Глобальне змінювання клімату: Гольфстрім і танення льодовиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

факультет факс

Кафедра аед

Навчальна дисципліна «Основи сталого розвитку суспільства»

Реферат

ГЛОБАЛЬНЕ ЗМІНЮВАННЯ КЛІМАТУ: ГОЛЬФСТРІМ І ТАНЕННЯ ЛЬОДОВИКІВ

Студента 6 курсу

Групи ВА-61м

денної форми навчання

Циганова А.Л.

Перевірив викладач

Данилкович О.Г.

КИЇВ 2017



Зміст

гольфстрім льодовик кліматичний аномалія

Вступ

1. Глобальна зміна клімату

2. Місце України в процесі глобальної зміни клімату

3. Гольфстрім і танення льодовиків

Висновки

Література



Вступ

Глобальна зміна клімату, обумовлена "парниковим ефектом", стало нині найважливішою міжнародною і політичною проблемою. "Парниковий" щит, який підтримує температуру поверхні планети, в сучасних умовах достатньою для збереження життя, перетвориться на теплову пастку, яка загрожує змінити всю біосферу.

Використання в сучасних масштабах викопного палива (вугілля, нафта, природний газ), а також дров може істотно вплинути на екосистеми землі і біосферу в цілому. Вуглекислий газ (СО2) є одним з головних винуватців парникового ефекту, тому що інші відомі "парникові" гази (а їх близько сорока) визначають лише приблизно половину глобального потепління.

Встановлено, що вміст вуглекислого газу в атмосфері за останні 100 років збільшилося на 25%. За цей період глобальна температура збільшилася приблизно на 0,60 С. Прогностичні оцінки показують, що до 2030-2040гг. (При подвоєнні вмісту вуглекислого газу) температура підвищиться в цілому на 3-40 С (приблизно на 0,2 - 0,50 С за десятиріччя). Зазначимо, що шведський фізико-хімік, лауреат Нобелівської премії Сванте Арреніус ще в 1908р. у своїй книзі "Освіта світів" писав: "Якби зміст вугільної кислоти в повітрі подвоїлася, то температура земної поверхні підвищилася б на 40С". Яка прозорливість!

Безпрецедентні кліматичні аномалії на всій земній кулі можуть впливати на життя мільярдів людей. Змінами будуть охоплені практично всі напрямки людської діяльності, що викликає глибоку заклопотаність світового співтовариства.

Генеральна Асамблея ООН у грудні 1988р. прийняла резолюцію "Збереження глобального клімату для нинішнього і майбутнього покоління людства", в якій зазначається, що проблема зміни клімату зачіпає все людство в цілому і повинна вирішуватися в глобальних масштабах. Також Генеральна Асамблея схвалила заходи щодо створення керівними органами Всесвітньої метеорологічної організації та Програми ООН з навколишнього середовища міжурядової групи експертів для подання скоординованих на міжнародному рівні наукових оцінок масштабів, термінів і потенційних екологічних і соціально-економічних наслідків зміни клімату та реалістичних стратегій відповідальних дій. Доповідь з цих питань був закінчений у серпні 1990р. У рамках міжурядової групи експертів було утворено три робочі групи, одна з яких займалася оцінкою соціально-економічних ефектів глобального потепління і виробленням відповідних рекомендацій.

Потенційні впливу зміни клімату складні і мінливі. Впливу цих змін більш за все будуть піддаватися види діяльності людини, які сильно залежать від кліматичних факторів (сільське, водне, лісове господарство і рибальство). Певні дії будуть випробовувати також транспорт, промисловість, комунальне господарство, будівництво і особливо енергетика.



1. Глобальна зміна клімату

Клімат на нашій планеті в минулому періодично змінювався. За тисячі й мільйони років чергувалися періоди значного похолодання й навіть зледеніння та теплі епохи. Нині ж учені дуже занепокоєні: схоже на те, що Земля розігрівається значно швидше, ніж це було будь-коли в минулому. Це спричинено швидким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу. В земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в парнику: пропускає сонячне світло, але затримує тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою парникового ефекту.

