Екологічні групи ранньовесняних аскомікотів (Ascomycota) НПП "Сколівські Бескиди”

Різноманіття й екологічні особливості ранньовесняних аскових грибів (Ascomycota) на території національного природного парку "Сколівські Бескиди". Класифікація сумчастих та анаморфних грибів. Анотований список виявлених ранньовесняних видів аскомікотів.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.04.2018
Размер файла 26,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічні групи ранньовесняних аскомікотів (Ascomycota) НПП "Сколівські Бескиди”

Рослинний покрив національного природного парку "Сколівські Бескиди", розташованого в межах Сколівського, Дрогобицького та Турківського р-нів Львівської обл. та частково Івано-Франківської обл., площею 35 684 га, на 88,4% представлений лісами [13]. Основними лісотвірними породами є Fagus sylvatica, Picea abies та Abies alba. Найбільші площі займають хвойні деревостани (55,6% від загальної кількості лісів) з переважанням в них Picea abies (72,6%) та Abies alba (26,3%). Листяні ліси займають 43,4% від загальної кількості лісів з домінуванням у них Fagus sylvatica (98,3%) [8].

Лісовий характер рослинності національного природного парку «Сколівські Бескиди» є підставою для очікування тут високого видового різноманіття сумчастих грибів (відділ Ascomycota). Багатий видовий склад деревних порід в лісах парку забезпечує різноманітний вибір мертвої деревини, що є одним з основних субстратів для розвитку грибів цієї групи. Сумчасті гриби, спеціалізовані до такого субстрату, утворюють плодові тіла, або аскоми на повалених і сухостійних стовбурах дерев, на корі, опалих гілках тощо. В регіонах, де домінує лісова рослинність, зазвичай в складі мікобіоти аскових переважають види, що розвиваються на мертвому деревному субстраті.

Одним із пріоритетних завдань природоохоронних об'єктів категорії національних парків є проведення інвентаризації та охорона біологічного різноманіття всіх організмів, включаючи гриби. Аналіз мікологічної літературизасвідчив, що до початку наших досліджень ранньовесняні сумчасті гриби на території НПП "Сколівські Бескиди" не вивчались.

У попередніх дослідженнях [2, 4-6] основна увага була приділена таксономічному складу та екологічним особливостям ксилотрофних та деяких інших груп сумчастих грибів. Акцент на вивчення не лише дереворуйнівних аскових грибів парку, а й представників інших екологічних груп цього відділу, зокрема їх весняного аспекту, є важливим етапом для створення загального списку мікобіоти зазначеної території та України в цілому. Ранньовесняним сумчастим грибам присвячено низку робіт зарубіжних та вітчизняних дослідників [3, 9, 12, 20].

Оскільки ранньовесняні аскомікоти парку взагалі не досліджувались, а на суміжних територіях також відсутні дані про цих представників, нами розпочато інвентаризацію грибів цієї групи.

Мета досліджень - встановити видовий склад, з'ясувати особливості систематичної та екологічної структури ранньовесняних аскомікотів НПП "Сколівські Бескиди".

гриб екологічний аскомікоти

Матеріали і методика досліджень

Матеріалами слугували гербарні зразки ранньовесняних сумчастих грибів, зібрані нами під час експедиційних виїздів на територію національного парку протягом кінця березня-травня 2017 р.

Під час проведення польових зборів лише на початку квітня місяця, було зареєстровано хороший "врожай" ранньовесняних аскомікотів. На нашу думку, це пов'язано з досить незвичними кліматичними умовами цього року: взимку було достатньо снігу, який випав на недостатньо промерзлий ґрунт, і навесні із зростанням позитивної добової температури вода швидко і безперешкодно проходила в ґрунт. Таке раннє відновлення призвело до високої рясності і значного різноманіття трапляння "ефемероїдних" плодових тіл сумчастих грибів у лісових екосистемах парку. Однак, починаючи з другої половини квітня і до кінця квітня відбулось різке похолодання, внаслідок чого не було виявлено типових ранньовесняних видів. Тому вивчення ранньовесняних аскомікотів було продовжено до кінця травня-початку червня, коли настали сприятливі позитивні добові температури, які є важливим фактором для формування плодових тіл грибів.

