Особливості радіоактивного забруднення агроекосистем Полісся України у віддалений період після аварії на ЧАЕС
Дослідження результатів оцінювання забруднення агроекосистем Полісся України у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Основні чинники впливу на надходження цезію з ґрунтів радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь у віддалений період.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.12.2017 |
| Размер файла | 342,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
32
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
32
Житомирській національний агроекологічний університет
Особливості радіоактивного забруднення агроекосистем Полісся України у віддалений період після аварії на ЧАЕС
М.І. Дідух, В.П. Славов
Наведено результати оцінювання особливостей забруднення агроекосистем Полісся України у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Встановлено, що основні чинники впливу на надходження 137Cs з ґрунтів радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь у віддалений період не відрізняються від чинників попереднього періоду. Встановлено, що сучасні рівні питомої активності 137Cs у ґрунтах агроценозів більш ніж удвічі нижчі від природних фітоценозів. Незважаючи на значний рівень забруднення ґрунтів, ступінь забруднення сільськогосподарської продукції є доволі низьким і не перевищує допустимих рівнів радіонуклідів (ДР-2006).
Ключові слова: агроекосистеми, агроценози, фітоценози, радіоактивне забруднення, 137Qs, коефіцієнт переходу, віддалений період перебігу радіаційної ситуації.
Серед найтяжчих екологічних наслідків Чорнобильської аварії є радіоактивне забруднення значних територій аграрних екосистем. Це - один із основних чинників, від яких залежить рівень радіаційної безпеки навколишнього природного середовища, оскільки формування дози опромінення населення значною мірою зумовлено споживанням сільськогосподарських харчових продуктів, вироблених на цих територіях.
Результати радіологічного обстеження ґрунтів після Чорнобильської аварії щодо щільності забруднення техногенним 137Cs свідчать, що одним з найбільш виражених у межах України ареалів радіоактивного забруднення ґрунтово-рослинного покриву є лісові та агроекосистеми Полісся України і, особливо, Житомирської обл. [1, 2].
У зону з радіаційним забрудненням 137С >1 Кі/км2 потрапило 327,1 тис. га сільськогосподарських угідь Житомирського Полісся, що становить 52,9% від їх загальної площі, а 90Sr >0,02 Кі/км2 - 572,8 тис. га, або 92,7%. Загальна площа сільськогосподарських угідь та міжгосподарських лісів із рівнем забруднення понад 1 Кі/км2 становить 472,823 тис. га [3].
За увесь післяаварійний період рівень радіоактивного забруднення лісових та агроекосистем значно знизився. Загальна активність радіонуклідів знизилася більше ніж у 200 разів, а рівень радіоактивності, що залишається в екосистемах Полісся України, більш ніж на 85% спричинено 13^, майже 10% - 90Sr та трансурановими елементами, переважно 241Pu [2]. Слід наголосити, що просторовий розподіл 90Sr та 241Pu істотно відрізняється від розподілу 137^, оскільки понад 60% викинутих із чорнобильського реактора ізотопів трансуранових елементів, у т. ч.90Sr, залишилося на території зони відчуження [4, 5].
В аграрних екосистемах сформувалися відносно стійкі біогеохімічні цикли 137Cs, і встановився специфічний розподіл радіонукліда в системі "ґрунт - рослина". Розімкнення біогеохімічних циклів 137Cs та поступову зміну їх параметрів зумовлено радіоактивним розпадом 137Cs (період напіврозпаду ~30 років), його відчуженням з використовуваною частиною продукції рослинництва і тваринництва, перерозподілом 137Cs між сполученими ландшафтами [6-8].
Наразі існує кілька підходів до аналізу сучасної радіоекологічної ситуації на забруднених територіях. Один із них базується на розрахунках доз опромінення населення з урахуванням даних радіоактивного забруднення основної продукції, що входить до раціону харчування (молоко та картопля), інший - на оцінці щільності забруднення ґрунтів як первинної ланки міграції радіонуклідів у трофічних ланцюгах "ґрунт - рослина - тварина - продукція - людина" [9].
