Евтрофікація озер Волинської області

Аналіз стану озер Турійського району для оцінки ступеня і прогнозів їх евтрофікації, пропозиції щодо природоохоронних заходів із збереження їх водності. Розгляд особливостей нагромадження донних відкладів у водоймах атмосферно-болотного типу живлення.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2017
Размер файла 27,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

УДК 504.062:551.4

Евтрофікація озер Волинської області

М.Й. Шевчук

О.Г. Сергушко

Анотація

Проаналізовано стан евтрофікації водойм Українського Полісся на прикладі озер Турійського р-ну. Наведено законодавчі акти, що визначають поняття евтрофікації. Відображено водний фонд Волинської обл. у розрізі площинних водних об'єктів - озер, водосховищ та ставків. Висвітлено результати досліджень проблеми заростання та заболочування водойм. Відзначено природні умови формування озер Турійського р-ну та їх вплив на прилеглі території. Розглянуто нові підходи національного законодавства до оцінки екологічного стану водойм або їх частин, що дає змогу визначити наслідки евтрофікації порівняно з екологічним нормативом якості поверхневих вод. Проаналізовано особливості нагромадження донних відкладів у водоймах атмосферно-болотного типу живлення. Розраховано динаміку зміни площі водного дзеркала 11 озер Турійського р-ну для оцінки ступеня і прогнозу їх евтрофікації. Здійснено оцінку антропогенних змін, що відбулись за останні 80років та запропоновано природоохоронні заходи з відновлення функціонування екосистеми «озеро - заплава» з метою збереження водності.

Ключові слова: озеро, евтрофікація, водна директива, донні відклади, масив поверхневих вод.

евтрофікація озеро водойма болотний

Законом України від 04.10.2016 р. № 1641-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом» офіційно впроваджено термін «евтрофікація» як «збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що викликає бурхливе розмноження водоростей, зменшення прозорості води і вмісту розчиненого кисню у глибинних шарах внаслідок розкладу органічної речовини, сформованої з мертвих рослинних і тваринних залишків» [1]. У документі також йдеться про запобігання евтрофікації та забрудненню водних об'єктів нітратами як про один із комплексних заходів зі збереження водності й охорони їх від забруднення.

Водний фонд Волинської обл. налічує: 268 озер площею 13,1 тис. га, дев'ять водосховищ - 1,96 та 1065 ставків площею 5,4 тис. га [2]. Зважаючи на те що 630 водних об'єктів перебувають у користуванні на умовах оренди, не на всіх водоймах вдається організувати доглядові природоохоронні заходи. Як наслідок, процеси евтрофікації з різним ступенем інтенсифікації розвиваються в багатьох водоймах регіону.

Метою роботи було проаналізувати стан озер Турійського р-ну для оцінки ступеня і прогнозів їх евтрофікації та запропонувати природоохоронні заходи із збереження їх водності.

Матеріали та методи досліджень.

Дослідження ступеня евтрофікації озер Українського Полісся проводили в 1980-1993 рр. за координації Державного комітету України з геології і використання надр. Детальна розвідка та пошуково-оціночні роботи здійснювали в рамках дослідження донних відкладів озерних водних об'єктів і подальшого перспективного їх використання у сільському господарстві, промисловості та медицині [3]. Близько 10 озер області щодо їх заростання та замулення, зменшення площі водного плеса та ефективного використання сапропелів у подальшому досліджували різні науково-дослідні установи [2]. Для дослідження наслідків евтрофікації ми враховували показники площі водної поверхні лише 10 озер Турійського р-ну на основі: опису польських схем початку ХХ століття (1935 р.), кальки контурів колективних сільських господарств (1970-1980 рр.) і сучасних супутникових карт Google. Результати порівняння картографічних матеріалів різних років берегової лінії досліджуваних озер опрацьовували з використанням програмного забезпечення AutoCAD.

Результати та їх обговорення.

Аналіз озерності Волинської обл. свідчить, що найбільшою вона є в Шацькому, Ратнівському, Старовижівському та Любешівському районах (табл. 1).

У Турійському р-ні 35 озер здебільшого характеризуються природними умовами формування та впливом на прилеглі території. Також для них є властивими різні гідрографічні та геологічні параметри, що обумовлюють формування водного об'єкта, його донних відкладів, водної та берегової рослинності. На стан водних об'єктів впливає історично сформована інфраструктура навколо водойм, а саме: населені пункти, розораність прибережних та берегових земель під сільськогосподарське виробництво з різним ступенем інтенсифікації. Своєю чергою, стабілізації озерних систем сприяє їх охорона через різні форми заповідності, відсутність господарської діяльності та віддаленість від населених пунктів і автошляхів [4].

