Екологічні проблеми Ямпільського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ України

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. КОЦЮБИНСЬКОГО

Кафедра географії

Курсова робота

з геоекології на тему:

Екологічні проблеми Ямпільського району

Студентки 2 курсу групи А₁ГБ

напряму підготовки 6.040401 Географія*

спеціальності географія-біологія

Кучеровської Р. О.

Керівник: викладач, к.г.н., доц.

Яцентюк Ю. В.

м. Вінниця - 2014 рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Фізико-географічні умови Ямпільського району

1.1 Географічне положення

1.2 Особливості геологічної будови

1.3 Кліматичні і гідрологічні умови

1.4 Грунтово-рослинний покрив та тваринний світ

Розділ 2. Економічні і соціальні умови Ямпільського району

2.1 Населення і трудові ресурси

2.2 Адміністративний поділ району. Міські і сільські поселення

2.3 Загальна характеристика господарства

2.4 Невиробнича сфера

Розділ 3. Екологічна ситуація у Ямпільському районі

3.1 Атмосферне повітря

3.2 Водні ресурси

3.3 Земельні ресурси і грунти

3.4 Здоров`я населення

3.5 Загальна екоситуація. Проблеми раціонального використання і охорони природних умов та ресурсів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Проблема охорони природи для Ямпільського району зараз є дуже актуальною. Природні умови та ресурси Ямпільщини своєрідні, і на сьогодні ще недостатньо досліджене питання раціонального їх використання. Збереження сучасної природи, збільшення її багатств, неможливі без детального знання історії. Саме знання минулого допомагають нам краще пізнати сучасне та прогнозувати майбутній стан природи регіону, можливості його реконструкції не тільки шляхом збереження, але і створення нових природоохоронних об'єктів. Сучасний розвиток людської діяльності часто виявляється шкідливим для навколишнього середовища внаслідок зростання містобудування, промислового виробництва, дорожнього руху. Тому відбувається забруднення води, повітря, грунтів, що негативно впливає на стан здоров'я населення, викликає загрозу навколишньому середовищу, загострює екологічні проблеми.

Об'єкт дослідження: Ямпільський район.

Мета роботи: розглянути екологічні проблеми Ямпільського району.

Предмет дослідження:

Досягнення поставлених цілей і перевірка гіпотези висуває необхідність вирішення завдань:

· розглянути і проаналізувати екологічну ситуацію в Ямпільському районі;

· проаналізувати атмосферне повітря та стан поверхневих водойм району;

· розглянути земельні ресурси та грунти;

· охарактеризувати рослинний та тваринний світ Ямпільського району;

· проаналізувати екологічну роботу в школах району.

Розділ 1. Фізико-географічні умови Ямпільського району

1.1 Географічне положення

Символами Ямпільського району є Прапор та Герб, затверджені рішенням районної ради 22.01.2002 року.

Прапор має прямокутну форму поділену на дві частини блакитно - жовтою хвилястою стрічкою, що відображає державну символіку. Верхня частина полотнища має малинове забарвлення, яке використовують в прапорах козацької доби. Нижня частина полотнища зеленого забарвлення, як і в гербові несе символіку аграрного сектору району. В центральній частині полотнища зображено хрест мальтійського типу, який має жовте забарвлення, обрамоване золотистим кольором, як символ глибоких історичних традицій козацького краю.

Герб. Одним із найголовніших елементів герба є гербовий щит. В правій частині герба зображення подільського сонця, над яким знаходиться козацький хрест, у верхній частині щита відтворено Волино - Подільська височина. В центральній частині щита змальовано човен на швидкоплинній річці голубого кольору. На голубому фоні річки - пороги, що характерно для місцевої ділянки Дністра. Над щитом знаходиться срібна корона (башта), яка має три зубці, є символом повітового самоврядування. З правого і лівого боку щита обрамлення колоссям пшениці, перев'язаним жовто - блакитною стрічкою. В нижній частині перерізу розміщено справа і зліва дві виноградні китиці що є символом родючості і життєдайності. [12].

Ямпільщина - край Придністровського Поділля - надзвичайно мальовничі ландшафти Карпатського передгір'я, що називають Подільським Кримом. Тут все особливо, і клімат, і рослинність, ґрунти - чорноземи. Край зачарує крутими переломами де біжить швидкоплинний Дністер, що бере початок в Карпатах. Ямпільський район розташований на правобережжі Дніпра в межах Подільської височини. На заході межує з Могилів-Подільським та Чернівецьким районами, на півночі з Томашпільським районом, на сході з Крижопільським та Піщанським районами, на півдні з Респулікою Молдова. По території району проходить 86 км. державного кордону з Республікою Молдова. Загальна площа району складає 787,9 кв. км.

До складу районного центру входить м. Ямпіль, який віддалений від обласного центру м. Вінниці на 100 км (по автомобільних шляхах - 140 км), та 38 сільських населених пунктів, об'єднаних у 18 територіальних громад. [1].

Природні умови та ресурси Ямпільщини своєрідні, і на сьогодні ще недостатньо досліджене питання раціонального їх використання. Збереження сучасної природи, збільшення її багатств, неможливі без детального знання історії. Саме знання минулого допомагають нам краще пізнати сучасне та прогнозувати майбутній стан природи регіону, можливості його реконструкції не тільки шляхом збереження, але і створення нових природоохоронних об'єктів. 

Сучасний розвиток людської діяльності часто виявляється шкідливим для навколишнього середовища внаслідок зростання містобудування, промислового виробництва, дорожнього руху. Тому відбувається забруднення води, повітря, грунтів, що негативно впливає на стан здоров'я населення, викликає загрозу навколишньому середовищу, загострює екологічні проблеми.

1.2 Особливості геологічної будови

В геоструктурному плані основна частина території району припадає на південно-західну окраїну Українського кристалічного масиву, складеного архей-протерозойськими метаморфічними породами.

Виходи докембрійських порід на денну поверхню мають місце в глибоких ярах, балках та у вигляді порогів на річках в районі Ямполя. Червонуваті та сірі граніти докембрійського походження трапляються у відслоненнях по течії річок Марківка та Русави. Силурійські відклади поширені на південному сході в нижній течії річок Русави, Яланки, до місця впадіння Марківки в Дністер. Подекуди силурійські відклади мають товщину від 250 до 350 м. Мілкозернисті протерозойські пісковики Ямпільських верств здавна використовуються як облицювальний матеріал та для виготовлення архітектурних деталей і монументальних виробів.

