Соснові насадження Нижньодніпров`я створені поза ареалу сосни, в зоні екстремальних умов лісорозведення, що сприяє спалахам масових розмножень хвоєгризучих комах-шкідників. При суцільному об'їданні хвоя відновлюється тільки через 3-5 років, тоді, як листяні породи можуть витримати значне пошкодження протягом 2-3 років. Утрати асиміляційного апарату ведуть до зниження приросту дерев, а іноді - до їх всихання.

В основу даної роботи лягли матеріали зібрані авторами протягомі 1998 - 2000 років, під час польових спостережень та обліків, а також були використані матеріали Степового ім. В.М. Виноградова філіалу УкрНДІЛГА та Херсонського спеціалізованого лісозахисного підприємства. Обстеження та облік проводився на основі загально прийнятих, в лісовому господарстві, методик [1-3].

Дослідження проводились в держлісгоспах Херсонської області, що розміщені на Нижньодніпровських пісках.

Вкрита лісом площа держлісфонду складає 83.9 тис. га з якої 61.6 тис. га - 73.4% займають соснові насадження по віковому показнику вони розподілені наступним чином: молодняки - 91.4%, середньовікові насадження - 8.4%, пристигаючі та стиглі - 0,1%. За типом умов зростання переважає сухий бір - А₁. Сосна звичайна займає площу 34.8 тис. га - 41.5%, середній вік - 33 роки, бонітет - 2.5, повнота 0.78, запас на 1 га 110 м³, середня зміна запасу 3.3 м³/га; сосна кримська - 26.8 тис. га - 31.9%, середній вік - 22 роки, бонітет - 3.0, повнота 0.74, запас на 1 га 56 м³, середня зміна запасу 2.2 м³/га.

Серед найнебезпечніших комах, які живляться хвоєю і здатні нанести значної шкоди насадженням, є пильщики [4, 5]. В штучних соснових лісах Нижньодніпров'я відмічено два види пильщиків (Hymenoptera: Tenthredinidae), які періодично збільшують свою чисельність і стають реальною загрозою для лісу - рудий та звичайний соснові пильщики.

Neodiprion sertifer Geoffr. - (рудий сосновий пильщик). Відродження личинок з яєць - на початку 2 декади квітня. Міграція личинок в підстилку та коконування - з 3 декади травня. Літ імаго‚ спарювання‚ відкладання яєць - з 2-3 декади вересня і закінчується в жовтні, літає 2-3 тижні. Зимує в стадії яйця відкладеної в середину хвоїнки та кокону в лісовій підстилці з діапазуючими еонімфами. Відмічений на всій площі соснових насаджень (документальне підтвердження його появи в Цюрупинському держлісгоспі - 1964 рік).

Зафіксовано три явних випадки різкого збільшення чисельності рудого соснового пильщика. Перший в період з 1964 року який тривав 6 років, другий в період 1981 по 1990 рік і третій діє з 1996 року. Максимальна площа осередку відмічалась в 1984 році - 8700 га, в 1999 році - 34200 га. Слід відмітити, що не дивлячись на сприятливі для шкідника погодні умови 1986-1988 рр. (ці роки були посушливими) площа шкідника не збільшилась, це пов'язано з міжвидовою конкуренцією, а саме в цей період спостерігалась максимальна чисельність соснового коконопряду. З 1992 по 1995 рр. конкурентом був звичайний сосновий пильщик і лише коли його чисельність стала спадати площа осередку рудого соснового пильщика почала збільшуватися.

В умовах Нижньодніпровських лісів основною кормовою породою була сосна звичайна. Випадки, коли на сосні кримській відмічався шкідник були дуже рідкими. Так, весною 1999 року в урочищі “Дальній карабай" (Цюрупинське лісництво, Цюрупинського ДЛГ) рудий сосновий пильщик був відмічений на сосні кримській, яка росла поруч з сосною звичайною. На сосні звичайній було знайдено 12 гнізд з личинками, а на сосні кримській лише одне, і те з боку сосни звичайної. Скоріше всього, що він переповз на гілку сосни кримської. В 2000 році рудий сосновий пильщик в тому ж урочищі зустрічався майже в однакових кількостях, як на сосні звичайній так і на сосні кримській. Освоєння нової кормової породи дало можливість рудому сосновому пильщику розширити свою “екологічну нішу” і площу лісу, яку займає популяція пильщика.

