Размещено на http://www.allbest.ru/

Рекомендації четвертої міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів»

2-5 жовтня 2007 р. м. Дніпропетровськ, Україна

Відділення наук про Землю НАН України, Придніпровський науковий центр НАН України та Міносвіти і науки України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Інститут проблем природокористування та екології НАН України (ІППЕ НАН України) провели 2-5 жовтня 2007р. у м. Дніпропетровську чергову ІУ міжнародну науково-практичну конференцію “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів”. Конференція зареєстрована в УкрІНТЕІ (посвідчення № 226 від 18.04.2007 р.).

Оргкомітет конференції отримав заявки майже на 200 доповідей від учасників з України, Казахстану, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Російської Федерації, Узбекистану. Вперше конференцію підтримав і виступив з доповіддю Голова ЦК профспілки металургів і гірників України.

Крім пленарних і секційних засідань, обговорення проблемних питань конференції проходило на засіданнях 7 тематичних „круглих столів”, присвячених Концепції переходу України до сталого розвитку (з презентацією розробок ІППЕ НАН України до Державної програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини), проблемі очистки грунтів від забруднень, у т.ч. радіаційного, в умовах розвинутої інфраструктури (з презентацією спільного німецько-шведсько-іспансько-польсько-російсько-українського проекту CLEANSOIL), побудові екомережі на техногенно порушених територіях (з презентацією проекту створення Інгулецького екокоридору в Кривбасі), вирішенню екологічних проблем, пов`язаних з підготовкою та проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу „Євро-2012” (з презентацією проектів екотуризму Придніпров`я), регіональній інфраструктурі просторових даних (з презентацією проектів використання даних дистанційного зондування Землі в стратегії сталого розвитку регіону) та інших.

До конференції були видані збірник тез доповідей, відповідні інформаційні матеріали. Робота конференції висвітлювалась у засобах масової інформації.

За минулі два роки (після третьої конференції) у країні відбулися деякі позитивні зрушення в означених конференцією напрямах. Зокрема, установами НАН України за участю Інституту проблем природокористування та екології розроблено проект Концепції переходу України до сталого розвитку, який Президією НАН України направлений на розгляд Верховної Ради і Кабінету Міністрів України. Виконуються деякі заходи Національного плану дій з реалізації положень Кіотського протоколу про зміну клімату, а також документів, прийнятих в Україні у відповідності з рішеннями Всесвітніх конференцій з навколишнього середовища і розвитку у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганезбурзі (2002 р.).

В той же час масштабної широкопланової роботи з переходу країни на засади сталого розвитку ще не відбувається. Про це свідчать зволікання з розглядом державними і законодавчими органами проекту Концепції переходу України на засади сталого розвитку, відсутність достатнього фінансування Державної програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, Програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води, невирішеність питань щодо економічного механізму надрокористування та системи оподаткування надрокористувачів, розробки та впровадження методів наукового прогнозування, створення систем комплексного моніторингу навколишнього природного середовища усіх рівнів, економічного стимулювання заходів з ресурсо- і енергозбереження, захисту і відновлення довкілля, поліпшення здоров'я населення за рахунок покращення екологічного стану територій тощо.

Недостатню активність у цих процесах проявляють науковці, спеціалісти, депутати, громадськість. Не завжди реагують належним чином на суттєві недоліки і порушення екологічних норм владні структури.

сталий розвиток конференція екологічний

УЧАСНИКИ КОНФЕРЕНЦІЇ РЕКОМЕНДУЮТЬ:

1. Вищим органам влади країни розглянути як першочерговий проект Концепції переходу України на засади сталого розвитку (опублікований у “Віснику НАН України”, № 2, 2007р.), підготовлений і поданий Президією НАН України у 2007 році.

Прийняття Концепції забезпечить консолідацію суспільства у проведенні цілеспрямованої виваженої політики відносно збалансованого, гармонійного еколого-економічного і соціального розвитку держави, збереження і відновлення природного середовища, поліпшення умов життя і здоров'я населення, наближення до світових стандартів у відносинах природи і людини.

2. Науковим установам, вищим навчальним закладам виступити ініціаторами розробки і впровадження у кожній області країни цілеспрямованої екологічної політики, комплексних заходів щодо поліпшення екологічної ситуації, переходу на засади сталого розвитку тощо.

3. Національній і галузевим академіям наук продовжити наукові дослідження з проблем сталого розвитку, збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу, забезпечення екологічної стійкості природних систем, природно-техногенної безпеки, розробки та впровадження методів наукового прогнозування розвитку еколого-соціо-економічних систем, вирішення задач моніторингу довкілля, у т.ч. засобами дистанційного зондування Землі, створення екомереж на техногенно порушених територіях, інших.

