Діяльність Волинського обласного управління водних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет: екології та приладоенергетичних систем

Кафедра: екології

Звіт про проведення виробничої практики на Волинському обласному управлінні водних ресурсів

Студентки групи ЕОС-31

Мартиненко Анни Олександрівни

Керівники виробничої практики

від підприємства : нач.в. викор. водних рес. та моніт. вод Савчук Л.А.

від університету :

к.б.н., доцент Остромухов С.В.

Луцьк 2016

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика Волинського обласного управління водних ресурсів

1.1 Історія розвитку підприємства

1.2 Форма власності та організаційна форма господарювання

1.3 Структура облводресурсів та схема управління

1.4 Основні завдання Волинського управління облводресурсів

2. Управління водними ресурсами області

2.1 Режими роботи основних водосховищ і водогосподарських систем

2.2 Аналіз забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки у 2014 році

2.3 Здійснення державного обліку водокористування, ведення водного кадастру

2.4 Аналіз санітарно-епідемічного стану земель водного фонду

2.5 Виконання природоохоронних заходів для покращення екологічного стану річок, водойм, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, їх економічна ефективність та соціальна значимість. Результати спостережень за станом водних об'єктів та ГТС

2.6 Встановлення прибережних захисних смуг та розробка проектів водоохоронних зон на території області

2.7 Паспортизація річок в області

2.8 Здійснення інженерно-геологічного моніторингу

3. Проблемні питання і шляхи їх вирішення

3.1 Проблеми водокористування та водовідведення

3.2 Шкідлива дія вод

3.3 Інші негативні фактори

3.4 Необхідні першочергові заходи на найближчі роки

4. Охорона праці

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Водні ресурси -- це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві.

Територіальний розподіл водних ресурсів України є нерівномірним і не відповідає розміщенню водомістких господарських комплексів. Найменша кількість водних ресурсів на Донбасі, Криворіжжі, Автономній Республіці Крим та південній області України.

Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки.

Гідрографічна сітка області представлена річками двох великих басейнів: р. Прип'ять і р. Зах.Буг. До басейну р. Прип'ять належать 102 річки , а до басейну Західного Бугу відносяться 24 річки.

Волинська область має найбільшу кількість озер (267 шт.). Найбільші і наймальовничіші - Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцимир, Перемут, Оріхове, Волянське, Біле, Любязь. За походженням більшість озер-карстові, менша - заплавні. волинський природоохоронний екологічний водойма

У Волинській області в експлуатації станом на 01.01.2015 р. знаходиться 9 водосховищ. Використовуються вони для зволоження осушених земель на меліоративних системах, риборозведення та масово-культурного відпочинку населення.

На території області нараховувалося 935 ставків, основними джерелами живлення яких були талі, повеневі, дощові і підземні води.

Для проходження виробничої практики я вибрала Волинське обласне управління водних ресурсів. Під час перебування тут я ознайомилась із діяльність Волинського облводресурсів, методами та засобами управління, його організаційною структурою; навчилася вирішувати конкретні виробничі завдання, розробляти паспорт водного об'єкта та режими роботи водосховищ.

Об'єктом дослідження під час виробничої практики я обрала Волинське обласне управління водних ресурсів, а саме, процес роботи працівників, оскільки саме їх відповідальність повинна відповідати певним нормам та правилам управління підприємством.

Отже основною метою виробничої практики є вивчення особливостей діяльності праці керівників різних рівнів, поглиблення та систематизування знань і вмінь, отриманих при вивченні певного циклу теоретичних дисциплін, а також здобуття певного практичного досвіду.

1. Загальна характеристика Волинського обласного управління водних ресурсів

1.1 Історія розвитку підприємства

Волинська область розташована в північно-західній частині України і займає територію площею 20,2 тисяч квадратних кілометрів, що складає 3,5 відсотка до території держави.

Землі, які потребують проведення заходів по покращенню умов поверхневого стоку, водно-фізичних властивостей грунтів, захисту від затоплення і підтоплення внаслідок надлишкових атмосферних опадів та повеневих і паводкових вод становлять 845 тисяч гектарів. Вказані землі розташовані в основному в північних районах області. В цих районах під виробництво сільськогосподарської продукції використовувались підвищені малоконтурні ділянки, які як острівки розташовувались серед болотних масивів. Тому мрією селян Волині було осушення і освоєння заболочених і перезволожених угідь.

