Синергізм цезію і дисбалансу поживних мікроелементів у агроландшафтах Полісся України
Радіаційне забруднення продуктів харчування як одне з питань сільськогосподарської радіоекології. Вплив на рослинність і організм людини радіоактивного забруднення і біогеохімічного дисбалансу поживних мікроелементів на території Українського Полісся.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.12.2017 |
| Размер файла | 19,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
20
Размещено на http://www.allbest.ru/
20
Інститут агроекології і природокористування НААН
Синергізм цезію і дисбалансу поживних мікроелементів у агроландшафтах Полісся України
Т.М. Єгорова
Розглянуто питання комплексного впливу на рослинність і організм людини радіоактивного забруднення і біогеохімічного дисбалансу поживних мікроелементів на території Українського Полісся. Описано синергетичні ефекти впливу радіаційного опромінення і дисбалансу Co, Mo, Zn на сільськогосподарські рослини, худобу і населення. Узагальнено параметри біогенної міграції 137Cs, Co, Mo, Zn у ландшафтах Українського Полісся. Показано синергетичні особливості біогенної міграції між 137Cs і Co та Mo і Zn за переходу їх із ґрунтів у рослинність. Встановлено відповідні кореляційні зв'язки між рівнями радіаційних ризиків територій та поширеністю ендемічних мікроелементозів місцевого населення.
Ключові слова: радіонукліди, біогеохімічний дисбаланс, синергізм, ландшафт, Українське Полісся.
Одним із основних питань сільськогосподарської радіоекології залишається радіаційне забруднення продуктів харчування, смертність та захворюваність населення, яке проживає у зонах забруднення, а також питання реабілітації цих земель. Під час вирішення цих питань основна увага приділяється радіобіологічним особливостям ґрунтів і меліоративним заходам зі зниження вмісту радіонуклідів у сільськогосподарських рослинах [1, 2]. Рівні радіаційного забруднення радіонуклідами внаслідок Чорнобильської аварії розглядаються як головні чинники небезпеки сільськогосподарської продукції і здоров'я місцевого населення на території Українського Полісся. Радіоекологія пов'язує розв'язання проблем реабілітації забруднених територій із особливостями техногенної фізико-хіміч - ної міграції радіонуклідів довготривалого періоду напіврозпаду. Заходи агротехнічної і агрохімічної меліорації радіаційно забруднених ґрунтів, що зменшують зовнішнє опромінення, традиційно прирівнюються до ефективних систем землекористування під час вирощування певних сільськогосподарських культур.
Елементи взаємозв'язку між концентраціями радіонуклідів і мікроелементів на територіях радіаційного забруднення вивчались геохіміками і ландшафтознавцями лише впродовж короткого періоду, відразу після Чорнобильської аварії. Основним предметом досліджень були загальні особливості геохімічних бар'єрів і ландшафтів Чорнобильської зони щодо комплексної концентрації і розсіювання штучних радіонуклідів та мікроелементів. У роботах В.С. Давидчука і Р.Ф. Зарудної, О.І. Перельмана, Є.І. Ольшевської, Т.М. Єгорової та ін. наведено порівняльну характеристику динаміки радіоекологічної ситуації залежно від ландшафтно-геохімічної будови забруднених територій [3]. Процеси вертикальної міграції радіонуклідів і стабільних елементів в аспекті де - контамінації забруднених ґрунтів широко вивчались Ю.Я. Сущиком, Л.В. Кононенко, А.І. Самчуком та ін. [1, 4].
На жаль, і нині доволі незначна увага приділяється як особливостям процесів біогенної міграції штучних радіонуклідів і мікроелементів, так і синергетичним ефектам їх взаємодії у біогеохімічних харчових ланцюгах. Складність та багатофакторність механізмів взаємодії біогеохімічних ланцюгів пояснює їх низьку вивченість [5]. Проте для Українського Полісся агроекологічне значення таких ефектів контрастно проявилося внаслідок проведення регіональних вапнувань забруднених ґрунтів у перші роки після Чорнобильської аварії. Лише через певний період була визнана екологічна небезпека вапнування через його вплив на зниження загальної рухомості поживних елементів у системі "ґрунт - рослина - тварина" [1, 2].