За гідрологічним режимом більшість озер є безстічними із замкненою площею водозбірної території, наприклад, Кошляково та Святе - проточні, а Неретва та Пісочне - стічні. У багатьох з них берегова смуга уздовж всього периметра заросла водно-болотними видами гігрофітів: рогозом, аїром, очеретом, ситником, осокою в глибину 10-40 м від берега (Болотне, Клюське, Неретва, Окунин, Турійське).

Таблиця 1. Озерність в розрізі адміністративних районів Волинської області

Адміністративні райони

Кількість, од.

Площа, га

Об'єм води, млн м3

Озерність, %

Володимир-Волинський

8

33,3

0,6

0,03

Горохівський

2

4,6

0,5

0,004

Іваничівський

5

44,2

1,7

0,07

Камінь-Каширський

19

390,3

12,1

0,22

Ківерцівський

10

32,3

2,5

0,02

Ковельський

28

22,8

10

0,01

Локачинський

5

99,4

5

0,14

Луцький

2

5,2

0,1

0,01

Любешівський

13

1510,8

60,1

1,04

Любомльський

18

396,3

24,8

0,27

Маневицький

28

273,7

12,5

0,12

Ратнівський (+2 водосх.)

31

3469,3

74,9

2,41

Рожищенський

11

65,4

2,4

0,07

Старовижівський

25

1158,4

30,3

1,03

Турійський

35

381,4

36,9

0,32

Шацький

30

6549,8

444,6

8,63

Разом

270

14437,2

719

0,72

Різновид берегів за рельєфом є таким: від низьких (Туричанське, Святе) і пологих (більшість озер) - до припіднятих (Велике, Охотники) та з висотою 2-3 м (Мале, Окунин, Неретва). За складом ґрунтів трапляються береги: заторфовані (Гняльбище, Кошляково, Мале, Рудно, Святе, Туричанське, Щуче), суглинкові (Городжене) та піщані (Бережне, Охотники, Пересіка, Ту- рійське). Переважно береги заросли чагарниками, верболозом, вільхою, березою, а подекуди трапляються змішані лісові насадження.

Довкола деяких озер утворились населені пункти, мешканці яких ведуть господарську діяльність безпосередньо на берегах (Велике, Кустичі, Охотники, Селище) або використовують їх під сінокоси (Тагачинське) [4].

Працюючи в напрямі імплементації чинних Директив водного спрямування Європейського Союзу, зокрема Водної Рамкової [5], Україна відповідним законодавчим актом визначила зміст поняття екологічного стану масиву поверхневих вод, а саме: «Поверхневий водний об'єкт або його частина - це інтегрований показник якості масиву поверхневих вод, що визначається за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками» [1]. Тому моніторингові служби різних відомств мають налагодити систему біологічного та гідроморфологічного моніторингу, що досі були фактично відсутні. Саме такі дослідження нададуть можливість оцінити наслідки евтрофікації за 30 років - з часу останніх комплексних досліджень.

Екологічний стан масиву таких водойм пропонується визначати на основі екологічного нормативу якості води і класифікувати як «відмінний», «добрий», «задовільний», «поганий» або «дуже поганий». Методику віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів доручено затвердити до 01.02.2017 р. центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Міністерству екології та природних ресурсів України. Для оцінки екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод та визначення комплексу водоохоронних заходів центральний орган встановить норматив з науково обґрунтованими значеннями концентрацій речовин та показників якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні). Тобто можна буде оцінити - деградує озеро чи перебуває у стані допустимих процесів розвитку, що безсумнівно матиме визначальний вплив на прийняття рішення щодо відновлення гідрологічної ролі водойми і виділення коштів на виконання комплексу природоохоронних заходів.

Як засвідчують результати наукових досліджень, нагромадження донних відкладів у водоймах атмосферно-болотного типу живлення відбувається одночасно як із донних, так і з поверхневих площ водозбору. Про інтенсивність заростання і заболочування також свідчать результати порівняння картографічних матеріалів берегової смуги озер різних років [4].

За територіальним розподілом чотири озера Турійського р-ну розміщуються у басейні Західного Бугу та підпадають під водозбірний басейн Вісли і Балтійського моря, а 31 - перебуває у басейні річки Прип'ять і відповідає водозбору Дніпра і Чорного моря [6]. Результати наслідків евтрофікації досліджуваних 11 озер відображено в табл. 2.

