Охорона геологічного середовища в місті Рівне

Размещено на http: //www. allbest. ru/

1. Загальна частина

1.1 Загальна характеристика урбогеосоціоситеми

Місто Рівне -- місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області.

Рисунок 1 Карта міста Рівне

Населення Рівного станом на 1 березня 2015 року становило 249477 осіб, що становить 21,5% населення області. На початку 2014 р. за чисельністю населення серед міст України Рівне посідало 25 місце.

У місті Рівному працює аеропорт «Рівне», який має статус міжнародного і призначений для прийому, обслуговування та відправки літаків усіх типів. Нині аеропорт обслуговує чартерні рейси.

Місто Рівне має помірно-холодний клімат. У місті Рівному протягом року випадає значна кількість опадів. Навіть під час самого посушливого місяці випадає багато опадів. Середня річна температура становить 7.2 ° C. 590 мм - середньорічна норма опадів. Опади є найнижчим в березені, в середньому 27 мм. Велика частина опадів випадає у липні, в середньому

85 мм.

Провідне місце в економіці міста займає промисловість, яка представляє наступні підприємства:

? Відкрите акціонерне товариство “Рівненська фабрика нетканих матеріалів”.

? ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго

? ПАТ «Агроресурс»

? Виробниче підприємство "Акватон"

? Науково-виробнича фірма “Продекологія”.

? Закрите акціонерне товариство «Рівненський домобудівний комбінат» працює на ринку виробництва залізобетону»

? Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібодар"

? Відкрите акціонерне товариство ”РІВЕНЬ”

? Відкрите акціонерне товариство ”Рівнеазот”

? Відкрите акціонерне товариство ”Поліссяхліб”

Рівне має розвідані родовища дорогоцінного каменю бурштину. Два з них вже експлуатуються ДП «Укрбурштин» і на їх базі функціонує ювелірна фабрика у місті Рівне.

Рівне має значні ресурси підземних, промислових і мінеральних вод.

Також дуже важливим для даного регіону є переробка та утилізація сміття, саме тому в 2013 році було побудовано сміттєпереробний завод, який має переробляти сміття не лише з Рівного, а й з області та із сусіднього Луцька.

В місті є об'єкти, які становлять потенційну екологічну небезпеку. Особливо небезпечними є об'єкти, аварії на яких можуть призводити до утворення зон надзвичайних екологічних ситуацій регіонального і міжрегіонального масштабу, мати катастрофічні наслідки для навколишнього природного середовища, створювати пряму загрозу здоров'ю й життю людей.

1.2 Характеристика ТОВ «Санком-Рівне» сміттєпереробного заводу

Поштова адреса: ТОВ «Санком-Рівне» сміттєпереробного заводу 33013, м. Рівне, вул. Шевченко, 45 Фактична адреса: 35301, с. Шпанів, вул. Лугова, 27 Телефон: Тел/факс (0362) 23-43-73 E-mail eko-indastry@ukr.net

ТОВ «Санком-Рівне» було відкрито влітку 2013 року. На заводі в три зміни працюють 54 працівники, в більшості сортувальники. Вони вибирають зі сміття пластик, папір, скло та метал. Усе це викуповуватимуть у підприємства інші фірми. 60% же сміття перероблятиме завод на альтернативне паливо для ПАТ «Волинь-Цемент». Сировиною на підприємстві є побутове сміття. Існують наступні види сміття:

- біологічні відходи;

- синтетичні, а саме: папір і деревина, нафтопродукти, метали, скло;

Склад сміття залежить від місця його виробництва. В місті будуть переважати полімерні матеріали та продукти целюлозно -- паперової промисловості. Поза містом більша частина буде складатися з органічних відходів деревини. Так як дане підприємство розташовано на околиці м. Рівне, тому на підприємстві перероблюються всі види побутових відходів. Потужності заводу дозволяють переробляти відходи не лише Рівного, але й області, а також сусідньої Волині, адже завод зможе приймати 100 тисяч кубометрів сміття щорічно.

