Зміни кліматичних умов на території міста Глухова з 1946 по 2016 рік

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Глухівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 6

Глухівської міської ради Сумської області

Екологічний проект

Зміни кліматичних умов на території міста Глухова з 1946 по 2016 рік

Роботу виконала: Гулакова Наталія Сергіївна

учениця 10 класу Глухівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 6

Учитель, науковий керівник

Гулакова Інна Миколаївна

учитель біології вищої категорії

Глухів 2017



ВСТУП

У світі стає тепліше, і людство значною мірою відповідальне за це, говорять експерти. Але багато факторів, що впливають на зміну клімату, ще не вивчені. Місто Глухів належить до числа регіонів України, де зміни клімату, що відбуваються, є відчутними. Стало помітно, що тривалість зимових періодів значно скоротилась, а зими стали менш холодними. Почастішали посухи. На думку вчених, якщо збережеться тенденція до глобального потепління, то це призведе до зміни погоди, потепління порушить усталене функціонування екологічних систем, відіб'ється на природних ресурсах, санітарних й інших умов життя людей, зачепить інші елементи життєдіяльності і може стати причиною соціальних і економічних потрясінь. Тому час вимагає розгляду й аналіз у кліматичних змін, що вже сталися, щоб створити програми майбутнього раціонального природокористування[15].

Останніми роками людство всього світу, уряди держав і позаурядові організації стурбовані проблемою зміни клімату під впливом природних і антропогенних факторів. Збільшення кількості погодних кліматичних аномалій: злив, смерчів, шквалів, повеней, засух, надмірної спеки, весняних приморозків, катастрофічних снігопадів призводить до значних збитків, а іноді до пошкодження житла і загибелі людей. Питання про зміни клімату розкрито в працях таких вчених, як Антонов В. С., Балабух В. О., Лавриненко О. М., Шошин. В. М., Киналь О. В. Матеріали по кліматичним умовам України представленні в роботах О.М. Маринича та П.Г. Шищенка.

Враховуючи вищезазначене, дослідження зміни клімату Глухівщини є досить актуальним,крім того показники стану атмосфери є індикаторами зміни клімату і їх дослідження зможуть показати ці зміни.

Об'єкт дослідження: кліматичні умови міста Глухова.

Предмет дослідження: зміни погодних умов на території міста Глухова протягом 1946 -2016 років.

Метою роботи є дослідження особливостей просторового та часового розподілу елементів погоди в межах території міста Глухова, аналіз складових погодиу1946 -2016 роках у Глухові, побудова графічних моделей.

Основними завданнями дослідження є:

1. На основі вивчення літературних джерел розкрити зміст понять «погода» «клімат», з'ясувати характеристики погоди і клімату

2. Проаналізувати дані метеостанції міста Глухова, визначити зміни режиму температури та інших показників (опади, вологість).

3. Побудувати графічні моделі часового розподілу атмосферних явищ на території міста Глухова; дослідити відмінності між динамікою атмосферних явищ у ХХ ст. та 2001 - 2016 роках.

4. Провести спостереження за поведінкою тварин та станом рослин щодо прогнозу погоди, проаналізувати отримані результати.

Методи дослідження: описовий, спостереження, порівняльний аналіз,статистичний,аналітичний, графічний, елементи картографічного методу.

Практичне значення: результати дослідження можна використати для складання кліматичних характеристик та подальших досліджень особливостей клімату в м. Глухові Сумської області. Системна робота в цьому напрямку може слугувати прогнозуванню можливих ситуацій, пов'язаних з атмосферними явищами у регіоні. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення поведінки тварин та стану рослин щодо прогнозу погоди. Матеріали дослідження можуть бути використані під час проведення уроків біології, географії, екології, факультативних занять, курсів за вибором та гуртків екологічного спрямування. Робота може сприяти покращенню охорони природи у нашому краї та може бути використана для інформування громадськості щодо адаптації до кліматичних змін.

Новизна роботи: вперше проведені дослідження погоди в межах території міста Глухова, проаналізовані складові погоди з 1946року по 2016 рік у місті Глухові. Вивчено вплив кліматичних умов на зміну та розвиток видового різноманіття видів рослин і тварин на території м. Глухова за 70 років.



РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТИЧНИХ УМОВ МІСТА ГЛУХОВА

1.1 Клімат та погода як комплекси факторів навколишнього середовища

Клімат - багаторічний режим погоди, який систематично повторюється у даній місцевості. В Україні виділяють п'ять кліматичних зон: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Південний берег Криму.

Практичне уявлення про клімат одержують на основі статистичної обробки метеорологічних спостережень за багаторічний період (декілька десятків років). Клімат визначають не тільки за середніми значення метеорологічних показників, а враховують їх річний, добовий хід, їх крайні значення, середні відхилення від середніх величин, повторюваність певних явищ, середні і крайні строки початку явищ та ін. До основних метеорологічних показників клімату належать характеристики стану повітря, а також деякі атмосферні процеси, що безпосередньо спостерігаються на метеорологічних станціях: температура повітря, температура ґрунту, атмосферні опади, тиск, вологість, хмарність, тумани, грози, тривалість сонячного сяйва, висота і стан снігового покриву.

Клімат формується під дією трьох кліматотворних чинників: 1) географічного положення території (визначається географічною широтою місцевості), від якого залежить кут падіння сонячних променів, і відповідно, неоднаково нагрівається поверхня Землі; 2) переміщення повітряних мас над суходолом і морем (вологе повітря з моря приносить багато опадів, а з суходолу рухається сухе повітря); 3) характеру підстилаючої поверхні (гори затримують повітря з океану, на клімат морських узбереж впливають морські течії, від висоти над рівнем моря залежить температура повітря) [2, с.14].

Погода - це стан атмосфери окремої місцевості, який характеризується сукупністю метеорологічних особливостей на певний час. Поняття «погода» включає шість основних показників: температуру повітря, атмосферний тиск, швидкість, силу і напрям вітру, вологість повітря, хмарність та опади.