Причиною зміни клімату є динамічні процеси на Землі зумовлені природними та антропогенними чинниками. Природні чинники зміни клімату можуть бути космічного походження та не космічного характеру. Космічні процеси, що формують клімат, це зміни світимості Сонця; сонячного випромінювання; зміни параметрів орбіти Землі; катастрофи, наприклад падіння астероїду чи комети.

Рис 1.1. Явище парникового ефекту в атмосфері Землі



Природні некосмічні фактори зміни клімату на Землі це:

? зміна прозорості атмосфери та її складу в результаті змін вулканічної активності;

? зміна відбивній здатності атмосфери та поверхні Землі альбедо;

? зміна кількості тепла, наявного в глибинах океану.

До антропогенних причин зміни клімату відноситься, в першу чергу, збільшення концентрації парникових газів в атмосфері утворених в наслідок діяльності людини, головним чином спалювання викопного палива. Також антропогенний вплив на клімат здійснюється від вирубки лісів, через діяльність сміттєвих звалищ та урбанізацію територій, викидів аерозольних частинок в результаті діяльності людини і т.п.

Клімат Землі залежить від багатьох факторів--одні зумовлюють потепління, інші--похолодання, а які переважають, сказати з певністю не можна. Крива природних коливань клімату нині прямує донизу, тобто до похолодання, що перевищує тенденцію до збільшення температури за рахунок парникового ефекту. Проте найближчим часом результат взаємовпливу цих факторів має зміститися в бік зростання температури.

У чому ж небезпека парникового ефекту? Як свідчать розрахунки вчених, підвищення середньої річної температури Землі на 2,5 °С викличе значні зміни на Землі, більшість яких для людей буде мати негативні наслідки. Парниковий ефект змінить такі критично важливі перемінні величини, як опади, вітер, шар хмар, океанські течії, а також розміри полярних крижаних шапок. Внутрішні райони континентів стануть більш сухими, а узбережжя вологішими, зими--коротшими й теплішими, а літо--тривалішим і жаркішим. Основні кліматичні зони змістяться на північ (у північній півкулі) приблизно на 400 км. Це викличе потепління в зоні тундри, танення шару вічної мерзлоти у високих широтах. З одного боку, покращаться умови судноплавства в полярних морях, які значною мірою звільняться від криги, з іншого--значно зросте кількість небезпечних для судноплавства айсбергів, особливо в Атлантичному й Індійському океанах, тобто на найбільш напружених судноплавних трасах.

Найнеприємнішими для людства є два наслідки глобального потепління клімату. Перший--значне збільшення посушливості в середніх широтах, тобто в основних зернових районах (Україна, чорноземна зона Росії, Кубань, “зернові” штати США). Клімат тут стане напівпустельним, і врожаї зерна різко скоротяться.

Другий--це підйом рівня Світового океану на 2--3 м за рахунок танення полярних льодових шапок. Це викличе затоплення багатьох прибережних ділянок, де живуть мільйони людей, міст, портів тощо. Наприклад, така густонаселена (150 млн. чоловік) держава, як Бангладеш, майже повністю буде затоплена, піде під воду Венеція тощо.

Моделлю “парникового ефекту” є клімат на Венері. Її щільна атмосфера, що на 98 % складається з вуглекислого газу, за рахунок цього явища розжарена до 500° С (за такої температури залізо стає червоним).

Кліматичні зміни можуть відбуватися не лише завдяки впливу людства на склад атмосфери, а й внаслідок зміни ним типу поверхні Землі. Заміна лісів культурними плантаціями призводить до зниження випаровування й збільшення прямої тепловіддачі. Зменшується жорсткість поверхні, що впливає на циркуляцію шарів атмосфери.

Крім того, людство ще й безпосередньо підігріває атмосферу Землі за рахунок спалювання великої кількості нафти, вугілля, торфу тощо, а також роботи АЕС. Промисловість світу нині виділяє в атмосферу понад 3·1014 МДж тепла щорічно. Ця кількість поки що становить лише 0,01 % енергії Сонця, що досягає атмосфери Землі. Проте в деяких промислових районах концентрація теплової енергії за рахунок промисловості збільшилася вже в сотні разів. З'явилися теплі ореоли над містами й промисловими центрами, де теплові аномалії вже на кілька градусів перевищують норму. Такі теплі плями добре помітні з Космосу під час теплової зйомки.