Антропогенні зміни, що відбулись за останні 80 років, можна характеризувати як:

• посилення природної евтрофікації озер унаслідок обміління, заростання вищою водною рослинністю, тобто зростання темпів їх «старіння»;

• зміну структури поверхні водозбору озер - виключення з неї частки природних територій: лісу, лук, боліт, перехоплення меліоративними каналами частини поверхневого стоку;

• порушення встановленого гідрологічного режиму, зменшення глибини водного дзеркала через вплив прилеглих осушених територій [7].

Таблиця 2. Динаміка площі водного дзеркала озер Турійського району, га

Назва озера

Рік

Сучасні карти Google

Різниця (1935 р. - наш час)

Прогноз деградації за найгіршим варіантом, років

1935

1980

1993

Болотне

21,3

11,3

13,1

10,7

-10,6

82

Дольське

21,6

17

19,2

17,0

-4,6

178

Мишно

9,1

3,6

4,3

3,0

-6,1

40

Окунин

20,3

17,6

11,5

11,3

-9,0

64

Охотники

12,3

10

9,7

9,9

-2,4

334

Пересіка

13,4

7,5

11,3

6,9

-6,5

36

Перевірське

20,3

15,5

20,2

17,4

-2,9

141

Пісочне

15,7

11,1

14

9,9

-5,9

55

Погоріле

6,5

5,2

6,9

5,1

-1,4

65

Сомин

123,8

111,1

118,8

94,4

-9,4

89

Туричанське

14

13,7

13

12,0

-2,0

249

Вказані зміни спричинено інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва та хімізацією на площі водозбору озер, посиленням комунальних забруднень у сільській місцевості, збільшенням рекреаційного навантаження на екосистеми.

Результати пошуково-оціночної та детальної розвідки озер засвідчили, що їх екологічний стан продовжує погіршуватися. Для більшості озер евтрофікація набула незворотних процесів, вони втратили гідрологічну роль і поступово заростають, трансформуючись в болота [8].

Отже, за досліджуваний період площа водного дзеркала озер Турійського р-ну скоротилася на 15-65%, у т.ч. за останні 35 років - на 5-35%. За такої динаміки озера площею 10-20 га можуть взагалі втратити звичне водне плесо та повністю перетворитись на болота впродовж наступних 50-80 років. Слід зауважити, що озера Болотне, Пересіка, Перевірське, Пісочне, Погоріле розташовуються в межах природно-заповідного фонду [6]. Процеси їх евтрофікації перебувають «під охороною» держави, що ускладнює вжиття на цих територіях природоохоронних технічних заходів.

Висновки

З огляду на незворотний природний процес у евтрофікованих озерах, необхідно провести детальне дослідження їх стану, надати прогноз відмирання природних водойм, а за необхідності науково обґрунтувати доцільність застосування екологічно безпечних технологій природоохоронних заходів.

Основними заходами з відновлення функціонування антропогенно-зміненої екосистеми «озеро - заплава» є:

• вилучення маси синтезованої первинної органічної речовини у спосіб механічного видалення для господарського використання або заселення риб-меліораторів;

• зменшення маси енергетичних надходжень з поверхні водозбору;

• зменшення площі мілководь за допомогою створення підпору на ділянці розвантаження озера;

• збільшення зовнішньої буферності завдяки збереженню рівня ґрунтових вод;

• реалізація компенсаційних заходів для створення нерестилищ та аерації;

• відновлення часткової або повної проточності озера;

* оптимізація структури суходільних ценозів поверхні водозбору.

Проведення технічної меліорації озер шляхом екскавації донних відкладів є одним з найдієвіших, а нерідко і єдиним способом відновлення замулених водойм. Забезпечення гідрологічної ролі озер слід розглядати не лише в аспекті охорони і відтворення їх ресурсного потенціалу, але й раціонального використання підводного (донного) ресурсу [9].

Література

1. Закон України за станом на 04.10.2016 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом» // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 46. - С. 780.

2. Річний звіт про діяльність Волинського облводресурсів за 2015 рік з комплексного використання водних ресурсів на території області і проведення на малих річках і водоймах природоохоронних заходів. - Луцьк: Волинське обласне управління водних ресурсів, 2015. - 90 с.

3. Леймунский А.С. Справочник ресурсов сапропеля Украины: в 3 кн. / А.С. Леймунский; кн. І: Волынская область. - К.: Государственный комитет Украины по геологии и использовании недр, 1994. - 193 с.