Температура повітря характеризує тепловий стан атмосфери і вимірюється в градусах Цельсія (°С) і Кельвіна (К). Вона визначає умови формування і характер погоди і залежить від кута падіння сонячних променів. На температуру також впливають прозорість атмосфери, хмарність, напрям вітру, опади тощо. Різницю між найвищою і найнижчою температурами повітря називають амплітудою коливань температур. Вітер - горизонтальний рух повітря з ділянки високого тиску в ділянку низького. Вітер характеризується швидкістю (вимірюється у м/с, км/год), напрямом, який визначають за стороною горизонту, звідки він дме та силою. Вологість повітря - це вміст водяної пари в повітрі. Вона вимірюється у грамах на 1 м3 (г/м3). Вологість повітря залежить від температури: чим вища температура повітря, тим більше водяної пари в ньому. Абсолютна вологість - це кількість водяної пари у грамах, яка може міститися на 1 м3 повітря при даній температурі. Відносна вологість - відношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до можливого при даній температурі, виражене у відсотках. Хмарність - це ступінь покриття небо схилу хмарами. Залежить від температури повітря. Хмари - скупчення завислих в атмосфері дрібних крапель води або кристаликів льоду. Хмарність визначається у балах - від 0 (при ясному небі) до 10 (небо суцільно затягнуте хмарами). Атмосферні опади - це вода, що випадає з хмар у рідкому або твердому станах. До рідких опадів належать дощ, до твердих - сніг, град. Вимірюється кількість опадів шаром води (в мм), який утворюється, якщо вода, що випала, не стікає і не випаровується [7].

клімат погода флора фауна

1.2 Прогнозовані зміни клімату

Якщо мова йде про головні тенденції змін клімату України на початку XXI ст., то слід зазначити, що клімат України в значній мірі формується під впливом глобальних змін клімату планети. З кінця XIX до початку XXI ст. середня температура земної кулі збільшилася в середньому на 0,6 °С. Середня швидкість підвищення глобальної температури до 1970 p. склала 0,05 °С за 10 років, а в останні десятиліття вона подвоїлася. За висновками більшості науковців основна причина глобального потепління полягає в посиленні природного парникового ефекту, що пов'язано з викидами в атмосферу парникових газів (вуглекислого газу, метану, оксиду азоту і т.п.). У віковому ході аномалії глобальної температури виділяють три періоди з різними її змінами в часі:

- первинне потепління (початок XX в. - кінець 40-х років XX ст.), який характеризується інтенсивним підвищенням температури;

- період стабілізації (кінець 40-х - кінець 70-х років XX ст.), коли спостерігається відносна стабільність глобальної температури повітря на рівні значень кінця попереднього періоду;

- вторинне потепління (кінець 70-х років XX ст. - до нинішнього часу) характеризується новим інтенсивним збільшенням температури з "рекордними" значеннями в останні десятиліття XX ст. [2, с. 97].

Варто зауважити, що глобальне потепління первинного періоду відбувалося під впливом літніх синоптичних процесів, що сприяли виникненню засух над територією Європи, а глобальне потепління вторинного періоду здійснювалося в результаті процесів, які формували теплі зими. Теплим було останнє десятиліття, холодними - 1900-1930 і 1940- 1950pp. Зміни літньої температури в бік потепління за столітній період становлять в Поліссі та Лісостепу 0,7-0,9 °С, в Степу - 0,2-0,3 ° С. Найбільш інтенсивно температура підвищується взимку і навесні. Пророцтва ймовірних змін регіонального клімату в XXI ст. свідчать про те, що в перші два десятиліття XXI ст. збільшення температури очікується в усі місяці і пори року. Зменшуватиметься також амплітуда температури повітря між сезонами року, особливо в східних та південно-східних регіонах України. У період максимального глобального потепління клімату майже на всій території України, простежується зменшення амплітуди коливання опадів з року в рік починаючи з 1975 р. Тобто режим зволоження стабілізувався і знаходиться в межах кліматологічної норми. Вологими були періоди 1966- 1970 і 1978-1980 рр., коли кількість опадів досягала 120% від норми. Загальною закономірністю зміни кількості опадів залишається значне коливання з року в рік, а також велика мінливість на території[2, с. 101].

Глобальні спостереження за кліматом розпочалися з середини XIX століття, а більш повні та різноманітні серії спостережень стали доступними починаючи від 1950 року. Використання фізичних та біогеохімічних вимірювань, дистанційного зондування та палеокліматичних реконструкцій надає можливість отримати повну картину варіативності та довгострокових змін в атмосфері, океані, кріосфері та земній поверхні. Потепління кліматичної системи не викликає сумнівів. Починаючи з 1950 року, багато із зареєстрованих змін кліматичної системи є нетиповими або безпрецедентними за останні десятиріччя чи навіть тисячоліття. Внаслідок підвищення температури атмосфери та океану спостерігається тенденція зменшення снігового та льодовикового покриву та підвищення рівня Світового океану [15].

Зміни в кліматі - це довготривалий процес, тому за короткий період (навіть одного покоління) неможливо визначити всі тенденції цих змін. На Поліссі очікується посилення процесів підтоплення та затоплення території. Більш того, прогнозується зміна режиму річок та запасів прісної води. На даний час в Україні вже змінився льодовий режим річок: льодостав настає на 2-4 дні пізніше, а скресання криги - раніше. Очікуване підвищення температури може зумовити нестабільність снігового покриву та приведе до погіршення забезпечення річок талими водами. При найгіршому сценарії це може стати причиною до обміління малих річок [10, с. 217-218, 221] .

У зв'язку із нерівномірністю випадіння опадів та підвищення температури у вегетаційний період можна очікувати в ближній і віддаленій перспективі збільшення повторюваності посушливих явищ, в т.ч. з екстремальне високими температурами. Це може привести до розширення зони ризикованого землеробства та в окремі роки зменшити урожай зернових на 30-50% у порівнянні з середньо-багаторічними показниками. Зокрема, значну небезпеку для агроекосистем матиме підвищення температури повітря, що перевищуватиме оптимально допустиме значення денної температури більше 30°С, при якому коренева система рослин не зможе компенсувати витрати вологи, яка випаровується через асиміляційний апарат. Внаслідок збільшення зливового характеру опадів можна прогнозувати підвищення інтенсивності і площі прояву водно-ерозійних процесів у всіх природно-кліматичних зонах, що суттєво негативно вплине на валові збори зерна та якість продукції, родючість ґрунтів, водний режим та екологічний стан агроландшафтів, а також перешкодить ефективному накопиченню вологи у ґрунтах [10, с. 228, 232;].

Потепління клімату на території України загалом позитивно впливає на продуктивність рослинництва: можна прогнозувати збільшення врожаю озимої пшениці у всіх природно-кліматичних зонах України, в т. ч. для Лісостепу до 10-15%, для Степу і Полісся до 20-30%. [16, с. 209 ].

