Підвищення екологічної безпеки заміських об’єктів дорожньої інфраструктури

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство екології та природних ресурсів України

Науково-дослідна установа

«Український науково-дослідний інститут екологічних проблем»

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Спеціальність 21.06.01 - Екологічна безпека

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Підвищення екологічної безпеки заміських об'єктів дорожньої інфраструктури

Мельнікова Оксана Григорівна

Харків - 2017

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:	доктор технічних наук, професор, Юрченко Валентина Олександрівна, Харківський національний університет будівництва та архітектури, завідуюча кафедрою «Безпеки життєдіяльності та інженерної екології»
Офіційні опоненти:	доктор технічних наук, професор, Мальований Мирослав Степанович Національний університет «Львівська політехніка», завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування кандидат технічних наук, Варламов Є.М. науково-дослідна установа «Український науково- дослідний інститут екологічних проблем», старший науковий співробітник

Захист відбудеться «28» квітня 2017 р. о 1400 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.812.01 у науково-дослідній установі «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» за адресою: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6).

Автореферат розіслано «15» березня 2017 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Ф. Жуковський

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Актуальність виконаної дисертаційної роботи обумовлена постійним зростанням техногенного навантаження на довкілля в результаті інтенсивної емісії інгрідієнтних та параметричних забруднень від заміських об'єктів дорожньої інфраструктури (ОДІ): АЗС, стоянок, СТО та ін. За кратністю перевищення ГДК для ґрунтових і водних екосистем на територіях, прилеглих до об'єктів автомобільної дороги, найбільшу екологічну небезпеку становлять нафтопродукти (НП). Основними нефтовмісними середовищами, що емітуються ОДІ, є: відпрацьовані гази автомобілів і поверхневі стічні води з дорожнього полотна. Якісні та кількісні характеристики поширення НП від ОДІ на відміну від автодоріг вивчені вкрай обмежено. Разом з тим кількість АЗС в Україні щорічно стабільно збільшується (за 5 років в 10-15 разів), а протяжність магістральних доріг протягом останніх 15 років практично не змінювалася. До основних відмінностей емісії НП від ОДІ в порівнянні з емісією НП від автодоріг можна віднести нерівномірні за площею й у часі витоки паливно-мастильних матеріалів з автомобілів та заправного обладнання, пари НП з «дихальної» системи АЗС («мале» і «велике» дихання - випаровування НП від 0,1-0,15 м3/год на 1 м3 резервуару) та з відкритих бензобаків тощо. Отже, зливові змиви з територій ОДІ становлять особливу екологічну небезпеку для прилеглих екосистем. Для захисту природних середовищ від забруднення компонентами поверхневих стічних вод, що утворюються на території ОДІ, необхідні системи їх екологічно безпечного відведення та очищення, організація яких для заміських об'єктів ускладнюється відсутністю міських каналізаційних мереж.

Актуальність роботи обумовлена необхідністю розробки технічно раціональних, екологічно безпечних і економічно доцільних систем захисту природного середовища від забруднення нафтопродуктами, що містяться в поверхневих стічних водах, які утворюються на територіях заміських ОДІ.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі екології Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в рамках науково-дослідної державної роботи МОН України «Відведення поверхневих стічних вод з автомобільних доріг і мостових переходів» (ДР № 0113U005767).

Мета дисертаційної роботи є наукове обґрунтування та розробка заходів щодо захисту територій, прилеглих до заміських ОДІ, від інгрідієнтного та параметричного впливу цих об'єктів.

Для досягнення мети поставлено та вирішено наступні завдання:

проаналізувати особливості техногенного навантаження, створюваного заміськими ОДІ і автомобільними дорогами на ґрунтові екосистеми і біоту при емісії і перенесення забруднень через атмосферу і з поверхневими стічними водами;

встановити характеристики поширення НП в поверхневому шарі ґрунтів прилеглих до територій заміських ОДІ, його залежність від експлуатаційних характеристик технічних об'єктів і вуглеводневий склад;

дослідити і провести експериментальну оцінку інгредієнтного та параметричного впливу ОДІ на фізіологічні та біохімічні характеристики ґрунтових і рослинних об'єктів (біоіндикація та біотестування);

теоретично обґрунтувати та експериментально підтвердити кількісні характеристики самоочищення ґрунтів на територіях, прилеглих до заміських ОДІ, та управляючі впливи на процес;

визначити і дослідити в динаміці формування склад поверхневих стічних вод, що утворюються на територіях заміських ОДІ в зимовий і літній сезони; дорожній самоочищення ґрунт вода

дослідити в лабораторних умовах кінетичні показники механічної очистки натурних і модельних поверхневих стічних вод, що утворюються на територіях ОДІ, від завислих речовин, НП і їх окремих фракцій при відстоюванні. Розробити регресійні рівняння, що описують процес очищення;

теоретично обґрунтувати та розробити технологічну схему очищення поверхневих стічних вод, що утворюються на територіях заміських ОДІ, і розрахувати параметри споруд.

Об'єкт дослідження - екологічно небезпечні впливи ОДІ на ґрунти та біоту територій, що прилягають до цих об'єктів.

Предмет дослідження - зниження негативного впливу ОДІ на ґрунтові екосистеми прилеглих територій при утворенні і поширенні поверхневих стічних вод.

Методи досліджень. При дослідженні забруднення ґрунтових екосистем на територіях, прилеглих до заміських автодорогах і ОДІ, застосовували хімічні і фізико-хімічні, фізіологічні та біохімічні методи аналізу, методи біоіндикації і біотестування. При дослідженні поверхневих стічних вод, що утворюються на цих об'єктах, і методів їх очищення використовували гідрохімічні і розрахункові методи, математичне планування експериментів, для обробки експериментальних даних - статистичні методи і регресійний аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше:

теоретично обґрунтовано та експериментально встановлено кількісні показники поширення нафтопродуктів, емітованих заміськими ОДІ, в ґрунтах прилеглих територій та їх вуглеводневий склад;

теоретично обґрунтовано та експериментально досліджено кінетичні характеристики самоочищення різних типів ґрунтів на територіях, прилеглих до різних об'єктів автомобільної дороги, від НП і їх окремих фракцій, а також фактори, які впливають на процес (тип ґрунту, тривалість експозиції та кліматичні умови);

набули подальшого розвитку:

наукові методи біоіндикації екологічно небезпечного техногенного впливу ОДІ на навколишнє середовище за допомогою фітоіндикації та визначення біохімічних і фізіологічних характеристик ґрунтів;

технології обробки поверхневих стічних вод, утворених на різних заміських об'єктах АД, шляхом визначення кінетичних характеристик видалення НП і окремих вуглеводнів (С15-С33) під час відстоювання та фільтрування.