Мікологічне обстеження з метою виявлення ранньовесняних сумчастих грибів проводили в букових, буково-ялинових, ялицево-ялиново-букових лісах. Збір і гербаризацію матеріалу здійснювали за загальноприйнятими мікологічними методиками. Для визначення зразків використовували метод світлової мікроскопії. Ідентифікацію зразків проводили з використанням відповідних сучасних визначників, монографій, наукових статей, атласів та іншої спеціалізованої довідкової літератури стосовно цієї групи грибів [14-16, 18, 20]. Видові назви грибів узгоджено з міжнародною базою даних з систематики грибів "Index Fungorum" [17].Результати та їх обговорення

У результаті мікологічного обстеження території НПП "Сколівські Бескиди" протягом весняного періоду 2017 р. і подальшого камерального опрацювання зібраного матеріалу, було виявлено 51 вид аскових грибів. Зібрані види належать до 4 класів, 7 підкласів, 12 порядків, 18 родин, 37 родів, а також до анаморфних грибів rncertae sedis Pezizomycotina з відділу Ascomycota. Встановлено, що серед виявлених весною видів, 24 є новими для досліджуваної території, з яких 18 - власне ранньовесняні та 6 видів - "знайдені весною".

Типовим представником ранньовесняних аскових грибів є дискоміцети роду Sarcoscypha (Fr.) Boud., які характеризуються яскраво-червоними апотеціями і добре помітні серед незначної весняної рослинності, поміж перезимувалих листків та трав'яних рослин. На території Європи відомо 3 види цього роду: Sarcoscypha coccinea, S. аustriaca та S. jurana [9]. На території парку нами виявлено S. coccinea та

Sustriaca. Під час визначення видової приналежності представників цього роду інколи виникають певні ускладнення, пов'язані із значною варіабельністю мікроознак. Однак, їх визначення спрощують дані про субстратну спеціалізацію грибів до мертвої деревини. Так, S. coccinea колонізує опалі гілки граба, дуба, в'яза та ліщини, а S. аustriaca - опалі гілки вільхи, верби та клена. S. jurana спеціалізована до опалих гілок липи [14].

Думонтінія бульбоподібна (Dumontinia tuberosa) також є типовим ранньовесняним видом, який паразитує на коренях видів роду анемона Anemone spp.) і плодоносить одночасно з цвітінням рослини-хазяїна, тому в Сколівських Бескидах її легко знайти в квітні-травні. Зараження рослини відбувається попаданням спор на приймочку маточки квітки рослини-хазяїна, вони проростають і проникають у внутрішні частини квітки, а вже потім і у вегетативні органи рослини [16]. За літературними джерелами цей вид є звичайним для всіх регіонів, де присутні види роду Anemone spp., однак його апотеції у ранньовесняний весняний період виявилені вперше для території НПП "Сколівські Бескиди".

Також при проведенні досліджень було виявлено такий цікавий і рідкісний вид [10], як калосцифа блискуча (Caloscypha fulgens), яка вважається, однією із найкрасивіших весняних дискоміцетів. Зазначений вид є досить рідкісним, плодові тіла якого з'являються не щорічно з кінця квітня до початку травня. C. fulgens - це єдиний відомий дискоміцет, плодові тіла якого синіють при доторканні [19]. Нами вид було знайдено серед мохового покриву на ґрунті, поряд із зморшковою шапочкою (Verpa bohemica). За літературними даними [19], цей рідкісний представник ранньовесняних сумчастих грибів частіше трапляється в гірських лісових екосистемах, поряд із зморшками (Morchella Dill. ex Pers., Verpa Sw.), мікростомами (Microstoma Auersw.) і строчками (Gyromitra Fr.), що й підтверджено нашою знахідкою.

Калосцифа блискуча включена в Червоні книги Чехії і Норвегії зі статусом рідкісного виду. В Червоних книгах Словаччини, Хорватії і Великобританії має статус вразливого виду, в Червоній книзі Естонії - близькому до уразливого. Також зазначений вид включений в списки охоронних видів в Польщі і Литві [19]. В Україні інформація про охоронний статус калосцифи блискучої відсутня.На території парку нами знайдено гельвелу блюдчасту (Helvetia acetabulum), цей вид включений у Червоний список Херсонської обл. [11].