Продукт переробки відходів ("флаф") планується використовувати у якості альтернативного палива на цементному заводі "Dyckerhoff AG" (ПАТ "Волинь-цемент", м. Здолбунів). За словами фахівців, дане паливо дозволить заводу економити значні кошти на покупці більш дорогого вугілля. Вартість комплексу становить близько 16 мільйонів євро, які виділяють німецькі інвестори. Потужність заводу - близько 60 тис. м3 на рік. Очікується, що термін окупності заводу складе 12 років. На початку своєї роботи завод переробляє до 70% сміття міста, а коли запрацює на повну потужність -- до 90%. Те сміття, що не перероблятиметься, складуватиметься на полігоні.

Рисунок 2 Розташування сміттєпереробного заводу

Концепція організації безвідходних виробництв виходить на новий рівень практичної реалізації. Сучасні технології дозволяють оптимізувати процеси виготовлення продукції з розрахунком на забезпечення повного виробничого циклу. Тобто утворюються тверді побутові відходи (ТПВ) не утилізуються, а відправляються на новий цикл виробництва. Однак дана концепція в більшості випадків реалізується лише частково. Відходи або не знаходять застосування на заводі який їх випустив, або ж не можуть бути відповідним чином відсортовані.

Саме для вирішення другої проблеми на даному промисловому підприємстві інтегрується сміттєсортувальний комплекс, за допомогою якого можна отримати готові очищені маси, паперу, скла, металу або пластику. Тобто після транспортування сміття надходить в склад, звідти на сортування і наступний цикл переробки.



Рисунок 3 Сміттєсортувальний комплекс

Отримання матеріалів, що переробляються і виробництво біопалива досягається шляхом застосування комбінації наступних технологій:

механічне розділення та перевезення

оптичне поділ

інсинерація

За допомогою таких підприємств, як сміттєпереробний завод ліквідуються такі проблеми як стихійні смітники, а також міські сміттєзвалища. Негативні фактори для навколишнього середовища: зараження підземних лужними продуктами, виділення неприємного запаху, розкид відходів вітром, мимовільне загоряння полігонів, безконтрольне виділення метану і неестетичний вигляд є тільки частиною проблем, відсутність площ, придатних для розміщення полігонів на зручній відстані від житлових районів.

Основними потенційними механізмами впливу заводу з переробки сміття є:

1. Атмосферне перенесення забруднюючих речовин з їх наступним відкладенням на поверхню ґрунтів.

2. Поверхневий стік фільтрату з території заводу.

Ґрунти безперервно обмінюються речовиною з атмосферою. Одним з процесів обміну є дифузія в ґрунт газів, що містяться в атмосфері і дифузія в атмосферу газів, що містяться в ґрунті.

Крім того, забруднюючі речовини з атмосфери осідають на ґрунт з атмосферними опадами.

Завод з переробки ТПВ з чотирма рівнями очищення димових газів забезпечує дотримання Європейських норм концентрації забруднюючих речовин у вихідних димових газах у гирлі димової труби.

При експлуатації сміттєпереробного заводу, згідно з проектними даними, викидаються такі забруднюючі речовини (таблиця 1):

Таблиця 1 Перелік речовин які потрапляють в атмосферу під час роботи сміттєпереробного заводу

№	Назва	Критерій	Значення критерію,мг/м3	Клас небезпечності	Сумарний викид речовини, т/с
11	Диванадій пентоксим	ГДК	0,002	1	0,020142
22	Кадмій динітрат	ГДК	0,0003	1	0,0020142
33	Кобальт		0,0004	2	0,0010071
44	Марганець та його сполуки	ГДК	0,01	2	0,0201424
55	Нікель	ГДК	0,001	2	0,201424
66	Оксид плюмбуму	ГДК	0,02	3	0,201424
77	Ртуть	ГДК	0,0003	1	0,0281993
88	Плюмбум та його неорганічні сполуки	ГДК	0,001	1	0,0201424
99	Талій карбонат	ГДК	0,0004	1	0,0020142
110	Хром (IV)	ГДК	0,0015	1	0,0010071
111	Діоксид азоту	ГДК	0,2	3	4,7680200
112	Аміак	ГДК	0,2	4	0,3840323
113	Оксид азоту	ГДК	0,4	3	0,7748000
114	Хлоридна кислота	ГДК	0,2	2	2,4170833
115	Арсен	ГДК	0,0003	2	0,0010071
116	Карбон (сажа)	ГДК	0,15	3	2,7829474
117	Сірчаний ангідрид	ГДК	0,5	3	8,0679445
118	Оксид вуглецю	ГДК	5,0	4	17,1502999
119	Фториди (газоподібні)	ГДК	0,02	2	0,1611389
220	Бензапірен	ГДК	1,00е-06	1	0,0004029
221	Зважені речовини	ГДК	0,5	3	2,1002417
222	Діоксини	ГДК	5,000е-10	1	0,0000000