Проте у цих згаданих методологіях оцінки радіаційної ситуації часто не враховуються істотні неоднорідності щодо забруднення певних ланок екосистем. Існування розбіжностей щодо радіоактивного забруднення ґрунту та його властивостей призводить до існування невизначенос - тей в оцінці рівня забрудненості продукції сільськогосподарського виробництва тваринного та рослинного походження, а відтак - ризику проживання людини на забрудненій території.
Такі невизначеності носять принциповий характер і не можуть бути усунені шляхом удосконалення системи моніторингу забрудненої території. Вони потребують нових підходів до опису радіоекологічного рівня забруднених радіонуклідами територій та оцінки ступеня забрудненості сільськогосподарської продукції і ризику проживання населення на забрудненій території. З огляду на це, метою роботи була радіаційно-гігієнічна оцінка особливостей забруднення агроекосистем Полісся України у віддалений період після аварії на ЧАЕС.
Матеріали та методи досліджень. Оцінювання нинішнього рівня радіоактивного забруднення агроекосистем Полісся України здійснювали на основі інформації про рівні вмісту 137Cs у певних елементах систем, а також тенденцій щодо їх зміни.
У процесі аналізу радіаційної ситуації із залученням офіційної інформації вини - кали суперечності, зняти які можна було лише шляхом проведення додаткових експериментальних досліджень з оцінювання закономірностей міграції 137Cs у трофічних ланцюгах "ґрунт - рослина - продукція".
Об'єктом проведення досліджень з вивчення параметрів і особливостей розподілу 137Cs у системі "ґрунт - рослина" в радіоактивно забруднених агроекосистемах були сільськогосподарські угіддя довкола смт Народичі (природні і напівприродні угіддя, якими є пасовища та сіножаті, а також орні угіддя на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах). Згідно з даними відповідних рекомендацій [9], території, які після 10-15 років після Чорнобильської аварії характеризувалися щільністю забруднення ґрунтів 137Cs у межах 9-17 Кі/км2, належать до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Природна матриця ландшафту є типовою для Поліського регіону, характеризується плоско-опуклими водороздільними поверхнями і їх схилами. Основна частина агроекосистеми використовується під орні угіддя. Наразі природні лугові біогеоценози збереглися тільки на незручних для оранки площах - у заплавах р. Вуж та її приток.
забруднення агроекосистема цезій радіоактивний
Для досліджень були вибрані опорні майданчики в агрофітоценозах основних культур польової сівозміни - пшениця озима (координати - 51.224230°, 51.224242° пн. ш.; 29.106638°, 29.106647° сх. д.) і картопля (координати - 51.127745°, 51.127762° пн. ш.; 29.101276°, 29.101298° сх. д.) і в природних лугових фітоценозах - суходільні луки (координати - 51.196130°, 51.196141°пн. ш.; 29.081170°, 29.081182° сх. д.) та вологі заплавні луки (координати - 51.195112°; 51.195122° пн. ш.; 29.083065°, 29.083076° сх. д.). Агрофітоценози розташовуються на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах, що характеризуються легким гранулометричним складом, несприятливими водно-фізичними та агрохімічними властивостями. Місце розташування фітоценозів природних лук - заплавна частина р. Вуж, характеризується коротким періодом затоплення у весняний паводковий період тривалістю менше 20 діб. Ґрунти - дернові, глибокі, глейові, легкосуглинкові на алювіальних відкладах. Травостій використовується для випасу тварин, до його складу входять такі злаки: костриця лучна та червона, тимофіївка лучна, лисохвіст лучний і звичайний; серед бобових - конюшина лучна і повзуча, мишачий горошок, чина лучна.
Відбір зразків ґрунту, продукції з присадибних ділянок, сіна та молока для визначення 137Cs здійснювали згідно з "Методикою комплексного радіаційного обстеження забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій (за винятком території зони відчуження)" [10].
Визначення 137Cs у ґрунті та продукції здійснювали в лабораторії Житомирського національного агроекологічного університету методом гамма-спектрометрії на сцинтиляційному гамма-спектрометрі типу АК-01с та в лабораторії радіаційного моніторингу ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва" НАМН України на спектрометричній системі ADCAM-100 (ORTEC inc., США) з двома напівпровідниковими детекторами GEM - 40125 та GEM-50250.