На території Ямпільського району знаходиться Подільське плато, що має нахил у бік Дністра, відзначається дуже великою роздробленістю на окремі пасма. Верхів'я річки Мурафа, що тече по дну широких розложистих балок, мають пологі й лагідні схили, і тому рельєф цієї місцевості має вигляд хвилястої рівнини, а з наближенням долин річок до Дністра всі вони стають типово подільськими. Ріки глибоко врізуються в осадові породи, долини каньйоноподібні, цілком позбавлені терас, схили утворюють круті урвища з частими відшаруваннями вапняків та пісковиків.

Ямпільський район багатий нерудними корисними копалини. Господарське значення мають кар'єри піску, вапняку і будівельного каменя. Надра багаті на поклади фосфоритів. Найбільш поширені корисні копалини: камінь бутовий, пісок, крейда, вапняк, глина, граніт. Ці ресурси мають місцеве значення. [2].

На території Ямпільського району продовжується спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об'єкти - с.Качківка, с.Вільшанка.

За результатами виконаних робіт в 2010 році встановлено, що всі зсуви знаходились в фазі стабілізації. Розвиток нових зсувів на території району не зафіксований.

Зсуви, які активізувались в 2006 році:

с. Качківка, Ямпільського району. Активізація відбулась на трьох локальних ділянках. В результаті одна опора ЛЕП була небезпечно нахилена. Існує загроза її падінню;

с.Довжок, Ямпільського р-ну. Відмічається активізація зсуву на всій його площі. В зоні безпосередньої загрози знаходяться 36 житлових будинків індивідуального сектору. На момент обстеження зсуву (14.06.2006 р.) 14 сімей уже було відселено з небезпечної зони;

с.Вільшанка Ямпільського р-ну. Відмічається майже повна активізація зсуву. Язик зсуву перекрив автодорогу. На момент спостережень (15.06.2006 р.) автодорога розчищена від зсувних мас і рух автотранспорту по ній відновлений. [7].

1.3 Кліматичні і гідрологічні умови

Клімат району помірно континентальний, літо тепле (+18, +25 °С), зима м'яка (-8, -15 °C). Товщина промерзання грунту, можлива, до 1 метра, а середня норма опадів становить 450--600 мм.

При крутизні схилів і спадів до багато чисельних річок Мурафа, Русава, Марківка, Вільшанка і ручаїв, тут чудової рівнини поля, а села, як і належить історично затурбовані в затишних долинах. Усі вони впадають в річку Дністер. Вони мають переважно снігове й дощове живлення і належать до типу рівнинних. Дністер заглибившись у товщі осадочних порід, виробляє звивисте ложе. В деяких місцях вона заглибилася до корінних порід, тому тут на річці утворилися пороги наприклад, біля с. Порогів Ямпільського району. На Дністрі бувають дві повені - весняна, викликана таненням снігу, і літня - в період дощів у Карпатах. Річка Дністер протікає по південно-західному кордоні району і відноситься до гірських річок із швидкою течією (6 км/год) і періодичним коливанням рівня води. Ширина річки Дністер 100--200 м. Ставки займають 201га. Боліт на території Ямпільського району не спостерігається. [6]

1.4 Грунтово-рослинний покрив та тваринний світ

Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. Рослинність області характерна для лісостепу. Ліси Ямпільщини належать до типу середньоєвропейських лісів. Основу лісової рослинності становить граб, а до звичайних тутешніх дерев належать: дуб, ясен, липа, клен, явір, берест, осика, тополя, дика груша, дика яблуня, черемха, черешня та інші. Ґрунти в основному чорноземи і опідзолені ґрунти. Більш 70% території району зорано.

В районі дуже різноманітна фауна: водиться багато як лісових звірiв (лосі, олені, зубри, дикі свині, бобри, вовки, лиси, кози, їжаки, борсуки, куниці, тхори, зайці), так і степових (гризуни) та водяних (норка, видра). Багато водяного, лісового й степового птаства (дикі гуси й качки, чорногуз, чапля, журавель, голуби, перепелиця), бджоли в липових лісах, а в річках і озерах - розмаїття риби (короп, лящ, сом, щупак тощо). [2]

Основними проблемами охорони та відтворення рідкісних видів рослин є зміна природних комплексів, особливо степових та лучно-степових ділянок шляхом заліснення. Найбільшого впливу зазнала і наша Ямпільщина. Поширена нині тенденція до заліснення долин річок, балкових систем видами інтродуцентами (сосна кримська, акація біла, сумах, аморфа) призводить до зникнення ряду рідкісних видів: вишні степової, мигдалю, ковилів.

Іншою проблемою є не регламентований випас худоби по долинах річок та балках, що призводить терасування схилів та фрагментування осередків зростання рідкісних видів.

Основними проблемами щодо охорони та відтворення рідкісних та зникаючих видів тварин є погіршення умов існування та безпосереднє знищення видів.

Серед найбільш поширених та небезпечних захворювань диких тварин на даний час є сказ. Протягом року хвороба була відмічена у нашому районі. Найбільш поширеним захворюванням серед риб є краснуха. Захворювання найчастіше зустрічається в водоймах з повільною течією (ставки). У річках хвороба поширена менш. З метою запобігання захворювання використовується препарат „Біоліт - 80”, який додають у вигляді добавки до кормів. [7]

Розділ 2. Економічні і соціальні умови ямпільського району

2.1 Населення і трудові ресурси

Чисельність наявного населення Ямпільського району на 1 квітня 2009 року становила 43052 осіб. Із загальної кількості жителів 11370 осіб (26,4%) проживає в місті Ямполі, 31682 осіб (73,6%) проживає в сільській місцевості. Упродовж січня-березня 2009 року чисельність населення району зменшилась на 143 особи.

Упродовж січня-квітня 2013р. чисельність населення зменшилась на - 72 особи. Основною причиною цього зменшення є природне скорочення (перевищення кількості померлих над кількістю народжених). У січні-квітні 2013р. в районі народилося - 84 дитини, що на - 8 дітей більше, ніж у січні-квітня 2012р. Кількість померлих по району у січні-квітні 2013р. складала - 196 осіб, що на - 17 осіб більше, ніж у січні-квітні 2012р. За січень-квітень 2013р. кількість прибулих - 131 особа (у січні-квітні 2012р. - 149 осіб), кількість вибулих - 91 особа (у січні-квітні 2012р. - 48 осіб).

