Балки Нижньодніпров’я як ядра біорізноманіття національної екомережі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Балки Нижньодніпров'я як ядра біорізноманіття національної екомережі України

П.М. Бойко

Нікітський ботанічний сад - Національний науковий

центр, Ялта, АР Крим

В статті дається характеристика балкам узбережжя Каховського водосховища в адміністративних межах Херсонської області як ядрам біорізноманіття. Відзначається їх винятково важливе значення для формування екологічної мережі України.

В статье дается характеристика балкам побережья Каховского водохранилища в административных границах Херсонской области как ядрам биоразнообразия. Отмечается их исключительно важное значение для формирования экологической сети Украины.

P.M. Boyko Gullies of Lower Dnepr river stream as bio-diversity cores of national ecological network of Ukraine

Nikitskiy Botanic Garden, National Scientific Center, Yalta, Crimea

The gullies, located at the Kakhovskoe water reservoir coast in the measures of the Kherson region, were characterised as cores of the bio-diversity. Their utmost importance for the Ukrainian ecological network formation was emphasised.

В “Програмі Про Формування Національної Екологічної мережі України” (далі - Програма) зазначається така структурна диференціація екомережі. В ній виділяються: природні ядра, буферні зони, екологічні коридори, відновлювані території та території природного розвитку.

Першим і найзначнішим елементом з перерахованих вище є природне ядро. Природні ядра (або ядра біорізноманіття або ключові природні території) - це території збереження генетичного, видового, екосистемного і ландшафтного різноманіття, а також середовищ існування організмів, тобто території важливого біологічного і екологічного значення, добре інтегровані в ландшафти. Вони характеризуються великою різноманітністю видів, форм ландшафтів і середовищ існування, відіграють винятково важливе значення для збереження ендемічних, реліктових та рідкісних видів.

За картосхемою, наведеною в Програмі, територія балок узбережжя Каховського водосховища підпадає під перетин 2 проектних загальнодержавних екологічних коридорів Національної екомережі України - широтного Степового та меридіонального Дніпровського, які охоплюють обидва береги штучної водойми [5,7].

Правовими основами формування ділянок національної екологічної мережі є закони України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ”, Земельний кодекс України, Лісовий кодекс України, Водний кодекс України та власне закон “Про формування екологічної мережі України на 2000-2015 роки” [4,7].

Балки узбережжя Каховського водосховища в адміністративних межах Херсонської області відповідають всім вимогам Програми як ядра біорізноманіття. На їх території збереглись природні степові ландшафти з типовою рослинністю та тваринним світом багатими на рідкісні та зникаючі види. Як відомо, територія Херсонської області є найбільш розораною в Україні - 86% припадає на діючі сільгосп угіддя. Цьому сприяють родючі грунти та рівнинний рельєф області. І лише Дніпровські балки, завдяки крутизні своїх схилів та відслоненням вапняків та ін. материнських гірських порід, стали перепоною для розорювання та запорукою для збереження класичних цілинних степових ценозів і байрачно-заплавних лісів [1,3,6].

Одна з найбільших та найбагатших балок є Миловська балка, що знаходиться на правому березі Дніпра біля села Милове у Бериславському районі Херсонської області.

Вона складається з двох головних рукавів, перший з яких починається з кургана Могила-Сороківська (77 метрів над рівнем моря), а другий - в 10 кілометрах на південний схід від Милового. Кожне з них має свої невеликі відгалуження. Загальна довжина її 38 км. Загальна площа балки більш ніж 2000 га.

На території Миловської балки збереглось понад 25 видів рослин, що занесені до Світового червоного списку МСОП, Європейського червоного списку, Червоної книги України та Червоного списку Херсонської області. В балці є ділянки з проективним покриттям видів ковили (ковила українська, к. волосиста, к. Лессінга) - 70-95%, і площа цих ділянок сягає 400 га. Також є такі червонокнижні види рослин, як сон чорніючий, гіацинтик Палласа, астрагал шерстистоквітковий, астрагал Генінга, цимбохазма дніпровська, тюльпан Шренка, тюльпан бузький, шафран сітчастий, проліска дволиста, сальвінія плаваюча, водяний горіх та ін. Також на території балки зустрічаються такі види тварин, що охороняються, як орел степовий, полоз жовточеревий,видра річкова, тхір степовий, махаон, поліксена, подалірій та багато інших [2,6,8,9].

Ще одним з великих осередків біорізноманіття досліджуваного регіону є Болгарська балка, яка знаходиться у Великолепетиському районі Херсонської області між с.Княже-Григорівка та Завадівка на лівому березі Каховського водосховища.

Територія Болгарської балки знаходиться на перетині двох екологічних коридорів прольоту та годівлі птахів водно-болотних угідь. Перший (північ-південь) - Дніпровський екологічний коридор, який в основному приймає птахів, що мігрують за сезонами. Другий (захід-схід) - Причорноморський. Отже, частина птахів, що рухаються цими коридорами, перебуває і на території Болгарської балки, що і вказується у збірнику ІВА території України. Болгарська балка підтримує життєдіяльність таких видів таких видів птахів, як казарка червоновола, гуска білолоба, гуска сіра, крижень, чирянка менша, чирянка більша, свищ, шилохвіст, чернь чубата, чернь морська, кібчик, лиска. За сезон їх перебуває у балці до 25000 особин. До рідкісних та зникаючих видів тварин Каїрської балки відносяться: подалірій, поліксена, полоз жовточеревий, орел степовий, чернь білоока, журавель сірий [2,6,8,9].

Вище за течіею Дніпра розташована ще одна балка - Каїрська. Каїрська балка знаходиться на лівому березі Каховського водосховища.Територія заказника розпочинається від автошляху Каховка - Кам'янка-Дніпровська і тягнеться в східному та північно-східному напрямку на 9 км. Велике відгалуження балки тягнеться в північно-східному напрямку на 4 км

Каїрській балці нами були виявлені такі рідкісні види флори: ковила волосиста, к.Лессінга, к.українська, тюльпан бузький, сальвінія плаваюча, гриб - зморшок степовий, лишайник - целокаулон степовий, які занесені до Червоної книги України, ефедра двоколоскова, гіацинтик білуватий, белевалія сарматська, що внесені до Червоного списку Херсонської області. Каїрська балка є одним з тих небагатьох осередків біорізноманіття, яка ще збереглась на території Херсонщини - найрозоранішої області в Україні (87% сільгоспугідь області припадають на ріллю). Тому створення або підтримка належного стану вже створених природно-заповідних об'єктів, шляхом їх досконалого обстеження, на території Херсонщини є одним з найактуальніших завдань сучасних наукових досліджень [1,2,8,9].

Крім того, Каїрська балка входить до території Дніпровського екологічного коридору запроектованої Національної екологічної мережі України. Тому розробка наукових обгрунтувань потрібна ще й для того, щоб Каїрська балка стала ядром збереження біорізноманіття даного регіону [7].

Територія Каїрської балки розташована в межах екологічного коридору прольоту та годівлі цінних птахів водно-болотних угідь, що зазначено у чеклісті Українського товариства охорони птахів [10].

балка біорізноманіття екологічний

Перелік посилань

1. Бойко П., Бойко М. Еколого-біологічна характеристика ландшафтного заказника “Каїрська балка” // Збірник наукових праць ”Метода”.-Херсон: Терра, 2001. - С.32-38.

2. Бойко М.Ф., Подгайний М.М. Червоний список Херсонської області.- Херсон: Терра, 2002.- 32 с.

3. Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Екологія Херсонщини. Навчальний посібник.-Херсон: Терра,2001.-156 с.

4. Вагомий внесок у справу охорони рослинних ресурсів. Про прийняття закону “Про рослинний світ”// Жива Україна. - 2001. - № 5-6. - С.1-3.

5. Закон України Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. - К., 1999.

6. Природа Херсонської області. Фізико-географічний нарис / Відп. ред. Бойко М.Ф. -Київ: Фітосоціоцентр,1998.-120 с.

7. Розбудова екомережі України.- Київ, 1999. -127 с.

8. Червона книга України.Тваринний світ / Під ред. М.М.Щербака.- К.: Українська енциклопедія, 1994.- 457 с.

9. Червона книга України. Рослинний світ / Під ред. Ю.Р.Шеляга-Сосонко.- К.: Українська енциклопедія,1996.- 599 с.

9. IBA території України. Території, важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів / Ред. О.Микитюк.- К.: СофтАРТ, 1999. - 324 с.

Размещено на Allbest.ru