Під впливом змін клімату та антропогенного фактору можуть зменшитися площі хвойних насаджень, особливо сосни звичайної і дуба та збільшитися площі тих порід, які менш вибагливі до вологості, родючості ґрунту та легше переносять підвищення температурного режиму - акація, гледичія, берест, клени, ясені)[16 с. 328, 333, 338].

Зміни клімату впливають на здоров'я населення України, що підтверджується зростанням захворюваності, збільшенням смертності та зниженням тривалості життя. На організм людини, як правило, впливає не один ізольований фактор, а їх сукупність, причому основну дію спричинюють раптові зміни клімату [10 с. 214].



1.3 Особливості клімату м. Глухова

Місто Глухів розташований у північно-східній частині України, в межах найбільш низинної частини Українського Полісся, на берегах річки Есмань. Територія міста знаходиться в межах Воронезького кристалічного масиву, а саме на його південно-західному схилі. Тому тут присутні хвилясто-горбисті форми поверхні, складені переважно піщаними і супіщаними льодовиковими відкладами. Координати міста: 51°40?29? пн. ш. 33°54?48? сх. д. Висота над рівнем моря: 166 м. Клімат Глухова помірно континентальний, зими помірно холодні. Середньодобова температура найхолоднішого місяця (січня) --6,7°С. Середньодобова температура найтеплішого місяця (липня) + 19,6°С.Середньорічна кількість опадів у місті склала 646,8 мм. Найбільша швидкість вітру -- взимку, найменша -- у липні-серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні -- 3,1 м/с. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, мінімальна вона у червні (64 %), максимальна -- у грудні (89 %)[17].

На околиці міста розташована метеорологічна станція Держкомгідромету України «Глухів», яка була створена у 1932 році. На станції ведуть спостереження та реєстрація кліматичних умов міста.

1.4 Атмосферні явища на території м. Глухова

В Україні щорічно спостерігається до 50 випадків стихійних атмосферних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають крижані обмерзання. Для нашого регіону найбільше притаманні такі атмосферні явища: для теплого періоду сильна спека, суховії, лісові пожежі, для холодного сильні морози, сильна ожеледь. На Глухівщині серед стихійних явищ найпоширенішими є сильні дощі (зливи). Злива - це сильний, але переважно короткочасний дощ, що триває до 2-3 годин. За цей час на 1 га площі випадає до 20 тонн води за годину. Зливи часто супроводжуються градом. Буря - це дуже сильний і тривалий вітер, що викликає руйнування на суходолі і хвилі на морі. У нашому краї надовго запам'ятається буря 10 червня 2010 року та 13 червня 2012 року, що супроводжувалися сильним шквалистим вітром до 15 м/с(Додаток Б, фото 1. 1). Град - це атмосферні опади у вигляді щільних частинок льоду. На території Глухівщини з градом буває від 2 і більше днів за рік. Градини оббивають листя, плоди на деревах, колосся, а великі можуть ушкоджувати дахи, споруди, калічити людей і тварин. Прикладом є аномальний град 18 липня 2016 року(Додаток В, фото 1.2). Подекуди крижані горошини були більше курячого яйця, наслідки негоди: розбиті вікна, автомобілі, пошкоджені насадження і посіви.

Грози - атмосферні явища, при яких у хмарах і між хмарами та землею виникають електричні розряди - блискавки, що супроводжуються громом. Блискавки, вдаряючи в окремі дерева, будівлі, запалюють їх (3 червня 2015 та 18 липня 2016 році від пожежі постраждало дві родини в м. Глухові)

Суховії - жаркий або дуже теплий висушуючий вітер із швидкістю 5м/с і більше при вологості повітря 30%і менше, при цьому температура повітря + 25°С і вище. Влітку 2015 року днів з суховіями було 16 , переважно у серпні місяці. Під час суховіїв різко зростає випаровування з ґрунту, що призводить до посухи - тривалого періоду без опадів з високими температурами і низькою вологістю повітря і ґрунту, що згубно позначається на врожайності сільськогосподарських культур, спричиняє їх загибель. Суховії дмуть в літній період переважно зі сходу, південного сходу, півдня. Тривалі бездощові періоди та низька вологість повітря і ґрунту призводять до посух, внаслідок яких різко знижуються врожаї сільськогосподарських культур або ж вони повністю гинуть.

Ймовірність шквалистого вітру 15 м\с і більше на нашій території можлива з відсотковою різницею. Найімовірніше - 50%(травень і вересень), 35% - 45%у літні місяці ( Додаток Г, таблиця 1.1). Шквали - це різке короткочасне (хвилини і десятки хвилин) посилення вітру, іноді до 30 - 40 м/с зі зміною його напрямку, найчастіше це явище спостерігається під час грози. Шквалистий вітер на території Глухівщини спостерігається часто, а його швидкість буває в основному від 12 до 29 м/с. Так, шквалистий вітер спостерігався 29 травня 2016 року.

Взимку можливі такі несприятливі явища, як сильні снігопади. Останнього разу такий снігопад спостерігався 23- 26 березня 2013 ріку, коли висота снігового покриву сягала більше 1 метра. А ось 19 січня 2006 року в результаті снігової хуртовини за добу випала місячна норма опадів(Додаток Д, фото1.3)

У зимовий період на Глухівщині спостерігаються і сильні морози, що сягають - 25 °С і нижче. Так сильні морози в останнє були в січні - лютому 2014 року (Додаток Е).

Небезпечна ситуація на території країни в зв'язку з ожеледями в основному пов'язана з приходом південних циклонів. Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману найчастіше при температурі повітря трохи нижче 0°С. Сильна ожеледь може виникати з листопада до березня місяця, а найбільша її вірогідність припадає на грудень -- січень. Товщина обмерзань сягає 35 мм і більше. Сильна ожеледь продовжується близько 12 годин, іноді до 2 діб.

Туман -- атмосферне явище, що полягає в накопиченні продуктів конденсації, завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води. Сильні тумани спостерігаються в основному в холодну половину року. Тумани бувають близько 30 днів на рік, а сильні - 10-20 днів протягом року.

Якщо охарактеризовувати стихійні явища які спостерігалися на території м. Глухова за певний час , візьмемо 2015рік, то можемо спостерігати, що шквальний вітер найбільше спостерігався у квітні та березні. Найбільше туманів було у січні, лютому і листопаді, гроз - 6 разів у липні. А зливовий дощ - був у травні 2015 року.

Аналіз прояву різних метеорологічних явищ у місті Глухові дає змогу у подальшому характеризувати зміни клімату.