Результати та їх обговорення. Під час аналізу матеріалів радіаційного моніторингу забруднених територій Житомирського Полісся встановлено, що основними чинниками незадовільної радіаційної ситуації нині є наявність значних площ природних кормових угідь. Ці угіддя функціонують як пасовища та сіножаті, розташовані на луко-болотних, торфоболотних та дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах і, як правило, характеризуються високими коефіцієнтами переходу радіонуклідів у продукцію.
Незважаючи що з моменту аварії на Чорнобильській АЕС пройшло майже 30 років, ці угіддя залишаються критичними щодо біогенної міграції 137Cs у системі "ґрунт - рослина", і своєю чергою є свідченням закономірностей, встановлених проведеними раніше дослідженнями [7, 14].
Аналіз даних різних радіологічних служб, наукових організацій та власних досліджень свідчить про значну нерівномірність (строкатість та плямистість) забруднення агроекосистем. Абсолютні значення забруднення ґрунту сільськогосподарських угідь варіюють у межах 185-1480 кБк/м2.
Так, найбільш забрудненими у Наро - дицькому р-ні є населені пункти Хрис - тинівка (середня щільність забруднення 436 кБк/м2, питома активність ґрунту за 137Cs становить 392-5770 Бк/к), Народичі (питома активність ґрунту за 137Cs - 662 - 3312Бк/кг) та Селець (257-2091Бк/кг) (табл.1).
Таблиця 1. Радіоекологічна характеристика агроекосистем у населених пунктах Народицького р-ну Житомирської обл.
|
Населений пункт |
Присадибні ділянки, га |
Землі запасу, га |
Пасовища, сіножаті, га |
Потужність експозиційної дози, мР/год. |
Середня щільність забруднення |
Питома активність 137Cs у ґрунті, |
||
|
min |
max |
137Cs, кБк/м2 |
Бк/кг |
|||||
|
Базар |
77,5 |
86,4 |
89,6 |
0,013 |
0,049 |
241±58 |
||
|
Рудня Базарська |
8,6 |
26,4 |
12,1 |
0,014 |
0,041 |
259±62 |
||
|
Межеліска |
40,5 |
32,7 |
28,8 |
0,014 |
0,034 |
258±62 |
290-734 |
|
|
Народичі |
54,6 |
133,0 |
142,3 |
0,011 |
0,038 |
402±48 |
362-3312 |
|
|
Селець |
154,85 |
35,5 |
86,3 |
0,014 |
0,049 |
260±63 |
257-2091 |
|
|
Христинівка |
38,0 |
36,7 |
70,76 |
0,013 |
0,044 |
436±57 |
392-5770 |
Як відзначалося вище, для вивчення особливостей міграції 137Cs у трофічному ланцюзі "ґрунт - рослини - продукція" були вибрані такі елементи агроекосистем: присадибні ділянки, орні землі та природні луки, і на основі первинної та вторинної продуктивності цих систем оцінено можливе надходження 137Cs до організму людини.
Сільськогосподарські угіддя (орні землі, випаси і сіножаті), якими користуються мешканці досліджуваних населених пунктів, розташовуються в основному на ґрунтах, що представлені дерново-підзолистими супіщаними, глеюватими в поєднані з лучно-болотними ґрунтами. Всі ці ґрунти відзначаються низьким рівнем родючості. Вміст гумусу в дерново-підзолистих ґрунтах варіює у межах 1,42-184%, а в лучно-болотних - 1,90-2,34%. Наявність в ґрунтовому комплексі водню та амонію, незадовільний рівень насиченості основами зумовлюють підвищену кислотність цих ґрунтів, що варіює у межах 4,8-6,3. Забезпеченість (за Кірсановим): рухомими формами фосфору характеризується як підвищена - 3,65-4,46мг/100 г ґрунту, обмінним калієм - середня - 4,94-9,50 мг/100 г ґрунту; також характерним є вміст обмінних форм кальцію і магнію, відповідно 1,10-4,90 і 0,96-2,64 мг-екв/100 г ґрунту.
Уміст 137Cs у ґрунтах опорних майданчиків також є неспецифічним для різних елементів агроекосистем - відповідає типовим показниками певних ґрунтів (рис.1) [5, 7].
Рис. 1. Питома активність 137Cs у ґрунтах різних агроценозів
Насамперед, нинішні рівні питомої активності 137Cs у ґрунтах агроценозів смт Народичі становлять 420-930 Бк/кг, що відповідає щільності поверхневого радіоактивного забруднення 30-см шару - 170380 кБк/м2 (або 4,6-10,3 Кі/км2) і істотно перевершують фонові (10-12 кБк/м2) або нормативно допустимі (<37 кБк/м2) параметри. Крім того, в просторовому розподілі 137Cs у ландшафті спостерігається значна неоднорідність: в агроценозах величини питомої активності радіонукліда понад удвічі менші, ніж у фітоценозах. Тобто підтверджується процес значущого вторинного перерозподілу 137Cs у після - чорнобильський період у ґрунтах схилових ландшафтів, що продовжується і нині внаслідок ерозійного масового переносу дрібнозему ґрунтів [11, 12].
Також спостерігаються різні особливості профільного розподілення 137Cs у орних ґрунтах агроценозів і цілинних ґрунтах лугових природних фітоценозів (рис.2). Глибина масового проникнення 137Cs у ґрунти орних земель є більшою, ніж цілинних, і фактично повністю визначається процесом агротурбації та потужністю перевернутого пласта, що варіює у межах 10-30 см.
У ґрунтовому профілю природних та напівприродних сільськогосподарських угідь радіальна міграція 137Cs відбувається внаслідок повільно поточного процесу дифузії, турбаційної діяльності мезофауни ґрунту, а також значно залежить від потужності ризосфери і процесів обміну між ґрунтом і корінням рослин.
Загалом, у природних фітоценозах лук істотніше вираженою є локалізація основної маси 137Cs у поверхневому 10см шарі ґрунту.
Величина коефіцієнтів переходу (КП) радіонуклідів і рівнів забруднення травостою залежить від багатьох чинників, насамперед, від типу ґрунту, його агрохімічної характеристики, водного режиму, ботанічного складу травостою тощо. Залежно від агрохімічних властивостей ґрунтів, уміст радіонуклідів у рослинах може змінюватись більш ніж у 10 разів [8].
Агроценоз - пшениця озима Агроценоз - картопля
Рис.2. Розподіл 137Cs у ґрунтовому профілю на орних та природних угіддях смт Народичі
За результатами раніше проведених досліджень встановлено, що у більш пізні періоди (25-30 років) після Чорнобильської аварії ґрунти природних фітоценозів і, особливо, заплавних лук (торфоболотні ґрунти) залишаються критичними щодо біогенної міграції 137Cs у системі "ґрунт - рослина" [13].
Основною продукцією агрофітоценозів смт Народичі були зерно пшениці озимої та бульба картоплі, а серед овочевих культур, що вирощувалися на присадибних ділянках, - картопля, капуста, столові буряки, морква, цибуля, томати, огірки, редька, кріп та щавель.
Надходження 137Cs в урожай основних сільськогосподарських культур залежить від типу ґрунту і видів сільськогосподарських культур (табл.2).
Незважаючи на значний рівень радіологічного забруднення ґрунтів (124721 Бк/кг), ступінь забруднення сільськогосподарської продукції був доволі низьким і не перевищував допустимих рівнів (ДР-2006) [14]. Найвищий рівень забруднення сільськогосподарської продукції зафіксовано на природних угіддях (КП 137Cs становив 0,06-0,66), проте абсолютні величини активності 137Cs у травостої та сіні цих угідь не перевищували ДР-2006. Це можна пояснити тим, що під час формування врожаю значна частина 137Cs перерозподіляється у дернину угідь (рис.3).
Найвищими є КП 137Cs із ґрунту в продукцію природних угідь (0,06-0,66), що залежали від сезону року та їх виду. Набагато нижчими були значення КП 137Cs в овочевих культурах, вирощених на особистих підсобних ділянках, величини яких також залежали від сезону року. Так, весною значення КП 137Cs у петрушку, зелену цибулю, щавель та кріп були на порядок вищими порівняно з КП у літній та осінній сезони.
Таблиця 2. Коефіцієнти переходу (Бк-кг-1)/(кБк-м-2) 137Cs в основні продукти сільськогосподарського виробництва на території смт Народичі, 2015 р.
|
Вид продукції |
Сезон |
|||
|
Весна |
Літо |
Осінь |
||
|
Пшениця озима (зерно) |
Агрофітоценози |
0,02±0,001 |
||
|
Картопля (бульба) |
- |
0,01±0,001 |
- |
|
|
Фітоценози Пасовищна трава суходільних лук |
0,18±0,008 |
0,11±0,003 |
0,06±0,002 |
|
|
Сіно суходільних лук |
- |
0,42±0,013 |
- |
|
|
Пасовищна трава заплавних лук |
0,32±0,008 |
0,18±0,007 |
0,09±0,005 |
|
|
Сіно заплавних лук |
- |
0,66±0,013 |
- |
|
|
Особисті підсобні ділянки (городи) |
||||
|
Цибуля зелена |
0,12±0,008 |
0,07±0,008 |
- |
|
|
Щавель |
0,24±0,007 |
0,09±0,008 |
||
|
Редька |
0,16±0,009 |
- |
- |
|
|
Петрушка |
0,14±0,004 |
0,09±0,001 |
0,01±0,001 |
|
|
Кріп |
0,15±0,004 |
0,10±0,003 |
0,04±0,003 |
|
|
Огірки |
- |
0,06±0,003 |
0,02±0,001 |
|
|
Томати |
- |
0,10±0,002 |
0,05±0,003 |
|
|
Картопля |
- |
0,05±0,002 |
0,02±0,002 |
|
|
Морква |
- |
0,09±0,002 |
0,04±0,002 |
|
|
Столові буряки |
- |
0,12±0,00 |
0,09±0,04 |
|
|
Капуста |
- |
0,11±0,002 |
0,03±0,002 |
Рис. 3. Розподіл активності 137Cs у формуванні врожаю природних угідь: ¦ - ґрунт; ? - дернина; ? - травостій
Найбільшою питомою активністю та КП 137Cs характеризуються природні трави лук заплавного типу з торфово-глейовими ґрунтами, різниці значень їх КП 137Cs вимірюються навіть на рівні одиниці. Це можна пояснити агрохімічними відмінностями у межах одного типу органогенних ґрунтів. На жаль, вивченню властивостей торфоболотних ґрунтів приділено недостатньо уваги порівняно з мінеральними типами, тому надалі слід детальніше дослідити саме органогенні ґрунти.
Висновки
У віддалений період після аварії на ЧАЕС основними чинниками радіаційної ситуації в агроекосистемах Полісся України залишаються значні площі природних кормових угідь. Нинішні рівні питомої активності 137Cs у ґрунтах цих угідь є доволі високими (420930 Бк/кг) - істотно перевищують фонові і майже вдвічі вищі, ніж у агроценозах.
Незважаючи на значний рівень забруднення ґрунтів, рівні забруднення сільськогосподарської продукції як у агроценозах, так і у фітоценозах були доволі низькими і не перевищували допустимих значень ДР-2006.
Для сучасного прогнозування радіоактивного забруднення продукції рослинництва та радіоекологічного обґрунтування допустимих рівнів забруднення ґрунтів 137Cs коректно використовувати коефіцієнти переходу радіонукліда, отримані за останній період щодо різних умов ведення господарства.
Література
1. Ведення сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях Житомирської області та їх комплексна реабілітація на 2004-2010 роки: метод. рекомендації. - Житомир: Держ. агроекол. ун-т, 2004. - 121 с.
2. Радиационно-экологические аспекты использования загрязненных земель в отдаленном периоде после аварии на Чернобыльской АЭС / А.И. Дутов, В.П. Ландин, А.А. Мельничук, О.И. Гриник // Агроэкологический журнал. - 2015. - № 1. - С.115-120.
3. Ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, у віддалений період: рекомендації / за заг. ред Б.С. Прістера. - К.: АТІКА, 2007. - 196 с.
4. Радиологическая обстановка в Украине после Чернобыльской аварии и оптимизация применения контрмер на современном этапе / В.А. Каш - паров, В.И. Йощенко, Ю.О. Бондарь, Э.С. Тан - кач // Радиационная гигиена. - 2009. - Т.2, № 1. - С.15-19.
5. Дутов О.І. Радіаційно-екологічні аспекти використання ґрунтів, забруднених радіонуклідами / О.І. Дутов, М.М. Єрмолаєв // Вісник аграрної науки. - 2013. - № 2. - С.51-54.
6. Характеристика радиоактивного загрязнения окружающей среды в результате Чернобыльской катастрофы / О.В. Войцехович, О.Е. Гайдар, С.В. Да - видчук и др. // 20 лет Чернобыльской катастрофы. Взгляд в будущее: Нац. докл. Украины. - К.: Аттика, 2006. - С.13-29.
7. Попов В.Е. Вертикальное распределение 90Sr и 137Cs в аллювиальных почвах ближней зоны Чернобыльской АЭС / В.Е. Попов, А.А. Северинина, Ц.И. Бобовникова // Почвоведение. - 1994. - № 1. - С.8-11.
8. Основные факторы, определяющие поведение радионуклидов в системе почва - растение /
9. Б.С. Пристер, Л.В. Перепелятникова, В.И. Дугинов, Ю.В. Хомутинин // Проблемы сельскохозяйственной радиологии: Сб. науч. трудов УкрНИ - ИСХР. - К., 1992. - Вып.2. - С.108-117.
10. Рекомендації щодо використання сільськогосподарських угідь населених пунктів, які за радіологічними показниками можуть бути виведені за межі 2-ї зони / Л.В. Калиненко, Г.П. Перепелятніков, М. І Дідух та ін. - К.: Атіка, 2008. - 108 с.
11. Методика комплексного радіаційного обстеження забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій (за винятком території зони відчуження) / О.В. Кашпаров, Л.В. Калиненко, Г.П. Перепелятніков та ін. - К.: Атіка-Н, 2007. - 60 с.
12. Пристер Б.С. Оценка "гарантированных" коэффициентов перехода радиоактивного цезия в сельскохозяйственные культуры по агрохимическим показателям почвы / Б.С. Пристер, Ю.В. Хомутинин, Л.В. Перепелятникова // Проблемы сельскохозяйственной радиологии: Сб. науч. трудов УкрНИИСХР - К., 1991. - Вып.1. - С.132-141.
13. Gudkov I. Radiation situation in Central Europe 25 years after Chernobyl Nuclear Power Plant accident and radioecological problems / I. Gudkov // Natural Human Environment: Dangers, Protection, Education / edited by K. H. Dygus. - Warsawa: Oficina Widawnicza WSEIZ, 2012. - P 27-34.
14. Дутов О.І. Наукові основи формування агроекосистем на радіоактивно забруднених територіях: автореф. дис. д-ра біол. наук: спец.03.00.16/А.І. Дутов. - К., 2013. - 41 с.
15. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді (ДР-2006). Гігієнічний норматив: ГН 6.6.1.1-130-2006. - [Чинний від 2006-07-17]. - К. 2006. - 45 с. - (Національні стандарти України).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна інформація про Цезій-137. Радіоактивне забруднення водних екосистем після аварії на ЧАЕС. Шляхи надходження радіонуклідів у водойми. Радіаційний стан водних систем районів розташування АЕС. Методологія управління радіоємністю водоймища.
реферат [20,7 K], добавлен 12.02.2012Джерела забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь. Методика відбору проб. Загальна оцінка забруднення ґрунтів України. Заходи щодо охорони ґрунтів сільськогосподарського призначення. Попередження виснаження ґрунтів і підвищення врожайності культур.
курсовая работа [164,7 K], добавлен 31.01.2014Родючість ґрунтів як критерій якісної оцінки сільськогосподарських угідь. Екологічні аспекти землекористування в Україні. Математичні моделі розрахунку і прогнозування хімічного забруднення ґрунту, їх приклади. Моделювання забруднення ґрунту пестицидами.
курсовая работа [266,4 K], добавлен 29.09.2009Перелік основних джерел радіоактивного забруднення. Аналіз впливу Чорнобильської катастрофи на екологічну ситуацію в агроекосистемах Білорусі, а також оцінка її наслідків. Особливості акумуляції радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 02.12.2010Стабілізація гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського водосховища після завершення скиду зворотних вод у весняно-літній період. Найважливіші екологічні проблеми Дніпропетровщини та забруднення Дніпра. Вирішення екологічних проблем.
