Геоекологічний стан басейну річки Джурин

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Геоекологічнии стан басейну річки Джурин

Розглянуто басейн річки Джурин; проаналізовано праці і публікації, пов'язані з проблематиками геоекологічного стану малих річок, теорій та методологій оцінки водокористування; також опрацьовано матеріали експедиційних досліджень екологічного стану річкової долини Джурина, оцінено зарегульованість стоку, наявність водоохоронних зон, структуру земельних угідь в межах басейну, виявлено чинники, що формують геоекологічну ситуацію, виявлено масштаби антропогенного впливу особливостей землекористування і побутової діяльності населення на параметри геоекологічного стану.

Ключові слова: малі річки, річка Джурин, річкова долина, річковий басейн, геоекологічний стан, землекористування, структура угідь, водоохоронні зони, гідрологічні заповідні об'єкти.

джурин річка екологічний водоохоронний

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Актуальність проведених досліджень

Сьогодні не залишилось річок, водний потоків, русло і береги яких не мали б, як мінімум, слідів господарської діяльності людини. В них зосереджені запаси біотичних і водних ресурсів, які мають в першу чергу середовище-утворювальне та стратегічно господарське значення. Річки, річкові системи є найважливішим структуроутворюючим елементом навколишнього середовища. На території України протікає понад 63000 річок і струмків, більшість із них, близько 60000, це невеликі річки, довжина яких не перевищує 10 км. Тому проблема охорони і раціонального використання таких рік віднесена до числа важливих проблем людства.

Виділяють декілька змін водних об'єктів (вони можуть бути як природного, так і антропогенного походження). У першому випадку вони, зазвичай, носять циклічний характер, зумовлений періодичними коливаннями клімату. Виявлені у той чи інший період відхилення від звичного режиму річки більш чи менш швидко пропадають, нерідко змінюючись протилежними відхиленнями [1].

У другому випадку виявлені порушення досить стійкі. Природні та антропогенні фактори часто діють одночасно і виявити основні причини відмічених змін буває нелегко. Якщо відповідний аналіз не проводиться, то походження тих чи інших змін у річці може бути розтлумачено невірно. Тільки ретельне вивчення усіх причин і наслідків дозволяє поставити правильний діагноз і застосувати відповідні заходи. А це, у свою чергу, можливо лише за наявності хоча б мінімуму необхідних даних. Звідси витікає важливість вивчення малих річок, їх водного, біотичного і хімічного режимів, природних і господарських впливів на них та їхні басейни. [1].

В останні 50-80 років малі річки зазнали суттєвого антропогенного впливу, внаслідок інтенсифікації сільськогосподарського і промислового виробництва, площі ріллі досягай критичних показників, концентрація тваринницьких підприємств, урбанізація, будівництво водосховищ перевищили допустиму норму, активно почали проводитись агротехнічні, гідротехнічні і хімічні меліорації земель. Сукупність цих факторів не тільки суттєво вплинула на режим малих річок, їх водний і хімічний баланси, але і призвела до порушення природної рівноваги. Вплив факторів антропогенної діяльності проявляється неоднозначно і різною інтенсивністю. Вилучення стоку для господарсько-побутових, сільськогосподарських і промислових цілей, його регулювання, перерозподіл, скидання стічних і зворотних вод спричинюють прямий вплив на режим, якість та об'єм стоку. Розорювання території, агротехнічні, гідротехнічні та інші меліорації, вирубка лісу, застосування важкої сільгосптехніки тощо діють опосередковано, бо призводять до зміни фізичних властивостей фунту, теплового і водного балансу, порушення зв'язків поверхневих і підземних вод. В результаті змінюються умови формування стоку в басейні річки, а отже, і його режим, величина [7].

Мета та завдання проведеного дослідження. Метою даної публікації є аналіз геоекологічного стану малої річки на прикладі річки Джурин, з'ясування причин та наведення заходів для покращення ситуації в басейні річки.

Аналіз публікацій та досліджень проблеми. Сучасні дослідники такі, як Л.П. Фільчагов, В.В. Поліщук (1989), М.Н. Паламарчук, 0.3. Ревера (1991), 0.1. Мережко, Р.В. Хімко (1998) присвятили свої праці проблемам екологічного стану малих річок; теорії та методології оцінці водокористування - праці С.І. Дорогунцова, М.А. Хвесика, І.Л. Головинського (2002); впливу техногенезу на річкові басейни - Я.О. Мольчака, З.В. Герасимчук, 1.0. Мисковець (2004), охороні природи у верхів'ях рік - С.М. Стойка (2004), оцінці екологічного стану деяких річок Верхнього Дністра (2005), оцінці екологічного стану водойм методами біоіндикації (2010) тощо. Також ми спираємось на дані матеріалів експедиційних досліджень екостану річкових долин Гнізни і Джурина. (Праці П.Л. Царика, Л.П.Царика, ІВітенко були опубліковані матеріали у Наукових записках ТИПУ.- 2006,2007 рр.).