Таким чином, викидається 22 забруднюючі речовини. Сумарний викид 22 шкідливих речовин становить (в перерахунку тон/рік) 1077.3 т/р, з яких: 11 твердих речовин - 11 рідких речовин/газоподібних. Сумарний викид за класом небезпеки становить: I клас небезпеки: 8 речовин -1,3 т/рік (0,12%), II клас небезпеки речовин 6 -73,6 т/рік, (6,83%), III клас небезпеки речовин 6 -512,2 т/рік (або 47,58%), IV клас небезпеки 2 речовини -489,6 т/рік (45,42%).

Вплив на поверхневі та підземні води

На території заводу водні об'єкти відсутні. Для заводу по переробці ТПВ основний негативний вплив на природні водні об'єкти пов'язано зі скиданням неочищених або недостатньо очищених стоків у водотоки.

Основну екологічну та санітарно-епідеміологічну небезпеку для підземних вод на території заводу являє надходження фільтрату у водоносні горизонти при недостатній гідравлічної ізоляції території заводу.

Просочуючись крізь шари відходів, у випадку їх нагромадження, дощова (тала) вода "збагачується" різними хімічними речовинами, які утворюються у процесі розкладання сміття. Така вода з розчиненими у ній забрудниками називається фільтратом.

Коли вона проходить крізь необроблені відходи, утворюється особливо токсичний (отруйний) фільтрат, у якому поряд з органічними рештками наявні залізо, ртуть, цинк, свинець та інші метали з консервних бляшанок, батарейок та інших електроприладів, причому це все приправлено барвниками, пестицидами, миючими засобами та іншими хімікатами.



1.3 Вплив полютантів на довкілля від ТОВ «Санком-Рівне» сміттєпереробного заводу

рівне безвідходний довкілля переробка

Вплив на тваринний світ в процесі експлуатації заводу по переробці ТПВ обумовлено, в першу чергу, порушенням рослинного і ґрунтового покриву, проведенням земляних робіт (траншеї, котловани), створенням і функціонуванням ряду об'єктів в межах будівельного майданчика, удосконаленням чи створенням нових автомобільних доріг, збільшенням інтенсивності руху на них.

Непрямий вплив проявляється в зміні умов існування тварин за рахунок вилучення і руйнування місцезростань, скорочення площ кормових угідь, забруднення навколишнього середовища, посилення дії чинника непокою, надає сильний вплив на багато видів фауни та флори і призводить до посиленням кочівель в радіусі кількох кілометрів від місця виробництва робіт.

Основними факторами впливу на популяції і співтовариства хребетних тварин в процесі будівництва та експлуатації заводу по переробці ТПВ є:

1.Безпосередній вплив на тварин.

2.Повна або часткова трансформація місць мешкання.

3.Занепокоєння - ефект присутності людини і шум працюючої техніки (для ссавців, птахів, амфібій).

4.Зміна фауністичної складу і структури населення тварин.

5.Порушення трофічних, топічних та інших зв'язків у зооценозах.

В результаті можливе формування збіднених, монодомінантних спільнот з плануванням екологічно пластичних видів.

Види відходів та їх вплив на довкілля

? Промислові відходи

До промислових відходів відносяться продукти, матеріали, вироби і речовини, що утворюються в результаті виробничої діяльності людини, що роблять негативний вплив на навколишнє середовище, вторинне використання яких на даному підприємстві нерентабельно. Часто велика кількість відходів є показником недосконалості конкретної технології виробництва.

Умовно промислові відходи поділяють на інертні і токсичні.

Інертні промислові відходи в основному утилізуються на полігонах ТПВ. До них відносяться: відходи деревини, відходи золи і шлаку, відходи пластмас, текстильні відходи та інше.

