Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інтегральних показників для екологічного аудиту територій

Скрипчук П.М., доцент

Рибак В.В., аспірант

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

У статті оцінено стан довкілля Рівненської області із використанням інтегральних показників, які розроблені на основі системного підходу в екології, економіці, екологічній статистиці.

In the article the state of environment of Rivne region is appraised with the use of integral indexes, which are developed with the use of systems approach in ecology, economy, ecological statistics.

Оцінка стану навколишнього природного середовища проводиться фактично у всіх країнах як на рівні державного, територіального, экосистемного та інших видів моніторингу. Натепер у світі та в Україні здебільшого використовується нормування якості об'єктів та ресурсів довкілля з використанням ГДК, ГДВ, ГДС, ОБРВ (орієнтовно безпечні рівні впливу), ОВНС (охорона і використання навколишнього природного середовища). Як показала практика, такі показники не відображають реалізацію системного підходу в оцінці якості довкілля.

Розвиток виробництва призвів до перетворення природного середовища в єдиний інтегральний ресурс, що ускладнюється процесами глобалізації використання довкілля цілих країн тому їх соціально-економічний розвиток безпосередньо розглядається у взаємозв'язку з якістю довкілля. Теоретичні і практичні засади системної еколого-економічної оцінки якості територій і цілих країн здійснюється з врахуванням різнопланових факторів як економічного, соціального, екологічного, медико-географічного та інших напрямків. В останній час широко використовуються системний підхід і балансовий методи так, як вони враховують максимальну кількість інформації, вивчені методики аналізу та прийняття управлінських рішень. Новими методичними підходами в еволюції нормування і оцінки якості життя та довкілля є: використання методик тестування за допомогою живих організмів; інтегральних показників; екологічна діагностика ландшафтів (новий напрямок з використанням та інтеграцією екологічних, економічних, соціальних та статистичних показників, екологічного менеджменту, медицини, синергетики); розробка ландшафтного кадастру (Климина Е.М., 1992); оцінка ландшафтних територіальних структур (Гродзинський М. Д., 1993); алгоритм ландшафтно - екологічного аналізу та оцінки території (Прістер Б. С., 1996); вимірювання регіонального розвитку з використанням концепції якості життя (Артеменко В.Б., 2003р); екологічного нормування та оцінки безпеки навколишнього середовища (Ємець М.А., Мажаров М.В., 2003); оцінка основних показників екологічного простору за допомогою коефіцієнтів локалізації (Хазан Б.В., Вишиванова В.А., Крючкова С.В, 2003); методичні засади визначення інтегрального показника екологічного стану земельної території як одного з підходів до вивчення антропогенного навантаження (Коренюк П.І, 2003); шкали значущості (Чумаченко С.С., Дудкін О.В. та ін., 2003); характеристика якості життя як суб'єктивного показника задоволення людини навколишнім середовищем, що розглядається у природному, природно-соціальному та соціально-економічному аспектах (Кубенко К.О., 2003); концепція еколого-господарського балансу території (Кочуров Б. И., 2004); ранжування екологічних ситуацій (Рибалов А.А, 2004); дослідження економіко-екологічних збитків від зниження якості життя населення, характеризує вплив рівня життя населення та його якості на темпи економічного розвитку суспільства (Тархов П.В., 2005) та інші. Галушкіною Т.П., Купцовою О.Є., (2005) визначено теоретико-методологічні засади формування еколого-економічної системи життєзабезпечення та тенденції з комплексної оцінки рівня еколого-орієнтованого життєзабезпечення, яка визначає вплив стану навколишнього середовища на соціально-економічні показники [1]. Розроблена методика під керівництвом Шапара А.Г. виділяє групи факторів, що визначають індекс соціального розвитку території та індекс якості навколишнього середовища [2]. Еколого-економічні інструменти, методичні підходи до економічної оцінки природних факторів, управління процесами екологізації тощо наведено в роботах Мельника Л.Г. [3]. Такі та інші концептуальні засади засвідчують становлення і розвиток нових методологічних підходів до системної оцінки якості життєзабезпечення населення, якості довкілля взагалі, окремих його ресурсів і територій як для бізнесу, так і для задоволення життєвих потреб населення. Зокрема в міжнародних та національних програмах використовуються критерії та індикатори (Програма економічного розвитку в Європі Organisation for Economic Cooperation and Development - OECD): індекс якості довкілля для розвитку населення; індекс „процвітання”; критерії ресурсозбереження; біорізноманіття і зональне різноманіття екосистем (число видів які зникають, площа територій які охороняються у відношенні до всієї площі, площа водно-болотних угідь, питоме навантаження біогенними елементами кількість тварин на 1 га ріллі тощо).

Метою статті є обґрунтування використання інтегральних показників для оцінки стану довкілля на прикладі Рівненської області.

Стан навколишнього природного середовища Рівненської області натепер відображає ступінь перетвореності його ландшафтів.

В дослідженнях використовували оцінку екологічної стійкості ландшафту за кількісними і якісними показниками (методика К.Г. Гофмана). Урахування глибини антропогенної перетвореності ландшафту визначався експертним методом розробленим П.Г. Шищенком.

Кількісна оцінка екологічної стійкості ландшафту характеризується коефіцієнтом екологічної стабілізації ландшафту КЕСЛ1, згідно з Е.Климентовим, В. Гейнеге.

Біотехнічні елементи ландшафту не однаково впливають на його стійкість. Тому для якісної оцінки впливу необхідно мати відомості щодо характеристики біоценозів, вологості та профілю біотопу, генофонду, структури біомаси, геологічну будову місцевості, її місцезнаходження, морфології поверхні тощо. Якісна оцінка екологічної стійкості ландшафту характеризується коефіцієнтом екологічної стабілізації біотехнічних елементів і ландшафту в цілому - КЕСЛ2.

Оцінка стійкості ландшафту районів Рівненської області за 1999-2007 роки наведена в таблиці 1. Екологічна стабільність земельної території є базовим показником для розробки коефіцієнту інтегрованого екологічного стану земельної території [4]. За розрахунками, інтегрований коефіцієнт екологічного стану земельної території доцільно розраховувати таким чином:

(1)

де Ке.с. - коефіцієнт екологічної стабільності території; Косв. - коефіцієнт сільськогосподарської освоєності території; Крз. - коефіцієнт розораності території; Кг.м. - коефіцієнт густоти гідрографічної мережі, км/км2; Пн., Хн. - пестицидне та хімічне навантаження (внесення мінеральних добрив), кг/га д.р. на рік.

Розрахунки, інтегрованого коефіцієнту екологічного стану території Рівненської області станом за 1999-2007 роки наведені в табл. 2.

За показником інтегрального коефіцієнту екологічного стану території, її стан характеризується, як передкризовий. Найкритичніша ситуація у Гощанському, Корецькому та Млинівському районах. Помірно безпечною ситуація є лише в Рокитнівському районі. Дана оцінка виглядає більш достовірною так як враховує ряд показників (сільськогосподарська освоєність території, розораність і лісистість, частка земель з ухилом більше 2°, густота гідрографічної мережі, частка екологічно-стабільних видів угідь, щільність населення, ступінь концентрації тваринництва, величина пестицидів та хімічного навантаження (внесення мінеральних добрив) на агроландшафт) крім розподілу угідь.

Одним з головних завдань статистичної науки і практики є формування комплексу показників, за допомогою яких здійснюється адекватне та об'єктивне оцінювання соціально-економічних явищ та впливу на стан екологічної ситуації в адміністративних районах або країни в цілому. Для цього у статистичній практиці, використовують спеціально сконструйовані вимірники екологічних властивостей - рейтинги. Під рейтингами і-ї одиниці розуміють сукупність на певній шкалі вимірювання, визначену за допомогою узагальнюючої оцінки.

Таблиця 1. Оцінка стійкості ландшафту районів Рівненської області за 1999-2007 роки (приклад)

Таблиця 2. Інтегральні коефіцієнти екологічного стану території територій районів Рівненської області за 1999-2007 роки (приклад)

Таблиця 3. Рейтинги екологічного стану районів Рівненської області у 2002 році (приклад)

Розробка систем оцінюючих показників повинна визначатися кінцевою метою дослідження та якісним змістом соціально-економічних явищ, що характеризують стан об'єктів управління. При цьому важливо, по-перше розв'язати існуюче інформаційне забезпечення розробки та реалізації регіональної політики на основі ринкових відносин; по-друге, поступово зменшувати обсяги інформації, що для того залучаються при одночасному збереженні її інформаційного потенціалу. Для цього, як вже зазначалося, у світовій практиці використовуються комплексні та інтегральні оцінки.

Для статистичного оцінювання рівня антропогенного навантаження на довкілля комплексом шкідливих речовин визначаємо інтегральний показник Gі забруднення окремих його компонентів. Для цього використовуємо багатовимірну середню [5]:

антропогенний навантаження довкілля кількісний

(2)

На основі розрахованих регіональних інтегральних показників забруднення окремих компонентів довкілля, зокрема: атмосферного повітря, водних об'єктів, земельних ресурсів промисловими токсичними відходами, визначено узагальнюючи інтегральні показники забруднення території. Розрахунки рейтингів екологічного стану районів рівненської області наведено в таблиці 3.

Результати оцінки стану довкілля Рівненської області за окремими інтегральними показниками засвідчили, що екологічна ситуація в області є напруженою. Враховуючи ймовірні недоліки в інформаційному забезпеченні про стан довкілля (аналітичні дослідження), інтегральні показники враховують, відповідно до методики, максимально можливу кількість інформації.

В подальшому необхідно проводити оцінку стану довкілля Рівненської області за іншими (вище зазначеними) інтегральними показниками, які відображають новітні наукові напрямки.

Література

1. Купцова О.Є. Формування еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Інститут проблем ринку та економіко - екологічних досліджень. Одеса 2005. - 20с.

2. Методичні підходи до вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України // А.Г. Шапара, В.Б. Хазан, М.В. Мажаров та ін. - Дніпропетровськ: ІППЕ НАН України, 2001. - 98с.

3. Мельник Л .Г., Екологічна економіка: Підручник, - Суми: ВТД Університетська книга, 2002.- 346с.

4. Коренюк П.І. Методологічні засади визначення інтегрального показника екологічного стану земельної території. Національний гірничий університет Дніпропетровськ Екологія і природокористування, 2003, випуск 6.

5. Данилко В.К. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук „Методологічні засади екологічної статистики”. - К., 2005.

Размещено на Allbest.ru