Бабки (insecta, odonata) південного заходу України: біорізноманітність, екологія і охорона

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І. І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

ДЯТЛОВА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 595.733 (477)

БАБКИ (INSECTA, ODONATA) ПІВДЕННОГО ЗАХОДУ УКРАЇНИ: БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ, ЕКОЛОГІЯ І ОХОРОНА

03.00.16 - ЕКОЛОГІЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Одеса - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова МОН України

Науковий керівник:	доктор біологічних наук, професор СТОЙЛОВСЬКИЙ Володимир Петрович, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, завідувач кафедри зоології
Офіційні опоненти:	доктор біологічних наук, професор АЛЕКСАНДРОВ Борис Георгійович Інститут біології південних морів НАН України, Одеський філіал, керівник філіалу доктор біологічних наук, професор ВЕРВЕС Юрій Григорович Інститут захисту рослин УААН, провідний науковий співробітник лабораторії ентомології

Захист дисертації відбудеться “____”___________ 2009 р. о ______ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.06 Одеського національного університету імені І. І. Мечникова МОН України за адресою: 65058, м. Одеса, пр. Шампанський, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24

Автореферат розісланий “____” _____________ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 41.051.06 доктор біологічних наук, професор		Т.О. Філіпова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бабки (Odonata) - одна з найстародавніших груп комах, яка відіграє важливу роль у водних та наземних біоценозах водно-болотних угідь південного заходу України. Завдяки високій чисельності, чергуванню в життєвих циклах водного і наземного етапів, активному хижацтву, бабки вносять вагомий внесок в кругоообіг органічних речовин водних та навколоводних біогеоценозів. Висока екологічна пластичність дозволяє бабкам легко змінювати свій спосіб життя під впливом змін навколишнього середовища (Белышев, Харитонов, 1981). Деякі види бабок слугують для біоіндикації стану прісноводних екосистем (De Pauw, Vannevel, 1993).

В Україні відомо 74 види бабок (Горб и др., 2000; Титар, 2007; Matushkina, 2007). Незважаючи на більш як 100-річну історію вивчення одонатофауни південного заходу України, ця територія залишається недостатньо дослідженою. Більш-менш повно встановлені лише одонатофауни Придунайського регіону та пониззя Дунаю (Бартенев, 1912а; Бартенев, Попова, 1928; Браунер, 1910; Павлюк, 1981; Поліщук, 1974; Bezvali, 1931). Дослідження останніх років значно розширили наші уявлення про фауну бабок цього регіону (Дятлова, 2005а; Мартынов, Мартынов, 2004а; Dyatlova, 2004а, 2004b, 2006; Dyatlova, Kalkman, 2007, 2008а, 2008b; Dyatlova, Martynov, 2008; Gorb, Ermolenko, 1996; Matushkina, 2006). До наших досліджень невідомою залишалася фауна бабок о. Зміїний, практично не була вивчена фауна бабок дельти Дністра.

Рівнокрилі бабки (підряд Zygoptera) - зручний модельний об'єкт для екологічних досліджень. На прикладі окремих видів бабок вивчають поліморфізм, репродуктивні характеристики самиць різних морф, особливості морфологічної мінливості та флуктуючої асиметрії (ФА). Поряд з цим, дані літератури стосовно ролі різних морф самиць у популяціях бабок часто суперечливі (Fincke, 2004; Cordero, Andrйs, 1996; Van Gossum et al., 2001a, 2001b; Robertson, 1985). Невивченими залишалися статева і вікова структури поліморфних популяцій бабок, морфометричні відмінності та плодючість різних морф самок, зараженість їх ектопаразитами.

Деградація одонатофауни, головним чином, викликана антропогенною діяльністю і зменшенням площі водно-болотних угідь (Сorbet, 1999). Зокрема, на південному заході України це пов'язано з хімічним та побутовим забрудненням природних вод, активними меліоративними роботами, освоєнням прибережних зон і, особливо, зменшенням площі водно-болотних угідь. У районі досліджень 3 види бабок належать до таких, що охороняються на міжнародному рівні, 2 - на національному і 9 є рідкісними за оцінками за критеріями МСОП; останнім не надано природоохоронного статусу. У зв'язку з цим організація моніторингу рідкісних видів, охорона місцезнаходжень шляхом створення територій, що охороняються і виявлення «ключових» одонатологічних територій є конче актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі зоології Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. В основу роботи покладено дані, які були отримані на підставі регулярних досліджень у рамках науково-дослідної теми кафедри зоології ОНУ "З'ясувати сучасний стан біорізноманіття тварин Північно-Західного Причорномор'я” (номер держреєстрації 0108U010011), комплексної науково-дослідної теми № 392 „Еколого-мікробіологічні дослідження навколишнього середовища і птахів, які мігрують через о. Зміїний» (I кв. 2006 р. - IV кв. 2008 р., номер держреєстрації 106U001695) та програми ЕС-ТАСІС “Technical Assistance for Lower Dnister basin management planning” (2006-2007 рр., номер держреєстрації: 2005/102-485).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - оцінити сучасний стан бабок південного заходу України. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

Уточнити видовий склад бабок південного заходу України та провести його зоогеографічний аналіз.

Вивчити фенологічні особливості бабок південного заходу України, зокрема встановити сезонні групи цих комах та їх розподіл за сезонними групами.

Вивчити структуру поліморфних популяцій Ischnura elegans: вікові та статеві характеристики, співвідношення андроморфних і гіноморфних самиць, їх середню та питому плодючість, морфометричні характеристики, зараженість личинками водяних кліщів.

Проаналізувати аномалії будови крил бабок і можливі причини їх появи.

Виявити „ключові” одонатологічні території південного заходу України, а також рідкісні та уразливі види бабок регіону.

Об'єкт досліджень - біорізноманітність та екологічні особливості бабок південного заходу України.

Предмет досліджень - видовий склад, фенологічні особливості, поліморфні популяції, зараженість ектопаразитами, аномалії жилкування крил, проблеми охорони.

Методи дослідження. Збір бабок, спостереження в природі, камеральний обробіток матеріалу, а саме: вивчення поліморфізму забарвлення самиць; виміри морфометричних показників; підрахування середньої та питомої продуктивностей самиць різних морф; зараженість ектопаразитами; оцінки аномалій жилкування крил виконували за загальноприйнятими методиками. Cтатистичну обробку матеріалу проводили з використанням параметричних (t-критерій Стьюдента) і непараметричних критеріїв (критерій Манна-Уітні (U), H-критерій Крускала-Уолліса).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведені детальні дослідження бабок південного заходу України, у тому числі в дельтових районах р. Дністер і на о. Зміїний. У районі досліджень зареєстровано 48 видів бабок, з них два види (Sympetrum pedemontanum (Mьller, 1766), Coenagrion scitulum (Rambur, 1842) і один підвид (Orthetrum coerulescens anceps (Schneider, 1845) вперше наведені для південного заходу України.