4. Сергушко О.Г. Наслідки евтрофікації озера Окунин Турійського району / О.Г. Сергушко // Матеріали X Міжнародної науково-практичної конференції студентів і аспірантів «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (17-18 травня 2016 р.). - Луцьк, 2016. - Т. 2. - С. 309-311.

5. Алієв К. Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ ЄС. Основні терміни та їх визначення / К. Алієв. - К., 2006. - 240 с.

6. Химин М. Природно-заповідний фонд Волинської області / М. Химин, В. Тутейко, О. Грицай. - Луцьк.: Ініціал, 1999. - 48 с.

7. Гриб Й.В. Антропогенна трансформація та шляхи омолодження озер Волині / Й.В. Гриб, В.В. Сондак // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. - Луцьк, 1998. - С. 172-174.

8. Шевчук М.Й. Сапропелі України: запаси, якість та перспективи використання / М.Й. Шевчук. - Луцьк: Надстир'я, 1996. - 384 с.

9. Шевчук М.Й. Природно-ресурсний потенціал озерних екосистем Турійського району Волинської області / М.Й. Шевчук, О.Г. Сергушко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - 2016. - № 7. - С. 102-106.

References

1. Serhushko О. H. (2016). Naslidky ewtrofikatsii oz- era Okunyn Turiiskogo raionu [The consequences of eutrophication of the Okunyn lake of Turiysk district]. Materialy XMizhnarodnoi naukowo-prak- tychnoi konferentsii studentiw ta aspirantiw Moloda nauka Wolyni: priorytety ta perspektywy doslidzen [Proceeding of X International scientific and practical conference of students and postgraduate students «Young science of Volyn: the priorities and perspectives of research»]. Lutsk, Vol. 2, pp. 309-311 (in Ukrainian).

2. Aliyev K. (2006). Vodna ramkova dyrektyva 2000/ 60/EU. Osnovni terminy ta vyznachennia [Water Framework Directive 2000/60/EU. Basic terms and their definitions]. Kyiv, 240 p. (in Ukranian).

3. Khymyn M., Tuteiko V., Hritsay O. (1999). Pry- rodno-zapowidnyi fond Wolynskoi oblasti [Natural protected fund of Volyn region]. Lutsk: Initsial, 48 p. (in Ukrainian).

4. Hryb Y.V., Sondak V.V. (1998). Antropohenna trans- formatsiia ta shliakhy omolodzhennia ozer Volyni [Antropogenic transformation and ways of rejuvenation of lakes of Volyn]. Ukrainske Polissia: vchora, sohodni, zavtra [Ukrainian Polissya: yesterday, today and tomorrow]. Lutsk, pp. 172-174

5. Shevchuk M.Y. (1996). Sapropeli Ukrainy: zapasy, yakist ta perspektyvy vykorystannia [Sapropels of Ukraine: stocks, quality and perspectives of using]. Lutsk: Nadstyria Publ., 384 p. (in Ukrainian).

6. Shevchuk M.Y., Serhushko O.H. (2016). Pryrodno- resursnyi potentsial ozernykh ekosystem Turiiskoho

7. raionu Volynskoi oblasti [Natural and resource potential of the lacustrine ecological systems of Turiysk district of Volyn region] // Naukovyi visnyk Skhid- noievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky [Scientific Bulletin of Lesya Ukrain- ka Eastern European National University]. No. 7, pp. 102-106 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз рівня екологічної стійкості районів на території Волинської області. Дослідження режиму охорони та використання водних живих ресурсів у водоймах Шацького національного природного парку. Огляд проблем утилізації відходів техногенного походження.

    контрольная работа [44,3 K], добавлен 16.02.2012

  • Вплив умов водного живлення на формування озер і боліт, їх класифікація та температурний режим. Тирогенні відкладення, водна рослинність та цінні болотні ресурси Чернігівщини. Народногосподарське значення хемогенних та органогенних мінеральних ресурсів.

    дипломная работа [2,9 M], добавлен 16.09.2010

  • Характеристика источников и видов загрязнения озер на территории Беларуси. Оценка качества питьевой воды, ее значение для экологии человека. Возможные варианты решения главных экологических проблем, связанных с загрязнением Браславских и Нарочанских озер.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 06.06.2012

  • Розрахунок екологічної ефективності заходів, спрямованих на охорону та відновлення водних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря Харківського району. Аналіз економічного збитку від забруднення водних об’єктів. Платежі за скиди забруднюючих речовин.

