Екологічна безпека

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Екологія та безпека життєдіяльності»

Курсова робота

«Екологічна безпека»

Студентки

Кареліна Н.Ю.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика потенційних екологічних небезпек регіону та визначення факторів екологічного ризику

1.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

1.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру

Розділ 2. Прогнозування наслідків викиду (впливу) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (довгострокове прогнозування)

Розділ 3. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва

3.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об'єкту на локальному рівні

3.2 Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва регіону на основі аналізу балансу кисню

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

За останні десятиліття стан навколишнього природного середовища помітно погіршився, що призвело до стрімкої деградації усіх компонентів біосфери. Різкі зміни у стані довкілля можуть викликати різноманітні катаклізми і призводити до негативних наслідків.

Екологічні проблеми зумовлюють природні та антропогенні фактори. Найбільше екологічних проблем все-таки зумовлюють саме антропогенні фактори, до найбільш поширених відносять стрімке зростання кількості автотранспорту у містах, скиди шкідливих речовин у водне середовище, надмірне споживання природних ресурсів, що призводить до їх виснаження та зменшення.

Екологічна безпека дозволяє за допомогою розрахунків та прогнозувань визначати необхідні для вирішення в даний момент екологічні проблеми, а також їх мінімізацію або ліквідацію. Для цього проводиться аналіз проблеми та визначають оптимальні шляхи для її вирішення. В процесі підбору оптимального методу, а також прогнозу і обрахунків негативних впливів можуть застосовуватися математичне моделювання, графічне зображення проблеми та її наслідків (дерево проблем та дерево відмов), використання спеціальних формул для розрахунків.

Екологічна безпека є органічним складовим компонентом національної безпеки. Її зміст полягає у тому, щоб забезпечити прогресивний розвиток життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави через здійснення управління реальними або потенційними загрозами та небезпеками, які є наслідком функціонування антропогенних, природних та техногенних систем.

Метою виконання індивідуального завдання з дисципліни «Екологічна безпека» є опанування методики оцінки ризику екологічній безпеці регіонів, що постраждали внаслідок посиленого техногенного впливу.

Розділ 1. Характеристика потенційних екологічних небезпек регіону та визначення факторів екологічного ризику

1.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

екологічний хімічний транспорт промисловий

Дніпропетровська область -- область в Україні. Розташована у центральній частині країни.

Площа області становить 31,9 тис. кмІ (5,3 % площі території України, друга за територією в Україні після Одеської). Населення -- 3 300 309 осіб (на 01.06.2013 року -- 7,3 % населення держави -- друга за населенням в Україні після Донецької). Центр області і найбільше місто -- Дніпро. Інші великі міста: Кривий Ріг, Кам'янське, Нікополь, Павлоград.

Упродовж 2017 року, в Україні зареєстровано 166 надзвичайних ситуації (далі - НС), які відповідно до Національного класифікатора «Класифікатор надзвичайних ситуацій» ДК 019:2010 розподілилися на:

· техногенного характеру - 50;

· природного характеру - 107;

· соціального характеру - 9.

Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 172 особи (з них 29 дітей) та постраждало 892 особи (з них 417 дітей).

За масштабами надзвичайні ситуації, що виникли у 2017 році, розподілилися на:

· державного рівня - 2;

· регіонального рівня - 8;

· місцевого рівня - 69;

· об'єктового рівня - 87.

Порівняно з 2016 роком загальна кількість НС у 2017 році збільшилася на 11,4 %, при цьому кількість НС техногенного характеру зменшилася на 10,7 %, а кількість НС природного та соціального характеру збільшилася на 20,2 % та 125 % відповідно. Також, у 2017 році спостерігається зменшення кількості загиблих і постраждалих у НС - на 6 % та 50,6 % відповідно.

Збільшення кількості НС природного характеру сталося через зростання на 43 % частки НС, пов'язаних із особливо небезпечними інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин (африканська чума свиней), натомість на 13 % зменшилася кількість НС, пов'язаних із інфекційною захворюваністю та отруєнням людей. У 2017 році зафіксовано зростання кількості НС, пов'язаних із пожежами в природних екосистемах (більш ніж в 2,7 рази) та метеорологічних НС (на 17 %).

Таблиця 1.1. Кількість надзвичайних ситуацій природного характеру у Дніпропетровській області

Регіон України	Надзвичайні ситуації
	Природного характеру
	2016	2017
Дніпропетровська область	1	4

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру в Україні у 2017 році були:

· недотримання правил пожежної безпеки та ігнорування вимог правил дорожнього руху;

· порушення санітарно-гігієнічних норм та низький рівень контролю за виконанням протиепізоотичних та протиепідемічних заходів;

· застарілість (зношеність) основних фондів та аварійний стан значної частини мереж комунального господарства;

· аномальні прояви атмосферних процесів тощо.

Згідно рисунка 1.1. у Дніпропетровській області виникали надзвичайні ситуації природного характеру.

Притаманними надзвичайними ситуаціями природного характеру для цього регіону України є:

1. пожежі;

2. зсуви;

3. паводки.

Рисунок 1.1 - «Розподіл кількості НС, що виникли в регіонах України в 2017 році»

Отже, згідно вище наведених даних кількість надзвичайних ситуацій природного характеру у порівнянні з 2016 роком зросла.

1.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру

У 2017 році зареєстровано зменшення майже на 39 % кількості НС, пов'язаних із пожежами та вибухами. Серед інших НС техногенного характеру у 2017 році на 45,5 % збільшилася кількість НС унаслідок аварій на транспорті (16 НС у 2017 році проти 11 НС у 2016 році) та на 75 % - НС внаслідок аварій на системах життєзабезпечення (7 НС у 2017 році проти 4 НС у 2016 році).

Таблиця 1.2. Кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру у Дніпропетровській області

Регіон України	Надзвичайні ситуації
	Техногенного характеру
	2016	2017
Дніпропетровська область	6	0

Аналіз динаміки НС (рис. 1.2) показав, що в цілому, за винятком НС медико-біологічного характеру, кількість надзвичайних ситуацій має тенденцію до зниження, зокрема у 2017 році зареєстровано найменшу кількість загиблих у НС та найменшу кількість НС техногенного характеру за період спостережень 1997-2017 років.

Стала тенденція до зменшення кількості НС техногенного характеру спостерігається з 2000 року (з 276 НС до 50 НС у 2017 році), а зменшення кількості загиблих - з 2007 року (з 640 осіб до 172 - у 2016 році).

Рисунок 1.2 - «Динаміка виникнення надзвичайних ситуацій на території України»

Отже, у порівнянні з 2016 роком кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру у Дніпропетровській області у 2017 році зменшилась.

Розділ 2. Прогнозування наслідків викиду (впливу) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (довгострокове прогнозування)

Довгострокове прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті здійснюється на підставі спільного наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства екології та природних ресурсів №73/82/64/122 від 27 березня 2001 року «Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті».

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижче визначених умов та присвоїти ступінь хімічної небезпеки хімічно небезпечному об'єкту і населеному пункту.

Для проведення довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

1) загальна кількість НХР для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР «вільно»;

2) кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємкості для інших об'єктів. У цьому разі приймається розлив НХР «у піддон» або «вільно» залежно від умов зберігання НХР;

3) метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20°С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360°;

4) середня щільність населення для цієї місцевості;

5) площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ), яку визначають за формулою (2.1):

S_змxз = 3,14 Ч Г² (2.1);

6) площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), яку визначають за формулою (2.2):

S_пзхз = 0,11 Ч Г² (2.2);

7) ступінь заповнення ємкості (ємностей) приймається рівним 70 % від паспортного об'єму ємкості;

8) ємкості з НХР при аваріях руйнуються повністю;

9) при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів об'єм НХР приймається рівним 300 - 500 т);

10) заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

На хімічно небезпечному об'єкті, який розташований на відстані 12 км від населеного пункту, міститься 1 ємкість з 5 т формальдегіду. Навколо неї побудовано обвалування висотою 0,9 м. Населений пункт має ширину 5 км, площа населеного пункту становить 18 км², у ньому проживає 16 тис. осіб.

1. Для оперативного прогнозування приймаються такі метеорологічні умови: інверсія, швидкість вітру - 1 м/с, температура повітря +20 ⁰С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого

повітря приймається у колі 360°.

2. Для оперативного прогнозування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємкості. У нашому випадку це ємкість об'ємом 5 т.

3. Використовуючи відомості, наведені в таблиці 2.1, знаходимо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря, яка дорівнює 2,75 км.

Таблиця 2.1

4. З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 0,9 м (близько 1 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,1 (таблиця 2).

Таблиця 2.2. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі «у піддон»

5. Визначаємо глибину розповсюдження забрудненого повітря з урахуванням коефіцієнта зменшення:

Г = 2,75 ч 2,1 = 1,3 км

6. Визначаємо ширину зони прогнозованого хімічного забруднення, яка для умов інверсії становить:

Ш = 0,3ЧГ^0,6 = 0,3 Ч (1,3)^0,6 км = 0,35 км

7. Площу зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, визначаємо як добуток ширини зони прогнозованого хімічного забруднення на ширину населеного пункту:

S_пзхз ^НС = 0,35 км Ч 5 км = 1,75 км²

8. Визначаємо частку площі населеного пункту, яка опиниться у зоні прогнозованого хімічного забруднення. Оскільки площа населеного пункту складає 18 км², а площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить 10 км2, матимемо:

SЧ_пзхз ^НС = 1,75 км² Ч 100 % ч 18 км² = 9,72 %

9. Визначаємо кількість населення, яке опиниться у зоні прогнозованого хімічного забруднення. Виходячи з того, що у населеному пункті проживає 16 000 осіб, а частка площі населеного пункту, яка опиниться у зоні прогнозованого хімічного забруднення становить 9,72 %, матимемо:

N_нас = 16 000 осіб Ч 9,72 % ч 100 % = 1555 осіб

10. Виходячи з того, що структура втрат населення може розподілятися таким чином: легкі - до 25 %; середньої тяжкості - до 40 %; зі смертельними наслідками - до 35 %, визначаємо втрати населення для конкретного населеного пункту:

· легкі втрати = 1555 осіб Ч 25 % ч 100 % = 389 осіб;

· втрати середньої тяжкості = 1555 осіб Ч 40 % ч 100 % = 622 особи;

· втрати зі смертельними наслідками = 1555 осіб Ч 35 % ч 100 % = 544 особи.

11. Скориставшись формулою (3), визначаємо термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту:

t = (3),

де х - відстань від джерела забруднення до заданого об'єкта, км;

V - швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру (таблиця 3), км/год.

Зважаючи на те, що при швидкості вітру 1 м/с та за умов інверсії швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря складе 5 км/год (таблиця 3) матимемо:

t = х ч V = 12 км ч 5 км/год = 2,4 год

Таблиця 2.3. Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП)

12. Визначаємо зону можливого хімічного забруднення, виходячи з того, що для оперативного планування величина ф приймається рівною 360°.

Скориставшись формулою 2.1, матимемо:

S_змxз = 8,72 Ч 10 ^-3 Ч Г² Ч ц = 8,72 Ч 10 ^-3 Ч (1,3)² км Ч 360° = 0,00872 Ч 1,69 км² Ч 360° = 5,31 км²

13. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення, виходячи з того, що для оперативного планування коефіцієнт К, який залежить від вертикальної стійкості повітря, приймається рівним 0,081, а час N на який розраховується глибина ПЗХЗ, дорівнює 4 годинам. Скориставшись формулою 2.2, матимемо:

S_пзхз = К Ч Г² Ч N ^0,2 = 0,081Ч (1,3)² км Ч 4^0,2 год = 0,18 км²

14. Використовуючи відомості, наведені в таблиці 2.4, проводимо присвоєння ступеня хімічної небезпеки для хімічно небезпечного об'єкта та населеного пункту:

Таблиця 2.4. Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і хімічно небезпечних об'єктів (крім залізниць)

Ступінь хімічної небезпеки хімічно небезпечного об'єкта - ІІ, оскільки кількість населення, яке опиниться у зоні прогнозованого хімічного забруднення становить менше 3 тис осіб.

Ступінь хімічної небезпеки населеного пункту - ІV, оскільки частка території, що потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення при аварії на хімічно небезпечному об'єкті становить менше 10 %.

Розділ 3. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва

3.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об'єкту на локальному рівні

Система критеріїв оцінки екологічної безпеки промислового виробництва повинна охоплювати всі рівні його взаємодії з навколишнім середовищем - від локального до глобального. В аспекті регіонального аналізу промислового виробництва показники екологічної безпеки на глобальному та територіальному рівні можуть не розглядатися. Розгляд найнижчого територіального рівня екологічної безпеки - локального - необхідний, оскільки частина його показників повинна слугувати вихідними даними для аналізу екологічної безпеки промислового виробництва на регіональному рівні.

Система критеріїв оцінки повинна базуватися на існуючій нормативно- правовій і інформаційній базі. Локальний її рівень має бути орієнтований на оцінку екологічної безпеки окремих промислових об'єктів. Під промисловим об'єктом розуміють окремо розміщений промисловий майданчик підприємства або групу промислових підприємств, які розглядаються як єдине площинне джерело техногенної дії на навколишнє середовище.

Комплекс характеристик і показників екологічної безпеки промислового підприємства повинен забезпечувати наступне:

1) оцінку рівня безпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації (на екологічному, соціальному та еколого-економічному рівнях);

2) прогноз рівня безпеки в умовах модернізації підприємства або зміни його структури;

3) оцінку ресурсоспоживання підприємства;

4) оцінку імовірності аварій і небезпеки в аварійних умовах.

Безпека підприємства може бути описана такими групами показників:

1) фактичні і умовні, які характеризують шкідливий вплив підприємства (об'єми фактичних і умовних викидів і скидів забруднюючих речовин, вивезення відходів, рівнів шкідливих фізичних дій, розраховані і фактичні поля середніх і максимальних концентрацій шкідливих речовин в різних середовищах);

2) ресурсоспоживання і ресурсний баланс підприємства (потреба в кисні, водоспоживання виробництвом та споживання електроенергії);

3) характеристики території, на яку впливає підприємство (щільність населення, структура біоценозів, цінність території);

4) технічний стан підприємства;

5) комплексні показники, які характеризують екологічну безпеку підприємства;

6) еколого-економічні показники, які відображають кошторисний аспект екологічної безпеки.

Оцінка безпеки підприємства здійснюється на основі технічної документації підприємства (показники четвертої та частково другої груп);

екологічної документації підприємства (показники першої, частково другої,

третьої, п'ятої та шостої груп); фінансової документації підприємства (частина показників шостої групи); відомостей про район розташування підприємства (показники третьої групи); відповідних методик розрахунків комплексних екологічних і еколого-економічних показників (п'ята та шоста групи). Оцінку екологічної безпеки промислового об'єкту здійснюють за такими основними напрямками:

1) оцінка потенційної небезпеки промислового об'єкту в умовах нормальної експлуатації;

2) оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками;

3) оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій;

4) комплексна інтегральна оцінка екологічної небезпеки промислового об'єкту.

Вихідні дані (варіант 4):

Радіус СЗЗ підприємства r_сзз - 1000 м;

Об'єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу V - 14Ч10⁶ м³;

Площа підприємства S_п - 8Ч10³ м²;

Площа зони забруднення підприємства S_s - 16Ч10³ м²;

Назви речовин - забруднювачів (клас небезпечності), для атмофсфери - бутил хлористий (1), NO₂ (2), диетилкетон (3), NН₄ (4); ГДК_мр, мг/м³:

1. Бутил хлористий - 0,07;

2. NO₂ - 0,085;

3. диетилкетон - 0,5;

4. NН₄ - 0,2;

Фактична кількість забруднювача, що викидається в атмосферу М_і - 18,2 т/рік;

Гранично допустимий обсяг викидів забруднюючої речовини в атмосферу М_ГДВ - 13,0 т/рік;

Назви речовин - забруднювачів (клас небезпечності), для гідросфери - Al(2), NO₂ (3), хлорфеноли (4); ГДК, мг/дм³:

1. Al - 1,2;

2. NO₂ - 1,0;

3. Хлорфеноли - 0,0003;

Фактична кількість забруднювача, що скидається М_і - 1,03 т/рік;

Гранично допустимий обсяг скидів забруднюючої речовини М_ГДВ - 1,35 т/рік;

Площа зони озеленення підприємства Т_оз - 800 м²;

Щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства Р_п - 25 люд/га

Коефіцієнт цінності території в межах ареалу шкідливої дії підприємства (К_тер) - 7.

Для характеристики ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками використовують такі показники: показник перевищення нормативної зони забруднення; показник перевищення нормативного обсягу викидів шкідливих речовин у атмосферу; показник перевищення нормативного об'єму скидів шкідливих речовин у водойми; показник перевищення нормативного об'єму утворення відходів; показник перевищення нормативів фізичних впливів.

1) Показник перевищення нормативної зони забруднення (S):

S = (р (r_сзз + VS_п / р)² + Ss) / р (r_сзз + VS_п / р)² (3.1)

S = (3,14 (1000 + 14Ч10⁶ Ч 8Ч10³ / 3,14)² + 16Ч10³) / 3,14 (1000 + 14Ч10⁶ Ч 8Ч10³ / 3,14)² = 1,005Ч10³

2) Показник перевищення нормативного обсягу викидів шкідливих речовин в атмосферу (V_а):

V_а = ? (М^і/С^і_ГДК)^bi / ? (М^і_ГДВ/С^і_ГДК)^bi (3.2)

V_а = (18,2/0,07)^1,7 +(18,2/0,085)^1,3 + (18,2/0,5)^1,0 +(18,2/0,2)^0,9 / (13,0/0,07)^1,7 + (13,0/0,085)^1,3 + (13,0/0,5)^1,0 +(13,0/0,2)^0,9 = 1,75

3) Показник перевищення нормативного об'єму скидів шкідливих речовин у водойми (V_в):

V_в = ? (М^і/С^і_ГДК)^bi / ? (М^і_ГДВ/С^і_ГДК)^bi (3.2)

V_в = (1,03/1,2)^1,3 + (1,03/1,0)^1,0 + (1,03/0,0003)^0,9 / (1,35/1,2)^1,3 + (1,35/1,0)^1,0 + (1,35/0,0003)^0,9 = 0,78

4) Показник перевищення нормативного об'єму утворення відходів (V_від):

V_від = М^В _факт / М^В _норм (3.3)

5) Коефіцієнт озеленення території підприємства (К_оз):

К_оз = S_д / (Т_оз + S_д) (3.4)

К_оз = 3252,004Ч10¹⁸ / (800 + 3252,004Ч10¹⁸) = 0,8

Площа зони дії підприємства:

S_д = р (r_сзз + VS_п / р)² (3.5)

S_д = 3,14 (1000 + 14Ч10⁶ Ч 8Ч10³ / 3,14)² = 3252,004Ч10¹⁸ м²

6) Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії (К_люд):

К_люд = (Н_z + Р_п) / Н_z (3.6)

К_люд = (1 + 25) / 1 = 26

7) Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства (R_інт):

R_інт = К_оз Ч К_люд Ч К_тер Ч S Ч V_а Ч V_в Ч V_від Ч V_ф.в Ч К_н (3.7)

R_інт = 0,8 Ч 26 Ч 7 Ч 1005 Ч 1,75 Ч 0,78 Ч 1 Ч 400 = 79895088

Таблиця 3.1. Результати оцінки екологічної небезпеки підприємства

Показник перевищення	Коефіцієнт озеленення території підприємства Коз	Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії Клюд	Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства Rінт
Нормативної зони забруднення S	Нормативного обсягу викидів шкідливих речовин в атмосферу Vа	Нормативного об'єму скидів шкідливих речовин у водойми Vв
1,005Ч103 (1005)	1,75	0,78	0,8	26	79895088

Отже, інтегральний показник екологічної небезпеки є досить високим, що говорить про те, що підприємство може завдавати значної шкоди довкіллю і прилеглим територіям. Усі інші показники є не дуже високими і майже не наносять шкоди навколишньому природному середовищу.

3.2 Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва регіону на основі аналізу балансу кисню

Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного кисню тісно пов'язана з екологічною безпекою територій локального та регіонального рівнів. Її важливість і складність обумовлена як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в системі господарювання.

Згідно із загальною методикою розрахунку відновлення - споживання атмосферного кисню для визначення сальдо балансу відновлення -споживання атмосферного кисню необхідно встановити:

* загальний об'єм відновлення кисню на території, виходячи з

характеристик природних і штучних біогеоценозів;

* загальний об'єм споживання атмосферного кисню при викиді

забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами

забруднення;

* об'єм оптимального споживання кисню.

Вихідні дані (варіант 4):

Назва адміністративного району - Дніпропетровська область

Рілля - 49,8 тис. га

Пасовища - 8,1 тис. га

Ліси та інші лісовкриті площі - 10,7 тис. га

Водовкриті площі - 1,9 тис. га

Урбанізовані території - 5,0 тис. га

Сумарні об'єми викидів від стаціонарних джерел:

СО - 1,84 Ч 10³ т/рік

NО₂ - 0,56 Ч 10³ т/рік

SО₂ - 1,28 Ч 10³ т/рік

1) Об'єм відновлення атмосферного кисню на території:

П_в = ? Sⁱ_бгц Y (3.8)

П_в = (498Ч500) + (81Ч400) + (107Ч1000) + (19Ч100) + (50Ч80) = 15772 т/рік

2) Об'єм спожитого кисню:

П_с = (0,571 ЧV_со) + (0,696 Ч V_NО2) + (0,5 Ч V_SО2) (3.9)

П_с = (0,571 Ч1,84 Ч 10³) + (0,696 Ч 0,56 Ч 10³) + (0,5 Ч 1,28 Ч 10³) = 2080,4 т/рік

3) Баланс відтворення кисню:

П = 0,04 П_в - П_с (3.10)

П = 0,04 Ч (15772 - 2080,4) = 547,664 т/рік

Згідно отриманих у розрахунках даних, об'єм спожитого кисню є не дуже високим, а баланс відтворення кисню говорить про те, що ситуація знаходиться у межах норми і не несе прямої загрози довкіллю та здоров'ю населення прилеглих територій.

Висновки

Отже, Дніпропетровська область є важливим осередком мінерально-сировинної бази України. Кількість надзвичайних ситуацій природного характеру помітно збільшилась у порівнянні з 2016 роком, а кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру - навпаки, зменшилась.

Для Дніпропетровської області характерними надзвичайними ситуаціями природного характеру є:

1. Пожежі;

2. Зсуви;

3. Паводки.

Характерними НС техногенного характеру є аварії на підприємствах та пожежі.

У процесі проведення розрахунків було визначено, що ступінь хімічної небезпеки хімічно небезпечного об'єкта Дніпропетровської області - ІІ, оскільки кількість населення, яке опиниться у зоні прогнозованого хімічного забруднення становить менше 3 тис осіб.

Ступінь хімічної небезпеки населеного пункту - ІV, оскільки частка території, що потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення при аварії на хімічно небезпечному об'єкті становить менше 10 %.

Також, методом обчислення визначено, що інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства становить 79895088, що є досить великим показником і свідчить про те, що підприємство чинить негативний вплив на довкілля і може завдати шкоди здоров'ю населення прилеглих територій та відповідного регіону.

Для того, щоб запобігти НС та мінімізувати їх необхідно застосовувати наступні рекомендації у комплексі:

1. Дотриманні правил безпеки;

2. Вчасне звернення по відповідну допомогу у разі виникнення НС.

список використаних джерел

1. Екологія і організація природоохоронної діяльності: навчальний посібник. - К.: Національна академія управління, 2005 р. - 304 с.

2. Кучерявий В. П. Екологія/ В. П. Кучерявий. - Львів, 2001. - 499 с.

3. Мислива Т.М. Основи моніторингу довкілля / Т.М. Мислива, М.Й. Долгілевич. - Житомир: Вид-во ДВНЗ «Державний агроекологічний університет», 2007. - 376 с.

4. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля: Підручник/ М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н. М. Вознюк. - К.: Видавничий центр "Академія", 2006. - 360 с.

Размещено на allbest.ru

...