Висновки до розділу 1

На основі вивчення різноманітних літературних джерел було встановлено визначення поняття «клімат» та «погода», з'ясовано основні показники, такі як температура, атмосферний тиск, вітер, вологість повітря, хмарність, атмосферні опади.

Зміни в кліматі - це довготривалий процес, тому за короткий період (навіть одного покоління) неможливо визначити всі тенденції цих змін. Прогнозуються як позитивні, так і негативні сторони зміни режиму температури та інших показників (опади, вологість, тривалість сезонів року та біокліматичні показники), які визначають кліматичні умови життєдіяльності нашого регіону.

Місто Глухів розміщений у помірному кліматичному поясі. Клімат Глухова помірно континентальний, зими помірно холодні. Опади розподіляються на території в різні роки та сезони нерівномірно. Найхарактернішими атмосферними явищами теплого періоду року є посухи, зливи, дощі, роса, суховії, град тощо. У холодний період року найбільше спостерігаються такі атмосферні явища, як мокрий сніг, іній, туман, ожеледиця, ожеледь, заметіль, дощ тощо. Останнім часом спостерігаються прохолодна малосніжна зима і тепле, часто жарке, літо з різною кількістю опадів, що спричиняє посухи,торф'яні пожежі і малий запас вологи в ґрунті.

Вивчення метеорологічних елементів, особливо температурного режиму у місті Глухові дає змогу у подальшому характеризувати зміни клімату, оскільки встановлений такий хід атмосферних явищ не є звичним, і відрізняється від середніх багаторічних даних.



РОЗДІЛ ІІ. ВИВЧЕННЯ КЛІМАТУ ГЛУХІВСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Аналіз метеорологічних даних по місту Глухову за період з 1946 по 2016 рік

Територія міста Глухова розташована на межі лісостепової зони та зони мішаних лісів. Вона хоч і є найбільш придатною для проживання людей, однак відзначається значною мінливістю погоди. Аналізуючи данні метеорологічних спостережень за 2015 - 2016 роки ( Додаток Ж), можемо сказати, що середня температура літа становить 17, 6 - 18,3 °С, з абсолютним максимумом +39, 7°С у серпні та абсолютним мінімумом у червні 1,3°С. Пересічна температура січня становить -8,8°С, з абсолютним максимумом +3°С у січні та абсолютним мінімумом у січні - 25°С. Сніговий покрив нестабільний і його середня висота рідко перевищує 30 см. Так, у січні 2016 року спостерігалася максимальна висота снігового покриву 26 см, а у лютому сніговий покрив практично був відсутній. В кожному зимовому місяці спостерігаються дні з відлигами, найбільше у грудні - 24 дні. Нестабільне коливання температурного режиму спостерігається у березні (мах + 11°С , а міn - 9, 7°С), це призводить до раннього настання періоду вегетації, коли стовпчики термометра показують 3 дні на поділці +5°С. Так, у березні 2016 року вегетаційний період почався 10 березня , а сокорух у березі 12 березня. Кількість опадів за 2015 рік в середньому 83, 35 мл. Хоча вони вкрай нерівномірні, наприклад у серпні 3,2 мл, а у липні 38, 6мл, а в травні - 131,5 мл.

При аналізі середньої річної температури повітря по місту Глухову чітко простежується деяке потепління клімату. Найбільш помітно підвищення температури вище норми (+6 °С) в 1990 - 2016 роках. У порівнянні з нормою середня річна температура зросла в середньому на 1,32 -2,17°С. Поступово підвищується температура літніх місяців, в багаторічному розрізі стали прохолоднішими листопад і грудень. Зростання середньої річної температури приземного шару повітря призвело до зменшення суворості зими, частих відлиг і збільшення кількості спекотних днів. Підвищення температури повітря впродовж останніх десятиріч призвело також до зростання середньої річної температури води від 0,1 до 0,6 ?С. Таким чином можна зазначити, що сучасний клімат Глухівщини стає більш теплим. Це супроводжується також деяким зменшенням кількості опадів в холодний період. У період 1950 - 1970 років сніговий покрив був постійний, починаючи від грудня і закінчуючи березнем в середньому висота становила 25-29см, з мінімумом 3 -12см і максимумом 90 см, хоча і відлиги були для цих місяців характерними. Починаючи з 1975 - 1990 років кількість снігового покриву значно зменшилася в зимові місяці. В середньому висота склала9 -26 см, з мінімумом 1-10см і максимумом 68 см. Відлиги були для цих місяців також характерними,подекуди в грудні місяці сніг час від часу танув. Аналізуючи сніговий покрив останніх 20 років, можемо стверджувати, що він став значно меншим. Так, зимові місяці можуть повністю бути без снігу, хоча кількість відлиг практично не змінилася. Для більшості зимових місяців 2000 - 2016 років сніговий покрив становив у середньому 5-13 см, з мінімумом 1см і максимумом 19 см. В останні 2 роки сніг взимку був взагалі відсутнім.

Режим зволоження знаходиться в межах кліматологічної норми. Вологий були періоди 1966- 1970 і 1978-1987 рр., коли кількість опадів досягала 120%. від норми(Додаток М). У період максимального потепління клімату на Глухівщині (останнє десятиліття) спостерігається нерівномірність опадів по сезонах. Наприклад, у травні 2015 року спостерігалося таке метеорологічне явище, коли за місяць випало 131, 5 мл, тоді як у літні місяці - від 3,2мл до 33мл.Аналогічне явище спостерігалося і влітку - 119, 8 мл - у червні та 113, 0 -у липні 2016 року. Протягом останніх двадцяти років просторовий розподіл опадів, а відповідно і режим зволоження на Глухівщині, змінився. Кількість опадів зросла в усі сезони (крім зимового), але найбільш суттєво - у перехідні (навесні та восени). Зимовий сезон характеризується певним зменшенням кількості опадів, особливо значним впродовж лютого місяця. Вказані зміни є однією з причин зменшення величини волого запасів впродовж зимового сезону та, відповідно, зменшення об'єму весняного водопілля на річках регіону в останні десятиріччя.