Виклад основного матеріалу. Якщо подивитись на карту України, в очі кидається розгалужена мережа рік, від великих артерій, таких, як Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг і до численних маленьких їх ланок. Басейн Дністра, що складає 8,7% від площі України, охоплює малі річки східних схилів Українських Карпат і річки південно-західної частини Подільської височини. У басейні налічується 14886 малих річок сумарною довжиною 32,3 тис. км. Середня густота річкової мережі - 0,65 км/км2. Річкова мережа басейну навдивовижу проста. Основна його артерія - Дністер - яскраво вирізняється серед своїх численних приток, що переважно мають незначну довжину: найбільші з них сягають 200-250 км, а приблизно 550 річок мають довжину близько 10 км. Критеріїв класифікації річок є досить багато, але при будь-якому поділі малі ріки займають однозначно лідируючі позиції в кількісних характеристиках, не виключенням є і гідро- мережа Тернопільської області, де малі річки займають домінуюче положення. Якщо в межах регіону дослідження протікає одна велика річка Дністер, то малих і найменших річок нараховується понад 2000. Малі ріки формують ресурси, гідрохімічний режим та якість води середніх і великих рік, створюють природні ландшафти великих територій. Існує і зворотній зв'язок - функціонування басейнів малих річок визначається станом регіональних ландшафтних комплексів. Гідрологія, гідрохімія, якість води малих річок тісно пов'язані з місцевими геологоморфологічними і геоморфологічними, фунтово-рослинними умовами та антропогенними процесами, що переважають на конкретному водозборі.

Вплив природних факторів формування малих річок - обставина, діюча постійно. Джурин бере початок на Подільській височині у місті злиття Лужника з іншими потоками біля села Джуринська Слобідка. (Рис.1) Тече з півночі на південь територією Чортківського і Заліщицького районів Тернопільської області. Довжина річки складає 51 км, площа басейну ЗОЇ км2. Абсолютна висота витоку становить 358 м, гирла - 153 м. Падіння річки складає 205 м, середній похил - 4,02 м/км. За шкалою класифікації річок Джурин відноситься до малих рік довжиною від 26 до 100 км. За особливостями середнього похилу Джурин наближається до гірських річок, що обумовлює значні гідроенергетичні ресурси.

Впродовж своєї течії річка приймає 10 приток довжиною 2-8 км, найбільшу із приток ріка приймає у верхів'ї, яка впадає південніше с.Джуринська Слобідка; в пониззі між селами Нагоряни і Устечко впадає річка Поросячка.

За морфологічними особливостями і в тому числі геоекологічною ситуацією річкову долину можна поділити на 3 відрізки: від витоку річки до с.Полівці; від с.Полівців і до с. Кошилівці; від с. Кошилівці до гирла р.Дністер (каньйоноподібна).

Геоекологічна ситуація долини ріки Джурин обумовлена наступними чинниками, а саме: високим ступенем сільськогосподарської освоєності території (під орними землями зайнято близько 54%), під природною рослинністю в межах басейну даної річки знаходиться 38% площ. Зокрема болота займають 0,3 км2 , луки - 1,4км2 , ліси - 59,3км2; також варто відмітити низьку частку водно-болотних угідь (не більше 1%); - значну частку забудованих земель - 8% [2]. Вагомим чинником є приуроченість 11 сільських населених пунктів до річкової долини, Джуринська Слобідка, Джурин, Полівці, Палашівка, Базар, Буряківка, Кошилівці, Поділля, Садки, Нирків, Устечко; відсутністю чітко виділених водоохоронних зон на окремих ділянках долини.

Найбільша розораність долини річки спостерігається в межах та околицях населених пунктів, водночас частка залужених земель тут є низькою. За межами населених пунктів розораність річкової долини істотно зменшується і зростає її залуженість.

Перший відрізок за своєю структурою землекористування вирізняється нечіткістю річкової долини; відсутність глибокого врізу річища в прилеглі території сприяли повномасштабному осушенню верхів'я річки і лівобережної частини її басейну. Права притока р.Джурин на витоках поблизу селища Криволуки меліорована (колись там був ставок, на даний момент залишилась лише пересохла котловина).

