Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еколого-економічні проблеми забруднення земель

Зростання антропогенного навантаження на довкілля спричиняє інтенсифікацію процесів забруднення його компонентів, таких, як водні ресурси, повітря, земельні ресурси, рослинний і тваринний світ. Забруднення земель, які являють собою як простір для здійснення людської життєдіяльності, так і ресурс, що використовується для сільськогосподарського виробництва, спричиняє як виникнення проблем у виробничому процесі, так і погіршення умов проживання людей в цілому, зниження рекреаційної привабливості територій, погіршення здоров'я населення. Тому забруднення земель є актуальною еколого-економічною проблемою на сучасному етапі суспільного розвитку як для нашої держави, так і для світової спільноти в цілому.

В Україні питаннями забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів займаються такі відомі вчені, як Балацький О.Ф., Бистряков І.К., Веклич О.О., Галушкіна Т.П., Грабинський І.М., Даниленко А.С., Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Мельник Л.Г., Міщенко В.С., Синякевич І.М., Стадницький Ю.І., Трегобчук В.М., Туниця Ю.Ю., Черевко Г.В., Шевчук В.Я. та інші.

Водночас, постійні зміни технологічних процесів виробництва, обробітку земель у сільському господарстві, утилізації відходів, зміни людської життєдіяльності в цілому викликають зміни якісних та кількісних характеристик забруднення земель і постійного переосмислення еколого-економічної проблематики, пов'язаної з даним процесом.

Таким чином, до завдань даної статті належать:

1) визначення видів забруднення земель, причин, що його викликають, та його взаємозв'язку із забрудненням інших компонентів довкілля;

2) оцінка рівня забруднення земель в Україні за його різновидами та встановлення еколого-економічних проблем, що ним спричиняються;

3) визначення можливостей вирішення зазначених проблем.

Забруднення довкілля являє собою надходження до нього речовин, біологічних агентів, різних видів енергії у кількостях та концентраціях, що перевищують природний для живих організмів рівень [1, с. 19]. Відповідно до видів забруднювачів воно поділяється на хімічне, біологічне, біотичне, механічне, фізичне (теплове, світлове, шумове, радіоактивне, електромагнітне) [1, с. 20-21; 2, с. 169]. Земельні ресурси піддаються переважно хімічному та механічному забрудненню.

Безпосереднє хімічне забруднення земель відбувається у процесі сільськогосподарського виробництва, коли ґрунтовий покрив інтенсивно забруднюється отрутохімікатами та мінеральними добривами, особливо при порушенні норм і правил їх застосування [2, с. 169]. Крім того, певна територія може виступати місцем розміщення токсичних відходів, і це викликає хімічне забруднення землі. В інших випадках хімічне забруднення земель відбувається опосередковано, тобто об'єктами забруднення виступають, передусім, атмосферне повітря і водні ресурси, а забруднення земель відбувається внаслідок осідання забруднювачів з повітря або в процесі природного колообігу води.

Механічне забруднення (засмічення) земель відбувається при складуванні твердих побутових відходів, твердих відходів промислових підприємств, будівельних відходів, при перекриванні рослинно-ґрунтового покриву техногенними відкладами тощо [2, с. 170]. Перелічені відходи є порівняно інертними у фізико-хімічному відношенні, однак з часом розпочинаються процеси їх фізичного подрібнення і розповсюдження та хімічного розкладу, що, знову ж таки, призводить до хімічного забруднення як земель, безпосередньо засмічених твердими відходами, так і прилеглих територій.

Оскільки у природі все взаємопов'язано, забруднення земель може викликати забруднення повітря при перенесенні вітром частини забрудненого ґрунтового покриву, забруднення поверхневих та підземних вод при вимиванні забруднювачів з ґрунту, забруднення прилеглих територій в обох названих випадках, забруднення рослин, що ростуть на забруднених ділянках, і, відповідно, накопичення токсичних речовин в організмах тварин і людей, які споживають зазначені рослини.

Результати аналізу стану забруднення земель в Україні є наступними.

Інформація, що характеризує динаміку внесення добрив під сільськогосподарські культури у сільськогосподарських підприємствах, свідчить про те, що впродовж 1999-2005 років використання мінеральних добрив поступово зростало від 18 кг до 32 кг поживних речовин на 1 га посівної площі (відхилення в бік зниження спостерігалося лише у 2000 році), в той час як використання органічних добрив поступово зменшувалося від 17ц до 8 ц на 1 га посівної площі (рис. 1). Одночасно частка площі земель, на яких використовуються мінеральні добрива, зростала і у 2005 році досягла 45%, а частка земель, для збільшення родючості яких застосовуються органічні добрива, коливалася в межах 3-4% [3, с. 172]. Наведені дані свідчать про збільшення ступеня хімічного забруднення сільськогосподарських угідь в Україні. Це підтверджується тим фактом, що залишки мінеральних добрив, передусім, нітратів, а також пестицидів виявлено у підземних водах усіх областей України [4, с. 180-181].