Вперше досліджені деяки популяційні характеристики модельних видів бабок підряду Zygoptera: статева і вікова структури роз'єднаних популяцій, співвідношення морф самиць у популяціях, їх середня та питома плодючість, морфометричні відмінності і зараженість бабок ектопаразитами.

Вперше для регіону вивчений ряд фенологічних особливостей бабок, зокрема відповідно термінам льоту встановлено розподіл видів за сезонними групами; проведені кількісні оцінки чисельності під час масових міграцій.

Вперше розроблені критерії виділення „ключових” одонатологічних територій, на підставі яких виявлені шість таких ділянок, три з яких - дельтові ділянки рік Дунай, Дністер і Дніпро, належать до найбільш цінних. Визначені найбільш важливі ділянки високої видової різноманітності бабок на території Нижньодністровського національного природного парку.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані при узагальненні даних з фауни і екології бабок України, при підготовці нових редакцій регіональних червоних списків і національної Червоної книги, кадастрів тваринного світу і літопису природи, обґрунтуванні створення територій, що охороняються, проведенні моніторингу стану одонатофауни і пов'язаних з нею природних комплексів.

Розроблені критерії дозволили виділити шість найбільш цінних „ключових” одонатологічних територій на південному заході України.

Отримані відомості про видовий склад і екологічні особливості бабок району Нижнього Дністра були частиною досліджень з оцінки біорізноманітності Нижньодністровського національного природного парку (програма ЄС-ТАСІС “Technical Assistance for Lower Dnister basin management planning”, 2006-2007 рр., номер держреєстрації: 2005/102-485).

Матеріали дисертації були використані при підготовці карт розповсюдження видів бабок в Україні для „Польового довідника бабок Британії і Європи» (Field Guide to the Dragonflies of Britain and Europe, 2006).

Особистий внесок здобувача. Планування роботи, огляд літератури, збір матеріалу та його визначення, аналіз, узагальнення і формулювання висновків виконані автором самостійно. Статистична обробка матеріалу, який був отриманий внаслідок дослідження морфометричних характеристик і плодючості самиць різних морф бабок проведена при консультативній підтримці доцента кафедри зоології ОНУ Ю. М. Олійника.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і висновки дисертації були представлені на XII міжнародній конференції молодих вчених «Биология внутренних вод: проблемы экологии и биоразнообразия» (Борок, 2002), на міжнародній конференції „Badania waїek, chrz№szczy i chruњcikуw na obszarach chronionych” (Urszulin, Польша, 2004), на міжнародній конференції «Фауна, экология, морфология и эволюция амфибиотических и водных насекомых России» (Воронеж, 2004), на Всеукраїнській конференціїї „Сучасні проблеми зоологічної науки” (Київ-Канів, 2004), на науково-практичній конференції „Природничi науки на межi столiть (до 70-рiччя природничо-географiчного факультету НДПУ) (Ніжин, 2004), на міжнародній конференції „Сучасні проблеми зоології і екології”, присвяченій 140-річчю заснування ОНУ ім. І. І. Мечникова, кафедри зоології ОНУ, Зоологічного музею ОНУ і 120-й річниці з дня народження Заслуженого діяча науки УССР, професора І. І. Пузанова (Одеса, 2005); на науковій конференції „Загальна і прикладна ентомологія в Україні”, присвяченій пам'яті члена-кореспондента НАН України, д.б.н, проф. В. Г. Доліна (Львів, 2005); на VII з'їзді Українського ентомологiчного товариства (Нiжин, 2007); на II Всеросійському симпозиумі по амфібіотичним та водним комахам «Фауна, вопросы экологии, морфологии и эволюции амфибиотических насекомых России» (Воронеж, 2004); на III Всеросійському симпозиумі по амфібіотичним та водним комахам «Проблемы водной энтомологии России и сопредельных стран» (Воронеж, 2007); на 62-ій науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників ОНУ ім. І. І. Мечникова (2007); міжнародному симпозіумі "Monitoring Dragonflies in Europe» (Wageningen, 2008); на 18-му міжнародному симпозіумі з одонатології (The Eighteenth International Symposium Of Odonatology, Nagpur, India, 2008); на III міжнародному екологічному симпозіумі (International Symposium Ecologists of Montenegro, Herceg Noni, 2008).

Публикації. За темою дисертації опубліковано 27 робіт, з яких 5 статей та 4 коротких повідомлення у фахових наукових виданнях; 3 статті у міжнародних ентомологічних журналах; 5 статей у збірниках наукових праць (в тому числі за матеріалами конференцій); 10 - у тезах доповідей, які опубліковані у збірниках конференцій і з'їздів.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку літератури і 5 додатків. Загальний обсяг (без списку літератури і додатків) - 150 сторінок, включаючи 19 таблиць і 34 рисунків. Список літератури містить 203 джерела, з них 110 - роботи іноземних авторів. П'ять додатків викладені на 10 сторінках і містять видовий список бабок району досліджень; фенологічні дати льоту; карти-схеми поширення видів південного заходу України, які охороняють на міжнародному і національному рівнях; фотокартки міграцій бабок.

бабка популяція плодючість

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ БАБОК ПІВДЕННОГО ЗАХОДУ УКРАЇНИ

Докладно викладено основні етапи одонатологічних досліджень на південному заході України від початку, який поклав А.А. Браунер в 1902 р. і до сьогодні. Описано життєвий цикл, фенологія, сезонна динаміка льоту, явища масових міграцій, кольоровий поліморфізм самиць і статевий диморфізм у бабок. Складено перелік видів бабок, які є рідкісними для південного заходу України і потребують охорони.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В основу роботи покладені матеріали, які зібрані автором в стаціонарних умовах на облікових майданчиках та при маршрутних дослідженнях південного заходу України у 2002-2008 рр. В процесі досліджень була зібрана колекція з 4947 імаго бабок, 586 личинок і 120 экзувій. Створена база даних „Бабки України” містить 1468 одиниць бабок південного заходу України в 82 пунктах збору (кількість одиниць вказано за таксоном, який знайдено за один день в конкретному місцезнаходженні).

Для визначення імаго бабок використовували визначники (Бешовски, 1994; Горб и др., 2000; Askew, 2004; Field Guide..., 2006). Личинки і экзувії ідентифікували за визначниками (Матушкіна, Хрокало, 2002; Heidemann, Seidenbusch, 2002). У роботі систематика і номенклатура бабок наведені відповідно до монографії (Field Guide..., 2006).