Diprion pini L. - (звичайний сосновий пильщик) - за рік розвивається дві генерації, в деякі роки встигає розвитись третя (факультативна) генерація.

Перша (весняна) генерація. Літ імаго‚ спарювання‚ відкладання яєць - з 1 декади квітня. Відродження личинок з яєць - перша декада травня. Коконування в кроні дерева - з 2 декади червня.

Друга (літня) генерація. Літ імаго‚ спарювання‚ відкладання яєць - з 1 декади липня. Відродження личинок з яєць - з 3 декади липня. Міграція личинок в підстилку та коконування - з 1 декади вересня.

В останні роки спостерігається розвиток‚ за рахунок виходу із діапаузуючих коконів‚ так званої третьої генерації (факультативна). Літ імаго‚ спарювання‚ відкладання яєць - з 1 декади серпня. Відродження личинок з яєць - з 3 декади серпня. Міграція личинок в підстилку та коконування - з 2 декади жовтня. Зимує в лісовій підстилці на стадії еонімфи в коконі, еонімфа може бути в стані діапаузи на протязі кількох років.

Розповсюджений по всій зоні, незначне збільшення чисельності вперше спостерігалось в 1949 році. Наслідки дії осередків аналогічні, як після коконопряду соснового. В умовах Нижньодніпров'я основна кормова порода - сосна звичайна та сосна кримська.

В соснових насадженнях на Нижньодніпровських пісках зафіксовано три випадки спалахів осередків, які охоплюють період з 1949 по 2000 рік. Виходячи з цього можна сказати, що повторюваність спалахів тричі за 50 років. Тривалість спалаху - залежить від ряду чинників, наявності кормової бази, погодних умов, та якості і своєчасності проведення винищувальних заходів. Тривалість спалаху осередку 1949 року була обмежена проведенням винищувальних заходів. Другий випадок спалаху шкідника тривав з 1979 по 1982 рік, тобто 8 генерацій. Його максимальна площа не перевищувала 4000 га. Осередок був знищений завдяки проведенню винищувальних заходів. Третій спалах відмічено в 1991 року. Максимальна чисельність спостерігалась в 1993 році і сягала площі 24800 га.

На відміну від рудого соснового звичайний сосновий пильщик на сосні кримській в 1999 році зустрічається значно частіше. Треба відмітити, що при наявності в насадженні поряд сосни звичайної, його чисельність на останній була все ж таки більша.

Спостерігаючи за живленням личинок пильщиків молодшого віку на сосні кримській, була виявлена одна особливість: личинки починали обгризати хвоїнку не з кінчика, як це вони робили на сосні звичайній, а майже з середини. Верхня частинка хвоїнки зламувалась і падала на підстилку. Складалося враження, ніби личинка запрограмована на певну довжину хвоїнки (довжину хвої сосни звичайної), а хвоїнка сосни кримської в два, то й 2,5 рази довша, ніж у сосни звичайної. Личинки старшого віку поїдали хвоїнку повністю. Враховуючи, що розвиток личинки залежить від кількості отриманих поживних речовин можна констатувати, що личинки молодшого віку знищують зелену масу на сосні кримській майже в 2 рази більше, ніж на сосні звичайній. Таким чином, шкодочинність звичайного соснового пильщика, який живиться на сосні кримській, значно більша, ніж на сосні звичайній.

