Дослідження, аналіз та якість питної води міста Херсон

Води мають великий вміст СО2,(до 75 мг/л, при ГДК - 20), що є непрямим підтвердженням наявності певного бактеріального забруднення води. В деяких свердловинах, що розташовані на території напірної станції № 1 (зокрема, №8), виявлена велика кількість амонійного азоту (до 30 мг/л, при ГДК - 2,6), що мабуть засвідчує той факт, що в питні води міста попадають каналізаційні стоки. Можливе їх джерело - старі свердловини поглинання та вигрібні ями, що існувати в центрі міста до побудови каналізаційної мережі в місті наприкінці XIX століття. Інше джерело - ділянки приватної забудови вздовж Дніпра, де підземні води верхньосарматського горизонту не мають природного захисту від нечистот із вигрібних ям, побутового сміття тощо.

Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3 (Шуменський мікрорайон), №4 (Таврійські мікрорайони) за даними спостережень має також високі значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів. В деяких свердловинах зафіксовано високий вміст аміачного азоту та нітратів.

Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра міста - площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня. Тут загальна мінералізація становить 0,2 - 0,8 г/л, вміст хлоридів - 0,04 - 0,09 г/л, сульфатів - 0,01 -0,08 г/л. Вони мають гарні кондиції щодо вмісту важких металів та нітратів. Певну проблему на перспективу для забезпечення жителів Карантинного острова може скласти поява в воді сірководню, який зараз ще знаходиться в межах ГДК. Слід також мати на увазі, що приведені дані щодо якості води в свердловинах відрізняються від якості води, що отримують жителі міста безпосередньо в домівках. Враховуючи стан водопровідної мережі міста, питна вода при транспортуванні від місця добування до місця споживання дуже погіршує свої якісні показники. Періодичність в подачі води в оселі, що практикується в останні роки, тільки стимулює корозійні процеси, приводить до нищення труб і сильно погіршує і без того низьку якість вод. Зокрема, в воді, що циркулює в водопровідній мережі міста, зростає вміст металів, бактеріальне забруднення тощо. Отже мабуть справедливі приблизні розрахунки фахівців, які показують, що із 400 тис. загальної чисельності населення Херсона з передмістями неякісною водою користуються приблизно 270 тис. чоловік, тобто практично 68%.

Як першочерговий етап по стабілізації водно-екологічного становища і санітарно-гігієнічних параметрів системи господарсько-питного водопостачання в місті, на думку фахівців, треба збільшити водовідбір на Верхньо-Антоновському водозаборі. Експлуатаційні запаси підземних вод тут складають 38,1 тис. м 3 /добу і є резерв порядку 50%. Певним резервом якісної питної води може бути освоєння ділянок в заплаві Дніпра. Це дозволить, при одночасній модернізації водонасосної станції № 1 міста, значно поліпшити стан господарсько-питного водопостачання в першу чергу в Суворовському районі, який споживає в даний час питну воду зниженої якості. Іншим чинником стабілізації водопостачання є організація повного контролю за обсягами добування питних вод, її транспортування та вживання. Існує нагальна проблема в розробці нових режимів експлуатації свердловин, реконструкції водопровідної мережі міста, встановлення лічильників питної та технічної води у споживачів.

Але слід відзначити, що корінним чином вирішити проблему забезпечення м. Херсона екологічно чистою питною водою на перспективу можна лише за рахунок освоєння нових джерел, зокрема, використання водозаборів на лівобережжі області.

Питна вода у більшості районів Херсону має підвищену мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості. Це хибно впливає на стан здоров'я херсонців, адже за даними Всесвітньої організації здоров'я (ВООЗ) 80% захворювань виникають через низьку якість води [18].

