Програма моніторингу довкілля Дніпропетровської області: перший досвід, проблеми та перспективи реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Програма моніторингу довкілля Дніпропетровської області: перший досвід, проблеми та перспективи реалізації

О.Ф. Оксамитний

Н.Л. Тішкова

В.В. Головін

М.А. Ємець



Екологічні проблеми Дніпропетровської області

Природні передумови (наявність значних обсягів мінеральних, земельних та водних ресурсів) сприяли тому, що Дніпропетровська область стала одним із найбільш економічно розвинених регіонів, де виробляється до 20% промислової продукції України. Багаторічний екстенсивний характер розвитку чорної і кольорової металургії, гірничодобувної і хімічної промисловості, важкого машинобудування та енергетики, структурні деформації господарського комплексу, за яких перевага надавалася розвиткові сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості, призвели до загострення екологічної ситуації практично на всій території області.

Обсяг шкідливих викидів у атмосферне повітря тут становить близько 17% від загального обсягу викидів від усіх стаціонарних джерел в Україні. Як наслідок, область посідає друге місце за рівнем забруднення атмосферного повітря (після Донецької області). Щорічно в атмосферне повітря викидається понад мільйон тонн забруднюючих речовин. Основна частина викидів (більше 80%) припадає на міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривій Ріг, Нікополь та Орджонікідзе. У містах Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ і Кривий Ріг систематично спостерігаються перевищення гранично допустимих концентра-цій формальдегіду, двооксиду азоту, оксиду вуглецю, аміаку, фенолу, пилу. У зв'язку з тим, що на території області розташовані об'єкти урановидобувної та уранопере-робної промисловостей, надзвичайно серйозною постає також проблема забруднення атмосфери радіонуклідами.

Обсяг промислових та господарсько-побутових стічних вод області становить 25% від загальної кількості в Україні. При цьому більше 95% стічних вод скидається в поверхневі джерела. Забруднюючі стоки та недостатнє очищення води призводить до збільшення рівня хімічного й мікробіологічного забруднення водних об'єктів. У ріках Дніпро, Самара, Інгулець, Мокра Сура та інших вміст хімічних забруднюючих речовин у декілька разів перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК). Взагалі можна зазначити, що стан ріки Дніпро та річок його басейну формується в процесі всезростаючого антропогенного впливу. Порушення природного режиму стоку ріки Дніпро внаслідок зарегульованості каскадом водосховищ, наявності полігонів побутових і промислових відходів, шламонакопичувачів, несанкціонованих звалищ сміття призводить до хімічного та бактеріологічного забруднення підземних і поверхневих вод.

Незважаючи на має високий потенціал земельних ресурсів в області, екстенсивний розвиток сільського господарства призвів до порушення оптимального співвідношення земельних угідь (площа ріллі - 66%, забудовано ? 6%). Сьогодні майже не залишилося площ для несільськогосподарських потреб. Висока розораність земель, широке застосування великовагової техніки, внесення значної кількості добрив і обробка пестицидами призвели до деградації майже всього ґрунтового покриву на території області. Унаслідок хибної практики обробки ґрунтів щорічно губиться близько 0,6 тонн/га гумусу, близько 1 млн. га угідь схильні до вітрової та водної ерозії.

Промислові технології, що застосовуються на підприємствах області, не вирішують проблему комплексного та раціонального використання природних ресурсів, у зв'язку з чим утворюється значна кількість промислових відходів від I до IV класів небезпеки. На початок 2009 року в області накопичено понад 9,3 млрд. тонн промислових відходів.

Внаслідок роботи гірничодобувних підприємств на території області накопичено більше як 1,1 млрд. м3 хвостів збагачення. Чотири найбільш хвостосховища залізорудних комбінатів створили зону екологчно небезпеки для міста Кривий Ріг, а один з них - для більшої частини сільської території Широквського району. Техногенне навантаження утворюють гігантські хвостосховища та шламонакопичувач міста Жовт Води та Захдного Донбасу, десятки вдстойникв накопичувачв токсичних вдходв. Відвали шахтних порід, скиди та викиди (рідкі, газоподібні) підприємств переробки уранових руд міст Дніпродзержинська та Жовтих Вод стали джерелами радіаційного забруднення навколишнього природного середовища. У них містяться природний уран, торій-232, продукти розпаду уранового та торієвого рядів.

Обсяги утворення золошламів, основних відходів Криворізької та Придніпровської ТЕС, складають більше 1,0 млн. тонн на рік. Зараз кількість шламів у відвалах перевищує 70 млн. тонн, а площа, яку вони займають, становить біля 850 га.

У накопичувачах хімічної промисловості у змішаному стані накопичено понад 9,8 млн. тонн відходів на площі 620 га.

Отже, слід констатувати, що сучасний стан та динаміка розвитку екологічної ситуації на території Дніпропетровської області визнаються критичними. Це обумовлено особливістю регіону, де кризові ситуації не локалізовані у просторі, а охоплюють цілі промислові агломерації, басейни видобутку корисних копалин (Дніпропетровсько-Дніпродзержинсько-Новомосковська агломерація, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцеворудний та Західно-Донбаський вугільний басейни тощо).

Для виявлення в цих умовах критичних чинників антропогенного впливу на довкілля та стан здоров'я населення, поглиблення знань про екологічний стан навколишнього природного середовища, поліпшення оперативності та достовірності інформаційного обслуговування органів управління різного рівня та громадськості, більш якісного обґрунтування природоохоронних заходів в Дніпропетровській області розроблена, прийнята та реалізується Програма моніторингу довкілля.

