Вивчення та проведення екологічного моніторингу на території Снятинського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 33 сторінки, 6 рисунків, 4 таблиці, 3 посиланя на джерела. забруднюючий ґрунт екологія селен

Метою даної роботи було вивчення та проведення екологічного моніторингу на території Снятинського району.

Завданням даної роботи є:

1. Дослідження екологічного стану компонентів навколишнього середовища на території Снятинського району

2. Екологічний моніторинг Снятинського району

Об'єктом дослідження є: територія Снятинського району

Ключові слова: Снятинський район, територія дослідження, моніторинг, екологічний моніторинг, забруднення, антропогенний вплив, навколишнє середовище, об'єкти дослідження.



ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СНЯТИНСЬКОГО РАЙОНУ

1.1 Загальна характеристика Снятинського району

1.2 Природно - заповідний фонд Снятинського району

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГО - ТЕХНОГЕОХІМІЧНИХ КАРТ

2.1 Відбір проб грунту та створення бази даних

2.2 Розрахунок фонового показника забруднюючих речовин в грунтах Снятинського району

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА



ВСТУП

Івамно-Франкімвська омбласть (Івано-Франківщина, Прикарпаття, раніше Станіславщина) є одним із найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України. У сьогоднішніх територіальних межах, Івано-Франківська область (до 9 листопада 1962 року -- Станіславська область) була утворена 4 грудня 1939 року з 10 повітів Станіславського воєводства[1] (з винятком Жидачівського і Стрийського повітів). Обласний центр -- місто Івано-Франківськ (до 1962 року -- Станіслав). Область розміщена на південному заході України і межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. На крайньому півдні Івано-Франківщини впродовж 50 км границя області є державним кордоном України з Румунією. Межа із Закарпаттям, що проходить Карпатським хребтом, протягом століть, до 1945 року, теж була кордоном -- то з Угорщиною, то з Чехословаччиною.

Область поділена на 14 районів. У області нараховується 15 міст (в тому числі 6 обласного значення), 24 селищ міського типу, 804 населених пунктів, які об'єднані в 459 сільських рад. Територія області 13,9 тис. кмІ.



1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СНЯТИНСЬКОГО РАЙОНУ

1.1 Загальна характеристика Снятинського району

Івано-Франківська область розміщена на заході України, недалеко від географічного центру Європи. ЇЇ територія лежить у середніх широтах, помірному кліматичному поясі.

Межі Івано-Франківської області проходять дуже звивистою лінією, тому загальна довжина їх - близько 760 км. За конфігурацією територія Івано-Франківщини нагадує ромб, кожна із сторін якого межує з однією із сусідніх областей. На північному сході - з Тернопільською, а на південному сході по Білому Черемошу і власне по Черемошу - з Чернівецькою. З північного заходу межа прилягає до Львівської області. Південно-західна межа Івано-Франківської області проходить головним Карпатським вододілом, що розділяє басейн Тиси з басейнами Дністра і Пруту. На цьому протязі вона межує з Українським Закарпаттям, а також по хребту Чивчин - із Румунією, протяжність державного кордону з якою становить 45 км.

Площа Івано-Франківської області становить 13,9 тис. км², або 2,3% території всієї України. Серед областей країни вона займає 21 місце. Менші за площею тільки Чернівецька, Закарпатська та Тернопільська області.

Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західноєвропейського до континентального Східноєвропейського.

Значна амплітуда висот (від 230 до 2061 м над рівнем моря) на відносно невеликій території є причиною прояву висотної поясності природних умов, у тому числі й атмосферних опадів. У Придністров'ї і Прикарпатті зима м'яка, літо тепле, весна дощова, пересічна температура у січні -0,6 -6,20С, в липні +12,9 +19,60С, опадів 443-1403 мм на рік. У Карпатах зима довша і більш сувора, літо прохолодне. На схилах Карпат сніг лежить понад 5 місяців на рік. Тривалість залягання стійкого снігового покрову складає 100-110 днів. Річна кількість опадів коливається від 650 мм на рівнині до 1550 мм у горах. Кількість днів з опадами в Івано-Франківській області найбільша в Україні (130-188 днів нарік).

На території області виділяються такі кліматичні райони:

1. Наддністрянський з підрайонами лівобережним та правобережним. У районі спостерігаються м'які зими з відлигами і нестійким сніговим покривом (сніговий покрив залягає протягом 100 днів, а в малосніжні зими - 50; середня висота снігового покриву становить 6-10 см.). Весняні приморозки тривають до третьої декади квітня, в окремі холодні весни - до третьої декади травня. Осінні приморозки наступають у третій декаді вересня. До складу лівобережного підрайону входять Рогатинський та Галицький райони. Сума активних температур досягає 2300-2400°С, річна кількість опадів - 660-700 мм, середня тривалість без морозного періоду 160-170 днів. До правобережного підрайону входять Калуський, Тисменицький і Тлумацький райони. Сума активних температур складає 2400- 2500°С, річна кількість опадів 610-750 мм. Середня тривалість без морозного періоду 155-160 днів.