4.2 Характеристика стану систем водопостачання та водовідведення

Послуги водопостачання та водовідведення надає міське комунальне підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона». Джерелом водопостачання в місті Херсоні є підземний сарматський водоносний горизонт. Водозабір ведеться з 152 артезіанських свердловин глибиною від 60 до 100 м. З них 60% подають воду, яка не відповідає вимогам держстандарту по загальній жорсткості, сухому залишку, вмісту хлоридів, сульфатів (табл. 4.2). Згідно таблиці, можна впевнено говорити про різницю якості постачання питної води до споживачів міста, а саме НСВ-4 та НСВ-5.6 за показниками отримують задовільну оцінку, особливо, де їх загальна жорсткість складає 5.3 та 6.2, що в свою чергу не перевищує норму, яка повинна складати не більше 7 ммоль/дмі. Що ж про незадовільний стан якісного водопостачання питної води насосних станцій водопроводу, то це стосується НСВ-1, НСВ-2, НСВ-3, де в першу чергу значно перевищують показники загальної жорсткості: 12.2, 10.4, 12.5. та сухий залишок: 1434, 1282, 2005, де норма становить не більше 1000 мг/дмі. Через подачу некондиційних вод або незадовільний санітарно-технічний стан, підлягають тампонуванню близько 20% свердловин. У 2007 році проведено тампонаж 9 артсвердловин (60,8 тис. грн. - з Фонду).

Таблиця 4.2 - Інформація стосовно результатів досліджень забруднення питної води насосних станцій водопроводу (НСВ) за 2010 рік міста Херсон

Назва джерела водопостачання, населеного пункту,району	Загальна жорсткість	Сухий залишок	Хлориди, мг/мг/л	Сульфати, мг/л	Залізо загальне,мг/л	Мідь мг/л	Цинк, мг/л	Миш'як, мг/л	Свинець, мг/л	Фтор, мг/л	Марганець, мг/л	pH	Азот нітратів	Окисність
НСВ-1	12.2	1434	364	366	0.12	0.033	0.028	0.005	0.005	0.42	0.1	7.7	32.1	1.2
НСВ-2	10.4	1282	320.4	323	0.104	0.006	0.023	0.005	0.005	0.43	0.1	7.8	14.8	1.5
НСВ-3	12.5	2005	566.3	498	0.39	0.007	0.022	0.005	0.005	0.32	0.1	7.8	8.7	1.56
НСВ-4	5.3	534.3	141.3	33	0.31	0.004	0.014	0.005	0.005	0.36	0.1	7.8	2.6	1.4
НСВ-5.6	6.2	570.2	111.8	91	0.06	0.005	0.021	0.005	0.005	0.33	0.1	7.8	0.5	1.62

Для поліпшення технічних характеристик свердловин та якості питної води в 2007 році проведено чистку 8 свердловин (60,6 тис грн. - з Фонду).

Мережі водопроводу складають 813,6 км. Насосних станцій водопроводу 6 одиниць, 26 асосних агрегатів. Пропускна спроможність каналізаційної системи - 250 тис.м3 на добу. Мережі каналізації - 284 км. Стан водопровідно-каналізаційного господарства характеризується дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для належної експлуатації та обслуговування систем водопостачання та водовідведення, енергоємністю та зношеністю обладнання внаслідок тривалої експлуатації. Головним споживачем послуг водопостачання і водовідведення є населення міста (91,7%та 7,9% відповідно)

Вода з розташованих на територіях насосних станцій водопроводу артезіанських свердловин надходить до РЧВ звідки насосами НС II підйому (НСВ) подається до розподільчої мережі. Автономні артезіанські свердловини у місті подають воду безпосередньо у мережу.

НСВ-1 здійснює водопостачання, в основному, центральної частини міста і мікрорайону Житлоселище. На території НСВ-1 розташовані артезіанські свердловини, які працюють на РЧВ.

НСВ-2 забезпечує водопостачання Дніпровського району і Таврійських мікрорайонів. На території НСВ-2 та частково за її межами, знаходяться інші артезіанські свердловини, які працюють на РЧВ.

НСВ-2 по сталевому водогону Ду 700 мм. Подає воду до РЧВ НСВ-4, в ці ж РЧВ поступає вода з артезіанських свердловин, розташованих на території НС, звідки надходить до мережі Таврійських мікрорайонів і селища Текстильників.

Також, НСВ-2 забезпечує водопостачання району ХБК по трьом водогонам Ду 300 мм, 350 мм, 800 мм.

НСВ-3 забезпечує водопостачання Шуменського мікрорайону. На території НСВ-3 розташовано артезіанські свердловини, вда з яких поступає до РЧВ.