Загальна характеристика Програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області

Програма моніторингу довкілля Дніпропетровської області спрямована на реалізацію державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, відповідних положень Конституції України (статті 13, 16), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля», на виконання підпункту 5 пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 20 лютого 2003 року № 565-IV «Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні», на виконання Закону України від 18 березня 2004 року № 1621-IV «Про державні цільові програми», Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 року № 992-р [1-9, 11].

Метою Програми [10]стало впровадження розроблених заходів, що повинні забезпечити вдосконалення регіональної системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області, підвищення рівня виконання її основних функцій: виявлення критичних чинників антропогенного впливу на довкілля та стан здоров'я населення, розширення знань про екологічний стан навколишнього природного середовища, поліпшення оперативності та достовірності інформаційного обслуговування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості, більш якісного обґрунтування виконання природоохоронних заходів.

Ця мета досягається шляхом урахування і використання існуючих та чинних організаційних структур і мереж спостережень за станом навколишнього природного середовища суб'єктами моніторингу довкілля Дніпропетровської області; застосування комплексного системного підходу, етапності та послідовності у розробці і впровадженні в експлуатацію елементів системи моніторингу довкілля для одержання результатів у найкоротші терміни; оптимізації запропонованих заходів з урахуванням критерію одержання максимальної ефективності при мінімальних економічних витратах; застосування єдиної нормативно-методичної бази щодо вимірювання параметрів і визначення показників стану довкілля; використання уніфікованих методів аналізу і прогнозування властивостей довкілля, комп'ютеризації процесів діяльності та інформаційної комунікації, створення розподілених баз даних і знань, географічних інформаційних систем; побудови обласної інформаційної системи моніторингу довкілля з урахуванням окремих інформаційних елементів системи з системами інших рівнів і з тенденціями розвитку загальнодержавної системи моніторингу довкілля України.

Виконання завдань Програми планується до 2015 року у два етапи. На першому етапі (2007-2009 роки) заплановано проведення першочергових організаційних, нормативно-правових, економічних заходів щодо вдосконалення мереж спостережень стану складових довкілля, інформаційного об'єднання результатів спостережень на обґрунтовано вибраних полігонах області (рівень локальних та об'єктових моніторингів довкілля). На другому етапі (2010-2015 роки) система моніторингу довкілля повинна охопити природні компоненти всієї території області. На цьому етапі також має проводитися комплексна оцінка стану екосистем на основі прогнозних моделей щодо запобігання їх кризовому стану. Головні завдання етапів Програми наведені на рисунку 1. Протягом першого етапу передбачається також проведення науково-дослідних, проектно-дослідних та впроваджувальних робіт, спрямованих на виконання заходів. Протягом другого етапу триватиме здійснення науково-дослідних, проектно-дослідних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних, впроваджувальних робіт.

Основні завдання програми сформовані у двох напрямах [10]. Перший напрям - створення та забезпечення функціонування нової інфраструктури системи моніторингу довкілля, на основі інтеграції відомчих та локальних підсистем у єдину систему обласного рівня. Головними завданнями цього напряму є:

інвентаризація складових інфраструк-тури існуючої системи;

створення та забезпечення функціону-вання єдиної структури інформаційної взаємодії на зазначених рівнях;

створення центрів моніторингу зазначених рівнів;

створення та забезпечення ведення банків даних усіх напрямів моніторингу;

забезпечення правової та нормативної бази функціонування системи;

створення механізмів аналізу та оцінки даних спостережень;

створення механізму комплексної оцінки та прогнозування стану довкілля;

визначення економічного механізму для функціонування системи.

Другий напрям - удосконалення елементів створеної системи та її інфраструктури. Для реалізації цього напряму передбачаються такі завдання:

оптимізація мереж спостережень;

оптимізація регламентів та програм спостережень;

удосконалення приладово-технічної бази і програмного забезпечення інформа-ційного обміну;

удосконалення та уніфікація нормативно-методичної бази спостережень;

розробка та впровадження нових методів і індикаторів комплексних показ-ників стану довкілля;

визначення та оптимізація цільового використання інформації;

забезпечення наукової підтримки функціонування та вдосконалення регіо-нальної системи моніторингу довкілля, у тому числі спеціальних комплексних досліджень, упровадження сучасних методів оперативного отримання інформації шляхом використання мобільних засобів спостережень, дистанційного зондування, авіаційних та космічних спостережень за об'єктами довкілля.



Рисунок 1. Головні завдання етапів Програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області

Для реалізації вищезазначених завдань Програма передбачає систему заходів із удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля; впровадження єдиної регіональної інформаційної системи збору, обміну, обробки, збереження даних про стан довкілля; удосконалення системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень (на основі комплексної оцінки, моделювання, прогнозування змін стану довкілля) у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

Головними суб'єктами реалізації заходів Програми виступають (рисунок 2):

організації, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища, контроль та санітарно-епідеміологічний нагляд за об'єктами, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля (Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, обласні санітарно-епідеміологічна станція, центр з гідрометеорології, виробниче управління водного господарства, Дніпродзержинське регіональне управління водних ресурсів, обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції та ін.), тобто суб'єкти обласної системи моніторингу довкілля;

організації, що здійснюють координацію і контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності на контрольованій ними території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення (облдержадміністрація, райдержадміністрації, міськвиконкоми, обласна прокуратура, ін.);

природокористувачі, що впливають на стан довкілля шляхом викидів, скидів, розміщення відходів своєї виробничої діяльності.