До токсичних промислових відходів відносяться фізіологічно активні речовини, які утворюються в процесі технологічного виробничого циклу і мають виражену токсичну дію на тварин, а також на людину.

? Будівельні відходи

Це в основному такі відходи, які утворюються в результаті різних реконструкцій, розборок старих будівель і будівництва нових будинків і споруд. До них відносяться тверді мінеральні відходи (керамзит, кераміка, азбоцемент, гіпс, відходи бетону), деревина та інші матеріали, що застосовуються в будівництві. Будівельні відходи прирівнюються до п'ятого класу небезпеки. Але абсолютно безпечними їх назвати не можна, наприклад, деревина, використовувана в будівництві, як правило, просякнута барвниками, які при спалюванні на сміттєспалювальному заводі утворюють газ, збагачений шкідливими домішками, теж саме відбувається і на звалищі в результаті гниття. Вивезення будівельних відходів вимагає виконання певних умов, таких як професійні водії, якісний і надійний автопарк компанії-перевізника, а також ємності - контейнери, призначені конкретно для будівельного сміття.

? Тверді побутові відходи (ТПВ)

Тверді побутові відходи (ТПВ) є відходами сфери споживання, які утворюються внаслідок побутової діяльності населення. Вони складаються з виробів і матеріалів, непридатних для подальшого використання в побуті.

Побутові відходи можуть перебувати як у твердому, так і в рідкому і рідше - в газоподібному станах. ТПВ - сукупність твердих речовин (пластмаса, папір, скло, шкіра тощо) і харчових покидьків, що утворюються в побутових умовах. Рідкі побутові відходи представлені в основному стічними водами господарсько-побутового призначення. Газоподібні - викидами різних газів. Це відходи, які накопичуються в житловому фонді, установах, підприємствах громадського призначення (школах, видовищних та дитячих установах, готелях, їдальнях тощо). Норма накопичення ТПВ змінюється, відображаючи стан постачання населення товарами і в теж час вона значною мірою залежить від місцевих умов.

Відповідно до ГОСТу всі промислові відходи поділяються на чотири класи токсичності:

I клас - речовини (відходи) надзвичайно небезпечні. До першого класу небезпеки відносяться відходи, що містять ртуть, сулему, хромовокислого, ціаністий калій, сурму трихлористе, бензапірен, окис миш'яку та інші високотоксичні речовини.

Ртуть. В атмосфері ГДК сд = 0,0003 (г/см3), ГДКрз=0,01 (г/см3).У повітря вона постачається з гідросфери при випаровуванні. Оскільки пари ртуті усемеро важче повітря, частина газоподібної ртуті перетворюється на тверду фазу і видаляється з повітряної середовища. Випавшая разом із атмосферними опадами ртуть поглинається ґрунтовими розчинами іглинистими породами, і навіть різними предметами, оточуючими нас - цементними, дерев'яними конструкціями, штукатуркою, текстильними виробами тощо.



Рисунок 4 Ртуть

Мінімальна кількість ртуті накопичується в рослинах, які ростуть на ґрунтах з низькими її концентраціями, зате принаймні підвищення концентрації у ґрунті вміст ртуті в надземних і кореневих органах рослин збільшується. Підвищення рівня змісту гумінових кислот у ґрунті знижує кількість ртуті, засвоюваної рослинами, з допомогою освіти ртутьорганічних комплексів. Під впливом мікроорганізмів такі комплекси можуть руйнуватися із заснуванням металевої ртуті, яка, випаровуючи, знову вступає у атмосферу.

Сулема, або дихлорид ртуті осаджує білок, що володіє сильним дезинфікуючим і антибактеріальною дією. Дихлорид ртуті застосовується для цілей зовнішньої дезінфекції як антисептичний засіб у розчинах (1:1000-2:1000) для дезінфекції шкіри, білизни, одягу, предметів догляду за хворими, для обмивання стін. Місцево препарати сулеми та інших солей ртуті застосовуються для лікування захворювань шкіри у вигляді мазей. Сулема -сильна отрута. Застосовуючи розчини дихлорида ртуті слід дотримуватися обережності, так як навіть при місцевому застосуванні препаратів сулеми можливе отруєння внаслідок їх всмоктування. Для дезінфекції металевих інструментів розчини сулеми не застосовуються, так як вони викликають корозію металів. Смертельна доза сулеми 0,2-0,3 г.