2. Південно-східний. До його складу входить Городенківський, Коломийський та Снятинський райони. Сума активних температур досягає 2500-2600°С, річна кількість опадів - 550-720 мм, середня тривалість безморозного періоду 150-170 днів. Сніговий покрив залягає протягом 100 днів, а в малосніжні зими - до 50 днів; середня висота снігового покриву становить 6-12 см). Весняні приморозки припиняються у першій декаді квітня, в окремі холодні весни - у третій декаді травня. Осінні приморозки наступають у третій декаді вересня.

3. Передгірський. До його складу входить Долинський район, північна частина Рожнятівського, Богородчанського та Надвірнянського районів та Косівський район. Сума активних температур досягає 2200-2500°С, річна кількість опадів - 630-900 мм, середня тривалість безморозного періоду 150-170 днів. Сніговий покрив залягає протягом 105 днів, а в малосніжні зими - до 60-70 днів; середня висота снігового покриву становить 10-15 см. Весняні приморозки тривають до кінця квітня початку травня. Осінні приморозки наступають у середині вересня. 9

4. Гірський. До його складу входять південна частина Рожнятівського, Богородчанського та Надвірнянського районів та Верховинський район. У районі щороку спостерігається стійкий сніговий покров (сніговий покрив утворюється на початку грудня, а сходить на початку квітня; середня висота снігового покриву становить 30-35 см.). Весняні приморозки тривають до першої декади травня, осінні приморозки наступають у середині жовтня. Сума активних температур досягає 1600-2200°С, річна кількість опадів - 760-1000 мм, середня тривалість безморозного періоду 160-170 днів. Ще більше на диференціацію клімату впливає рельєф. Кожна улоговина, річкова долина, схили різних експозицій мають свій особливий місцевий клімат.

Територія Снятинщини, як і всього Прикарпаття у минулому була вкрита Галицько-Бассарабським морем. І тільки близько 50 млн років тому, внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, 15 млн років тому, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло ріки Прут. Почало створюватися «обличчя» сучасного суходолу.

Снятинський район розмістився на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі. Належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т.зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині (рис. 1.1).

Сучасний Снятинський район утворено у 1940 році. Його територія становить 0,6 тис. кв. км. Населення -- 71,6 тис.,зокрема: міське -- 15,5, сільське -- 56,1 тис. осіб.

Край лежить у лісостеповій ландшафтній зоні. У структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. У районі розорано 64% земель. Природна трав'яниста рослинність тут збереглася тільки на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Ліси розміщені, головним чином, на непридатних для сільськогосподарського використання угіддях. Вони, в основному, дубові та грабово-дубові. Є значні масиви чорноземів опідзолених, вилугованих, малогумусних карбонатних чорноземів. Провідне місце в економіці Снятинщини займає виробництво зерна і цукрових буряків, м'ясо-молочне тваринництво.

Рисунок 1.1 - Карта Снятинського району

Районний центр -- місто Снятин. Поверхня його хвиляста, перевищення висот становить 110 м. Тут є поклади гіпсо-ангідриту, гіпсу, глин. Пересічна температура січня -- 4,9°, липня +18,7°. Опадів 620 мл. на рік. Площа земельних насаджень 36 га. В межах міста є 4 заповідні зони місцевого значення. Найвищі висоти: Снятин -- 273, Кулачин -- 238 , Залуччя -- 212, Микулинці -- 209 м понад рівнем моря. За 5 км від райцентру проходить залізниця Львів--Чернівці.

До обласного центру 107 км шосейним шляхом, 90 км залізницею. Снятин населяють більш ніж 10 тисяч осіб. Місто розташоване на лівому березі р. Прут (ліва притока Дунаю). Загальна протяжність Пруту -- 910 км, площа басейну 27500 км². У межах області, від витоку до м. Снятина, ріка має довжину близько 150 км. Джерела Пруту починаються на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750 м над рівнем моря в районі гори і і Говерли.

Від Ланчина до Снятина дно долини Прута плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток тощо. До Заболотова правий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий -- довгий, пологий, покритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками.

Басейн Пруту в межах Івано-Франківської області своєю верхньою течією збирає води з найвищої частини Прикарпаття -- гуцульських Карпат. Основна водозбірна площа -- на правобережжі, і там само -- найбільші його притоки -- Черемош, Рибниця, Пістинька, Луква, Ослава та інші. Лівих приток багато тільки в гірській частині. Покутські (ліві) притоки маловодні: найбільші з них -- Турка (40 км; площа басейну 110 км), Чорнява (62 км; 351 км), Белелуйка (30 км; 253 км), Орелець (13 км; 31,2).

Припрутський природний район простягається вздовж лівого берега Пруту і представлений серією високих та середніх його терас. На поверхні вони складені лесовидними суглинками, під якими залягають потужні верстви галечникового алювію, відкладеного карпатськими притоками Пруту. Тераси глибоко почленовані долинами притоків ріки, внаслідок чого мають дуже хвилястий, а місцями навіть горбистий рельєф. У минулому вони були зайняті дібровами і різнотравно-злаковими луками, під якими утворилися опідзолені ґрунти чорноземного типу.