Виходячи з Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, яка схвалена розпорядженням Кабінетом Міністрів України 31 грудня 2004 року № 992-р та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» інформаційно-логічна структура системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області розробниками Програми (НВП «Екоцентр», м. Запоріжжя та ін.) визначена в складі таких структурних блоків:

моніторинг природних об'єктів (вирішує задачі спостереження і контролю за станом складових довкілля - атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, земельних ресурсів та ґрунтів, лісів та показників біорізноманіття, геологічного середовища - на території області і забезпечує збір та зберігання інформації щодо їх стану і змінювання);

моніторинг антропогенного впливу на довкілля;

моніторинг показників біологічного різноманіття та стану природних екосистем;

прогнозування змін стану природних об'єктів;

комплексна інформаційно-аналітична підтримка прийняття управлінських рішень.

Очікується, що виконання заходів Програми повинно забезпечити виконання суб'єктами системи моніторингу основних завдань:

довгострокових систематичних спостережень за станом довкілля;

аналізу екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;

інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

інформаційному обслуговуванню місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення регіону і міжнародних організацій.

Результати виконання Програми довкілля Дніпропетровської області

Організаційні заходи. З метою розбудови регіональної системи моніторингу довкілля розроблено та рішенням сесії Дніпропетровської обласної ради від 04.12.07 № 294-13/V затверджено «Програму моніторингу довкілля Дніпропетровської області». Програма спрямована на реалізацію державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.



Рисунок 2. Структурна схема моніторингу довкілля Дніпропетровської області [10]

Фінансування заходів здійснюється у два етапи: перший етап - з 2007 по 2009 рік; другий - з 2010 по 2015 рік. Загальні обсяги фінансування Програми за рахунок усіх джерел складають 50 млн. грн., з яких на першому етапі передбачається залучити 25,1 млн. грн., на другому - 24,9 млн. грн. Треба відмітити, що дві третини всіх коштів спрямовуються на удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля.

В рамках реалізації Програми з метою виконання першочергових заходів Держуправлінням подано пропозиції для фінансування, починаючи з 2008 року, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища заходів з впровадження єдиної регіональної інформаційної мережі збору, обміну, обробки та збереження даних щодо стану довкілля.

Із виходом наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.04.2007 року № 218 про затвердження Регламенту підготовки та розміщення екологічної інформації на ВЕБ - порталі, затверджено конкретний перелік таблиць із необхідною кількістю даних, встановлено єдині для всієї України вимоги і періодичність надання екологічної інформації.

Інформація, що надходить від суб'єктів, накопичується, систематизується та узагальнюється Держуправлінням, і в подальшому направляється до Мінприроди України для розміщення на Web-порталі в рубриці «Стан довкілля в регіонах» за такими напрямами: стан атмосферного повітря; стан поверхневих вод; радіаційний стан; стан геологічного середовища; стан земельних ресурсів та відходи.

Ця робота проводиться для забезпечення широкого доступу до екологічної інформації, а також на виконання положень Конвенції про доступ до інформації та участь громадськості в процесі прийняття рішень.

Протягом 2007-2009 років така робота проводилась за участю Дніпропетровського обласного гідрометеорологічного центру, Дніпропетровського обласного виробничого управління водного господарства, Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області та Дніпропетровського державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції («Облдержродючість»). На жаль, не всі суб'єкти згодні надавати екологічну інформацію в рамках Регламенту, основною причиною є неузгодженість дій між міністерствами та відомствами.

Проблемою в області є також створення і забезпечення функціонування регіонального інформаційно-аналітичного центру (РІАЦ) моніторингу довкілля.

Держуправлінням розроблено Положення про РІАЦ, яким передбачено створення центру як структурного підрозділу Держуправління. Основною метою діяльності центру є забезпечення функціонування системи моніторингу в тісній взаємодії із суб'єктами. Для ознайомлення громадськості з екологічним станом області в центрі моніторингу передбачається організувати окремий інформаційний сайт із зворотним зв'язком.

Для вирішення проблем, що стримують розбудову регіональної системи моніторингу довкілля, першочерговими заходами визначено:

розробка регламентів обміну даними моніторингу за складовими довкілля;

оснащення спеціалізованим програмним забезпеченням регіонального центру моніторингу довкілля та суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля;

впровадження програмного забезпечення щодо накопичення, зберігання, обробки та оцінки екологічних даних по складових довкілля.

Держуправлінням укладено угоди про спільну діяльність із суб'єктами моніторингу довкілля області (Дніпропетровський державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції, "Облдержродючість", обласна санітарно-епідеміологічна станція, Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології, Дніпропетровське обласне виробниче управління водного господарства).

У 2008 році були розроблені регламенти автоматизованого обміну даними в підсистемах моніторингу атмосферного повітря, поверхневих вод суші та ґрунтів системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області. Регламенти розроблено з метою дотримання узгодженості дій щодо автоматизованого обміну даними результатів режимних спостережень за станом атмосферного повітря та техногенних об'єктів, що впливають на нього, поверхневих вод суші та ґрунтів між суб'єктами підсистем моніторингу довкілля Дніпропетровської області.

Регламенти визначають склад інформації та терміни передачі даних між суб'єктами системи та регіональним інформаційно-аналітичним центром (РІАЦ) системи моніторингу.

Для забезпечення інформаційної сумісності, інтеграції та аналізу даних автоматизований інформаційний обмін базується на використанні уніфікованих форматів та переліку показників щодо режимних спостережень атмосферного повітря і техногенних об'єктів, поверхневих вод суші та ґрунтів, що містяться у базах даних суб'єктів моніторингу, загальних довідників та класифікаторів, макетів вхідних і вихідних даних, форм введення та передавання даних.