За даними Всеукраїнського перепису України статевий склад населення Ямпільського району характеризується перевагою кількості осіб жіночої статі (55%), а чоловічої статті (45%). На 1000 жінок припадає 806 чоловіка. У віковій структурі населення області 51% складають особи працездатного віку, і відповідно 17,7% і 31,3%, які не досягли та старші працездатного віку.

В районі проживають представники багатьох національностей, серед яких українці, росіяни, євреї молдавани, вірмени, румуни та інші.

Отже, демографічна ситуація району характеризується низькими показниками народжуваності, високими показниками смертності, від'ємними показниками природного приросту, високою часткою населення похилого віку, низькою часткою дітей. [12]

2.2 Адміністративний поділ району. Міські і сільські поселення

Адміністративний устрій Ямпільського району -- адміністративно-територіальний поділ Ямпільського району Вінницької області станом на 1 січня 2014 року становить 1 міську раду та 18 сільських рад (Безводне, Буша, Велика-Кісниця, Гальжбіївка, Дзигівка, Довжок, Качківка, Клембівка, Михалівка, Петрошівка, Писарівка, Пороги, Ратуша, Русава, Северинівка, Слободо-Підлісівськ, Тросцянець, Цекинівка), які об'єднують 39 населених пунктів (с. Буша, Держанка, Дорошівка, Слобода-Бушанська, Велика-Кісниця, Гальжбіївка, Біла, Оксанівка, Ульянівка, Дзигівка, Дзюброве, Довжок, Качківка, Клембівка, Михайлівка, Петрашівка, Миронівка, Хмелівщина, Писарівка, Поргори, Добрянка, Франківка, Ратуш, Русава, Радянське, Северинівка, Іванів, Слобода-Підлісівська, Підлісівка, Придніпровське, Тростянець, Вітрівка, Гонорівка, Лаврівка, Регляшинці, Цекинівка) та підпорядковані Ямпільській районній раді. Адміністративний центр -- місто Ямпіль. [9]

2.3 Загальна характеристика господарства

В аграрному секторі економіки району господарську діяльність проводять 43 сільськогосподарські підприємства, що обробляють 41,8 тис. га ріллі; 5 вертикально-інтегрованих сільськогосподарських підприємств району орендують 18,1 тис. га ріллі; 19 сільгосппідприємств різних форм власності, що працюють без інвестора орендують 22,6 тис. га ріллі; 19 фермерських господарств обробляють 1,1 тис. га ріллі.

Площа посіву с/г культур по всіх категоріях господарств становить 51215 га, з них по с/г підприємствах 40988 га.

Зернові культури в структурі посівних площ займають 55 %, технічні - 28 %, кормові - 12 %, овочі і картопля - 5 %.

Всього зернові планується посіяти на площі 28,6 тис. га (+ 516 га до м. р.), в тому числі кукурудзу 9,4 тис. га (+ 2412 га до м. р.), цукрові буряки 4,9 тис. га (+ 962 га до м. р.), овочі - 669 га (+ 109 га до минулого року).

Валовий збір зерна досягнуто в заліковій вазі 134 тис. тонн, або на 23 тис. тонн більше ніж в минулому році, це був рекордний врожай за всю історію Ямпільщини, де було досягнуто середньої урожайності культур більше 50 ц/га. За 2011 рік вироблено 13,8 тис. тонн молока, або на 91 тонну (1 %) менше як за 2010 рік, м'яса - 13 тис. тонн, що менше до минулого року на 59 тонн (4 %). Поряд з цим, виробничою програмою на 2012 рік, передбачається зростання виробництва цих важливих видів продукції і вже в січні місяці 2012 року забезпечено приріст до минулого року на 13 тонн м'яса та 254 тонни молока. екологічний охорона природний ресурс

У 2012 році передбачається реалізувати 6 інвестиційних проектів на суму 3,1 млн. грн., в тому числі 4 інвестиційні проекти пов'язані з придбанням техніки і два проекти з реконструкції молочно - товарних ферм.

Станом на 01.01.2012 року власникам майнових та земельних паїв виплачено орендної плати, майже 97 % від нарахованої суми, що складає біля 22 млн. грн., при цьому виплата за оренду землі склала 4 % від нормативної вартості орендованого паю.

В Ямпільському районі промисловість базується на 4 підприємствах, що входять до основного кола звітуючих і формують промислові показники району, із яких два підприємства мають сезонний характер роботи.

Промисловими підприємствами району, що входять до основного кола звітуючих, за січень-грудень 2011 року виготовлено продукції у фактичних цінах на суму 42062,6 тис. грн., що більше на 13455,2 тис. грн., або на 47 %, у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

ВАТ "Ямпільський приладобудівний завод " спеціалізується на виробництві контрольно-вимірювальної апаратури-побутових газових лічильників. Побутові лічильники газу не мають аналогів, як у вітчизняних так і зарубіжних виробників. На підприємстві обсяги продукції порівняно з відповідним періодом 2010 року в 2011 році збільшились на 12731,4 тис. грн., або у 2 рази і становлять 26893,8 тис. грн., що становить 63,9% до загалу промислової галузі. Керівництвом заводу у поточному році запроваджено виробництво промислових лічильників G - 25, G - 40, та вимірювальні комплекси "РУСЬ". Продукція заводу реалізується як в межах країни, так і експортується до Росії та Таджикистану. Тут вивчається новий інвестиційний проект по виробництву побутових котлів для споживачів на які є замовлення із зарубіжжя.

ВАТ "Ямпільський маслосирзавод" засновано 15 листопада 1996 року шляхом перетворення орендного підприємства Ямпільський маслозавод у відкрите акціонерне товариство. Товариство є юридичною особою приватного права. Діяльність товариства спрямована на виробництво та реалізацію молочних продуктів та продуктів переробки молочної сировини.

Випуск продукції на ВАТ "Ямпільський маслосирзавод", порівняно з відповідним періодом минулого року, збільшився на 39,2 тис. грн. і становить практично минулорічний показник 13067,0 тис. грн. Зменшення обсягів на заводі спричинено в першу чергу з слабкою активністю підприємства, відсутністю інвестиційних планів по розміщенню стабільної бази заготівель на місцях, тобто безпосередньо біля виробника. А брак обігових грошей на впровадження активнішої цінової політики лише усугубляє ситуацію.

ВАТ "Ямпільський консервний завод" засновано 24 жовтня 1995 року шляхом перетворення державного підприємства Ямпільський консервний завод у відкрите акціонерне товариство. Товариство є юридичною особою. Види діяльності: переробка плодоовочевої сільськогосподарської продукції та виробництво плодоовочевих консервів.