Водопостачання району «Корабел» (Острів) забезпечує НСВ-5 та НСВ-6. В РЧВ НСВ-5 надходить вода з артезіанських свердловин, розташованих за межами НС. На НСВ-6 також вода надходить до РЧВ з артезіанських свердловин, розташованих за межами території НС. З РЧВ НСВ-5 та НСВ-6 вода подається до мережі острова.

Знезараження води здійснюється: на НСВ №1,2,4 рідким хлором, НСВ №3 - гіпохлоритом натрію, на НСВ № 5,6 - за допомогою бактерицидних пристроїв. Протягом 2012-2013 років знезараження води на НСВ № 1, 2,4 буде переведено на гіпохлорит натрію.

У системі водопостачання м. Херсона для подачі води на верхні поверхи багатоповерхових будинків експлуатуються підвищувальні насосні станції.

Щодо водопровідної мережі, то вода у розподільчу мережу поступає з РЧВ насосних станцій водопроводу та з автономно розташованих артезіанських свердловин.

На водогонах, що подають воду від НСВ № 1,2,3,4 установлені ультразвукові витратоміри, які здійснюють облік поданої у водопровідну мережу води.

Загальна довжина водопровідних мереж понад - 800.0 км., у тому числі: магістральні водогони та магістральні водопровідні мережі.

4.3 Якість питної води Херсонської області

Херсонською обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснюється контроль за мікробіологічним забрудненням питної води на 1085 водопроводах.

У 2009 році Держсанепідслужбою проведено дослідження майже 19,5 тис. проб питної води на мікробіологічні показники. Питома вага проб, які не відповідають вимогам держстандарту та санітарних норм, в середньому по області становить 1,1% (у 2008 році -1,7%).

У Високопільскому районі цей показник перевищує середньообласний у 2 рази, Іванівському та Чаплинському - 2,3 рази, Горностаївському - у 6 разів, а безпосередньо в смт. Горностаївка - у 17 разів.

У містах Гола Пристань, Скадовськ, смт.Чаплинка, Верхній Рогачик, Нова Воронцовка питома вага проб води з комунальних водопроводів, які не відповідають вимогам держстандарту за мікробіологічними показниками, перевищує середньообласний показник від 2 до 14 разів.

Проте, найгірші показники якості питної води на сільських водопроводах.

Наприклад, у селах Скадовка, Преображенка Чаплинського, Запорізьке, Козачі Лагері, Заводівка Горностаївського, Новосеменівка, Захарівка, Шотівка Іванівського, Константинівка Великолепетиського районів та багатьох інших бактеріальна забрудненість питної води становить від 10 до 50%.

Згідно даних таблиць, які наведені нижче (табл. 4.3-4.5). легше відмітити ті райони, показники яких є задовільними та не перевищують нормативи для питної води, а саме: Каховський, В. Рогачиський, Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський, м. Н. Каховка.

Проведений аналіз свідчить, що до бактеріального забруднення питної води призводять незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних мереж і споруд, систематичне відключення водопроводів від електроенергії та подача води за графіками, затвердженими органами місцевого самоврядування.

При здійсненні держсанепіднагляду за станом господарсько-питного водопостачання до відповідальних осіб були вжиті заходи адміністративного впливу. Так, впродовж 2009 року було накладено 286 штрафів та призупинялась робота 28 об'єктів водопостачання.

Стан бактеріального забруднення води постійно створює напружену епідемічну ситуацію в населених пунктах області.

Таблиця 4.3 - Дані по джерелам централізованого водопостачання, комунальні водопроводи