Швидко зростаюче населення африканських і латиноамериканських країн дуже активно вирубує тропічні ліси. За підрахунками експертів ООН, у найближчі 20 років буде знищено 12--15 млн. км цих лісів, тобто більше половини їх площі.

Крім зменшення кількості кисню, що надходить у атмосферу з цього джерела, відбудеться глобальне охолодження атмосфери. Підраховано, що за всю історію людства винищення лісів вже охолодило поверхню Землі майже на 1 °С.

Глобальне потепління зовсім не означає потепління скрізь і в будь-який час. Зокрема, в будь-якій місцевості може збільшитися середня температура літа і зменшитися середня температура зими, тобто клімат стане більш континентальним. Глобальне потепління можна виявити, тільки усереднивши температуру по всіх географічних локаціях і всім сезонах. Згідно з однією з гіпотез, глобальне потепління призведе до зупинки або серйозного ослаблення Гольфстріму. Це викличе істотне падіння середньої температури в Європі (при цьому температура в інших регіонах підвищиться, але не обов'язково у всіх), так як Гольфстрім прогріває континент за рахунок перенесення теплої води з тропіків.

Відповідно до гіпотези кліматологів М. Юінга і У. Донна, існує коливальний процес, в якому заледеніння (льодовиковий період) породжується потеплінням клімату, а дегляціація (вихід з льодовикового періоду) -- похолоданням. Це пов'язано з тим, що в кайнозої, що є кріоерою, при відтаванні крижаних полярних шапок збільшується кількість опадів у високих широтах, що взимку призводить до локального підвищення альбедо. Надалі відбувається зниження температури глибинних районів континентів північної півкулі з подальшим утворенням льодовиків. При замерзанні крижаних полярних шапок льодовики в глибинних районах континентів північної півкулі, не отримуючи достатнього підживлення у вигляді опадів, починають відтавати.



2. Місце України в процесі глобальної зміни клімату

Сьогодні наша держава знаходиться серед першої двадцятки країн світу, які найбільше викидають парникових газів в атмосферу.

15 березня 1999 року Україна підписала Кіотський протокол, який передбачає певні зобов'язання з боку нашої держави. Умови протоколу виявилися дуже м'якими для України оскільки не вимагають зменшення викидів парникових газів, а навіть дозволяють їх збільшення до рівня 1990 року.

Національний екологічний центр України намагається відслідковувати діяльність Українського уряду та впливати на його рішення для скорішого впровадження клімотоохоронних програм. НЕЦУ бере участь у роботі Робочої групи НУО з питань зміни клімату, та тісно співпрацює з дніпродзержинською організацією “Голос Природи” у проведенні просвітницької програми.

За останні 20 років наслідки зміни клімату в Україні стають все відчутнішими. Відтак, за цей період середньорічна температура зросла на 0,8?С, а середня температура січня та лютого - на 1-2?С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ: смерчів, весняних паводків, посухи, тощо. Такі темпи глобального потепління у майбутньому можуть спричинити серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення. Проте, замість того, щоб передбачити ці зміни, суспільство все більше їм сприяє. Цікаво, наприклад, що в Україні сьогодні фактично нічого не роблять, аби скоротити використання викопного палива.

Парникові гази викликають посилення парникового ефекту. Шкідливі гази утворюються за рахунок будь-якої діяльності людини: робота ТЕС, пересування на автомобілях, різного роду промисловість. Відповідно, через це виникають й інші проблеми, серед яких - поганий розвиток для сільського господарства. Через зміни клімату ця галузь страждає чи не найбільше, адже паводки спричиняють затоплення рослин, відповідно, згодом вони просто перегнивають. А посуха навпаки висушує посіви, і, таким чином, родючість ґрунту значно зменшується. «Як би ми того не хотіли, але головною причиною змін клімату сьогодні є життєдіяльність людини. Людство продовжує черпати ресурси планети, в основному, зовсім не піклуючись про їх відновлення», - зазначає Ярослав Задесенець. Таким чином, на думку екологів, виникає велика небезпека для країни, адже агропромисловість приносить державі чималий прибуток. Втім, синоптики мають іншу думку і стверджують, що говорити про глобальне потепління зарано. «Щоб стверджувати і робити такі висновки, потрібен тривалий період спостережень.