Спроби осушити болота і заболочені землі на території області вперше були здійснені в 70-х роках дев'ятнадцятого сторіччя. Західною експлуатацією генерала Жилинського було побудовано Турський і ряд інших магістральних і рідку мережу осушувальних каналів для покращення природних сіножатей і лісів, а також для створення водних шляхів для сплаву лісу.

В зв'язку з низьким інженерним рівнем систем та їх експлуатації канали швидко замулились, а території знову заболотились.

Обсяги робіт по осушенню земель на території області значно зросли на початку 20-го сторіччя і продовжувались за часів панської Польщі. В цей період в умовах відсталого роздрібного сільського господарства, відсутності землерийної і спеціальної меліоративної техніки осушувальна мережа була влаштована на площі понад 150 тисяч гектарів. Були побудовані такі осушувальні системи як Цирська в Камінь-Каширському районі, верхів'я р. Конопельки в Ківерцівському районі, Мельницька і Красновільська в Ковельському районі та ряд інших систем.

В 1948 році при обласному управління сільського господарства був створений відділ водного господарства, якому доручалось рішення питань по паспортизації водних джерел і споруд, меліорованих земель, організація робіт по будівництву осушувальних систем і їх експлуатації. В відділі працювало дві людини, а саме: Ханко Віктор Данилович і Черничинець Іван Іванович.

На той час на облік і обслуговування було взято 90 міжгосподарських і 52 внутрігосподарських осушувальних систем загальною площею 142,9 тисяч гектарів та 966 споруд. Більшість каналів були замулені і зарослі рослинністю, внаслідок чого з вказаної площі під вирощування сільськогосподарських культур використовувалось лише 30,3 тисяч гектарів. Для повернення меліорованих земель в сільськогосподарське виробництво силами землекористувачів за рахунок власних коштів з 1948 року розпочались роботи по ремонту осушувальної мережі і споруд на них. Всі роботи до 1951 року виконувались вручну. В цей період була розпочата робота по підготовці спеціалістів по меліорації земель, комплектуванню ними районних служб та господарств.

В серпні 1951 року було створене перше в області управління експлуатації осушувальних систем, яке розміщувалось в м. Ковелі і підпорядковувалось обласному відділу водного господарства. На обслуговування управління була передана міжгосподарська мережа в Ковельському, Луківському, Маневицькому, Рожищенському і Турійському районах

В цей період в машинно-тракторних станціях почали створювати загони з набором меліоративних машин (канавокопачів, болотних плугів) яким доручалось проведення робіт по нарізці, очистці осушувальних каналів та освоєнню земель. В 1955 році в них появився перший екскаватор. Машинно-тракторними станціями щорічно передавалось господарствам відновлених земель раніше осушених відкритою сіткою на площі до 10 тисяч гектарів.

У серпні 1954 року було створене обласне управління водного господарства. В управлінні працювало три спеціаліста: начальник і два старших інженери. Першим начальником управління був Ханко Віктор Данилович, який очолював його до 1959 року. В цей же час в м. Ковелі була створена будівельно-монтажна контора спеціалізованої механізованої колони тресту "Укрмехгідробуд", яка займалась будівництвом ставів, бурінням свердловин на воду та іншими водогосподарськими роботами.

В 1956 році в селищі Голоби була створена машинно-екскаваторна станція, в 1957 році Цуманська лугомеліоративна станція, в 1958 році Устилузька і Маньківська ЛМС, в 1959 році Камінь-Каширська, Луківська і Кримнівська ЛМС. Ці організації укомплектувались меліоративною технікою, що дало можливість розпочати будівництво осушувальних систем на інженерній основі. Однією з перших таких систем була Коритницька осушувальна система, яка була побудована в 1956-1961 роках в 15-ти господарствах Володимир-Волинського і Турійського районів. На системі було влаштовано 244 км відкритої і 304 км закритої осушувальної мережі, 58 шлюзів-регуляторів та 71 переїздів і мостів. В значних обсягах проводились роботи по відновленню існуючих і будівництву нових систем в більшості районів області. В цей час активну участь в проведені меліоративних робіт приймали господарство та місцеве населення. Методом народної будови було відновлено і побудовано багато каналів. Так, в 1960 році ними виконано 203,6 тис. м3 земляних робіт, побудовано і відремонтовано 195,5 км каналів, очищено від чагарників землі на площі 906 гектарів.