Ціаністий натрій (NaCN), володіє високим рівнем токсичної небезпеки, здатний викликати параліч тканинного газообміну і, як результат, швидке задуха. Смертельна доза ціаністого натрію становить 0,1 грам.

II клас - речовини (відходи) високонебезпечні. Наявність у відходах хлористої міді, хлористого нікелю, трехокісной сурми, азотнокислого свинцю та інших, менш токсичних речовин, дає підставу віднести відходи до другого класу небезпеки.

Хлориста мідь CuCl2, ГДК- 1 мг/м3. Мідь міститься в організмі головним чином у вигляді комплексних органічних сполук і відіграє важливу роль у кровотворенні. У шкідливому дії надлишку вирішальну роль, мабуть, грає реакція Cu2+ з SH-групами ферментів (фріден). З коливаннями вмісту Cu у сировотці та шкірі пов'язана поява депігментації шкіри. Реакції сполук міді з білками тканин верхніх дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту. Токсичність CuCl2 проявляється як дія Cu2+ і утворюється в організмі соляною кислотою. Потрапляння у шлунок тварин сульфату міді (CuSO4) викликає анемію, виразку шлунку, зміни в печінці, крововилив у нирках і сім'яниках, смерть. При вдиханні - запалення верхніх дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, ураження центральної нервової системи. У людей потрапляння CuSO4 або Cu(CH3COO)2 в шлунок викликає нудоту, блювоту, болі в животі, пронос, швидке поява гемоглобіну в крові та сечі, жовтяниця, анемія, при нирковій недостатності - смерть. Азотнокислий свинець. Нітрат свинцю токсичний Pb(NO3)2 є окислювачем і класифікується (як і всі неорганічні сполуки свинцю) ймовірно канцерогенна речовина для людини (категорія 2А) з боку Міжнародного агентства з вивчення раку. Отже, він повинен оброблятися і зберігатися з дотриманням відповідних заходів безпеки для того, щоб запобігти вдихання, прийом всередину або контакт з шкірою. Через небезпечного характеру та обмеженого застосування речовина повинна знаходитися під постійним контролем. ГДК = 0,01 мг/м3.

При прийомі внутрішньо може призвести до гострого отруєння, так само як і інші розчинні сполуки свинцю.

III клас - речовини (відходи) помірно небезпечні. Наявність у відходах сірчанокислої міді, щавелевокислой міді, нікелю хлористого, окису свинцю, чотирихлористого вуглецю та інших дозволяє віднести їх до третього класу небезпеки.

В основному він використовується для отримання різних з'єднань міді, в тому числі і гідроксиду міді.

Так само використовується в лабораторіях для зневоднення спиртів, застосовується при виготовленні мінеральних лаків і фарб, ацетатного волокна. Мідний купорос застосовується при отриманні мінеральних фарб, просочуванні деревини. У сільському господарстві він використовується в різних цілях. Найголовніше, це найстаріший і найефективніший фунгіцид, який призначений для обприскування плодових-ягідних декоративних дерев і чагарників від парші, моніліозу, антракноза та інших хвороб ранньою весною до розпускання бруньок, а також для дезінфекції ран у плодових. А ще в розчинах мідного купоросу протруюють насіння перед посівом для знищення спор цвілевих грибів на насінні. Може використовуватися як засіб відлякування зайців. Великого успіху мідний купорос домігся і в будівництві, запобігаючи гниттю дерев'яних споруд. Добре видаляє з поверхні плями іржі після протікання і виділення солей на бетонних поверхнях.

Також його застосовують для збагачення руди при флотації, у виробництві двосторонніх друкованих плат, в процесах гальванічного та хімічного оміднення. У харчовій промисловості мідний купорос (харчова добавка Е-519), консервант і емульгатор, використовують в якості фіксатора фарби.

Застосовується в гальваніці при покритті металевих виробів міддю.