Ми маємо трохи більше ста років, що вкрай мало для оцінки клімату. Вплив діяльності людини на погодні умови сильно відчутний, проте чи впливає це на клімат - питання», - каже головний синоптик OPOGODE Наталія Діденко. Звідки чекати небезпеку У зв'язку з тим, що в Україні є чимало різноманітних водойм, найбільш небезпечними для нас є паводки та повені. Українці вже могли в цьому неодноразово переконатися: повені на Дунаї у 2005 році, на Дністрі й у Закарпатті у серпні 2008 року, рекордні снігопади на заході та у центральній частині країни у грудні 2009 та у березні 2013 років. Руйнівний вплив повені щороку збільшується, і, як наслідок, знову страждає економіка.

Експерти Національного екологічного центру України (НЕЦУ) застерігають, що небезпеку слід чекати саме від води, адже згодом рівень Світового океану підніметься, зміняться також океанічні течії. «Люди зіткнуться з проблемами водопостачання, буде деградація сільськогосподарських земель та лісів. Кількість паводків та повенів зросте в рази, і від того сільське господарство просто не зможе розвиватися, бо все буде затоплювати», - зазначає експерт з питань зміни клімату НЕЦУ Ірина Ставчук.

За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини людей світу будуть відчувати нестачу питної води. В Україні до 2020 року значних змін не буде, але ситуацію ускладнює високий рівень забрудненості річок. Кліматологи передбачають декілька глобальних сценаріїв підвищення рівня Світового океану. І навіть найоптимістичніший з них, згідно з яким цей показник зросте до кінця сторіччя лише на 1,5-2,0 м, все одно призведе до затоплення деяких міст та навіть цілих країн. Не омине такий розвиток подій і Україну: Чорне море може поглинути Керч, Феодосію, Євпаторію та Одесу.

Через глобальне потепління також виникнуть проблеми з таненням снігу та льодовиків. Очікують, що згодом зими стануть коротшими та теплішими, а відтак це вплине на туризм та, зокрема, гірськолижні курорти, на яких українці зараз можуть заробляти. Також Україні загрожують лісові пожежі. Експерти очікують, що середня температура влітку буде стрімко зростати.

Синоптики обіцяють, що вже наступне літо буде в рази спекотнішим від літа-2017. Відтак, самозаймання сухої трави, лісів та торфовищ може стати для нас нормальним явищем. В Україні вже було чимало спустошливих пожеж, зокрема у 1999 році виникло 6070 лісових пожеж, які знищили 5532 га лісів. Найбільше їх було в Луганській, Донецькій, Харківській і Дніпропетровській областях. Влітку 2007 року виникла глобальна пожежа у Херсонській області. А цьогоріч були масові самозаймання торфовищ. У цілому по Україні, на рік буває близько 3,5 тисяч лісових пожеж, які знищують більше 5 тисяч гектарів лісу. Попередити біду Втім, експерти зазначають, що поки що цей процес можна частково попередити. Потрібно лише терміново скоротити викиди парникових газів та створити нові гідротехнічні споруди, які призупинять затоплення українських міст. «Природні процеси зміни клімату людина зупинити не в змозі.

Але вплинути на розвиток негативних моментів свого господарювання вона просто зобов'язана. У цьому аспекті, в першу чергу, варто говорити про подальше регулювання і його посилення за кількістю шкідливих викидів в атмосферу», - зауважує Задесенець.

Також українцям слід негайно почати використовувати джерела альтернативної енергетики та розвивати енергозберігаючі технології. Крім того, треба створити умови для ширшого використання відновлювальних джерел енергії (вітрова, сонячна, геотермальна і т.д.).

Економічні збитки від глобального потепління теж зростають. Окрім того, що декілька українських міст можуть опинитися під водою, не приноситимуть доходів українські гірськолижні курорти та сільське господарство. Щоправда, вплив клімату на економіку стосується усього світу. Так, відповідно до нещодавнього звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати світу близько 5% ВВП щорічно. Якщо справдяться найбільш песимістичні прогнози, ця цифра зросте до 20% ВВП. В той же час, якщо зменшити кількість викидів вже зараз, то прибуток від активних дій зможе частково покрити збитки.