Назва джерела водопостачання, населеного пункту,району	Загальна жорсткість	Сухий залишок	Хлориди, мг/мг/л	Сульфати, мг/л	Залізо загальне,мг/л	Мідь мг/л	Фтор, мг/л	Марганець, мг/л	pH	Азот нітратів	Окисність
Білозерський	14.6	1887	650	602	0.12	0.015	0.15	0.01	8.1	7.7	1.1
Бериславський	7.4	775	134	121	0.11	0.57	0.033	0.01	7.3	12	2.1
В.Олександрівський	17.6	1766	498	245	0.23	0.23	0.4	-	7.9	9.8	3.6
В. Лепетихський	11.6	15.45	317	374	0.13	0.056	0.58	0.01	7.8	18	1.4
В. Рогачиський	6.8	1100	246	233	0.14	0.15	-	-	7	5	1.8
Високопільський	18.5	1882	490	443	0.29	0.088	0.37	0.01	7.7	34	2.7
Генічеський	4.6	598	200	67	0.1	0.01	0.77	-	7.9	0.1	1.5
Голопристанський	3.3	325	57	51	0.12	0.088	0.38	0.01	7.3	11	2.2
Горностаєвський	15	1836	311	503	0.14	0.005	0.52	0.01	7.4	2.3	1.8
Іванівський	21.20	3083	683	878	0.22	0.036	0.5	0.01	7.8	9	2.5
Каланчацький	4.4	815	205	143	0.16	0.019	0.6	0.011	7.7	1.4	2.2
Н. Воронцовський	15	1670	221	579	0.16	0.007	0.62	0.01	7.3	8.7	2.2
Н. Сірогозський	13	1659	505	322	0.27	-	-	-	7.2	13	-
Н. Троїцький	19	1490	600	810	0.12	0.007	0.012	-	-	13	2.5
Скадовський	3.2	192	55	45	0.14	0.02	0.43	0.01	7.8	0.99	1.5
Цюрупинський	7.8	525	108	75	0.11	0.0055	0.14	-	8.1	35	1.5
Каховський	6.2	540	110	88	0.15	0.02	0.12	0.01	7.5	5.8	2.2
Чаплинський	16.6	1790	385	710	0.12	0.12	0.33	0.01	7.4	22	1.5
м. Н. Каховка	6.9	736	118	162	0.13	0.02	0.13	0.01	7.7	14	1.1
Пор СЕС	5.2	314	23	24	0.11	0.02	0.29	0.01	7.8	1.5	-

Таблиця 4.4 Інформація стосовно результатів досліджень забруднення питної води за 2010 рік. Дані по джерелам централізованого водопостачання, відомчі та сільські

Назва джерела водопостачання, населеного пункту,району	Загальна жорсткість	Сухий залишок	Хлориди, мг/мг/л	Сульфати, мг/л	Залізо загальне,мг/л	Мідь мг/л	Фтор, мг/л	Марганець, мг/л	pH	Азот нітратів	Окисність
Білозерський	16	1555	410	302	0.11	0.078	0.42	0.01	7.9	5.6	1.3
Бериславський	9.9	939.5	172	236	0.17	0.042	0.33	-	-	31	-
В.Олександрівський	11	1764	483	265	0.17	0.056	0.6	-	7.2	6.4	4.3
В. Лепетихський	12.7	1293	303	403	0.1	0.02	0.61	0.01	7.9	18.5	1.41
В. Рогачиський	8	1063	231	289	0.1	-	-	-	7	3.2	-
Високопільський	29	3405	1025	1300	0.3	0.065	0.14	0.01	-	7	-
Генічеський	7.8	677	277	201	0.1	-	1.05	-	7.9	2.2	1.8
Голопристанський	3.4	325	69	78	0.11	0.2	0.37	0.01	7.5	12	2.4
Горностаєвський	12.9	1842	379	489	0.15	0.021	0.5	0.01	7.5	36	1.8
Іванівський	3.5	338.5	105.3	68	0.1	0.03	022	0.01	-	0.1	3.7
Каланчацький	4.8	805	178	207	0.1	0.041	0.55	0.01	7.5	0.3	1.9
Каховський	16	1455	567	440	0.12	0.0025	0.36	0.01	7.2	11.9	2.8
Н.Воронцовський	14.7	1871	277	689	0.15	0.024	0.75	0.01	7.7	42	2.7
Н.Сірогозський	8.7	1277	287	234	0.29	-	-	-	7	8.1	-
Н.Троїцький	25	2245	735	1056	0.15	0.07	0.12	0.02	-	15	2.2
Скадовський	3.5	177	54	28	0.15	0.02	0.39	0.01	7.9	1.6	1.2
Цюрупинський	3.8	278	44	43	0.1	0.0054	0.2	-	8	23	1.5
Чаплинський	25	2620	310	602	0.1	0.02	-	-	-	-	-
м. Н.Каховка	6.1	458	73	123	0.1	0.02	-	-	7.6	12	-