Вимоги безпеки мідного купоросу ГОСТ 19347-99

Мідний купорос негорючий, пожежо- і вибухобезпечний, за ступенем впливу на організм відноситься до речовин 2-го класу небезпеки. Гранично допустима концентрація пилу мідного купоросу в перерахунку на мідь у повітрі робочої зони виробничих приміщень - 0,5 мг/мі.

Хлорид нікелю (II) NiCl2.. Застосовується в гальванотехніці; як каталізатор-переносник хлору з участю НСl або Cl2. Виходить при згорянні порошку Ni в струмі Сl2.Є продуктом кольорової металургії. ГДК- 0,002 мг/м3.

IV клас - речовини (відходи) малонебезпечні. Наявність у відходах марганцю сірчанокислого, фосфатів (P2O5), цинку сірчанокислого, хлористого цинку дає підставу віднести ці відходи до четвертого класу небезпеки.

Марганець сірчанокислий. Застосовується у виробництві феритів; як компонент барвників в текстильній та фарфорового промисловості; при виробництві свинцево-марганцевих сикативів; в органічному синтезі, як каталізатор, у тому числі при виробництві синтетичних жирних кислот; для виготовлення інших солей Мn; як електроліту при отриманні MnO2 та Мn.

Марганець сірчанокислий широко використовується як мікродобрива, в комбікормової промисловості. В овочівництві захищеного ґрунту використовується для основної заправки ґрунтів та субстратів. У середньому розчинна частина Мn у ґрунті становить 1 --10% від загального її змісту.

Фосфати (P2O5). При взаємодії фосфат-іонів з молібдатом у кислому середовищі утворюється гетерополікислота жовтого кольору, яка при дії відновника перетворюється на молібденову сіль. Однак відновлення слабким відновником (аскорбіновою кислотою) відбувається лише за підвищених температур, тобто за умов, коли поліфосфати і органічні ефіри фосфатної кислоти гідролізують з утворенням фосфатної кислоти, тому результати завищені. Введення в розчин солей стихію зумовлює утворення більш складної сполуки, до складу якої входить стихій у співвідношенні Sb:P=1:1. Реакція відбувається за кімнатної температури і швидко зростає інтенсивність забарвлення, а поліфосфати і складні ефіри фосфатної кислоти за цих умов участі у реакції не беруть, тому результати свідчать лише про наявність ортофосфат-іона в пробі природної або стічної води.

Усі види фосфату визначають безпосередньо після відбору проб. Частину проби фільтрують крізь щільний паперовий фільтр і у фільтрати визначають розчинні форми фосфору. Другу частину гомогенізують і визначають у ній концентрацію всіх форм фосфору - «загальний фосфор». В окремих випадках - особливо при великому вмісті органічних сполук, визначають «загальний фосфор» у профільтрованій частині проби ( в її рідкій фазі).

Флуориди. ГДК флуорид-іонів у питних водах становить 0,7 -1,2 мг/л. Флуор у вигляді фторапатиту СаF(РО4)3 входить до складу кісток і зубної тканини тварин і людини, тому його вміст у водах, що використовуються для питних потреб контролюють. У природних водах вміст флуоридів коливається в широких межах, тому воду річки Дністер дефторують, а в Прикарпатті, де води збіднені на цей елемент, воду вторують, оскільки як надлишок, так і нестача іонів фтору шкодять здоров'ю людей.

Небезпечні відходи - відходи, які містять шкідливі речовини, що володіють небезпечними властивостями (токсичність, вибухонебезпечність, пожежонебезпечність, високою реакційною здатністю) або містять збудників інфекційних хвороб, або які можуть становити безпосередню або потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини самостійно або при вступі до контакт з іншими речовинами.

1.4 Вибір та обґрунтування методу зменшення негативного впливу на стан екосистеми міста

Для запобігання забруднення поверхневих і підземних вод запроваджені наступні рішення:

1.Побудовано системи збору, відведення та очищення зливового стоку з території, виробничих стоків окремих цехів, господарсько-побутового стоку від всіх споруд заводу.

2.Застосування системи оборотного водопостачання для миття коліс автотранспорту, що перебувають на території заводу.

3.Повторне використання очищених стічних вод для технічних цілей (пожежогасіння, полив території і зволоження відходів, миття коліс автотранспорту, мийка обладнання і механізмів в цехах сортування біокомпосувания відходів тощо).