ТОВ "Ямпільський Цегельний завод" створене на базі реорганізації міжгосподарського Ямпільського цегельного заводу ,,Облагробуду" 15 вересня 1998 року. Товариство - юридична особа, основна діяльність - виробництво та реалізація цегли глиняної.

На сезонному підприємстві ТОВ "Ямпільський цегельний завод " виготовлено цегли на суму 2101,8 тис. грн., що більше на 684,6 тис. грн., або на 48,3 % проти відповідного періоду минулого року. Є проблеми із збутом, але такі пов'язані у першу чергу із ціновою складовою, які на теперішній час вирішуються.

ЗАТ"Ямпільський завод продтоварів" засновано 12 листопада 2001 року шляхом перетворення відкритого акціонерного товариства "Ямпільський завод продтоварів" у закрите акціонерне товариство. Товариство є юридичною особою. Основним видом діяльності підприємства є переробка сільськогосподарської продукції та реалізація продуктів харчування.

ТРАНСПОРТ

ВАТ "Ямпільське автотранспортне підприємство 10551" засновано 7 серпня 1995 р. шляхом перетворення "Ямпільського автотранспортного підприємства 10551" у ВАТ "Ямпільське АТП 10551".

Метою створення і діяльності підприємства є: виконання пасажирських та вантажних перевезень, вантажно-розвантажувальних робіт.

Обсяг вантажних перевезень, з урахуванням обсягів, виконаних фізичними особами-підприємцями, за період 2011 року становить 50,6 тис. тонн, або 86,8% до аналогічного періоду 2010 року, вантажообіг склав 5,47 млн. тонно - кілометрів , або 108,7% до аналогічного періоду 2010 року.

За 2011 рік у районі перевезено 720,5 тисячі пасажирів, що становить 95,0% до відповідного періоду 2010 року.

Пасажирообіг становить 17,8 млн. пасажиро-кілометрів, або 79,5% до аналогічного періоду 2010 року.

Енергетична галузь. Галузь представлена структурною одиницею " Ямпільські електричні мережі "відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго". Основною метою діяльності компанії є задоволення потреб споживачів в електричній енергії, транспортуванню та розподілу електричної енергії, надання інших послуг та виконання робіт по забезпеченню суспільних потреб споживачів електричної енергії. Усіма суб'єктами споживання спожито за 2011 рік електроенергії 55,8 млн. кВт год. Заборгованість за спожиту електроенергію усіма галузями економіки району та приватного сектору, за січень - грудень 2011 року збільшилась до початку року на 79,77 тис. грн., або на 6,7% та з урахуванням боргів минулих років складає 1262,65 тис. грн. із якої:

- населення - 886,52 тис. грн.

- підприємства житлово-комунального господарства - 148,97 тис. грн.

- сільське господарство - 42,35 тис. грн. [12]

2.4 Невиробнича сфера

Основними галузями невиробничої сфери є рекреація, туризм, освіта, охорона здоров'я, транспорт, будівництво.

Діяльність органів державної влади Ямпільського району в галузі освіти спрямована на виконання Законів України "Про освіту ", "Про загальну середню освіту ", "Про дошкільну освіту ", "Про позашкільну освіту " та виконання державних, обласних, районних освітянських програм.

Забезпечення різнобічного розвитку дошкільної освіти здійснюють 20 дошкільних закладів ( з них 4 міських, 16 сільських). В дитячих садках виховується 1378 дітей, що порівняно з минулим роком на 118 дітей більше. Охоплення суспільним дошкільним вихованням становить 66% ( місто 71%, село 63,3% ). Відсоток охоплення дітей 5 - річного віку становить 100%.

Вищевказана мережа дошкільних навчальних закладів в основному задовольняє потреби населення району. В дошкільних установах виховний процес забезпечують 166 педагогічних працівників.

Мережа загальноосвітніх закладів району відповідає запитам, здібностям та нахилам дітей. В районі діють 24 загальноосвітні заклади, з них 15 - ЗОШ І - ІІІ ст.., 2 - ЗОШ І - ІІ ст.., 1 - НВК : ЗОШ І ст.. - гімназія, І - НВК - ЗОШ І - ІІІ ст.., 2 - НВК - ЗОШ І - ІІ ст.. в яких навчається 3837 учнів. Порівняно з минулим роком на 152 учні менше. Навчально - виховний процес забезпечують 582 педагогічних працівники.

В районі діють 2 позашкільні заклади освіти : Ямпільський міський БДЮТ та ДЮСШ, які відвідують 950 школярів. В позашкільних закладах працює 32 педагогічні працівники. До послуг учнів району 55 спортмайданчиків, 16 спортзалів, приміщення з тренажерним обладнанням. [12]

Постійно проводиться робота із здібними та обдарованими дітьми. По району переможцями обласних, всеукраїнських та міжнародних предметних олімпіад, є 50 учнів та 136 призерів районних предметних олімпіад.

Також молодь активно приймає участь в спортивних змаганнях, конкурсах та фестивалях, серед яких переможці 5 спортивних команд, 9 призерів обласних предметних олімпіад, 1 призер Всеукраїнської предметної олімпіади.

Плідно працюють спортивні клуби рукопашного бою «Барс», вільної боротьби «Олімп», футболу «Тірас». Ямпільщина гордиться своїм підростаючим поколінням, які досягли високих спортивних результатів: Водянюк С.Ф. є майстром спорту міжнародного класу з рукопашного бою, два члени клубу «Олімп» входять до збірної України з вільної боротьби, футбольний клуб «Тірас» займає перше місце в обласних змаганнях, молодша група футбольного клубу «Тірас» є фіналістом Всеукраїнських змагань «Золотий колосок». [12]

Медичну допомогу населенню надають Ямпільська ЦРЛ на 214 ліжок, та районний центр первинної медико-санітарної допомоги в який входять 10 лікарських амбулаторії загальної практики сімейної медицини, 13 ФАПів і 4 ФП. Таким чином в районі розвернуто 214 стаціонарних ліжок та 132 ліжка денного стаціонару. Всього функціонує 27 медичних закладів в яких працюють 762 медичних працівника із них: 97 лікарів, 325 медичних сестер, 165 молодших медичних сестри та 115 чоловік іншого персоналу. Пройшли курси підвищення кваліфікації 58 лікарів та 134 медсестри.