1.2 Природно - заповідний фонд Снятинського району

До природно - заповідного фонду Снятинського району належать такі природні угрупування:

· Ботанічні заказники:

· Іванків, Урочище Лупені, Хомів.

· Заповідні урочища:

· Дубки, За Лазами, За Прутом, Мар'яникове-1, Мар'яникове-2, Панський Луг-1, Панський Луг-2, Русівське, Чорняве.

· Ботанічні пам'ятки природи:

· Дуб Яноти, Урочище «Сивулька-Бита».

· Дендрологічні парки:

· «Пролісок».

Івамнків -- ботанічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Снятинського району Івано-Франківської області, на околиці села Троїця.

Площа 15 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 19.07.1988 року № 128. Перебуває у віданні Троїцької сільської ради.

Статус надано з метою збереження місць зростання цінних угруповань лучних та лісових рослин. Серед залишків листяного лісу зростають: любка дволиста, билинець довгоногий, лілія лісова, цибуля ведмежа -- види, занесені до Червоної книги України.

Хоммів -- ботанічний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Івано-Франківської області.

Розташований у межах Снятинського району Івано-Франківської області, на північний захід від села Іллінці.

Площа 35 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 19.07.1988 року № 128. Перебуває у віданні Іллінецької сільської ради.

Статус надано для збереження місць зростання цінних угруповань лучних, лісових, лісостепових видів рослин. Зростають рідкісні види: любка дволиста, билинець довгоногий, лілія лісова, цибуля ведмежа (занесені до Червоної книги України).

Мар'ямникове-1 -- заповідне урочище в Україні. Розташоване в межах Снятинського району Івано-Франківської області, на північ від села Русів.

Площа 3,6 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 17.05.1983 року № 166. Перебуває у віданні Русівської сільської ради.

Статус надано з метою збереження болотного природного комплексу з типовим рослинним покривом. Зростають рідкісні та зникаючі види рослин: проліска дволиста, глечики жовті, осока гостролиста, калюжниця звичайна, пухівка піхвова, журавлина болотна, рогіз.

Мар'ямникове-2 -- заповідне урочище в Україні. Розташоване в межах Снятинського району Івано-Франківської області, на північ від села Русів.

Площа 0,5 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 17.05.1983 року № 166. Перебуває у віданні Русівської сільської ради.

Статус надано з метою збереження болотного природного комплексу з типовим рослинним покривом. Зростають рідкісні та зникаючі види рослин: проліска дволиста, глечики жовті, осока гостролиста, калюжниця звичайна, пухівка піхвова, журавлина болотна, рогіз.

Румсівське -- заповідне урочище в Україні. Розташоване в межах Снятинського району Івано-Франківської області, біля села Русів.

Площа 2,7 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 17.05.1983 року № 166. Перебуває у віданні Русівської сільської ради.

Статус надано з метою збереження болотного природного комплексу з типовим рослинним покривом. Зростають рідкісні та зникаючі види: проліска дволиста, глечики жовті, ряст бульбистий, осока гостролиста, калюжниця звичайна, пухівка піхвова, журавлина болотна, рогіз.

Чорнямве -- заповідне урочище в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Івано-Франківської області.

Розташоване в межах Снятинського району Івано-Франківської області, біля села Келихів.

Площа 11,5 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 17.05.1983 року №166. Перебуває у віданні А/К «Колос».

Статус надано для збереження природного болотного комплексу з типовими водолюбними та рідкісними видами. Зростають: калюжниця болотна, пухівка піхвова, журавлина болотна, осока затінкова, рогіз та цибуля ведмежа (занесена до Червоної книги України).

Уромчище «Сивумлька-Бимта» -- ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Івано-Франківської області.

Розташована в межах Снятинського району Івано-Франківської області, неподалік від села Красноставці.

Площа 10 га. Статус надано згідно з рішенням обласної ради від 15.07.1993 року. Перебуває у віданні Красноставської сільської ради.

Статус надано для збереження місць зростання 10 рідкісних видів флори, серед яких особливо цінні фіалка Джоя, язичник сивий, горицвіт весняний, ковила волосиста, сон великий та гадюча цибулька гроноподібна.

Промлісок -- дендрологічний парк місцевого значення в Україні. Розташований у межах Снятинського району Івано-Франківської області, в селі Устя.

Площа 0,3 га. Статус надано згідно з рішенням обласної ради від 15.07.1993 року. Перебуває у віданні Устянської сільської ради.



2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГО - ТЕХНОГЕОХІМІЧНИХ КАРТ

2.1 Відбір проб грунту та створення бази даних

Відбір проб грунту проводився на території Снятинського району в 87 пунктах спостереження (рис 2.1).

