Особливості природокористування в умовах перехідного періоду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості природокористування в умовах перехідного періоду

академія екологічний національний природокористування

Характерною рисою останнього десятиріччя є перехід народного господарства України на засади ринкової економіки. Першим етапом цього переходу став процес приватизації суспільного виробництва та «початкове накопичення капіталу». Приватизація засобів виробництва, їх передача конкретному власнику в даний час майже завершилася. Наскільки ефективно і доцільно з точки зору національних інтересів та інтересів народу України пройшов цей процес - покаже майбутнє і в даній статті ці питання розглядатися не будуть. Мова йтиме про те, наскільки ефективно і доцільно протікає експлуатація природних ресурсів і як можна оптимізувати цей процес.

Головною метою функціонування ринкового господарства є отримання максимального прибутку. В цих умовах природоохоронні та інші екологічні питання становлять другорядні цілі, якщо їх виконання в суворо регламентованому порядку не будуть поставлені перед власником.

Існуючу ситуацію з використанням природних ресурсів розглянемо на прикладі ресурсів надр. Згідно з Кодексом України про надра, вони є виключною власністю народу України і можуть надаватися тільки у користування. Народ України право власності реалізує через Верховну Раду, яка здійснює законодавче регулювання гірничих відносин, визначає основні напрямки державної політики в галузі використання і охорони надр та визначає в цьому напрямку повноваження державної виконавчої влади. Реалізація державної політики та контрольні функції в галузі використання і охорони надр відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України. Користування надрами здійснюється на основі спеціального дозволу (ліцензії), яка надається Державним комітетом України з геології і використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Контроль і нагляд за використанням і охороною надр здійснюють Державні комітети України з геології і використання надр та з нагляду за охороною праці, а також органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Характеристика існуючої ситуації була б неповною, якщо б не відмітити той факт, що приватними стала значна кількість галузевих науково-дослідних та проектних інститутів. В результаті цього випала середня ланка структури державних інституцій, які формували науково-технічну політику надрокористування. В цій ситуації роль інститутів Національної академії наук України різко зростає, бо вони стали майже єдиними державними установами, здатними формулювати і відстоювати національні інтереси як нинішніх, так і прийдешніх поколінь країни через збалансоване еколого-економічне задоволення їх інтересів.

В якості прикладу наведемо наступне. Інститут проблем природокористування та екології НАН України подав в Міністерство промислової політики пропозицію про надання йому статусу Головної організації у сфері стійкості бортів кар'єрів, що є однією з практичних проблем, у вирішенні яких він має достатній досвід. Це подання базувалося на Угоді про співпрацю між Мінпромполітики України і Національною академією наук України, яка була укладена в 2003 році.

Основними завданнями Головної організації є:

координація проведення наукових досліджень у визначеному науково-технічному напрямку по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках;

концентрація зусиль та ресурсів наукових і проектних установ, підприємств гірничо видобувної галузі на перспективних напрямках досліджень і впровадженні їх результатів по забезпеченню стійкості бортів при мінімізації впливу відкритих гірничорудних розробок на навколишнє середовище, екологічну та техногенну безпеку тощо;

накопичення і використання наукових знань у визначеному науково-технічному напрямку;

створення передумов для технічного і технологічного оновлення підприємств галузі у цьому напрямку;

розробка нормативно-технічних документів (проектів стандартів, методичних рекомендацій, інструкцій, програмного забезпечення тощо) з розрахунку стійкості відкритих гірничих виробок і відвалів при проектуванні, будівництві, експлуатації, а також при ліквідації підприємств з відкритим способом розробки родовищ корисних копалин;

проведення безпосередніх наукових досліджень з розробки способів, технологічних схем і заходів по забезпеченню стійкості відвальних масивів, безпечної експлуатації хвостосховищ, гідровідвалів;

визначення взаємозв'язку між стійкістю бортів і рівнем екологічної безпеки, площею відведення земель, впливом на екологічну ситуацію і таке інше;

проведення експертизи науково-технічних і проектних документів організацій-замовників з розрахунку і обґрунтування стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках;

внесення пропозицій щодо пріоритетних напрямків наукових досліджень, виконання яких доцільне за рахунок коштів державного бюджету;

узгодження нормативно-технічних документів по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках для організацій і підприємств галузі.

Для узгодження засад функціонування Головної організації в вересні 2004 року в Інституті проблем природокористування та екології НАН України було проведено координаційну нараду представників гірничих підприємств та установ України. В нараді взяли участь працівники Науково-дослідного гірничорудного інституту (м. Кривий Ріг), Криворізького технічного університету, Національного гірничого університету, Східно-українського націо-нального університету, Донецького політехнічного університету, проектних інститутів «УкрНДІпроект» (м. Київ), «Укрдіпроруда» (м. Харків), «Держхім-проект» (м. Львів), гірничо-збагачувальних комбінатів та рудоуправлінь, державні службовці Держнаглядохоронпраці, Мін-промполітики та Міністерства охорони навколишнього середовища.

На координаційній нараді було узгоджено Програму робіт на 2004-2006 рр. з науково-технічного напрямку по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках, яка включала організаційні та наукові заходи. Головні заходи наукової діяльності Програми полягали в наступному:

розробці і створенню системи централізованого моніторингу бортів кар'єрів, укосів дамб, відвалів, хвостосховищ та інших гірничотехнічних об'єктів. Створенню баз даних про фактичний стан бортів кар'єрів за даними служб зрушення конкретних підприємств;

розробці способів, технологічних схем і заходів по забезпеченню стійкості відвальних масивів, безпечної експлуатації хвостосховищ та гідро відвалів за рахунок укріплення та зміни форми укосів і бортів кар'єрів;

удосконаленню методики з гідро-геологічної та інженерно-геологічної оцінки стійкості та безпеки експлуатації гірничотехнічних об'єктів;

розробці заходів по захисту гірничих виробок від поверхневих та підземних вод;

визначенні взаємозв'язку між стійкістю бортів кар'єрів і рівнем екологічної безпеки в гірничовибухових регіонах, площею відведення земель, впливом на екологічну ситуацію території тощо з метою мінімізації негативного впливу на довкілля;

розробці нормативно-технічних документів та програмного забезпечення з розрахунку стійкості відкритих гірничих виробок і відвалів при проектуванні, духівництві, експлуатації та ліквідації підприємств з відкритим способом розробки родовищ корисних копалин.

Було розглянуто також Положення про порядок узгодження організаціями-виконавцями програми з Головною організацією нормативно-технічних документів і рекомендацій по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках.

Це положення встановлює порядок узгодження організаціями-виконавцями програми з Головною організацією нормативно-технічних документів і рекомендацій по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках.

До нормативно-технічних документів, що підлягають узгодженню з Головною організацією, відносяться:

розрахунки та обґрунтування стійкості бортів кар'єрів та відвалів на відкритих гірничих підприємствах;

проекти ліквідації аварійних ситуацій на бортах кар'єрів та відвалів на відкритих гірничих підприємствах;

проектні матеріали по забезпеченню стійкості локальних (екстремальних) участків при експлуатації кар'єрів та відвалів.

Процедура підготовки результатів для узгодження здійснюється шляхом розгляду документації та матеріалів, які подаються в оригіналі, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При цьому досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:

питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;

відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завдання на проектування, вимогам раціонального використання та охорони природних ресурсів, екологічної та техногенної безпеки, безпеки життєдіяльності населення;

обґрунтованість методів і методик, які використані в розрахунках стійкості укосів, бортів кар'єрів та відвалів;

еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, довкілля в цілому.

Процес узгодження включає:

перевірку наявності та повноти необхідних нормативно-технічних документів і матеріалів, поданих для узгодження;

аналітичне опрацювання нормативно-технічних документів і матеріалів, поданих для узгодження, а в разі необхідності - проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам;

узагальнення окремих досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку.

Головна організація особисто або із залученням уповноважених на те спеціальних установ розглядає подані документи і готує висновки у термін до 20 робочих днів від дня їх реєстрації при прийнятті.

Результатом проведення роботи з узгодженням нормативно-технічних документів по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках є висновок Головної організації, який повинен містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо стійкості бортів кар'єрів і врахувати при цьому соціально-економічні і екологічні наслідки їх експлуатації.

Якщо об'єкт узгодження підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

У разі, якщо об'єкт узгодження не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкту.

Об'єкт узгодження, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. У разі незгоди з рішенням Головної організації організація-виконавець може подати додаткові матеріали з обґрунтування своїх пропозицій.

Всі приведені вище документи, які регламентують діяльність Головної організації затверджено Міністерством промислової політики України.

Таким чином, створено нормативну базу функціонування Головної організації Мінпромполітики України з науково-технічного напрямку по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках.

На наш погляд, набутий досвід у цьому напрямку є позитивним. Вже визначено перелік першочергових нормативних документів, які потребують термінової розробки, бо до цього часу діють їх аналоги, прийняті ще за часів СРСР, або взагалі рішення приймаються проектною організацією без погодження з державними установами по контролю за використанням надр. У зв'язку з цим розроблено Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар'єрах, яке зареєстровано в Мінюсті і введено в дію Мінпромполітики у 2004 р. Це дає змогу уникнути випадків нераціонального використання мінеральних ресурсів.

Размещено на Allbest.ru