Населений пункт

= (8.78 - 1)*(13,25 - 12,5) +13,25 = 19.1

=(8.78 - 1)*(3 - 2,1) +3 = 10

= (8.78 - 1)*(0,025 - 0 ) + 0,025 = 0,22

= (8.78 - 1)*(150 - 125) +150 = 344.5

Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство

= (57.4 - 1)*(13,25 - 12,5) +13,25 = 57.4

= (57.4 - 1)*(3 - 2,1) +3 = 53.8

= (57.4 - 1)*(150 - 125) +150 = 1560

= (57.4 - 1)* (50 - 45) +50 = 332

= (57.4 - 1)*(0.00125 - 0) + 0.00125 = 0.072

= (57.4 - 1)*(0.0025 - 0) +0.0025 = 0.14

= (57.4 - 1)*(0.0125 - 0) +0.0125 = 0.72

Підприємство по виробництву картопляного крохмалю

= (154.7- 1)*(13,25 - 12,5) +13,25 = 128.53

= (154.7 - 1)*(3 - 2,1) +3 = 141.3

= (154.7 - 1)*(150 - 125) +150 = 3992.5

= (154.7 - 1)*(50 - 45) +50 = 818.5

Висновок: провівши розрахунки по визначенню граничнодопустимих концентрацій забруднень у воді водойми робимо висновок, що у населеному пункті очищення потребують БСК_п, ПАР_н та завислі речовини. У збагачувальному свинцево-цинковому підприємстві очищення потребують завислі речовини та Cu, Zn, CN.

На підприємстві по виробництву картопляного крохмалю очищення потребують БСК_п та завислі речовини.

3.2 Визначення фактичних концентрацій забруднень у стічних водах, які випускаються до водойми

Технологія очищення стічних вод кожного з водокористувачів визначається шляхом аналізу літературних джерел з обов'язковим дотриманням умови, що концентрації забруднень в очищеній воді С_оч/j, не перевищують вимог до скиду:

(3.2)

При цьому варто зважити на те, що очищення стічних вод можна здійснювати різними методами, які мають різну ефективність, конструктивне та апаратурне оформлення, різну собівартість, матеріало- та енергомісткість. Тому вибір технології - процес відповідальний і творчий.

Як правило, при плануванні очищення води, окремі споруди влаштовують у наступній послідовності: споруди механічного очищення > споруди біологічного очищення > споруди доочищення (фізико-хімічного або хімічного).

Якщо очищення потребують завислі речовини, то необхідними є споруди механічного очищення стічних вод (решітки, пісковловлювачі, відстійники тощо), які розраховуються і влаштовуються таким чином, щоб в очищеній воді концентрація завислих речовин не перевищувала 15 мг/л, тобто С_{оч/зав.реч.}= 15 мг/л. Однак, навіть якщо за вмістом завислих речовини не має потреби проводити очищення стічних вод (С_вип/j<=C_скид/j),але необхідним є влаштування споруд біологічного очищення або доочищення, то споруди механічного очищення все-таки є необхідними, якщо вміст завислих часток у воді перевищує 150 мг/л. Це здійснюється, виходячи з умов роботи споруд біологічного та іншого очищення, які розташовані після апаратів механічного очищення з метою безперебійної їх роботи.

Якщо зменшення потребує показник БСК, то необхідними є споруди біологічного очищення стічних вод (біофільтри, аеротенки тощо), які розраховуються і влаштовуються на повне біологічне очищення, тобто таким чином, щоб в очищеній воді концентрація БСК не перевищувала 15 мг/л, тобто С_оч/БСК= 15 мг/л. Якщо С_скид за величиною БСК є меншою за 15 мг/л, то С_оч/бск приймається рівним С_скид.

Фактичні концентрації забруднень в очищеній стічній воді, яка скидається до водойми, визначаються ефективністю Е_ф/j,% застосованої технології її очищення. Для забруднень, які проходять через споруди біохімічного очищення, концентрації забруднень в очищеній стічній воді:

(мг/л) (3.3)

- концентрації забруднень у стічній воді, які утворюються в джерелі водовідведення розрахункового випуску, мг/л.

- ефективність очищення за певною забруднюючою речовиною споруд біологічного очищення.

Якщо C_скид/j <=, то в такому випадку за допомогою споруд біологічного забруднення не вдається очистити стічні води до необхідного рівня. В такому випадку для забезпечення достатнього рівня очищення стічних вод за певними показниками необхідно використання додаткових споруд очищення стічних вод, ефективність роботи яких може досягати залежно від типу та параметрів роботи до 95%. В даному випадку умовно вважаємо, що при наявності кількох забруднюючих речовин однієї групи ЛОШ, які потребують доочищення, додаткові споруди будуть затримувати дані речовини з однаковою ефективністю.