Таблиця 4.5 Інформація стосовно результатів досліджень забруднення питної води за 2010 рік. Дані по джерелам децентралізованого водопостачання

Назва джерела водопостачання, населеного пункту,району	Загальна жорсткість	Сухий залишок	Хлориди, мг/мг/л	Сульфати, мг/л	pH	Азот аміаку	Азот нітритів	Азот нітратів	Окисність
Бериславський	14.9	1924	405	527	7.3	0.085	0.011	53	-
В. Рогачиський	15	1314	235	298	7.5	-	-	32	-
Високопільський	15.6	1279	256	240	-	0.05	-	43	3.8
Генічеський	19.2	1345	680	-	7.7	-	-	122	3.7
Голопристанський	3	310	60	68	7.5	0.05	0.01	8.1	2.5
Іванівський	14.5	1315	388	-	7.6	0.3	0.06	30	5.1
Н.Воронцовський	23	2646	351	972	7.3	-	-	-	2.8
м. Н.Каховка	10.8	1127	182	1316	7.9	0.055	0.11	119	1.4

Джерело водопостачання міста Херсона - верхньосарматський водоносний горизонт. Водозабір здійснюється зі 135 артезіанських свердловин глибиною від 60 м до 100 м, з них 103 (76%) експлуатуються з перевищенням нормативного терміну (24 роки). Знезараження води проводиться на шести насосних станціях водопроводу міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП «ВУВКГ міста Херсона»), у т.ч. на 4-х - хлором, на 2-х бактерицидними установками.

Вода, що подається свердловинами МКП «ВУВКГ міста Херсона», не однорідна за своїм складом та відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая» за органолептичними, мікробіологічними та радіологічними показниками. Однак 30% свердловин, розташованих на майданчику НСВ-1 (Шуменський мікрорайон та с. Комишани), подають воду з відхиленням від державних стандартів за солевмістом. Держстандарт та Міністерство охорони здоров'я, враховуючи існуючі гідрогеологічні умови, дефіцит питної води та відсутність альтернативних водозаборів з водою питної якості, надали спеціальний дозвіл на експлуатацію таких свердловин.

Для поліпшення якості питної води, згідно з рекомендаціями спеціалізованих організацій, розроблені заходи, які окремим розділом включені до «Програми поліпшення стану справ з наданням населенню м. Херсона послуг з водопостачання та водовідведення». З метою недопущення забруднення водоносного горизонту за рахунок коштів (1089,8 тис. грн.) МКП «ВУВКГ міста Херсона» були виконані роботи із заміни та ремонту мереж 2,505 км (з урахуванням ремонту колодязів та арматури), реконструкція свердловини Комишани-2 (встановлення частотного перетворювача з автоматичним регулюванням тиску), заміна водопідйомних колон 4-х свердловин на склопластикові, капітальний ремонт і каротаж 2-х свердловин. За рахунок міського бюджету (212,5 тис. грн.) проведено тампонування 4-х свердловин з неякісною водою, декольматація (чищення) 9-х свердловин. З метою поліпшення якості води за мікробіологічними показниками МКП «ВУВКГ міста Херсона» щорічно проводиться планова чистку та дезінфекція резервуарів чистої води загальним об'ємом 41,9тис.м3, а також міської розподільчої водопровідної мережі.

Розділ 5. Охорона праці

5.1 Загальні положення

Дія інструкції поширюється на працівників усіх підрозділів університету які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов'язану з електронно-обчислювальними машинами (далі -- ЕОМ) з відеодисплейними терміналами (далі -- ВДТ), у тому числі на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями (далі -- ПП).

Користувачі ЕОМ з ВДТ і ПП далі будуть іменуватися користувачами персональних комп'ютерів (далі - користувач ПК).

Інструкція встановлює основні вимоги безпеки з охорони праці для користувача ПК.

До роботи на ЕОМ з ВДТ і ПП допускаються особи, які досягли 18-річного віку, пройшли медичний огляд і спеціальне навчання. Пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж з питань пожежної безпеки, інструктаж на робочому місці з охорони праці, безпечних прийомів виконання робіт, з питань пожежної безпеки і допущені до самостійного виконання робіт.

За даною інструкцією користувач ПК інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та користувача ПК, і в графе "Знання перевірив, допуск до роботи здійснив" також підпис особи, яка інструктує і дата.

За невиконання даної інструкції користувач персонального комп'ютеру несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Користувач ПК повинен:

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

Виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований та яка доручена керівником робіт.

Вміти надавати першу долікарську допомогу потерпілим від нещасних випадків.

Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Виконувати правила особистої гігієни.

Паління дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях.

Находитися на робочому місці, а також на території закладу в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння забороняється.

При експлуатації персонального комп'ютера на користувача ПК можуть впливати наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- підвищені рівні електромагнітного випромінювання;

- знижена або підвищена вологість повітря робочої зони;

- знижена або підвищена рухливість повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму;

- підвищений або знижений рівень освітленості;

- підвищена або знижена яскравість світлового зображення;

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- напруга зору, уваги, тривалі статичні навантаження.

5.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

Оглянути та упорядкувати робоче місце.

Відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в достатній освітленості, відсутності відображень на екран.

Перевірити правильність підключення устаткування до електромережі.

Перевірити справність струмоведучих проводів і відсутність оголених ділянок проводів.

Переконатися в наявності захисного заземлення.

Протерти серветкою поверхню екрана.

Забороняється виконувати протирання вологою або мокрою серветкою електроустаткування, що знаходиться під напругою (вилка вставлена в розетку). Вологе або будь-яке інше прибирання робити при відключеному обладнанні.

Переконатися у відсутності дискет у дисководах системного блоку персонального комп'ютера.

Перевірити правильність установки столу, стільця, підставки для ніг, пюпітра, положення обладнання, кута нахилу екрана, положення клавіатури, положення «миші», при необхідності виконати регулювання робочого столу і крісла, а також розташування елементів комп'ютера відповідно до вимог ергономіки та з метою виключення незручних поз і тривалих напруг тіла.

Забороняється приступати до роботи:

- при відсутності спеціальної вилки з підключення заземлення;

- при виявленні несправності обладнання;

- при розміщенні персональних комп'ютерів у ряд на відстані менше 1,2 м, при розташуванні робочих місць з комп'ютерами в стовпчик на відстані менше 2,0 м, при рядному розташуванні дисплеїв екранами один до одного.

Переконатися, що включення обладнання нікому не загрожує небезпекою.

Включення електроустаткування в мережу виконувати шляхом вставки справної вилки в справну спеціальну розетку для ПК.

Про виявлені несправність обладнання повідомити керівнику підрозділу.

Не користатися несправним обладнанням!

Приступати до роботи тільки після усунення порушень у роботі або несправностей устаткування.

Монтаж мереж 220 В для підключення електроустаткування повинен виконувати електротехнічний персонал (електрик).

Не дозволяти працювати особам, які не мають допуску до роботи з персональним комп'ютером.

5.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

Виконувати ту роботу, яка визначена посадовою інструкцією, яка була доручена та по якій був проінструктований.

Протягом усього робочого часу тримати в порядку та чистоті робоче місце.

Тримати відкритими вентиляційні отвори, якими обладнані прилади та персональні комп'ютери.

Не захаращувати устаткування сторонніми предметами, які знижують тепловіддачу.

При необхідності припинення роботи на якийсь час коректно закрити всі активні задачі.

Виконувати санітарні норми і дотримуватися режимів праці та відпочинку.

Дотримуватися правил експлуатації електроустаткування та іншого обладнання у відповідності з інструкціями по експлуатації.

При роботі з текстовою інформацією вибирати найбільш фізіологічний режим представлення чорних символів на білому фоні.

Дотримуватися встановленого режиму робочого часу, регламентованих перерв в роботі і виконувати у фізкультпаузах рекомендовані вправи для очей, шиї, рук, тулуба, ніг.

Дотримуватися відстані від очей до екрана в межах 60 - 70 см, але не ближче 50 см з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

Забороняється:

Торкатися одночасно екрана монітора і клавіатури.

Доторкатися до задньої панелі системного блоку при включеному живленні.

Переключати рознімання інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні.

Допускати попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв.

Виконувати самостійне розкриття та ремонт обладнання.

