обов'язків та суворе дотримання їх прав;

- різноманітності заходів, спрямованих на досягнення цілей профілактики екологічної злочинності.

Тісний взаємозв'язок регіонального та загальнодержавного аспекту профілактичної діяльності, адже спроби контролю екологічної злочинності в окремому регіоні можуть мати лише обмежений та тимчасовий характер: екологічна криза в одних областях країни неминуче відіб'ється на стані довкілля інших регіонів. Щоб перебудувати свідомість потенційних порушників законодавства про охорону природи, змінити їх ставлення до навколишнього природного середовища, треба застосовувати на практиці заходи юридичної відповідальності, навіть самої незначної. Екологічне правопорушення не повинно залишитися непоміченим, громадськість або посадова особа обов'язково мають відреагувати на нього. Профілактичне значення покарання обумовлюється не жорстокістю, а його невідворотністю.

Висновок до другого розділу: На сучасному етапі в медицині нема жодної проблеми, яка б привертала до себе таку увагу, як проблема рака. В Україні спостерігається загальний ріст частоти захворюваності злоякісними пухлинами. Якщо на початку століття рак серед причин смерті займав сьоме місце, уступаючи перші місця туберкульозу, запаленню легень, гострим інфекційним хворобам, хворобам серця і судин, то тепер рак та інші злоякісні пухлини займають друге місце, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням.



Висновок

Забруднена екологія - це один із чинників впливу на здоров`я людини. Завдяки забруднення екології у людини викликають хронічні хвороби, зменшується фізичний розвиток дітей, скорочується тривалість життя людини, а також змінюється структура захворюваності і смертності. Особливо великих масштабів забруднення навколишнього середовища досягло в наш час у містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Значно погіршила стан екології України Чорнобильська катастрофа. 26 квітня 1986 року, відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування реактора та будівлі 4-го блока і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля. Наслідки, які мала аварія на 4-му блоці Чорнобильської АЕС, дали підстави вважати цю подію катастрофою планетарного масштабу.Темп зростання захворюваності є найбільш високим у дітей у віці до 15 років: за період 1981-1985 рр. у дітей України нараховувалось 25 випадків раку, а з 1986 по 1994 рр. їх число склало 211. Найбільш виражене зростання відмічене, починаючи з 1990 р. Цей показник перевищив "дочорнобильський" рівень в 6-10 разів. Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього природного середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорони, раціональне використання і відтворення природних ресурсів



Список використаних джерел

1 Міністерство екології та природних ресурсів України стаття №215 (04.02.14) "Вплив екологічного стану навколишнього середовища на розвиток онкологічних захворювань".

2 І.М.Бондаренко. Організація онкологічної служби в україні-2011р.

3 Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945-1991, 2012р.

4 Наукова розробка питання з економічної та соціальної географії України "Вплив чорнобильської катастрофи на екологію країни"

5 Українські підручники/ Географія / Фізична географія України, 8 клас /

6 40. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

7 Дзісь Г. В. В епіцентрі людської біди, 2003р.

8 Проблеми Чорнобильської зони відчуження: Науково-технічний збірник/ М-во України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 1994р.

9 Державна служба з надзвичайних ситуацій (карта№144)

Інтернет ресурси:

10 http://www.cancer.ic.ck.ua/u_index_2_2.htm

11 http://toyhealth.ru/page/prichini-rozvitku-onkologichnih-zahvorjuvan

12 http://ukrhealth.net/profilaktika-onkologichnix-zaxvoryuvan/

13 http://subject.com.ua/psychology/psyho_pedagog/115.html

14 http://osvita.ua/vnz/reports/ecology/21417/



Додаток

А. Зруйнований реактор та будівля 4-го блока ЧАЕС

Б. Карта радіоактивного забруднення України цезієм-137 після аварії на ЧАЕС у 1986

В. Теплове забруднення

Г. Географія раку

Д. Променева терапія

Хіміотерапія

Е. Приклади екологічної злочинності

Размещено на Allbest.ru

...