3. Гольфстрім і танення льодовиків

Гольфстрім

Якщо вірити свіжому підрахунку, гігантська циркуляція води в Атлантичному океані може припинитися протягом 300 років, якщо концентрація CO? у атмосфері подвоїться.

Ідея про те, що Гольфстрім може зупинитися, привела до появи жахливих фантазій на кіноекрані, хоча і не знайшла великого розуміння вчених.

Але недавній доповідь, опублікована у відомому журналі Science, говорить про те, що дослідники клімату недооцінювали можливість колапсу.

Вей Ліу та колеги-дослідники в Скрипсінському інституті зробили деякі розрахунки, які говорять про те, що Гольфстрім може припинити своє існування, якщо клімат стане тепліше, а це означає, що теплова океанська вода може перестати поступати в більш холодних районах.

Учені констатують, що слідство цього може стати істотним охолодженням Північної Атлантики та сусідніх територій.

«Якщо це правда, то ситуація для Норвегії зміниться корінним чином», - розповідає Расмус Беннестад (Rasmus Benestad) з Метеорологічного інституту, норвезький дослідник, що займається проблемами клімату, ознайомившись більш докладно з матеріалом у журналі Science.

Якщо вірити новому докладу, то Гольфстрім може стати на третину слабше протягом століття, а через два століття взагалі припинити своє існування.

Коли мова йде про Гольфстрім, варто бути особливо обачним. Насправді мова йде про три різних системи, і тільки одна з них - справжній Гольфстрім:

АМОС / Циркуляція в Атлантичному океані: грандіозна система течій в Атлантичному океані, яка несе воду з екватора до полюсів, а холодну воду - назад до екватора.

Гольфстрім: Може розглядатися як відгалуження АМОС, що несе теплу воду на північ. Ділиться надвоє, велика частина води надходить на схід або північний схід, туди, що називається Північноатлантичним течією.

Норвезька атлантична течія: Відгалуження Північноатлантичного течії, яке тече в Норвезькому морі і далі йде на північ уздовж берега Норвегії. Назва Гольфстрім нерідко неправильно вживають стосовно Норвезької атлантичної течії. Іноді її також називають «норвезьким Гольфстрімом».

Нове дослідження відрізняється від попередніх досліджень Гольфстріму тим, що по-іншому оцінює зміст солі в океані.

Традиційно вважалося, що Гольфстрім залишатиметься досить стабільним, незважаючи на потепління клімату, і що ослаблення, та й то помірне, може бути «тільки» в наступні століття.

Багато вчених вважають, що ці прогнози були недостатньо правильними, нові підрахунки показують, що океанська течія в Атлантичному океані набагато більш чутливо реагує на зміни температури і вмісту солі, ніж передбачалося раніше.

Вей Ліу і колеги кажуть, що зміни вже почалися. Циркуляція в Атлантичному океані вже стала слабшою в останні століття, хоча повної впевненості в цьому і немає.

Те, що може статися з Гольфстрімом, - приклад класичного переломного моменту в кліматичній системі, пише німецький дослідник клімату Штефан Рамсторф (Stefan Rahmstorf) з Потсдамського інституту в коментарі до статті в журналі Science.

Якщо течія ослабне, зменшиться надходження солоної води, що в свою чергу буде сприяти тому, що води осідати буде менше. І таким чином, сам мотор океанічної течії стане менш потужним.

«Це критична точка, де це стає порочним колом, яке неможливо зупинити. Але як і раніше неясно, де ця критична точка », - каже Рамсторф.

Два роки тому Рамсторф сам опублікував досить спірне доповідь, в якій говориться, що Атлантична меридиональная циркуляція (АМОС) буде набагато слабкіше.

Якщо результати нового дослідження отримають підтримку, це може означати, що доведеться вносити зміни в розрахунки, що стосуються клімату Норвегії в майбутньому, каже Расмус Бенестад з Метеорологічного інституту.

«Це може мати великі наслідки для Норвегії. Прогноз на наступні 50 років може повністю змінитися ».

Якщо перенесення тепла в океані зміниться, такі країни, як Норвегія і Англія в майбутньому можуть стати холодніше, ніж говорять нинішні прогнози.

«Те, що відбувається з Гольфстрімом, може протидіяти глобальному потеплінню. Може бути, клімат якийсь час буде стабільним? В такому випадку, нам пощастить», - каже Бенестад, який пояснює, що наслідки ослаблення Гольфстріму насамперед стануть помітні в окремих частинах земної кулі.

Він додає, що ще одним наслідком стане можлива зміна звичайних маршрутів штормів біля берегів Норвегії.

Він не бачить ознак ослаблення течії у норвезьких берегів

Океанолог Свейн Естерхюс (Svein Шsterhus) з Бергенского Uni Research не вважає ситуацію настільки драматичною.

З 1965 року океанологи з Бергена займаються вимірами того відгалуження Гольфстріму, яке проходить уздовж норвезьких берегів. Мовою професіоналів це називається Норвезьким атлантичним плином.

«Ми не спостерігаємо ніякого послаблення Норвезького атлантичної течії. Навпаки, існує тенденція до його посилення », - каже Естерхюс.

Не виключено, що біля берегів Норвегії океанічна течія може продовжувати існувати, як і раніше, навіть якщо масштабна циркуляція на півдні Атлантичного океану послабшає.

«Це два фактора, які з одного боку пов'язані між собою, а з іншого незалежні один від одного».

Танення льодовиків

Вчені заявили про те, що величезні ділянки поверхні Антарктиди, які можна зіставити з розмірами Франції, почали танути не тільки "знизу", але і на поверхні. Висновки дослідників опубліковані в журналі Nature Communications.

У ході дослідження вчені спостерігали за станом льодовиків на заході Антарктиди, найвразливішої частини її льодового покриву, в грудні 2015 - січні 2016 року, в розпал літа в південній півкулі Землі.

У результаті було встановлено, що льодовики площею приблизно 770 тисяч квадратних кілометрів почали танути не тільки знизу, біля підошви льодового покриву, але і "зверху", на кордоні між повітрям і льодами.

На думку дослідників, причиною подібного танення став феномен Ель-Ніньо. Якщо ці льодовики найближчим часом повністю зруйнуються, то рівень моря, як вважають вчені, може зрости приблизно на три метри і досягти значень, характерних для останнього міжльодовикового періоду, який закінчився 125 тисяч років тому.

Українські вчені заявили про те, що озонова діра збільшує стіну, яка захищає Антарктику від повітря з теплих широт. Її зникнення може призвести до того, що потепління в Антарктиді буде йти ще більш швидкими темпами.

В Антарктиці є умови для "рафінованого дослідження" змін клімату на планеті, бо на Антарктичному півострові спостерігається найшвидше потепління на Землі. За останні півстоліття середня температура там піднялася приблизно на 2,5-2,7 градуса, що втричі більше, ніж у середньому на планеті.

"Пов'язано це з різними причинами, -- розповідає вчений, -- зокрема з озоновою дірою. З одного боку, вона є породженням людини за рахунок фреонів, які піднімаються в стратосферу, вивільнюють хлор, який поширюється в атмосфері планети, і в Антарктиді утворюються такі умови, що цей хлор руйнує озон. Озонова діра прискорює циркумполярний вихор, збільшує стіну, яка захищає Антарктику від повітря теплих широт. Але прискорення цього вихору може приносити більше теплого повітря з Тихого океану на Антарктичний півострів, і тому відбувається досить сильне потепління. Фактично озонова діра є стабілізуючим фактором, який стримує Антарктику від потепління. Якби не було озонової діри, яка прискорює циркумполярний вихор навколо Антарктики, то температура на крижаному континенті збільшувалася б значно швидше.