Варто звернути особливу увагу на знахідки паразитичних видів дискоміцетів, таких як Rhytisma acerinum, Rhytisma salicinum і Lophodermium pinastri, які чітко асоційовані із рослиною-хазяїном і утворюють з ним облігатний консортивний зв'язок [9, 16, 18]. Активний розвиток зазначених апотеціальних грибів припадає на літо-осінь, субстратом для розвитку є живі рослини. Однак інфекційний матеріал, що залишається у підстилці восени (опале листя, хвоя, гілки, шишки), є потенційним джерелом ураження рослин у наступному сезоні [9]. До таких квітневих представників, на нашу думку, як і на думку М. Зикової [9], коректним буде термін "знайдені весною", оскільки головним періодом їх спороношення є літо-осінь. Також до таких видів відносимо ксилотрофні аскомікоти, які вже були виявлені нами раніше [5] в осінній період на території НІ IIІ "Сколівські Бескиди": Annulohypoxylon cohaerens, A. multiforme, Hypoxylon fragiforme, Xylaria polymorpha, Nectria cinnabarina та її стадія анаморфи Tubercularia vulgaris, Melogramma spiniferum, Eutypa spinosa, Chaetosphaeria pulviscula та ін. Серед ґрунтових сапротрофів зареєстровано два види "знайдених весною", це Helvella acetabulum та H. crispa, які найчастіше утворюють плодові тіла на початку літа.

Нижче наведено анотований список видів аскомікотів у систематичному та алфавітному порядку, зібраних на території НІ IIІ "Сколівські Бескиди" протягом весни 2017 р. При складанні списку було використано такі умовні позначення: * - види, наведені як нові для території парку, # - власне ранньовесняні види.

Відділ ASCOMYCOTA Caval.-Sm.

Підвідділ PEZIZOMYCOTINA O.E. Erikss. & Winka Клас DOTHTDEOMYCETES O.E. Erikss. & Winka

Підклас DOTHIDEOMYCETIDAE P.M. Kirk, P.F. Cannon, J.C. David & Stalpers ex C.L. Schoch, Spatafora, Crous & Shoemaker Порядок Capnodiales Woron.

Родина Mycosphaerellaceae Lindau

1. Mycosphaerella fragariae (Tul. & C. Tul.) Lindau в стадії анаморфи Ramularia grevilleana (Tul. & C. Tul. ex Oudem.) J0rst. *#

Порядок Botrvosphaeriales C.L. Schoch, Crous & Shoemaker Родина Botryosphaeriaceae Theiss. & Syd.

2. Sphaeropsis visci (Alb. & Schwein.) Sacc. (=Botryosphaeria visci (Kalchbr.) Arx & E. Mull.) *

Підклас PLEOSPOROMYCETIDAE C.L. Schoch, Spatafora, Crous & Shoemaker Порядок Pleosporales Luttr. ex M.E. Barr

Родина Didymellaceae Gruyter, Aveskamp & Verkley

3. Neosetophoma samarorum (Desm.) Gruyter, Aveskamp & Verkley (=Phoma samarorum Desm.) *

4. Клас LEOTIOMYCETES O.E. Erikss. & Winka Підклас LEOTIOMYCETIDAE O.E. Erikss. & Winka Порядок Helotiales Nannf. ex Korf & Lizon Родина Dermateaceae Fr.Calloria neglecta (Lib.) B. Hein *#

Родина Sclerotiniaceae Whetzel

5. Dumontinia tuberosa (Bull.) L.M. Kohn *#

6. Ciboria batschiana (Zopf) N.F. Buchw.(=Stromatiniapseudotuberosa (Rehm) Boud.) *# Порядок Rhvtismatales M.E. Barr ex Minter

Родина Rhytismataceae Chevall.

7. Coccomyces coronatus (Schumach.) De Not. *#

8. Coccomyces tumidus (Fr.) De Not. *#

9. Lophodermiumpinastri (Schrad.) Chevall. *

10. Rhytisma acerinum (Pers.) Fr.

11. Rhytisma salicinum (Pers.) Fr. *

Клас PEZIZOMYCETES O.E. Erikss. & Winka Підклас PEZIZOMYCETIDAE Locq.

Порядок Pezizales J. Schrot.

Родина Caloscyphaceae Harmaja

12. Caloscypha fulgens (Pers.) Boud. *#

Родина Helvellaceae Fr.

13. Helvella acetabulum (L.) Quel. *#

14. Helvella crispa (Scop.) Fr. *#

15. Helvella leucomelaena (Pers.) Nannf. (=Paxina leucomelaena (Pers.) Kuntze) *# Родина Morchellaceae Rchb.

16. Verpa bohemica (Krombh.) J. Schrot. *#

17. Morchella esculenta (L.) Pers. *#

Родина Pezizaceae Dumort.