Внаслідок змін температурного режиму відбулися значні зрушення дат переходу температури повітря через 0°С навесні в останні 20 років, практично що року початок вегетації відбувається в середині березня. Винятком став2003рік , коли вегетація почалася 12 квітня(Додаток Н). Хоча і в 1980 році початок вегетації розпочався на 10 днів пізніше багаторічного підрахунку. У той же час дати початку сокоруху рослин теж змінилися , що свідчить про більш ранні строки періоду переходу через 0°С і 5°С навесні. У 1950 - 1960 роках сокорух починався не раніше 10 чисел квітня, а в останні 20 років,крім 2003 р. початок сокоруху берези починається у 10 -20 числах березня, що можливо пов'язано з промерзанням ґрунту (Додаток О).

Отже, проаналізувавши дані спостережень метеорологічної служби в місті Глухові можемо визначити зміни режиму температури та інших показників. За останні 20 років підвищилася середньорічна температура повітря, тривалість залягання стійкого снігового покриву, змінилися тривалість сезонів і характер перезимівлі зимуючих культур, поступово зростає тепло забезпечення вегетаційного періоду, збільшилася кількість і інтенсивність несприятливих метеорологічних явищ. Це - сильні вітри, шквали, смерчі, зливи, град, сильні та тривалі дощі, снігопади, сильні хуртовини, налипання мокрого снігу, ожеледь, туман, сильна спека, сильний мороз, надзвичайна пожежна небезпека.



2.3 Аналіз наслідків зміни клімату та їхнього впливу на флору та фауну України на прикладі Глухівського району

На земній кулі зміна клімату не скрізь однакова і має свої регіональні особливості. Процес пристосування нових рослин до нових умов зростання називається акліматизацією, а запозичення нових рослин із інших районів для культивування в нових місцях - інтродукцією. Розвиток сучасного рослинництва неможливий без залучення нових видів, форм і сортів рослин із інших географічних районів або створення нових сортів шляхом селекції. Для успіху інтродукції рослин в Україні не менше значення, ніж вологість клімату мають умови холодних місяців року і особливо режим температури повітря взимку. Різке і часте коливання температури, чергування морозів і відлиг не менш згубно впливає на рослини, ніж тривала і сильна посуха влітку [5]. На сучасному етапі розвитку аграрного виробництва, перед аграрною наукою і виробництвом, вченими-селекціонерами, генетиками, біологами, землеробами, технологами виробництва та іншим постала надзвичайно важлива проблема -- вивести нові сорти і гібриди культур і породи тварин, які б відповідали викликам природних процесів, зумовлених глобальним потенціалом, тобто були б адаптованими до цих умов та нових технологій для їх вирощування.

Велику небезпеку для сільськогосподарського виробництва становить підвищення температури повітря до рівня, що перевищує оптимальне і припустиме максимальне значення (вище +25°С), за якою коренева система рослин не в змозі компенсувати і відшкодувати витрату вологи на транспірацію листковою поверхнею. За прогнозами вчених, значна частина території, де тепер розташовані "зернові" зони, може постраждати від глобального підвищення температури. Передбачається, що в цих регіонах скоротиться період розвитку зернових культур і знизяться їхні врожаї. Перспектива розвитку зернового господарства і кормовиробництва значною мірою пов'язана з виведенням нових сортів зернових і кормових культур. Для районів Полісся і Лісостепу необхідні скоростиглі сорти зернових, стійкі до холоду, вилягання, хвороб, внутрішньо стеблових шкідників, проростання зерна на рослині, підвищеної кислотності ґрунту. Для лісостепової та степової зони необхідні середньостиглі, середньопізні та швидкостиглі сорти з високою якістю зерна, стійкі до посухи, хвороб, шкідників, вилягання та типу ґрунту. Асортимент сортів зернових культур значною мірою визначають набір технологій їх вирощування і відповідно об'єми застосування добрив, пестицидів та ретардантів[8] .

Вже сьогодні на всій території Глухівщини дати настання фенологічних фаз, порівняно із минулим, змінилися на більш ранні строки. Зокрема, для пшениці озимої відбулося зменшення появи сходів від трьох днів до семи. На 3-4 тижні раніше настають фенофази розвитку пшениці у весняний період. Змінилася і тривалість між фазних періодів.

Зміна клімату умов вже призвела до суттєвої зміни умов вирощування овочевих культур ( баклажанів, перців,кавунів),які за останні 50 - 60 років значно просунулися на північ, опинившись у нинішній території Глухівщини. Через значне підвищення температури та нерівномірність опадів у літній період спостерігаємо погіршення умов зростання сприятливих для вирощування овочів - картоплі, капусти й огірків, в результаті збільшення території недостатнього зволоження та високої температури ґрунту. Але є і позитивні сторони - останні роки потепління дали змогу акліматизуватись кісточковим деревам (персик, абрикос), адаптуватись до холодних зим південному винограду, волоському горіху. Паралельно відбувається помітна зміна ареалів видів рослин, поява і швидке розселення інвазійних видів. А серед них є безліч видів рослин, які спричинюють алергію, хвороби (борщівник Сосновського, амброзія полинолиста тощо). З'являються аномалії у розвитку рослин у зв'язку з спекотним літом, коли дворічні рослини ( морква, редис) утворюють насіння на першому році розвитку, а у картоплі утворюються специфічні стробіли з дрібними бульбами. Для нормального розвитку рослин надмірне зволоження теж погано, крім того у рослини може загнивати підземна частина. Надмірне зволоження і зниження температури не дає можливості розвиватися рослині і її насіння має менш якісну часку поживної речовини. В результаті у рослин знижується врожайність, наприклад, пшениця у 2016 році.

Погіршується стан водно-болотних екосистем, різко зменшується їх біологічне різноманіття. При дії високих температур влітку відбувається осушення ґрунту і швидка трансформація осокових боліт у торф'янисті луки, а у лісових екосистемах - збільшення у складі флори південних теплолюбних, світлолюбних та узлісних видів. Деякі з яких негативно впливають на екосистему та на здоров'я людей, наприклад амброзія. У ботаніко-географічному плані очікується проникнення у ліси низки середньоєвропейських теплолюбних видів - різновидів акації, гледичії тощо.

У видовому складі фауни також спостерігаються зміни: зафіксована поява південних степових видів, таких як нетопир середземноморський, канюк степовий, совка, білозубка мала, богомол, навіть в останні роки чути про появу степової гадюки. Зміна кліматичних умов сприяє тому, що вужі і гадюки почали масово з'являтися в нашому регіоні, Підвищення температури повітря як влітку, так і взимку, створює сприятливі умови для розмноження і росту плазунів. З павуків з'явився тарантул. Цей павук вже не перший раз і не перший рік зустрічається в наших краях. Мабуть, знайдений павук зимував тут, тобто він вже адаптувався до місцевого клімату( Додаток Р,С ).

Також можливе скорочення кількості видів фауни, притаманні лісовій зоні Європи (рись, глухар, бородата сова, косуля), зменшення чисельності водоплавних птахів, таких як крижень, лиска у заплавних луках - стійке зниження чисельності чайки, коловоднику звичайного. На осушених торфовищах та луках зменшення видового різноманіття може досягнути до 70%.



2.3 Спостереження за поведінкою тварин та станом рослин щодо прогнозу погоди на Глухівщині

Наші пращури багато десятків років, а то й століть збирали спостереження за рослинним і тваринним світом, внаслідок чого виникли різноманітні прикмети та приказки, які допомагають у передбаченні погодних умов.

На даний час існують тисячі різноманітних прикмет, за якими багато людей можуть передбачити певну зміну погоди. Звісно, з деяких прикмет існують і виключення, але це не означає, що вони є повністю неправдивими, адже за багато століть змінилася наша планета, змінилися екологічні, кліматичні умови існування як рослинного, так і тваринного світів. У наш час суспільство створило багато новітніх технологій, які допомагають людині як в роботі та у відпочинку, так і у визначенні погоди. Було винайдено багато різноманітних приладів, були запущені радіозонди, які допомагають метеорологам у визначенні погодних умов на той чи інший час.

Але залишається цікавим питання - чи можуть народні прикмети в наш час бути достовірними, чи можна, не дивлячись прогноз погоди по телебаченню, повністю передбачити погодні умови на наступний день?Мета нашого дослідження полягала у порівнянні стану рослин і тварин в реальному житті з поведінкою та станом, описаними в різноманітній літературі. Дослідження проводилися протягом трьох сезонів - осінній, зимовий і весняний. За даними цих спостережень була проведена математична обробка даних, в яких враховувався відсоток тих тварин і рослин, поведінка яких співпала з описаною в літературі, і відсоток тих тварин і рослин, поведінка яких відрізняється від поданої в літературі.

Для прогнозування погодних умов за станом рослин і поведінкою тварин в осінній період 2015 року було обрано 12 представників тваринного і 7 представників рослинного світу (Додаток табл. 2.1 ). Поведінка відповідно до зміни погодних умов в реальному житті не співпала з поведінкою описаною в літературних джерелах у 5 представників. Отже, потрібно вирахувати, який це відсоток від загальної кількості досліджуваних об'єктів. Для цього було використано математичну обробку даних:

19 об'єктів - 100

5 об'єктів - Х

Х = 5 * 100 % / 19 = 26,3%

Далі був підрахований відсоток тих об'єктів, поведінка яких співпала з даними поданими в літературі:100 % - 27,8% = 73,7%.

Схематично це можна зобразити у вигляді діаграми (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1 Загальний прогноз за осінній період

Отже, з даних обчислень можна побачити, що поведінка тварин та стан рослин в реальному житті не завжди відповідає тій, яка подана в літературних джерелах. Але натомість відсоток не співпадінь є невеликим і можна зазначити, що живі барометри є гарними прогнозистами погоди.

Далі було визначено, хто є кращим прогнозистом погоди - тварини чи рослини. Для цього було також складено пропорцію. Оскільки в дослідженні було задіяно 12 видів тварин, їх поведінка в реальному житті з поведінкою описаною в літературі не співпала у 5 представників, отже:

12 тварин - 100 %

5 тварин - Х %

Х = 5 * 100 / 12 = 42 %

Отже, у 42 % тварин реальна поведінка на зміну погоди не співпадає з описаною в літературних джерелах і у 58 % - співпадає (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2 Прогноз за поведінкою тварин в осінній період

У дослідженні також було задіяно 7 видів рослин, їх поведінка в реальному житті з поведінкою описаною в літературі не співпала у 1 представника, отже:

7 рослин - 100 %

1рослина - Х %

Х = 100 * 1 / 7 = 14,3 %

Отже, у 14,3 % рослин реальна поведінка на зміну погоди не співпадає з описаною в літературних джерелах, і у 85,7 % - співпадає (див. рис. 2.3).

Можна зробити висновок, що рослини є більш точними прогнозистами погоди, ніж тварини, але роль тварин не варто недооцінювати.

Рис. 2.3 Прогноз за станом рослин в осінній період



Для прогнозування погодних умов за станом рослин і поведінкою тварин в зимовий період 2016 року було обрано 11 представників тваринного і 1 представник рослинного світу. Згідно таблиці в нашому дослідженні було задіяна 12 об'єктів (11 тварин та 1 рослина). Поведінка відповідно до зміни погодних умов в реальному житті не співпала з поведінкою описаною в літературних джерелах у 8 представників. Отже, потрібно вирахувати, який це відсоток від загальної кількості досліджуваних об'єктів. Для цього було використано математичну обробку даних:

12 об'єктів - 100 %

8 об'єктів - Х %

Х = 8 * 100 % / 12 = 66,7%

Далі був підрахований відсоток тих об'єктів, поведінка яких співпала з даними поданими в літературі:100 % - 66,7% = 33,3%

Схематично це можна зобразити у вигляді діаграми (див. рис. 2.4).

Рис. 2.4 Загальний прогноз за зимовий період

Отже, з даних обчислень можна побачити, що поведінка тварин та стан рослин в реальному житті не завжди відповідає тій, яка подана в літературних джерелах. Відсоток не співпадінь значно відрізняється від даних за осінній період.

Далі було визначено, хто є кращим прогнозистом погоди - тварини чи рослини. Для цього було також складено пропорцію. Оскільки в дослідженні було задіяне 11 видів тварин, їх поведінка в реальному житті з поведінкою описаною в літературі не співпала у 7 представників, отже:

11 тварин - 100 %

7 тварин - Х %

Х = 7 * 100 / 11 = 63,6 %

Отже, у 63,6 % тварин реальна поведінка на зміну погоди не співпадає з описаною в літературних джерелах і у 36,3 % - співпадає (див. рис. 2.5).

Рис. 2.5 Прогноз за поведінкою тварин у зимовий період

У дослідженні також було задіяне 1 вид рослин, їх поведінка в реальному житті з поведінкою описаною в літературі не співпала у 1 представника, отже:

1 рослин - 100 %

1рослина - Х %

Х = 100 * 1 / 1 = 100 %

Отже, у 100 % рослин реальна поведінка на зміну погоди не співпадає з описаною в літературних джерелах, і у 0 % - співпадає (див. рис. 2.6).

Рис. 2.6 Прогноз за станом рослин у зимовий період



Можна зробити висновок, що в зимовий період тварини є більш точними прогнозистами погоди, ніж рослини. Хоча й представники тваринного світу не були достатньо точними.

Для прогнозування погодних умов за станом рослин і поведінкою тварин у весняний період 2016 року було обрано 12 представників тваринного і 15 представник рослинного світу. Згідно таблиці в нашому дослідженні було задіяне 27 об'єктів (12 тварин та 15 рослин). Поведінка відповідно до зміни погодних умов в реальному житті не співпала з поведінкою описаною в літературних джерелах у 8 представників. Отже, потрібно вирахувати, який це відсоток від загальної кількості досліджуваних об'єктів. Для цього було використано математичну обробку даних:

27 об'єктів - 100 %

8 об'єктів - Х %

Х = 8 * 100 % / 27 = 29,6%

Далі був підрахований відсоток тих об'єктів, поведінка яких співпала з даними поданими в літературі:100 % - 29,6% = 70,4% Схематично це можна зобразити у вигляді діаграми (див. рис. 2.7).

Рис. 2.7 Загальний прогноз за весняний період

Отже, з даних обчислень можна побачити, що поведінка тварин та стан рослин в реальному житті не завжди відповідає тій, яка подана в літературних джерелах.

Далі було визначено, хто є кращим прогнозистом погоди - тварини чи рослини. Для цього було також складено пропорцію. Оскільки в дослідженні було задіяно 12 видів тварин, їх поведінка в реальному житті з поведінкою, описаною в літературі, не співпала у 5 представників, отже:

12 тварин - 100 %

5 тварин - Х %

Х = 5 * 100 / 12 = 41,6 %

Отже, у 41,6 % тварин реальна поведінка на зміну погоди не співпадає з описаною в літературних джерелах і у 58,4 % - співпадає (див. рис. 2.8).

Рис. 2.8 Прогноз за тваринами у весняний період

У дослідженні також було задіяно 15 видів рослин, їх поведінка в реальному житті з поведінкою описаною в літературі не співпала у 4 представників, отже:

15 рослин - 100 %

4 рослини - Х %

Х = 100 * 4 / 15 = 26,6 %

Отже, у 26,6 % рослин реальна поведінка на зміну погоди не співпадає зо писаною в літературних джерелах, і у 73,4 % - співпадає (див. рис. 2.9).



Рис. 2.9 Прогноз за станом рослин у весняний період

Можна зробити висновок, що у весняний період рослини є більш точними прогнозистами погоди, ніж тварини. Не зважаючи на деяку неточність у передбаченні погодних умов представниками рослинного і тваринного світу, можна сказати, що все ж таки вони є гарними прогнозистами, адже не кожна метеорологічна станція зможе так гарно і точно передбачити прогноз. Отже, можна зробити висновок, що як за станом рослин так і за поведінкою тварин успішно можна передбачити погодні умови.

Висновки до розділу 2

Дані спостережень метеорологічної мережі в місті Глухові свідчать про те, що регіональна зміна клімату, особливо підвищення температури, вже вплинуло на ряд метеорологічних характеристик в регіоні. Підвищилася середньорічна температура повітря, тривалість залягання стійкого снігового покриву, змінилися тривалість сезонів і характер перезимівлі зимуючих культур, поступово зростає тепло забезпечення вегетаційного періоду, збільшилася кількість і інтенсивність несприятливих метеорологічних явищ, непостійність опадів.

Кінець 80-х років XX ст. - 2000-х років XXІ ст. характеризується новим інтенсивним збільшенням температури з "рекордними" значеннями взимку в останні десятиліття Результати вивчення погодних умов проказали, що середня річна температура повітря на території м. Глухова продовжує зростати і збільшилася на 1,32 -2,17°С з 1990 до 2016рр.При цьому більш зростає максимальна, ніж мінімальна температура повітря. Найбільший ріст температури спостерігається влітку. Прогнозовані зміни багаторічних середніх місячних та річних сум опадів незначні - опади вкрай нерівномірні. Збільшилася кількість та інтенсивність екстремальних погодних явищ, зокрема, зросла кількість днів з сильними та дуже сильними опадами чи посухами, знизився рівень і тривалість залягання снігового покриву в зимовий період або і взагалі він відсутній, збільшилася кількість відлиг в зимовий період. Знизилося промерзання ґрунту в зимовий період, що привело до зміни початку вегетації та сокоруху на декаду раніше, ніж в роки минулого століття. В минулому столітті зими були дуже сніжними і холодними, а літо жарким і вологим, останнім часом спостерігається прохолодна малосніжна зима і тепле, часто жарке, літо з різною кількістю опадів. що спричиняє посухи і малий запас вологи в ґрунті. Відхилення значень від середньої багаторічної норми свідчить про зміну циркуляції атмосфери. Такі зміни клімату можуть призвести до зменшення біологічного різноманіття видів притаманних зоні мішаних лісів та лісостеповій зоні, а збільшення видів рослин і тварин степової зони.

Метою наступного дослідження було порівняти стан рослин і поведінку тварин в реальному житті з поведінкою та станом, описаними в різноманітній літературі. Вчені називають зараз близько 600 видів тварин і 400 видів рослин, які можуть виступати як барометри, індикатори вологості і температури, провісники штормів, бур або хорошої безхмарної погоди. Дослідження проводилося в три періоди - осінній, зимовий та весняний. Для дослідження було вибрано ті види тварин та види рослин, які зустрічаються в нашій місцевості, і за якими можна визначити погодні умови.

Були проведені розрахунки, які допомогли визначити, чи дійсно природні передвісники погоди є ефективними.

З даних обчислень можна побачити, що поведінка тварин та стан рослин в реальному житті не завжди відповідає тій, яка подана в літературних джерелах.

Але натомість відсоток неспівпадінь є набагато менший і можна сказати, що живі барометри є гарними прогнозистами погоди.



ВИСНОВКИ

Дослідження вчених щодо кліматичних змін на Поліссі та Лісостепу вказує на зростання середньої річної температури повітря, пом'якшення зими, збільшення повторюваності сильних дощів і злив, триваліше затоплення річкових заплав, значну інтенсивність сильних снігопадів, часткове збільшення швидкості вітру.

Першим завданням нашої роботи було дослідження кліматичних умов міста Глухова. Глухів належить до числа регіонів України, де зміни клімату, що відбуваються, є відчутними. Стало помітно, що тривалість зимових періодів значно скоротилась, а самі зими стали менш холодними. Почастішали посухи. В кінці минулого і на початку нинішнього сторіччя також почастішали прояви й інших природних стихій -- суховіїв, злив, обледеніть, повеней, затоплень та підтоплення тощо, які тією чи іншою мірою пов'язують зі змінами клімату. Ознаками зміни клімату на Глухівщині є загальна тенденція до підвищення середньорічної температури на1,32°С -2,17 °С.Опади вкрай нерівномірні, їх кількість істотно не змінилась, але має тенденцію до збільшення у певних місяцях. По місту Глухову потепління клімату чітко простежується з 1990 до 2015 рр. і найбільш помітно в зимові місяці. Зростання середньої річної температури приземного шару повітря призвело до зменшення суворості зими і збільшення кількості днів з надзвичайною пожежною небезпекою у теплий період. Останнє десятиліття сніговий покрив в зимовий період незначний або і взагалі відсутній, збільшилася кількість відлиг в зимовий період. Знизилося промерзання ґрунту, що привело до зміни початку вегетації та сокоруху на декаду раніше , ніж в роки минулого століття.

Наступним завданням нашої роботи було спостереження за станом рослин і поведінкою тварин, які можуть передбачити зміни погодних умов. Спостереження проводилося в осінній, зимовий та весняний періоди. На основі отриманих даних можна зробити висновок, що рослини є кращими прогнозистами погоди, ніж тварини, але і роль тварин в цьому процесі не треба недооцінювати, адже наприклад в зимові періоди за рослинами спостерігати більш складно в результаті їх певних особливостей, і частіше за все це спостереження не принесе результату, на відміну від представників тваринного світу.

Отже, своїми дослідженнями ми довели особливості зміни клімату в м. Глухові Сумської області. Системна робота в цьому напрямку може слугувати в майбутньому прогнозуванню можливих ситуацій, пов'язаних з атмосферними явищами у регіоні і використана для інформування громадськості щодо адаптації до кліматичних змін. Вивчення впливу кліматичних умов на зміну та розвиток видового різноманіття видів рослин і тварин на території м. Глухова дасть змогу попередити небезпеку для агроекосистем. Внаслідок зменшення чи збільшення зливового характеру опадів можна спрогнозувати підвищення інтенсивності і площі прояву водно-ерозійних процесів, що суттєво негативно вплине на валові збори зерна та якість продукції, родючість ґрунтів, водний режим та екологічний стан агроландшафтів, а також перешкодить ефективному накопиченню вологи у ґрунтах.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Дідух Я.П. Екологічні аспекти глобальних змін клімату:причини, наслідки, дія /Я.П. Дідух. Вісник Національної академії наук України//: загальнонаук. та громадсько-політичний журнал. - 2009. - № 2. - С. 34-44.

2. Клімат України / за ред. В.М. Ліпинського, В.Д. Дячука, Б.М. Бабиченка// - К. : Вид-во Раєвського, 2003. - 345 с.

3. Лисиченко Г. В. Моніторинг і методи вимірювання параметрів навколишнього середовища /Лисиченко Г. В. та ін// : монографія. - К. :НАУ, 2009. - 312 с

4. МархалюкН.П. Методичні рекомендації щодо підготовки і написання науково-дослідницької роботи з гідрології, кліматології та метеорології в системі Малої академії наук України [Навч. посібник] / Н.П. Мархалюк// - Харків, 2014. - 41 с.

5. Маринич. О. М Фізична географія України. /О. М. Маринич, М. Г. Шищенко // : Підручник, Київ: Знання, 2003. - С. 89 - 115

6. Проценко Г.Д. Метеорологія та кліматологія [Навч. посібник]/ Г.Д. Проценко// - К.: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2007. - 264 с.

7. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України./ Руденко В.П. // - К.: ВД «К.-М. Академія» - Чернівці: Зелена Буковина, 1999.

8. Стихійні метеорологічні явища на території України за останнє двадцятиріччя (1986-2005) / за ред. В.М. Ліпинського, В.І. Осадчого, В.М. Бабиченка// - К.: Вид-во "Ніка-Центр", 2006. - 312 с.



ДОДАТОК А

Природні кліматичні зони

Природні явища України



ДОДАТОК Б

Метеорологічні показники даних за 2015 - 2016 рік

1. Опади 2015 рік

Січень 33,8мл

Лютий 24,9мл

Березень 36,8мл

Квітень 23,2мл

Травень131,5

Червень 33,0мл

Липень 38,8мл

Серпень 3,2мл

Вересень 35, 8мл

Жовтень 10,5мл

Листопад 99,7мл

Гудень 29,1мл

2. Опади 2016 рік

ічень62,8 мл

Лютий 50,0мл

Березень 49,4мл

Квітень 60,5мл

Травень 86,4мл

Червень 119,8мл

Липень113,0мл

Серпень 48,3мл

Вересень 3,4мл

Жовтень 44,4мл

Листопад……мл

Грудень……мл

По м. Глухову норма В теплу пору - 402мл, а у холодну 198мл. Всього 600мл - стала величина

3.Температура 2015 рік

Січень -2,8°С,

Лютий-2,7 °С

Березень2,9 °С

Квітень7,9 °С

Травень15,1 °С

Червень18,4С

Липень 19,6°С

Серпень19,8 °С

Вересень16,5 °С

Жовтень4,4 °С

Листопад2,7 °С

Грудень0,6 °С

Червень Липень Серпень

Max34,0°С, 35,9°С, 39,7°С

Min1,3°С, 3,4°С, 1.4°С,Середня 17,2 °С, 18,3°С, 17,5°С

4.Температура 2016 рік

Січень -,8,8°С

Лютий0,3 °С

Березень2,2 °С

Квітень10,1°С

Травень14,5°С

Червень18,4 °С

Липень20,8 °С

Серпень 19,5 °С

Вересень12,5 °С

Жовтень5,5 °С

Листопад….°С

Грудень …… °С

Січень Лютий Березень

Max +3°С, +9°С, +11°С,

Min -25°С, -7°С, - 9,7°С,

Середня-8,8 °С, 0,3°С, 2,2 °С,

Відлиги І Д ІІ Д ІІІ Д

Грудень 9 8 7

Січень 0 3 4

Лютий 8 8 9

Березень 08. 03. - відновлення вегетації

12.03. - сокорух

Припинення вегетації 14 листопада.

Размещено на Allbest.ur

...