З 1960 року на меліоративних системах області була розпочата нарізка кротового дренажу і будівництво гончарного дренажу. Обсяги меліоративних робіт починаючи з кінця 50-х років щорічно збільшувались, площі осушених земель, що передавались господарством, зросли. Так в 1965 році було введено в експлуатацію 14204 гектарів осушених земель, в тому числі на відновлених системах на площі 9276 гектарів.

Особливо інтенсивного розвитку меліоративні заходи в області набули після Травневого Пленуму ЦК КПРС (1966 рік) на якому меліорація земель була визначена як одна з найважливіших складових інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в країні.

Для здійснення меліоративних робіт в області в 1965 році на базі будівельно-монтажної контори було створено Ковельське будівельно-монтажне управління №62, в селищі Голоби на базі машинно-екскаваторної станції Голобська ПМК-63, в м. Камінь-Каширськ - ПМК-70, в селищі Голоби ремонтно-механічні майстерні.

В 1964 році в місті Луцьку було створено Волинська експедиція інституту "Укрдіпроводгосп" на базі якої в 1969 році було реорганізовано в Волинській філіал інституту "Упрдіпроводгосп", а в 1991 році на його базі створено Волинське проектно-вишукувальне підприємство "Волиньводпроект", яке в 1994 році стало відкритим акціонерним товариством інститут "Волиньводпроект".

В 1967 році в місті Луцьку було створено трест "Волиньводбуд" в склад якого увійшли три будівельні організації, вісім лугомеліоративних станцій, ремонтно-механічні майстерні та автоколона. Першим керуючим трестом було призначено Пльотку Бориса Кіндратовича, який працював на цій посаді до 1993 року. В 1968 році в м. Луцьку була створена Луцька ПМК-101, в 1970 році на базі лугомеліоративних станцій були створені Кримнівська ПМК-197, Луківська ПМК-198, Любешівська ПМК-199, Устилузька ПМК-200, Маньківська ПМК-201. оснащеність будівельних організацій меліоративною технікою постійно зростала, обсяги робіт по меліорації земель збільшувались. Так, станом на 1984 рік в організаціях тресту нараховувалось 175 колісних тракторів, 215 бульдозерів, 43 корчувачі, 133 багатоковшових і 157 одноковшових екскаваторів, 835 автомобілів, в тому числі 68 автобусів.

Організаціями тресту за період з 1967 по 1995 роки було проведено роботи по будівництву нових та реконструкції раніше побудованих систем на. Особливо широкий розвиток меліорації почався після 1966 року. З 1966 по 1970 рік в експлуатацію було введено 72,5 тис. га, , з 1971 по 1975 рік - 72,1 тис. га, з 1976 по 1980 - 80,0 тис. га, з 1981 по 1985 - 83,9 тис. га, з 1986 по 1990 рік - 62,8 тис. га. Протягом цих років були побудовані зрошувальні культурні пасовища, побудовано 530 артезіанських свердловин для водопостачання тваринницьких ферм та інші види робіт. В результаті проведених меліоративних робіт в області осушено 416,6 тисяч гектарів раніше заболочених і перезволожених земель. На 47,9 тисячах гектарів побудовані польдерні системи. Для їх функціонування влаштовано 18,5 тис. км відкритих каналів, побудовано 336 км захисних дамб, 48 насосних станцій, 802 км експлуатаційних доріг, 15 тисяч гідротехнічних споруд, 10 водосховищ.

В вересні 1988 року на базі тресту "Волиньводбуд" та облводгоспу було створене проектно-будівельно-експлуатаційне об'єднання "Волиньмеліоводгосп", яке функціонувало до серпня 1991 року. При реформуванні об'єднання було створено ВАТ "Волиньводбуд", обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства та об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів. В 1993 році до складу облводгоспу увійшла гідромеліоративна партія, яка розташована в м. Ковелі. В зв'язку з значним зменшенням обсягів меліоративних робіт в 1994 році об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів була приєднана до облводгоспу. В 2005 році управління осушувальних систем перейменовані в міжрайонні і районні управління водного господарства.

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державний комітет України по водному господарству реорганізовано у Державне агентство водних ресурсів України. (Держводагенство України).

Наказом Держводагенства України від 06.05.2011 року №48 "Про оптимізацію бюджетних водогосподарських організацій у зв'язку з утворенням Державного агенства водних ресурсів України" з 16 травня 2011 року Волинське обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства перейменоване у Волинське обласне управління водних ресурсів (Волинське облводресурсів).