18. Peziza domiciliana Cooke *#

Родина Sarcoscyphaceae Le Gal ex Eckblad

19. Sarcoscypha coccinea (Gray) Boud. #

20. Sarcoscypha austriaca (Beck ex Sacc.) Boud. *#

Клас SORDARIOMYCETES O.E. Erikss. & Winka Підклас HYPOCREOMYCETIDAE O.E. Erikss. & Winka Порядок Coronophorales Nannf.

Родина Bertiaceae Smyk

21. Bertia moriformis (Tode) De Not.

Порядок Hypocreales Lindau

Родина Nectriaceae Tul. & C. Tul.

22. Dialonectria episphaeria (Tode) Cooke (=Cosmospora episphaeria (Tode) Rossman & Samuels)

23. Nectria cinnabarina (Tode) Fr. + стадія анаморфи Tubercularia vulgaris Tode

24. Neonectria coccinea (Pers.) Rossman & Samuels в стадії анаморфи Cylindrocarpon candidum (Link) Wollenw.

25. Pseudocosmospora vilior (Starback) C. Herrera & P. Chaverri (=Cosmospora vilior (Starback) Rossman & Samuels)

Підклас SORDARIOMYCETIDAE O.E. Erikss. & Winka Порядок Coniochaetales Huhndorf, A.N. Mill. & F.A. Fernandez Родина Coniochaetaceae Malloch & Cain

26. Synaptosporaplumbea Huhndorf, F.A. Fernandez & Cand. *

Порядок Diaporthales Nannf.Родина Valsaceae Tul. & C. Tul.

27. Cytospora platani Fuckel *

28. Cytosporapopulina (Pers.) Rabenh. *

29. Leucostoma translucens (De Not.) Hohn.

30. Valsa salicina (Pers.) Fr.

Incertae sedis Diaporthales

31. Sirococcus conigenus (Pers.) P.F. Cannon & Minter *

Порядок Sordariales Chadef. ex D. Hawksw. & O.E. Erikss.

Родина Helminthosphaeriaceae Samuels, Cand. & Magni

32. Echinosphaeria canescens (Pers.) A.N. Mill. & Huhndorf Підклас XYLARIOMYCETIDAE O.E. Erikss. & Winka Порядок Xvlariales Nannf.

Родина Diatrypaceae Nitschke

33. Anthostoma decipiens (DC.) Nitschke в стадії анаморфи Cytospora decipiens Sacc. *

34. Cryptosphaeria ligniota (Fr.) Auersw.

35. Diatrype bullata (Hoffm.) Fr.

36. Diatrype stigma (Hoffm.) Fr.

37. Diatrypella favacea (Fr.) Ces. & De Not.

38. Eutypaflavovirens (Pers.) Tul. & C. Tul.

39. Eutypa lata (Pers.) Tul. & C. Tul.

40. Eutypa spinosa (Pers.) Tul. & C. Tul.

Родина Melogrammataceae G. Winter

41. Melogramma spiniferum (Wallr.) De Not.

Родина Tul. & C. Tul.

42. Annulohypoxylon cohaerens (Pers.) Y.M. Ju, J.D. Rogers & H.M. Hsieh

43. Annulohypoxylon multiforme (Fr.) Y.M. Ju, J.D. Rogers & H.M. Hsieh

44. Biscogniauxia nummularia (Bull.) Kuntze

45. Hypoxylon fragiforme (Pers.) J. Kickx f. + анаморфна стадія Nodulisporium sp.

46. Hypoxylon fuscum (Pers.) Fr.

47. Hypoxylon rubiginosum (Pers.) Fr.

48. Nemania serpens (Pers.) Gray

49. Xylariapolymorpha (Pers.) Grev.

50. Xylaria hypoxylon (L.) Grev.

INCERTAE SEDIS PEZIZOMYCOTINA

51. Phragmotrichum chailletii Kunze *#

Видове різноманіття ранньовесняних сумчастих грибів, виявлених в 2017 р. в НПП "Сколівські Бескиди", безперечно, репрезентує лише невелику частину їх ймовірного видового багатства на досліджуваній території. Значні запаси мертвої органічної речовини рослинного походження, достатня кількість опадів, характерна для гірської зони, та, відповідно, висока зволоженість субстратів, на яких розвиваються аскомікоти, наявність унікальних природних лісових ландшафтів, де створюються мікроеконіші [7], придатні для розвитку зазначених представників, дозволяють прогнозувати високу видову різноманітність грибів цієї групи на дослідженій природоохоронній території.При проведенні екологічного аналізу виявлених видів аскомікотів у весняний період на території парку, було зареєстровано такі основні еколого-трофічні групи цих грибів: біотрофи, сапротрофи та симбіотрофи.

До грибів-біотрофів відносимо паразитичні види, або фітофіли (гербофіли), а також тих, які є ендофітами і можуть утворювати аскоми після загибелі рослини- хазяїна. Представники цієї групи перебувають у тісному взаємозв'язку із рослиною - живителем, яка слугує субстратом весь життєвий цикл гриба або лише його частину. Було виявлено 10 видів, які розділили на такі, що уражають трав'яні рослини, листяні дерева і кущі, плоди листяних дерев і кущів, хвойні дерева і кущі, і такі, що уражають плодові тіла грибів (табл. 1). У весняний період найпоширенішими є Dumontinia tuberosa, Rhytisma acerinum та Lophodermium pinastri. Перелічені види трапляються досить часто на всій території і паразитують на кореневищах анемон, листках клена та на хвої сосни відповідно. Гриби, які паразитують на плодових тілах інших грибів, називають мікофілами [1]. Нами виявлено два представники мікофілів із порядку Hypocreales родини Nectriaceae, це: Dialonectria episphaeria (Tode) Cooke (=Cosmospora episphaeria (Tode) Rossman & Samuels) і Pseudocosmospora vilior (Starback) C. Herrera & P. Chaverri (=Cosmospora vilior (Starback) Rossman & Samuels), що паразитують найчастіше на стромах ксиляріальних видів (Xylariales) (табл. 1).

Аскомікоти, які використовують як субстрат мертву органічну речовину належать до групи сапротрофів, що представлена на території парку найчисленнішою кількістю видів. За результатами досліджень, встановлено, що ця еколого-трофічна група представлена 41 видом. Для сапротрофних сумчастих грибів слугує досить різноманітний субстрат, тому нами виділено 7 підгруп: кортикотрофи (на корі дерев та кущів), кортико-лігнотрофи (на корі та оголеній деревині), лігнотрофи (на оголеній деревині), ґрунтові, або гумусові сапротрофи, фітотрофи (герботрофи) листяних порід дерев, кущів та напівдеревних рослин (на стеблах та листках рослин), фітотрофи (герботрофи) хвойних порід дерев та кущів, фітотрофи (герботрофи) трав'яних рослин (на стеблах та листках трав'яних рослин).

В результаті, найбільше видів серед сапротрофів (30) виявлено на мертвій деревині (з яких кортикотрофів - 15, кортико-лігнотрофів - 2, лігнотрофів - 13). Гумусові сапротрофи представлені 6 видами. Фітотрофів (герботрофів) зареєстровано 5 видів (з яких на листках та стеблах листяних деревних та напівдеревних порід - 3, хвойних порід дерев та кущів - 1 вид і на трав'яних рослинах також 1 вид) (табл. 1). Оскільки стробіли ялини європейської є видозміненим пагоном, то виявлені аскомікоти (Phragmotrichum chailletii) на цьому субстраті нами відносяться до фітотрофів хвойних порід дерев і кущів, оскільки виявлений вид є сапротрофом. Інший вид (Sirococcus conigenus), який також знайдений на лусочках шишок Picea abies, є фітопатогенним представником, тому його включили в групу паразитів хвойних дерев і кущів.

Із списку виявлених видів, до симбіотрофів, а саме мікоризоутворювачів, належать лише представники дискоміцетів із порядку Pezizales. За літературними даними, вони можуть утворювати ектотрофну мікоризу з хвойними або листяними деревами. На території НПП «Сколівські Бескиди» виявлено 3 види дискоміцетів, які асоційовані з вищими рослинами через мікоризу, також ці види відносимо до групи ґрунтових (гумусових) сапротрофів (табл. 1).

У таблиці подана детальна інформація про екологічні особливості до кожного виявленого у весняний період виду сумчастих грибів.

Таблиця Екологічні особливості виявлених ранньовесняних аскомікотів на території НПП "Сколівські Бескиди”

Еколого- трофічна група

Екологічна

підгрупа

Субстрат

Вид

1

БІОТРОФИ

Паразити трав'яних рослин

Кореневища Anemone nemorosa

Dumontinia tuberosa

На листках Fragaria vesca

Mycosphaerella fragariae в стадії анаморфи Ramularia grevilleana

Паразити листяних дерев і кущів

Листки Acer platanoides

Rhytisma acerinum

Листки Salix sp.