За підрахунками вчених, озонова діра має зменшитися і зникнути приблизно в 2060 році. Але є два моменти. Асиметрія, яку виявили наші дослідники, дещо уповільнить затягування озонової діри. З іншого боку, оскільки вона стабілізує циркумполярний вихор, на Антарктичному континенті температура майже не збільшується, а в деяких місцях навіть знижується. Коли озонова діра зникне, тоді легше буде проникати повітрю з теплих широт і почнеться швидше потепління в Антарктиці, а далі -- танення льодовиків, підвищення рівня океану і всі проблеми, що з цього випливають.

Вчені з Імперського коледжу Лондона заявили про те, що гігантський льодовик, що стрімко тане, в Східній Антарктиді може підняти рівень Світового океану не менше ніж на два метри, що стане кліматичною "точкою неповернення". Повідомлення про це було поширене Agence France-Presse.

Як заявив старший автор дослідження Мартін Зігер, "я прогнозую, що до кінця поточного століття великі міста, розташовані поруч з морем, будуть змушені будувати дво-триметрові споруди для захисту від води".

Вчені сконцентрували свою увагу на льодовику Тоттем, розміри якого можна порівняти з територією Франції. Раніше вони помітили, що нижня частина льодовика розмивається теплою солоною водою, яка створює в основі льодовика шлюзи. Це прискорює розпад верхньої частини льодовика.

За допомогою супутникових знімків вчені склали контурну карту льодовика і встановили, що він вже танув так само в період глобального потепління кілька мільйонів років тому, що могло бути "репетицією" більш масштабного танення, яке відбувається зараз. "Переконливі докази" того, що льодовик був нестабільним у минулому в поєднанні з ознаками його танення в даний час, на думку дослідників, є "ясним попередженням про зміни, які можуть бути на горизонті".

Рис 1.2 Танення льодовика

У листопаді в Гренландії розколовся льодовик, танення якого здатне підвищити рівень світового океану на 50 сантиметрів. В інших регіонах Гренландії також спостерігаються масштабні танення льодовиків. Якщо в Гренландії весь лід розтане, це призведе до підвищення рівня світового океану на шість метрів.



Висновки

Глобальна зміна клімату - одна з найгостріших екологічних проблем які стоять перед людством. Згідно прогнозів провідних міжнародних наукових центрів з дослідження клімату, протягом наступного століття температура підвищиться на 2-5 градусів за Цельсієм. Такі темпи глобального потепління спричинять серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення.

Сьогодні можна зі впевненістю сказати, що значні кліматичні зміни вже відбуваються. Ми повинні замислитися та зрозуміти, що людство не має права використовувати атмосферу планети для забруднення. Якщо ми не розпочнемо активно діяти, то вже незабаром наблизимось до тої межі, коли глобальну зміну клімату зупинити буде вже неможливо і життя на планеті у майбутньому буде під загрозою.

Більше того, сучасні прогнози настання несприятливих метеорологічних явищ вказують на необхідність сприймати їх за норму сьогодення. Виникає потреба в розробленні та реалізації плану заходів з адаптації до зміни клімату. Адаптація до глобальної зміни клімату - це пристосування у природних чи людських системах як відповідь на фактичні або очікувані кліматичні впливи або їхні наслідки, що дозволяє знизити шкоду та скористатися сприятливими можливостями.

Основною причиною зміни клімату є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. Надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу.

Наслідки

Найбільш помітним наслідком зміни клімату буде не поступове потепління, а “надзвичайні ситуації” такі як сильні засухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні які відбуватимуться частіше.

Рівень світового океану підніметься й океанічні течії можуть істотно змінитись. Людство буде змушене зіткнутися з проблемами водопостачання та з деградацією сільськогосподарських земель та лісів.



Література

1. Г.О. Білявський, М.Ф. Падун М., Р.С. Фурдуй. Основи загальної екології. К.:Либідь, 1993. - 304 с.

2. А.К. Запольський, А.І. Салюк. Основи екології. К.: Вища шк., 2001. - 358 с.

3. Сухарев С М., Чудак С O., Сухарева O.Ю. Технологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. -- Львів: Новий Світ -- 2000, 2004. -- 256 с.

4. Злобін ЮА. Основи екології -- К.: Вид-во "Лібра", TOB, 1998. -- 248 с.

5. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи:Словник-довідник. -- К.: Знання. 2002. -- 550 с.

Размещено на Allbest.ru

...