реферат [24,5 K], добавлен 21.06.2015Загальні відомості про радіоактивні речовини. Характеристика та особливості декількох радіонуклідів. Наслідки радіоактивного забруднення для навколишнього середовища і для здоров’я людей. Променеві хвороби, спричинені аварією. Захисний об’єкт "Укриття".
курсовая работа [186,4 K], добавлен 22.11.2010Основні види антропогенного впливу на ґрунти, принцип контролю їх забруднення. Санітарні та біологічні показники оцінки стану ґрунтів, їх класифікація за впливом хімічних забруднюючих речовин. Схема оцінки епідемічної небезпеки ґрунтів населених пунктів.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 30.11.2011Поняття та одиниці вимірювання доз радіації. Природні джерела радіоактивного випромінювання. Зона відчуження Чорнобильської АЕС та діючі АЕС - джерела радіонуклідного забруднення. Аналіз радіоактивного забруднення грунтів та рослин Чернігівської області.
курсовая работа [820,2 K], добавлен 25.09.2010Антропогенез як забруднення навколишнього середовища внаслідок людської діяльності. Екологічна ситуація на планеті, основні джерела забруднення навколишнього середовища, гідросфери, атмосфери, літосфери, проблема радіоактивного забруднення біосфери.
реферат [23,7 K], добавлен 04.09.2009Основні чинники негативного впливу мінеральних добрив на біосферу. Проблеми евтрофікації природних вод. Шляхи можливого забруднення навколишнього середовища добривами і заходи щодо його запобігання. Вплив надмірного внесення добрив на властивості ґрунтів.
курсовая работа [53,2 K], добавлен 12.01.2011Ландшафтно-геохімічні критерії оцінки забруднення ґрунтового покриву важкими металами. Екологічна характеристика ґрунтів міста Біла Церква, оцінка їх сучасного забруднення свинцем та хлоридами. Вегетаційний дослід і аналіз отриманих результатів.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.12.2012Моніторингове дослідження територій. Проведення моніторингу забруднення ґрунтів Рівненської та Житомирської областей. Заходи з охорони земель. Оцінка ліхеноіндикаційною зйомкою забруднення чадним газом автомобільним транспортом квадрату № В1 міста Херсон.
курсовая работа [127,5 K], добавлен 20.11.2013Радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі. Управління зоною безумовного (обов’язкового) відселення. Оцінка радіаційної обстановки.
реферат [20,5 K], добавлен 24.01.2009Значення води в природі й житті людини, чинники забруднення. Хвороби, до яких призводить споживання забрудненої води. Джерела забруднення атмосфери. Ліс як складова біосфери. Вплив виробництва на здоров'я людини. Найбільш актуальні екологічні проблеми.
презентация [1,3 M], добавлен 27.02.2011Географічне положення, історія заснування та розвитку міста Чорнобиль, його сучасний стан. Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) як атомна електростанція, збудована в 1971 році, розташована на території України (Київська область). Головні причини та наслідки аварії.
презентация [1,5 M], добавлен 23.03.2014Екологічні особливості агроекосистем. Біологічний метод захисту рослин. Антропогенний тиск на агроекосистеми. Основні напрямки екологічної стабілізації агроекосистем. Прийоми і методи біологічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів.
контрольная работа [429,7 K], добавлен 21.10.2010Екологічна оцінка впливу Чорнобильської катастрофи на агроландшафти Київської області. Міграція та фізико-хімічний стан цезію і стронцію у ґрунтах. Фактори, що випливають на накопичення цезію і стронцію рослинами. Оцінка річних ефективних доз опромінення.
диссертация [1,9 M], добавлен 28.12.2012Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.
реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015Види радіоактивних випромінювань: альфа-, бета-, гама- випромінювання, нейтронне, рентгенівське, їх природні і штучні джерела. Пропускна здатність радіаційного випромінювання. Одиниці вимірювання радіації. Забруднення довкілля після Чорнобильської аварії.
презентация [5,4 M], добавлен 04.06.2011Фізико-географічна характеристика та особливості дернових глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках. Рекультивація та сільськогосподарське використання ґрунтів. Джерела антропогенного забруднення земельних ресурсів, розрахунок розмірів шкоди.
дипломная работа [853,3 K], добавлен 28.11.2010