На виконання районних програм в сфері охорони здоров'я за кошти районного бюджету придбано обладнання на суму 942600 грн. та 3 автомобіля швидкої допомоги для медичного обслуговування жителів Бушанської, Писарівської та Слободо - Підлісівької сільських громад. Капітально відремонтовано Бушанську та Писарівську лікарські амбулаторії ЗПСМ, Вітрівський та Безводнівський ФАПи. Для сільських медичних закладів додатково виділено з районного бюджету 182 тис. грн. За рахунок цільових поставок отримано обладнання на суму 32965 грн. На лікування хворих за межами області використано 50 тис. грн.

Негативний вплив фінансово-економічної кризи найбільше позначився на роботі підприємств району із виробництва будівельних матеріалів. Через відсутність критичного попиту на ці види продукції такі тенденції ще продовжуються. Саме від таких явищ ТОВ "Ямпільський цегельний завод" зменшив збут, адже ринок будівництва взагалі і ринок будівництва житла різко впав.

За період січень-грудень 2011 року забудовниками усіх форм власності введено в експлуатацію площі житла - 868 кв. м., що становить 91,3 % площі відповідного періоду 2010 року

У структурі надавачів послуг найбільшу питому вагу посідають ВАТ "АТП-10551", районні відділення "Укртелекому" та "Укрпошти".

Обсяг реалізованих послуг (з ПДВ) підприємствами, зареєстрованими згідно єдиного державного реєстру (ЄДРПОУ) за основним видом економічної діяльності, що відноситься до сфери послуг, за січень - грудень 2011 року становить 11584,2 тис. грн., що більше на 613,8 тис. грн., або на 5,6 % ніж за відповідний період 2010 року.

Мережа закладів культури і туризму райдержадміністрації не змінилася і становить 65 закладів: районний будинок культури, міський будинок культури, сільських будинків культури - 11; сільських клубів - 13; клуби-бібліотеки - 4, центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека, міська бібліотека, сільських бібліотек - 25, музей образотворчого мистецтва з історико - краєзнавчим відділом, районна дирекція кіномереж, музичні школи - 4 та Державний історико-культурний заповідник "Буша", що фінансується з обласного бюджету. Діяльність галузі забезпечує 169 працівників, з них спеціалістів 146, технічного персоналу 23 чоловіка. Штатна чисельність працівників складає 177 чоловік. За сумісництвом (внутрішнім) працює 31 чоловік.

Ямпільщина, наче перлина у дорогоцінній оправі, вражає гостей своєю особливістю. Починаючи з XVI століття, куди джерела відносять перші відомості про Ямпіль (1580 р.), ця земля була торговим центром, повітовим містечком, краєм, де писались історичні - героїчні та трагічні сторінки національно - визвольної боротьби. Пам'ятки історії с. Буша, скіфські поховання с. Пороги, Клембівські вишиванки, каменотесні вироби, запальні козацькі пісні - ось неповний перелік того, чим вразить вас Ямпільщина.

Сьогодні Ямпільський район має суто аграрну спрямованість сектору економіки, екологічно чистий, є можливості до інтенсифікації туристичної діяльності, посилення взаємозв'язку інфраструктури туризму з іншими сферами соціально-економічного та культурного розвитку.

Реалізацію державної політики в галузі культури на Ямпільщині здійснює 64 заклади культури і мистецтв, серед них чотири музеї та Державний історико-культурний заповідник "Буша". За рік тут буває майже 25 тис відвідувачів Діяльність галузі забезпечують 166 кваліфікованих працівники, з яких 90 - у сільській місцевості. В закладах культури діє 130 аматорських колективів, з яких десять мають звання "народний". В районі - 118 пам'яток археології 53 - історії, чотири - монументального мистецтва, два - архітектури. До пам'яток культури та архітектури відноситься Свято-Миколаївська православна церква, яку побудовано в XVIІI ст. Створено "Словник пам'яток Ямпільського району який увійшов до "Зводу пам'яток культурної спадщини України". Ведеться дослідницько-пошукова робота відповідно до Концепції розвитку народної культури Вінниччини. На розвиток "зеленого туризму" на території району, здійснення комплексу заходів щодо місцевої інфраструктури туристичного бізнесу, що сприятиме відродженню історико-культурних пам'яток та традиційних народних промислів спрямовано проект "Земля легенд, пісень і сонця". На території Ямпільського району нині одне місто - Ямпіль. А кілька століть тому містами були відомі історична Буша і Цекинівка. [12]

Нині немає достовірних даних хто найдавніший: Буша, Ямпіль, Цекинівка? Біля цих міст знаходили поселення трипільської (ІV-Ш тис. до н. є.), черняхівської (ІІІ-ІV ст.н.е ) культур, сюди сягали кордони Скіфії, Сарматії, які підтримували зв'язки з грецькими колоніями Причорномор'я, Балканами, Кавказом, Передньою і Малою Азією. Воно й зрозуміло, бо Дністер сприяв розвитку міст на річковому торговельному шляху. У XIII-XV ст. важливу роль у чорноморській торгівлі грали генуезькі купці, які укріпились в Криму. На кораблях, навантажених сукном, вином, маслом, прянощами, вони піднімалися по Дністру скуповували зерно, шкіри, хутра, віск, мед. Тоді Цекинівку вони називали давньою Ольхонією. Перший письмовий документальний спогад про Цекинівку (хоч її не названо) є в листі господаря Богдана III, сина Стефана польському королю від 1 червня 1512 р. Він просить передати йому млини, які розташовані "против нашего замку Сороцкого, котрих млини сут тому нашему городу Сороцкому. то єсть сторожа от поганьства".

В літописі Самовидця, одній з найвидатніших історіографічних пам'яток і одному з най достовірніших історичних джерел XVII ст. пишеться: "Того ж року (1682), господар волоській, загнавши волости немеровскіє и усіх побожан (жителів Побужжя), будовал себе двор у Цекиновці. на гем боці Дністра, на мешканя, и у Немерові от себе наказного гетьманом зоставует. И от того часу особливій господар стал над Україною, почавши (правити) от Дністра до самого Дніпра, а у Волохах ній господар над волохами...". Отже, влада волоського господаря Дуки розповсюджувалася не лише на Брацлавщину, а на значну територію Правобережжя, в свою чергу Цекинівка стає "стольним містом" Правобережної України. Тому й було збудовано фортецю для прикриття бродів з боку Цекинівки.

У 1711 р. Петро І здійснював прутський похід і базувався на цекинівських землях. У 1787 р. тут перебували війська О. В. Суворова

Сюди здійснювали походи Б Хмельницький, його син Тиміш, козаки.

Наприкінці XVIII ст. Цекинівка стає адміністративним центром Ямпільського повіту Подільської губернії. Причиною цьому, мабуть, було те, що вона знаходиться навпроти значного укріпленого молдавського м. Сороки, а також на прямому ямському тракті, який простелявся з Тульчина до Кишинева. Але навесні 1804 р. Дністер затопив Цекинівку. Державні установи повертаються до Ямполя і з цього ж року за указом російського царя Олександра І було остаточно затверджено повітовим містом Подільської губернії. Ямпільський край славиться своєю історичною спадщиною. В 1984 році під час охоронних розкопок кургану біля села Пороги археологічною експедицією обласного краєзнавчого музею був досліджений курган, рівного якому за своїм науковим спадком ще не було. Це багате поховання сарматського часу, що відносять до 70-80 рр. н.е. В чоловічому похованні знайдений дубовий саркофаг, в якому поховано сарматського вождя. В двох метрах на південний схід від чоловічого знаходилось жіноче поховання знатної сарматки. Згідно гіпотез похованим може бути цар сарматів Інесмей, що загинув в районі сучасного Ямполя (в той час за картою Птоломея там знаходилось місто Клепідава). Численні прикраси, знайдені в сарматських могилах виготовлені із золота найвищої проби та інкрустовані кольоровими вставками. Кинжал, залишки лука, меч в шкіряних піхвах - усе це має накладки із золотих пластин та інкрустоване золотою пастою.

У жіночому похованні знайдені предмети: кругле срібне дзеркальце, золоті підвіски. На фалангах обох рук були персні. Весь одяг був розшитий золотими квіточками, розетками, а нижня частина його - різнобарвним бісером. В даний час знахідки із сарматських могил знаходяться у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Історична, славнозвісна, героїчна Буша. Це село відоме не тільки славетною історією, але й багатьма пам'ятками історії та культури. Бушанський рельєф, археологічні трипільські знахідки, башта Бушанського замку, скельний храм, давні кам'яні вироби, хрести, парк історичної скульптури, Гайдамацький яр, музей - ось неповний перелік тих унікальних пам'яток, які вражають кожного, хто хоч раз побував у цьому селі.

...до реконструкції

...після

Окрасою його, безперечно, є унікальний Бушанський рельєф. Щодо часу виникнення, змісту композиції мистецьких традицій, які вплинули на його формування, досі немає одностайної думки в археологів, істориків, мистецтвознавців, краєзнавців Поділля. Датування її знаходиться в межах І-ІІІ ст. до XVI ст. На рельєф зображено півня, дерево, людину, оленя і рамку, в якій вмістився напис, що пояснював композицію. Скельний храм, де розміщений рельєф, свідчить, що язичеські культи і обряди давніх українців були в значній мірі використані та трансформовані християнською релігією.

Вивчення історичної літератури ХVІІ-ХХст., археологічних звітів, енциклопедичних та періодичних видань, народних переказів, а також проведене дослідження реконструкції напису у рамці фотографії 1883 р дало можливість по-новому глянути на славнозвісну пам'ятку.

Польський напис, що реконструйовано з фотографії читається: "В містечку Антополі 1524 року 3 червня зосталась єдина Бася". З історії відомо що в 1524 р було кілька спустошливих нападів татар і турків на землі польсько-литовської України. Конкретна дата, безперечно, вказує на трагічний час знищення містечка Антополя, на місці якого з часом виникло нове поселення Бассія - Буша ( Доречно, що Буша мала ще одну назву: "Антопіль - місто антів".У деяких історичних джерелах назва Буші згадується як Бассія. Тобто, нове поселення отримало власну назву від жіночого імені Басі (Барбари) - Буші).

Людина зображена на рельєфі - Бася-Буша. Рельєфна композиція вибита на стіні печери, яка, очевидно, мала певне відношення до порятунку жінки у трагічний 1524 р Поблизу с. Буші протікає маленька р.Бушанка.

Стиль різьби пам'ятки великим рельєфом, а також певні закони освітлення предметів вимагали щоб джерело освітлення розміщувалося саме навпроти рельєфної композиції. Таким чином, підтверджуються основні, головні висновки, які зробив О. О. Формозов у 1966 р., дослідивши Бушанський рельєф. Створено його не раніше першої чверті XVI ст.

У композиції пам'ятки присутні елементи символіки. Рельєф відображає одну з сторінок історії с. Буша. Рельєф викликав широку зацікавленість і, мабуть, далеко не закінчену суперечку вчених-археологів, мистецтвознавців, дослідників-аматорів.

Новий кам'яний вік (ІV-V тис. до н.е.) представлений на бушанській землі цілим рядом археологічних знахідок, предметів народного побуту, які входять в експозицію музею, що розташований в сільській хаті ХІХ ст.

Містобудівним ядром, військово - адміністративним центром Буші у ХVІІ ст. був замок. Судячи з руїн, він являв собою прямокутну у плані споруду. Бойові лінії кам'яних стін посилювали чотирикутні вежі. Замок мав одні ворота, які знаходились у північній замковій стіні, недалеко від двох дозорних башт, одна з яких збереглась до наших днів.

Особливе місце серед бушанських експонатів займає парк, де щороку проводяться пленери кам'яної скульптури. Адже Буша є одним із тих історично - пам'ятних місць України, духовний заряд яких діє впродовж довгого часу, яке має велику силу притягання нових поколінь людей, наділяючи їх духовною наснагою.

Серед грабового лісу стрімкі та пологі пісковикові скелі утворюють надзвичайної мальовничості ландшафт. За народними переказами саме в цьому урочищі поблизу села Буші таборилися гайдамацькі загони, за що місцевість дістала назву "Гайдамацький яр".

Козацтво і сьогодні поширене на Ямпільщині. Тут діють районне козацьке товариство Святого Спаса та козацько - молодіжна організація "Подільська січ". Центром козацької слави, звичайно ж, є Буша, де часто проводяться козацькі свята, зустрічі. Яскравим прикладом тому є щорічне святкування Дня Буші 14 жовтня. Проте, історію та культуру кожного краю, творять люди, наші сучасники, які щоденною працею, майстерністю, даром Божим прославляють свою малу Батьківщину. Ямпільчани горді того, що поруч живуть такі особистості як поетеса, член Спілки письменників України Г.Сіра, заслужений майстер народної творчості В.Наконечний, славетний гончар В.Слупський, династія Пірняків, яка свято береже історію Буші та відроджує промисел каменотесні у районі, різьбярі - подружжя Полесів та Г.Охрімов. [9]

Розділ 3. Екологічна ситуація у Ямпільському районі

3.1 Атмосферне повітря

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від усіх джерел викидів в 2013р. становили 36,4 тис. тонн.

Згідно одержаних даних стан атмосферного повітря в порівняні з минулими роками практично не змінювався. Середньомісячні концентрації перевищували гранично-допустимих концентрації (ГДК) для оксиду вуглецю (до 1,4ГДК), фтороводню (до 1,7ГДК), та формальдегіду (до 3,2ГДК). Середньомісячні концентрації пилу (0,7ГДК), діоксиду сірки (0,1ГДК), діоксиду азоту (0,9ГДК), аміаку (0,1ГДК) знаходяться в межах норми. В порівнянні з попередніми рокамм зросли концентрації оксиду вуглецю, формальдегіду, вміст інших компонентів залишився на рівні або дещо знизився.

Максимальний рівень радіації за даними спостережень метеостанцій по районі 12-16 мкр/годину, що не перевищує встановлених нормативів (25 мкр/годину).

Згідно вимог Закону України “Про заборону ввезення і реалізації на території України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину”, положеннями “Порядку проведення перевірки екологічних показників нафтопродуктів, які реалізуються”, Держуправлінням спільно з територіальним органом Держспоживстандарту України проведені перевірки об'єктів, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю нафтопродуктами. За матеріалами перевірок дотримання вимог законодавства в галузі метрології, стандартів, метрологічних норм та правил, вимог природоохоронного законодавства, встановлено, що основними порушеннями є: засоби вимірювальної техніки в багатьох випадках не повірені, фактична їх похибка перевищує гранично допустимі похибки; журнали контролю не ведуться, чинні свідоцтва про перевірку резервуарів відсутні; забруднення атмосферного повітря здійснюється без відповідного дозволу.

До правоохоронних органів області у 2006 р. передано матеріали із ознаками кримінального злочину, було порушено кримінальну справу за фактами забруднення атмосферного повітря стаціонарним джерелом викиду ВАТ «Ямпільський маслосирзавод» м. Ямпіль (розмір заподіяної шкоди 87 854,39 грн.). [7]

3.2 Водні ресурси

Із загального обсягу скидів зворотних вод скиди нормативно очищених вод і таких, що не потребують очистки становлять понад 85%, недостатньо очищених і не очищених - близько 10%, близько 3% стічних вод скидаються в накопичувачі та на рельєф місцевості.

Найбільшу кількість забруднених зворотних вод у водні об'єкти скидають підприємства комунального господарства - понад 90%. Якість води річок району впродовж останніх 5-ти років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому задовільною. Вода основної річки - Дністер з її притоками - за більшістю показників відповідає встановленим нормам. Вміст більшості забруднюючих речовин не перевищує ГДК для водойм господарсько-побутового призначення.

Через відсутність фінансування, прибережні захисні смуги малих річок Ямпільщини в натуру практично не виносилися. В межах населених пунктів, де ширина смуги встановлюється проектом, такий проект було розроблено тільки для м. Вінниці. Це значно ускладнює здійснення контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на землях водного фонду.

Вода р. Дністер природна із слабким річковим запахом, середньою мінералізацією (сухий залишок знаходився в межах 438,0-492,3мг/дм3, ГДК=1000 мг/дм3), із задовільним кисневим режимом (вміст розчиненого кисню становив 8,4-9,16, при нормі не менше 4 мгО2/дм3) , жорсткість води середня (5,2-5,9 моль/дм3).

Вміст амонію сольового знаходився у межах 0,16-0,93мг/дм3, нітритів - 0,049-0,138 мг/дм3, нітратів - 1,17-1,89мг/дм3, що нижче встановлених ГДК. Вміст заліза знаходився нижче ГДК і становив 0,02-0,07 мг/дм3.

Вміст органічних сполук залишився на рівні 2013р., разові значення показника БСК5 знаходились в межах 2,05-3,62мг/дм3. Вміст сульфатів, хлоридів, кальцію та магнію є стабільним. АПАР, нафтопродукти не виявлені. Солі важких металів знаходяться в нормі або нижче норми для водойм господарсько-побутового призначення.

Контроль за станом води у р. Дністер проводився щоквартально по 3 створам.

Притоки річки Дністер (р. Русава, Мурафа): у 2013р. показники якості води відповідали нормативам. У порівнянні з іншими роками стан води в цих річках залишився практично незмінним.

Стан води характеризувався такими показниками: мінералізація середня (разові концентрації сухого залишку знаходились в межах 258,6-497,6мг/дм3), кисневий режим задовільний (вміст розчиненого кисню становив 8,07-9,08 мг/дм3), вода середньої жорсткості (5,2-7,7 моль/дм3).

Вміст забруднюючих речовин групи азоту знаходиться нижче встановлених нормативів, залишився на рівні попереднього року: вміст сольового амонію знаходився в межах 0,51-1,17 мг/дм3, нітритів - 0,02-0,05 мг/дм3, нітратів - 0,44-2,03 мг/дм3.

Вміст сульфатів, хлоридів, кальцію та магнію є стабільним. АПАР, нафтопродукти не виявлені. Солі важких металів знаходяться в нормі або нижче норми для водойм господарсько-побутового призначення.

Контроль за станом води у р. Русава, Мурафа проводився щоквартально.[7]

3.3 Земельні ресурси і грунти

Основним чинником антропогенного впливу на земельні ресурси району являється ведення сільського господарства. Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті території Ямпільщини, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями (сіножаті, пасовища, землі вкриті лісом і чагарниками, болота). [4]

Основним критерієм оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів, як основа функціонування цієї категорії земель. Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу, середній вміст якого в ґрунтах району станом на 01.01.2013 року становить 2,7%, в порівнянні з аналогічними показниками обстеження площ в 1995 році, вміст гумусу зменшився на 0,06%. Найвищий вміст його мають ґрунти Ямпільського району (3,3%).

В Ямпільському районі розташовані перезволожені грунти. Тут ґрунтоутворюючими є щільні дочетвертинні глини або ж оглеєні леси підстелені ними, утворилися чорноземні-лучні мочаристі та мочарні ґрунти. В місцях розміщення таких ґрунтів на схилах більше 70 в роки надмірної кількості опадів, виникають зсуви, які спричиняють руйнування поверхні ґрунту. На таких площах частково проводиться заліснення. [7]

3.4 Здоров`я населення

В 2013 р., як і в попередні роки на території Ямпільського району найбільш розповсюдженими залишились захворювання системи кровообігу (27,6%), органів дихання (21,5%), органів травлення (10,0%), ендокринної системи (6,2%) та кістково-м'язової системи (6,1%). Серед захворювань систем кровообігу найпоширенішими були гіпертонічна (12,4% загальної захворюваності) та ішемічна (9,4%) хвороба.

