Рекомендації другої Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів"

Размещено на http://www.allbest.ru/

232

Рекомендації другої Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів"

01-03 жовтня 2003 рок м. Дніпропетровськ

Національна академія наук України, Придніпровський науковий центр НАН України та Міністерства освіти і науки України, Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Комітет Верховної Ради України з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпропетровський міський виконавчий комітет, Державне управління екології і природних ресурсів у Дніпропетровській області, громадські організації, (Українська екологічна асоціація “Зелений світ”, Міжнародний центр Екостар, Молодіжна екологічна ліга “Придніпров'я) при підтримці підприємств і організацій гірничо-металургійного комплексу України провели 01-03 жовтня у місті Дніпропетровську другу Міжнародну науково-практичну конференцію “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів”. Конференція була присвячена 10-річчю створення Міжнародної асоціації академій наук (МААН). В роботі конференції прийняли участь більше 150 вчених і спеціалістів із різних регіонів України, Росії, Білорусі, Грузії, Узбекистану, Казахстану, Великобританії, Нідерландів, Норвегії, Сирії, Японії. В конференції прийняв участь аташе посольства Держави Ізраїль в Україні.

Учасники конференції констатували, що сучасною наукою накопичено досить знань, щоб сформувати пріоритети переходу на шлях сталого розвитку як держави в цілому, так і окремих регіонів, а також обґрунтувати показники та критерії такого розвитку. Стратегія сталого розвитку територіального утворення повинна базуватися на його природно-ресурсному потенціалі, який обумовлює найбільш раціональний шлях досягнення екологічних, економічних, соціальних, рекреаційних, естетичних потреб та соціально-економічних цілей. Головним інструментом планування стратегії сталого розвитку повинно стати довгострокове прогнозування світових і територіальних тенденцій розвитку економіки, потреб в ресурсах, особливо невідновлюваних і продовольчих, можливостей розширення ресурсної бази, підвищення рівня технологій природокористування і зниження відходності виробництва з урахуванням якості споживаних природних ресурсів, можливостей технологій створення нових матеріалів і заміни ними традиційних природних ресурсів, ступеня забруднення компонентів навколишнього середовища і механізмів підтримки їх на природному рівні, тенденцій зміни стану навколишнього середовища і здоров`я населення, а також створення нових методів їхнього захисту. Роль науково обґрунтованого прогнозування при розробці напрямків реалізації стратегії сталого розвитку буде постійно зростати, оскільки його результати дозволяють вчасно зосередити сили й засоби на вирішення проблем нинішніх і майбутніх поколінь у забезпеченні необхідними ресурсами, достатнього рівня життя і здорового середовища життєдіяльності.

Сучасні та прогнозовані досягнення науки і техніки, як показує аналіз розглянутих на конференції доповідей, дозволяють зробити висновок про те, що проблеми створення маловідходних і замкнутих технологій природокористування та виробництва, захисту всіх компонентів навколишнього середовища, збереження біорізноманіття і природних екосистем, підвищення добробуту людей можуть бути вирішені за умов спільних і послідовних дій усього співтовариства. Важливо тільки, щоб кожне прийняте рішення узгоджувалося з планом дій щодо досягнення цілей сталого розвитку на локальному, національному і глобальному рівнях. Найважливішу роль при прийнятті таких рішень набуває громадська думка, оскільки мета цього розвитку повинна збігатися як з інтересами суспільства, так і окремої людини.

Учасники конференції вважають:

в галузі сталого розвитку:

- Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи прискорити, із врахуванням рішень конференції, доопрацювання та внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Концепції переходу до сталого розвитку України;

- Рекомендувати Верховній Раді України прийняти “Концепцію переходу до сталого розвитку України” як основного закону, що визначає цілі, принципи та засоби покращення екологічної ситуації, параметрів соціально-економічного розвитку і життєдіяльності її громадян на національному і регіональному рівнях;

- Рекомендувати Кабінету Міністрів України розробити Національну програму поетапного досягнення цілей сталого розвитку, включаючи екологічну, економічну і соціальну складові при пріоритетах зниження антропогенного впливу на навколишнє природне середовище й гармонізації розвитку людини та природи;

- Органам місцевої влади, виходячи із наявних можливостей, розробляти територіальні програми виходу з екологічної кризи або переходу на стратегію сталого розвитку, з залученням фахівців наукових установ і вузів; корисний копалина екологічний освіта

Підтримати і створювати умови для розповсюдження досвіду Національної академії наук України яка заключила договір про співробітництво з Дніпродзержинською міською радою у створенні в місті високоякісного середовища життєдіяльності населення на основі реалізації принципів сталого розвитку. Цей досвід має стати прикладом взаємодії науки і влади у сучасних умовах для здійснення прогресивних соціально-економічних перетворень.

- Рекомендувати керівним органам, науковцям, спеціалістам, громадським організаціям, причетним до вирішення проблем сталого розвитку, використовувати науково-методологічну розробку Інституту проблем природокористування та екології НАН України “Концептуальні положення розробки регіональних стратегій сталого розвитку, їх структури та принципів” (2002р.).

2) В галузі природокористування та охорони навколишнього середовища:

- Для подальшого розвитку та експлуатації гірничорудних, вугільних та інших регіонів з видобування корисних копалин передбачити:

а) застосування тільки екологоорієнтованих та ресурсозберігаючих технологій;

б) відповідне коригування раніше розроблених норм технологічного проектування гірничорудних підприємств з відкритим та підземним видобуванням корисних копалин;

в) розробку нормативних документів зі складування відходів гірничого виробництва (розкривні породи, “хвости” збагачення тощо);

г) розробку інструкції та на її основі нормативної документації з формування на підприємствах із відходів гірничого виробництва техногенних родовищ попутно видобуваємих корисних копалин, без обов'язків гірничовидобувних підприємств виконувати додаткові геологорозвідувальні роботи з оконтурювання таких родовищ і підрахунку їх запасів (подібно видобування у зонах обвалення).

Рекомендувати організаціям, що прийняли участь у конференції або підтримують її рішення, направити свої зусилля на розв'язання актуальних питань що сприяють реалізації “Концепції переходу до сталого розвитку” та природно-техногенної безпеки, зокрема:

- розробляти і використовувати верифіціровані програмні продукти з оцінки впливу на навколишнє середовище в проектних роботах, ширше впроваджувати їх на ринок;

- розвивати методи оцінки екологічного ризику і заходи щодо досягнення припустимого з погляду сталого розвитку його рівня;

- розробити і диференціювати прейскуранти цін на розділ проекту ОВНС у залежності від складності об'єкта, кількості джерел забруднення, компонентів навколишнього середовища, на котрі впливає об'єкт, а також ускладнюючих факторів сейсмічного, радіаційного, вібраційного впливу, стану розробки території, підтоплення, карстових проявів, тощо.

Звернутися до Мінпромполітики України з пропозиціями відносно:

а) розробки схем розвитку гірничорудних підприємств на увесь період до кінця відпрацювання промислових запасів родовищ;

б) розробки нормативних документів складування відходів гірничого виробництва і формування техногенних родовищ;

в) розробки нормативних документів з рекультивації відпрацьованих дільниць на земельних відведеннях та їх передачі за новим цільовим призначенням;

г)недопущення приватизації земель, в яких затверджені запаси корисних копалин;

д) стимулювання наукових і проектних установ, розробляючих проекти екологоорієнтованих і ресурсозберігаючих технологій.

- Звернутися до ДАК “Укррудпром” щодо фінансування робіт з підготовки нормативних актів, інструкцій, інших документів відносно складування відходів гірничого виробництва у глибоких кар'єрах.

Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

а) прискорити виконання рішень виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва щодо розробки та введення в дію Законів України “Про хімічні джерела струму” та “Державна програма розвитку хімічних джерел струму”;

б) розробити загальнодержавну програму втілення безвідходних технологій утилізації відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів та батарей з незлитим електролітом;

в) прискорити доопрацювання та подання на розгляд Верховної Ради України проекту нової редакції “Кодексу України про надра”; врахувати в ньому вирішення питань зупинки, консервації та ліквідації гірничодобувних об'єктів, створення спеціального фонду державного бюджету за рахунок діючих ресурсних платежів гірничих підприємств для здійснення комплексу робіт з ліквідації гірничодобувних об'єктів та екологічної реабілітації територій. До прийняття Кодексу України про надра ввести мораторій на прийняття Закону України “Про екологічне страхування” у зв'язку з деякими протиріччями між ними;

г) доручити Міністерству охорони навколишнього природного середовища доопрацювати проект методики вартісної оцінки родовищ корисних копалин з залученням спеціалізованих інститутів та фахівців гірничодобувної промисловості; кінцеву приватизацію гірничих підприємств проводити з урахуванням вартісної оцінки природних ресурсів, що суттєво збільшить привабливість і вартісні показники гірничовидобувних об'єктів;

д) доручити Мінпромполітики та Мінохорони природи організувати розробку і фінансування норм технологічного проектування гірничодобувних підприємств з урахуванням вимог Концепції переходу до сталого розвитку України щодо забезпечення техногенної безпеки регіонів;

створити розширену інфраструктуру інноваційного ринку і, в першу чергу, прискорити створення центрального та регіональних технологічних інформаційних центрів для впровадження і тиражування ефективних екологоорієнтованих і ресурсозберігаючих технологій;

передбачити створення надійної системи технологічного контролю (у т.ч. сейсмічного) у районах розміщення атомних електростанцій;

вирішити питання про використання підприємствами ядерно-паливного циклу власних відрахувань за збереження і шкідливий вплив радіоактивних відходів на рішення своїх екологічних проблем;

посилити виконання раніше прийнятих програм стосовно підприємств ядерно-паливного циклу, у т. ч. продовжити ліквідацію джерел радіоактивного забруднення на території Дніпропетровської області.

Державним та місцевим органам влади:

а) стимулювати апробацію та впровадження технологічних здобутків з проблем природокористування, сталого розвитку, техногенної безпеки вітчизняних академічних і галузевих науково-дослідних установ і організацій;

б) створювати в регіонах сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій і першочергового вирішення проблеми відходів;

в) клопотати перед Антимонопольним комітетом України про державну підтримку і захист малих і середніх підприємств, що впроваджують ресурсозберігаючі та екологоорієнтовані технології, перед могутніми монополістами-конкурентами;

г) активніше залучати підприємства малого і середнього бізнесу до створення наукової продукції.

Просити Верховну Раду України:

а) при розгляді проектів Бюджету України враховувати необхідність пріоритетного фінансування фундаментальних досліджень в галузі розробки та впровадження екологоорієнтованих і ресурсозберігаючих технологій, у т. ч. тих, що дозволяють розширити використання вторинних ресурсів;

б) заборонити розпаювання земельних ділянок (паїв) у натурі (на місцевості) і видачу державних актів на право приватної власності на землю в межах розташування покладів родовищ корисних копалин загальнодержавного значення з урахуванням земельних ділянок під будівлі, споруди та інші виробничі об'єкти, які необхідні для роботи гірничодобувних підприємств;

в) посилити контроль з боку Комітетів Верховної Ради за якістю і повнотою виконання державних програм, у тому числі екологічного і ресурсозберігаючого спрямування, які фінансуються із Державного бюджету;

г) передбачити впровадження, поряд з державною системою нагляду за експлуатацією ядерних об'єктів, незалежного громадського моніторингу з залученням науковців, експертів, представників громадських екологічних організацій тощо з метою посилення ефективності такого контролю; висвітлювати у засобах масової інформації результати спостережень, стан таких об'єктів;

д) враховувати при вирішенні питань функціонування підприємств ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) рекомендації цієї конференції про недоцільність мати в Україні замкнений ЯПЦ як економічно, екологічно і технологічно складний і небезпечний; переробку радіоактивних відходів АЕС і виготовлення паливних елементів слід проводити за межами України.

3) В галузі екологічної освіти та виховання:

- Запропонувати профільним Комітетам Верховної Ради України, Міністерству освіти і науки, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій, Міністерству культури і мистецтв разом з фахівцями і активістами громадських організації створити та реалізувати, з урахуванням Концепції екологічної освіти в Україні, прийнятої Радою Національної безпеки та Міносвіти у 2001 р. та рішень Верховної Ради України за результатами парламентських слухань про стан дотримання природоохоронного законодавства (січень 2003 р.), комплексну програму екологічного виховання і освіти людини на протязі всього життя. Покласти в основу цієї програми головні принципи сталого розвитку (системне вирішення проблем, перестороги, підтримка біологічного та культурного різноманіття тощо). Метою цієї програми має бути формування в суспільстві, насамперед у молоді та осіб, що відповідають за прийняття рішень, системного, екологічно орієнтованого світогляду;

Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

а) ввести навчальний курс “Основи екології” як нормативну дисципліну для всіх спеціальностей вищих навчальних закладів та у середній школі;

б) організувати кафедри екології та безпеки життєдіяльності у вузах, де вони відсутні;

в) ввести до дипломних, кваліфікаційних робіт усіх спеціальностей вузів обов'язковий розділ з охорони природи;

г) організувати у вузах підготовку кадрів з екологічного менеджменту та аудиту;

д) підготувати ти видати масовим тиражем екологічний словник;

е) започаткувати видання періодичного, доступного за ціною спеціалізованого науково-популярного видання екологічного спрямування для молоді і широких верств населення;

ж) розглянути і підтримати досвід Придніпровської залізниці в організації екологічної освіти та виховання дітей та юнацтва, розгорнувшої на базі Запорізької дитячої залізниці Центр екологічної освіти та виховання, в якому навчаються біля 1,5 тисяч підлітків.

- Рекомендувати Вищій Атестаційній Комісії України ввести до номенклатури наукових спеціальностей галузь “Екологічні науки” зі спеціальностями: “теорія (екологічно) сталого розвитку”, “екологічна політика”, “екологічна безпека”, “екологічно безпечне природокористування”, “екологічна інформація”, “екологічна освіта” та інші. Як перший крок - розширити зміст паспорту спеціальності “екологічна безпека”.

4) В галузі громадської підтримки:

- Звернутися до вищих органів виконавчої влади України обласних організацій та органів місцевої влади з пропозиціями підтримки взаємодії між неприбутковими громадськими організаціями (НГО) і іншими секторами суспільства (наука, бізнес, органи влади) та створення сприятливих умов для розвитку реальних НГО. Просити їх розглянути можливість матеріальної підтримки найбільш значущих НГО, які протягом тривалого часу зарекомендували себе як дійсно незалежні неприбуткові організації, спроможні внести дійсний вклад в сталий розвиток суспільства;

- Звернутися до всіх органів державної влади з вимогою неухильно дотримуватися принципів Оргуської Конвенції, яка увійшла в законодавство України, та сприяти реалізації прав громадськості щодо доступу до інформації, прийняття рішень та правосуддя;

- Просити Українську екологічну асоціацію “Зелений світ”, як найстарішу з неприбуткових громадських організацій незалежної України національну організацію, яка має великий досвід і незаперечні здобутки у виконанні програм сталого розвитку, ініціювати згуртування екологічних НГО. Метою цього згуртування має бути сприяння розв'язанню таких пріоритетних питань, як покращення стану довкілля, створення ефективної екологічної державної політики, розвиток екологічної освіти та інформації, перехід до сталого розвитку;

- Просити Міністерство юстиції та Державну податкову інспекцію створити сприятливий юридичний клімат для НГО, зокрема, спростити систему державної звітності НГО;

- Запропонувати Верховній Раді України узгодити національне законодавство з міжнародним Картагенським протоколом з біобезпеки та сприяти створенню реального рамкового документа з біобезпеки шляхом залучення провідних фахівців, відповідно до вимог участі України у проекті UNEP-GEF;

- Звернутися до Верховної Ради і Кабінету Міністрів України щодо формування державної екологічної політики, яка б базувалася на принципах сталого розвитку та враховувала пропозиції національних екологічних НГО;

- Вважати розробку узагальнюючих інтегральних показників сталого розвитку найважливішим науковим завданням і просити провідні наукові установи: - Інститут проблем природокористування та екології, Інститут екології Карпат, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень , Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва та інші - надавати інформацію щодо отриманих результатів НГО для формування пріоритетів їх діяльності і обґрунтування їх програм;

5) Просити Організаційний комітет конференції:

- направити ці рекомендації до відповідних адресатів, а також всім учасникам Міжнародної асоціації академій наук країн СНД;.

- вишукати можливість максимально висвітлити доповіді конференції у збірнику наукових праць ІППЕ НАН України “Екологія і природокористування”, видати окремим тиражем “Концептуальні положення розробки регіональних стратегій сталого розвитку, їх структури та принципів”, розроблені ІППЕ НАН України;

- схвалити велику науково-організаційну роботу Інституту проблем природокористування та екології НАН України у підготовці та проведенні конференції, виданні збірників матеріалів конференції тощо;

- направити листи подяки спонсорам конференції, всім, хто прийняв участь у підготовці та проведенні конференції.

Рішення одноголосно схвалені учасниками конференції на заключному пленарному засіданні 03 жовтня 2003 р. (м. Дніпропетровськ, Україна).

Размещено на Allbest.ru