Рис. Ставок в районі Джуринської Слобідки [8]

Межиріччя р.Джурин, р.Черкаска і р.Типи повністю меліороване і меліоративні канали виведені до річки в північній частині с.Полівці, і в районі с.Джурин. В районі Джуринської Слобідки, де р.Лужник впадає у витоки Джурина, теж проведена суцільна меліорація. На витоках р.Лужник і на витоках р.Джурин меліоративні канали виведені в обидві річки, а також в ставок в районі Джуринської Слобідки. Даний ставок є єдиним на р.Джурин (Рис.З), всі інші збудовані на її притоках. Діючі ставки знаходяться в с.Полівці, с.Джуринська Слобідка, Червона криниця, пересохлий чи то спущений ставок знаходиться в с.Базар. В 70-ті рр. минулого століття відбулися масштабні меліоративні роботи, в результаті яких було меліоровано 80% наявних водо-болотних угідь, що відчутно вплинуло на гідрологічний режим малих рік і їх приток. Водоболотні угіддя, які знаходились на межиріччях, акумулювали вологу, яка підживлювала притоки і головну річку протягом усього року.

До екологічних проблем верхнього відрізку річки Джурин необхідно віднести значну забрудненість води мінеральними та органічними добривами, отрутохімікатами, що змиваються з прилеглих полів, а також побутове забруднення, яке пов'язане із життєдіяльністю населення (стихійні сміттєзвалища, смітники, стоки приватних господарств). Не варто забувати про різке скорочення органічних забруднювачів, яке зв'язане з ліквідацією великих тваринницьких комплексів с.с. Джуринська

Між с.Кошшгівці і с.Полівці знаходиться другий відрізок, в околицях с.Слобідка і с.Буряківка землі сильно меліоровані (колись це були заболочені території), меліоративні канали впадають в русло річки і в своїй воді несуть значну кількість побутового забруднення. На даній території житлова забудова і присадибні ділянки впритул наближені до річища і в основному приурочені до заплавних місцевостей. Річкова долина в межах даного відрізку носить чітко виражену коритоподібну форму, річище врізається в прилеглі території, в зв'язку з чим зростає крутизна схилів та інтенсивність ерозійних процесів. За межами населених пунктів річкова долина слабо розорана і практично повністю залужена. Частина орних земель на схилах річкової долини вилучена із сільськогосподарського обробітку через низьку продуктивність і еродованість грунтів. В межах долини зустрічаються 4 діючих кар'єри з видобутку пісковика, а також 2 цегельні заводи у сх. Базар і Слобідка, де функціонують глиняні кар'єри. Значна частина кар'єрів, які знаходилися на крутому лівому березі річки рекультивована і виведена з експлуатації.

Третій відрізок, який знаходиться між с.Кошилівці та гирлом річки характеризується покращеною геоекологічною ситуацією, яка обумовлена залісненістю терасованих схилів і залуженістю заплави каньйоноподібної частини річкової долини. Проте, фактично середня і нижня течія р.Поросячки в районі с.Ниркова і с.Нагорян, а також в околицях с.Солоне - меліорована. Водні меліоративні канали мають безпосередній вихід на річку.

Права притока в районі с.Кошилівці на витоках меліорована, тобто колись на цьому місці знаходилась заболочена долина, яка на сучасному етапі ліквідована.

Населені пункті винесені за межі річкової долини, за винятком с. Устечко, що зменшило безпосередній антропогенний вплив у річковій долині. До особливостей структури землекористування цього відрізка річкової долини необхідно віднести її високу залісненість та залуженість, низьку розораність в межах с. Устечко.

З метою збереження ландшафту річкової долини між сс. Кошилівці і Нирків доцільно створити ландшафтний заказник місцевого значення, що сприятиме збереженню цінних лісових масивів, що виконують важливі водоохоронні і протиерозійні функції, а також провести заходи з охорони та відновлення рідкісної флори і фауни.

Заповідні об'єкти в межах річкової долини є малочисельними.

Південна (нижня) частина річкової долини від с. Нирків входить до складу регіонального ландшафтного парку "Дністровський каньйон". В с.Базар знаходиться гідрологічна пам'ятка природи "Червона криниця" -- система джерел, що витікають з девонських пісковиків. Разом з тим, в долині річки є ряд об'єктів перспективних для заповідання.