Рисунок 2.1 - Карта фактичного матеріалу Снятинського району

Основною метою відбору проб є аналіз забруднення і створення баз даних по забрудненню. На пунктах спостереження були відібрані проби грунту, які пізніше були досліджені в лабораторії на вміст в них таких забруднюючих речовин як молібден, силен і кобальт.

Точкові проби відбирають методом конверта, стежачи за тим, щоб кожна проба представляла собою частину грунту.

Метод конверта є найбільш поширеним способом відбору змішаних грунтових зразків і найчастіше за все застосовуються для дослідження грунту гумусового горизонту. При цьому з точок контрольованого елементарного ділянки (або кожного робочого пробовідбірного майданчику) беруть 5 зразків грунту. Точки повинні бути розташовані так, щоб подумки з'єднані прямими лініями, давали малюнок запечатаного конверту (довжина сторони квадрата може становити від 2 до 5 - 10 м). Зазвичай при вивченні грунту відбирають проби гумусового горизонту з глибини близько 20 см., що відповідає багнета лопати. З кожної точки відбирають близько 1 кг (за об'ємом близько 0,5 л), але не менше 0,5 кг грунту. Грунтові зразки пакують у поліетиленові або полотняні мішечки і докладають до них етикетки (супровідні талони).

Об'єднану пробу грунту готують з точкових проб. При визначенні в грунті поверхнево - розподіляються речовин (ПАВ, важкі метали, радіонукліди тощо) точкові проби зазвичай відбирають за допомогою трубчастого пробовідбірника пошарово на глибині 0,5 і 20 см масою до 0,2 кг. При оцінці забруднення грунту летючими сполуками або речовинами з високою здатністю до вертикальної міграції (нітрозоаміни) проби відбирають по всій глибині грунтового профілю в герметично закриваються ємності. При неможливості швидкого аналізу на місці проби зберігають в умовах, як правило, описаних в методиках аналізу.

Певні труднощі виникають при відборі грунту для радіологічних досліджень, що пов'язано з перерозподілом радіонуклідів у ландшафтах після надходження з атмосфери. Для зниження впливу рельєфу, виду грунтів і рослинності, а також можливості порівняння даних, відбір зразків повинен проводитися таким чином, щоб їх радіоактивність характеризувала якомога більшу територію, а місця відбору були обмежені ділянками з горизонтальною поверхнею і мінімальним стоком. Крім того, зразки радіоактивних проб повинні відбиратися з відкритих цілинних ділянок у непорушеною структурою. На обстежуваному ділянці бажано виконати попередню гамма - радіометричну зйомку.

Вимірювання рекомендується робити на висоті 1 м від поверхні і не ближче 2 - 5 м від стін будівель. Одночасно з радіоактивними зразками грунту відбирають і проби рослинності. При вивченні міграції радіонуклідів у наземних екосистемах кожного ландшафту вибирають найбільш характерні ділянки протягом всього профілю від вододілу до знижених елементів рельєфу. Для відбору зразків закладають розрізи розміром 70х150 см і глибиною 1 - 2 м (залежно від типу грунтів) і відбирають проби по горизонталі безперервно по всьому розрізу. Товщина відбираються для радіометричних аналізів шарів зазвичай не перевищує 2 - 5 см.

Специфічною процедурою є відбір проб з твердих, гладких і не абсорбуючих поверхонь (глина, скло, кахель, пластмаса, метал, лакофарбові покриття та ін.) Для цієї мети застосовують ватно - марлеві або ватні тампони, змочені водою або органічним розчинником. Іноді беруть мазки або змиви зі стін, підлог, вікон виробничих приміщень (з площі приблизно 0,5 м 2 ), а з поверхні будівель зіскоблюють зовнішній шар покриття товщиною 1 - 2 мм з площі 0,1 - 0,25 м².

Після відбору проб та їхнього аналізу на вміст забруднюючих речовин, створюється база даних на вміст забруднюючих речовин в грунті (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - База даних на вміст забруднюючих речовин в грунті