Волинське обласне управління водних ресурсів знаходиться у м. Луцьку, вул. 8-го Березня, 1

1.2 Форма власності та організаційна форма господарювання

Волинське обласне управління водних ресурсів є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику у сфері розвитку водного господарства і гідротехнічної меліорації земель, управління, виконання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсівУкраїни.

У своїй діяльності Волинське вод ресурсів керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, наказами, дорученнями та іншими документами Держводагенства, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також положенням про Волинське обласне управління водних ресурсів.

Волинське облводресурсів у межах своїх повноважень забезпечує на території Волинської області вирішення питань щодо експлуатації державних меліоративних систем, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, гідротехнічної меліорації земель, вирішує в уставленому порядку разом з органами виконавчої влади та іншими організаціями питання забезпечення населення та галузей економіки водними ресурсами, здійснює від імені Держводагенства виробничі функції з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об'єктами, що перебувають у державній власності.

1.3 Структура облводресурсів та схема управління

1.4 Основні завдання Волинського управління облводресурсів

1. Реалізація в області державної політики щодо розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів,здійснення у водогосподарському комплексі області єдиної технічної політики, впровадження досягнень науки і техніки, передового досвіду роботи.

2. Забезпечення потреб населення і галузей економіки області у водних ресурсах.

3. Проведення заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь області.

4. Організація робіт з експлуатації, капітального та початкового ремонту меліоративної мережі, водосховищ та інших водогосподарських об'єктів, що знаходяться на балансі Волинського облвлдресурсів.

5. Раціональне використання бюджетних коштів на виконання природоохоронних заходів, утримання та експлуатацію водогосподарських об'єктів та капітальних вкладень, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію і технічне удосконалення діючих систем, розвиток виробничих баз та інші об'єкти.

2. Управління водними ресурсами області

2.1 Режими роботи основних водосховищ і водогосподарських систем

Управління водними ресурсами на території басейну р. Прип'ять здійснює Волинське обласне управління водних ресурсів.

З метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь та господарських об'єктів від шкідливої дії льодоходу, повеневих і паводкових вод, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на водогосподарських об'єктах, в облводресурсів була створена комісія по пропуску льодоходу, повені та дощових паводків, укомплектовані аварійні бригади робітників з забезпеченням їх необхідними плавзасобами, механізмами та автотранспортом, проведено інструктаж та навчання складу аварійних бригад.

В підвідомчих організаціях було створено 34 аварійні бригади, в склад яких увійшло 352 робітники та інженерно-технічних працівники, за якими закріплено 76 одиниць техніки.

Раціональне використання водних ресурсів є хоч і складною, але досить актуальною проблемою сучасного водного господарства області. Малі річки характеризуються нерівномірністю стоку, як у межах року, так і за багаторічний період. У таких умовах, створені на річках ставки і водосховища забезпечують акумуляцію стоку у багатоводний період року з наступною віддачею з них у маловодні періоди.

Враховуючи ті обставини, що на значній території області (понад 400 тис.га) функціонують меліоративні системи, а 124 із 137 річок є магістральними каналами, у тому числі в басейні р. Прип'ять - 101 із 111, а в басейні р. Західний Буг - 23 із 26, у 2014 році проводились заходи по регулюванню стоку в екстрених ситуаціях, в тому числі і в засушливі періоди. В такі періоди режими роботи більшості водосховищ, каскадів ставків і мережі каналів були спрямовані на забезпечення водою виробничих потреб та пропуску санітарних витрат в річках. Ряд водосховищ, а саме: в басейні р. Прип'ять - Бихівське, Гривенське, Старомосирське та ін., з загальним проектним об'ємом 9,42 млн.м3, а в басейні р. Зах. Буг - Турське і Кортеліське об'ємом 25,7 млн.м3 заповнювались водою в період весняних і літніх паводків з допомогою насосних станцій, тобто є наливними. Майже всі вони розташовані в північній частині області, де знаходиться більшість меліоративних систем з механічною відкачкою води і двостороннім регулюванням водноповітряного режиму осушених земель.

Ковельське водосховище знаходиться у комунальній власності (Ковельська міська рада) і використовується для рекреації. Воно є русловим, постійно заповнене водою, частина його об'єму використовується в засушливі періоди для поповнення водності р.Турія.

Ряд ставків, основне призначення яких риборозведення, в 2014 році були використані також для забезпечення санітарних витрат на малих річках та струмках в засушливі періоди. З такою ж метою підвідомчими організаціями проводилось на водотоках шлюзування для підтримки задовільної санітарно-епідеміологічної обстановки.

2.2 Аналіз забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки у 2014 році

У 2014 році обсяги поверхневих вод в області становили:

- річковий стік - 3527,0 млн.м3, в т.ч. в басейні р. Прип'ять - 2318,0 млн.м3;

- об'єм заакумульований в озерах - 694,61 млн.м3, в т.ч. в басейні р. Прип'ять 210,74 млн.м3;

- у водосховищах - 29,27 млн.м3, в т.ч. в басейні р. Прип'ять - 7,17 млн.м3;

- у ставках - 35,54 млн.м3, в т.ч. в басейні р. Прип'ять - 25,91 млн.м3.

В 2014 році водокористувачами області забрано 87,43 млн.м3, що на 5,41 млн.м3 більше ніж у 2013 році. З підземних водоносних горизонтів - 53,26 млн.м3, з поверхневих водних об'єктів - 34,17 млн,м3, що у відповідності на 2,0 млн.м3 менше та на 7,41 млн.м3 більше ніж у 2013 році.

Галузями економіки використано 26,06 млн.м3 поверхневих вод або 0,6% від загального об'єму річкового стоку, з них: 25,01 млн.м3 - сільськогосподарськими підприємствами, 0,911 млн.м3 - промисловими, 0,119 млн.м3 - об'єктами житлово-комунального господарства і 0,02 млн.м3 іншими галузями.

Затверджені запаси підземних вод становлять 115,7 млн.м3, використано їх в 2014 році 40,33 млн.м3 або 35%, в тому числі в галузевому розрізі: - 1,723 млн.м3 - промисловими об'єктами, 14,89 млн.м3 - сільськогосподарськими підприємствами, 22,10 млн.м3 - об'єктами комунального господарства і 1,617 млн.м3 - іншими галузями.

2.3 Здійснення державного обліку водокористування, ведення водного кадастру

Державний облік водокористування здійснюється за допомогою звітності за формою 2-ТП (водгосп).

Загальна кількість водокористувачів області, що охоплені звітністю за формою 2-ТП (водгосп) становила на 01.01.2015 року - 980.

Облводресурсів разом з Управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністарції уточнявся Перелік водокористувачів, які здійснюють скиди у поверхневі водні об'єкти і об'єктів-забруднювачів. Попередньо, у первинних водокористувачів були зібрані дані про об'єми передачі і прийняття стоків з помісячною розбивкою. З водокористувачами, які звітувались вперше по формі 2-ТП (водгосп), проводились консультації в питаннях складання квартальних звітів. В 2014 році таких підприємств 17.

Для визначення вмісту забруднюючих речовин у зворотніх водах і їх категорії використовувались результати аналізів, проведених відомчими лабораторіями та лабораторією Волинської ГГМП. Розрахунки вмісту забруднюючих речовин у зворотніх водах і категорійність стічних вод, вказана водокористувачами у звітах 2-ТП(водгосп), перевірялись при прийманні звітів з допомогою програмного комплексу. Категорійність скидів стічних вод у поверхневі водні об'єкти визначалась шляхом порівняння фактичних показників з затвердженими ГДС.

Кадастрова інформація використовувалась у відділі для отримання висновків щодо можливості видачі дозволів на спецводокористування, при наданні в оренду водних об'єктів, та інших узгоджень, а також під час прийому звітів про використання води по формі 2-ТП (водгосп) для визначення розташування водозаборів звітуючих об'єктів-водокористувачів.

2.4 Аналіз санітарно-епідемічного стану земель водного фонду

Санітарно-епідемічний стан земель водного фонду в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в основному задовільний. Обстеженнями по дотриманню природоохоронного законодавства на цих територіях, проведених спеціалістами облводресурсів, а також підвідомчих йому організацій встановлено, що на окремих річках і водоймах проводилось розорювання прибережних захисних смуг ділянок загальною площею 32,14 га, що приводить до замулення продуктами водної та вітрової ерозії русел річок, зменшення їх пропускної здатності, погіршення екологічного стану водних об'єктів. Такі порушення зафіксовані на річках: Цир, Липа, Оконка, Залізниця, Бронниця, Прип'ять та ін.

Так на річках Кормин, Черемошна, Чорнявка, Осина, Гривка, Грушвиця, Любка, Красьоха Маневицького району, Стохід, Війниця, Турія Локачинського району, Ставкова, Рудка Ковельського району, Риловиця В.-Волинського району проводилось розорювання прибережних смуг з подальшим вирощуванням сільськогосподарських культур. Це спричиняє розвиток водної і вітрової ерозії на даних ділянках річок, та погіршення їх санітарного стану.

Прояви вітрової ерозії мають місце при розорюванні прибережних смуг річок Ясинівка, Коростинка на меліоративних торфових грунтах на території Камінь-Каширського району, Прип'ять Шацького району, МК Турський Ратнівського району.

З метою покращення санітарно-епідемічного стану земель водного фонду, службою облводресурсів надіслані рекомендації порушникам та представникам органів місцевого самоврядування щодо неухильного дотримання в подальшому положень Водного кодексу України та інших нормативних природоохоронних документів.

2.5 Виконання природоохоронних заходів для покращення екологічного стану річок, водойм, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, їх економічна ефективність та соціальна значимість. Результати спостережень за станом водних об'єктів та ГТС

На даний час уздовж річок завдовжки більше 10 км, навколо водойм, з загальної площі прибережних смуг 29,601 тис.га закріплені трав'яною, чагарниковою і деревною рослинністю 28,51 тис.га або 96,4%.

Для покращення екологічного стану річок і водойм області, їх водоохоронних зон та прибережних захисних смуг проводиться відповідна робота.

У 2014 році на водних об'єктах за рахунок всіх джерел фінансування проведено заліснення прибережних захисних смуг на річках: Прип'ять, Гапа, Неретва, Рудка, Козачівка, Стохід та інших, а також на Турському, Заболоттівському і Луківському каналах.

Заходи із залуження прибережних захисних смуг виконувались на ділянках протяжністю 2,5 км річок: Прип'ять, Вижівка, Гапа, Рудка, Неретва, Ставкова, Коростинка; струмка Стохідського та Луківського каналу.

У 2014 році виділені кошти з державного, обласного, місцевого бюджетів та кошти підприємств-водокористувачів на природоохоронні заходи, що використані в основному на розчистку русел річок, берегоукріплення, винесення в натуру прибережних захисних смуг, їх залуження і заліснення, будівництво захисних дамб від затоплення і підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь.

Для більш ефективного використання водних об'єктів, проведення на них водоохоронних заходів (винесення в натуру меж прибережних захисних смуг, їх заліснення, залуження, благоустрою), облводресурсів разом з місцевими органами влади та органами Мінприроди планує продовжити виконання природоохоронних заходів .

2.6 Встановлення прибережних захисних смуг та розробка проектів водоохоронних зон на території області

За період 1999-2014рр. були розроблені і затверджені проекти з створення прибережних захисних смуг уздовж річок Стир, Сапалаївка, Омелянка, Жидувка в м.Луцьку, Прип'ять, Вижівка, Хлинище, Турський к-л в Ратнівському р-ні, Стохід в смт Любешів, Серна в смт Торчин та смт Рокині Луцького району, Чорна, Турія в м. Ковелі та оз.Люб'язь в межах Люб'язької сільської ради Любешівського району, озер „Велище”, „Черепаха”, „Селище” на території Соловичівської сільської ради Турійського району та Велике Згоранське в Любомльському районі, Мілке в Ковельському р-ні, Озерянське в Турійському р-ні, Сірче в Камінь-Каширському районі.

У 2014 році Волинське облводресурсів не погоджувало проекти землеустрою, розроблених з метою встановлення меж прибережних захисних смуг.

Починаючи з 1985 року, в цілому по області фактично винесено в натуру 1764,95 км або 9502,81га прибережних смуг (32,1% від загальної площі прибережних захисних смуг області).

2.7 Паспортизація річок в області

На території Волинської області протікає 137 річок, з яких 1 відноситься до великих, 4 - до середніх та 132 - до малих річок. Станом на 01.01.2015 року розроблено 17 паспортів, що містять дані по 57 річках.

Згідно даних паспортизації 57 річок загальною протяжністю 1463 км відрегульовано і використовуються як водоприймачі для осушувальних систем в багатоводні періоди та джерела для зволоження осушених земель під час вегетації сільськогосподарських культур у засушливі періоди. Річки Прип'ять, Стохід, Турія, Вижівка, Путилівка і Чорногузка на загальній протяжності 302,4 км протікають на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення і підлягають охороні.