Дотримуватися послідовності включення ПК:

- включити блок живлення;

- включити периферійні пристрої (принтер, монітор, сканер тощо);

- включити системний блок.

Користувач ПК зобов'язаний відключити ПК від електромережі:

- при виявленні несправності;

- при раптовому зникненні напруги електромережі;

- під час чищення та прибирання обладнання.

Користувач ПК зобов'язаний обладнати робоче місце:

Висоту робочої поверхні столу відрегулювати в межах 680 - 800 мм, при відсутності регулювання висота робочої поверхні столу повинна складати 725 мм.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною на рівні колін - не менше 450 мм і для витягнутих ніг - не менше 650 мм.

Встановити підставку для ніг, що має ширину не менше 300 мм, глибину - не менше 400 мм, регулювання по висоті - у межах 150 мм, по куту нахилу опорної поверхні підставки - до 20 градусів.

Клавіатуру розташувати на поверхні столу на відстані 100 - 300 мм від краю, зверненого до користувача, або на спеціальній регульованій по висоті робочій поверхні, відділеної від основної.

Рівень очей при вертикально розташованому екрані повинен приходиться на центр або 2/3 висоти екрана, лінія погляду повинна бути перпендикулярна центру екрана й оптимальне її відхилення від перпендикуляра, що проходить через центр екрана у вертикальній площині, не повинно перевищувати ± 5°.

Тривалість безперервної роботи за ПК не повинна перевищувати 2 години.

При 8-годинному робочому дні регламентовані перерви доцільно установити через 2 години від початку робочого дня, та через 2 години після обідньої перерви (кожна тривалістю 10 хв.).

Під час регламентованих перерв із метою зниження нервово-емоційної напруги, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії і гипокінезії, запобігання розвитку поенотоніческого стомлення виконувати комплекси вправ.

Жінки з моменту встановлення вагітності та у період годування дитини груддю до виконання усіх видів робіт, пов'язаних з використання ПК, не допускаються.

При якій або несправності або недоліках, які можуть привести до травмування, негайно припинити роботу й повідомити керівникові.

5.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

Дотримуватися наступної послідовності вимикання ПК:

Закрити всі активні задачі.

Переконатися, що в дисководах немає дискет.

Виключити живлення системного блоку.

Виключити живлення всіх периферійних пристроїв.

Відключити блок живлення.

Оглянути й упорядкувати робоче місце і виконати кілька вправ для очей і пальців рук на розслаблення.

По закінченні роботи (при тривалих перервах більше однієї години) або, ідучи з роботи, вийняти справну вилку зі справної розетки.

Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час виконання робіт .

Висновки

В результаті проведення роботи можна зробити такі висновки.

1. Збільшується мінералізації питних вод, відбувається нераціональна експлуатація свердловин та інтенсивне зрошення грунтів Херсонської області.

2. Найбільш чисті підземні води розповсюджені на обмеженій території Цюрупинського, Голопристанського, а також на більшості територій Скадовського та Каланчацького районів, в місті Нова Каховка.

3. Незадовільне становище з водопостачанням склалось у Бериславському, Високопільському, Горностаївському, Генічеському районах, де забруднена бактеріями кожна 5-10 проба води. Стабільне погіршення якості води відмічається на території Іванівського, Генічеського (території, що примикають до Запорізької області), східної частини Каховського, Горностаївського і Білозерського районів.

4. Питна вода у більшості районів Херсону має підвищену мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості. Найбільш непридатна для вживання вода, що добувається в селищі Комишани. По 6 свердловинам мінералізація води коливалась в межах 3,8 - 4,2 г/л, що в 4 рази більше ГДК.

5. У воді більшості свердловин міста спостерігалися високі концентрації нітратів. Аналогічна ситуація в деяких свердловинах селища Степанівка. Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3 (Шуменський мікрорайон), №4 (Таврійські мікрорайони) має також високі значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів.

6. Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра міста - площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня. Тут загальна мінералізація становить 0,2-0,8 г/л, вміст хлоридів - 0,04-0,09 г/л, сульфатів - 0,01-0,08 г/л.

Список використаних джерел

1. Бережнов С. Питна вода як фактор національної безпеки // СЕС профілактична медицина: науково-виробниче видання. - К., 2006. - № 4. - С. 8-13.