Практичне значення одержаних результатів

На підставі результатів дослідження розроблені рекомендації з розрахунку технологічних характеристик очистки поверхневих стічних вод з територій заміських об'єктів дорожньої інфраструктури від нафтопродуктів при відстоюванні та фільтруванні через ґрунтовий покрив. Рекомендації передані до ДержДорНДІ ім. М.П. Шульгіна (акт прийому-передачі від 12.05.2016 р.). Отримані результати, регресійні залежності, розрахункові формули та регламент керування поверхневими стічними водами впроваджені у навчальний процес при вивченні дисципліни «Проектування автомобільних доріг» студентів ХНАДУ спеціальності 6.060101 (акт впровадження від 17.05.2016 р.).

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно проаналізував науково-технічну документацію, щодо впливу об'єктів АД на прилеглі екосистеми, обстежив сучасний стан цього питання та визначив найбільш проблемні та недостатньо вивчені питання полютантного впливу об'єктів АД на довкілля (1, 2). Автором проведено відбір та лабораторне дослідження ґрунтових (1, 2, 8, 11, 12, 15, 21) та водних проб (3-7, 17-19, 22, 23). Постановка експериментів в натурних (11, 20, 26) та лабораторних (10, 14-16, 24, 25) умовах, щодо визначення полютантного впливу об'єктів АД на прилеглі екосистеми. Детальний аналіз основних проблем екологічної безпеки заміських об'єктів АД для довкілля
(21, 27). Автором розроблено технічні рішення щодо ефективного зниження полютантного навантаження, яке створюють заміські об'єкти АД (28, 29).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-технічних конференціях: ХНАДУ в 2013-2015 рр.; міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Сучасні тенденції у розвитку транспортної та автомобіле-дорожньої галузей» в ХНАДУ в 2010 р.; міжнародній науково-практичній конференції «Еколого-правові та економічні аспекти екологічної безпеки регіонів» (ХНАДУ, Харків, 2013-2015 рр.) та «Покращення конструктивних, технологічних та експлуатаційних показників автомобільних доріг і штучних споруд на них в дослідженнях студентів і молодих науковців» (ХНАДУ, Харків 2014 р.); міжнародних молодіжних наукових конференціях «Екологія та раціональне природокористування агропромислових регіонів» (Бєлгород, 2013-2015 рр.); міжнародних наукових конференціях молодих вчених «Сучасний стан регіональних екологічних проблем та шляхи їх вирішення» (Одеса, 2014 р.); міжнародних науково-технічних конференціях «Екологічна та техногенні безпека. Охорона водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів» (ХНУСА, Харків, 2014-2016 рр.); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічної та екологічної безпеки Поволжського регіону» (Казань, 2014 р.); всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Ресурсозбереження і хіміко-екологічні проблеми технологічних процесів» в ХНАДУ в 2014 рр.; міжнародній науково-методичній конференції «Безпека людини в сучасних умовах» (НТУ «ХПІ», Харків, 2014 р.); міжнародному конгресі «Чиста вода. Казань» (Казань, 2015 р.); міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Екологія і природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства» (Тернопіль, 2015 р.); міжнародній науково-практичній конференції присвяченої 85-річчю заснування ХНАДУ, 85-річчю заснування автомобільного факультету та з нагод Дня автомобіліста і дорожника (ХНАДУ, Харків 2015 р.); міжнародній науково-практичній конференції студентів, магістрів та аспірантів, «Галузеві проблеми екологічної безпеки», присвяченої 85-річчю ХНАДУ (ХНАДУ, Харків, 2015 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 27 наукових робіт, з них: 7 статей в фахових виданнях України, 3 статті в наукометричних базах даних (Scopus, Copernicus, eLIBRARY), 1 стаття в закордонному виданні, 13 статей в інших збірниках, 3 тези виступів на конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з переліку умовних позначень, вступу, п'яти розділів, загальних висновків і списку використаних джерел у кількості 197 найменувань на 25 сторінках та
7 додатків на 31 сторінці. Робота містить 64 рисунка і 19 таблиць, з них
19 рисунків займають 12 окремих сторінок. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 191 сторінку, із них основного тексту 123 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, об'єкт, предмет та задачі дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів дисертації й особистий внесок автора.

У першому розділі викладено аналіз основних джерел екологічних небезпек, які створюють заміські ОДІ. Найбільшу небезпеку серед емітованих цими об'єктами забруднень (за рівнем перевищення ГДК) створюють НП, які надходять в прилеглі екосистеми атмосферним (викиди відпрацьованих газів) і водним шляхом (з поверхневими стічними водами), інтенсивно накопичуючись в ґрунтових екосистемах. У роботах вітчизняних і зарубіжних авторів (М.Л. Красовицька, Л.С. Михайлова, О.В. Рябова, Ю.В. Трофименко, В.О. Юрченко, T. Fischer, L.M. Hildemann та ін.) зазначено, що велика кількість нафтопродуктів надходить в ґрунтові екосистеми придорожнього простору з зливовими стоками, що утворюються на територіях об'єктів АД. Проблемам очищення поверхневих стічних вод з території об'єктів АД присвячені роботи: Н.П. Букалова, Л.Ф. Долини, О.Р. Дутко, О.П. Ігнатенка, В.І. Польового, А.М. Попова, Н.А. Тихонової, Claudia Galinha, F. Santos, B. Satoshi Soda, Takeshi Hamada, Yuriko Yamaoka, S. Velizarov та ін. Однак незважаючи на високу ефективність пропоновані системи локальних очисних споруд не отримали широкого впровадження, оскільки мають ряд серйозних недоліків: складне інженерне виконання, високі економічні витрати, трудомісткість в експлуатації та ін. Таким чином, розробка ефективних та економічно доступних локальних очисних споруд для ОДІ особливо розташованих за містом, де відсутня міська каналізація, є актуальною.