У верхів'ї Джурина на східній околиці с. Джуринська Слобідка споруджено став на площі 20 га, який використовується для риборозведення. За умови осушення водозбірних боліт у витоці річки і порушення гідрологічного балансу території, став виконує важливу водо- акумулюючу і водорегулюючу функції. Необхідно взяти даний об'єкт під охорону у якості гідрологічного об'єкта місцевого значення.

На південній околиці с. Джурин неподалік автошляху Джурин - Полівці б'є потужне джерело, на витоці з якого утворилася обширна заводь і потічок води, що впадає у р. Джурин. Витік джерела окультурений. Це - перспективна гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Третім перспективним для заповідання об'єктом також є джерело на східній околиці с. Базар, з якого витікає потужний потік води. Джерело разом із потоком є перспективним гідрологічним об'єктом.

Проте, не слід забувати, що для південних районів Тернопільської області, в тому числі Чортківського і Заліщицького районів характерне забруднення ландшафтів ізотопами цезію і стронцію, в наслідок південно-західного переносу радіоактивних речовин після аварії на ЧАЕС (Таб.2.). Інтенсивність радіаційного забруднення ландшафтів коливається від 1 до 2,6 Кі/км2 в межах басейну річки Джурин. Це такі населені пункти: Полівці (2,6 Кі/км2), Палашівка (1 Кі/км2), Криволука (2 Кі/км2), Базар (1 Кі/км2). Ці населені пункти розміщенні в зонах третьої і четвертої категорії радіаційного забруднення [3].

Отже, в ході досліджень геоекологічного стану басейну річки Джурин, встановлено, що надмірною є розораність меліоративних угідь водозбірних територій, що в свою чергу, збільшило ступінь розораності річкового басейну; в межах витоку і в межах середньої течії майже відсутня лісова рослинність, у зв'язку з опушеністю річки з'явилась більша кількість поодиноких дерев, що впливають позитивно, адже підтримують температурний режим. Також існує високий рівень побутового забруднення долини в межах населених пунктів; у верхів'ях річкової долини визначальною для геоекологічної ситуації є розораність і меліорованість водозбірних територій, в основному на терасах, а заплави досить часто використовують як присадибні ділянки; геоекологічна ситуація середньої частини річкової долини визначається надмірним антропогенним впливом поселенських ландшафтів; невпорядкованість водоохоронних зон, геоекологічна ситуація нижньої частини річкової долини урівноважується її суцільною залісненістю та залуженістю і в значній мірі обумовлена рекреаційними навантаженнями; спостерігається тенденція до її покращення за останні роки завдяки вилученню з орного клину земель схилових місцевостей, ліквідації тваринницьких комплексів сільськогосподарських підприємств, істотному зменшенню внесення мінеральних та органічних добрив при обробітку земель. Також досить перспективним проектом може стати відновлення гідроелектростанції в районі с.Ниркова.

Екологічний стан річки є задовільним, однак всі негативні геоекологічні чинники приведені вище викликають занепокоєння. У подальшому планується більш детальний аналіз геоекологічного стану басейну річки Джурин.

Література

Вендров С. Л. Проблемы малих рек. Вопросы географии / С. Л. Вендров, Н. И. Коронкенич, А. И. Субботин - М. : Мысль, 1981.-Вып. 118.-С. 11-18.

Сокіл К. Структура землекористування та заповідності річкових систем Тернопільщини / К.Сокіл // Наукові записки ТИПУ. Серія: географія. - Тернопіль, 2010, № 2. - 265-272с.

Царик Л.П. Гідроекологічна ситуація. І І Еколого-географічний аналіз і оцінювання території: теорія та практика (на матеріалах Тернопільської області).Л.П.Царик - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - С. 78-85.

Царик ПЛ. Геоекологічна ситуація долини річки Гнізни /П.Л.Царик, І.М.Вітенко// Наукові записки ТИПУ. Серія: географія. - Тернопіль, 2007, № 1. - С. 192-198.

Царик ПЛ. Геоекологічна ситуація долини річки Джурин/ П.Л.Царик, І.М.Вітенко// Наукові записки ТИПУ. Серія: географія. - Тернопіль, 2007,№ 2. - С. 210-215.

Царик ПЛ Перспектива створення заповідних територій у долинах річок Гнізна, Джурин та Вільховець/ П.Л.Царик,

І.М.Вітенко// Наукові записки ТИПУ. Серія: географія. - Тернопіль, 2010,№2. - 236-242с.

Размещено на Allbest.ru