Із загальної кількості жителів 48,2% проживає в місті, 51,8% - в сільській місцевості. Статевий склад населення характеризується перевагою кількості осіб жіночої статі (54,2%). На 1000 жінок припадає 846 чоловік. У віковій структурі населення області 55,3% складають особи працездатного віку, і відповідно 18,2% і 26,5%, які не досягли та старші працездатного віку.

Структура причин смерті населення майже не змінилась. Перше місце посідають хвороби системи кровообігу,?друге - новоутворення, третє - зовнішні причини смертності. [7]

3.5 Загальна екоситуація. Проблеми раціонального використання і охорони природних умов та ресурсів

Сучасний стан навколишнього природного середовища у Ямпільському районі можна охарактеризувати як відносно стабільний. У порівнянні з іншими регіонами Вінницької області не відзначається високим промисловим потенціалом, але екологічних проблем, які потребують термінового вирішення, є чимало. Основні екологічні проблеми району:

* забрудення атмосферного повітря внаслідок викидів шкідливих речовин;

* забрудення водних ресурсів;

* забрудення грунтів і земельних ресурсів;

* зростання захворювання населення;

* погіршення стану природного середовища;

* неконтрольоване знищення і пошкодження тварин, рослин, лісів.

Основні заходи з покращення екологічного стану району:

* запровадження водозберігаючих форм розвитку економіки області;

* зменшення скидів забруднюючих речовин у водойми, повітря, грунти;

* підвищення розмірів зборів за користування та забруднення природних ресурсів;

* впровадження екологічного виховання населення;

* збільшення витрат бюджетів на природоохороннну діяльність. [8]

Проблема раціонального використання водних ресурсів. Основними проблемами використання водних ресурсів району є забруднення поверхневих і підземних вод, поганий стан очисних споруд, складний стан каналізаційного господарства, спричинений застарілим та зношеним обладнанням, незадовільним технічним станом, відсутністю ефективних споруд попередньої очистки промислових стічних вод.

Проблема раціонального використання земельних ресурсів. Основними проблемами використання земельних ресурсів є: інтенсифікація землеробства, збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси, безконтрольне застосування засобів хімізації в умовах низької технологічної культури та інші впливи призводять до погіршення якості ґрунтів, зниження їх родючості. Ерозія ґрунтів є основним і найнебезпечнішим дестабілізуючим фактором екологічної ситуації в ландшафтах, призводить до забруднення та замулення струмків, річок, ставків, посилення евтрофікації водойм. Великої шкоди ґрунтам завдає багаторазове механічне оброблення: оранка, культивування, боронування тощо. Все це посилює вітрову та водну ерозію. Важливу роль у боротьбі з ерозією ґрунтів відіграють ґрунтозахисні сівозміни, агротехнічні та лісомеліоративні заходи, будівництво гідротехнічних споруд. [9]

Також ще є не вирішена проблема подальшого функціонування очисних споруд каналізації м. Сороки (Республіка Молдова) в с. Цекинівка Ямпільського району. В даний час ці очисні споруди взагалі не працюють, неочищені стоки з молдовської сторони без будь-якої очистки скидаються в р.Дністер. Заборгованість Сороцького підприємства “Водоканал” перед Ямпільськими РЕМ складає близько 100 тис.грн, що є однією з причин припинення роботи очисних споруд, поряд з незавершеним ремонтом напірного колектора. Згідно домовленостей між Урядами України і Молдови, молдовська сторона зобов`язувалась розпочати будівництво очисних споруд на правому березі Дністра, однак жодних даних про початок цього будівництва немає, а на період їх будівництва за будь яких умов має здійснювати безпечна експлуатація споруд, наявних у с. Цекинівка Ямпільського району. [11]

На території Ямпільського району знаходяться заказники загальнодержавного значення ботанічне урочище «Білянський ліс», який був створений у 1982 році. Урочище на придніпровських схилах де зростають скельнодубові ліси кизилові (асоціація внесена до Зеленої книги України) та степові ділянки з осокою низькою, ковилою волосистою, півниками угорськими.

Урочище «Криве» засноване 1984 році, охороняються цінні ділянки дубових насаджень з поширенням у підліску кизилу, зустрічаються рідкісні середземно-морські види рослин: щавлія клейка, шоломниця висока та перлівник одно квітковий.

Також охороняються пам'ятки природи місцевого значення - це Ямпільські шари, заснований у 1981 році, цінні відшарування гравелітів, серед яких є включення гальки, дрібнозернистих сірих пісковиків.

Гальжбіївські джерела заснований у 1984 році охороняються великодебітні джерела грунтової води, які живлять р. Мурафу - притоку р. Дністер.

Заповідне урочище Петрашівка заснований у 1979 році. Охороняються ділянки мальовничого ландшафту з грабовою дібровою віком 95-100 років, в тому числі дуба скельного, заростів кизилу на крутих схилах берега р. Мурафи, притоки Дністра.

Урочище «Стінка» -- комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Площа 90 га. Створена в 1975 р. Перебуває у віданні ДП «Могилів-Подільське лісове господарство». Охороняються урвисті схили лівого берега Дністра з відслоненнями вапнякових та крейдових відкладів. У рослинному покриві переважають середнього віку діброви, домішку утворюють ясен, черешня, в'яз граболистий. У підліску зростає дерен справжній. Значну площу займають молоді протиерозійні насадження сосни і дуба. На степових ділянках домінують безсмертники однорічні. [3]

Висновки

1. Ямпільський район займає вигідне географічне положення. Клімат району помірний. Район знаходиться в межах лісостепової зони. Для неї характерні типові для цієї зони грунти, рослинність, тваринний світ, ландшафти. Ямпільський район багатий нерудними корисними копалини. Господарське значення мають родовища каолінов і будівельного каменя.

2. Демографічна ситуація району характерезується низькими показниками народжуваності, високими показниками смертності, від'ємними показниками природного приросту, високою часткою населення похилого віку, низькою часткою дітей.. Провідні зернові культури: озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза, з технічних культур - цукрові буряки. У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство й свинарство.

...