    курсовая работа [108,6 K], добавлен 26.02.2013

  • Дослідження найбільших озер Євразії, до яких належать Каспійське й Аральське моря-озера, а також озера Байкал, Ладозьке озеро, Балхаш, Ельтон, Баскунчак, Світязь. Аналіз сучасного стану водних ресурсів. Екологічні проблеми озер та шляхи їх вирішення.

    презентация [5,5 M], добавлен 17.04.2019

  • Дослідження екологічної ситуації Одеської області: аналіз стану навколишнього середовища, водних, лісових та земельних ресурсів, скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів.

    курсовая работа [459,8 K], добавлен 22.02.2015

  • Биологическое значение тяжелых металлов и микроэлементов для различных видов растений. Накопление тяжелых металлов в водной среде и в почве. Изучение состава прибрежно-водной растительности исследуемых озер города Гомеля и озер Мозырского района.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 15.12.2016

  • Оцінка санітарно-гігієнічного стану зелених насаджень міста Харкова. Аналіз планування території. Планування діяльності щодо збереження насаджень заказника УкрДНІЛГА ім. Г.М. Висоцького. Агротехнічні роботи з поліпшення їх санітарного і естетичного стану.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 10.09.2011

  • Чинники екологічних проблем акваторії Скадовського району. Аналіз довкілля Херсонської області. Екологічні негаразди від вирощування рису застарілими методами, вплив морського порта. Заходи щодо збереження рекреаційного потенціалу Джарилгацької затоки.

    презентация [678,6 K], добавлен 13.12.2011

  • Оцінка стану навколишнього середовища. Аналіз існуючих методів оцінки стану водних ресурсів, ґрунтів, атмосферного повітря та рослинного світу. Вплив підприємства на ґрунтові води. Розробка можливих заходів щодо зменшення його негативного впливу.

    дипломная работа [987,9 K], добавлен 17.12.2011

  • Сутність концепції стійкого розвитку. Поняття, економічна оцінка та аналіз основних причин втрати біорізноманіття. Показники стану біорізноманіття в Україні. Головні типи державної політики щодо проблеми збереження біологічного різноманіття екосистем.

    курсовая работа [97,5 K], добавлен 09.11.2010

  • Еколого-географічна характеристика Ємільчинського району Житомирської області. Дослідження екологічного стану природних ресурсів: повітряний басейн, водні ресурси, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Оцінка показників захворюваності населення району.

    курсовая работа [43,3 K], добавлен 03.11.2012

  • Суть і основні характеристики водних ресурсів, їх забруднювачі та загальне екологічне становище. Характеристика методів очищення стічних вод. Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району, покращення питної води.

    дипломная работа [379,2 K], добавлен 01.11.2010

  • Використання кіральних властивостей проліну для оцінки рівня забруднення річкових екосистем. Гідрохімічні дослідження малих річок м. Чернівці. Аналіз індексів сапробності та еколого-географічних особливостей видів водоростей, виявлених у водоймах.

    автореферат [49,2 K], добавлен 08.06.2013

  • Обзор экологических проблем, связанных с атомной энергетикой. Описание расположения озер-охладителей и озера Съюча с обоснованием сети водопунктов. Сравнение температурных режимов воздуха и воды. Пути решения проблемы теплового загрязнения воды и воздуха.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 29.08.2015

  • История изучения и освоения курорта Боровое в дореволюционное время. Исследования качества воды озер Щучье, Бол. Чебачье и Боровое. Анализ экологического состояния главных озер ГНПП "Бурабай". Радиационная обстановка, оборудование для отбора проб.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 02.07.2015

  • Визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності. Організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи. Оцінка ефективності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

    курсовая работа [28,2 K], добавлен 02.01.2014

  • Законодавчі засади природно-заповідного фонду України. Огляд географічних і кліматичних особливостей Черкаської області. Аналіз системи природоохоронних об’єктів Черкащини. Опис Канівського природного заповідника, дендрологічного та ландшафтного парків.

    реферат [37,4 K], добавлен 27.12.2015

  • Характеристика відділу екологічної інспекції в Білій Церкві. Оцінка стану водойм і атмосферного повітря. Охорона природних ресурсів. Утилізація промислових і побутових відходів. Аналіз негативного впливу автозаправочних станцій району на довкілля.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 19.10.2010

  • Особливості природних умов Луганської області, її місце в загальному адміністративно-територіальному районуванні. Стан промисловості та сільського господарства, лісові ресурси. Загальна оцінка стану охорони рослинного світу та шляхи для його покращення.

    дипломная работа [230,3 K], добавлен 26.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.