Обмін інформацією базується на єдиному комплексі програмно-технічних засобів, які забезпечують виконання уніфікованих процедур:

введення та збереження первинних даних режимних спостережень до відомчих баз даних суб'єктів моніторингу;

підготовку файлів передачі даних та відправку до РІАЦ моніторингу;

одержання інформації з відомчих баз даних за запитами суб'єктів моніторингу;

одержання інформації з центральної бази даних РІАЦ моніторингу за запитами користувачів;

протоколювання інформаційного обміну адміністраторами баз даних.

Регламентами визначається, що усі суб'єкти підсистеми моніторингу довкілля обов'язково повинні здійснювати перевірку даних спостережень до введення їх в бази даних та передачі до РІАЦ моніторингу і користувачам. Відповідальність за достовірність даних спостережень несуть керівники установ, які надають інформацію.

Інформація, що входить до підсистем моніторингу, зберігається постійно в базах даних суб'єктів та РІАЦ моніторингу.

Вимоги цього документа є обов'язковими для усіх суб'єктів підсистем моніторингу атмосферного повітря, поверхневих вод суші та ґрунтів системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області.

В регламенті автоматизованого обміну даними в підсистемах моніторингу атмосферного повітря системи моніторингу довкілля фіксується, що на регіональному рівні суб'єктами підсистеми моніторингу атмосферного повітря системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області є наступні організації:

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області здійснює інструментальні виміри з метою контролю викидів в атмосферне повітря від технологічного обладнання промислових підприємств Дніпропетровській області;

Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології - здійснює спостереження за вмістом забруднюючих речовин у атмосферному повітрі на стаціонарних постах міст Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Кривого Рогу, якісні і кількісні показники атмосферних опадів і забруднюючих речовин, що випадають з атмосфери, фонові концентрації речовин за багаторічними даними спостережень;

Дніпропетровська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція - здійснює спостереження за вмістом шкідливих хімічних речовин у атмосферному повітрі в місцях проживання та відпочинку населення, у зоні впливу промислових підприємств та автомагістралей.

До складу суб'єктів можуть бути залучені підприємства, що спричиняють своєю діяльністю суттєвий вплив на стан атмосферного повітря та мають у своєму складі атестовані лабораторії, які проводять контроль за виробничими процесами та станом промислових зон.

Об'єктами моніторингу стану атмосферного повітря є: атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади; викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Предметом контролю під час спостереження та аналізу стану атмосферного повітря та показників промислових викидів є:

вміст і склад шкідливих хімічних речовин у атмосферному повітрі;

вміст забруднюючих речовин у викидах промислових підприємств, зокрема озоноруйнуючих;

фонові концентрації речовин, зокрема в містах, де відсутні пости Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології;

вміст і склад шкідливих хімічних речовин у викидах автотранспорту;

якісні і кількісні показники опадів;

транскордонний перенос забруднюючих речовин, у тому числі стійких органічних забруднювачів;

стихійні та небезпечні природні явища (урагани, снігопади, шквали, інше).

В регламенті автоматизованого обміну даними в підсистемах моніторингу поверхневих вод суші системи моніторингу довкілля фіксується, що на регіональному рівні суб'єктами підсистеми моніторингу поверхневих вод системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області є наступні організації:

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області;

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області;

Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології;

Дніпропетровська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;

Дніпропетровське обласне виробниче управління водного господарства;

Дніпродзержинське регіональне управління водних ресурсів.

До складу суб'єктів можуть бути залучені підприємства, що спричиняють своєю діяльністю суттєвий вплив на стан поверхневих вод та мають у своєму складі атестовані лабораторії, які проводять контроль за виробничими процесами, якістю зворотних вод та станом поверхневих вод у місцях скидання зворотних вод.

Об'єктами підсистеми моніторингу поверхневих вод є: поверхневі води суші:

природні водойми - озера, водотоки;

штучні водойми - водосховища, ставки, канали, у тому числі водогосподарські системи комплексного призначення, системи міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання;

джерела забруднення вод, утому числі:стічні води промислових підприємств, каналізаційних мереж; зливові води; води поверхневого стоку із сільгоспугідь.

Предметом контролю та аналізу моніторингу поверхневих вод є:

водозабезпеченість території області;

водоспоживання та використання води на різні потреби (господарсько-питне водоспоживання, виробничі потреби, зрошення тощо);

водовідведення у водні об'єкти -- дані по окремому водокористувачу та загальні об'єми зворотних вод, забруднюючим речовинам;

водогосподарські баланси;

фонові концентрації забруднюючих речовин у поверхневих водних об'єктах;

склад і вміст забруднюючих речовин (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні, гідробіологічні визначення) поверхневих вод суші, у тому числі у місцях водозаборів для питного водопостачання, місцях їх інтенсивного виробничо-господарського використання, водогосподарських системах комплексного призначення, системах міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання у зонах впливу атомної електростанції, місцях с/г виробництва (залишкова кількість пестицидів і агрохімікатів), місцях скидів забруднених стічних вод, зрошуваних земель, місцях проживання та відпочинку населення;

склад і вміст забруднюючих речовин у стічних водах промислових підприємств, каналізаційних мереж, зливових водах, водах поверхневого стоку із сільгоспугідь;

об'єми скидів промислових підприємств та обмеження на скиди (ГДС, ТУС), понаднормативні скиди;

стан малих річок;

гідрологічні спостереження на річках, озерах, водосховищах, морські гідрологічні спостереження.

стихійні та небезпечні природні явища (наводки, повені тощо).

В регламенті автоматизованого обміну даними в підсистемах моніторингу ґрунтів системи моніторингу довкілля фіксується, що на регіональному рівні суб'єктами підсистеми моніторингу стану ґрунтів системи обласного моніторингу навколишнього середовища Дніпропетровської області є:

Дніпропетровський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції;

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області;

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області;

Дніпропетровська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція.

Об'єктами підсистеми моніторингу є ґрунти на землях різного призначення на території Дніпропетровської області.

Предметом контролю під час спостереження й аналізу даних про стан ґрунтів є:

вміст в орному шарі ґрунту важких металів, радіонуклідів, залишкових кількостей пестицидів, значення агрохімічних показників;

вміст забруднюючих хімічних речовин, бактеріологічних, радіологічних показників в ґрунтах в місцях проживання та відпочинку населення, виробництва продукції рослинництва, на території промислових підприємств та їх санітарно-захисних зон, у зоні впливу промислових підприємств, транспортних магістралей, в місцях застосування пестицидів та мінеральних добрив та в місцях зберігання токсичних відходів.

Моніторингові дослідження. В Дніпропетровській області функціонує мережа державного моніторингу за станом забруднення навколишнього природного середовища, суб'єктами якої є територіальні органи Мінприроди, МНС, Мінздоров'я, Мінагропрому, Держводгоспу, Держкомзему, Держлісгоспу та Мінбуду України.

Моніторингові дослідження за Програмою включають систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря, зворотних, поверхневих, підземних вод та ґрунтів, що виконуються суб'єктами моніторингу.

Постійні спостереження за станом атмосферного повітря, атмосферними опадами і випаданням забруднюючих речовин з атмосфери, за джерелами викидів забруднюючих речовин та іншими джерелами забруднення атмосферного повітря виконують: Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області; Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція; Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології.

Підрозділами Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області здійснюється постійний контроль за станом понад 380 стаціонарних джерел викидів на 91 підприємстві області, в тому числі на 25 екологічно небезпечних об'єктах. Щорічно відбирається та аналізується 2500-3000 проб промислових викидів, в яких виконуються до 8000 аналізів по 33 показниках забруднення. Щорічно на 25% з усіх обстежуваних стаціонарних джерел фактичні викиди перевищували встановлені нормативи. Також щорічно обстежується 3000-3500 одиниць автотранспорту.

Лабораторний контроль за забрудненням атмосферного повітря здійснюється Державною обласною санітарно-епідеміологічною станцією в містах та районах області на 7 стаціонарних постах, але інформація щодо результатів систематичних спостережень за станом забруднення атмосферного повітря до Держуправління надходить нерегулярно.

Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводить на стаціонарних та маршрутних постах, де щорічно відбирається та аналізується 95000-98000 проб атмосферного повітря. Лабораторії акредитовані на право проведення вимірювань по 9 інгредієнтам. Крім того, відбираються проби на вміст бенз(б)пірену, визначення концентрацій якого проводиться в Донецькій регіональній лабораторії та важких металів - в Київській регіональній лабораторії. На базовій мережі проводяться наступні спостереження:

за станом забруднення атмосферного повітря - у місті Дніпропетровськ спостереження проводяться на 7 стаціонарних постах спостереження, у місті Дніпродзержинськ на 4 стаціонарних постах, у місті Кривий Ріг на 5 стаціонарних постах. Кількість вимірювань показників та інгредієнтів забруднення атмосферного повітря становить по містах: Дніпропетровськ - до 40000 одиниць, Дніпродзержинськ - до 25000 одиниць, Кривий Ріг - до 33000 одиниць. Згідно комплексному індексу забруднення атмосфери (ІЗА) пріоритетними речовинами, обчисленому за даними спостережень у 2007-2008 роках, рівень забруднення атмосферного повітря міст Дніпропетровської області вище середнього по країні;

за потужністю експозиційної дози та радіоактивним забрудненням природного середовища - на 2 авіаційних метеостанціях в містах Дніпропетровськ та Кривий Ріг, 7 метеостанціях, розташованих в населених пунктах Дніпропетровської області: селище Губиниха, селище Вишневе (метеостанція Комісарівка), залізнична станція Лошкарівка, місто Нікополь, місто Павлоград, село Раївка (метеостанція Синельникове), залізнична станція Чаплине. Кількість вимірювань показників та інгредієнтів за потужністю експозиційної дози та радіоактивним забрудненням становить близько 3200 одиниць.

Значна частка у викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря Дніпропетровської області в 2007-2008 роках припадала на підприємства чорної металургії, енергетики та автотранспорт.

Якість поверхневих вод контролюється підрозділами Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (у 42 створах), Державної обласної санітарно-епідеміологічної станції (53 створи басейну р. Дніпро), Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології (на 9 пунктах контролю на річках області), Дніпропетровським обласним виробничим управлінням водного господарства (30 пунктів контролю на річках та водосховищах області, каналах та водоводах, 124 свердловини гідрогеологічних спостережень), Центром «Облдержродючість» (вивчення динаміки перерозподілу природних радіонуклідів в системі поверхневих та ґрунтових вод, визначення залишків пестицидів у воді, що стікає з сільгоспугідь).

Обласні організації, що ведуть контроль стану водних ресурсів, практично усі мають у своєму складі хімічні лабораторії. Радіологічний контроль поверхневих вод, питної води, здійснюють Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція, Дніпродзержинське регіональне управління водних ресурсів, Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології. Баканаліз проводять лабораторії Державної обласної санітарно-епідеміологічної станції та міських водоканалів. Гідрологічні параметри водних об'єктів досліджує відділ гідрології Дніпропетровського обласного центру по гідрометеорології. Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція має в своєму складі групу метрології та стандартизації, яка займається повіркою аналітичного обладнання по вимірам показників стану водних ресурсів. Спостереження за станом ґрунтових вод меліорованих земель в структурі Дніпропетровського обласного виробничого управління водного господарства проводить гідрогеолого-меліоративна експедиція.

Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології протягом 2007-2008 років здійснював контроль за станом поверхневих вод на малих і середніх річках - притоках Середнього Дніпра на території області. На створах спостереження, розташованих на річках Оріль (смт. Царичанка), Самара (м. Новомосковськ - 2 поста), Інгулець (м. Кривий Ріг - 2 поста), Вовча (м. Павлоград - 2 поста, смт. Васильківка), Солона (с. Новопалівка), відбирається і виконується хімічний аналіз до 40-45 проб.

Щорічно в місцях водокористування населення Державною обласною санітарно-епідеміологічною станцією відбирається та досліджується понад тисячі проб води водоймищ на бактеорологічні показники. Перевищення нормативів СанПіНа 4630-88 за цими показниками встановлено в 15-17% проб. Погіршення бактеріологічних показників зареєстроване по більшості територій, що пов'язане з перебоями у подачі води та подальшим погіршенням технічного стану водопровідних споруд та мереж.

Підрозділами Держекоінспекції здійснюється систематичний аналітичний контроль за гідрохімічним станом поверхневих водойм області у 42 постах постійних створах, розташованих на рр. Дніпро, Самара, Оріль, Мокра Сура, Інгулець, Саксагань, Жовта. Щорічно відбирається до 120 проб води, в яких проводяться до 3600 визначень вмісту шкідливих речовин по 32 показниках. На 44 підприємствах області, в тому числі 13 екологічно небезпечних, відбирається та аналізується до 400 проб стічних та до 50 проб підземних вод, в яких проводиться 4500-4600 визначень. На більшості з перевірених підприємств (41) вміст забруднюючих речовин в стічних водах перевищував встановлені нормативи.

У порядку вибіркового контролю з 222 водопроводів фахівцями Держсанепідслужби відібрано і досліджено 11,5 тисяч проб питної водопровідної води та 653 джерела громадського децентралізованого водопостачання, з яких виконані дослідження понад 1,6 тисяч проб води.

З метою вивчення впливу скидів зворотних вод на якість води водоймищ в місцях водокористування населення санепідслужбою виконуються систематичні спостереження стану водоймищ у 53 постійних створах басейну р. Дніпро, з яких відібрано та досліджено понад 1000 проб води на фізико-хімічні та бактеріологічні показники.

У порядку вибіркового контролю фахівцями санепідемслужби відібрано і досліджено на бактеорологічні показники 11,5 тисяч проб питної водопровідної води. Відхилення якості води від вимог державного стандарту 2874-82 «Вода питна» виявлені за цими показниками у 1,7% (за 2006 р. відповідно 1,5%).

Дніпропетровське обласне виробниче управління водного господарства здійснює гідрохімічний та радіологічний контроль стану вод Дніпродзержинського, Дніпровського та Каховського водосховищ, річок Оріль, Самара, Вовча, Інгулець, Жовта (зона впливу ш. «Нова»), каналів Дніпро-Кривий Ріг та Дніпро-Донбас у 30 пунктах спостережень з періодичністю контролю від щомісячної до щоквартальної по 30 показниках. У 2007 році було проведено 5010 вимірювань по 30 постійних пунктах спостережень: 14 питних водозаборів, 6 технічних та с/г водозаборів, 10 контрольних створів. Перевищення відмічено по кольоровості у 146 пробах, БСК у 61 пробі, ХСК у 153 пробах, залізу у 14 пробах, марганцю у 41 пробі, сухому залишку у 56 пробах, хлоридам у 25 пробах, сульфатам у 51 пробі.

Середньорічні показники обстеження води р. Дніпро у 2007 році за вмістом 137Сs та стронцію-90 значно нижче допустимого рівня. Стосовно 137Сs, слід відмітити, що його концентрації у водах річок Дніпропетровської області знаходяться в найнижчому діапазоні визначення цього компоненту.

Дніпродзержинське регіональне управління водних ресурсів проводило роботи по інженерно-геологічному моніторингу прибережних зон Дніпродзержинського водосховища на площі 18 тис. га і Дніпровського - на площі 11 тис. га та гідрогеологічного моніторингу захищених територій прибережної зони Дніпродзержинського водосховища загальною площею 49,57 тис. га та в м. Дніпродзержинську.

Спостереження за рівневим режимом ґрунтових і поверхневих вод проводились по стаціонарній режимній мережі, яка налічує діючих 124 свердловин і 5 водопостів, що розташовані на захищених територіях прибережної зони Дніпродзержинського водосховища та м. Дніпродзержинську.

Заміри рівнів ґрунтових і поверхневих вод виконуються один раз на місяць, а в періоди весняної повені та літньо-осінньої межені - подекадно. Наприклад, за 2007 рік було виконано 4682 точко-замірів.

КП "Південукргеологія" (Придніпровська гідрогеологічна партія) здійснює моніторинг екзогенних процесів та моніторинг підземних вод.

Спостережна мережа на території Дніпропетровської області складається з 204 свердловин, у тому числі: діючих - 180, потребують ремонту - 7, знищені, потребують перебурки - 17.