№ проби	X	Y	Mo	Se	Co
1	25,562	48,5727	0,05	0,003	1,2
2	25,577	48,5811	0,25	0,002	3
3	25,5877	48,5872	0,03	0,007	0,5
4	25,3578	48,3717	0,05	0,005	3,1
5	25,3032	48,3754	0,06	0,006	4,9
6	25,3102	48,3797	0,07	0	2,1
7	25,3154	48,3832	0,09	0	0,9
8	25,3626	48,4107	0,1	0	0
9	25,3944	48,4292	0,07	0	0
10	25,4278	48,4491	0	0,001	0
11	25,4822	48,4788	0	0,03	0
12	25,509	48,4912	0	0	0,6
13	25,5678	48,521	0,1	0	0,9
14	25,6014	48,5375	0,06	0	0,4
15	25,5678	48,4162	0,1	0	1,7
16	25,6137	48,4546	0,05	0,04	1,9
17	25,6281	48,4629	0,06	0,07	2,1
18	25,3614	48,5148		0,9
19	25,3394	48,4947		0,8
20	25,327	48,4637		0,2
21	25,3012	48,443		0,3
22	25,2478	48,4051		0,3
23	25,4379	48,5558		0,4
24	25,4472	48,5287		0,2
25	25,4124	48,5241		0,3
26	25,3875	48,5254		0,5
27	25,3835	48,4733		0,4
28	25,4188	48,4822		0,4
29	25,3599	48,4662		0,7
30	25,3926	48,4346		0,8
31	25,343	48,4024		0,9
32	25,3217	48,3857		0,4
33	25,557	48,5614		0,8
34	25,5201	48,5529		0,1
35	25,5011	48,5399		0,3
36	25,5088	48,5004		0,3
37	25,4613	48,4685		1,1
38	25,4973	48,4669		1
39	25,5311	48,4614		1,3
40	25,5285	48,4497		0,3
41	25,4932	48,4427		0,4
42	25,4593	48,4351		0,8
43	25,4754	48,4017		0,7
44	25,4498	48,4012		0,6
45	25,4185	48,3972		0,5
46	25,3845	48,3957		1,1
47	25,6376	48,4465		3,2
48	25,6112	48,3955		0,3
49	25,2023	48,4395	0,002	0,003	0,8
50	25,2436	48,4579	0,015	0,001	0,9
51	25,2647	48,4683	0,003	0,005	1,3
52	25,288	48,4789	0,004	0,02	1
53	25,3455	48,5056	0,007	0,03	1,5
54	25,376	48,5199	0,009	0,004	50
55	25,4028	48,5268	0,004	0,003	0,4
56	25,4313	48,5304	0,007	0,001	0,2
57	25,4718	48,5357	0,006	0,007	0,3
58	25,5125	48,5458	0,01	0,006	0,2
59	25,5333	48,5575	0,02	0,005	0,15
60	25,562	48,5727	0,05	0,003	1,2
61	25,577	48,5811	0,025	0,002	3
62	25,5877	48,5872	0,03	0,007	0,5
63	25,3578	48,3717	0,05	0,005	3,1
64	25,3032	48,3754	0,06	0,006	4,9
65	25,3102	48,3797	0,07	0	2,1
66	25,3154	48,3832	0,09	0	0,9
67	25,3626	48,4107	0,1	0	0
68	25,3944	48,4292	0,07	0	0
69	25,4278	48,4491	0	0,001	0
70	25,4822	48,4788	0	0,03	0
71	25,509	48,4912	0	0	0,6
72	25,5678	48,521	0,1	0	0,9
73	25,6014	48,5385	0,06	0	0,4
74	25,6089	48,5487		0,1
75	25,5958	48,5269		0,2
76	25,589	48,4825		0,6
77	25,5981	48,4457		0,4
78	25,5697	48,4318		2,7
79	25,561	48,4071		1,7
80	25,2917	48,579		1,4
81	25,2932	48,5663		0,4
82	25,287	48,5537		0,32
83	25,3185	48,5492		0,7
84	25,2974	48,5335		0,2
85	25,5678	48,4162	0,1	0	1,7
86	25,6137	48,4546	0,05	0,04	1,9
87	25,6281	48,4629	0,06	0,07	2,1



2.2 Розрахунок фонового показника забруднюючих речовин в грунтах Снятинського району

Розрахунок фонового вмісту забруднюючого елементу в навколишньому середовищі (повітрі, воді, грунті…) виконується шляхом групування концентрацій забруднюючої речовини і розділенні концентрацій на ізоконцентрати (табл. 2.2; 2.3; 2.4).

До ізоконцентратів також відноситься: ГДК; Аномалія; Фон; Кларк.

ГДК - показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин в навколишньому середовищі.

Відповідає максимальній кількості шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси, яка при щоденному впливі протягом необмеженого часу не викликає будь-яких змін в організмі людини і несприятливих спадкових змін у потомства, а також не призводить до порушення нормального відтворення основних ланок екологічної системи природного об'єкта.

Аномалія - це перевищення фонової концентрації втричі. Розраховується за допомогою фону.

Фон - це максимально наближена концентрація забруднюючої речовини до природної концентрації. Фоновий вміст розраховується як сума середніх значень концентрації забруднюючого елементу в 66,6 % проб, тобто при розрахунку фону відкидаються 15,15 % максимальних і 15,15 % мінімальних концентрацій забруднюючого елемента.

Фон (Сф) (66,6 % проб) - де:

- сума середніх вмістів елементу

- кількість проб

Кларк - число, яке вказує на середній вміст хімічних елементів в земній корі, гідросфері, Землі, космічних тілах, геохімічних чи космохімічних системах, по відношенню до загальної маси цієї системи [3].

Відповідно до цих розрахунків будуються карти поширення хімічних елементів. Відповідно до показників фону, аномалії і ГДК будуються карти забруднення (рис. 2.2; 2.3; 2.4).