4. Органам місцевого самоврядування організувати розроблення та впровадження регіональних програм сталого розвитку, регіональних систем моніторингу за показниками збалансованого розвитку і відповідно до національної системи моніторингу, механізму регіонального управління впливом господарського комплексу на навколишнє природне середовище при плануванні розвитку та розміщенні продуктивних сил з урахуванням транскордонного переносу забруднювачів.

5. Направити зусилля громадськості на вироблення та впровадження комплексної програми екологічного виховання та освіти людини на упродовж всього життя на ідеях сталого розвитку, широке залучення населення до вирішення екологічних проблем, захисту та відновлення довкілля.

6. Схвалити рекомендації „круглих столів” і включити їх як складову до даного документу.

7. Вважати за доцільне продовжити проведення подібних конференцій з цієї проблематики провести V конференцію у жовтні 2009 р.

8. Рекомендувати оргкомітету опублікувати найбільш значущі статті, рекомендації, інші матеріали конференції у збірнику наукових праць ІППЕ НАН України „Екологія і природокористування”, який входить до переліку фахових видань ВАК України.

9. Висловити подяку Національній академії наук України, Інституту проблем природокористування та екології НАН України за велику і важливу роботу з регулярного і якісного проведення усіх чотирьох однойменних конференцій, які дають можливість не тільки обговорити результати досліджень, але й корегувати такі дослідження у найбільш ефективних напрямах.

Відзначити особливу підтримку цих конференцій з боку Дніпропетровської облдержадміністрації, обласної Ради, міськвиконкому м. Дніпропетровська, окремих підприємств, перш за все, гірничопромислового комплексу області, що надало можливість учасникам не тільки відчувати гостинність і бажаність перебування, але й більш широко ознайомитись з досвідом і досягненнями колективів Придніпровського регіону.

Рекомендації прийняті на заключному засіданні конференції 5 жовтня 2007 р. Оргкомітет

Рекомендації учасників засідань „круглих столів” IV міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів” (2-5 жовтня 2007 р., м. Дніпропетровськ)

Круглий стіл № 1: “Концепція переходу України до сталого розвитку (з презентацією розробок ІППЕ НАН України до Державної програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини)”.

1. Рекомендувати Кабінету Міністрів України, відповідним міністерствам і відомствам:

- передбачити повне фінансове забезпечення Програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води на 2003 - 2012 роки (постанова КМУ №656 від 05.05.2003 р.) та Державної програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини (постанова КМУ №1691 від 16.12.2004 р.);

- нарощувати потужності для переробки, довготривалого та безпечного захоронення радіоактивних відходів;

- організувати комплексні радіоекологічні дослідження території Кіровоградського сегменту регіону видобування та первинної переробки уранової сировини у зв'язку із негативними наслідками діяльності об'єктів ядерно-паливного циклу та встановленням територій природно-техногенного радіаційного забруднення для подальшого надання їм відповідного статусу й прийняття необхідних заходів з поліпшення екологічної ситуації;

- підтримати і впровадити положення розробленої в Придніпровському науковому центрі НАН та МОН України Концепції Державної програми ліквідації надзвичайної екологічної ситуації і соціального захисту населення м. Дніпродзержинська, яке розташоване у регіоні видобування та первинної переробки уранової сировини;

- активізувати співробітництво з міжнародними та європейськими організаціями щодо впровадження моніторингу та охорони довкілля регіону видобування та первинної переробки уранової сировини.

2.Схвалити діяльність Дніпропетровської та Кіровоградської обласних державних адміністрацій, а також ІППЕ НАН України, спрямовані на законодавче забезпечення соціальних та екологічних гарантій населенню регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, у т.ч. доопрацювання Державної програми сталого розвитку зазначеного регіону. Останнє дасть змогу забезпечити стабільне фінансування заходів, передбачених цією програмою.

3. Вважати першочерговим завданням створення єдиної системи комплексного екологічного моніторингу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини. Для цього в регіоні є науково-методичні, технічні та організаційні умови. Зокрема, ІППЕ НАН України, УкрНДПРІпромтехнології та ДП «Дніпрокосмос» розроблено проект системи екологічного моніторингу міста Жовті Води. У зв'язку з цим пропонувати:

- розпочати роботи з розробки першочергових проектів еколого-радіаційного моніторингу міст Дніпродзержинська та Кіровограда, як складових системи комплексного екологічного моніторингу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, для чого відкрити відповідне фінансування їх за рахунок коштів Державної програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини;

- проектні роботи зі створення системи комплексного екологічного моніторингу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини виконати на методичній основі проекту системи екологічного моніторингу міста Жовті Води;

- покласти функції координатора робіт зі створення єдиної системи комплексного екологічного моніторингу регіону на УкрНДПРІпромтехнології.