У другому розділі наведено характеристики об'єктів та методів дослідження. Об'єктами дослідження були ґрунтові екосистеми та поверхневі стічні води літнього й зимового сезонів, рослинні ценози на територіях, що прилягають до заміських об'єктів АД Харківської та Полтавської областей (автошляхи Р-46 та М-03) і розташованих на них АЗС (АЗС№1-Р-46 8 км; АЗС№2-Р-46 7 км; АЗС№3-М-03 286 км; АЗС№4-М-03 331 км), стоянок (№1-Р-49 8 км, №2-Р-46 5 км) та шиномонтажних комплексів (Р-46 11 км).

Стан ґрунтів на територіях, прилеглих до досліджуваних об'єктів АД контролювали за механічним (гранулометричний склад), хімічними (вміст НП, органічного вуглецю, рН,), біохімічними (каталазна й дегідрогеназна ферментативні активності) і фізіологічним показниками (грунтове дихання). Методами біотестування оцінили реакцію біоценозів придорожнього простору на параметричне (гострий та хронічний вплив шуму, вимірюваного на ВШВ-003) та інгредієнтне (вуглеводнева провакація) навантаження. У поверхневих стічних водах літнього (модельні змиви з твердих покриттів) і зимового (сніг) сезонів, що утворилися в натурних умовах, контролювали вміст НП і завислих речовин згідно з методиками, рекомендованим нормативними документами України, або спеціальною науковою літературою (НП - гравіметрично і методом ІФ спектрометрії на АН-2, завислі речовини - гравіметрично). При аналізі НП фракціонували на умовно легкі та умовно важкі, паралельно проводячи екстракцію з послідовним застосуванням хлороформу і гексану (перший варіант) і екстракцію тільки гексаном (другий варіант), а також за допомогою газової хроматографії на газово-рідинному хроматографі моделі 8065 виробництва Carlo Erba з використанням в якості детектора масспектрометра Fisons MD 800 встановлювали індивідуальний вуглеводневий склад.

В лабораторних умовах моделювали очистку поверхневих стічних вод в спорудах-відстійниках відкритого та закритого типу. Для оцінки самоочищення ґрунтів на ділянках, що прилеглі до заміських автодоріг та ОДІ - АЗС, стоянки, відбирали ґрунтові зразки (5-7 кг), які переносили в екологічно чисту зону з ідентичними кліматичними умовами.

Для побудови регресійного рівняння проводили математичне планування та обробку результатів 3-х факторного експерименту. Обробку експериментальних даних і побудову поверхонь виконували за допомогою стандартного програмного забезпечення.

Третій розділ присвячений дослідженням забруднення ґрунтів на територіях, прилеглих до заміських ОДІ, НП і їх впливу на фізіологічні та біохімічні характеристики ґрунтових і рослинних об'єктів.

За результатами досліджень ґрунти на територіях, прилеглих до досліджуваних заміських ОДІ, мали різний хімічний і механічний склад: на територіях, прилеглих до стоянки і АЗС №2, контрольний зразок - пухкий і зв'язаний пісок, на території, що прилягають до АЗС №1 і шиномонтажний комплекс - легкий суглинок (відповідно до класифікації Н.А. Качинського) (табл. 1). Як видно, вміст НП в зразках ґрунтів, безпосередньо прилеглих до території досліджених ОДІ, в десятки разів перевищувала ОДК (200 мг/кг), а також вміст НП в контролі.

Таблиця 1 - Концентрація НП в ґрунтах, прилеглих до об'єктів АД (1 м)

Заміські об'єкти АД	Інтенсивність руху, авт./доб	Концентрація НП, мг/кг	Вміст органічного вуглецю, %
Контроль	-	50,0	1,42
АЗС №1	1108	2960	1,17
АЗС №2	456	835	0,81
Стоянка на Р-46		820	0,85
Р-46 Харків-Охтирка	19200	1095	-

В динаміці відстані від ОДІ забруднення НП і вміст органічного вуглецю в ґрунті змінюються по зворотним залежностям: вміст НП зменшується (рис. 1), а органічного вуглецю - зростає на всіх об'єктах АД. Якщо порівнювати забрудненість ґрунтів НП, на територіях, прилеглих до різних об'єктів АД, видно, що АЗС і стоянки надають більш високе питоме (розраховане на 1 автомобіль трафіку) навантаження на прилеглі території.

Рис. 1. Залежність концентрації НП в поверхневому шарі ґрунтів прилягаючих територій від відстані від заміських АЗС

Як видно, різке зменшення концентрації НП (на 45-78% від вихідної) в ґрунтах відбувається на відстані приблизно 5-6 м від крайової лінії АЗС, а потім зменшення концентрації відбувається дуже поступово.

Хроматографічний аналіз ґрунтових зразків (рис. 2) показав, що в алканах, екстрагованих з ґрунтів територій, прилеглих до заміської АЗС, переважають С19 (як і в алканах дизельного палива), що підтверджує наявність прямих розливів палива на території заміської АЗС. У ґрунтах, прилеглих до заміських АЗС, переважають алкани С19, С24, С25, С27, С28 (51,7 % від маси ідентифікованих алканів), в ґрунтах, прилеглих до заміської стоянки, переважають важчі алкани - С24-С27, С29 (52,34 % від ідентифікованих), в ґрунтах, прилеглих до заміських шляхів, переважають алкани С23-С27 (78,8% від ідентифікованих). Найбільш екологічно небезпечні алкани з кількістю вуглецю ? 15, містяться в значних кількостях (> 1%) тільки в дизельному паливі і в ґрунті на територіях, прилеглих до заміської АЗС.