Відповідно до визначень А. Кабата-Пендіас, синергізм проявляється як посилена спільна фізіологічна дія різних чинників, антагонізм - як послаблення впливу одного чинника під дією інших. У рослинах такі взаємодії можуть бути обумовлені здатністю одного хімічного елемента стимулювати або пригнічувати поглинання інших елементів [5]. У межах територій радіаційного забруднення були розглянуті синергетичні ефекти стану сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва залежно від агрохімічного стану ґрунтів - вмісту гумусу, забезпеченості основними елементами живлення (N, P, K), карбонатності і кислотності [1, 2, 6]. Наприклад, О.А. Бербовніковою, З.В. Калашніковою, Г.П. Перепелятніковим із фахівцями Інституту сільськогосподарської радіології вивчався вплив на біогенну міграцію 137Cs моноелементної обробки насіння технічних і зернових культур Co, Mo, Zn [7].
Регіональні біогеохімічні дослідження свідчать, що негативний вплив на сільськогосподарські культури штучних радіонуклідів має спільні риси із біологічними ефектами нестачі Со і Мо у агроландшафтах Українського Полісся. Наприклад, радіоекологічне значення Со для тварин і людини обумовлено його біохімічним значенням для структури вітаміну В12, що містить 4,5% цього мікроелемента. За дослідженнями онкологів, саме В12, як і багато інших чинників, здатен підвищувати загальний опір людського та тваринного організму онкологічним захворюванням і є засобом боротьби організму із лейкемією [6, 8, 9].
Взаємодія біохімічного балансу поживних мікроелементів і радіоактивного забруднення на екологічний стан сільськогосподарської продукції і здоров'я населення забруднених територій України унаслідок аварії на ЧАЕС нині фактично не розглядається.
Метою досліджень було вивчення синергетичних ефектів впливу на сільськогосподарську продукцію Українського Полісся радіоактивного забруднення і біогеохімічного дисбалансу Co, Mo, Zn та їх значення для агроекологічних досліджень на цих територіях.
Матеріали та методи досліджень. Для досягнення поставленої мети у статті застосовано авторські результати багаторічних біогеохімічних досліджень Українського Полісся, а також радіоекологічних досліджень у Народицькому р-ні Житомирської обл. На території Українського Полісся нами були виділені біогеохімічні субрегіони Co, Mo і Zn. Регіональні біогеохімічні субрегіони кобальтової та молібденової нестачі у ґрунтах агроландшафтів (менше 7 і 1,5 мг/кг - у валовій та менше 2,5 і 0,2 мг/кг - у рухомих формах відповідно) спричиняють і підвищену поширеність серед дитячого населення ендемічної захворюваності на анемію та гломерулонефрит. Локальний біогеохімічний субрегіон надлишку Zn у ґрунті (більше 70 мг/кг у валовій формі) зумовлює широкий спектр гіпермікроелементозів населення [3, 4, 6, 8, 9].
Для досліджень були використані розрахунки показників накопичення радіонуклідів у сільськогосподарських культурах та природній рослинності Полісся, отримані Інститутом сільськогосподарської радіології та іншими організаціями [1, 2, 7, 10]. У кореляційному аналізі впливу біогеохімічних ланцюгів на ендемічну захворюваність населення використано регіональні показники радіаційного забруднення адміністративних областей України [11].
Дослідження проводили із застосуванням методів регіонального ландшафтно-геохімічного аналізу і біогеохімічного районування територій радіоактивного забруднення. Для аналізу процесів біогенної міграції хімічних елементів у ландшафтах нами узагальнено три кількісних параметри системи "ґрунт - рослина": коефіцієнт переходу і накопичення 137Cs (КП і КН) та коефіцієнти біологічного поглинання (Ах) Со, Мо, Zn.
Методологія досліджень синергетичного ефекту для здоров'я населення радіаційного забруднення територій в умовах нестачі Co у ґрунтах Українського Полісся базується на принципах ландшафтної екології, біогеохімії і екологічного картування. Поряд із тим для агроекологічного аналізу нами були розроблені і застосовані спеціальні параметри і критерії біогеохімічного аналізу земель сільськогосподарського призначення [6].
Результати та їх обговорення. На території "західного сліду" радіаційних випадінь Чорнобильської аварії поширеними є біогеохімічні субрегіони нестачі Со і Мо, а також надлишку Zn у ландшафтах Українського Полісся. Це свідчить про існування взаємодії цих небезпечних еколого-геохімічних чинників упродовж 30 років на значних площах регіональних агроландшафтів.
Комплексний аналіз впливу радіаційного забруднення і біогеохімічного дисбалансу вказаних поживних мікроелементів свідчить про певні спільні риси їх негативної дії на різні біологічні об'єкти. Такі досліджені радіоморфози зернових і овочевих культур, як карликовість листя, зменшення розміру стебла і колосу, хлорофільні мутації [1], певним чином співпадають із фітопатологіями нестачі Mo і Co (уповільнення процесів росту і зменшення розміру рослин, послаблення процесів фотосинтезу, некроз і хлороз) та надлишку Zn (дрібнолистя) [6, 9]. Вплив радіаційного опромінення на тварин і людину, поряд із іншими наслідками, проявляється зростанням онкологічних захворювань та прогресуванням патологій кровоносної, кістково-м'язової і нервової систем [1]. Подібна захворюваність може проявлятися гіпомікроелементозами Co і Mo (зниження імунітету до онкологічних захворювань, порушення процесів кровотворення і спричинення анемії, підвищена захворюваність на атеросклероз і артрити, нервові розлади і депресії), а також гіпермікроелементозами Zn (підвищення захворюваності на остеопороз) [6, 9]. Отже, найпоширеніші раді - оморфози і мікроелементози на території Українського Полісся мають синергетичну взаємодію, а їх спільний негативний вплив на сільськогосподарські рослини, тварин і людину буде лише посилюватися. Відсутність біогеохімічного аналізу агроландшафтів зон радіоактивного забруднення був і залишається чинником посилення синергетичної негативної взаємодії за проведення вапнування ґрунтів, що знижує фізико-хімічну рухомість поживних мікроелементів та, відповідно, їх біогенну акумуляцію сільськогосподарськими рослинами. Безумовно, радіоекологічна ситуація у цьому аспекті має первинне значення, а біогеохімічний дисбаланс поживних мікроелементів - вторинне. Крім того, певна частина живих організмів здатна адаптуватися до існуючих еколого-геохімічних умов територій. Більшою мірою адаптація відбувається до умов природного генезису, що мають регіональне поширення і діють на живі організми постійно. Дещо слабше адаптація формується до техногенних умов, що поширені локально і мають ім - пактний, відносно короткостроковий вплив на довкілля.
синергізм цезій радіаційне забруднення
Механізми переходу радіонуклідів і поживних мікроелементів з ґрунтів у рослинність формують біогеохімічні ланцюги, генезис яких має визначатися як природно-техногенний. Закономірності їх формування обумовлюють як зовнішні, так і внутрішні чинники геохімічної міграції. Основними з них є структура і фізико-хімічні особливості агроландшафтів, система землекористування, водна і біогенна рухомість хімічних елементів. Найпоширенішими кількісними параметрами переходу радіонуклідів у системі "ґрунт - рослина" прийнято КП, а для поживних мікроелементів - Ах. Сполучний аналіз інтенсивності біогенної міграції радіонуклідів і поживних мікроелементів в умовах Українського Полісся дає змогу прогнозувати певні синергетичні ефекти їх взаємодії (таблиця).
Параметри біогенної міграції 137Cs і поживних мікроелементів у ландшафтах Українського Полісся (1990-2000 рр.)
|
Будова ландшафту |
Рослинність |
Коефіцієнти |
||||||
|
переходу (КП) |
надходження (КН) |
біологічного поглинання (Ах) |
||||||
|
137Cs |
Со |
Мо |
Zn |
|||||
|
Мішані ліси та сільськогосподарські землі на їх місті з дерново - підзолистими ґрунтами на супіщаних льодовикових відкладах |
Різнотравно- злакова (трав'яна) |
0,9 [10] |
0,19 [10] |
0,2-0,3 |
1 |
9 |
2-4* |
|
|
Кормові буряки, картопля |
0,1-0,4 [10] |
0,03-0,1 [10] |
н. д. |
0,1 0,2 |
н. д. |
2-9 |
||
|
Заливні луки з торфовими і глейовими ґрунтами на піщаних алювіальних відкладах |
Різнотрав- нозлакова (трав'яна) |
18-71 (4-39) ** [2] |
н. д. *** |
6 |
79 |
1 |
||
|
Глобальні оцінки біогенної міграції стабільних елементів за О.І. Перельманом [12] |
Не досліджено |
2 |
10 |
12 |
Примітка: *для ландшафтів з надлишком цинку, **після меліоративних заходів (внесення N, P K, вапна, гною), ***н. д. - немає даних.
Рівні КП характеризуються високою варіабельністю і визначаються переважно активністю первинних радіоактивних випадінь після Чорнобильської катастрофи. Значення коефіцієнтів накопичення 137Cs і біологічного поглинання мікроелементів мають тісний зв'язок із внутрішніми особливостями міграції хімічних елементів у біогеохімічних ланцюгах. Так, Cs і Со є елементами біофобними, яким не властиве інтенсивне накопичення у рослинності. Про це свідчать як мінімальні значення глобальних норм їх біологічного поглинання (Ах = 0,2-2), так і отримані значення їх біологічного поглинання овочевими культурами і різнотрав'ям (Ах = 0,03-1). Натомість мікроелементи Мо і Zn є елементами біофільними із підвищеною активністю до біогенної акумуляції. Глобальні норми їх біогенної акумуляції є значно вищими (Ах = 10-12), а накопичення у овочевих культурах і трав'яних видах рослин досягає рівня Ах = 4-79. Тому може проявлятися синергізм біологічних ефектів на сільськогосподарську рослинність з боку 137Cs і Со та їх певний антагонізм із Мо і Zn.
Отримані закономірності підтверджують диференційований вплив агрохімічних меліоративних заходів на біогенну міграцію 137Cs, що були зафіксовані у вегетаційних дослідах під час обробки насіння люпину, ячменю і кукурудзи різними мікроелементами [7]. Вплив поживних мікроелементів і азотних добрив на біогенну міграцію 137Cs доведено експериментальними меліоративними дослідженнями Інституту сільськогосподарської радіології. Обробка насіння мікроелементами свідчить про можливість зниження концентрації 137Cs у травостої на лучних торф'янистих ґрунтах - у 2-17 разів, у сільськогосподарських рослинах (кукурудза, буряк, люпин) на дерново-підзолистих ґрунтах - у 2-3 рази; а також про істотне підвищення інтенсивності біогенного поглинання радіонуклідів рослинами з торфових ґрунтів за внесення азотних добрив [2].