Таблиця 2.2 - Розрахунки фонових і аномальних концентрацій та ізоконцентратів молібдену в мг/м³ для побудови еколого - техногеохімічних карт забруднення грунтів

Інтервали вмісту
№
1	0	0,002	0,015	0,06	0,1
2	0	0,003	0,02	0,06	0,1
3	0	0,004	0,025	0,06	0,1
4	0	0,004	0,03	0,06	0,1
5	0	0,006	0,03	0,06	0,1
6	0	0,007	0,05	0,06	0,1
7	0	0,007	0,05	0,07	0,25
8		0,009	0,05	0,07
9		0,01	0,05	0,07
10			0,05	0,07
11			0,05	0,09
12				0,09
		0,006
	Ік = 0	Ік = 0,006	Ік = 0,038	Ік = 0,068	Ік = 0,12

Фон (Сф) (66,6 %проб) = 0,041

Аномальний вміст (Са) = 3 * Сф = 3 * 0,041 = 0,123

Ізоконцентрати (Ік) для кобальту



			Сф			Са	ГДК
0	0,006	0,038	0,041	0,068	0,12	0,123	0,2	0,25

Рисунок 2.2 - Карта забруднення грунтів Снятинського району молібденом

Таблиця 2.3 - Розрахунки фонових і аномальних концентрацій та ізоконцентратів селену в мг/м³ для побудови еколого - техногеохімічних карт забруднення грунтів

Інтервали вмісту
№	0	0,001 - 0,007	0,007 - 0,4	0,4 - 1	1 - 3,2
1	0	0,001	0,02	0,5	1,1
2	0	0,001	0,03	0,5	1,1
3	0	0,001	0,03	0,6	1,3
4	0	0,001	0,03	0,6	1,4
5	0	0,002	0,04	0,7	1,7
6	0	0,002	0,04	0,7	2,7
7	0	0,003	0,07	0,7	3,2
8	0	0,003	0,07	0,8
9	0	0,003	0,1	0,8
10	0	0,003	0,1	0,8
11	0	0,004	0,2	0,8
12	0	0,005	0,2	0,9
13	0	0,005	0,2	0,9
14	0	0,005	0,2	1
15	0	0,005	0,3
16	0	0,006	0,3
17		0,006	0,3
18		0,006	0,3
19		0,007	0,3
20		0,007	0,3
21		0,007	0,3
22			0,32
23			0,4
24			0,4
25			0,4
26			0,4
27			0,4
28			0,4
29			0,4
		0,004
	Ік = 0	Ік = 0,004	Ік = 0,22	Ік = 0,73	Ік = 1,78

Фон (Сф) (66,6 %проб) = 0,18

Аномальний вміст (Са) = 3 * Сф = 3 * 0,18 = 0,54

Ізоконцентрати (Ік) для силену

		Сф	ГДК		Са
0	0,004	0,18	0,2	0,22	0,54	0,73	1,78	3,2

Рисунок 2.3 - Карта забруднення грунтів Снятинського району силеном

Таблиця 2.4 - Розрахунки фонових і аномальних концентрацій та ізоконцентратів кобальту в мг/м³ для побудови еколого - техногеохімічних карт забруднення грунтів

Інтервали вмісту
№	0	0,15 - 1	1 - 1,9	1,9 - 3	3 - 50
1	0	0,15	1,2	2,1	3,1
2	0	0,2	1,2	2,1	3,1
3	0	0,2	1,3	2,1	4,9
4	0	0,3	1,5	2,1	4,9
5	0	0,4	1,7	3	50
6	0	0,4	1,7	3
7	0	0,4	1,9
8	0	0,5	1,9
9		0,5
10		0,6
11		0,6
12		0,8
13		0,9
14		0,9
15		0,9
16		0,9
17		0,9
18		1
19		0,15
	Ік = 0	Ік = 0,58	Ік = 1,55	Ік = 2,4	Ік = 13,2

Фон (Сф) (66,6 %проб) = 1,01

Аномальний вміст (Са) = 3 * Сф = 3 * 1,01 = 3,03

Ізоконцентрати (Ік) для кобальту

		Сф			Са	ГДК
0	0,58	1,01	1,55	2,4	3,03	5	13,2	50

Рисунок 2.4 - Карта забруднення грунтів Снятинського району кобальтом

Загальна еколого - техногеохімічна карта забруднення грунтів на території Снятинського району молібденом, силеном і кобальтом створюється за допомогою накладання попередніх карт забруднення, тобто попередніх трьох карт відповідно.

Всі еколого - техногеохімічні карти створюються за допомогою програми «Surface».

Для створення еколого - техногеохімічних карт необхідно опрацювати дані, які були отримані в результаті відбору проб.