4. Зважаючи на значні обсяги накопичених радіоактивних відходів, які зберігаються в шламосховищах регіону, прискорити розробку ефективних технологій їх рекультивації, сучасних методів зниження впливу на навколишнє природне середовище.

5. Виконати роботи з еколого-економічної оцінки доцільності залучення радіоактивних відходів шламосховищ до їх переробки з метою вилучення урановмісних компонентів.

6. Інформувати про роботу круглого столу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство палива та енергетики України, Міністерство промислової політики України, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ДП «Бар'єр» та інші зацікавлені організації.

Круглий стіл № 2: “Проблеми очистки ґрунтів від забруднення, у тому числі радіаційного, в умовах розвинутої інфраструктури (з презентацією спільного німецько-шведсько-іспансько-польсько-російсько-українського проекту CLEANSOIL)”.

1. Виходячи із масштабного забруднення ґрунтів в Україні різними полютантами, вважати актуальною проблему їх очищення від забруднення токсичними речовинами, у тому числі пестицидами.

2. Схвалити діяльність ІППЕ НАН України зі створення експериментального полігону з очистки забруднених пестицидами ґрунтів поблизу селища Новоолександрівка та організації на ньому науково-дослідних робіт, що виконуються в рамках міжнародного проекту CLEANSOIL. Ця діяльність спрямована на відпрацювання інноваційного методу очищення забруднених ґрунтів під існуючою інженерною та іншою інфраструктурою без екскавації і переміщення забруднених ґрунтів і порід.

3. Вважати за доцільне на експериментальному полігоні відпрацювати наступні науково-практичні завдання:

- встановлення ґрунтових та гідрологічних умов, прийнятних для використання технології CLEANSOIL в умовах Дніпропетровської області;

- встановлення способів та режимів зволоження забруднених пестицидами ґрунтів для інтенсифікації їх очищення за технологією CLEANSOIL;

- розроблення рекомендацій з розповсюдження технології CLEANSOIL на території Дніпропетровської області та інших регіонів України.

4. Вважати актуальним розповсюдження досвіду за проектом CLEANSOIL, зокрема, застосування свердловин, пробурених методом горизонтального направленого буріння, для зменшення впливу забруднених інфільтрованих вод із шламосховищ з радіоактивними речовинами, іншими відходами гірничодобувних та металургійних підприємств в підземні водоносні горизонти.

5. Рекомендувати ІППЕ НАН України опублікувати у своїх та інших наукових виданнях узагальнені результати науково-дослідних робіт на експериментальному полігоні з очистки забруднених пестицидами ґрунтів поблизу с. Новоолександрівка.

6. Проінформувати про роботу круглого столу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство палива та енергетики України, Міністерство промислової політики України, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ДП «Бар'єр».

Круглий стіл № 3: “Проблеми впровадження еколого-орієнтованих технологій видобутку корисних копалин, залучення в експлуатацію відходів виробництва (з презентацією новітніх розробок у цій сфері, у т.ч. двух рекордів України щодо безмастильної роботи двигунів)”.

Рекомендувати:

1. Кабінету Міністрів України, відповідним міністерствам і відомствам:

- прискорити розробку та прийняття Закону України ”Про затвердження Загальнодержавної програми поліпшення екологічного стану гірничодобувних регіонів України”, де передбачити цілісний компенсаційний механізм відтворення екологічної ємності довкілля та механізм управління екологічною безпекою, встановлення жорстких рамок цільового та адресного використання ресурсних платежів на вирішення екологічних проблем у гірничодобувних регіонах;

- розробити та впровадити Кодекс норм технологічного проектування гірничодобувних підприємств з урахуванням вимог екологічної безпеки та Концепції переходу України до сталого розвитку щодо створення техногенно безпечних умов функціонування гірничодобувних регіонів;

- розробити економічно вигідні та екологічно безпечні технології, що забезпечують використання в народному господарстві корисних елементів із відпрацьованих хвосто- та шламосховищ;

- Мінпромполітики та Мінтопенерго України розробити програму впровадження технологій видобутку корисних копалин із закладенням виробленого простору як одного з головних напрямків поліпшення екологічної ситуації в гірничодобувних регіонах;

- передбачити створення механізму державної підтримки гірничодобувних підприємств у вигляді виваженого регулювання податкового тиску і забезпечення сприятливого інвестиційного клімату для найбільш ефективного вирішення соціально-екологічних питань, цільового використання частини ресурсних платежів на екологічну реабілітацію територій, впровадження екологічно безпечних маловідходних технологій;

- передбачити пріоритетне фінансування досліджень з розробки екологоорієнтованих ресурсо-зберігаючих технологій видобутку корисних копалин, у т.ч. таких, що дозволяють розширити використання вторинних ресурсів.