До державного рівня моніторингу належить 25 спостережних пунктів, по яким ведеться спостереження за станом підземних вод та прогнозування змін гідрогеологічної обстановки. З них по 17 пунктах здійснюється спостереження за ґрунтовими водами у природному та слабко порушеному режимі. По 8 пунктах, які пробурені на різні водоносні горизонти, здійснюється спостереження за міжпластовими підземними водами.

До територіального рівня моніторингу належить 103 спостережних пункти, по яким вимірюється рівень ґрунтових та між пластових вод у природному та порушеному режимах.

До спеціальної спостережної мережі (ділянки родовищ підземних вод) належить 76 спостережних пунктів, по яким вивчається режим підземних вод у зоні впливу водозаборів.

Загалом всі організації аналізують близько 100 параметрів якості поверхневих вод суші і підземних вод; близько 40 параметрів якості питної води. Аналіз здійснюється по рибогосподарських нормативах (Держекоінспекція в Дніпропетровській області, Дніпродзержинське регіональне управління водних ресурсів, Дніпропетровське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, обласний центр з гідрометеорології) та санітарно-гігієнічним нормативам (ОблСЕС, міськСЕС, райСЕС, міськводоканали).

Постійні спостереження за станом забруднення ґрунтів проводяться територіальними органами Мінагропрому на 29 контрольних ділянках сільгоспугідь, що розташовані у 20 районах області, та Мінприроди в 21 точці, розташованих на землях природоохоронного призначення, населених пунктів та автошляхів.

Підрозділами Держекоінспекції щорічно проводиться хімічний аналіз 60-70 проб промислових відходів та 100-120 проб ґрунту з території та зонах впливу 21 промис-лового підприємства. Як показують результати аналізів у 65-70% проб вміст забруднюючих речовин на обстеженій території перевищував нормативи гранично допустимих концентрацій.

Дніпропетровським державним проектно-технологічним центром охорони «Облдержродючість» проводились токсикологічні обстеження родючості ґрунтів і якості продукції на території шести районів області:

Апостолівському районі - на площі 58,46 тис. га формується до 140 зразків, досі забруднених зразків не виявлено;

Криворізькому районі - на площі 54,66 тис. га формується до 160 зразків, перевищення гранично допустимих концентрацій не виявлено;

Межівському районі - на площі 56,47 тис. га формується до 140 зразків, забруднені зразки складають до 3%;

Петропавлівському районі - на площі 41,07 тис. га формується до 105 зразків, забруднені зразки складають до 6%;

Софіївському районі - на площі 58,68 тис. га формується до 150 зразків, забруднені зразки складають до 7%;

Широківському районі - на площі 30,43 тис. га формується до 100 зразків, забруднених зразків не виявлено.

Всього по агрохімічній паспортизації щорічно виконується 2300-2400 аналізів ґрунту на вміст залишкових кількостей пестицидів. Згідно результатів перевірки забруднення залишковими кількостями пестицидів виявлено у 2-3% від усіх проаналізованих зразків. Найбільша кількість забруднених зразків виявлена у Софіївському районі. Перевищення гранично допустимих концентрацій у ґрунтах, які були відібрані для агрохімічної паспортизації, не виявлено.

Екологічний стан орних земель обстежених районів в Дніпропетровській області в плані забруднення важкими металами, що відносяться до I класу токсичності, залишається стабільним і задовільним.

У 2007 році проаналізовано результати обстеження ріллі орного шару ґрунтів Дніпропетровської області на площі 319,74 тис. га. Щільність забруднення якої по 137Cs до 1 Кі/км2, по 90Sr до 0,02 Кі/км2, що згідно класифікації по радіологічному навантаженню характеризує такі землі як придатні для сільськогосподарського виробництва.

Головне управління земельних ресурсів у своїй діяльності забезпечує реалізацію державної політики з питань реформування земельних відносин, використання і охорони земель, здійснення моніторингу земель сільськогосподарського призначення.

Спостереження за станом екзогенних процесів, які призводять до порушення земель, здійснює КП "Південукргеологія".

Таким чином, результатом здійснення моніторингу довкілля Дніпропетровської області, в першу чергу, мають стати накопичення первинних даних спостереження за станом природних об'єктів у суб'єктів моніторингу та регіональному інформаційно-аналітичному центрі моніторингу. Без цих даних неможливо здійснити: узагальнення даних, що стосуються певного проміжку часу або певної території; розрахунок індексів і комплексних показників, одержаних внаслідок узагальнення параметрів; визначення показників біологічного різноманіття та стану природних екосистем; виявлення зон підвищеної небезпеки та оцінка економічних збитків; прогнозування змін стану довкілля і здоров'я населення під впливом антропогенного навантаження; інформаційно-аналітичну підтримку прийняття управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування в регіоні.

З огляду на це інформаційна взаємодія суб'єктів моніторингу має надзвичайно важливе значення для проведення самого екологічного моніторингу. Обмін первинною інформацією між суб'єктами системи, регіональним інформаційно-аналітичним центром моніторингу, локальними центрами моніторингу, місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування повинен регламентуватися відповідними нормативними документами. Серед них найважливіші - положення про інформаційну взаємодію між суб'єктами обласної системи моніторингу довкілля та регламенти обміну даними підсистем моніторингу, виділених за предметними ознаками. Основні положення цих нормативних документів повинні визначатися метою та завданнями регіональної системи моніторингу довкілля.