При рекогносцерувальному обстеженні, яке проведено по характерним пошкодженням, було виявлено, що як для звичайного, так і для рудого соснових пильщиків властиво, коли максимальна кількість гнізд з личинками відмічена по галявинах, узліссях, особливо на південній частині лісового масиву. Заглиблюючись в середину насадження, вже через 50 метрів відмічається поступове зменшення чисельності. Друга особливість, яка була виявлена під час обстеження, що популяція за своєю чисельністю розміщена нерівномірно, а ніби невеликими островами-плямами які охоплювали кілька десятків дерев. На південно-західній та західній частині масивів спостерігалася суцільна стрічка з великою чисельністю. Обстежуючи крону дерева, що знаходиться в середині масиву, з допомогою бінокля було встановлено наступну закономірність просторового розміщення гнізд з личинками: максимальна щільність гнізд в верхній частині крони. Спостереженнями відмічена мінімальна кількість, а в деяких випадках, зовсім відсутність гнізда в нижній частині крони (приблизно 1/3 крони). Для дерев, стоячих на краю масиву, відмічається пошкодження майже рівномірне по всій висоті крони.

При детальному обстеженні визначено кількість яйцекладок, самих яєць, яка припадає на одне дерево. Враховуючи, що рудий сосновий пильщик зимує в стадії яйця, обстеження було проведено в березні 2000 року в урочищі “Дальній карабай”. Модельними деревами були ті, що спилювались при проведенні рубок догляду, це давало можливість обстежити всю крону дерева, всього було відібрано 5 модельних дерев. Результати аналізу наступні: максимальна кількість пагонів з яйцекладками на 1 дерево - 57 шт., мінімальна - 1 шт. просторове розміщення яйцекладок в кроні дерева: верхня частина - 62%, середня - 37%, нижня - 1%. Максимальна кількість хвоїнок з яйцями на одному пагоні - 19 шт., мінімальна - 3 шт., середня кількість хвоїнок з яйцями на одному пагоні - 9,6. Встановлено, що середня кількість яєць на одній хвоїнці 9 шт., на пагоні - 93 шт. Максимальна кількість яєць на одному пагоні 184 шт.

Розміщення коконів в підстилці досліджувалось під час детального обстеження шляхом закладання пробних площадок. Встановлено, що наявність коконів в підстилці відповідає тим закономірностям, що були виявлені при обстежені гнізд, а також й те, що чим більше заглиблюєшся в ліс, тим менша кількість коконів зустрічається на пробі. Даний факт свідчить про те, що коли личинки емігрують з крони в підстилку на коконування, вони залишаються під тим деревом, на якому живились і не розповзаються. В той же час личинки здатні активно пересуватись по підстилці. Коли група личинок була знята з дерева і покладена в кількох метрах від нього, личинки через деякий час доповзли до дерева і по стовбуру піднялися в крону. Розподіл коконів в підстилці нерівномірний, максимальна кількість їх знаходиться у самого стовбура дерева. Друге велике скупчення коконів відмічається на периферії проекції крони. Залежність кількості коконів від сторін світу не виявлена, вона вочевидь простежується від розгалуження крони: в якому напрямку росте найбільше гілок, там і є більша частина коконів. Глибина залягання коконів в підстилці залежить, в першу чергу, від того, яка її товщина. Якщо підстилка практично відсутня, або занадто тонка, кокони знаходять навіть в мінеральному шарі.

При наявності в сосновому масиві популяції звичайного та рудого соснового пильщиків спостерігається таке явище, як заміна однієї популяції іншою. Характерним прикладом такого явища може служити випадок в Цюрупинському держлісгоспі.

Так в 1997 році площа лісових насаджень, яку займала популяція звичайного соснового пильщика, становила 3600 га. Територіально осередки шкідника були відмічені в 3-х кварталах. В Дніпровському та Пролітарському лісництвах були відсутні повністю. В Цюрупинському лісництві популяція займала площу 2-х кварталів, в Костогризівському лісництві відмічалось в 16 кварталах і в Раденському лісництві займала 19 кварталів. Чисельність популяції була незначна, максимальна кількість личинок на однедерево не перевищувала 250 шт., а це значить, що втрата хвої не перевищувала 5%. В той же час популяція рудого соснового пильщика була відмічена в 39 кварталах на загальній площі 4200 га. В Дніпровському лісництві 4-х кварталах (після проведення винищувальних заходів), в Пролітарському лісництві в 12 кварталах (після проведення винищувальних заходів). Максимальна кількість личинок в цих лісництвах сягала 1200 шт. на одне дерево (втрата хвої на дереві до 30%). В Цюрупинському лісництві - 5 кварталів. В Раденському лісництві 14 кварталів, (після проведення винищувальних заходів) серед яких 6 кварталів мали популяції як рудого соснового, так і звичайного соснового пильщиків. В Костогризівському лісництві - 4 квартали. В Цюрупинському, Раденському та Костогризівському лісництвах чисельність личинок на одне дерево досягала 2000 шт. (втрата хвої до 50%).

В 1998 році ситуація складалась наступним чином: звичайний сосновий пильщик був відмічений в 23 кварталах на площі 1900 га. В Дніпровському та Пролітарському лісництві - відсутній. В Раденському лісництві загальна кількість кварталів зменшилась до 7, але з них відмічено два квартал в яких в 1997 році пильщика не відмічали. Це можна пояснити за рахунок часткової міграції популяції та виходу шкідника з діапаузи. Чисельність залишилась на рівні 1997 року. В Костогризівському лісництві кількість кварталів зменшилась до 10 і теж спостерігалась часткова міграція популяції та вихід шкідника з діапаузи, було виявлено 7 кварталів де в 1997 році пильщика не відмічали. Чисельність пильщика залишилась на рівні 1997 року. В Цюрупинському лісництві кількість кварталів, де було виявлено звичайного соснового пильщика, порівняно з 1997 роком збільшилась на 4 квартали. Чисельність пильщика в 5 кварталах становила в середньому 1200 личинок на дерево (лич. /д.), а в одному - 2000 лич. /д.

Популяція рудого соснового пильщика в 1998 році по лісгоспу займала 92 квартали на загальній площі 7300 га. В розрізі лісництв: Дніпровському - 22 квартала (після проведення винищувальних заходів); Пролітарському - 7 кварталів (відбулося зменшення на 5 кварталів за рахунок провндення винищувальних заходів); Раденському - 20 кварталів (після проведення винищувальних заходів); Костогризівському - 33 квартали (після проведення винищувальних заходів); Цюрупинському - 10 кварталів (після проведення винищувальних заходів). Найменша чисельність популяції пильщика спостерігалась в Пролітарському лісництві, вона не перевищувала 1200 личинок на дерево. В Цюрупинському лісництві чисельність популяції в 6 кварталах складала до 1200 лич. /д. в двух кварталах - до 2000 лич. /д. В Раденському лісництві в 5 кварталах - до 1200 лич. /д. і в 15 кварталах - до 2000 лич. /д. В Дніпровському - 2 квартали до 1200 лич. /д., 8 кварталів - до 2000 лич. /д. і в 12 кварталах чисельність популяції сягала 4000 лич. /д. В Костогризівському - 4 квартали з чисельністю 1200 лич. /д., 8 кварталів - 2000 лич. /д. і 21 квартал - більше 4000 лич. /д.

Загальна кількість кварталів, по лісгоспу, де відмічались два види пильщика - 15.

В 1999 році по Цюрупинському держлісгоспі звичайного соснового пильщика не виявлено. Практично всі соснові насадження лісгоспу і Дослідного лісництва СФ УкрНДІЛГА були заселенні популяцією рудого соснового пильщика, на всій площі було проведено винищувальні заходи з застосуванням вірусного препарату “Вірін-Діпріон”.

Чисельність пильщика в межах одного квартала, але в різних виділах, складала від 150 лич. /д. до 4000 лич. /д.

В 2000 році звичайного соснового пильщика в лісництвах Цюрупинського держлісгоспу не було (хоча він мав місце в інших лісгоспах в західній частині пісків: Голопристанського, Збур'ївського держлісгоспів та в Васильївському лісництві Очаківського держлісгоспу).

Популяція рудого соснового пильщика в 2000 році значно зменшилась, як в чисельності, так і за займаною площею. Всього по лісгоспу відмічено в 115 кварталах на загальній площі 8600 га. По лісництвам: Дніпровське - 17 кварталів, з яких 11 мали чисельність до 250 лич. /д. в решті кварталів 2000 лич. /д.; Раденське - 41 квартал (проводились винищувальні заходи), з яких 4 мали чисельність до 2000 лич. /д. решта - 1200 лич. /д.; Костогризівське - 27 кварталів (проводились винищувальні заходи), 2 квартали - до 250 лич. /д., 9 кварталів - до 1200 лич. /д. і 16 кварталів - до 2000 лич. /д. В Цюрупинському лісництві популяція пильщика за чисельністю була дуже пістрява і займала 19 кварталів, з яких 2 квартали - 250 лич. /д., 2 квартали - 1200 лич. /д., 12 кварталів - до 2000 лич. /д. і 3 квартали мали чисельність більше 4000 лич. /д.

На підставі вище викладених даних можна зробити наступні висновки:

1. Популяція пильщиків за чисельністю в межах лісу розміщена нерівномірно і носить мозаїчний характер. Максимальна чисельність пильщиків відмічається на узліссі, галявинах по периметру лісового масиву.

2. В кроні дерева, зростаючого в середині насадження, пильщики заселяють переважно верхню частину. Мінімальна кількість до повної відсутності спостерігається в нижній частині крони, приблизно 1/3частини висоти. В одиноко стоячих дерев, або зростаючих на краю масиву, щільність пильщиків розподілена рівномірно по всій висоті крони.

3. Розподіл коконів в підстилці нерівномірний, максимальна кількість їх знаходиться у самого стовбура дерева та на периферії проекції крони.

4. В умовах Нижньодніпровських лісів є така кормова порода для пильщиків, як сосна звичайна, так і сосна кримська.

5. Шкодочинність звичайного соснового пильщика, який живиться на сосні кримській, значно більша, ніж на сосні звичайній.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для визначення кількості яйцекладок на дереві, що зростає в середині масиву, достатньо взяти модельні гілки з верхньої та середньої частини крони. Перерахунок на все дерево робити з того, що 60% яйцекладок знаходиться в верхній частині, 40% в середній частині крони.

2. При проведенні лісопатологічного обстеження з метою виявлення коконів пильщика в підстилці пробні площадки слід закладати у основи дерева та на периферії проекції найбільш густої частини крони.

3. Враховуючи, що для пильщиків сосна кримська стала кормовою породою на рівні з сосною звичайною, нагляд за розвитком пильщика проводити у всіх хвойних насадженнях незалежно від породного складу.

4. Винищувальні заходи, з метою запобігання значного пошкодження хвої, слід починати з обробки по периметру лісового масиву, галявин та окремо стоячих дерев, в цих місцях пильщик відроджується з яйця значно раніше, ніж в середньому масиві.

соснове насадження нижньодніпров'я пильщик штучне

Література

1. Спектор М.Р. Сборник технических указаний по лесозащите. - К.: Урожай, 1964. - 248 с.

2. Ильинский А.И., Тропин И.В. (ред), Надзор, учет и прогноз массовых размножений хвое - и листогрызущих насекомых в лесах СССР. - М.: Лесная промышленность, 1965. - 525 с.

3. Кожанчиков И.В. Методы исследования экологии насекомых. - М.: “Высшая школа”, 1961. - 286 с.

4. Єрмоленко В.М. Фаууна України. Том 10. Рогохвости та пильщики. - К.: “Наукова думка”, 1975. - 378 с.

5. Коломиец Н.Г., Воронцов А.И., Стадницкий Г.В. Рыжий сосновый пилильщик (Распространение, биология, вред, естественніе враги, мері борьбі) - Новосибирск, “Наука”, 1972. - 148 с.

Размещено на Allbest.ru