; (мг/л) (3.4)

В будь-якому випадку після всіх споруд очищення повинно бути дотримане співвідношення: <=C_скид/j. В певних випадках є потреба у кількох ступенях додаткових споруд очищення стічних вод.

Слід зауважити, що оскільки технологія очищення стічних вод забезпечує виконання умов скиду для усіх забруднень, то для інгредієнта з найбільш жорсткими вимогами до очищення виконується умова рівності, а для усіх інших показників забруднення ця умова виконується з запасом, як нерівність.

Очищення стічних вод від населеного пункту

Використовують споруди механічного очищення, які будуть працювати, щоб із С_вип =232 зменшити цю концентрацію до _{Соч/зав.реч.} =15 мг/л

С_{скид/БСК}=10;

= 15;

Е_ПАР=80%

= 9;

= = 1,8;

= 0,22;

= = 0.22;

= 0.22 · 100;

= ;

-x = (-100;

-x = 12.2 - 100;

-x = -87.8;

x= 87.8

Очищення стічних вод для збагачувального свинцево - цинкового підприємства

Визначення споруд біологічного очищення, оскільки в даному підприємстві немає ПАРів, які потребують очищення.

=5 ·(100- x)/100 = 0.073;

= ;

-x = (- 100;

-x = 1,46 - 100;

-x = -98,5;

x= 98,5 %

=15 ·(100- x)/100 = 0.135;

= ;

-x = (-100;

-x = 0.9 - 100;

-x = -99;

x= 99%

=10 ·(100- x)/100= 0.73;

= ;

-x = (- 100;

-x = 7.3 - 100

-x = -92.7;

x= 92.7 %

=

Завислі речовини 15мг/л БСК 15 мг/л

3.3 Визначення фактичних концентрацій забруднення у воді водойми після випуску стічних вод

Фактичні концентрати забруднень у воді водойми після надходження до не стічних вод розрахункового випуску з концентраціями визначаються за формулою:

= (3.5)

= = 12,8

= = 3

= =114,4

= = 0.03

= = 12,8

= = 3,2

= = 112.9

= = 48.05

= = 0.0009

= = 0.003

= = 0.002

= =12,8

= = 3,3

= = 114.4

= = 49.03

Дотримання у водоймі після скиду стічних вод усіх випусків нормативних показників визначають за групами ЛОШ через розрахунок , виходячи із співвідношення:

+ + …..+ ?1 (3.6)

= + + + = 0,18 + 0,3 + 0,04 +

+0,3=0.82 <1

= + = 0.4 + 0.5 =0,9<1

Висновок: Отже, заданими розрахунками рівність виконується у всіх випадках:

- 0,82

- 0,9

Завислі речовини (12,8) < (13,25)

БСК (3,2) >(3)

Всі групи ЛОШ не перевищують ГДК ( враховуючи ефект сумації забруднень). Крім БСК, (3,2) >(3), але це не є дуже важливо, тому, що БСК може перевищувати рівень ГДК, але не суттєво.

4. Розрахунок умов скиду стічних вод спільним випуском

У випадку спільного випуску стічні води від усіх, джерел водовідведення скидаються до водойми після очищення на єдиних очисних спорудах. Як правило, стічні води підприємств після певного попереднього очищення (при необхідності) подаються на очисні споруди міста. Після очищення суміші міських та виробничих стічних вод одним випуском відводиться до водойми.

Розрахункова витрата стічних вод q_o спільного випуску дорівнює сумі максимальних секундних q_max витрат усіх випусків стічних вод, моксимально годинна та середньодобова витрата - аналогічно сумі даних витрат усіх джерел водовідведення.

; (м³/с) (4.1)

м³/с

;(м³/год) (4.2)

м³/год

; (м³/добу) (4.3)

м³/добу

Розрахункова концентрація забруднень, які утворюються на підприємствах та можуть бути спрямовані на спільні очисні споруди міста, встановлюється як середньозважена концентрація, мг/л, суміші стічних вод усіх джерел водовідведення:

; (4.4)

4.1 Визначення граничнодопустимих для випуску до водойми концентрацій забруднень суміші стічних вод

Послідовність розрахунку спільного випуску включає ряд етапів, які присутні також при розрахунку окремих випусків. Кратність розведення стічних вод спільного випуску водою водойми визначається за методикою, викладеною в п.2.1 із врахуванням того, що q_в. - сума максимальних секундних витрат (q_max) усіх випусків:

Граничнодопустимі концентрації С_гдк/j забруднень у воді водойми після скиду стічних вод єдиного випуску визначені для всіх видів забруднень.