Дизельне паливо	Заміська дорога
Заміська АЗС	Заміська стоянка

Рис. 2. Склад насичених вуглеводнів (алканів), в ґрунтах територій, що прилягають до заміських об'єктів АД, у порівнянні зі складом алканів у дизельному паливі

Результати досліджень НП, що забруднюють ґрунти на прилеглих до ОДІ територіях, свідчать про те, що переважну роль в перенесенні НП від ОДІ відіграє надходження поверхневих стічних вод з території ОДІ.

Дані біоіндикаційних досліджень стану ґрунтів на територіях, прилеглих до заміських ОДІ, представлені на рис. 3. Як видно, інтенсивність дихання і дегідрогеназна активність ґрунтів на територіях, прилеглих до заміської АЗС, зворотно корелюють з вмістом НП в ґрунті.

У ґрунтах, що безпосередньо прилягають до АЗС і мають найбільше забруднення НП, дегідрогеназна активність була приблизно в 6 разів нижче в порівнянні з контролем (7,13 мкг формазану/г·год). При зменшенні концентрації НП в ґрунтах їх дегідрогеназна активність стало збільшувалась. Каталазна активність ґрунтів на прилеглих територіях до всіх АЗС при збільшенні відстані від АЗС знижувалася паралельно зі зниженням вмісту НП у ґрунті. Ймовірно, така залежність обумовлена тим, що каталаза є стресовим ферментом і на забруднення ґрунту НП реагує значним підвищенням своєї активності, що відзначають й інші автори.

Рис. 3. Залежність фізіологічних і біохімічних показників ґрунтів, прилеглих до заміської АЗС

Концентрація НП в ґрунті, що знаходиться під техногенним навантаженням від заміських об'єктів АД, є результуючим підсумком 2-х протилежно спрямованих процесів: надходженням НП та самоочищенням ґрунтів. Як показав моніторинг ґрунтів (рис. 4 а), у весняний період (0-60 діб експозиції) інтенсивність надходження НП в ґрунт на територіях, прилеглих до АЗС, і швидкість їх самоочищення практично компенсували один одного.

При подальшій експозиції (60 діб) накопичення НП в ґрунті на територіях, прилеглих до АЗС, стало переважати, і на 84 добу експозиції концентрація НП на 27% перевищувала вихідні значення. У теплий період року фракція умовно важких НП значно зростала, а вміст умовно легких фракцій знижувався, ймовірно за рахунок процесу випаровування в повітряне середовище і трансформації у фракцію умовно важких НП. Динаміка самоочищення того ж ґрунту після переміщення в чисту зону показана на рис. 4 б.

а)	б)

Рис. 4. Динаміка вмісту НП у ґрунтах, прилеглих до території АЗС: а) - накопичення НП в ґрунті; б) - самоочищення ґрунтів від НП

Як видно, концентрації НП (причому як умовно важких так і умовно легких фракцій) протягом експозиції стійко знижувалися до досягнення на 160 добу фонового рівня. На підставі отриманих експериментальних даних розрахували середню швидкість самоочищення ґрунтів від НП, яка складала 8-18 мг(кг доб)-1 та їх накопичення - 2-6 мг(кг?доб)-1. Таким чином навантаження НП на ґрунти, що прилягають до заміських ОДІ, складало 10-24 мг(кг•доб)-1.

При вивченні факторів, що впливають на ефективність самоочищення ґрунтів, встановили, що (рис. 5), активність окислювально-відновних ферментів (саме вони відповідають за деструкцію насичених вуглеводнів) при підвищенні концентрації органічного вуглецю (гумусу) в ґрунті підвищується.

Рис. 5. Вплив вмісту органічного вуглецю в ґрунті на дегідрогеназну активність ґрунтів і ефективність процесу самоочищення від НП

В біоіндикаційних лабораторних дослідженнях оцінили вплив гострого і хронічного шумового навантаження (85-90 дБ) на інтенсивність дихання пророслого (протягом 3 діб) насіння соняшника і квасолі та встановили, що цей чинник призводить до типової реакції фітооб'єктів на стрес. При експериментальному вивченні впливу НП на фітооб'єкти, вирощені гідропонним методом встановили, що підвищення вмісту НП у водному субстраті зворотньо-пропорційно корелює з концентрацією хлорофілу і приростом біомаси.

У четвертому розділі наведені результати досліджень поверхневих стічних вод, що утворюються в зимовий та літній сезони на заміських об'єктах АД. Кількісно оцінили кінетичні характеристики потоку НП, що досягає поверхні ґрунтів (депонуються сніговим покривом) на територіях, прилеглих до досліджуваних об'єктів АД (табл. 2). Розрахунки питомого потоку НП, створюваного одним автомобілем на різних заміських об'єктах АД, показали, що він становить (мг (м2·добу·авт.)-1): для об'єктів без бордюру - 6,0·10-3 (автодорога), 93·10-3 (ділянка № 4 АЗС №2). Таким чином, АЗС створюють питомий потік НП, що на порядок перевершує питомий потік НП, створюваний автошляхом, не дивлячись на те, що швидкість руху автомобілів по заміських автошляхах на відміну від руху по території АЗС створює інтенсивне розбризкування змивів з поверхні дорожнього полотна.

Таблиця 2 - Потік НП від заміських об'єктів АД на прилеглі території

Заміські об'єкти АД	Потік НП, що депонуються сніговим покривом, мг(м2доб)- 1
	сукупний	умовно легких	умовно важких
Контроль	2,5	1,9	0,6
АЗС №1 діл. № 1	49,6	24,1	25,5
АЗС №2 діл. № 4	42,8	-	-
Стоянка	281,3	123,6	157,7
Автодорога Р-46	114,8	91,5	23,3

Як видно з табл. 2, найвищий потік НП, депонований сніговим покривом на прилеглих територіях заміських об'єктів АД, спостерігався на стоянці. Крім того, в потоці НП від стоянки переважають фракції умовно важких НП, в потоці від автодороги багаторазово переважають умовно легкі НП.