Разом с тим, як свідчить досвід реалізації Програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області, організація ефективної інформаційної взаємодії суб'єктів моніторингу суттєво утрудняється прийнятими Міністерством охорони навколишнього природного середовища України нормативними документами у сфері обміну екологічної інформації, а саме:

Регламенту обміну екологічною інформацією від 18.06.2008 р. до Угоди про співробітництво у сфері моніторингу навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і Міністерства охорони здоров'я України від 08.02.2007 р.;

Регламенту обміну екологічною інформацією від 14.08.2008 р. до Угоди про співробітництво у сфері моніторингу навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.02.2007 р.;

Регламенту обміну екологічною інформацією від 11.06.2008 р. до Угоди про співробітництво у сфері моніторингу довкілля Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і Державного комітету України по водному господарству від 08.09.2007 р.

Відповідно до цих документів на регіональному рівні, наприклад, заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України повинні надавати територіальним органам Мінприроди екологічну інформацію з такою періодичністю:

показники стану забруднення атмосферного повітря (вміст шкідливих хімічних речовин) - щоквартально, щороку до 20 числа місяця наступного за звітним періодом;

показники якості поверхневих вод суші (хімічні, бактеріологічні, радіологічні та ін.) - щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним періодом.

Майже з такою ж періодичністю до територіальних органів Мінприроди повинні надавати інформацію (наприклад, довідки, а не первинні дані, про забруднення атмосферного повітря) обласні організації гідрометслужби.

Отже в цих умовах регіональні інформаційно-аналітичні центри моніторингу позбавлені можливості здійснювати розрахунки індексів і комплексних показників, одержаних внаслідок узагальнення параметрів, прогнозування змін стану довкілля і здоров'я населення під впливом антропогенного навантаження та виконання інших своїх функцій.

Таким чином, питання організації ефективного обміну первинною екологічною інформацією між суб'єктами системи, регіональним інформаційно-аналітичним цент-ром моніторингу та іншими суб'єктами моніторингу зараз потребують першочергового вирішення.

Головні заходи другого етапу вдосконалення системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області

Виконання завдань Програми планується до 2015 року. На другому етапі (2010-2015 роки) система моніторингу довкілля повинна охопити природні компоненти всієї території області. Серед головних заходів другого етапу вдосконалення системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області (2010-2015 роки) слід відзначити наступні:

удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля та розвиток незалежних від природокористувачів автоматизованих систем спостережень за джерелами забруднення довкілля;

удосконалення системи спостережень за станом водойм;

проведення моніторингу ґрунтів різного призначення на території області, у тому числі в місцях зберігання та видалення промпобутових відходів та непридатних для використання пестицидів на територіях, що визначені на першому етапі моніторингу;

організація мережі ділянок для організації спостережень за станом лісів. Удосконалення моніторингу лісової рослинності (виявлення пошкодження лісової рослинності шкідниками та хворобами, визначення біорізноманіття) на державних підприємствах лісового господарства;

проведення моніторингу забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод у місцях захоронення та зберігання побутових відходів (полігони ТПВ у містах Дніпропетровську, Дніпродзержинську;

моніторинг радіаційного забруднення, стану геологічного середовища, фізичних факторів впливу;

модернізація та переоснащення засобів аналітичного контролю служб спостережень за станом довкілля;

створення локальних систем моніторингу міст Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Павлоград, Жовті Води, Нікопольського регіону;

створення локальних систем моніторингу підтоплених та зсувонебезпечних територій тощо;

упровадження єдиної регіональної інформаційної мережі збирання, обміну, обробки, збереження даних щодо стану довкілля та природоохоронної діяльності суб'єктів моніторингу (дооснащення регіонального інформаційно-аналітичного центру моніторингу довкілля обчислювальною, комунікаційною та оргтехнікою, системним програмним забезпеченням; дооснащення локальних інформаційно-аналітичних центрів моніторингу довкілля міст Дніпродзержинська, Кривого Рогу обчислювальною, комунікаційною та оргтехнікою, системним програмним забезпеченням; організація інших локальних інформаційно-аналітичних центрів моніторингу довкілля; створення станцій фонового моніторингу на заповідних територіях тощо).

удосконалення системи інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень на основі моделювання та комплексної оцінки (створення експертної міжвідомчої регіональної лабораторії; визначення методів та розроблення уніфікованих методик оцінки стану окремих об'єктів довкілля та комплексної оцінки за результатами моніторингу з урахуванням критеріїв, гармонізованих з критеріями ЄС; розроблення уніфікованих підходів та програмного забезпечення для узагальнення та подання екологічної інформації та результатів її оцінки з використанням ГІС - технологій; створення другої черги геоінформаційної природоохоронної системи Дніпропетровської області у складі об'єктових і локальних моніторингів всієї області; розроблення методів та програмних засобів для прогнозування стану об'єктів довкілля за комплексним підходом, оцінки ризику, для підготовки управлінських рішень із використанням інформації системи моніторингу; наукове обґрунтування та розроблення системи екологічних індикаторів на основі рекомендацій ЄЕК ООН для застосування органами державної влади, місцевого самоврядування та інформування громадськості тощо).

Таким чином, Програма довкілля Дніпропетровської області спрямована на впровадження заходів, що повинні забезпечити вдосконалення регіональної системи моніторингу довкілля регіону, підвищення рівня виконання її основних функцій, а саме: виявлення критичних чинників антропогенного впливу на довкілля та стан здоров'я населення, розширення знань про екологічний стан навколишнього природного середовища, поліпшення оперативності та достовірності інформаційного обслуговування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості, більш якісного обґрунтування виконання природоохоронних заходів.



Перелік посилань

моніторинг довкілля спостереження

1. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. ВР № 1268-12 із змінами, внесеними згідно з Законом України від 18.06.2000 р. № 1807-14.

...