Наведені методики збору, обробки та зберігання матеріалу, фенологічних спостережень і обліку чисельності бабок при обстеженні методом трансектних обліків (Песенко, 1982) на заповідних територіях Дунайського Біосферного заповідника (ДБЗ) і Нижньодністровського національного природного парку. Точні координаты, у відповідності до правил оформлення чек-листків Міжнародного одонатологічного товариства (Societas Internationalis Odonatologica), наведені по “Global Gazetteer Version 2.1” (Global, 2008) і визначалися з використанням прибору GPS “Garmin 72” з точністю до 10 м.

Для складання переліку рідкісних видів були використані національні і міжнародні документи (IUCN Red List, 2003, 2007; European Comission, website of Joint Nature Conservation Committee; website of Eur-Lex; Sahlйn et al., 2004, Червона книга..., 1994 та ін.). Види, які не мали природоохоронних статусів, але є рідкісні в районі досліджень, були віднесені до певних охоронних категорій на підставі експертних оцінок з використанням критеріїв МСОП (IUCN Red List, 2007). Для кожного виду складені карти розповсюдження в регіоні за допомогою програми DMAP 1993-2001 version 7.1f (DMAP, 1993-2001). Карти розміщені і постійно поновлюються в Інтернеті (Dyatlova, Kalkman, 2008).

Для зоогеографічного аналізу фауни бабок південного заходу України були використані власні дані, а також списки видів деяких європейських країн: Туреччини, Греції, Болгарії (Kalkman, 2006); Фінляндії (Karjalainen, 2002); Бельгії (De libellen..., 2006); Нідерландів (De Nederlandse libellen..., 2002); Франції (Dommanget, 1994; Dommanget et al. 2002); Іспанії (Jцdicke, 1996); Португалії (Ferreira et al., 2006); Великобританії і Ірландії (Merritt et al., 1996); Швейцарії (Les Libellules..., 2005); Словенії (Kotarac, 1997); Білорусі (Buczynski et al., 2006); Сербії (Andjus, 1992); Чорногорії (Jovic et al., 2008). Списки видів бабок Чехії, Словаччини, Польщі, Швеції, Угорщини та Данії були складені з використанням електронних ресурсів, які присвячені регіональним фаунам. Подібність фауни бабок південного заходу України з фаунами інших країн проводили з використанням коефіцієнту Жаккара, кластерний аналіз виконано з використанням програми BioDiversity Pro (BioDiversity Professional, 1997).

Для популяційних досліджень були використані представники масових видів бабок підряду Zygoptera, род. Coenagrionidae, які широко розповсюджені в Україні і Європі: Ischnura elegans (Vander Linden, 1823) та Coenagrion pulchellum (Vander Linden, 1823) (Горб и др., 2000; Askew, 2004).

Експериментальні роботи з оцінки плодючості різних морф самиць I. elegans проводили за методикою Э. Свенссона (Svensson et. al., 2005) на живому матеріалі в лабораторних умовах. Для кожної особини відзначали наступні характеристики: морфу самки для статевозрілих особин, лінійні розміри (довжина тіла, черевця, крила і ширина грудного відділу). При вимірюванні морфометричних показників використовували штангенциркуль Stainless Hardened /150 mm з цифровою індикацією. Для вимірювання яєць у кладках самиць, які були отримані в лабораторних умовах, використовували бінокулярний мікроскоп DM-143 з цифровою фотокамерою. Статистична обробка матеріалу проведена за допомогою програми Statistica 6.0. Самиці бабок під час вимірювань лінійних розмірів були обстежені на наявність ектопаразитів - личинок водних кліщів роду Arrenurus. Кількість кліщів для кожної особини підраховували за допомогою бінокулярного мікроскопа МБІ-9.

Вивчення частоти наявності аномалій жилкування в трьох географічно ізольованих популяціях проводили на прикладі самців бабок Сalopteryx splendens (Harris, 1782). Опис крил і підрахунок аномалій жилкування проводили на передніх та задніх крильцях бабок за методикою (Музланов, 1997). Отримані дані обробляли статистично з використанням традиційних статистичних методів (Лакин, 1990).

Фізико-географічний опис, характеристика погодно-кліматичних і природних умов наведено за (Фізична географія, 2003).

Біорізноманітність бабок південного заходу україни

Біорізноманітність бабок південного заходу України відносно невелика. Це, в основному, пов'язано з невеликою варіацією типів прісноводних місцеперебувань. Найбільш важливі прісноводні місцеперебування бабок в регіоні є асоційованими з великими ріками площі водно-болотних угідь, для яких характерна періодична повінь у зимовий та весняний пори року. На південному заході України достеменно відомо 48 видів бабок, які відносяться до 21 роду і 8 родинам. Найбільш широко представлені родини Libellulidae (18 видів), Coenagrionidae (10 видів) та Aeshnidae (8 видів) (рис. 1).

Рис. 1 - Співвідношення родин бабок, що представлені на південному заході України

ЗООГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ФАУНИ БАБОК ПІВДЕННОГО ЗАХОДУ УКРАЇНИ

За зоогеографічною класифікацією (Белышев, Харитонов, 1981; Beschovski, 1994), всі роди бабок південного заходу України розділені на підставі їх походження на два царства - Бореальне і Мерідіональне. За цією класифікацією в районі досліджень встановлена перевага родів Бореального фауністичного царства (72,4 %), серед яких домінують Сонорська (42,6 %) і Європейсько-Сибірська групи родів (21,3 %).

Значна частина фауни бабок південного заходу України відноситься до Бореального комплексу (98 % від всієї фауни бабок), які підрозділяються на ряд категорій, які виділені на підставі походження видів (Белышев, Харитонов, 1981): 32 види (68,09 %) відносяться до Європейсько-Сибірської і 14 видів (29,79 %) - до Середземноморської фауни.

Порівняння фауни бабок південного заходу України з фаунами решти країн і регіонів з застосуванням коефіцієнта Жаккара показало найбільшу схожість її з деякими Балканськими країнами (Сербія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Румунія), а також з південним сходом України та Угорщиною (82-75 % подоби).

ФЕНОЛОГІЯ БАБОК ПІВДЕННОГО ЗАХОДУ УКРАЇНИ

Імагінальний етап життєвих циклів бабок у районі наших досліджень протягом шести місяців - з третьої декади квітня до третьої декади жовтня.

У відповідності до класифікації, яка наведена в літературі (Горб и др., 2000), бабок фауни України можна віднести до шести основних груп за періодами льоту. За нашими даними, у фауні бабок південного заходу України літня група становить 53 %, літньо-осіння - 8 %, весняна - 13 %, весняно-літня - 8 %, весняно-літньо-осіння - 5 %, а види, що зимують на стадії імаго - 3 %.

За період спостережень з початку травня до середини липня кількість видів бабок різко зростала з максимумом видового різноманіття у третій декаді червня, коли одночасно можна було спостерігати у польоті імаго 36-ти видів.

У подальшому число видів поступово зменшувалось, а останні імаго були виявлені у другій декаді жовтня (рис. 2).

Рис. 2 - Розподіл кількості видів бабок за місяцями року для південного заходу України

У пониззях Дунаю була зареєстрована рідкісна масова факультативна міграція двох видів бабок (Aeshna mixta і Sympetrum meridionale). Ймовірно, міграція була викликана пошуком нових місцеперебувань, а масове скупчення особин у прибережній зоні обумовлено нездоланним географічним бар'єром - Чорним морем. Серед мігруючих особин співвідношення статі було зрушено в бік переважання самців. Відповідно до наших розрахунків, на ділянці 1 км було знайдено 40000 екземплярів A. mixta і 30000-50000 екземплярів S. meridionale.

ПОЛІМОРФІЗМ БАБОК ПІВДЕННОГО ЗАХОДУ УКРАЇНИ

Для двох видів бабок I. elegans і C. pulchellum вперше були отримані відомості про статеву та вікову структуру популяцій, співвідношення морф самиць, їх плодючості і зараженості ектопаразитами.

Вивчення вікової структури популяцій I. elegans протягом всього льоту показало постійну наявність ювенільних особин, що свідчить про безперервний виліт імаго з личинок, хоча співвідношення дорослих і молодих особин зазнає значних коливань протягом льоту бабок.

У популяціях I. elegans і C. pulchellum протягом всього періоду льоту домінують самці (табл. 1).

У популяції C. pulchellum найбільш звичайними були гіноморфні самиці (табл. 2).

Таблиця 1 - Співвідношення самців і самиць у популяціях бабок

Популяція	Точка відбору	Cамиці	Самці	tSt
		n	Доля ± помилка вибіркової долі (Х±sx)	n	Доля ± помилка вибіркової долі (Х±sx)
I. elegans	1	224	0,33 ± 0,03	455	0,67 ± 0,02	8,85***
	2	187	0,32 ± 0,03	399	0,68 ± 0,02	8,71***
C. pulchellum	2	87	0,38 ± 0,05	142	0,62 ± 0,04	3,63***

Примітка: тут і далі * - p ? 0,05, *** - p ? 0,001.

Таблиця 2 - Співвідношення андроморфних і гіноморфних самиць в популяціях бабок

Популяція	Точка відбору	Андроморфні самиці	Гіноморфні самиці	tSt
		n	Доля ± помилка вибіркової долі (Х±sx)	n	Доля ± помилка вибіркової долі (Х±sx)
I. elegans	1	50	0,52 ± 0,07	47	0,48 ± 0,07	0,40
	2	57	0,66 ± 0,06	29	0,34 ± 0,09	2,96 *
C. pulchellum	2	22	0,25 ± 0,09	65	0,75 ± 0,05	4,57***

Для I. elegans в „усатівській” популяції (точка 1) співвідношення двох морф було практично рівним, а в популяції Сухого лиману (точка 2) кількість андроморфних самиць перевищувала кількість гіноморфних. статистично достовірної різниці за морфометричними параметрами тіла і крил між самицями, які розмножуються (в тандемах) і такими, що не розмножуються (одиночними) як серед „infuscans”, так і серед „andromorpha” у всіх вивчених популяціях не встановлено.

У самиць „infuscans" дельти Дунаю, що розмножувалися виявлена внутрішньопопуляційна гетероморфність за всіма загальногабітуальними параметрами за винятком довжини крила. Самицям „andromorpha”, що розмножувались подібна гетероморфність не була притаманна.

Самиці „andromorpha”, що розмножуються (з тандемів) ділянки „гирло Східне” (дельта Дунаю) були більшими за самок „infuscans” за всіма досліджуваними морфометричними параметрами: довжині крила, ширині грудного відділу, довжині тіла та черевця. На інших ділянках дельти Дунаю і в пониззях Дністра статистично значимих розходжень, як між самицями "infuscans” и “andromorpha”, що розмножуються”, так і одиночними особинами цих двох морф не виявлено.

Для рівнокрилих бабок у районі досліджень відмічено 6 видів паразитичних кліщів. Представники роду Hydryphantes вперше відзначаються як паразити бабок. Загальна екстенсивність зараження імаго I. elegans ектопаразитами в районі досліджень складала 14 %. Слід зазначити відсутність будь-якої вибірковості заселення ектопаразитами різних морф cамиць I. elegans.

Рис. 3 - Питома плодючість самиць двох морф I. elegans з пониззя Дністра. Позначення: 1 - самиці “infuscans”; 2 - самиці “andromorpha”

У результаті кореляційного аналізу для морфи „infuscans" виявлена закономірність: чим менше число паразитів, тим більше плодючість (середня та питома). Аналіз питомої плодючості двох морф свідчить про більш високу плодючість андроморфних самиць на південному заході України (узагальнено за всіма популяціями, що вивчалися), хоча статистичної значимості розходжень у даному випадку з самицями „infuscans” не встановлено і підвищене значення плодючості у самиць „andromorpha” у регіоні розглядаються нами як тенденція.

В дністровській популяції виявлена більш висока плодючість у самиць „andromorpha”, але лише для питомої плодючості розбіжність статистично достовірна (рис. 3).

У самиць „andromorpha” в цій популяції не тільки більше значення медіани, але й встановлено зміщення нижньої і верхньої квартилей в бік найбільших значень плодючості. Для дунайських популяцій розбіжність в плодючості самиць двох морф не виявлена.

АНОМАЛІЇ БУДОВИ КРИЛА БАБОК

Аномалії жилкування крил характерні для C. splendens і відмічені у всіх популяціях бабок цього виду, що вивчалися. Найбільш високим рівнем випадків аномалій жилкування, порівняно з південнобузькою, відрізнялася дністровська популяція C. splendens, у якій з високим ступенем достеменності зафіксовані аномалії жилкування на передніх і задніх крилах у секторі С-1, і на передніх крилах у секторі Sc (рис. 4). При цьому пропорції основних секторів крила зберігалися в нормі, аномалії жилкування не відбивалися на польоті і розрізнялися тільки при детальному вивченні структури крила.

Травматичні порушення жилкування крил бабок, які виникли на личинкових стадіях, можна поділити на два типи: порушення, які виникли на останніх стадіях розвитку личинок і порушення, які виникли на стадіях, що передували остаточному форму-ванню жилкування крил. На стадії імаго виникають ушкод-ження крил у зв'яку з впливом кліматичних чинників, нападу хижаків, внутрішньовидовою чи міжвидовою конкуренцією, а також, внаслідок старіння особини.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Аномалії жилкування крил бабок C. splendens в популяціях рр. Дунай, Дністр і П. Буг

ОХОРОНА БАБОК. РІДКІСНІ ВИДИ БАБОК ПІВДЕННОГО ЗАХОДУ УКРАЇНИ

На підставі власних досліджень, обробки музейних і власних колекцій та аналізу літературних даних, було укладено перелік рідкісних видів бабок південного заходу України. 3 види охороняються на міжнародному рівні (L. macrostigma, G. flavipes и C. ornatum); два види включені до Червоної Книги України (E. lindenii и A. imperator); 8 видів і один підвид не мають природоохоронних статусів, однак є рідкісними в районі досліджень (Ae. cyanea, C. scitulum, C. aenea, G. vulgatissimus, S. nigra, S. depressiusculum, S. pedemontanum, S. danae і C. splendens ancilla).

З урахуванням даних про сучасну чисельність особин в популяціях і при обліку тенденцій змін їх чисельності, ряд рідкісних видів було віднесено до певних охоронних категорій на регіональному рівні, які були розроблені на підставі критеріїв МСОП (C. ornatum, S. depressiusculum - Cr; L. macrostigma, G. flavipes - LC; C. aenea - VU; G. vulgatissimus - NT). Рідкісні види бабок, які відомі з поодиноких знахідок, віднесені до категорії DD (Ae. cyanea, C. scitulum, S. nigra, S. pedemontanum і S. danae).

Два види бабок, які занесені до Червоної Книги України (E. lindenii і A. imperator) утворюють стабільні популяції, існуванню яких у районі досліджень небезпека не загрожує. C. splendens ancilla має обмежене розповсюдження в регіоні, ща прилягає до басейну Дунаю і не зустрічається в інших річкових басейнах.

КРИТЕРІЇ ВИДІЛЕННЯ „КЛЮЧОВИХ” ТЕРИТОРІЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТНОСТІ БАБОК НА ПІВДЕННОМУ ЗАХОДІ УКРАЇНИ

При визначенні територій, цінних для проживання і розвитку бабок, необхідно враховувати:

1. види, які охороняються на міжнародному рівні;

2. види, які охороняються на національному і регіональному рівнях;

3. наявність рідкісних видів бабок;

4. наявність високої біологічної різноманітності і кількісного багатства бабок.

На підставі ранжирування територій з урахуванням цих чотирьох критеріїв вперше запропоновані шість „ключових” одонатологічних територій на південному заході України, які можуть бути включені до Європейської мережі територій, що охороняються (табл. 3). Відомості про видовий склад і екологічні особливості бабок використані при підготовці обґрунтування створення Нижньодністровського національного природного парку з метою охорони найбільш рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів.

Таблиця 3 - „Ключові” одонатологічні території південного заходу України, які виділені на підставі запропонованих критеріїв

№ п\п	Розташування	Критерії виділення „ключових” територій
		1	2	3	4
1	Невеликі прісні водойми в пониззях Хаджибейського лиману	+	-	+	+
2	Пониззя рік Південний Буг і Інгул	+	-	+	-
3	Межріччя рік Дністра і Турунчука, північний берег Дністровського лиману	+	+	+	+
4	Кінбурнська коса	+	+	+	-
5	Пониззя Дніпра	+	+	+	+
6	Пониззя Дунаю та Придунайські озера	+	+	+	+

Виявлені найбільш важливі ділянки Нижньодністровського національного природного парку в збереженні високої біорізноманітності масових і рідкісних видів бабок. До них можна віднести ділянки заплавного лісу з озерами і протоками (сектор 3), і зону заплавних луків до забудови берега, яке відбулося в 2005-2006 рр. (сектор 1). Максимально висока біорізноманітність, концентрація видів, що охороняються і видів-індикаторів спостерігалась на цих двох ділянках пониззя Дністра (табл. 4).

Таблиця 4 - Показники біологічної різноманітності і трапляння видів, що охороняються на шести секторах Нижнього Дністра

Показники біорізноманітності	Виділені сектори
	1	2	3	4	5	6
Індекс Шеннона	0,993	0,851	1,053	0,834	0,475	0,811
Загальна кількість видів	26	15	24	19	3	12
Кількість видів, що охороняються	3	1	3	1	-	2

До основних напрямків антропогенної діяльності в пониззі Дністра, які викликають деградацію біотопів бабок, можна віднести: зниження рівня води, пересихання і зневоднення заливних луків, забруднення води речовинами різної хімічної природи, освоєння приберегових ділянок та інтенсивну сільськогосподарську діяльність в регіоні.



ВИСНОВКИ

У дисертації подано узагальнену характеристику сучасної одонатофауни південного заходу України. На прикладі найбільш численних на південному заході України видів бабок підряду Zygoptera дано опис структури поліморфних популяцій, які включають основні популяційні характеристики. Розроблені критерії виділення „ключових” територій збереження біорізноманітності бабок.

На південному заході України вірогідно визначено 48 видів бабок, які відносяться до 21 роду і 8 родин, з них - 2 нових види і один підвид для району досліджень: Sympetrum pedemontanum, Coenagrion scitulum і Orthetrum coerulescens anceps.

Встановлено переважання родів Бореального фауністичного царства (72,4 %) і видів Бореального комплексу (98 % від усієї фауни бабок). До Європейсько-Сибірскої фауни відносяться 68,09 % видів і до Середземноморської фауни - 29,79 %.

На південному заході України до весняної групи бабок відносяться 13 % видів, до весняно-літньої - 8 %, до весняно-літньо-осінньої групи - 5 %, до літньої - 53 %, до літньо-осінньої - 8 %, до видів, які зимують на стадії імаго - 3 %. Імагінальний етап у бабок продовжується шість місяців, з третьої декади квітня до третьої декади жовтня. Найбільша кількість видів бабок (36), представники яких одночасно літають у повітрі, зареєстровано в третій декаді червня.

Аналіз вікової структури популяції бабок I. elegans Сухого лиману показав, що протягом усього сезону 2003 р. переважали ювенільні самиці (55-65 %). Статевозрілі самці I. elegans домінували з липня по вересень (73,0-96,9 %). „Усатівська» популяція I. elegans в червні 2003 р. була представлена ювенільними самцями (70 %) і самицями (62,5 %). З липня по вересень 61,0-91,8 % самців і 50,0-70,0 % самиць I. elegans двох морф в популяції були статевозрілими.

Аналіз статевої структури популяцій I. elegans і C. pulchellum показав, що протягом усього періоду льоту з високим ступенем достеменності домінують самці, які складають, відповідно у I. elegans 67-68 % і у C. pulchellum 62 %.

У популяції C. pulchellum за весь період льоту імаго найбільш звичайними були гіноморфні самиці, чисельність яких складала 75 % від загальної кількості самиць. Для I. elegans в «усатівській» популяції співвідношення двох морф було рівним, а в популяції Сухого лиману чисельність андроморфних самиць перевищувала чисельність гіноморфних і складала 66 %.

У пониззях Дністра та Дунаю статистично достеменних розходжень між самицями "infuscans" і "andromorpha" за морфометричними ознаками не знайдено. Виключення складає популяція бабок з ділянки „гирло Східне” (дельта Дунаю), у якій самиці „andromorpha" були крупнішии за самиць „infuscans" за всіма морфометричними параметрами, які вивчалися.

У дністровській популяції бабок зафіксована більш висока плодючість андроморфних самиць I. elegans, проте тільки для питомої плодючості розходження статистично доведені.

Для рівнокрилих бабок у районі досліджень було зареєстровано 6 видів паразитичних кліщів, серед них представники р. Hydryphantes вперше вказуються як такі, що паразитують на бабках. У результаті кореляційного аналізу для морфи „infuscans" виявлена закономірність: чим менша кількість паразитів, тим більші середня і питома плодючість. Достеменних розбіжностей щодо зараженості ектопаразитами двох морф самиць не встановлено для всіх популяцій, що вивчалися.

Аналіз видів бабок, що охороняються показав, що в районі досліджень три види охороняються на міжнародному рівні (L. macrostigma, G. flavipes и C. ornatum); два види віднесені до Червоної книги України (E. lindenii і A. imperator). Вісім видів і один підвид не мають природоохоронних статусів, однак є рідкісними в районі досліджень (Ae. cyanea, C. scitulum, C. aenea, G. vulgatissimus, S. nigra, S. depressiusculum, S. pedemontanum, S. danae і C. splendens ancilla).

Вперше розроблені критерії, згідно з якими виявлені шість „ключових” одонатологічних територій на південному заході України. Три „ключові” одонатологічні території - дельтові ділянки річок Дунай, Дністер і Дніпро належать до найбільш цінних. Виявлені найбільш важливі ділянки для збереження високої біорізноманітності масових і рідкісних видів бабок території Нижньодністровського національного природного парку.



ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дятлова О.С. Аналітичний огляд бабок південного заходу України / О.С. Дятлова // Вісн. Одеськ. нацiонального ун-ту. - 2006. - Т. 11, вип. 1. Біологія. - С. 195-202.

2. Дятлова О.С. Особливості поліморфних популяцій бабок південного заходу України / О.С. Дятлова // Вісн. Одеськ. нацiонального ун-ту. - 2006. - Т. 11, вип. 9. Біологія. - С. 151-159.

3. Дятлова Е.С. Orthetrum coerulescens anceps (Odonata, Libellulidae) в Одессе и ее окрестностях (Украина) / Е.С. Дятлова // Вестник зоологии. - 2006. - Т. 40, № 3. - С. 275-278.

4. Дятлова О.С. Фенологія бабок (Odonata) південного заходу України / О.С. Дятлова // Вісн. Одеського нацiонального ун-ту. - 2007. - Т. 12, вип. 5. Біологія. - С. 167-176.

5. Дятлова Е.С. К вопросу о нарушениях жилкования крыльев стрекоз (Insecta: Odonata) / Е.С. Дятлова // Вестник зоологии. - 2007. - Т. 41, № 3. - С. 219-225.

6. Dyatlova E.S. The Odonata of southwestern Ukraine / E.S. Dyatlova // Opuscula zoologica fluminensia. - 2006. - 221. - 15 p.

7. Dyatlova E.S. The Odonata of southwestern Ukraine, with emphasis on the species of the EU Habitats Directive / E.S. Dyatlova, V.J. Kalkman // Libellula. - 2008. - Vol. 27(3/4). - P. 275 - 290. (Особистий внесок здобувача - 70 %. Здобувачем виконаний аналіз літературних джерел, збір і камеральна обробка матеріалу, участь у написанні тексту статті, складання карт розповсюдження видів бабок).

8. Dyatlova E. S. Massive migration of Aeshna mixta and Sympetrum meridionale in the Ukrainian Danube delta (Odonata-Anisoptera: Aeschnidae, Libellulidae) / E.S. Dyatlova, V.J. Kalkman // Entomologische berichten. - 2008. - Vol. 68. - № 5. - P. 188-190. (Особистий внесок здобувача - 70 %. Здобувачем виконаний аналіз літературних джерел, участь у проведенні досліджень і написанні статті, обробка матеріалу).

9. Дятлова Е.С. Анализ размерных характеристик и аномалий жилкования крыльев дунайской популяции стрекоз Calopteryx splendens Harr. / Е.С. Дятлова, В.Ф. Микитюк // Фауна, экология, морфология и эволюция амфибиотических и водных насекомых России: материалы II Всероссийского симпозиума по амфибиотическим и водным насекомым, 15-17 сентября 2003 г. - Воронеж: Воронежский государственный университет, 2004. - C. 34-40. (Особистий внесок здобувача - 65 %. Здобувачем виконана камеральна обробка матеріалу, написання тексту статті).

10. Дятлова Е.С. Стрекозы (Odonata) низовьев р. Днестр / Е.С. Дятлова // Причерноморский экологический бюллетень. - 2005. - № 3-4 (17-18). - С. 204-212.

11. Дятлова Е. С. Новые находки стрекозы Libellula fulva (Mьller) (Odonata, Libellulidae) в окрестностях г. Одессы / Е.С. Дятлова // Рідкісні та зникаючі види комах і концепції Червоної книги України: зб. наук. праць за матеріалами наук. конф., 29-31 березня 2004 р. - К., 2005. - С. 31-34.

12. Zawal А. Preliminary data for parasitizing on Ischnura elegans (Vander Linden, 1820) (Odonata, Coenagrionidae) by Arrenurus (Acari: Hydrachnidia) larvae from Odessa province (southwestern Ukraine) / A. Zawal, E. S. Dyatlova // II International Symposium of Ecologists of Montenegro. - 2006. - P. 17-20. (Особистий внесок здобувача - 30 %. Здобувачем виконаний збір і камеральна обробка матеріалу, участь в написанні тексту тез доповіді).

13. Zawal А. Parazitizing on damselflies (Odonata: Coenagrionidae) by water mite (Acari: Hydrachnidia) larvae from Odessa province (Southwesten Ukraine) / A. Zawal, E.S. Dyatlova // Natura Montenegrina, Podgorica. - 7(3). - 2008. - P. 453-462. (Особистий внесок здобувача - 30 %. Здобувачем виконаний збір і камеральна обробка матеріалу, участь в написанні тексту статті).

14. Dyatlova E. S. The First Record of Coenagrion scitulum (Odonata, Coenagrionidae) in the South-Western Part of Ukraine / E.S. Dyatlova // Вестник зоологии - 2004. - Т. 38, № 5. - С. 10.

15. Dyatlova E. S. New Records of Cercion lindeni (Odonata, Coenagrionidae) in the Basins of Lower Danube, Dniestr and Dnieper Rivers in the South of Ukraine / E.S. Dyatlova // Вестник зоологии - 2004. - Т. 38, № 5. - С. 10.

16. Dyatlova E.S. First record of Cordulia aenea (Odonata, Corduliidae) in Dnieper Delta / E.S. Dyatlova // Вестник зоологии. - 2007. - Т. 41, № 1. - С. 326.

17. Dyatlova E. S. Interesting records of Odonata in the South-Western Ukraine / E. S. Dyatlova, A.V. Martynov // Вестник зоологии. - 2008. - Т. 42, № 1. - С.76. (Особистий внесок здобувача - 70 %. Здобувачем виконаний збір і камеральна обробка частини матеріалу, підготовка тексту замітки).

18. Дятлова Е.С. Изменчивость крыловых признаков стрекозы Calopteryx splendens Harr. из низовья р. Днестр / Е.С. Дятлова, В.Ф. Микитюк // Биология внутренних вод: проблемы экологии и биоразнообразия: тез. докл. XII Междун. конф. мол. ученых, (23-26 сентября, 2002 г.). - Борок, 2002. - С. 66-67. (Особистий внесок здобувача - 70 %. Здобувачем виконана камеральна обробка матеріалу, написання тексту тез доповіді).

19. Дятлова О.С. Структура поліморфної популяції Ischnura elegans (v. d. Linden, 1823) (Insecta: Odonata) з пониззя Хаджибейського лиману / О.С. Дятлова // Сучасні проблеми зоологічної науки: мат. Всеукраїнської наук. конф., (16-18 вересня, 2004: Київ - Канів). - К.: Київський університет, 2004. - С. 52-54.

20. Дятлова Е. С. Полиморфизм окраски и возрастная структура популяции Ischnura elegans (v. d. Linden, 1823) (Insecta: Odonata) / Е.С. Дятлова // Природничі науки на межі століть: тези доп. науково-практичної конференції до 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ, (23-25 березня 2004 р.). - Нежин, 2004. - С. 33.

21. Dyatlova O. Specific features of intra species variability of the damselfly Ischnura elegans (V.d. Linden) in lower Danube / O. Dyatlova // Badania waїek, chrz№szczy i chruњcikуw na obszarach chronionych. Materiaіy II Krajowego Sympozjum Odonatologicznego, XXIX Sympozjum Sekcji Koleopterologicznej PTE, III Seminarium Trichopterologicznego, Urszulin, 21-23.V.2004. -Wydawnictwo MANTIS, Olsztyn, 2004. - Р. 13.

22. Дятлова Е. С. Новые сведения о фауне стрекоз (Insecta: Odonata) Придунайского региона / Е.С. Дятлова // Современные проблемы зоологии и экологии: мат. междунар. конф., посвященной 140-летию основания Одесского национального университета им. И.И. Мечникова, каф. зоологии ОНУ, Зоологического музея ОНУ и 120-й годовщине со дня рожд. засл. деятеля науки УССР проф. И.И. Пузанова (22-25 апреля 2005 г.). - Одесса: Феникс, 2005. - С. 81-84.

23. Дятлова Е. С. Новые сведения о фауне стрекоз (Odonata) города Одессы и ее окрестностей / Е.С. Дятлова // Загальна і прикладна ентомологія в Україні: тези наук. конф., присвяченої пам`яті чл.-кор. НАН України, д.б.н, проф. В.Г. Доліна (Львів, 15-19 серпня 2005 р.). - Львів, 2005. - С. 79 -81.

24. Дятлова Е. С. Информационный ресурс «Стрекозы Украины» / Е.С. Дятлова // VII з'їзд Українського ентомологiчного товариства: тези доповiдей, 14-18 cерпня, 2007 р. - Нiжин, 2007. - С. 40.

25. Дятлова Е. С. Стрекозы (Insecta, Odonata) юго-запада Украины в коллекции зоологического музея Одесского национального университета им. И. И. Мечникова / Е.С. Дятлова // Известия Музейного Фонда им. А. А. Браунера : мат. междун. научн. совещания, 18-20 сент. 2007 г. (Посвящается 150-летию со дня рождения профессора А.А. Браунера). - Одесса, 2007. - Т. IV, № 2-3.- C. 29.

26. Dyatlova E. S. Dragonflies of the proposed National Park "Nizhnednestrovsky": monitoring and conservation / E.S. Dyatlova // International Symposium "Monitoring Dragonflies in Europe (Wageningen, the Netherlands, 13-14 June 2008). - Wageningen, 2008. - P. 9.

27. Dyatlova E. S. Morphometry analysis, ectoparasite infection and fecundity of two Ischnura elegans morphs in SW Ukraine / E.S.Dyatlova, Y.N. Oleynik // The Eighteenth International Symposium Of Odonatology, 5th - 9th November, 2008.: abstracts of papers. - Hislop College, Nagpur, India, 2008. - P. 28. (Особистий внесок здобувача - 75 %. Здобувачем виконаний збір і камеральна обробка матеріалу, проведення лабораторних експериментів з вивчення плодючості самиць, підготовка тексту тез доповіді).



АНОТАЦІЯ

Дятлова О.С. Бабки (Insecta, Odonata) південного заходу України: біорізноманітність, екологія та охорона. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова МОН України. - Одеса, 2009.

У дисертації описана сучасна одонатофауна південного заходу України. Всього в районі досліджень (в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях) відмічено 48 видів бабок, які відносяться до 21 роду та 8 родинам, з них вперше нами відмічено 2 нових види і один підвид (Sympetrum pedemontanum, Coenagrion scitulum і Orthetrum coerulescens anceps). Вперше вивчена одонатофауна о. Зміїний та національного парку «Нижньодністровський». Вперше в Україні бабки були використані як модельний об'єкт популяційних досліджень. Встановлені вікова, статева структура модельних популяцій I. elegans і C. рulchellum, співвідношення морф самиць, морфометричні характеристики морф "infuscans" і "andromorpha", їх плодючість і зараженість паразитами. На підставі критеріїв, що були вироблені виявлені шість «ключових» одонатологічних територій на південному заході України, з них три - дельтові ділянки річок Дунай, Дністер та Дніпро відносяться до найбільш цінних.

Ключові слова: бабки, Odonata, фауна, фенологія, поліморфізм, плодючість, паразити, охорона, рідкісні види.



АННОТАЦИЯ

Дятлова E.С. Стрекозы (Insecta, Odonata) юго-запада Украины: биоразнообразие, экология и охрана. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова МОН Украины. - Одесса, 2009.

В диссертации описана современная одонатофауна юго-запада Украины и особенности ее биоразнообразия. Всего в районе исследований (Одесской, Николаевской и Херсонской областях) отмечено 48 видов стрекоз из 21 рода и 8 семейств. Из них впервые нами отмечено 2 новых вида и один подвид (Sympetrum pedemontanum, Coenagrion scitulum и Orthetrum coerulescens anceps).

В Одесской обл. отмечено 4 новых вида (Libellula fulva, Lestes dryas, Coenagrion scitulum и Sympetrum pedemontanum), в Николаевской - 1 (Sympetrum vulgatum) и в Херсонской - 4 (Ischnura pumilio, Erythromma lindenii, Sympetrum meridionale и S. vulgatum). Впервые изучена одонатофауна о. Змеиный и Нижнеднестровского национального природного парка.

Наиболее богато представленными являются семейства Libellulidae (18 видов), Coenagrionidae (10 видов) и Aeshnidae (8 видов).

Зоогеографический анализ стрекоз региона показал преобладание родов Бореального фаунистического царства (72,4 %) и видов Бореального комплекса (98 % от всей фауны стрекоз). К Европейско-Сибирской фауне относятся 68,09 % видов и к Средиземноморской фауне - 29,79 %.

По периодам лёта представители фауны стрекоз юго-запада Украины разделены на такие группы: летняя (53 %), летне-осенняя (8 %), весенняя (13 %), весенне-летняя (8 %), весенне-летне-осення (5 %), а также виды, зимующие на стадии имаго (3 %). Набольшее число видов стрекоз (36) зарегистрировано в третьей декаде июня. Данные о фенологии трех видов и двух подвидов стрекоз приводятся нами впервые в Украине (Coenagrion scitulum, Erythromma lindenii, Anax ephippiger, Orthetrum coerulescens anceps и Calopteryx splendens ancilla). Для 5 видов стрекоз нами выявлен более ранний вылет имаго в сравнении с северными регионами (L. parvidens, L. barbarus, L. dryas, Orthetrum brunneum, Sympetrum meridionale), а для двух видов отмечены более поздние сроки лёта (Orthetrum albistylum и Sympetrum fonscolombii). В целом нами расширены фенологические спектры для трех видов (Ischnura elegans, Anax parthenope, Crocothemis erythraea).

Впервые в Украине стрекозы использованы как модельный объект популяционных исследований. На примере двух популяций I. elegans показано, что на протяжении всего периода лёта встречаются молодые неполовозрелые особи. Это говорит о том, что вылет имаго из личинок происходит непрерывно, хотя соотношение взрослых и молодых особей претерпевает значительные колебания в течение периода лёта (от 30 до 71 % от общей численности самок). Наличие в стареющих популяциях единичных молодых особей свидетельствует о том, что даже в условиях сухого лета в околоводных биотопах сохраняется возможность реализации репродуктивного потенциала.

Анализ половой структуры двух популяций I. elegans и популяции C. pulchellum показал, что на протяжении всего периода лёта с высокой достоверностью доминируют самцы.

В популяции C. pulchellum за весь период лёта имаго наиболее обычными являлись гиноморфные самки, численность которых составила 75 % от общего числа самок. Для I. elegans в одной популяции соотношение двух морф было равным (52 %), а в другой популяции количество андроморфных самок составляло 66 %, превышая число гиноморфных.

Размножающиеся самки „andromorpha" I. elegans с участка "гирло Восточное" (дельта Дуная) крупнее самок „infuscans" по всем исследуемым морфометрическим параметрам. На других участках такой закономерности не обнаружено. Для днестровской популяции отметили большую экологическую плодовитость (ovo>0) андроморфы.

Для равнокрылых стрекоз в районе исследований отмечено 6 видов паразитических клещей. Представители р. Hydryphantes впервые указываются паразитирующими на стрекозах.

Аномалии жилкования крыльев характерны для C. splendens и отмечены во всех изученных популяциях. Для других видов стрекоз аномалии жилкования были классифицированы согласно вероятным причинам и срокам их возникновения.

В районе исследований 3 вида охраняются на Европейском уровне (L. macrostigma, G. flavipes и C. ornatum); два вида включены в Красную Книгу Украины (E. lindenii и A. imperator); 8 видов и один подвид отнесены нами к редким видам района исследований на основании критериев МСОП, применимых на региональном уровне (Ae. cyanea, C. scitulum, C. aenea, G. vulgatissimus, S. nigra, S. depressiusculum, S. pedemontanum, S. danae и C. splendens ancilla).

На основании выработанных критериев выявлены шесть «ключевых» одонатологических территории, из которых три (дельтовые участки рек Дунай, Днестр и Днепр) относятся к наиболее ценным.

Ключевые слова: стрекозы, Odonata, фауна, фенология, полиморфизм, плодовитость, паразиты, охрана, редкие виды.



SUMMARY

Dyatlova E.S. Dragonflies (Insecta, Odonata) of the southwestern Ukraine: biodiversity, ecology and conservation. - Manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of Biological Sciences (Ph. D. (Biology)) by speciality 03.00.16 - ecology. Odessa National I. I. Mechnikov University, MES of Ukraine. - Odesa, 2009.

The recent odonate fauna is described. In the study area (Odesa, Mykolaiv and Kherson provinces) 48 species of dragonflies were recorded, belonging to 21 genera and 8 families. Two species and one subspecies (Sympetrum pedemontanum, Coenagrion scitulum and Orthetrum coerulescens anceps) were recorded for the first time in southwestern Ukraine. The fauna of Zmeiny Island in the Black Sea and National Park “Nizhnednestrovsky” in the lower Dniestr river were almost unstudied before our investigations. Two Zygoptera species (Ischnura elegans and Coenagrion рulchellum) were chosen as model objects for population studies. Age and sex structures of рopulations and the ratio of female morphs were investigated. Morphometry analysis, fecundity and parasite infestation were studied in two I. elegans "infuscans" and "andromorph" female morphs. Based on criteria we have developed, six important dragonfly areas (IDA) were identified. Three IDA are of particular importance: the Danube delta, Dniestr and Dniepr rivers.

...