Граничнодопустимі концентрації С_скид/j стічних вод, які дозволяється скинути до водойми для забезпечення у ній концентрацій С_гдк/j, визначаються за формулами 3.1-3.2. Якщо C_скид/j менша, ніж концентрація відповідного інгредієнта у неочищеній стічній воді спільного випуску, то це свідчить про необхідність її очищення перед скидом до водойми.

Для спільного випуску у водойму потрібно очищати завислі речовини, БСК, ,Cu,Zn,CN.

4.2 Визначення граничнодопустимих для скиду у міську каналізаційну мережу концентрацій забруднень стічних вод підприємств та граничнодопустимих для прийому на міські очисні споруд концентрацій забруднень суміші стічних вод спільного випуску

І. Необхідно проаналізувати, чи на промислових підприємствах не утворюються концентрації забруднень, які більші за граничнодопустимі до скиду в загальноміську каналізаційну мережу.

До каналізаційної мережі з метою безперебійної її роботи, не допущення аварійних ситуацій та з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог дозволяється скидати не більше, ніж C_мер/j мг/л, забруднень ( додаток 1 до MB).

Якщо виявиться, що за якимись показниками концентрація С_вип/j перевищує C_мер/j (табл.3.1), потрібно зменшити концентрацію суміші на вході до системи каналізації. Це можливо лише шляхом скорочення надходження забруднень від промислових підприємств за рахунок попереднього локального очищення їх стічних вод.

Необхідна ефективність Е_п, споруд локального очищення стічних вод підприємств за певною забруднюючою речовиною:

; (4.5)

Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство:

%

%

Підприємство по виробництву картопляного крохмалю:

%

%

ІІ. Необхідно проаналізувати, чи в суміші стічних вод спільного випуску не утворюються концентрації забруднень С_вип/j (формула 4.4), які більші за граничнодопустимі до прийому на споруди біологічного очищення С_бхо/j. Якщо спостерігається співвідношення С_{бхо/j >} С_вип/j, то потрібно зменшити концентрацію суміші стічних вод у спільному випуску шляхом зменшення концентрації відповідних інгредієнтів за рахунок попереднього локального очищення стічних вод на тих підприємствах, де утворюються ці забруднювачі.

Для встановлення необхідного ступеня очищення таких речовин необхідно попередньо визначити допустиме значення концентрацій забруднюючих речовин після споруд локального очищення:

; (мг/л)(4.6)

ПАР 6.94<15

Cu0.85<0.5

Zn2.5<1

CN1.7<1.5

мг/л

мг/л

мг/л

Необхідна ефективність Е_п, споруд локального очищення стічних вод підприємств за певною забруднюючою речовиною в таких випадках:

, (4.7)

де С_п/j - концентрації забруднень, що утворюються на підприємствах (табл 1.2 )

Якщо існує декілька інгредієнтів, для яких необхідне локальне очищення, то із кількох отриманих значень Е_п, вибирають найбільше, щоб інгредієнт з найбільш жорсткими вимогами до очищення виконувалась умова необхідного очищення, а для усіх інших показників забруднення ця умова виконувалась з запасом.

%

%

%

ІІІ. Концентрації забруднюючих компонентів після споруд локального очищення підприємств:

(4.8)

мг/л

мг/л

мг/л

Висновок: в збагачувальному свинцево-цинковому підприємстві потрібно зменшити кількості завислих речовин, SO₄, Cu, Zn, CN, а у підприємстві по виробництву картопляного крохмалю - завислі речовини та БСК.

4.3 Визначення концентрацій забруднень стічних вод, які надходять на міські очисні споруди після локального очищення на промислових підприємствах

Встановивши умови (Е_п) локального очищення стічних вод промислових підприємств, на підставі аналізу літературних джерел [3,4,6] береться та детально описується технологія попереднього очищення та її фактична ефективність Е_п. При цьому слід врахувати комплексність очищення від усіх видів забруднень і те, що компонент, який потребує найбільш глибокого вилучення, диктує ефективність видалення усіх інших забруднень.

Фактичні концентрації С_вип/j суміші стічних вод, які надходять до міських очисних споруд після локального очищення стоків підприємств, визначають за формулою (4.1), підставляючи С_п/j = С_лок/j.

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

4.4 Визначення фактичних концентрацій забруднень у воді водойми після випуску стічних вод

Суміш стічних вод, яка надходить на спільні міські очисні споруди з концентрацією С_вип/j, як правило, проходить повне біологічне очищення. Фактичні концентрації забруднень у стічній воді після повного біологічного очищення:

; (мг/л) (4.9)

мг/л мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

x=83.5% y=0.16

І Випуск

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

ІІ Випуск

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

Для спільного випуску стічних вод необхідно встановити споруди механічного та біологічного очищення, а також двоє фільтрів доочищення з ефективністю 83.5%.

Правильність прийнятих технічних рішень підтверджується виконанням умови скиду С_вод/j <= С_гдк/j. Результати розрахунку необхідно подати у формі табл. 4.2

, мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

Дотримання у водоймі після скиду стічних вод нормативних показників визначаються за групами ЛОШ через розрахунок І_(лош) для спільного випуску:

У зв'язку з тим, що з економічної точки зору не виконуються умови

І_(лош), то необхідно підібрати іншу ефективність.

Беремо ефективність 75.5%

Ступінь фільтрів

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

Ступінь фільтрів

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

Після зміни ефективності для спільного випуску стічних вод необхідно встановити споруди механічного та біологічного очищення, а також двоє фільтрів доочищення з ефективністю 75.5%.

мг/л

мг/л

мг/л

мг/л

Визначення нормативних показників за групами ЛОШ:

Отже, зменшивши ефективність очищення на 8% виконуються умови

І_(лош), які задовольняють економічні аспекти.

Висновок: В даному розділі ми розраховували умови скиду стічних вод спільним випуском. Визначали граничнодопустимі для випуску до водойми концентрації забруднень суміші стічних вод, граничнодопустимі для скиду у міську каналізаційну мережу концентрації забруднень стічних вод підприємств та граничнодопустимі для прийому на міські очисні споруд концентрації забруднень суміші стічних вод спільного випуску, концентрації забруднень стічних вод, які надходять на міські очисні споруди після локального очищення на промислових підприємствах та фактичні концентрації забруднень у воді водойми після випуску стічних вод.

В ході розрахунків та заповнення таблиці ми вияснили, що для спільного випуску необхідно очищати завислі речовини, БСК,, Cu, Zn, CN.

5. Технологічна схема очищення стічних вод

5.1 Вихідні дані для проектування

Розрахункова витрата стічних вод q_maх, які надходять на очисні споруди, визначається, якщо розраховується варіант окремих випусків, як розрахункова витрата q_maх/ж від населення, при спільному випуску - як сума розрахункових витрат від усіх джерел водовідведення:

Розрахункові концентрації С_вип/j стічних вод, які надходять на очисні споруди міста при спільному випуску, розраховані в розділі 4.4 та наведені в табл. 4.1.

5.2 Проектування споруд очищення стічних вод

В цьому розділі наведені методики проектування найбільш розповсюджених споруд очищення стічних вод та обробки осадів.

Решітки дробарки підбираються відповідно до розрахункової добової витрати стічних вод. Кількість робочих решіток-дробарок обумовлена величиною швидкості v_щ руху води у щілинах обладнання, площа F_щ, см², яких обумовлена маркою решітки (додаток 2):

, (см²)(5.1)

см²

Швидкість у щілинах v_щ не повинна перевищувати 1,2 м/с з метою попередження протискання забруднень через отвори. Кількість решіток-дробарок визначається за формулою:

, (5.2)

S_щ - площа щілин однієї стандартної решітки.

При добових витратах стічних вод близько 20 тис. м³/добу рекомендується застосовувати горизонтальні пісковловлювачі.

Площа F_п поперечного перерізу пісковловлювача визначається за швидкістю v_п руху води при максимальній витраті q_max (рекомендована величина швидкості руху води в горизонтальному пісковловлювачі v_n = 0,3 м/с):

, (м²)(5.3)

м²

Робоча глибина Н_п горизонтальних пісковловлювачів становить 2,0 м.

Ширина В_п, секції горизонтального пісковловлювача визначається за формулою:

, (м)(5.4)

де п - кількість секцій пісковловлювачів (приймається не менше 2 ).

м

Довжина пісковловлювача визначається за формулою:

; (м)(5.5)

де К_s, - коефіцієнт, який береться за додатком 3; и_о - гідравлічна крупність піску, мм/с, приймається за додатком 3 відповідно до діаметру частинок піску, які повинні бути затримані в пісковловлювачі.