Синергетичну взаємодію 137Cs із Со можна визначити як "закритість" техногенних біогеохімічних ланцюгів: внесення Co у дерново-підзолисті ґрунти не змінювало або збільшувало накопичення 137Cs у люпині. Натомість антагоністичну взаємодію 137Cs із Мо і Zn можна визначити як "відкритість" техногенних біогеохімічних ланцюгів: внесення Мо і Zn знижувало перехід 137Cs у рослини до 2-3 разів. Тому на території біогеохімічного субрегіону із надлишком Zn, якими є агроландшафти болотних і торфових ґрунтів, слід очікувати зниження переходу 137Cs у сільгоспкультури.
Для виявлення медико-екологічних наслідків синергетичних ефектів біогеохімічного дисбалансу поживних мікроелементів і забруднення територій штучними радіонуклідами нами вивчено кореляційні зв'язки між радіоекологічними і медико-геохімічними параметрами на територіях двох біогеохімічних субрегіонів України - з нестачею Со, де спостерігається підвищена поширеність анемій, та нестачею Мо - території із підвищеною поширеністю гломерулонефриту.
Кореляційний статистичний аналіз свідчить про синергетичний медико-екологічний вплив потенційного радіаційного ризику і нестачі Мо у ландшафтах на поширеність анемій серед дитячого населення. На території біогеохімічного субрегіону з нестачею Co поширення захворюваності на анемію має відносно тісний позитивний лінійний зв'язок із рівнем потенційного радіаційного ризику r = 0,3. На території біогеохімічного субрегіону з нестачею Мо антагоністичний вплив радіаційного забруднення на поширеність гломерулонефритів проявляється від'ємним коефіцієнтом кореляції (r = - 0,5).
Висновки
Упродовж 30 років у агроландшафтах зони радіоактивного забруднення Українського Полісся формування техногенних біогеохімічних ланцюгів штучних радіонуклідів відбувається в умовах дисбалансу поживних мікроелементів - нестачі Мо і Co та надлишку Zn. Вплив цих чинників на сільськогосподарську продукцію та захворюваність населення має спільні ознаки їх екологічної небезпеки: у рослин - хлорофільні мутації, карликовість листя і зменшення розміру рослин; у тварин і людини - зниження імунітету до онкологічних захворювань, підвищене поширення патологій кровоносної, кістково-м'язової і нервової систем. Синергетичні ефекти впливу радіонуклідів і мікроелементів на рослинність визначає біофобність 137Cs і Со та біофільність Мо і Zn у процесах біогенної міграції. У системі "ґрунт - рослина" синергетична взаємодія 137Cs із Со та Мо із Zn зумовлює відповідно - слабку та посилену їх акумуляцію рослинністю. Медико-екологічні наслідки синергетичної взаємодії біогеохімічних харчових ланцюгів радіонуклідів і поживних мікроелементів проявляються позитивною лінійною кореляцією між рівнями радіаційних ризиків та поширеністю ендемічних захворювань на анемію в умовах нестачі Co. Ефективними заходами реабілітації цих територій є внесення Мо і Zn у нижні ланки біогеохімічних ланцюгів (ґрунти, поливні води, насіння, сільгоспкультури), а Со - у верхні (корм тварин, харчові добавки для населення).
Реабілітація забруднених радіонуклідами територій потребує урахування комплексу небезпечних екологічних чинників, зокрема, нестачі поживних мікроелементів у біогеохімічних ланцюгах та ендемічні гі - помікроелементози тварин і людини, що мають стати об'єктами радіоекологічного моніторингу і бути врахованими під час розробки спеціальних агротехнологій.
Література
1. Яблоков А.В. Чернобыль: последствия катастрофы для человека и природы / А.В. Яблоков, В.Б. Нестеренко, А.В. Нестеренко. - Спб.: Наука, 2007. - 376 с.
2. Пристер Б.С. Актуальные проблемы кормопроизводства в условиях радиоактивного загрязнения территорий / Б.С. Пристер, Г.П. Перепелятников, М.И. Ильин // Проблемы сель - скохозяйственной радиологии: сборник научных трудов. - Вып.2. - К., 1992. - С.7188.
3. Ландшафтно-геохимические аспекты здоровья населения Полесья Украины и Беларуси / Л.С. Галецкий, Т.М. Егорова, А.В. Матвеев, В.Е. Бордон // Геологічний журнал НАН України. - 2007. - № 1. - С.56-65.
4. Єгорова Т.М. Досвід детальних ландшафтно-геохімічних досліджень Житомирського Полісся / Т.М. Єгорова // Вісник Київського університету. 2000. - Вип.17. - С.40-45. - (Сер.: Геологія).
5. Кабата-Пендиас А. Микроэлементы в почвах и растениях; пер. с англ. / А. Кабата-Пендиас, X. Пен - диас. - М.: Мир, 1989. - 439 с.
6. Єгорова ТМ. Наукові основи еколого-геохімічних процесів в агроландшафтах України: автореф. дис. д-ра с. - г. наук: 03.00.16/Т.М. Єгорова. К., 2015. - 47 с.
7. Калашникова З.В. Оценка накопления Cs-137 в урожае растений в условиях применения микроэлементов / З.В. Калашникова, Г.П. Перепелятников, Р.В. Медяк // Проблемы сельскохозяйственной радиологии: сборник научных трудов. Вып.2. - К., 1992. - С.89-101.
8. Єгорова Т.М. Біогеохімічні ланцюги кобальту як фактор екологічної небезпеки територій радіаційного забруднення Українського Полісся / Т.М. Єгорова // Радіоекологія - 2015: зб. матеріалів науково-практичної конференції (Київ, 24-26 квітня 2015 р.). - К., 2015. - С.61-62.
9. Єгорова Т.М. Прогнозні Co, Mo, Mn, Zn біогеохімічні субрегіони України / Т.М. Єгорова // Доповіді НАН України - 2003. - № 11. - С. 201-206.
10. Фещенко В.П. Екобезпека міграції ксенобіо - тиків та шляхи мінімізації радіоекологічного навантаження на населення / В.П. Фещенко, А.Ф. Щербатюк // Радіоекологія-2015: зб. матеріалів науково-практичної конференції (Київ, 24-26 квітня 2015 р.). - К., 2015. - С.248-253.
11. Україна. Радіаційна небезпека: [Карти, масштаб 1: 3000000] / В.А. Барановський, О.А. Бобильова, М.І. Омельянець, Л.Я. Табачний. - К.: Вид-во ВЕЛ, 2004. - 35 с.
12. Перельман А.И. Геохимия ландшафтов / А.И. Перельман. - М.: Высшая школа, 1975. - 341 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та одиниці вимірювання доз радіації. Природні джерела радіоактивного випромінювання. Зона відчуження Чорнобильської АЕС та діючі АЕС - джерела радіонуклідного забруднення. Аналіз радіоактивного забруднення грунтів та рослин Чернігівської області.
курсовая работа [820,2 K], добавлен 25.09.2010Значення води в природі й житті людини, чинники забруднення. Хвороби, до яких призводить споживання забрудненої води. Джерела забруднення атмосфери. Ліс як складова біосфери. Вплив виробництва на здоров'я людини. Найбільш актуальні екологічні проблеми.
презентация [1,3 M], добавлен 27.02.2011Перелік основних джерел радіоактивного забруднення. Аналіз впливу Чорнобильської катастрофи на екологічну ситуацію в агроекосистемах Білорусі, а також оцінка її наслідків. Особливості акумуляції радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 02.12.2010Атмосфера промислових міст та забруднення повітря викидами важких металів. Гостра інтоксикація ртуттю: причини, симптоми та наслідки. Основні джерела забруднення миш’яком, його вплив на організм людини. Способи захисту від впливу важких металів.
реферат [66,1 K], добавлен 14.10.2013Особливості антропогенних екосистем та мікроклімату урбоекосистем. Створення штучних геохімічних провінцій та забруднення довкілля, їх вплив на здоров’я людини. Закон "шагреневої шкіри" і закон неможливості усунення відходів, чотири закони Б. Коммонера.
реферат [22,8 K], добавлен 21.06.2010Радіоактивне забруднення території України, основних видів сільськогосподарської продукції. Сучасна радіоекологічна ситуація у лісах Житомирської області. Геоморфологічна характеристика, геологічна будова території та характеристика земельних ресурсів.
дипломная работа [121,5 K], добавлен 17.06.2014Стан вивченості псамофітної флори й рослинності лівобережного полісся. Еколого-біологічна, господарська характеристика рослин псамофітів піщаного кар’єру регіону. Псамофітна рослинність Лівобережного Полісся. Роль псамофітів у заростанні пісків.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 16.04.2015Характеристика забруднювачів повітря: класифікація та вплив на здоров’я людини. Атмосфера: її склад, роль та функції. Вплив шкідливих домішок в повітрі на здоров’я людини. Дослідження забруднення повітря міста Боярки методом спостереження за лишайниками.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 12.03.2011Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.
презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013Взаємодія людини із землею. Негативний вплив людини на родючий шар землі. Порушення ґрунтового покриву в результаті неправильної експлуатації. Застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Забруднення ґрунтів в Україні.
презентация [1,5 M], добавлен 11.12.2011Основні забруднення навколишнього середовища та їх класифікація. Головні джерела антропогенного забруднення довкілля. Роль галузей господарства у виникненні сучасних екологічних проблем. Вплив на здоров'я людини забруднювачів біосфери та атмосфери.
реферат [24,3 K], добавлен 15.11.2010Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.
курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014Ґрунт як складний комплекс органічних і мінеральних сполук. Біологічний кругообіг. Роль ґрунту в природі і житті людини, його забруднення важкими металами та їх особливості. Вплив промислових підприємств. Контроль забруднення. Шляхи вирішення проблеми.
реферат [73,8 K], добавлен 01.04.2014Необхідність захисту навколишнього середовища. Види радіоактивного випромінювання. Шляхи проникнення радіації в організм людини. Обмеження небезпечних впливів АС на екосистеми. Знищення небезпечних відходів. Нормування рівня забруднення природи.
контрольная работа [2,7 M], добавлен 24.09.2014Антропогенез як забруднення навколишнього середовища внаслідок людської діяльності. Екологічна ситуація на планеті, основні джерела забруднення навколишнього середовища, гідросфери, атмосфери, літосфери, проблема радіоактивного забруднення біосфери.
реферат [23,7 K], добавлен 04.09.2009Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.
реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010Вивчення проблеми забруднення сільськогосподарських земель в зоні впливу автомагістралей. Гідрометеорологічні особливості території. Методика комплексної оцінки перерозподілу важких металів в геосистемах. Отримання екобезпечної аграрної продукції.
статья [7,2 K], добавлен 11.02.2014Значення й екологічні проблеми атмосфери, гідросфери і літосфери. Дефіцит води, виснаження земельних ресурсів, активізація екзогенних геологічних процесів як наслідки екологічної кризи. Вплив забруднення атмосферного повітря, грунту на умови життя людини.
реферат [23,3 K], добавлен 15.07.2010Джерела і речовини хімічного забруднення атмосфери. Контроль за викидами в атмосферу. Забруднення від автотранспорта, літаків. Вплив оксидів вуглецю, азоту, діоксида сірки, сірчаного ангідрида, радіоактивних речовин на людину, рослинний і тваринний світ.
реферат [43,1 K], добавлен 23.09.2009Забруднення продуктів радіонуклідами та нітратами. Характеристика показників безпеки зернових культур. Шляхи надходження чужорідних речовин в продукти харчування. Порівняння допустимих рівнів токсичних елементів. Вплив антибіотиків на якість м’яса.
реферат [36,3 K], добавлен 02.12.2014