2. Водні ресурси України: екологічний та соціальний виміри: Матеріали круглого столу, проведеного Центром Соціального Прогнозування. - К.: ВіРА «Інсайт», 2003. - 126 с.

3. Гвоздяк П.І., Глоба Л.І. Наукове обґрунтування, розробка і впровадження в практику нових біотехнологій очищення води. - Хімія і технологія води. - 1998. - т.20 №1 - с.61 - 67.

4. Гігієнічна оцінка шкідливих речовин у воді, під ред. Г.Н. Красовського, М., 1987;

5. Гіроль М.М., Ковальський Д., Хомко В.Є., Гіроль А.М. Проблеми якості води в водопровідних мережах. Водопостачання та водовідведення. Виробничо-практичний журнал. - К. - №2. - 2008. - 21 с.

6. Государственный контроль качества воды. М.: ИПК Издательство стандартов, 2001. 688 с.

7. ДержСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (Приказ Министерства охраны здоровья Украины от 12.05.2010, №400).

8. Закон України «Про Загальнодержавну цільову програму «Питна вода України» на 2011-2020 роки. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 жовтня 2011 року N 3933-VI (Законом України від 20 жовтня 2011 року N 3933-VI цей Закон викладено у новій редакції).

9. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 18 листопада 2004 року N2196-IV, від 27 квітня 2007 року N 997-V.

10. Засипка Л.Г., Кільдишева А.М., Валова О.В., Кліментьєв І.М. Актуальні питання санітарногігієнічної регламентації у водопостачанні // Вода і водоочисні технології: Науково-практичний журнал. - Київ, 2008. - № 4. - С. 28-31.

11. Капранов С.В., Маркитан Ю.С., Емельянов В.А., Кривуца Г.Г. Прогнозирование качества питьевой воды централизованного водоснабжения в процессе осуществления социально- гигиенического мониторинга (СГМ) // Вода і водоочисні технології: науково-практичний журнал. - Київ, 2008. - № 5. -С. 32-40.

12. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. - М.: Химия, 1984. - 447 с.

13. Накорчевська В.Ф. Хімія води: Конспект лекцій. К.: КНУБА, 1998. 65 с.

14. Накорчевська В.Ф., Аргатенко Т.В. Хімія води і мікробіологія. Вправи і методичні вказівки до їх виконання. К.: КНУБА, 2000. 31 с.

15. Насонкина Н.Г. Повышение экологической безопасности систем питьевого водоснабжения. - Макеевка: ДонНАСА, 2005. - 181с.

16. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2011 році.

17. Національна стратегія розвитку водного сектора України та План дій. Данське екологічне співробітництво з країнами Східної Європи (DANCEE). Міністерство екології Данії, Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства. Звіт про стратегічні питання. 2002. - 197 с.

18. Офіційний сайт Міністерства з питань житлово-комунального господарства: http://www.minjkg.gov.ua/.

19. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Херсонській області у 2010 році. - Херсон: Державне управління охорони навколишнього середовища у Херсонській області, 2011. - 215 с.

20. Руденко Ф.А. Гідрогеологія України. - Київ.: Вища школа. 1972.

21. Семенов А.Д. Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши. - Л.: Гидрометеоиздат, 1977. - 540 с.

22. Справочник по свойствам, методам анализа и очистке воды: В 2 ч. - К.: Наукова думка, 1980. - 1206 с.

23. Статті 58-60 Водного кодексу України. Кодекс введено в дію з дня опублікування - 13 червня 1995 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року N 214/95-ВР).

24. Сучасні гідроекологічні проблеми [Текст] / В. Хільчевський // Географія та основи економіки в школі. - 2002. - № 6. - С. 34-38. - Бібліогр.: 11 назв.

25. Фомин Г.С. Вода. Контроль химической, бактериальной и радиационной безопасности по международным стандартам: Энциклопедический справочник. М.: Издательство НПО Альтернатива, 1995. 618 с.

26. Яцик А.В. Водогосподарська екологія: у 4 т., 7 кн. - К.: Генеза, 2004. - Т.4, кн. 6-7. -680с.

Размещено на Allbest.ru

...