Rhytisma salicinum

Паразити плодів листяних дерев і кущів

На перезимувалих крилатках Acer platanoides

Neosetophoma

samarorum

На жолудях Quercus robur

Ciboria batschiana

Паразити хвойних дерев

Хвоя Pinus sylvestris

Lophodermium pinastri

На лусочках перезимувалих стробілів Picea abies

Sirococcus conigenus

Паразити грибів (мікофіли)

На стромах ксиляріальних піреноміцетів

Dialonectria

episphaeria

На стромах ксиляріальних піреноміцетів

Pseudocosmospora

vilior

2

САПРОТРОФИ

Кортикотрофи

Гілки і гілочки Acer platanoides, Fagus sylvatica

Nectria cinnabarina + Tubercularia vulgaris

Гілки і гілочки Acer platanoides

Neonectria coccinea в стадії анаморфи Cylindrocarpon candidum

Гілки Acer platanoides

Cytospora platani

Гілки і гілочки

Populus sp.

Гілки Carpinus betulus

Гілки Populus sp. Нижня частина стовбура Fagus sylvatica

Стовбури і гілки Fagus sylvatica

Гілки Corylus avellana, Alnus incana

Гілки Salix sp. Гілки Salix sp. Гілки Salix sp. Гілки і стовбур Betula pendula Гілки Fagus sylvatica

Гілки Fagus sylvatica Гілки Fagus sylvatica

стовбура Fraxinus excelsior, Salix sp.

Гілки Salix sp.

Echinosphaeria

canescens

Гілки Salix sp.

Eutypa favovirens

Гілки Salix sp.

Eutypa lata

Стовбур Fagus sylvatica

Hypoxylon rubiginosum

Гілки Quercus robur та Populus sp.

Nemania serpens

Стовбур cf. Populus sp.

Peziza domiciliana

Ґрунт

Caloscypha fulgens

Ґрунтові

(гумусові)

сапротрофи

Ґрунт

Helvella acetabulum

Ґрунт

Helvella crispa

Ґрунт

Helvella leucomelaena

Ґрунт

Verpa bohemica

Ґрунт

Morchella esculenta

Фітотрофи

Листки Fagus sylvatica, Quercus robur, Q. rubra

Coccomyces coronatus

листяних порід дерев, кущів і

Листки Betula pendula

Coccomyces tumidus

напівдеревних

рослин

Минулорічні опалі листки та зелені пагони Viscum album

Sphaeropsis visci

Фітотрофи хвойних порід дерев і кущів

На лусочках перезимувалих стробілів Picea abies

Phragmotrichum

chailletii

Фітотрофи трав'яних рослин

Відмерлі

минулорічні стебла Cirsium sp., Urtica dioica

Calloria neglecta

СИМБІОТРОФИ

Мікоризо-утворювачі

Ґрунт

Ґрунт

Helvella acetabulum Helvella crispa

Ґрунт

Verpa bohemica

На таких специфічних субстратах, як опалі суцвіття сережкоцвітих рослин, плодах та насінні рослин, мохоподібних (бріотрофи), на екскрементах тварин (копротрофи), на згарищах (карботрофи, пірофіли), на мертвих плодових тілах грибів (мікотрофи), досліджуваних грибів не зареєстровано. Також не було виявлено таких звичайних весняних видів із роду Gyromitra. Це можливо пов'язано із несприятливими погодними умовами, а саме з різкими похолоданнями та значними коливаннями температури, а також явищем "метеорності" грибів, тобто сезонною динамікою.Висновки

За результатами проведених досліджень на території НІ IIІ "Сколівські Бескиди" наведено 51 видів ранньовесняних аскових грибів, серед яких 41 вид належить до групи сапротрофів і 10 видів є біотрофами, тобто паразитами рослин та грибів. Отримані результати відображають лише частину інформації про реально існуючі на території парку весняні види. Для повного виявлення видового складу та його розподіл за екологічними групами бажано проводити багаторічні моніторингові дослідження з березня до кінця квітня-травня, оскільки деякі представники цієї групи формують плодові тіла не щорічно.

Література

1. Акулов О.Ю., Малышева В.Ф., Ордынец А.В. Новые для Украины виды микофильних грибов // Микология и фитопатология. - 2010. - Т. 44, вып. 6. - С. 501-506.

2. Акулов О.Ю. Попередні відомості про гриби НПП «Сколівські Бескиди» // Літопис природи національного природного парку "Сколівські Бескиди". Рукопис. - Сколе, 2011. - 15 с.

3. Богачева А.В. Весенние дискомицеты Дальневосточного государственного Морского заповедника // Микология и фитопатология. - 2001. - Т. 35. - Вып. 4. - С. 17-23.

4. Бублик Я.Ю. Еколого-біологічні особливості і таксономічна структура ксилотрофних асколокулярних грибів (клас Dothideomycetes) НПП "Сколівські Бескиди" // Наук. зап. Держ. природозн. музею. - Львів, 2015. - Вип. 31. - С. 81-88.

5. Бублик Я.Ю. Таксономічна структура та екологічні особливості ксилотрофних піреноміцетів у лісових екосистемах національного природного парку " Сколівські Бескиди" // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - Львів, 2015. - Т. 6 (13). - № 1. - С. 45-62.

6. Бублик Я.Ю. Ксилотрофні дискоміцети (відділ Ascomycota) лісових екосистем національного природного парку "Сколівські Бескиди" // Вісн. Львів. нац. ун-ту. Сер. біол. - 2016. - Вип. - 71. - С. 117-125.

7. Бублик Я.Ю., Климишин О.С. Екологічні ніші ксилосапротрофних аскомікотів гірських лісових екосистем // Наук. зап. Держ. природозн. музею. - Львів, 2016. - Вип. 32. - С. 49-60.

8. Воронцов Д.П. Синтаксономічне і видове різноманіття рослинного покриву національного природного парку "Сколівські Бескиди" і його созологічна оцінка: Автореф. дис. ... канд. біол. наук: Київ, 2009. - 20 с.

9. Зикова М.О. Ранньовесняні дискоміцети національного природного парку "Прип'ять- Стохід" // Природа Західного Полісся та прилеглих територій. - 2011. - Розділ ІІ. Біологія. - № 8. - С. 107-112.

10. Зикова М.О., Джаган В.В. Дискоміцети національного природного парку "Голосіївський" // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2011. - № 58. - С. 9-12.

11. Екологічний паспорт Херсонської області. - Херсон, 2015. - 148 с.

12. Прохоров В.П. Ранневесенние дискомицеты Звенигородской биостанции МГУ // Тр. Звенигород. биостанц. МГУ. - 2001. - Т. 3. - С. 92-99.

13. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч.2. Національні природні парки / Кол. авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. - К.: Фітосоціоцентр, 2012. - 580 с.

14. Baral H.O. The European and North-American species of Sarcoscypha [Electronic resource] / 2004. - Access mode: http://www.gbif-mycology.de/HostedSites/Baral/Sarcoscypha.htm (accessed Mart, 2017).

15. Ellis M.B., Ellis J.P. Microfungi on land plants. An identification handbook. New enlarged edition. - Berkshire: The Richmond Publ. Co., Ltd, 1997. - 869 p.Fungi of Switzerland / Ed. J. Breitenbach, F. Kranzlin. - Luzem: Mycologia, 1984. - Vol. 1. Ascomycetes. - 310 p.

16. Index Fungorum // CABI Bioscience databases. 2016. [Electronic resource]. Mode of access: http:// www.indexfungorum.org.

17. Nordic Macromycetes / Ed. L. Hansen, H. Knudsen. - Denmark, 2000. - Vol. 1. Ascomycetes. - 308 p.

18. Miksfe M. Poznavame jarrn houby. - Grada Publishing a.s., 2013. - 208 s.

19. Ryman S. Swedish Pezizales of spring and early summer (in Swedish) // Svensk Botanisk Tidskrift. - 1978. - 72 (4). - P. 40-327.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вивчення змісту методу екологічної профілізації. Аналіз структури динаміки деградації дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку "Холодний Яр". Оцінка інтенсивності рекреаційного навантаження на екологічні профілі.

    статья [230,6 K], добавлен 28.12.2012

  • Аналіз рівня екологічної стійкості районів на території Волинської області. Дослідження режиму охорони та використання водних живих ресурсів у водоймах Шацького національного природного парку. Огляд проблем утилізації відходів техногенного походження.

    контрольная работа [44,3 K], добавлен 16.02.2012

  • Физико-географическая характеристика района исследований. Видовой состав, биоэкологический, морфологический и таксономический анализ макромицетов отделов Basidiomycota и Ascomycota, их обитание и встречаемость в лесополосах вдоль железной дороги.

    дипломная работа [647,3 K], добавлен 07.09.2012

  • Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території Зміївського району. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу, клімату, водних об'єктів, ґрунтів, флори та фауни, як складових формування стану довкілля.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.12.2011

  • Екологічні права громадян — закріплені і гарантовані системою права можливості у сфері охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, використання природного середовища. Право на безпечне для життя навколишнє середовище є основним правом.

    реферат [13,1 K], добавлен 18.01.2009

  • Обґрунтування необхідності створення національного природного парку "Верховинський". Структура та режим території парку. Визначення переліку обмежень та характери діяльності у кожній зоні. Пропозиції щодо ділянок,які пропонується включити до складу парку.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 22.02.2016

  • Наукове значення Національного природного парку "Синевир" - природоохоронної науково-дослідної установи, що займається вивченням унікального куточку Карпат - верхів'я Тереблянської долини. Освітнє і господарське значення парку, перспективи його розвитку.

    реферат [38,7 K], добавлен 23.07.2015

  • Кліматичні та ґрунтові умови національного природного парку. Характеристика його флори та фауни. Етапи створення НПП та режими використання. Моніторинг стану видів рослин, занесених до Червоної книги: лілії лісової, осоки буріючої та кулястоподібної.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 14.05.2015

  • Підвищення ефективності будівництва шляхом використання доступних будівельних матеріалів. Загальна характеристика і основні аспекти скляної промисловості. Класифікація піску. Екологічні аспекти його видобування. Способи рекультивації піщаних кар`єрів.

    дипломная работа [5,4 M], добавлен 16.09.2010

  • Екологічні особливості агроекосистем. Біологічний метод захисту рослин. Антропогенний тиск на агроекосистеми. Основні напрямки екологічної стабілізації агроекосистем. Прийоми і методи біологічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів.

    контрольная работа [429,7 K], добавлен 21.10.2010

  • Проблемні екологічні питання, пов'язані з експлуатацією різних видів транспорту. Розрахунок викидів забруднюючих речовин на території автотранспортного підприємства. Визначення питомих рівнів платежів організації за викиди в атмосферу шкідливих речовин.

    курсовая работа [514,7 K], добавлен 10.12.2010

  • Вплив екологічних факторів на живі організми. Закони дії екологічних факторів. Стенотопні та евритопні види в біогеоценозі. Класифікація екологічних факторів. Основні групи рослин. Температурний режим, вологість. Гомотипові реакції. Антропогенні фактори.

    презентация [2,9 M], добавлен 27.12.2012

  • Проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів в Україні. Історичні та екологічні фактори розвитку економіки держави. Негативний вплив діяльності людини на навколишнє середовище у високоурбанізованих районах.

    презентация [3,3 M], добавлен 27.01.2011

  • Сутність європейської культури пам’яті про екологічні катастрофи як впровадження широкої низки превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію матеріальних та культурних збитків від можливих природних і техногенних аварій, напрямки її розвитку.

    статья [20,8 K], добавлен 11.09.2017

  • Відмінність моделей геосистеми та екосистеми. Екологічні фактори та їх вплив на природні об'єкти. Основні наслідки впливу людини на природу. Вплив екологічних факторів на ліси. Екологічні наслідки тваринництва. Прояв дефляції ґрунтів у Степу України.

    презентация [78,9 M], добавлен 28.12.2012

  • Екологічні кризи епохи палеоліту, неоліту, великих географічних відкриттів. Помилки деяких цивілізацій. Проблема Аралу, способи її вирішення. Антропогенний вплив на природу. Екологічної наслідки від діяльності людини в найдавніших землеробських країнах.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.11.2014

  • Стабілізація гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського водосховища після завершення скиду зворотних вод у весняно-літній період. Найважливіші екологічні проблеми Дніпропетровщини та забруднення Дніпра. Вирішення екологічних проблем.

    реферат [24,5 K], добавлен 21.06.2015

  • Екологічні проблеми ферм і комплексів тваринництва, методи утилізації і знезараження відходів. Енергетична цінність гною та способи його переробки. Сучасні проблеми землеробства, і шляхи їх вирішення, шляхи безпечного застосування агрохімікатів.

    курсовая работа [88,6 K], добавлен 03.02.2014

  • Природно-заповідний фонд. Національні і регіональні екологічні коридори: загальна характеристика, типи та територіальне розповсюдження. Екологічна мережа як шлях до відтворення екологічної стабільності. Закон України "Про екологічну мережу України".

    курсовая работа [53,9 K], добавлен 13.05.2013

  • Особливості формування флори та фауни міста. Опис урбанізованих біоценозів. Значення фітомеліорації міського середовища. Розгляд комплексних зелених зон міста. Аналіз відомостей щодо переважаючих видів флори на території парку відпочинку міста Чернігів.

    дипломная работа [473,6 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.