Визначення ефективності сорбційного та електрохімічного методів очищення води від амонію

Робочий розчин поміщали в анодну камеру, а в катодній камері знаходився 0,2 Н розчин NaOH. В пробах визначали залишкову конценрацію амонію [68] та хлоридів [69]та рН.

Рисунок 2.2 - Двокамерний електролізер: Кt - катод із легованої сталі 12Х18Н10Т; Аn - титановий анод покритий оксидом рутенію;

А - аніонообмінна мембрана МА-41, Sa = Sk = 0,12дм2

Вихід за струмом (В, %) розраховували за формулою:

(2.5)

де qP - кількість електрики, яка реально витрачена на перенесення грам-еквіваленту речовини;

qТ - теоретино розрахована кількість електрики, яка необхідна для перенесення грам-еквіваленту речовини;

mФ - кількість фактично перенесеної речовини, г-екв; mТ - теоретично визначена кількість перенесеної речовини, г-екв.

Фактичну кількість перенесеної речовини розраховували за формулою:

, (2.6)

де Сп - початкова концентрація іонів в розчині, мг/дм3;

Сі. - концентрація іонів в і-тій пробі після сорбції, мг/дм3;

Vр - об'єм розчину, дм3;

Теоретичну кількість перенесеної речовини (г) визначали за формулою:

(2.7)

де КЕ - електрохімічний коефіцієнт (КЕ = МЕ • 0,03731 [г-екв/(А•год)]);

MЕ - еквівалентна маса перенесеної речевини (МЕ = М/z);

М - молярна маса перенесеної речовини (г/моль);

z - валентне число іонів речовини, що пройшло в реакції;

І - сила струму, А;

t - час, год.

2.2.4 Методи аналізу

2.2.4.1 Метод визначення амонію

Визначення аміаку та іонів амонію засноване на взаємодії аміаку в лужному середовищі з тетрайодомеркуріатом калію. В результаті утворюється тетрайодомеркуріат амонію, що забарвлює розчин в залежності від кількості амонійного азоту від жовтого до червоно-бурого кольору. Оптична щільність з'єднання, що утворюється при вимірюванні на фотоелектроколориметры при довжині хвилі 440 нм пропорційна концентрації в аналізованої пробі амонійного азоту, яку знаходять за градуювальною залежністю.

Визначенню заважають компоненти, що зумовлюють жорсткість води, залізо, сульфіди, активний хлор, каламутність та кольоровість води, аміни, хлораміни, альдегіди, спирти і деякі інші органічні сполуки, що реагують з реактивом Несслера. Каламутність видаляють фільтруванням. Вплив кольоровості до певної межі можна усунути виміром оптичної щільності проби, у якому не доданий реактив Несслера. Заважаючий вплив активного хлору усувається додаванням еквівалентної кількості розчину тіосульфату натрію. Вплив кальцію і магнію в значній мірі усувається додаванням розчину сегнетової солі, проте при високій жорсткості його використання не є достатньо ефективним.

Найбільш надійним способом усунення заважаючих впливів неорганічних компонентів, кольоровості, каламутності і нелетких органічних речовин є відгонка аміаку із слабколужного розчину, проте при цьому не вдається усунути вплив амінів, хлораминов, альдегідів та інших, що також переганяються з парою з'єднань. В цьому випадку слід використовувати іншу методику визначення амонійного азоту.

Для аналізу відбирають циліндром 50 см3 відфільтрованої аналізованої води, поміщають її в суху колбу місткістю 55 см3, доливають 1 см3 розчину сегнетової солі, перемішують, потім додають 1 см3 реактиву Несслера і знову добре перемішують. Через 10 хв. вимірюють оптичну щільність проб на фотоелектроколориметрі з синім світлофільтром або спектрофотометрі (л = 440 нм) в кюветах з довжиною поглинаючого шару 2 см проти холостої проби, в якості якої беруть 50 см3 безаміачної води.

Якщо масова концентрація амонійного азоту в аналізованої воді перевищує 4,0 мг/дм3, то для визначення беруть аліквоту меншого обсягу і доводять обсяг до 50 см3 безамміачною водою.

Якщо аналізована вода була законсервована сірчаною кислотою, після додавання розчину сегнетової солі слід додати 2 краплі розчину NaOH 6 моль/дм3.

У присутності активного хлору у пробу до внесення реактивів доливають еквівалентну хлору кількість розчину тіосульфату натрію. Вміст активного хлору необхідно визначити заздалегідь.

При аналізі забарвлених вод вводять поправку на кольоровість. Для цього до іншої порції аналізованої води додають все реактиви, крім реактиву Несслера, замість якого доливають 1 см3 10% -ного розчину NaOH. Оптичну щільність отриманого розчину вираховують із оптичної щільності проби. Якщо значення оптичної щільності, обумовлене забарвленням проби, перевищує 0,3, слід використовувати визначення амонійного азоту після відгонки.

Концентрацію амонію визначають за градуювальник графіком, з урахуванням розведення. Градуювальний графік будують в координатах А (оптична густина) від С(NH4+), використовуючи для цього модельні розіини з концентрацією по амонію, мг/дм3: 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5 та 2,0[68].

2.2.4.2 Методи визначення хлоридів

Згідно з методикою [69] хлорид-іони титровали в кислому середовищі розчином азотнокислої ртуті в присутності діфенілкарбазона, при цьому утворювалася розчинна хлорне ртуть. В кінці титрування надлишкові іони ртуті з діфенілкарбазоном утворювали забарвлене у фіолетовий колір комплексне з'єднання. Зміна забарвлення в еквівалентній точці виражалося чітко, в зв'язку з цим кінець титрування визначали з великою точністю. Точність методу становив 0,5 мг/дм3.

Відбирали 100 см3 випробуваної води, додавали 10 крапель змішаного індикатора і по краплях 0,2Н розчин HNO3 до появи жовтого забарвлення (РН 3,6), після чого додавали ще п'ять крапель 0,2Н розчину HNO3 і титровали з мікробюретки розчином азотнокислої ртуті. До кінця титрування забарвлення розчину набувала помаранчевий відтінок. Титрування продовжували повільно, по краплях додаючи розчин азотнокислої ртуті,сильно збовтуючи пробу до появи слабо-фіолетового відтінку.

Метод може бути використаний для визначення і більш високих концентрацій хлорид-іонів у воді (більше 10 мг/дм3). В цьому випадку відбирали менший обсяг води (вміст Сl- в відібраному обсязі повинно бути не менше 10 мг) і розбавляли дистильованою водою до 100 см3 додавали ті ж реактиви і в тій же кількості і титровали з бюретки розчином азотнокислої ртуті, як описано вище. Розбіжності між результатами повторних визначень при утриманні Сl- в воді до 10 мг/дм3 - 0,5 мг/дм3.

Вміст хлорид-іонів (Х) в мг/дм3 вираховували за формулою:

Х=(V1*35,5*K*1000)/V2, (2.8)

де V1 - кількість азотнокислої ртуті, витрачений на титрування,см3; К - поправочний коефіцієнт до титру розчину азотнокислої ртуті; V2- Обсяг води, взятий для визначення, см3.

2.2.4.3 Методика визначення лужності, кислотності та жорсткості

Для визначення лужності за методикою [68] в конічну колбу місткістю 250 см3 відміряли 100 см3 досліджуваної води, додавали 3-4 краплі метилового оранжевого і титрували 0,1 М робочим розчином HCl до переходу забарвлення від жовтого до помаранчевого (рН = 4).

Для визначення кислотності за методикою [68] в конічну колбу місткістю 250 см3 відміряли 100 см3 досліджуваної води, додавали 3-4 краплі метилового оранжевого і титрували 0,1 М робочим розчином NaOH до переходу забарвлення від рожевого до жовтого (рН = 5).

Визначення жорсткості проводили відповідно стандартною методикою [68]. У конічну колбу вносили 100 см3 випробуваної води або менший обсяг, розведений до 100 см3 дистильованою водою. Потім додавали 5 см3 буферного розчину, 5-7 крапель індикатора хромогену чорного з натрієм і титровали при сильному збовтуванні 0,05 Н розчином трилону Б до зміни забарвлення в еквівалентній точці (забарвлення повинна бути синьою з зеленуватим відтінком).

2.5 Результати дослідів

Таблиця 2.6 - Зміна концентрації іонів амонію в розчинах NН4Сl та NH4OHв залежності від часу зберігання в розчині дистильованої води (Vр = 0,1 дм3)

		Сзал. (NН4+), мг/дм3
		NН4Сl		NH4OH
№ ст.	Споч., мг/дм3	1 доба	2 доба	7 доба	Споч., мг/дм3	1 доба	2 доба	3 доба	7 доба
1	3,5	3,44	3,32	3,3	3,4	3	2,92	2,8	2,8
2	10	10	9	9	9	7	6,6	5,7	5,2
3	7	6,8	6	6	6	10	9,6	9,6	8,8
4	100	100	95	95	95	100	70	45	30

Таблиця 2.7 - Сорбція іонів NH4+ на цеоліті (mц = 1 г) в статичних умовах з модельних розчинів на дистильованій воді (Vпр = 0,2 дм3) при початковій концентрації амонію 5-500 мг/дм3

№	Споч NH4+, мг/дм3	4 години	1 доба	2 доба	5 доба
		Срів NH4+, мг/дм3	Г, мг/г	Срів NH4+, мг/дм3	Г, мг/г	Срів NH4+, мг/дм3	Г, мг/г	Срів NH4+, мг/дм3	Г, мг/г
1	5	3,9	0,22	2,5	0,5	1,8	0,64	0,23	0,954
2	10	8	0,4	5,6	0,88	3,9	1,22	1,25	1,75
3	20	17,2	0,56	13,6	1,28	10,8	1,84	4,8	3,04
4	40	32,4	1,52	28	2,4	22,5	3,5	12,8	5,44
5	60	53,2	1,36	44	3,2	38,5	4,3	26,4	6,72
6	80	73,6	1,28	62,8	3,44	52,7	5,46	45,3	6,94
7	100	79,5	4,1	72,7	5,46	61,8	7,64	47,3	10,54
8	200	196	0,8	182	3,6	172	5,6	127	14,6
9	300	288	2,4	264	7,2	256	8,8	228	14,4
10	500	468	6,4	424	15,2	394	21,2	384	23,2



Таблиця 2.8 - Сорбція іонів NH4+ на цеоліті (mц = 1 г) в статичних умовах з модельних розчинів на водопровідній воді (Vпр = 0,2 дм3)

	Н2Оводопр.+ NH4+
Показники	Поч.	4 год.	1 доб	2 доба	4 доба	5 доба	12 доба	18 доба
NH4+, мг/дм3	10,8	10	10,0	8,2	6,0	4,0	3,3	2,7
Г, мг/г	-----		0,16	0,36	0,96	1,36	1,5	1,62

Таблиця 2.9 - Сорбція іонів NH4+ на цеоліті (mц = 1 г) в статичних умовах з модельних розчинів на дистильованій воді (Vпр = 0,2 дм3) при початковій концентрації амонію 500-3000 мг/дм3

№	Споч NH4+, мг/дм3	4 години	1 доба	2 доба
		Срів NH4+, мг/дм3	Г, мг/г	Срів NH4+, мг/дм3	Г, мг/г	Срів NH4+, мг/дм3	Г, мг/г
1	500	468	6,4	424	15,2	384	23,2
2	1000	910	18	910	18	880	24
3	1500	1415	17	1400	20	1358	28,4
4	2000	1920	16	1888	22,4	1860	28
5	2500	2400	20	2395	21	2350	30
6	3000	2905	19	2860	28	2835	33

Таблиця 2.10 - Сорбція іонів NH4+ на цеоліті (mц = 20 г) в статичних умовах з модельних розчинів на дистильованій воді (Vпр = 0,2 дм3) при початковій концентрації амонію 3,7 та 22,8 г/дм3

Споч NH4+,г/дм3	4 години	1 доба	2 доба
	Срів NH4+, г/дм3	Сіло, мг	Г, мг/г	Срів NH4+, г/дм3	Сіло, мг	Г, мг/г	Срів NH4+, г/дм3	Сіло, мг	Г, мг/г
3,7	3,0	140	7,0	2,6	220	11	2,5	240	12
22,8	21,2	320	16	16,8	1193	60	16,5	1267	63

Таблиця 2.11 -Регенерація цеоліту(mц = 20 г) в статичних умовах розчином 9 %-го NaCl (Vпр = 0,2 дм3)

Споч	4 години	Z, %	1 доба	Z, %	2 доба	Z, %
	Cl-, г/дм3	Срів NH4+, мг/дм3	Д, г		Cl-, г/дм3	Срів NH4+, мг/дм3	Д, г		Cl-, г/дм3	Срів NH4+, мг/дм3	Д, мг
3,7	49,3	970	194	75	49,3	1166,7	233,3	90,6	50,2	1287,7	257,5	100
22,8	49,4	504,2	101	7,8	49,2	1008,0	201,7	15,7	49,2	1141,3	228,3	18

Таблиця 2.12 -Сорбція іонів NH4+ на іоніті КУ-2-8 (Vі = 5 см3) в статичних умовах з модельних розчинів на дистильованій воді (Vпр = 0,5 дм3) при початковій концентрації амонію 20-350мг/дм3

Час	№	1	2	3	4	5	6	7
	Споч (NH4+), мг/дм3	20	45	70	90	110	220	350
2 год	Срів(NH4+), мг/дм3	20,0	36,8	57,5	77,6	100,0	184,0	304,0
	Мі(NH4+), мг	0,0	4,1	6,3	6,2	5,0	18,0	23,0
	Е, мг-екв/см3	0,00	0,05	0,07	0,07	0,06	0,20	0,26
1 доба	Срів (NH4+) мг/дм3	15,6	28,0	48,8	63,2	76,0	154,0	290,0
	Мі(NH4+), мг	2,2	8,5	10,6	13,4	17,0	33,0	30,0
	Е, мг-екв/см3	0,02	0,09	0,12	0,15	0,19	0,37	0,33
2 доба	Срів (NH4+) мг/дм3	12,8	21,0	42,0	55,0	65,0	130,0	224,0
	Мі(NH4+), мг	3,6	12,0	14,0	17,5	22,5	45,0	63,0
	Е, мг-екв/см3	0,04	0,13	0,16	0,19	0,25	0,50	0,70
7 доба	Срів (NH4+) мг/дм3	6,0	3,4	27,6	28,0	43,0	97,0	164,0
	Мі(NH4+), мг	7,0	20,8	21,2	31,0	33,5	61,5	93,0
	Е, мг-екв/см3	0,08	0,23	0,24	0,34	0,37	0,68	1,03
17 доба	Срів (NH4+) мг/дм3	1,0	2,8	10,0	13,5	20,0	65,0	124,0
	Мі(NH4+), мг	9,5	21,1	30,0	38,3	45,0	77,5	113,0
	Е, мг-екв/см3	0,11	0,23	0,33	0,43	0,50	0,86	1,26

Таблиця 2.13 -Сорбція іонів амонію на катіоніті КУ-2-8 в Na+ формі з розчину в дистильованій воді при початковій концентрації [NH4+] = 110 мг/дм3 (Vі = 20 см3) ОДЄ = 550 мг-екв/дм3, ПОДЄ = 1,775 мг-екв/дм3

№	Vпр, см3	NH4+, мг/дм3	Мі(NH4+), мг	Мі(NH4+), мг-екв
1	200	0,0	22,0	1,22
2	400	0,0	22,0	1,22
3	600	0,0	22,0	1,22
4	800	0,0	22,0	1,22
5	1000	0,0	22,0	1,22
6	1200	0,0	22,0	1,22
7	1400	0,0	22,0	1,22
8	1600	0,0	22,0	1,22
9	1800	0,0	22,0	1,22
10	2000	9,0	20,2	1,12
11	2200	9,0	20,2	1,12
12	2400	9,0	20,2	1,12
13	2600	9,8	20,1	1,11
14	2800	12,0	19,6	1,09
15	3000	13,0	19,4	1,08
16	3200	17,0	18,6	1,03
17	3400	21,5	17,7	0,98
18	3600	28,0	16,4	0,91
19	3800	32,0	15,6	0,87
20	4000	36,5	14,7	0,82
21	4200	41,0	13,8	0,77
22	4400	43,0	13,4	0,74
23	4600	49,0	12,2	0,68
24	4800	49,0	12,2	0,68
25	5000	49,0	12,2	0,68
26	5200	49,0	12,2	0,68
27	5400	56,0	10,8	0,60
28	5600	56,0	10,8	0,60
29	5800	56,0	10,8	0,60
30	6000	56,0	10,8	0,60
31	6200	58,0	10,4	0,58
32	6400	60,0	10	0,56
33	6600	62,0	9,6	0,53
34	6800	62,0	9,6	0,53
35	7000	62,0	9,6	0,53

Таблиця 2.14 -Сорбція іонів амонію на катіоніті КУ-2-8 в Н+ формі з розчину в дистильованій воді при початковій концентрації [NH4+] = 543 мг/дм3 (Vі = 20 см3) ОДЄ = 1550 мг-екв/дм3, ПОДЄ = 2,42 мг-екв/дм3

№	Vпр, см3	NH4+, мг/дм3	Мі(NH4+), мг	Мі(NH4+), мг-екв	К, мг-екв/дм3	рН
1	100	0,00	54,30	3,02	28,5	1,4
2	200	0,00	54,30	3,02	28,5	1,4
3	300	0,00	54,30	3,02	28,5	1,5
4	400	0,00	54,30	3,02	28,5	1,5
5	500	0,00	54,30	3,02	28,5	1,6
6	600	0,00	54,30	3,02	28,5	1,7
7	700	0,00	54,30	3,02	28,0	1,9
8	800	0,00	54,30	3,02	28,0	2,0
9	900	0,00	54,30	3,02	28,0	2,0
10	1000	0,29	54,27	3,02	27,0	2,0
11	1100	11,30	53,17	3,02	25,5	2,0
12	1200	20,70	52,23	2,95	25,5	2,0
13	1300	50,70	49,23	2,90	22,5	2,0
14	1400	103,58	43,94	2,74	16,0	2,1
15	1500	180,00	36,30	2,44	16,0	2,2
16	1600	237,30	30,57	2,02	11,5	2,3
17	1700	260,18	28,28	1,70	9,0	2,5
18	1800	292,00	25,10	1,57	4,6	2,8
19	1900	320,00	22,30	1,39	2,4	3,0
20	2000	327,00	21,60	1,24	2,1	3,1
21	2100	342,00	20,10	1,20	1,6	3,2

Таблиця 2.15 -Регенерація катіоніту КУ-2-8 в Н+ форму11-% розчином НCl (Vі = 20 см3)

№	Vпр, см3	NH4+, мг/дм3	К, мг-екв/дм3	Мді (NH4+), мг-екв	Z, %
1	20	17350,0	1000	19,28	49,7
2	40	10375,0	2620	11,53	79,4
3	60	4590,0	2936	5,10	92,6
4	80	965,0	2940	1,07	95,3
5	100	450,0	3064	0,50	96,6
6	120	325,0	3188	0,36	97,6
7	140	290,0	3188	0,32	98,4
8	160	140,0	3229	0,16	98,8
9	180	136,0	3229	0,15	99,2
10	200	127,0	3229	0,14	99,5
11	220	92,0	3229	0,10	99,8
12	240	45,0	3229	0,05	99,9
13	260	27,0	3229	0,03	100,0
14	280	12,0	3229	0,01	100,0
15	300	5,0	3229	0,01	100,1
16	320	1,3	3229	0,00	100,1
17	340	0,0	3229	0,00	100,1
?				38,81	100,1



Таблиця 2.16 -Сорбція іонів амонію на катіоніті КУ-2-8 в Н+ формі з розчину в дистильованій воді при початковій концентрації [NH4+] = 1325 мг/дм3 (Vі = 20 см3) ОДЄ = 1840 мг-екв/дм3, ПОДЄ = 2,23 мг-екв/дм3

№	Vпр, см3	NH4+, мг/дм3	К, мг-екв/дм3	Мі(NH4+), мг	Мі(NH4+), мг-екв
1	100	0,0	44,2	132,5	7,4
2	200	0,0	48,8	132,5	7,4
3	300	0,0	44,2	132,5	7,4
4	400	0,0	52,4	132,5	7,4

Таблиця 2.17 -Сорбція іонів амонію на катіоніті КУ-2-8 в Na+ формі з розчину в дистильованій воді при початковій концентрації [NH4+] = 1825 мг/дм3 (Vі = 20 см3) ОДЄ = 0 мг-екв/дм3, ПОДЄ = 2,4 мг-екв/дм3

№	Vпр, см3	NH4+, мг/дм3	Мі(NH4+),мг	Мі(NH4+),мг-екв
1	100	0,2	182,5	10,1
2	200	3,0	182,2	10,1
3	300	19,0	180,6	10,0
4	400	100,0	172,5	9,6
5	500	448,0	137,7	7,7
6	600	1000,0	82,5	4,6
7	700	1650,0	17,5	1,0
8	800	1825,0	0,0	0,0
9	900	1825,0	0,0	0,0
10	1000	1875,0	0,0	0,0
?			955,5	53,1

Таблиця 2.18 -Регенерація катіоніту КУ-2-8 в Na + форму 10-% розчином NaCl (Vі = 20 см3)

№	Vпр, см3	NH4+, мг/дм3	NH4+, мг-екв/дм3	Мді, мг-екв	Z, %
1	20	17450	969,4	19,4	36,5
2	40	6085	338,1	7,4	50,5
3	60	2260	506,9	11,2	71,6
4	80	1500	355,6	7,8	86,3
5	100	1150	150,0	3,0	91,9



Таблиця 2.19 -Сорбція іонівNH4+ та Ca2+ у співвідношенні 1:1 на КУ 2-8 в Н+ - формі при початковій концентрації [NH4+] та [Са2+] - 30,8 мг-екв/дм3(Vі=20см3) ОДЄ [NH4+] = 0 мг-екв/дм3, ПОДЄ[NH4+] = 0,44 мг-екв/дм3ОДЄ[Са2+] = 1232 мг-екв/дм3, ПОДЄ[Са2+] = 1,87 мг-екв/дм3

№ п/п	Vр, см3	NH4+, мг/дм3	NH4+, мг-екв/дм3	Ca2+, мг-екв/ дм3	Mi(Са2+), мг-екв/ дм3	Mi(NH4+), мг	Mi(NH4+), мг-екв	К/Л, мг-екв/дм3	рН
1	100	1,10	0,06	0,00	3,08	55,39	3,08	К - 50	1,43
2	200	1,10	0,06	0,00	3,08	55,39	3,08	53,0	1,38
3	300	1,23	0,07	0,00	3,08	55,38	3,08	55,0	1,35
4	400	4,02	0,22	0,00	3,08	55,10	3,06	56,0	1,33
5	500	5,12	0,28	0,00	3,08	54,99	3,06	53,0	1,34
6	600	24,04	1,34	0,00	3,08	53,10	2,95	52,0	1,34
7	700	269,79	14,99	0,00	3,08	28,52	1,58	47,0	1,41
8	800	503,57	27,98	0,08	3,07	5,14	0,29	12,5	1,92
9	900	902,14	50,12	0,16	3,06	-34,71	-1,93	2,0	2,47
10	1000	966,66	53,70	0,75	3,01	-41,17	-2,29	Л - 0,2	3,67
11	1100	941,60	52,31	1,09	2,97	-38,66	-2,15	0,25	5,62
12	1200	861,50	47,86	4,45	2,64	-30,65	-1,7	0,25	5,73
13	1300	635,70	35,32	20,00	1,08	-8,07	-0,45	0,25	5,80
14	1400	629,50	34,97	30,80	0,00	-7,45	-0,41	0,20	5,82
15	1500	555,00	30,80	30,80	0,00	0,00	0,00	0,20	5,85
16	1600	555,00	30,83	30,80	0,00	0,00	0,00	0,20	5,88
17	1700	555,00	30,83	30,80	0,00	0,00	0,00	0,20	6,32

Таблиця 2.20 -Регенерація катіоніту КУ-2-8 в Н + форму 10-% розчином НCl(Vі = 20 см3)

№ п/п	Vпр, см3	рН	К, мг-екв/дм3	(NH4+), мг/ дм3	(NH4+), мг-екв/ дм3	Мді (NH4+), мг	Мді (NH4+), мг-екв	Ca2+,мг-екв/ дм3	Мді (Ca2+), мг-екв	Z(Ca2+), %	Z(NH4+), %
1	20	0,2	1150,0	3350,00	186,11	67	3,72	912,50	2,61	49,05	41,38
2	40	0,2	2400,0	1912,50	106,25	38,25	2,13	350,00	1,01	67,86	65,07
3	60	0,2	2500,0	912,50	50,69	18,25	1,01	297,50	0,74	83,85	76,31
4	80	0,2	2575,0	562,50	31,25	11,25	0,63	122,50	0,11	90,43	83,31
5	100	0,2	2612,5	62,50	3,47	1,25	0,07	62,50	0,07	93,79	84,09
6	120	0,2	2662,5	47,00	2,61	0,94	0,05	42,00	0,05	96,05	84,65
7	140	0,2	2675,0	36,70	2,04	0,734	0,04	29,50	0,04	97,64	85,09
8	160	0,2	2675,0	28,40	1,58	0,568	0,03	36,70	0,03	99,61	85,43
9	180	0,2	2687,5	12,00	0,67	0,24	0,01	16,00	0,01	100,47	85,54
10	200	0,2	2687,5	8,77	0,49	0,1754	0,01	10,00	0,01	101,01	85,65
11	220	0,2	2750,0	6,50	0,36	0,13	0,01	7,50	0,01	101,41	85,76
12	240	0,2	2800,0	5,25	0,29	0,105	0,01	5,50	0,01	101,70	85,87
13	260	0,2	2800,0	2,25	0,13	0,045	0,00	2,50	0,00	101,84	85,87
14	280	0,2	2800,0	1,10	0,06	0,022	0,00	1,00	0,00	101,89	85,87
15	300	0,2	2800,0	0,64	0,04	0,0128	0,00	0,50	0,00	101,92	85,87
16	320	0,2	2800,0	0,00	0,00	0	0,00	0,00	0,00	101,92	85,87
?						138,97	7,72		4,70

Таблиця 2.21 -Сорбція іонівNH4+ та Ca2+ у співвідношенні 1:3 на КУ 2-8 в Н+ - формі при початковій концентрації [NH4+] = 31,5 мг-екв/дм3та [Са2+] 92 мг-екв/дм3 (Vі = 20 см3) ОДЄ [NH4+] = 0 мг-екв/дм3, ПОДЄ[NH4+] = 0,5 мг-екв/дм3 ОДЄ[Са2+] = 920 мг-екв/дм3, ПОДЄ[Са2+] = 1,93 мг-екв/дм3

№ п/п	Vр, см3	NH4+, мг/дм3	NH4+, мг-екв/дм3	Ca2+, мг-екв/ дм3	Mi(Са2+), мг-екв/ дм3	Mi(NH4+), мг	Mi(NH4+), мг-екв	К, мг-екв/дм3	рН
1	100	1,80	0,10	0,00	9,20	56,49	3,14	132,00	1,34
2	200	2,37	0,13	0,00	9,20	56,43	3,14	132,00	1,34
3	300	30,00	1,67	0,75	9,13	53,67	2,98	132,00	1,34
4	400	472,00	26,22	15,40	7,66	9,47	0,53	64,00	1,52
5	500	508,50	28,25	57,00	3,50	5,82	0,32	56,00	1,76
6	600	566,70	31,48	92,00	0,00	0,00	0,00	1,00	3,90
7	700	566,70	31,48	92,00	0,00	0,00	0,00	0,98	4,68
8	800	566,70	31,48	92,00	0,00	0,00	0,00	0,88	6,33
	?				38,69	181,88	10,11



Таблиця 2.22 -Сорбція іонівNH4+ та Ca2+ у співвідношенні 1:1 на КУ 2-8 в Na+ - формі при початковій концентрації [NH4+] = 30 мг-екв/дм3та [Са2+] - 31,5 мг-екв/дм3 (Vі = 20 см3) ОДЄ [NH4+] = 0 мг-екв/дм3, ПОДЄ[NH4+] = 0,86 мг-екв/дм3ОДЄ[Са2+]= 1102,5 мг-екв/дм3, ПОДЄ[Са2+] = 1,97 мг-екв/дм3

№ п/п	Vр, см3	NH4+, мг/дм3	NH4+, мг-екв/дм3	Ca2+, мг-екв/ дм3	Mi(Са2+), мг-екв	Mi(NH4+), мг	Mi(NH4+), мг-екв	рН
1	100	393,00	21,83	0,00	3,15	14,40	0,8	4,38
2	200	403,00	22,39	0,00	3,15	13,40	0,74	4,19
3	300	422,00	23,44	0,00	3,15	11,50	0,64	4,13
4	400	437,00	24,28	0,00	3,15	10,00	0,56	4,20
5	500	452,00	25,11	0,00	3,15	8,50	0,47	4,30
6	600	639,00	35,50	0,00	3,15	-10,20	-0,57	4,48
7	700	767,80	42,66	0,08	3,14	-23,08	-1,28	5,11
8	800	966,60	53,70	0,12	3,14	-42,96	-2,39	5,56
9	900	1092,00	60,67	0,53	3,10	-55,50	-3,08	5,86
10	1000	1113,00	61,83	1,00	3,05	-57,60	-3,2	6,19
11	1100	1110,00	61,67	5,75	2,58	-57,30	-3,18	5,88
12	1200	960,00	53,33	12,...

Подобные документы

• Очищення води за допомогою озонування

  Методи очищення води від органічних сполук. Хімічні властивості озону. Принципові технологічні схеми та ефективність спільного вживання озону і активного вугілля на водоочисних станціях. Застосування технології озонування і сорбційного очищення води.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 20.11.2010
  

• Розробка проекту очищення стічних вод від нафтопродуктів з використанням електрохімічних методів очищення

  Методи потрапляння нафтопродуктів у стічні води. Екологічна небезпека, що пов’язана з цими забрудненнями та їх еколого-економічна оцінка. Основи електрохімічного очищення води. Методика розрахунку тонкошарового о відстійника за протитечійною схемою.
  
  курсовая работа [468,1 K], добавлен 24.04.2014
  

• Аналіз ефективності використання антрацит-фільтрату в очисних спорудженнях систем комунального господарства

  Сутність та ознаки інновацій, їх класифікація. Особливості очищення води фільтруванням. Характеристика зернистих матеріалів. Аналіз показників води після очищення антрацит-фільтратом, оцінка його економічної ефективності у порівнянні з кварцовим піском.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 15.10.2012
  

• Проект обладнання для очищення води для теплофонаційної мережі

  Вимоги до хімічного складу води, алгоритм розрахунку її потрібної якості. Обгрунтовання технології очищення води, експлуатація обладнання. Розрахунок об’ємів завантаження іонообмінних смол, дегазатора, основних параметрів фільтру і його дренажної системи.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.10.2011
  

• Водовідводні системи промислових підприємств

  Очищення стічних вод від катіонів важких металів переводом їх в важкорозчинні сполуки. Визначення оптимальної дози коагулянту. Вибір розчинника для рідинної екстракції із води. Визначення сорбційної ємності катіонітів при очищенні йонообмінним методом.
  
  методичка [150,5 K], добавлен 12.05.2009
  

• Застосування аерокосмічних методів для спостереженням за поширенням несприятливих фізико-географічних процесів на території міста Чернівці

  Теоретико-методологічні основи вивчення несприятливих та небезпечних фізико-географічних процесів, методи їх моніторингу. Антропогенні зміни компонентів природи в межах урбанізованих територій. Характеристика природних умов території міста Чернівці.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.04.2014
  

• Технологія попереднього очищення води

  Технологічна схема підготовки та очищення води за допомогою установки ультрафільтрації та коагуляції. Характеристика продукції, сировини, допоміжних матеріалів. Виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Розрахунок екологічних платежів.
  
  дипломная работа [235,1 K], добавлен 06.11.2015
  

• Вода в промисловості

  Шляхи та способи забезпечення водою промислово-господарського комплексу. Показники якості та методи очищення води, їх техніко-економічна оцінка. Раціональне водокористування і охорона водних ресурсів. Резерви зменшення витрат води на підприємствах.
  
  контрольная работа [30,4 K], добавлен 28.05.2014
  

• Хімічний склад води відкритих водойм Зарічненського району

  Проблеми прісної води. Значення водних ресурсів. Джерела забруднення відкритих водойм. Методи дослідження води водойм. Нормування і аналіз якості води відкритих водойм. Визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води.
  
  реферат [55,6 K], добавлен 30.03.2011
  

• Вивчення схеми технологічного процесу очищення стічних вод від ізобутанолу та розрахунок окремих її елементів

  Схема очищення стічних вод та регенерування активованого вугілля. Розрахунок адсорберу, визначення об'єму подачі хлороформу і водяної пари з урахуванням витрати стічних вод, швидкості фільтрування, питомої ваги вугілля, концентрації забруднюючих речовин.
  
  контрольная работа [102,8 K], добавлен 01.11.2010
  

• Забруднення водного середовища

  Вода як найбільш поширена неорганічна сполука на Землі. Особливості розподілу на Землі прісної води, основні споживачі. Розгляд основних шляхів забруднення гідросфери: механічний, радіоактивний. Аналіз методів очищення води: хімічний, біологічний.
  
  презентация [13,8 M], добавлен 26.12.2012
  

• Анаеробне очищення стічних вод

  Технологія анаеробного очищення, реалізація процесу в реакторах за моделями ідеального змішування або витіснення. Робота реактора проточного типу та використання спеціальних інертних носіїв. Поняття про стічні води, джерела їх утворення та забруднення.
  
  контрольная работа [222,1 K], добавлен 25.09.2010
  

• Дослідження якості води в басейні річки Стир

  Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.
  
  курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012
  

• Вплив діяльності людини на гідросферу

  Споживання прісної води. Забруднення води. Очищення стічних вод. Гідросфера, або водяна оболонка Землі, - це її моря і океани, крижані шапки приполярних районів, ріки, озера й підземні води.
  
  реферат [14,0 K], добавлен 31.03.2003
  

• Особливості охорони водних об‘єктів при скиданні в них стічних вод

  Розробка нових технологічних процесів, що дозволяють запобігти забрудненню водоймищ і звести до мінімуму споживання свіжої води. Основними джерелами забруднення і засмічення водоймищ, недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств.
  
  контрольная работа [20,0 K], добавлен 17.05.2019
  

• Очищення вентиляційних викидів

  Розрахунок ефективності пилоосаджувальної камери, її геометричних розмірів та аеродинамічного опору. Визначення ефективності циклону, компоновки установки та медіанного діаметру пилу. Оцінка характеру течії за допомогою значення критерію Рейнольдса.
  
  практическая работа [713,8 K], добавлен 19.02.2013
  

• Розробка проекту реконструкції споруд очищення побутових стічних вод в умовах КОС м. Селидове.

  Характеристика методів очищення стічних вод міста. Фізико-хімічні основи методу біохімічного очищення: склад активного мулу та біоплівки; закономірності розпаду органічних речовин. Проект технологічної схеми каналізаційних очисних споруд м. Селідове.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 18.05.2014
  

• Очисні спорудження промислових вод

  Аналіз природно–кліматичних, грунтових і гідрологічних умов Кіровоградської області. Проектування споруджень для очищення поверхневих і виробничих стічних вод. Розрахунок проточних горизонтальних ставків-відстійників. Гідравлічний розрахунок грат.
  
  курсовая работа [235,2 K], добавлен 16.04.2009
  

• Моніторинг водоймищ за основними показниками якості води

  Антропогенний вплив на гідросферу. Джерела забруднення навколишнього середовища. Переваги і недоліки біоремедіації як методу очищення. Бактеріальна трансформація нафтових вуглеводнів. Нафтоокиснювальні властивості мікроорганізмів, методика їх вивчення.
  
  курсовая работа [910,8 K], добавлен 12.06.2011
  

• Доочищення промислових стічних вод ВАТ "ПГЗК" на біолого-інженерних спорудах

  Підприємство як джерело забруднення навколишнього середовища. Наявність і характеристика обладнання для обрахування використання вод і їх лабораторного аналізу. Показники токсичності стічних вод. Суть і сфери застосування біологічного очищення води.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 05.09.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам