Основні методологічні положення та оцінка впливу забруднення навколишнього середовища на здоров’я людини

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Внаслідок нераціонального і неконтрольованого використання природних ресурсів на території України все примітніше ознаки екологічної катастрофи.

Характерними рисами погіршення екологічного стану виступають хімічне, фізичне та радіоактивне забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, порушення земель внаслідок гірничих розробок і невиправданих меліоративних робіт, забруднення ґрунтів мінеральними добривами та пестицидами. Ці чинники у свою чергу активізують розвиток несприятливих природних процесів як зсуви, підтоплення, засолення ґрунтів і т.п. Вони ускладнюють використання природних компонентів як виробничих ресурсів у промисловості та сільському господарстві, значно знижують їх рекреаційні можливості. Все це впливає на соціальні та демографічні процеси, особливо на стан здоров'я населення [1].

Загальновідомо, що антропогенне навантаження на довкілля в багатьох регіонах планети вже досягло рівня, що загрожує здоров'ю населення. Тому зусилля багатьох країн по охороні довкілля і здоров'я населення спрямовані на розробку та здійснення політики, яка забезпечує сталий еколого-економічний розвиток, ефективне попередження появи негативного впливу техногенезу на довкілля. В Україні та, особливо, в її промислових центрах ці проблеми актуальні в зв'язку з надзвичайно високим забрудненням довкілля, яке підсилене ще й радіоактивним забрудненням внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [2, 3, 4].

Концепція стійкого розвитку в соціальному аспекті передбачає поступове зниження питомої ваги захворюваності населення і генетичного ризику для майбутніх поколінь та циркулюючих в біосфері техногенних забруднювачів. У зв'язку з цим набуває особливої актуальності кількісна оцінка впливу екотоксикантів на здоров'я населення і його генетичний фонд. Така оцінка необхідна задля корегування орієнтирів стійкого розвитку, визначення конкретних умов їх досягнення з позицій соціально-економічного розвитку суспільства.

Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров'я людини і раніше аналізувався в різноманітних аспектах. До того ж простежувався зв'язок між виникненням або зростанням конкретного захворювання і забрудненням навколишнього середовища тією чи іншою речовиною або сполукою [5, 6]. захворюваність екологічний атмосферний

Однак для проектування стійкого розвитку держави потрібна інтегральна оцінка антропогенного впливу на здоров'я населення, заснована на використанні адекватного математичного апарату. До того ж важливо забезпечити прогноз захворюваності і оцінки стану довкілля за показниками здоров'я населення.

Об'єкти та методи досліджень. Об'єктом досліджень було здоров'я населення різних регіонів України, яке визначалось на підставі обчислювання інтегральних умовних показників пошкодження (ІУПП) [7].

Стан здоров'я населення оцінювався за медико-статистичними даними що були надані Центром медичної статистики МОЗ України за 1998 - 2000 роки.

Для розрахунку стану здоров'я, а саме конвертування медико-статистичних даних, обчислення УПП, ІУПП, будування мап, графіків та діаграм було використано наступне апаратне та програмне забезпечення:

· Комп'ютер конфігурації: AMD Athlon 900MHz, 256 MB-RAM, 40Gb HDD

· Операційна система Windows 98 ME у якій функціонують наступні програми:

· Shtirlitz 3.0 - для конвертування вхідних медико-статистичних даних;

· Microsoft Access 2000 (9.0) - для розробці та обновлення бази даних по захворюваності населення;

· Microsoft Excel 2000 (9.0), Mathematica 4.1 - для розрахунку умовних показників, будування графіків, діаграм та прогнозування стану здоров'я населення;

· MapInfo Professional 5.0 - для будування мап за ІУПП здоров'я населення.

Оцінка стану здоров'я населення України та його динаміка. Оцінка стану здоров'я населення України та його динаміка наведена на рис.1.

Згідно оціночної шкали [7] у 1998 та 1999 роках стан здоров'я населення України отримав оцінку «конфліктний» а у 2000 році - «загрозливий».

З діаграми також видно, що аналогічна тенденція спостерігалась майже у всіх регіонах України за винятком Закарпатської, Ровенської та Львівської областей, де спостерігалось зниження рівнів пошкодження здоров'я населення. В цих областях відмічаються рівні інтегрального здоров'я найбільш близькі до нормативного показника.

Високі рівні показників пошкодження здоров'я з „критичною” оцінкою його стану відмічалися у 2000 році у Вінницькій, Черкаській і Чернігівській областях. Стан інтегрального здоров'я на всій території України у 1998 р. можна охарактеризувати як «насторожливо-конфліктний», а у 2000 році - «конфліктно-загрозливий».

Найбільш наглядна візуалізація зміни стану здоров'я населення представлена на екологічних картах України (рис.2,3 ).

З даних карт видно, що в 1998 р. в Україні відсутні території з „критичним” станом здоров'я населення, тоді як у 2000 році з таким станом налічували вже 5 областей, а саме: Сумська, Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська та Вінницька.

Що стосується територій з оцінкою стану здоров'я „насторожливе”, то у 1998 р. відмічали 4 області, а у 2000 р. території з такими оцінками відсутні.

У 1998 р. відмічалась найбільша зустрічальність областей (16 областей) з „конфліктним” станом здоров'я людини, а у 2000 р. - із „загрозливим” (17 областей). Все це свідчить про негативну тенденцію зміни стану здоров'я населення на території України.

Аналогічний аналіз стану здоров'я населення проведено на території укрупнених регіонів України.

Користуючись прийнятою градацією території України проведена оцінка здоров'я населення (таблиця 1).

Таблиця 1 - Інтегральна оцінка стану здоров'я населення в різних регіонах України

Рис. 1. Динаміка стану здоров'я населення України за 1998-2000 роки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 2. Стан здоров'я населення України за 1998 рік

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 3. Стан здоров'я населення України за 2000 рік

Як видно, найбільшу небезпеку за станом здоров'я населення представляють “Північно-Київський”, “Центрально-Криворізький”, і “Північно-Східний Харківський” регіони, де розташовані об'єкти гірничої та металургійної промисловості країни і простежуються великі екологічні наслідки техногенезу.

Найкраща ситуація, за показниками що аналізуються, в “Західно-Львівському” регіоні, однак і тут за досліджений період трапились негативні зміни.

“Загрозливий” стан здоров'я населення відмічається у 2000 році в “Південнокримському”, “Південно-Донецькому” та “Південно-Західному Одеському” регіонах.

Таким чином, “Загрозливий” стан здоров'я населення в цілому по Україні і “Критичний” - в промислових регіонах потребують негайного аналізу і усунення причин руйнації здоров'я і розробки та впровадження реабілітаційних програм з урахуванням специфіки забрудненості кожного регіону.

Висновки:

1. На території України протягом 1998-2000 рр. встановлена негативна тенденція зміни інтегральних показників, що характеризують стан здоров'я населення.

2. Найбільше пошкодження стану здоров'я населення спостерігається у регіонах з бурхливим розвитком промислового виробництва.

Література

1. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні у 2000 році. - Міністерство екології та природних ресурсів в Україні, 2001.-184 c.

2. Сердюк А.М. Навколишнє середовище і здоров'я населення України //Довкілля та здоров'я.-1998.- №4(7).-с. 2-7.

3. Сердюк А.М., Черниченко І.О. До проблеми гігієни майбутнього //Довкілля та здоров'я.-2001.-№1(16).-с.2-5.

4. 15 років Чорнобильської катастрофи. Радіаційна безпека в Україні. Бюлетень НКРЗУ.-2000.- №1-4.-136 с.

5. Білецька Е.М. Гігієнічна оцінка сумарного добового надходження важких металів до організму в умовах промислових міст // Довкілля та здоров'я.-1999.-№ 2(9).-с.2-7.

6. Шандала М.Г., Звиняковський Я.И. Окружающая среда и здоровье населения.-Киев: Техника, 1990.

7. Методологические аспекты оценки мутагенного фона и генетического риска для человека и биоты от действия мутагенных экологических факторов / Горовая А.И., Бобырь Л.Ф., Скворцова Т.В., Климкина И.И. и др.// Цитология и генетика. - 1996. - № 6. - С. 78-86.

Размещено на Allbest.ru