4.Застосування технологій та обладнання для очищення стічних вод, що дозволяють очищати води, що відводяться у природні водойми, до норм ГДК водойм рибогосподарського призначення. виключення скидання стічних вод на рельєф.

5.Забезпечення регулярного прибирання території від сміття з метою зменшення концентрацій завислих речовин у поверхневому стоці під час дощу і сніготанення.

Основними заходами для охорони геологічного середовища та ґрунтів є:

1. Очищення поверхневого стоку з території заводу.

2. Очищення виробничих стоків (в тому числі фільтрату).

3. Мийка коліс транспорту на в'їзді і виїзді на територію заводу.

4. Виключення витрат відходів у процесі їх перевезення.

5. Контроль санітарного стану території.

Заходи щодо зниження впливу об'єкта на навколишнє природне і соціальне середовище.

Для недопущення впливу об'єкта на навколишнє природне і соціальне середовище під час проведення будівельних робіт, необхідно дотримання наступних рекомендацій:

? зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу за рахунок

неодночасному роботи обладнання;

? дотримання правил техніки безпеки та пожежної безпеки при виконанні всіх видів робіт.

Для зменшення кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферу від працюючої техніки необхідно використовувати механізми:

? своєчасно пройшли технічну перевірку з відрегульованої паливною системою, що забезпечує викид забруднюючих речовин з вихлопними газами в межах встановлених норм;

? двигуни автомобілів і іншої техніки на час простоїв повинні бути заглушені;

? на виробництві слід розміщувати обладнання, необхідне для виконання певної технологічної операції.

Управління аварійними ситуаціями.

Можливі причини виникнення та розвитку аварійних ситуацій на розглянутому об'єкті умовно розділені на три взаємозалежні групи:

? Відмови устаткування;

? Помилкові дії персоналу;

? Зовнішні впливи природного і техногенного характеру, включаючи стороннє втручання.

Для зниження ризику виникнення аварійних ситуацій на підприємстві передбачені наступні заходи:

1) З метою зниження ризику відмов обладнання, передбачені наступні заходи:

? в апаратах, в яких можливе перевищення технологічного тиску вище розрахункового рівня, передбачені регулювальні та запобіжні клапани;

? своєчасний профілактичний огляд устаткування і поточний ремонт відповідно з рекомендаціями виробника обладнання;

? заміна деталей у відповідності з графіком обслуговування обладнання.

2) З метою зниження помилкових дій персоналу:

? на підприємстві будуть розроблені та затверджені програми навчання персоналу в навчально-курсових комбінатах та програми подальшої стажування з подальшим складенням іспитів постійно діючої екзаменаційної комісії, створеної на підприємстві;

? обов'язкове проведення інструктажу з охорони праці, стажування на робочому місці і перевірки знань вимог охорони праці;

? для кожного робочого місця повинні бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці;

? до роботи повинен допускатися тільки персонал, атестований на право ведення даного виду робіт, що пройшов всі етапи інструктажу і отримав допуск до проведення даного виду робіт;

? на підприємстві будуть розроблені та затверджені програми виробничого контролю з питань дотримання на робочих місцях вимог з охорони праці та промислової безпеки.

3) З метою зниження ризику виникнення зовнішніх впливів:

? огородження підприємства по периметру з установкою наглядової охоронних постів;

? цілодобова охорона об'єкта;

? пропускний режим.

Для швидкого виявлення і локалізації наслідків аварійних ситуації на підприємстві передбачені, в тому числі наступні заходи:

? автоматичні системи пожежогасіння

? передбачені первинні засоби пожежогасіння та індивідуальні засоби захисту працюючих;

? будівлі і споруди запроектовані з відповідними рівнями вогнестійкості та вибухобезпеки.

Організація екологічного контролю



Рисунок 5 Джерела регулювання природоохоронної діяльності

Спостереження за якістю атмосферного повітря.

Для підприємства згідно з законодавством встановлюються нормативи гранично-допустимих викидів, відповідно до проекту гранично-допустимих викидів (ГДВ), в рамках якого затверджується контроль за дотриманням встановлених нормативів викидів.

Спостереження за станом ґрунтів.

Враховуючи той факт, що значна частина земельної ділянки проектованого підприємства буде заасфальтована, ризик забруднення ґрунтів вкрай малий.

Забруднення ґрунтів можливо лише при збігу наступних факторів: порушення твердого покриття майданчика і наявність розливу нафтопродуктів або інших рідких хімікатів у місці руйнування покриття.

Для того, щоб виключити можливий ризик забруднення ґрунтів, необхідно вести постійний візуальний контроль стану твердого покриття майданчика, наявності розливів забруднюючих речовин (нафтопродукти, рідкі хімічні реагенти тощо) та наявності несанкціонованого розміщення відходів.

Кількість подачі води на плановане виробництво буде постійно контролюватися.

Оскільки очищення стічних вод планується робити на очисних спорудах підприємства, то в процесі експлуатації встановлені якісні і кількісні показники прийнятих стоків з підприємства.

В рамках виконання виробничого контролю проводиться організація лабораторних досліджень на межі СЗЗ і в зоні впливу підприємства, на території (площадці), на робочих місцях з метою оцінки впливу виробництва на навколишнє середовище.

1.5 Характеристика технологічної схеми процесу, який застосовується на ТОВ «Санком-Рівне» сміттєпереробного заводу

Завод розділений на 2 основних блоки:

? Сортувальний майданчик, який складається з будівлі приймання відходів і будівлі механічної сепарації;

? Біоелектростанція;

? Ці основні блоки представлені на наступній детальної блок-схемою об'єкта, яка включає в себе відповідну продукцію кожного блоку:



Рисунок 6 Блок-схема об'єкта сортувальний майданчик

Після в'їзду на територію сміттєвози потрапляють на платформні ваги. На в'їзді на сортувальну площадку передбачено чотири проїзди з платформними вагами для зважування сміттєвозів, що прибувають. В цілях зменшення заторів на території заводу зважування виїжджаючих сміттєвозів відбувається в двох проїздах з платформними вагами на виїзді.

Після первинного зважування розвантаження сміттєвозів здійснюється в закритому бункері прийому відходів.

Будівля прийому відходів здатна приймати відходи 24 години на день, 7 днів в тиждень, 365 днів на рік.

Переробне обладнання у приміщенні прийому буде працювати 7,5 годин в зміну (дві зміни на день), 6 днів в тиждень, 52 тижні на рік.

Першою будівлею сортувальної площадки є будівля прийому відходів. У закритому приміщенні розташовані 2 бункера прийому відходів. Три лінії прийому включають в себе все необхідне обладнання для живлення подальших сепараційних установок, розкриття пакетів, видалення небажаних матеріалів і т.д.

В кожному бункері передбачено 8 дверей

для розвантаження сміттєвозів і одна додаткова двері. Всього в блоці прийому відходів передбачено 18 дверей.

Будівля механічної сепарації

Будівля механічної сепарації буде працювати:

-7,5 годин в зміну;

-2 зміни в день;

-6 днів на тиждень;

-52 тижнів на рік.

В будівлі механічної сепарації сортується більша частина матеріалів для вторинної переробки для досягнення максимального ступеню чистоти отриманих матеріалів (чорних металів, суміші паперу, поліетилену, ПЕТ, полімерної плівки та скла)

Процес складається з наступних етапів:

- декілька кроків розділення (6мм, 60 мм, 130мм, 300 мм) за допомогою барабанних і вібраційних сепараторів з метою підвищення ефективності виділення матеріалів що перероблюються;

- вторинні відкривачі пакеті для відкриття мілких пакетів;

- подрібнювач для габаритних відходів ( вище 300 мм);

- сепаратор кольорових металів

- сепаратор чорних металів;

- балістичний сепаратор для видалення фракцій пластика (2D,3D і тонкої фракції)

- декілька оптичних сепараторів для видалення пластиків, паперу, скла та інертних газів

- ручне видалення забруднень з потоків розділених відходів( на закритих станціях;

- компактори для пресування відновленого паперу та пластиків;

- прес для пакування відновлених металів.

Біоелектростанція ( БЕС) буде частиною об'єкта по переробці відходів та перетворювати отриману сировину в енергію ефективним та екологічно безпечним методом.

Размещено на Аllbеst.ru

...