2.8 Здійснення інженерно-геологічного моніторингу

Сучасний стан руслових процесів, що розвиваються на р.Стир і Західний Буг, потребують невідкладного проведення комплексу природоохоронних і берегоукріплювальних заходів. Періодична зміна рівнів води у руслі, нерівномірність розподілу швидкостей по глибині і ширині русла, наявність поперечної циркуляції потоку на ділянках інтенсивного меандрування призвели до збільшення ширини русла і розмірів вигинів, а на ділянках, де ширина заплави є недостатньою для збільшення розмірів вигинів, русло починає врізатися в корінні схили долини. Тому інженерно-геологічний моніторинг і гідроморфологічні вишукування є першим етапом робіт для вирішення ряду практичних задач по регулюванню руслових процесів річки, які ставлять своєю метою наступне:

1. Контрольоване проведення необхідних заходів по зменшенню активізації руслових деформацій на окремих фазах розвитку руслозаплавного комплексу.

2. Послідуючу підтримку динамічної рівноваги природних і штучних екосистем в умовах активізації антропогенного навантаження на процесах формування руслозаплавного комплексу.

Великий вплив на розвиток руслового процесу має також бічна ерозія берегів, що сприяє утворенню островів, засміченню русла чагарниками і деревами, які утворюють на окремих ділянках русла завали і затори, змінюючи при цьому динамічну вісь потоку, його роздвоєння, а також сприяють відкладенню наносів в руслі.

На р.Стир в межах області є 6 ділянок, де інтенсивно відбувається переформування берегів.

Однак, незважаючи на наявність ділянок річки з ознаками бокової ерозії берегів, в області потребує вдосконалення системний інженерно-геологічний моніторинг (спостереження за переформуванням берегів та підтопленням територій).

3. Проблемні питання і шляхи їх вирішення

1. В області повільно здійснюється модернізація очисних споруд на підприємствах комунального господарства, особливо в малих містах і селищах міського типу. Причина - недостатнє фінансування. Один із шляхів вирішення - реформи в місцевому самоврядуванні.

2. Захист 51 населеного пункту області від затоплення і підтоплення повеневими і паводковими водами річок. Шляхи вирішення - будівництво захисних споруд.

3. Кріплення берегів річок Стир і Західний Буг. Остання річка - прикордонна і якщо зволікати з проведення відповідних заходів, то виникне загроза відторгнення частини території України до Республіки Польща.

3.1 Проблеми водокористування та водовідведення

Для покращення якості води в річках та недопущення подальшого забруднення водних екосистем, необхідно не допускати несанкціонованих скидів стічних вод у водоприймачі, здійснювати посилений контроль за господарською діяльністю на водних об'єктах та на землях водного фонду, впроваджувати нові технології очистки зворотних вод.

3.2 Шкідлива дія вод

В області гостро стоїть питання підтоплення населених пунктів і сільськогосподарських угідь при проходження весняної повені та паводків, особливо в північних районах в заплавах річок Прип'ять, Стохід та ін.

3.3 Інші негативні фактори

На Волині з кожним роком все більших масштабів набирає проблема, пов'язана з різким зростанням популяції бобрів, яких в області налічується близько п'яти тисяч. Бобри завдають значної шкоди захисним дамбам, будують загати та руйнують береги річок і меліоративних каналів. Внаслідок цього підтоплюються та затоплюються сільськогосподарські угіддя, лісові масиви та території населених пунктів. Особливо гостро відчувається ця проблема під час пропуску весняного водопілля та паводків. Усунення наслідків діяльності бобрів потребує значних фінансових затрат і людських ресурсів.

3.4 Необхідні першочергові заходи на найближчі роки

До першочергових заходів у найближчі роки, відносяться:

відновлення 170 км внутрішньогосподарської меліоративної мережі для запобігання підтоплення у районах області;

відновлення 426 км каналів та дамб міжгосподарської меліоративної мережі для відведення надлишкових повеневих і паводкових вод у районах області;

«Будівництво водоскидного споруди Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу Ратнівського району Волинської област» ;

захист від затоплення і підтоплення повеневими водами р.Стохід села Заріка Любешівського району;

будівництво дамби для захисту від підтоплення повеневими водами села Черськ та сільськогосподарських угідь Маневицького району;

захист від затоплення і підтоплення повеневими водами р.Турія села Мельники-Мостище Камінь-Каширського району;

заходи по кріпленню берега р. Західний Буг в районі погранзнаку 1055 Шацького району;

розчищення русла річки Західний Буг від затоплених дерев;

будівництво дамби для захисту від підтоплення повеневими водами с. Теребовичі Ратнівського району;

захист від затоплення і підтоплення повеневими водами р.Стохід села Пожіг Любешівського району.

4. Охорона праці

Закон України "Про охорону праці" - Закон України, що визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Прийнятий 14 жовтня 1992 р.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [4].

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно з Законом України “Про охорону праці” служба охорони праці створюються власником підприємства. Служба охорони праці займається вирішуванням наступних завдань:

• забезпечення безпеки виробничої праці, устаткування, будівельних споруд;

• забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

• професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

• вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих.

Навчання і перевірка знань по охороні праці робітників проводяться відповідно до «Типового положення про навчання з питань охорони праці» від 04.12.1999 р [4].

На Волинському облводресурсів на підставі цього положення діє ціла система інструктажів. Регулярно проводяться всі необхідні інструктажі працівників: вступний (при прийомі на роботу, відповідальний - інженер по охороні праці), первинний інструктаж на робочому місці (відповідальний начальник цехів), повторний і т. д.

Пряма відповідальність за безпеку праці Волинського обласного управління водних ресурсів і керівництво роботою по техніці безпеки покладена на начальника Волинського облводресурсів [1].

На підставі вищезазначеного положення на Волинському облводресурсів організоване навчання і перевірка знань по охороні праці керівників і фахівців, пов'язаних з організацією, керівництвом і проведенням роботи безпосередньо на робочих місцях і виробничих ділянках із здійсненням нагляду і технічного контролю за проведенням робіт [4].

Перевірка знань з охорони праці керівників, що поступили на роботу, і фахівців проводиться не пізніше за один місяць після призначення на посаду, для працюючих - періодично, не рідше ніж один раз в три роки.

Керівники, що поступили на роботу, і фахівці проводять ввідний інструктаж, який проводить інженер по охороні праці. Позачергова перевірка знань на підприємстві проводиться незалежно від терміну проведення попередньою:

- при введенні в дію нових або перероблених законодавчих і інших нормативних, правових актів по охороні праці;

- при зміні технологічних процесів і устаткування, що вимагає додаткових знань по охороні праці обслуговуючого персоналу; після аварій і нещасних випадків і т. д [1].

За наслідками виявлених недоліків і порушень по охороні праці начальником Волинського облводресурсів видаються накази по їх усуненню і накладаються стягнення на керівних осіб, які за це несуть відповідальність.

На Волинському обласному управлінні водних ресурсів особливих випадків виробничого травматизму і професійних захворювань не спостерігалось. Це пов'язано насамперед з дотриманням вимог охорони праці [4].

Висновки та пропозиції

Виробничу практику я проходила на Волинському обласному управлінні водних ресурсів.

Під час проходження практики я виконала програму практики в повному обсязі, дослідивши: напрямки роботи та організаційну структуру підприємства, її функції та повноваження.

При цьому я закріпила теоретичні знання, набула практичних навичок і досвіду виконання доручень на підприємстві, отримала великий досвід спілкування в трудовому колективі.

Я брала участь у розробці паспорта водного об'єкта та режиму роботи водосховищ, ознайомилась з водогосподарськими гідрологічними розрахунками, оформленням звітів про використання води по формі 2-ТП (водгосп) для визначення розташування водозаборів звітуючих об'єктів-водокористувачів та детальніше розглянула водні ресурси Волинської області.

Проаналізувавши роботу, оцінивши всі переваги і недоліки я зробила висновок, що для подальшої, успішної діяльності Волинського обласного управління водних ресурсів необхідно залучати велику кількість інвестицій, оновити техніку та комп'ютерне оснащення підприємства. В зв'язку з обмеженим фінансуванням з державного бюджету я б порадила працювати у напрямку залучення коштів Євросоюзу шляхом участі у міжнародних проектах. Тільки дотримуючись такої політики можна досягти високих еколого-економічних результатів.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

3. Закон України «Про охорону праці»

4. М.П. Купчик. Основи охорони праці: Підручник / М.П. Купчик, М.П. Гандзюк, І.Ф. Степанець та ін. - К.: Основа, 2000. - 416 с.

5. Вахула М.Є. Ковель. Волинська область. Путівник. Докладно і захоплююче. - Львів: Альбатрос, 2011. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru

...