Динаміка обсягів внесення добрив під сільськогосподарські культури у сільськогосподарських підприємствах України у 1999-2005 роках

Земельні ресурси України також забруднюються шляхом розміщення твердих промислових та побутових відходів. Динаміка обсягів утворення твердих промислових відходів в Україні у 2000-2005 роках показана у табл. 1. Як бачимо, обсяги утворення промислових відходів в цілому, а також відходів, що обліковуються Державним комітетом статистики України як вторинна сировина, поступово збільшуються. Рівень використання вторинної сировини коливається, але помітна тенденція до його зростання. У 2005 році він досягнув 65% (табл. 1). Найвищим є рівень використання матеріалів текстильних вторинних, склобою, відходів паперу та картону, графітовмісних відходів [3, с. 97]. Зростання обсягів утворення відходів свідчить про збільшення антропогенного навантаження на земельні ресурси. Водночас, зростання рівня використання вторинної сировини є позитивним явищем.

Особливу загрозу для довкілля становлять відходи І-ІІІ класів небезпеки. Динаміку показників поводження із зазначеними відходами подано у табл. 2. Як бачимо, обсяг утворення небезпечних відходів дещо знижується впродовж періоду, що досліджується. Більшість утворених та накопичених відходів припадає на відходи ІІІ класу небезпеки. Утилізації підлягає лише третина утворених відходів і ще 5% знешкоджується.

земля забруднення екологічний

Динаміка обсягів утворення твердих промислових відходів в Україні у 2000-2005 роках

Динаміка показників поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки в Україні у 2000-2005 роках

Варто зазначити, що переважна більшість твердих промислових відходів, що утворюються, належать до ІV класу небезпеки, які можуть захоронятися разом з твердими побутовими відходами. Джерелом інформації про забруднення земель твердими побутовими відходами служать відомчі статистичні дані Міністерства архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства України (у 1999-2001 роках - Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України, у 2002-2004 роках - Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства).

Загальний обсяг вивезення твердих побутових відходів в Україні зростає від 25,37 млн. м³ у 1999 році до 50,55 млн. м³ у 2006 році (табл. 3). Така ситуація пов'язана як із фактичним збільшенням обсягів утворення відходів, так і з покращенням обліку їх обсягів. На фоні швидкого зростання обсягів утворення твердих побутових відходів та поступового зниження чисельності населення в Україні їх обсяг у розрахунку на одного мешканця у 2006 році порівняно з 1999 роком зростає більше, ніж удвічі (табл. 3).

 Динаміка обсягів вивезення твердих побутових відходів в Україні у 1999-2006 роках

Питома вага обсягу твердих побутових відходів, що вивозиться комунальними організаціями, у загальному обсязі їх вивезення, знижується від 82,9% у 1999 році до 68,8% у 2006 році (табл. 3). Поява на ринку послуг вивезення твердих побутових відходів поряд з комунальними приватних підприємств та підприємств змішаної форми власності, з одного боку, дає можливість для розвитку конкурентного середовища на ринку і сприяє поліпшенню якості обслуговування споживачів, а з іншого - залишає неврегульованим питання власності на полігони відходів та фінансового забезпечення їх наступної рекультивації і будівництва нових полігонів.

Характеристику полігонів і звалищ твердих побутових відходів України подано у табл. 4. Як бачимо, як їх кількість, так і площа впродовж періоду, що досліджується, зростають. Частка перевантажених полігонів і звалищ або таких, що не відповідають нормам екологічної безпеки, визначена за площею, є високою і наприкінці 2006 року становить 40,4% (табл.).

Динаміка кількості та площі полігонів та звалищ твердих побутових відходів в Україні у 1999-2006 роках

Значну небезпеку для довкілля становлять полігони та звалища, що підлягають паспортизації, рекультивації та санації. Характеристику зазначених полігонів та звалищ України подано у табл. 5. Як бачимо, кількість полігонів та звалищ, що підлягають паспортизації, рекультивації та санації, а також їх питома вага у загальній кількості полігонів та звалищ поступово збільшуються (табл. 5).

Характеристика кількості та площі полігонів та звалищ твердих побутових відходів України, що підлягають паспортизації, рекультивації та санації, у 2001-2006 роках

Крім того, на кінець 2006 року в Україні налічувалося 215 закритих полігонів та звалищ твердих побутових відходів загальною площею 620,1 га. Не зважаючи на постійне збільшення кількості та площ звалищ, існує потреба у нових полігонах загальною кількістю 456 одиниць і площею 1548 га.

Надзвичайно важливим для оцінювання можливостей запобігання забрудненню земельних ресурсів є аналіз обсягів інвестицій, спрямованих на будівництво нових і, особливо, на реконструкцію наявних полігонів твердих побутових відходів (табл. 6). За період, що аналізується, обсяг інвестицій у будівництво нових полігонів збільшився приблизно втричі. Осяг інвестицій у реконструкцію наявних полігонів впродовж 2002-2005 років поступово зростає. У 2006 році він різко збільшується і досягає 53,86 млн. грн. або 37,5% від загального обсягу інвестицій у розвиток сфери поводження з твердими побутовими відходами (табл. .

Аналіз обсягів інвестицій, спрямованих на будівництво нових та реконструкцію наявних полігонів твердих побутових відходів в Україні у 2001-2006 роках