м

Кількість піску Q_п, затриманого пісковловлювачем за добу, становить:

(м³/добу)(5.6)

де N_екв. - еквівалентне за показником завислих речовин число жителів, яке дорівнює:

(чол.)(5.7)

де q_п - норма видалення піску, (0,02 л/чол. за добу для горизонтальних пісковловлювачів).

а_і - норма утворення завислих речовин в стічних водах на одну людину за добу ( а_і = 65 г/добу).

т/добу

т/добу

т/добу

жителів

м³/добу

Пісок, що затримується у пісковловлювачах, подається для зневоднення на піскові майданчики. При розрахунку піскових майданчиків для підсушування піску визначається річна кількість затриманого піску Q_п/річ.:

(м³/рік)(5.8)

м³/рік

Площа піскових майданчиків визначається з умови річного навантаження на них h = 3 м³/м² за рік:

, (мІ)(5.9)

м²

Піскові майданчики складаються з окремих карт. Розміри карт піскових майданчиків визначаються, виходячи з умови, що число карт повинно бути не менше n_к = 3.

Площа однієї карти піскового майданчика:

, (м²) (5.10)

м²

Ефективність E_п.в. відстоювання обумовлюється тим, що на біологічне очищення рекомендується подавати воду із вмістом завислих речовин С_{з.р/біо.}, який не перевищує 150 мг/л:

, (%) (5.11)

%

Глибина первинного відстійника H_в =2м. Гідравлічна крупність часток, які будуть видалені у первинному відстійнику за прийнятих умов, становить:

(мм/с)(5.12)

де К_в - коефіцієнт використання об'єму проточної частини (для горизонтальних відстійників К_в=0,5);

t_в - тривалість відстоювання, с, у лабораторному циліндрі в шарі h₁ = 0,5 м, яка залежить від виду завислих речовин, їх концентрації С_з.р/вип. та потрібного ефекту E_в відстоювання; для міських стічних вод t_в розраховується інтерполяцією за додатком 4;

n_в - показник ступеня, який залежить від С_{з.р/вип.} та E_в і приймається інтерполюванням за додатком 5;

б_в, - коефіцієнт, який залежить від температури стічних вод розраховується інтерполяцією за додатком 6.

мм/с

Кількість відстійників N_в повинна бути не менша двох. Пропускна здатність одного відстійника розраховується за формулою:

(м³/год)(5.13)

причому k_п = 1,2...1,3 за мінімального числа відстійників, або k_п = 1 в інших випадках.

м³/год

Ширина первинного відстійника визначається за формулою:

(м)(5.14)

де q_max/вип - максимальна секундна витрата спільного випуску; V_в - швидкість води в первинному відстійнику (V_в=5-10 мм/с).

м

Довжина первинного відстійника визначається за формулою:

, (м)(5.15)

м

Аеротенк проектується на повне очищення, до величини БСК=15 мг/л. Доза активного мулу в аеротенку а_і, береться 2-4 г/л.

Тривалість окислення стічних вод в аеротенку визначається за формулою:

, (год)(5.16)

де: S_л - зольність активного мулу, (0,35); с - середня розрахункова швидкість окислення органічних речовин 1 г активного мулу за 1 годину (для попередніх розрахунків с= 4 мг БСК/год).

год

Робочий об'єм аеротенків визначається за формулою:

; (м³)(5.17)

м³

Конструювання аеротенка розпочинають з призначення кількості N_a споруд, яка повинна бути не менше 2. Кількість коридорів аеротенка N_k, залежить від співвідношення об'ємів зон аерації та регенерації і може бути 2-5.

Робочий об'єм одного аеротенка визначається за формулою:

, (м³)(5.18)

м³

Робочий об'єм одного коридору визначається за формулою:

, (м³)(5.19)

м³

Розміри коридору беруть: глибина Н_к=4,0 м; ширина за стандартними розмірами залізобетонних виробів В_к=3,0м, довжина визначається розрахунком і повинна бути в 10...30 разів більшою за ширину:

Довжина аеротенка визначається за формулою:

(м)(5.20)

м

Приріст активного мулу в аеротенку становить:

(мг/л)(5.21)

мг/л.

Тип вторинного відстійника та спосіб видалення мулу береться залежно від продуктивності очисної станції, ґрунтових умов та рівня ґрунтових вод і враховується при проектуванні аеротенка. Кількість вторинних відстійників N_вв повинна бути не менше 3.

Гідравлічне навантаження на водне дзеркало відстійника визначається за формулою:

(м³/м²·год)(5.22)

де K_вв - коефіцієнт використання об'єму (для горизонтальних відстійників K_вв =0,45);

Н_вв - глибина води у вторинних відстійниках (Н_вв = 1-3м);

j_в - муловий індекс (для попередніх розрахунків j_в=130 см³/г);

а_і, - доза активного мулу, приймається із п. 5.2.4;

а_t, - винос активного мулу з вторинного відстійника, (а_t =15 мг/л).

м³/м²·год

Площа водного дзеркала відстійника:

(м²)(5.23)

м²

При необхідності проектування доочищення стічних вод його ефективність визначається вимогами до якості очищення показника забруднення з найбільш високим ефектом доочищення. Для доочищення застосовують фільтри різних конструкцій.

Робоча площа фільтрів F_ф дорівнює:

(м²)(5.24)

Де Vф- рекомендована швидкість фільтрування ( додаток 7).

м²

Орієнтовно кількість фільтрів можна визначити за формулою:

(5.25)

Розраховується площа одного фільтра:

, (м²) (5.26)

м²

На очисних спорудах основна кількість осадів утворюються в пісковловлювачах, первинних та вторинних відстійниках. Пісок зневоднюється на піскових майданчиках. Осад контактних резервуарів скидається в приймальну камеру очисних споруд. Первинний осад та надлишковий активний мул після стабілізації зневоднюються на мулових майданчиках та вивозяться до сховищ.

Кількість сухої речовини осаду в первинних відстійниках при ефективності відстоювання Е_ф,в1 та концентрації завислих речовин перед відстійником С_вип,з.р становить:

(т/добу)(5.27)

т/добу

Кількість сухої речовини осадів надлишкового активного мулу визначається з величиною приросту активного мулу Р_і та виносу завислих речовин а_t = 15 мг/л з вторинного відстійника:

(т/добу)(5.28)

т/добу

Загальна кількість суміші осадів:

(т/добу)(5.29)

т/добу.

Висновок

Виконавши даний курсовий проект я освоїла основні технічні засоби очищення води від населеного пункту та виробничих підприємств. Першим кроком було визначення витрат та концентрацій забруднень стічних вод, які утворюються в басейні водойми. Наступним ми розрахували умови скиду стічних вод до водойми та умови скиду стічних вод окремими випусками. Четвертим кроком був розрахунок скиду стічних вод спільним випуском. В кінці ми спроектували технологічну схему очищення стічних вод, яка включає наступні етапи: механічне очищення (решітки, пісковловлювачі, відстійники), біологічне очищення (аеротенки, вторинні відстійники), доочищення на фільтрах з зернистим завантаженням. В результаті ми встановили що концентрації після скиду вод з міських очисних споруд будуть становити для завислих речовин 15мг/л, БСК 8.832 мг/л, хлориди 62.4мг/л, сульфати 45.8мг/л, ПАРн 0.083мг/л, Cu 0.012мг/л, Zn 0.04мг/л, CN 0.01мг/л.

У результаті виконанні курсового проекту ми навчилися:- встановлювати масштаби та концентрації забруднюючих компонентів у стічних водах різного походження;- визначати необхідну потребу в очищенні стічних вод;- визначати необхідні умови скиду стічних вод у водні об'єкти;- встановлювати необхідні способи, методи та технічні засоби очищення води в залежності від її якості;- проектувати технічні засоби для очищення води.

забруднення водойм каналізаційний

Використана література

1. Методи очищення води/ Бондарчук С.П., Бондарчук Л.Ф.-Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2014.

2. СНИП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения.-М.,1986.

3. Ласков Ю.М. и др. Примеры расчетов канализационных сооружений: Учебное пособие для вузов. М.: Стройиздат, 1987.-255с.

4. Гончарук В.В. Концепция улучшения качества питьевой воды в Украине. // Химия и технология воды.- 1994.- Т.16,№5.-С. 467-472

5. Яцык А.В. Экологические основы рационального водопользования.- К.:Генеза, 1997.- 640с.

6. Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання».-№ 383 від 23.12.1996

7. Фізико-хімічні основи технологій очищення стічних вод/ За ред.. А.К. Запольского К.: Лібра, 2000.

8. Водопостачання, водовідведення та якість води. За ред.. А.К. Запольского // К.: Вища школа, 2005, - 671с.

Размещено на Allbest.ru