2. Науково-дослідним, проектним організаціям, вищим навчальним закладам відповідного профілю:

- оцінити можливості і розробити програми переходу від відкритого на відкрито-підземний і підземний способи добування руд Кривбасу як більш екологічні;

- розробити Концепцію подальшої експлуатації родовищ Кривбасу з урахуванням комплексного використання всіх компонентів, що містяться у рудах;

- з метою більш швидкого освоєння шламо- і хвостосховищ підготувати пропозиції щодо нормативно-правової бази переводу їх у розряд експлуатуємих техногенних родовищ;

- розробити ефективні технологічні схеми експлуатації техногенних родовищ з урахуванням особливостей їх формування;

- розробити нормативну документацію зі санітарно-гігієнічної рекультивації відвалів скельних порід з використанням переважно самовідновлення біоценозів на їх поверхні.

3. Федерації профспілок України, усім профспілковим організаціям України:

- підтримати проект Концепції переходу України до сталого розвитку і необхідність його законодавчого оформлення, в якому екологічна, соціальна і економічна складові забезпечують гармонійний розвиток суспільства, громади, кожного трудового колективу та його членів;

- профспілковими засобами сприяти заходам з вирішення екологічних проблем, що може забезпечити зниження захворюваності і травматизму, поліпшення умов проживання і відпочинку трудящих і членів їх сімей, усього населення техногенно навантажених регіонів;

- підтримати і розповсюджувати ініціативу ІППЕ НАН України і Президії ЦК профспілки металургів і гірників України про співробітництво у вирішенні екологічних проблем цієї галузі на основі двосторонньої угоди.

Круглий стіл № 4: ”Проблеми побудови екомережі на техногенно порушених територіях (з презентацією проекту створення Інгулецького екологічного коридору у Кривбасі)”:

1. Вважати за доцільне широке впровадження розробок ІППЕ НАН України з використання техногенних заказників для забезпечення цілісності сполучних елементів екологічної мережі на всіх порушених гірничими роботами територіях України.

2. Просити Дніпропетровську обласну Раду народних депутатів затвердити рішенням сесії обласну програму „Використання порушених земель гірничодобувних підприємств у якості відновлюваних елементів екологічної мережі Криворізького залізорудного басейну та Нікопольського марганцеворудного басейну на 2007-2009 роки”.

3. Відмітити продуктивність співробітництва ІППЕ НАН України, Криворізького технічного університету, Криворізького ботанічного саду НАН України з гірничодобувними підприємствами Кривбасу у побудові екомережі на техногенно порушених територіях.

4. Запропонувати Кіровоградській обласній державній адміністрації розпочати роботи з формування північної частини Інгулецького екологічного коридору з залученням у 2008-2012 роках ІППЕ НАН України для цієї діяльності.

5. Рекомендувати гірничодобувним підприємствам Нікопольського марганцеворудного басейну (Орджонікідзевський ГЗК, Марганецький ГЗК) розглянути можливість з 2008 року створення Базавлуцького та Солоно-Базавлуцького екокоридорів.

6. Вважати за доцільне першочергове створення наступних техногенних ландшафтних заказників місцевого значення у Дніпропетровській області:

- „Інгулецький” (Широківський район) - 300 га;

- „Кільцевий” (Нікопольський район) - 1200 га;

- „Глєєватський” (Криворізький район) - 100 га;

- „Марганецький” (Томаківський район) - 100 га;

- „Кодацька фортеця”(Дніпропетровський район) -100 га.

Просити керівників гірничо-збагачувальних комбінатів, де створені ландшафтні заказники, здійснювати заходи з активізації відновлення екосистем за рахунок внесення відходів комунального підприємства „Кривбасводоканал” за рекомендаціями ІППЕ НАН України.

7. Запропонувати учбовим, туристичним, культурним закладам області більш широке використовувати рекреаційно-туристичний, просвітницький, природоохоронний потенціал створених заказників.