Етапи створення еколого - техногеохімічних карт:

· Створення бази даних на основі концентрацій забруднюючих елементів

· Ранжування ряду забруднюючих елементів для розрахунку ізоконцентратів

· Розрахунок фонового вмісту, аномальної концентрації, ізоконцентратів та ГДК

· Створення в програмі «Surface», «Grid» файлу на основі бази даних забруднюючих елементів

· Створення «Post Map» - карта точок відбору проб

· Після створення «Post Map» створюється «Contour Map» - безпосередньо карта поширення забруднення по території

· Для створення об'єднаної карти забруднення використовується функція «Overlay Maps» - вона створює об'єднану карту забруднення на основі попередньо створених карт

Також для відображення сумарного забруднення по елементах використовується метод відношення концентрацій. Він базується на створенні додаткової бази даних де розраховується відношення фактичної концентрації до фонової концентрації (табл. 2.5).

Після розрахунку відношення концентрацій створюється карта сумарного показника забруднення СПЗ (рис 2.5.).

Таблиця 2.5 - Розахунок СПЗ на території Снятинського району

№ проби	X	Y	Mo	Фон	Коф	Se	Фон	Коф	Co	Фон	Коф	Сум Коф
1	25,56	48,57	0,05	0,04	1,22	0,00	0,18	0,02	1,20	1,01	1,19	2,42
2	25,58	48,58	0,25	0,04	6,10	0,00	0,18	0,01	3,00	1,01	2,97	9,08
3	25,59	48,59	0,03	0,04	0,73	0,01	0,18	0,04	0,50	1,01	0,50	1,27
4	25,36	48,37	0,05	0,04	1,22	0,01	0,18	0,03	3,10	1,01	3,07	4,32
5	25,30	48,38	0,06	0,04	1,46	0,01	0,18	0,03	4,90	1,01	4,85	6,35
6	25,31	48,38	0,07	0,04	1,71	0,00	0,18	0,00	2,10	1,01	2,08	3,79
7	25,32	48,38	0,09	0,04	2,20	0,00	0,18	0,00	0,90	1,01	0,89	3,09
8	25,36	48,41	0,10	0,04	2,44	0,00	0,18	0,00	0,00	1,01	0,00	2,44
9	25,39	48,43	0,07	0,04	1,71	0,00	0,18	0,00	0,00	1,01	0,00	1,71
10	25,43	48,45	0,00	0,04	0,00	0,00	0,18	0,01	0,00	1,01	0,00	0,01
11	25,48	48,48	0,00	0,04	0,00	0,03	0,18	0,17	0,00	1,01	0,00	0,17
12	25,51	48,49	0,00	0,04	0,00	0,00	0,18	0,00	0,60	1,01	0,59	0,59
13	25,57	48,52	0,10	0,04	2,44	0,00	0,18	0,00	0,90	1,01	0,89	3,33
14	25,60	48,54	0,06	0,04	1,46	0,00	0,18	0,00	0,40	1,01	0,40	1,86
15	25,57	48,42	0,10	0,04	2,44	0,00	0,18	0,00	1,70	1,01	1,68	4,12
16	25,61	48,45	0,05	0,04	1,22	0,04	0,18	0,22	1,90	1,01	1,88	3,32
17	25,63	48,46	0,06	0,04	1,46	0,07	0,18	0,39	2,10	1,01	2,08	3,93
18	25,36	48,51		0,04	0,00	0,90	0,18	5,00		1,01	0,00	5,00
19	25,34	48,49		0,04	0,00	0,80	0,18	4,44		1,01	0,00	4,44

Подобные документы

• Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району

  Природно-географічна характеристика Корюківського району Чернігівської області. Характеристика окремих категорій природно-заповідних об`єктів. Особливості охоплення охороною біорізноманіття на територіях природно-заповідного фонду Корюківського району.
  
  реферат [785,4 K], добавлен 21.09.2010
  

• Природно-заповідний фонд України

  Території природно-заповідного фонду: природні заповідники, заказники, біосферні заповідники, пам’ятники природи. Основні завдання природних заповідників. Аналіз природного заповіднику "Єланецький степ". Результати створення природно-заповідного фонду.
  
  реферат [42,9 K], добавлен 01.02.2012
  

• Організація екологічного моніторингу поверхневих вод в межах Могилів-Подільського району

  Сутність моніторингу як системи спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів. Характеристика особливостей екологічного, фонового та кліматичного видів моніторингу. Організація спостережень і контролю якості поверхневих вод річки Дністер.
  
  курсовая работа [780,8 K], добавлен 03.03.2012
  

• Правова охорона природно-заповідного фонду України

  Визначення та сутність природно-заповідного фонду. Юридичні джерела, механізми, принципи і особливості фінансування заходів по охороні природно-заповідного фонду України. Склад і повноваження служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
  
  реферат [17,9 K], добавлен 24.01.2010
  

• Екологічний стан городньої продукції, вирощеної на території Червонозаводського району м. Харкова

  Характеристика джерел забруднення, їх вплив на екологічний стан природних компонентів території району. Екологічна ситуація і охорона природно-територіальних і природно-антропогенних комплексів території. Визначення екологічного стану городньої продукції.
  