Фракційний склад НП, що забруднюють поверхневий стік зимового і літнього сезонів, з територій заміських об'єктів ОДІ і заміської автомобільної дороги Р-46 представлений на рис. 6.

Як видно, в поверхневих стічних водах з територій заміських ОДІ (літнього та зимового сезонів) спостерігається переважання фракції умовно важких НП (аналогічно характеристикам потоків - табл. 2), в той час, як на заміській автодорозі Р-46 домінує фракція умовно легких НП. В цілому, поверхневий стік зимового і літнього сезонів на заміських об'єктах АД дуже близький за фракційним складом НП.

Як показав аналіз поверхневих стічних вод зимового (сніг) і літнього (модельні змиви) сезонів з територій заміських об'єктів автомобільної дороги, вміст в них НП на всіх досліджуваних ділянках перевищував рівень ГДК для водних об'єктів (0,05 мг/дм3) в тисячі разів.

а)	б)

Рис. 6. Фракційний склад НП поверхневого стоку (а - сніг (зимовий сезон):1 - контроль, 2 - АЗС №1, 3 - стоянка, 4 - дорога Р-46; б - модельні змиви (літній сезон): 1 - АЗС №3 (у колонки), 2 - АЗС №3 (з'їзд), 3 - стоянка, 4 - автодорога Р-46) з територій досліджуваних заміських об'єктів АД

Як показав аналіз поверхневих стічних вод зимового (сніг) і літнього (модельні змиви) сезонів з територій заміських об'єктів автомобільної дороги, вміст в них НП на всіх досліджуваних ділянках перевищував рівень ГДК для водних об'єктів (0,05 мг/дм3) в тисячі разів. Найбільші перевищення ГДК відмічені в пробах, відібраних на територіях стоянки для важких вантажних автомобілів (1068-4050 ГДК) і заміській автодорозі (672-2364 ГДК). Так само дуже високий рівень забруднення поверхневого стоку НП (670-1310 ГДК) відзначений і на інших заміських ОДІ: АЗС і шиномонтжний комплекс.

Динаміка накопичення НП в поверхневих стічних водах на заміських ОДІ представлена на рис 7.

Як показали експериментальні дослідження (рис. 8), концентрація НП в поверхневих стічних водах залежить від концентрації завислих речовин, які, ймовірно, адсорбують на собі НП. А на накопичення на території заміських ОДІ речовин, що утворюють в зливових змивах зависі, впливають як технічні (наявність бордюру, інтенсивність та швидкість руху), так і природні фактори (вітер, опади). На автомобільних дорогах концентрація завислих речовин в поверхневих стічних водах набагато нижче (~ в 4,4 рази), отже, і накопичення в них НП в середньому менше, ніж в зливових стічних водах з територій заміських ОДІ.

Рис. 7. Накопичення НП в поверхневому стоці (в літній сезон), що утворюються на території заміського ОДІ	Рис. 8. Вміст завислих речовин (ЗР) і адсорбованих ними НП в поверхневих стічних вод різних заміських АЗС

У п'ятому розділі представлені дані по дослідженню очищення поверхневих стічних вод, що утворюються на територіях заміських ОДІ, в лабораторних умовах. В експериментальних дослідженнях моделювали процеси, що відбуваються при відстоюванні натурних поверхневих стічних вод в спорудах механічної очистки (найбільш перспективних за економічними та експлуатаційними характеристиками). При експериментальному моделюванні контролювали трансформації НП, що забруднюють поверхневі стічні води, при відкритому і закритому відстоюванні (з обмеженим доступом повітря). Після закритого відстоювання в НП, що забруднюють необроблені стічні води, переважали фракції умовно легких НП (~ 94,7%) над фракцією умовно важких НП (~ 5,3%). Після обробки у відкритій системі в стічних водах частка умовно важкої фракції була більша (~ 55%), а частка умовно легкої фракції - менша
(~ 45%). Ідентифікація залишкових алканів в оброблених поверхневих стічних водах зимового сезону, виконана за допомогою мас-спектрометричного аналізу, представлена на рис. 9.

а)	б)

Рис. 9. Ідентифікація алканів в поверхневому стоці зимового сезону (сніг) з територій, що прилягає до стоянки вантажних автомобілів, при відстоюванні в різних системах: а) - закрита система; б) - відкрита система

Як видно, після закритого відстоювання в поверхневих стічних водах, виявлені алкани в досить широкому діапазоні: від С14 до С35, а після відкритого відстоювання - лише від С19 до С30. Після закритого відстоювання в поверхневих стічних водах було виявлено екологічно небезпечні поліциклічні ароматичні вуглеводні.

Таким чином, для очистки поверхневих стічних вод, що утворюються на території заміських об'єктів АД, від НП бажаною є відкрита система відстоювання. З урахуванням утворення біоплівок, випарних процесів і ефективності очищення від НП рекомендована тривалість відстоювання склала 10 діб.

В експериментальних дослідженнях оцінили можливість підвищення ефекту видалення НП за допомогою другого ступеня очищення - фільтрування. Встановлено, що після 3 діб відстоювання подальше фільтрування підвищувало ефект очищення від НП на ~ 53%.

На основі регресійного аналізу експериментальних даних очистки поверхневих стічних вод відстоюванням встановили зв'язок між ефектом очистки від НП і факторами, від яких він залежить - тривалістю відстоювання, вихідною концентрацією НП, фракційним складом НП, концентрацією завислих речовин тощо.

, (1)

, (2)

де і - умовний номер фракції НП; a, b, d - коефіцієнти рівняння.

Ґрунтуючись на експериментальних даних (початковий вміст НП -
84-341 мг/дм3, час відстоювання - 0-10 діб) і розрахункових формулах представили графічне відображення поверхні, що визначає взаємозв'язок ефекту очищення поверхневих стічних вод з території стоянок від НП і часом відстоювання при різному початковому вмісті НП (рис. 10). Поверхню, побудовану за експериментальними даними (рис. 10 а), порівняли з даними, отриманими із залежностей (1, 2) (рис. 10 б), використовуючи критерії Фішера і Кохрена.

За результатами розрахунків експериментальні дані є відтвореними відповідно до критерію Кохрена. Аналіз теоретичної залежності (1) за критерієм Фішера показав адекватність рівняння. Для отримання більш точної картини всередині досліджуваної ділянки, використовуючи залежність (1), побудували поверхню з більш високою точністю (рис. 10 в). Теоретична поверхня адекватно відтворює результати експерименту.

Як показали розрахунки, найвищий ефект очищення від НП (в рамках досліджуваного діапазону 85-341 мг/дм3) досягається при початковій концентрації НП в діапазоні 125-210 мг/дм3 на третю добу відстоювання.
А виходячи з встановленої залежності накопичення НП на поверхні території ОДІ від часу (рис. 7), можна рекомендувати проводити збір і відведення поверхневих стічних вод з території ОДІ не частіше, ніж 1 раз в 9-10 діб.

а) б) в)

Рис. 10. Поверхня, яка визначає залежність ефекту видалення НП
з поверхневих стічних вод від тривалості відстоювання і вихідної концентрації НП (а - усереднені експериментальні дані, б - поверхня, отримана по залежності (1), в - поверхня, отримана по залежності (1) після коригування)

Для проведення досліджень в лабораторних умовах при моделюванні процесів механічної очистки при відстоюванні склали план трьохфакторного експерименту (табл. 4).

Таблиця 4 - План експерименту на модельних поверхневих стічних водах

Характеристика	Снп , мг/дм3	t, доб	СЗР, мг/дм3
Основний рівень	213	5,5	484
Інтервал варіювання	128	4,5	389
Верхній рівень	341	10	873
Нижній рівень	85	1	95

Регресійне рівняння ефективності відстоювання поверхневих стічних вод (Е) з території ОДІ має вигляд:

(3)

де bi - невідомі коефіцієнти регресійного рівняння; X1, X2, X3 - безрозмірні кодовані змінні приймають значення 1 та визначаються за формулою 4:

. (4)

Коефіцієнти регресійного рівняння знаходили за методом найменших квадратів і в матричній формі вони мали такий вигляд:

. (5)

З урахуванням отриманих коефіцієнтів і після відкидання незначущих коефіцієнтів регресійне рівняння мало наступний вигляд:

. (6)

Отримане регресійне рівняння перевіряли на адекватність і відтворюваність відповідно до критеріїв Фішера і Кохрена, обидва критерії були витримані.

На підставі отриманих експериментальних даних, встановлених залежностях і проведених теоретичних розрахунків запропоновано очисну споруду для механічної обробки поверхневих стічних вод, що утворюються на території заміських АЗС. Обсяг поверхневих стічних вод, що відводяться на дану очисну споруду, розраховували виходячи з обсягу дощового стоку від розрахункового дощу, відведеного на очисну споруду з території АЗС:

, (7)

де Fасф. - площа асфальтобетонного покриття, із загальної площі АЗС;
Fб - площа брущатого покриття, із загальної площі АЗС; Fг - площа газонів, із загальної площі АЗС; Шасф., Шб., Шг. - постійні коефіцієнта стоку Шi для різних видів поверхонь стоку.

Робочий обсяг очисної споруди для розглянутої АЗС становить ? 9 м3. Загальна схема очистки поверхневих стічних вод, що утворюються на території заміської АЗС, представлені на рис. 11.

Рис. 11. Загальна схема очистки поверхневих стічних вод, що утворюються на території заміської АЗС: 1 - заміська АЗС; 2 - механічна очисна споруда; 3 - поля фільтрації; 4 - жолоба керування поверхневими стічними водами; 5 - відвідний патрубок та кран

Збір, відведення та очистка поверхневих стічних вод з території заміських ОДІ буде відбуватися протягом періоду позитивних температур. Виходячи зі швидкості накопичення НП в поверхневих стічних водах (рис. 7), для досягнення найвищого ефекту очищення поверхневих стічних вод від НП (рис. 10) рекомендований термін між змиваннями становить 8 діб. Стічні води з концентрацією 20 мг/дм3 відводяться на поля фільтрації з урахуванням самоочищуючої здатності ґрунтів, на яких вони розташовані. Для цього проводили розрахунок площі полів фільтрації на які буде відбуватися скид води після відстоювання по формулі (8):

,(8)

де S - площа ділянки, на яку відбувається скид поверхневих стічних вод після очистки, м2; CНП - кінцева концентрація НП в поверхневих стічних водах після відстоювання, г/м3; Wоч - об'єм стічних вод, м3; Vс - швидкість самоочищення ґрунтів, на які буде відбуватись скид очищених вод, г(кг доб)-1; T - тривалість ґрунтового очищення, доб; h - висота ґрунтового шару, м; с - щільність ґрунтового покриву, кг/м3.

Для скорочення витрат свіжої води, якою буде проводитись змив території заміських ОДІ, можна використовувати очищені стічні води з резервуару відстійника.

ВИСНОВКИ

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, у якій поставлено та вирішено актуальне наукове-практичне завдання, що полягало у зменшенні забруднення нафтопродуктами територій, які прилягають до ОДІ. Це завдання вирішується шляхом очистки поверхневих стічних вод з територій заміських ОДІ від НП.

Проаналізовано особливості техногенного навантаження, створюваного заміськими ОДІ та автомобільними дорогами на ґрунтові екосистеми та біоту, при емісії і перенесенні забруднень через атмосферу і з поверхневими стічними водами. Встановлено, що до головних екологічних небезпек, створюваних цими об'єктами, належить забруднення ґрунтів НП та водних середовищ (поверхневих стічних вод) - завислими речовинами й НП.

В експериментальних дослідженнях установлено, що вміст НП у ґрунтах (820-2960 мг/кг) територій, безпосередньо прилеглих до ОДІ, значно перевищує ОДК. Досліджено кількісні характеристики поширення НП у поверхневому шарі ґрунтів, прилеглих до територій ОДІ, їхній вуглеводневий склад та залежність від інтенсивності транспортного потоку, виду об'єктів АД, наявності бордюру на об'єкті тощо.

Експериментально визначено та науково обґрунтовано, що ОДІ створюють на порядок вище питоме навантаження НП (на 1 автомобіль трафіку) на ґрунтові екосистеми (44,6-93,9 мг (м2·добу·авт.) -1), порівняно з автомобільними шляхами (2,1-6,0 мг (м2·добу·авт.) -1). До того ж, у ґрунтах територій, прилеглих до заміської АЗС, виявлені найбільш екологічно небезпечні алкани із кількістю вуглецю ? 15.

Експериментально встановлено та науково обґрунтовано, що у ґрунтах, прилеглих до ОДІ, каталаза проявляє себе як стресовий фермент (позитивно корелює із вмістом НП у ґрунтах). Інтенсивність дихання та дегідрогеназна активність ґрунтів зворотно корелюють із концентрацією НП. Уперше експериментально встановлено, що шумове навантаження викликає у фітооб'єктах розвиток гострої стресової реакції з виходом на новий адаптаційний рівень.

Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено кількісні характеристики самоочищення ґрунтів на територіях, прилеглих до заміських ОДІ, та управляючі дії процесу. Експериментально встановлено, що середня швидкість самоочищення ґрунтів від НП складала 8-18 мг(кг•доб)-1, накопичення - 2-6 мг (кг?доб)-1, таким чином, потік НП на ґрунти, що прилягають до заміських ОДІ, складав 10-24 мг (кг•доб)-1. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що ефективність зниження концентрації НП корелює із концентрацією органічного вуглецю в досліджених ґрунтах.

В результаті серії експериментів встановлено, що співвідношення умовно легкої та важкої фракцій НП у поверхневих стічних водах, які утворюються на територіях заміських об'єктів АД у зимовий та літній сезони, аналогічне. Швидкість накопичення НП у поверхневих стічних водах зимового сезону на територіях, що прилягають до заміських АЗС (2,3-4,2 мг/дм3·доб), на порядок вища, ніж цей показник на заміських автошляхах. На накопичення НП у поверхневих стічних водах, що утворюються на заміських об'єктах АД, впливає концентрація завислих речовин, що активно адсорбують на собі НП, інтенсивність транспортного потоку, швидкість руху транспортних засобів територією об'єктів АД, технічний стан обладнання на території ОДІ та транспортних засобів, кваліфікаційний рівень працівників ОДІ тощо.

В експериментальних дослідженнях встановлено та науково обґрунтовано, що при відстоюванні поверхневих стічних вод, що утворюються на поверхні різних заміських ОДІ, переважна кількість НП та завислих речовин (70-90%) видаляються із водного середовища протягом 3-х діб. Розроблено регресійні рівняння (у тому числі, при математичному моделюванні трьохфакторного експерименту), що описують залежність ефекту очистки від НП від 2-х (концентрація НП та час відстоювання) та 3-х (час відстоювання, концентрація НП та завислих речовин) чинників.

На підставі експериментальних досліджень та теоретичних розрахунків запропонована схема механічної обробки поверхневих стічних вод, що утворюються на території типової заміської АЗС. Розроблено та передано до ДержДорНДІ рекомендації щодо підвищення рівня екологічної безпеки заміських ОДІ, шляхом керування водовідведенням, збором та очисткою поверхневих стічних вод з територій цих об'єктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Юрченко В.А. Экспериментальная оценка экологических опасностей нагрузки, создаваемой АЗС на прилегающие почвы / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова // Науковий вісник будівництва. - 2014. - №3 (77). - С. 207-211.

Юрченко В.А. Эмиссия нефтепродуктов, создаваемая дорожными инфраструктурными комплексами / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова // Вестник ХНАДУ. - 2014. - Вып. 64. - С. 134-139.

Юрченко В.А. Исследование потока нефтепродуктов, создаваемого объектами автомобильно-дорожного комплекса, на прилегающие территории / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова, С.В. Свергузова // Вестник Казанского технического университета. - 2014. - Т. 17. №24. - С. 148-152.

Юрченко В.А. Исследование поверхностных сточных вод с автомобильных дорог и дорожно-инфраструктурных комплексов / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова, М.В. Ячник // Науково-виробничий журнал Автошляховик України. - 2014. - №5 (241). - С 43-47.

Юрченко В.А. Нефтяное загрязнение производственных сточных вод вагоноремонтного депо / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова, А.В. Артеменко // Збірник наукових праць Української державної академії залізничного транспорту. - 2014. - Вип. 149. - С. 62-67.

Юрченко В.А. Фракционирование нефтесодержащих загрязнений в сточных водах вагоноремонтного депо меторполитена / В.А. Юрченко, А.В. Артеменко, О.Г. Мельникова // Науковий вісник будівництва. - 2014. - №4(78). - С. 186-190.

Юрченко В.А. Очистка поверхностных сточных вод от нефтепродуктов при отстаивании / В.А. Юрченко, А.В. Артеменко, О.Г. Мельникова // Науковий вісник будівництва. - 2015. - №2(80). - С. 219-222.

Iurchenko V. Petrochemical emissions produced by the objects of the automobile and highway complex / V. Iurchenko, O. Melnikova, T. Fisher, L. Mykhailova // Автомобильный транспорт. - 2015. - Вып. 37. - С. 186-191.

Угненко Є.Б. Використання природних цеолітів для підвищення ефективності очищення стоків з автомобільних доріг / Є.Б. Угненко, В.О. Юрченко, Н.І. Сорочук, О.Г. Мельникова, М.В. Ячник // Науково-виробничий журнал Автошляховик України. - 2015. - №6 (248) - С. 36-38.

Юрченко В.А. Исследование механической очистки ливневых стоков, образованных на объектах автомобильно-дорожного комплекса / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова, А.Ю. Бахарева, М.В. Ячник // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - Х. - 2015. - № 6/6 (78) - С. 71-77.

Мельникова О.Г. «Самоочищение» почв, прилегающих к загородным объектам дорожной инфраструктуры, от нефтепродуктов / О.Г. Мельникова, В.А. Юрченко // Науковий вісник будівництва. - 2016. - №2(84). - С. 363-366.

Юрченко В.А. Загрязнение нефтепродуктам территорий, прилегающих к дорожным инфраструктурным комплексам / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова // Актуальные проблемы социально-экономической и экологической безопасности Поволжского региона: сб. матер. VI междунар. науч.-практ. конф. - Казань, 2014. - С 115-118.

Егорова Я.А. Влияние акустического загрязнения на фитоиндикаторы / Я.А. Егорова, О.Г. Мельникова, В.А. Юрченко // Экологизация и рационализация природопользование агропромышленных регионов: сб. докл. междунар. молодеж. науч. конф. 12-14 ноября 2013 г. - Белгород, 2013. - С. 13-15.

Егорова Я.А. Влияние автомобильного шума на физиологические показатели растений / Я.А. Егорова, О.Г. Мельникова, В.А. Юрченко // Экологизация и техногенная безопасность. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: матер. ХХII (ежегодной) междунар. науч.-практ. конф., 24-25 апреля 2014 г. - Х. 2014. - С. 24.

Егорова Я.А. Эмиссия нефтепродуктов в окружающую среду на автозаправочных станциях / Я.А. Егорова, О.Г. Мельникова // Современное состояние региональных экологических проблем и пути их решения: междунар. науч. конф. молодых ученых, 16-18 апреля 2014 г. - Одесса, 2014. - С. 85-57.

Юрченко В.А. Исследование поверхностных сточных вод с автомобильных дорог и дорожно-инфраструктурных комплексов / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова // Покращення конструктивних, технологічних та експлуатаційних показників автомобільних доріг і штучних споруд на них в дослідженнях студентів та молодих науковців: матер. міжнар. наук.-практ. конф., - Х., 2014 - С. 347-351.

Юрченко В.А. Трансформация фракционного состава нефтепродуктов поверхностного стока в процессе механической очистки / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова // Ресурсозбереження і хіміко-екологічні проблеми технологічних процесів: матер. I Всеукр. наук.-практ. Інтернет конф. 10-12 листопада 2014. -Х., 2014. - С. 181-184.

Крамарева А.Д. Влияние формирование осада взвешенных веществ в поверхностном стоке с территории автомобильно-дорожного комплекса, на выбор системы механической очистки / А.Д. Крамарева, А.А. Лысенко, О.Г. Мельникова // Безпека людини у сучасних умовах: матер. міжнар. наук.-метод. конф. НПУ (ХНІ), 4-5 грудня 2014. - Х., 2014. - С. 96-98.

Юрченко В.А. Загрязнение природных сред нефтепродуктами, эмитируемыми объектами дорожно-инфраструктурного комплекса / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова, Т. Фишер, Л.С. Михайлова // Новітні технології в автомобілебудівництві та транспорті: міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 85-річчю заснування ХНАДУ, 85-річчю заснування автомобільного факультету та з нагод Дня автомобіліста і дорожника, 15-16 жовтня 2015. - Х., 2015. - С. 198-199.

Мельникова О.Г. Экологическая опасность нефтесодержащих поверхностных сточных вод / О.Г. Мельникова, Я.А. Егорова, А.В. Артеменко // Екологія і природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства: мат. ІІ міжнар. наук.-пркт. Інтернет-конф., 19-20 березня 2015. - Тернопіль, 2015. - С. 212-214.

Лысенко А.А. Очистка поверхностных сточных вод с автомобильных дорог от взвешенных веществ / А.А. Лысенко, А.Д. Крамарева, В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова // Галузеві проблеми екологічної безпеки: I Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, магістрів та аспірантів присвячена 85-річчю ХНАДУ,
22 жовтня 2015. - Х, 2015. - С. 118-120.

Лисенко А.О. Освітлення поверхневих стічних вод з території об'єктів автомобільно-дорожнього комплексу при відстоюванні / А.О. Лисенко, А.Д. Крамарева, В.О. Юрченко, О.Г. Мельнікова // Екологічна і техногенна безпека. Охорона водного і повітряного басейнів. Утилізація відходів: матер. щорічної міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 квітня, 2015. - Х, 2015. - С. 60-61.

Мельникова О.Г. Влияние шума, создаваемого автомобильным транспортом, на физиологические показатели растений / О.Г. Мельникова, Я.А. Егорова, В.А. Юрченко // Эколого-правовые и экономические аспекты экологической безопасности регионов: матер. VIII Междунар. науч.-практ. конф. при участии молодых ученых, 16-18 окт. 2013. - Х., 2013 - С. 313-316.

Мельникова О.Г. Экологические последствия техногенной нагрузки, создаваемые дорожно-инфраструктурными комплексами на почвенные экосистемы / О.Г. Мельникова, В.А. Юрченко // Эколого-правовые и экономические аспекты экологической безопасности регионов: IX Междунар. науч.-практ. конф., 29-31 окт. 2014. - Х., 2014. - С. 232-236.

Юрченко В.А. Определение эффективности очистки поверхностных сточных вод, образующихся на объектах дорожной инфраструктуры, при математическом планировании экспериментов / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова // Еколого-правові та економічні аспекти екологічної безпеки регіонів: X Міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 жовтня 2015, - Х., 2015. - С. 79-82.

Юрченко В.А. Способность почв придорожного пространства к «самоочищению» от НП / В.А. Юрченко, О.Г. Мельникова // Современные геоинформационные и компьютерно-инновационные технологии дорожной отрасли, аэродромного строительства и землеустройства: междунар. науч.-практ. конф., 26-27 мая 2016., - Х., 2016. - С. 93-98.

Мельникова О.Г. Особенности загрязнения нефтепродуктами почвенного покрова, прилегающего к автозаправочным станциям / О.Г. Мельникова // Современное состояние и качество окружающей среды отдельных регионов: междунар. науч. конф. молодых ученых, 1-3 июня 2016. - Одесса. 2016 - С. 157-160.

Размещено на Allbest.ru

...