Круглий стіл № 5: ”Вирішення екологічних проблем , пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу „Євро-2012”(з презентацією проектів екотуризму у Придніпров'ї):

1. Вважати, що для успішного проведення чемпіонату Європи з футболу “Євро-2012” необхідно забезпечити найкращі екологічні умови для його учасників, футбольних уболівальників, мешканців міста.

2. Виходячи з об'єктивної оцінки ситуації, що склалася на ринку туристичних послуг м. Дніпропетровська, необхідно очікувати найбільший попит на екологічний туризм та сільський зелений туризм в наступні 5-10 років, у зв'язку з чим необхідно:

2.1. Просити обласну державну адміністрацію, обласну Раду народних депутатів розглянути за поданням ІППЕ НАН України можливість фінансування видань:

- періодичних друкованих збірників екологічного спрямування („Екологія та природокористування”, „Екологія та ноосферологія”, „Грунтознавство”, “Екополіс”, ”Свята справа ХХІ” та інших);

- оновлення екологічних карт Дніпропетровської області та міста Дніпропетровська;

- оновлених туристичних карт та атласів, що відображують сучасний стан та природний потенціал регіону, рекреаційні ресурси області;

- довідників природознавчих та екоспрямованих музеїв, галерей та виставок, діючих у Дніпропетровській області, матеріалів (буклети, описи) музеїв м. Дніпропетровська, інших міст області;

- каталогів унікальних природних об'єктів та екотуристичних експонатів музеїв області;

- буклетів про зниклі пам'ятки: Дніпровські пороги, Козацькі січі;

- фотоальбому „Геологічна спадщина Дніпропетровщини”;

- рекламних матеріалів для розвитку рекреаційно-туристичного використання заказників „Візирка”, „Богданівський” та інших.

2.2. Просити Дніпропетровський виконавчий комітет, міську Раду народних депутатів розглянути можливість фінансування заходів щодо удосконалення роботи музеїв міста: Зоологічного музею Дніпропетровського національного університету; Мінералогічного музею Національного гірничого університету; Дніпропетровського акваріуму; Анатомічного музею Дніпропетровської державної медичної академії; Музею та фотогалереї ІППЕ НАН України; Історичного музею; Художнього музею; Національного центру аерокосмічної освіти молоді України; Музею „Літературне Придніпров'я” та інших.

2.3. Просити Дніпропетровську міську раду допомогти зберегти зелені зони малих музеїв-садиб: „Сад квітів і плодових дерев” вул. Ленінградська, 11, „Літературний музей” та інших.

2.4. Запропонувати обласній державній адміністрації розпочати роботи по створенню ландшафтного заказника місцевого значення „Кодацька фортеця” у селищі Старі Кодаки на місці відпрацьованого гранітного кар'єру.

2.5. Вважати за доцільне ІППЕ НАН України, Управлінню по культурі та туризму обласної державної адміністрації за поданням Дніпропетровського відділення Асоціації сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні розробити обласну програму розвитку екологічного туризму на 2008-2012 рр.

Круглий стіл № 6: “Роль громадськості у створенні умов переходу регіонів на засади сталого розвитку”.

Рекомендувати громадським осередкам області разом з відповідними науковими установами:

1. Підготувати і направити Комітету Верховної Ради України з освіти пропозиції відносно введення обов?язкової ступінчатої поетапної Екологічної просвіти та виховання населення, починаючи зі шкільної лави, у вищих навчальних закладах сучасними засобами масової інформації.

2. Організувати постійно діючий “Круглий стіл” за участю громадських організацій, вчених, у т.ч. ІППЕ НАН України з питань духовності у сучасному товаристві і проблем зміни екологічної свідомості.

3. Звернутися до всіх громадських організацій Дніпропетровської області з метою об?єднання їх зусиль у вирішенні проблем поліпшення екологічного стану, впливу на ментальність сучасної спільноти, взаємодії з подібними організаціями країн СНД.

4. Звернутися до владних структур області з пропозицією делегування до органів державної влади представників громади Придніпровського регіону з питань екології і сталого розвитку, подання матеріальної допомоги тим, хто здійснює видавничо-просвітницьку діяльність екологічного спрямування.

5. Сприяти розповсюдженню ініціативи ректората Донецького національного технічного університету з відрядження студентів магістерського курсу на науково-практичні конференції за рахунок вищого навчального закладу.

Рекомендації прийняті на засіданнях відповідних „круглих столів” конференції 4 жовтня 2007 року. Оргкомітет.

Размещено на Allbest.ru