  дипломная работа [6,4 M], добавлен 13.12.2011
  

• Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення

  Еколого-географічна характеристика озера Сиваш, вплив зрошення та забруднення поверхневих і підземних вод. Моніторинг сучасного екологічного стану унікальної гідробіологічної екосистеми, шляхи її збереження. Створення об'єктів природно заповідного фонду.
  
  дипломная работа [4,9 M], добавлен 02.12.2010
  

• Оцінка ландшафтної диференціації Лохвицького району Полтавської області

  Визначення природних чинників формування ландшафтів місцевості. Геологічна характеристика Лохвіцького району Полтавської області. Опис ґрунтових, кліматичних і гідрологічних умов формування ландшафту. Географічне районування природно-заповідного фонду.
  
  курсовая работа [5,6 M], добавлен 19.10.2014
  

• Оцінювання та управління ризиком на території Краснокутського району

  Характеристика та розрахунок індивідуального екологічного ризику здоров'ю людей через забруднення ґрунту цинком, нікелем, міддю на території Краснокутського району. Управління небезпекою здоров'ю населенню через забруднення навколишнього середовища.
  
  курсовая работа [34,3 K], добавлен 26.11.2011
  

• Сучасний стан та показники динаміки природно-заповідного фонду Запорізької області

  Високий рівень господарського освоєння території, фрагментарність та нерівномірний розподіл об’єктів природно-заповідного фонду територією Запорізької області як причина нераціональної взаємодії об’єктів екомережі. Індекс інсуляризованості по районах.
  
  статья [1,8 M], добавлен 21.09.2017
  

• Екологічний стан Ємільчинського району Житомирської області

  Еколого-географічна характеристика Ємільчинського району Житомирської області. Дослідження екологічного стану природних ресурсів: повітряний басейн, водні ресурси, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Оцінка показників захворюваності населення району.
  
  курсовая работа [43,3 K], добавлен 03.11.2012
  

• Моніторинг навколишнього середовища

  Розрахунок очікуваних максимально разових концентрацій шкідливих речовин у атмосфері. Визначення пріоритетного списку інгредієнтів атмосферного повітря, які підлягають контролю. Розрахунок концентрацій домішок. Розміщення постів на території міста.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.06.2013
  

• Особливості екологічного та біологічного моніторингу

  Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища. Розвиток системи екологічного моніторингу. Особливості регіонального екологічного моніторингу. Проблеми глобального екологічного моніторингу. Види моніторингу.
  
  реферат [23,0 K], добавлен 17.06.2008
  

• Аналіз еколого-економічної ефективності використання природоохоронних заходів в області охорони атмосферного повітря та поверхневих вод

  Розрахунок екологічної ефективності заходів, спрямованих на охорону та відновлення водних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря Харківського району. Аналіз економічного збитку від забруднення водних об’єктів. Платежі за скиди забруднюючих речовин.
  
  курсовая работа [108,6 K], добавлен 26.02.2013
  

• Вплив екологічних факторів на здоров'я населення

  Аналіз екологічної ситуації Великобагачанського району Полтавської області. Господарська діяльність на території району, його природні ресурси, стан екологічного забруднення. Особливості аналізу демографічної ситуації території, стан здоров'я населення.
  
  реферат [34,9 K], добавлен 26.12.2011
  

• Оцінка екологічної безпеки території Красноармійського району Донецької області та виявлення факторів ризику

  Відомості про територію Красноармійського району Донецької області та фізико-географічні умови розташування. Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об’єктів території. Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 16.05.2016
  

• Розрахунок масових викидів забруднюючих речовин

  Розрахунок масових викидів забруднюючих речовин від автомобільного транспорту. Вибір значень коефіцієнтів, що враховують вплив технічного стану автомобілів на вміст шкідливих речовин. Огляд економічної ефективності запровадження природоохоронних заходів.
  
  курсовая работа [123,1 K], добавлен 03.05.2012
  

• Екологічна експертиза діяльності друкарні

  Фізико-географічні умови Хмельницької області. Наявність об’єктів природно-заповідного фонду. Оцінка впливів діяльності друкарні на навколишнє природне та техногенне середовище. Рослинний, тваринний світ та об’єкти природно-заповідного фонду України.
  
  курсовая работа [4,1 M], добавлен 29.11.2013
  

• Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством

  Відомості про район, де розташоване підприємство, умови навколишнього середовища. Види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Розрахунок приземних концентрацій шкідливих речовин від джерел викидів підприємства.
  
  дипломная работа [221,1 K], добавлен 25.10.2012
  

• Оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області

  Характеристика господарсько-виробничого комплексу Добропільського району Донецької області. Потенційні екологічні небезпеки території та визначення факторів екологічного ризику. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.
  
  курсовая работа [6,1 M], добавлен 18.03.2015
  

• Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері

  Розрахунок очікуваної максимальної концентрації забруднювання атмосфери. Визначення мінімальної висоти джерела викидів. Розрахунок небезпечної швидкості вітру. Встановлення категорії небезпечності підприємства і уточнення розмірів санітарно-захисної зони.
  
  курсовая работа [91,1 K], добавлен 09.06.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам