Науково-практична підтримка реалізації стратегії сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем природокористування та екології НАН України

Науково-практична підтримка реалізації стратегії сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини

УДК 504.06:330.34

А.Г. Шапар, О.К. Тяпкін, М.А. Ємець

Анотації

Наведені загальні принципи стратегії переходу до сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини. Сформульовані заходи з науково-практичної підтримки реалізації цієї стратегії, зокрема, вправадження програми радіаційного захисту населення Дніпропетровської області, системи екологічного моніторингу території міста Жовті Води тощо.

Надійшла до редколегії 17 грудня 2004 р.

Рекомендовано членом редколегії канд.геол.-мін.наук Я.Я. Сердюком

Приведены общие принципы стратегии перехода к устойчивому развитию региона добычи и первичной переработки уранового сырья. Сформулированы мероприятия по научно-практической поддержке реализации этой стратегии, в частности введение программы радиационной защиты населения Днепропетровской области, системы экологического мониторинга территории города Желтые Воды и т.п.

A.G. Shapar, O.K. Tyapkin, M.A. YemetsSCIENTIFIC-PRACTICAL SUPPORT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT STRATEGY IMPLEMENTATION FOR A REGION WHERE A URANIUM ORE IS MINED AND INITIALLY TREATED Institute of Problems on Nature Management & Ecology, National Academy of Sciences of Ukraine, Dniepropetrovsk

The general principles of the strategy of the transition towards the sustainable development for a region, where the uranium ore was mined and initially treated, were described. The measures of the scientific-practical support for the strategy realisation were defined, among them, in particular: the implementation of the radioactive protection programme for the Dnipropetrovsk region dwellers, the environmental monitoring system for the city of Zhovti Vody, etc.

Загальна частина

Інститут проблем природокористування та екології НАН України (ІППЕ НАН України) разом із Дніпропетровською та Кіровоградською обласними державними адміністраціями за узгодженням із Відділенням наук про Землю НАН України була доручена розробка основних положень стратегії та Програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини на 2006-2030 роки. Підставою для виконання цих робіт стала Постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.2003 р. № 656 "Про затвердження Програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води на 2003-2012 роки", а також положення Постанови Верховної Ради України від 24.12.1999 р. "Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів", Законів України і Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), спрямовані на забезпечення умов виходу з соціально-економічної кризи та сталого розвитку населених пунктів, екологічно безпечних умов життєдіяльності у місцях розміщення та впливу радіаційно небезпечних об'єктів з видобування, а також переробки уранової сировини [1]. На різних етапах до цієї роботи залучалися фахівці Українського науково-дослідного та пошуково-розвідувального інституту промислової технології (м. Жовті Води), Державного підприємства “Дніпрокосмос” (м. Дніпропетровськ), Східного ГЗК та ін.

Сталий розвиток регіону видобування та первинної переробки уранової сировини (далі - регіон) передбачає створення повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі його соціально, економічно та екологічно збалансованого розвитку шляхом раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження і збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини [2].

Регіон включає міста Жовті Води і Дніпродзержинськ, Дніпропетровський, Криворізький, П'ятихатський та Софіївський райони Дніпропетровської області, а також міста Кіровоград і Мала Виска, Кіровоградський, Маловисківський та Петрівський райони Кіровоградської області.

Соціально-економічне становище та екологічна ситуація в регіоні. Дніпропетровська та Кіровоградська області мають потужний промисловий потенціал. Так на Дніпропетровщині виробляється майже 16 % усієї промислової продукції України. За цим показником вона посідає друге місце по Україні (після Донецької області).

Протягом останніх років (1999-2003 рр.) в Дніпропетровській та Кіровоградській областях досягнуто стабілізації становища в основних галузях матеріального виробництва та соціальної сфери. В основних галузях економіки почалося відродження та динамічний розвиток виробництва.

У 1999 році в Дніпропетровській області було досягнуто зростання обсягів виробництва на 2,5 відсотка. У 2000-2003 роках область зберегла позитивну тенденцію нарощування обсягів промислового виробництва (2000 рік - 116,3 %, 2001 рік - 108,6 %, 2004 рік - 104,4 %). В цілому рівень виробництва за 1999-2003 роки зріс більш ніж на третину. Якщо у 1999 році обсяг промислового виробництва у Кіровоградській області зріс порівняно з попереднім роком на 7,3 %, то у 2000 році - на 22 %. За період 2001-2002 років середньорічні темпи росту промислової продукції тут склали 14,4 %, а за січень-червень 2004 року досягнуто приросту 40,2 %.

В агропромисловому комплексі Дніпропетровської та Кіровоградської областей радикальні перетворення відбулися після 1999 року. Сільськогосподарські підприємства Дніпропетровської області свою господарську діяльність за 2003 рік завершили з прибутком 61,3 млн. грн. проти 225,2 млн. грн. збитків у 1999 році, рівень рентабельності склав 6,2 % (у 1999 році - мінус 25,2 %). У 2003 році було рентабельним виробництво майже усіх видів продукції рослинництва, м'яса птиці, молока та яєць.

Починаючи з 2000 року сільське господарство Кіровоградської області стало прибутковим. В аграрному секторі економіки області досягнуто зростання виробництва зерна, насіння соняшника. За виключенням несприятливого за кліматичними умовами 2003 року по виробництву зерна область подолала рубіж у 2,5 млн. тонн.

Набуває динамізму розвиток будівельного комплексу. В цілому по Дніпропетровській області позитивна динаміка інвестицій в основний капітал спостерігається вже п'ятий рік поспіль. У 2000 році вперше за останні 10 років досягнуто значного приросту освоєння обсягів капітальних вкладень. Обсяги інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) за 2003 рік становили 4246,3 млн. грн. (138 % до 2002 року). За цим показником Дніпропетровщина посіла третє місце (після м. Києва і Донецької області). В економіку регіону за роки незалежності залучено 584,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій.

У Кіровоградській області темпи приросту обсягів інвестицій в оснований капітал у 2001-2002 роках склали в середньому 121,2 %. За січень-березень 2004 року порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник склав 141,1 %. В економіку області залучено більше 80 млн. дол. США іноземних інвестицій.

Забезпечено вирішення ряду соціальних проблем. Вдалося суттєво скоротити заборгованість із виплати заробітної плати та ліквідувати заборгованість із інших соціальних виплат.

Якщо в Дніпропетровській області на початок 1999 року заборгованість складала 652,9 млн. грн., то на сьогодні загальна сума боргу зменшилась майже в 5,7 рази і становить 115,0 млн. грн. В області вирішена проблема своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери, пенсій, стипендій та допомоги сім'ям із дітьми, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Якщо в Кіровоградській області станом на 1 січня 2000 року загальна заборгованість з оплати праці складала 133,4 млн. грн., то станом на 1 липня 2004 року - 32,9 млн. грн., а по пенсіях, стипендіях та інших соціальних виплатах заборгованість ліквідована повністю.

Заробітна плата в середньому по Дніпропетровській області вища показника по Україні (за 1999 рік - 209 грн. поти 178 по Україні, за 2003 рік - 526,1 грн. проти 462,3 грн.). У 2004 році зберігається тенденція зростання розмірів заробітної плати, яка зросла у порівнянні із січнем-травнем 2003 року на 26,7 %) і в середньому цей же період склала 605,8 грн.

У 2002 році Кіровоградська область перевищила середні показники по Україні по росту реальної заробітної плати, а у 2003 році середня заробітна плата перевищила прожитковий мінімум. У січні-червні 2004 року середньомісячна заробітна плата одного працюючого склала 409,7 грн., що на 29,0 % більше ніж за відповідний період минулого року та на 13,2 % перевищує розмір встановленого прожиткового мінімуму.

Разом із тим, ряд факторів, які властиві Дніпропетровській та Кіровоградській областям, не дають змоги досягти бажаного соціального ефекту на території регіону видобування та первинної переробки уранової сировини.

Розташування значної території Дніпропетровської та Кіровоградської областей на кристалічних породах докембрійського фундаменту, поліморфність складу підстеляючих порід, наявність їх обводненості визначило геохімічну провінцію з підвищеним вмістом природних радіонуклідів. Окремі території областей мають промисловий вміст урану в рудних тілах, значну концентрацію радону в грунті та воді, що стало основою для функціонування тут уранодобувних та переробних підприємств.

Протягом тривалого часу ядерно-паливний комплекс (ЯПК) забезпечує істотну частину загального виробництва електроенергії в Україні (більше 40%), що робить його стабільне функціонування важливою умовою сталого розвитку економіки як регіону, так і всієї країни. Зараз ядерне паливо для атомних електростанцій України постачається з Російської Федерації. При цьому біля 30% природного урану та 100% цирконієвого концентрату, необхідних для виготовлення палива, виробляються в Україні. Інші елементи виробничого циклу знаходяться в Росії та Казахстані.

Зміни кон'юнктури (попиту) на уранову сировину суттєво перешкоджають соціально-економічному розвитку регіону, де відбувається видобування та первинна переробка уранової сировини. Протягом останніх десятиріч тут накопичилося багато проблем, які потребують невідкладного розвязання. Це призвело до погіршення демографічної ситуації в регіоні, стану зайнятості, зниження якості життя населення, певною мірою зумовило занепад сільської місцевості. Також тут посилюються процеси депопуляції населення, чисельність якого в останні роки скорочується.

Погіршуються стан житлово-комунального господарства, санітарно-гігієнічна та епідеміологічна ситуації. В регіонах зменшуються обсяги капітальних вкладень у розвиток населених пунктів і житлове будівництво, введення в експлуатацію нових та відремонтованих жилих будинків.

Значна частина інженерних мереж і комунікацій перебуває в незадовільному стані. Ситуація ускладнюється ще й тому, що всі види планово-запобіжного ремонту через відсутність коштів виконуються несвоєчасно і в недостатньому обсязі.

Через недостатність коштів державного та місцевих бюджетів майже припинено розроблення і коригування генеральних планів населених пунктів регіонів, які є основою для вирішення питань щодо забезпечення раціонального використання територій.

Крім того, радіологічна ситуація в регіоні по своїй складності і напруженості для навколишнього природного середовища в цілому й здоров'я населення, у тому числі майбутніх поколінь, не має аналогів на Україні. Обумовлено це тим, що на території регіону, протягом більше 50 років, здійснювали свою діяльність Східний гірничо-збагачувальний комбінат, Виробниче об'єднання «Придніпровський хімічний завод» та інші підприємства.

Особливу екологічну небезпеку являють місця складування (хвостосховища) рідких низькоактивних відходів переробки уранових руд. Такі сховища є джерелами потенційного забруднення підземних вод, приземних шарів атмосфери і ґрунту.

Усі ці та інші чинники призвели до значної деградації земельних ресурсів регіону, високого рівня забруднення атмосфери промислових міст, підземних і поверхневих вод, нагромадженню значної кількості небезпечних, у тому числі, токсичних і радіоактивних, відходів виробництва. Наслідком тривалої дії цих факторів стало погіршення стану здоров'я населення, зменшення народжуваності, збільшення смертності, що приводить до наростаючої тенденції негативного приросту населення.

Захворюваність населення Кіровоградської області має тенденцію до зростання. Показник поширеності захворюваності серед усього населення області збільшився за 2003 рік на 1,6 відсотків. Зросла поширеність злоякісних новоутворень. Показник смертності від злоякісних новоутворень, захворювань системи кровообігу має сталу тенденцію до зростання і у 1,8 рази перевищує показник в цілому по Україні. Збільшилась захворюваність на рак губи, прямої кишки, мелономи шкіри, молочної залози, тіла матки, щитовидної залози. Якщо по Україні цей показник на 100 тис. Населення складає 324,5 випадків, то в Кіровоградській області - 395,0 або на 21,7 відсотків більше. Загрозливого становища набуває захворюваність на туберкульоз. У 2003 році порівняно з 2000 роком, кількість вперше виявлених хворих на туберкульоз зросла на 24,7 відсотків. Значно зросла кількість вагітних жінок з важкою екстрагенетальною патологією, вродженими вадами розвитку у плодів дітей з внутрішньоутробним інфікуванням. Показник первинного виходу на інвалідність у працездатному віці збільшився на 7,6 відсотків порівняно з 2002 роком. Основними причинами виходу на первинну інвалідність є новоутворення захворювання системи кровообігу.

Внаслідок високої захворюваності та смертності рік на рік в області погіршується демографічна ситуація. В середньому за рік чисельність населення Кіровоградчини скорочується на 15 тис. осіб, з них за рахунок природного скорочення - на 13 тис. чоловік. Особливе занепокоєння визиває депопуляційні процеси в обласному центрі, Кіровоградському, Маловисківському та Петрівському районі, де смертність населення перевищує народжуваність більше ніж у 2 рази.

Аналогічне становище спостерігається у містах та районах Дніпропетровської області, де діють або діяли об'єкти ЯПЦ (міста Жовті Води, Дніпродзержинськ, райони Дніпропетровський, П'ятихатський, Софієвський, Криворізький).

Концептуальні положення Програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини. Мета Програми - забезпечення повноцінного життєвого середовища для населення регіону шляхом раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури.

Основними завданнями Програми є:

розбудова соціальної інфраструктури населених пунктів регіону, створення умов для повноцінного розвитку особистості, поліпшення демографічної ситуації;

удосконалення виробничої інфраструктури із забезпеченням її економічної ефективності і соціальним спрямуванням, створенням належних умов для розвитку підприємств усіх форм власності для продуктивної зайнятості населення, відновлення кадрового та наукового потенціалу, достатньої кількості робочих місць;

планування забудови населених пунктів регіону з урахуванням його екологічних особливостей;

забезпечення населення регіону житлом із дотриманням соціальних стандартів, санітарно-гігієнічних умов і норм радіаційної безпеки;

удосконалення транспортної та інженерної інфраструктури в регіоні;

охорона, відновлення та раціональне використання пам'яток культурної спадщини;

поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану населених пунктів регіону, створення безпечних умов для життя і здоров'я людини;

раціональне використання мінерально-сировинних, земельних, водних, рекреаційних та інших природних ресурсів, створення умов для їх відновлення;

забезпечення захисту населення від несприятливих природних явищ, запобігання виникненню техногенних аварій та ліквідація їх наслідків;

проведення наукових досліджень, які сприятимуть вирішенню соціально-економічних, екологічних, медико-біологічних та інших питань забезпечення сталого розвитку регіону;

створення регіональної інформаційної системи, систем екологічного та радіаційного моніторингу;

проведення моніторингу сталого розвитку регіону.

Програма виконуватиметься у три етапи.

На першому етапі (2006-2011 роки) розв'язуватимуться першочергові екологічні, економічні та соціальні проблеми, які перешкоджають сталому розвитку регіону. Передбачається здійснити комплекс заходів щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, реконструкції матеріально-технічної бази соціальної сфери та поступового збільшення обсягів будівництва, а також подолати бідність як соціальне явище.

На другому етапі (2012-2016 роки) продовжуватиметься здійснення заходів з підтримки розвитку житлово-комунального господарства, соціальної інфраструктури до досягнення оптимальних нормативів забезпечення населення, розв'язання екологічних проблем, що сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості регіону, збільшенню обсягів інвестування у виробничу сферу як із зовнішніх, так і внутрішніх джерел.

На третьому етапі (2017-2030 роки) здійснюватимуться структурні та функціональні перетворення в економіці, екологізація суспільно-економічних відносин, технологічне оновлення виробництва.

Організацію, моніторинг і контроль за виконанням Програми здійснюють Дніпропетровська та Кіровоградська облдержадміністрації, загальну координацію та методичне забезпечення - Мінекономіки.

Для виконання Програми створюється економічний механізм, який забезпечить ефективне управління соціально-економічним розвитком на державному, регіональному та місцевому рівнях.

На державному рівні формуються елементи економічного механізму для всіх міст регіону як частини господарського комплексу і системи розселення, забезпечується вдосконалення законодавчої бази для проведення експериментів у сфері управління господарськими комплексами.

На регіональному та місцевому рівнях розробляються програми соціально-економічного та екологічного розвитку, коригуються генеральні плани, розробляються і затверджуються місцеві правила забудови, забезпечується взаємодія державних, комунальних та приватних підприємств у вирішенні питань, пов'язаних з розвитком територій, надається підтримка розвитку підприємництва, реалізуються повноваження органів місцевого самоврядування щодо формування власних доходів.

Для забезпечення сталого розвитку регіону необхідно здійснити заходи згідно з додатком 1, які фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.

Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для здійснення заходів, передбачених цією Програмою, становить 3789 млн. гривень, які розподіляються за територіями, що входять до регіону, і строками.

Заходи Програми узгоджені з програмами розвитку підприємств ядерно-енергетичного комплексу в регіоні, соціально-економічними і екологічними програмами.

Наукове забезпечення виконання Програми здійснюється науковими установами Національної академії наук.

Для виконання Програми необхідно провести наукові дослідження за такими напрямами:

розроблення заходів із розвитку підприємництва в регіоні, мікрокредитування малого підприємництва, налагодження ефективних шляхів взаємодії великих підприємств і суб'єктів малого підприємництва;

дослідження стану матеріальних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів регіону;

виконання науково-дослідних, пошуково-розвідувальних і проектних робіт з оптимізації забудови територій міст регіону з урахуванням ландшафтних, архітектурних, екологічних та інших особливостей;

проведення експертних оцінок стану соціальної інфраструктури, житлово-комунального і транспортного господарства міст регіону;

розроблення проектів нормативних актів із питань збереження,раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки міст регіону.

Виконання Програми дасть змогу:

досягти сталого розвитку економіки та соціальної сфери регіону, збільшити ресурсні можливості території;

максимально використати місцеві природні, трудові, виробничі, науково-технічні, інтелектуальні та інші ресурси;

залучити кошти державного та місцевих бюджетів, фізичних і юридичних осіб для здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіону та забезпечити їх ефективне використання, значно скоротити централізовані державні видатки.

Регіональна екологічна програма захисту населення від факторів радіаційного забруднення навколишнього природного середовища. Концептуальні положення Програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини були покладені в основу розробки Регіональної екологічної програми захисту населення від факторів радіаційного забруднення навколишнього природного середовища, яка виконана ІППЕ НАН України на замовлення Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської облдержадміністрації. Ця програма розроблена для територіально-адміністративних одиниць Дніпропетровської області, які потрапляють в зону впливу об'єктів видобування та первинної переробки уранової сировинної мережі: Дніпропетровський, Криничанський, Верхньодніпровський, П'ятихатський, Криворізький, Софіївський райони, а також міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Вільногірськ, Жовті Води та Кривий Ріг (Дніпропетровський сегмент регіону видобутку та первинної переробки уранової сировини).

Мета роботи по створенню Регіональної екологічної програми захисту населення від факторів радіаційного забруднення навколишнього природного середовища співпадає з головною метою сталого розвитку території області - забезпечення повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь мешканців регіону на основі його соціально, економічно і екологічно збалансованого розвитку шляхом раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини.

Цією програмою передбачаються наступні головні завдання та заходи.

1). Радіаційний захист населення.

Головні завдання:

створення та забезпечення функціонування системи постійного спостереження та контролю за станом навколишнього природного середовища, у тому числі радіаційного та медико-біологічного;

проведення комплексу робіт з оздоровлення навколишнього природного середовища на території населених пунктів області, забезпечення радіаційної безпеки та попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

приведення радіаційного фону в житлових, громадських приміщеннях, будівлях, спорудах до рівня, що визначені нормами НРБУ-97, забезпечення населення, житловий фонд якого неможливо привести до цих норм, новим житлом;

виконання робіт з радіаційного обстеження території населених пунктів з метою вивчення питання щодо наявності підстав для оголошення окремих ділянок зоною надзвичайної екологічної ситуації згідно із Законом України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”.

Першочергові заходи:

розробка проектної документації, створення, впровадження та забезпечення функціонування моніторингу території населених пунктів, у тому числі, стану навколишнього природного середовища, радіаційного, медико-біологічного;

проведення радіаційного обстеження на вміст радону та розробка документації щодо протирадонового захисту приміщень житлових будинків і споруд;

розробка проектної та робочої документації і проведення комплексу робіт з реабілітації забрудненої території області, у тому числі: рекультивація (дезактивація) присадибних територій приватного сектора, виконання протирадіаційних заходів на території населених пунктів, впровадження протирадонових заходів у приміщеннях будинків і споруд;

будівництво житла для переселенців із радіаційно-забруднених районів області;

виконання науково-дослідних робіт з оцінки впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я жителів з урахуванням віддалених у часі наслідків в умовах підвищеного радіаційного фону;

виконання робіт з радіаційного обстеження території області з метою вивчення питання щодо наявності підстав для оголошення окремих ділянок зоною надзвичайної екологічної ситуації згідно із законодавством України;

проведення системного аналізу екологічної ситуації на території населених пунктів та прилеглих територіях із розробкою заходів щодо попередження погіршення екологічної ситуації;

упровадження заходів щодо оздоровлення навколишнього природного середовища області.

2). Соціальний захист населення.

Головні завдання:

забезпечення належного рівня харчування та оздоровлення дітей, які мешкають на територіях із погіршеним екологічним станом та підвищеним радіаційним фоном;

забезпечення прийнятного рівня медичного обслуговування дітей, пільгових категорій громадян, вагітних жінок;

надання матеріальної допомоги мешканцям населених пунктів для забезпечення рівності соціальних гарантій, які мешкають на територіях із погіршеним екологічним становищем та підвищеним радіаційним фоном;

розвиток мережі лікувально-профілактичних закладів та забезпечення їх функціонування.

Першочергові заходи: екологічний радіаційний природний

відшкодування частини вартості харчування дітей дошкільного та шкільного віку, а також частини вартості оздоровлення дітей дошкільного та шкільного віку;

відшкодування частини вартості харчування хворих, що перебувають на стаціонарному лікуванні у медичних закладах;

відшкодування частини вартості придбаних медикаментів за рецептами лікарів для дітей дошкільного та шкільного віку, вагітних жінок, інвалідів, ветеранів праці та інших категорій;

безкоштовне зубопротезування, за винятком зубопротезування з дорогоцінних металів, для осіб, які мають стаж роботи понад 10 років на підприємствах із видобутку та переробки уранової сировини, інвалідів, ветеранів праці та інших категорій;

надання разової матеріальної допомоги жителям на додаткове лікування та оздоровлення у зв'язку з підвищеним радіаційним рівнем території окремих населених пунктів;

забезпечення санаторно-курортними путівками, часткова оплата медичних послуг, що можуть бути надані за межами області, особам, які перебувають на медичному обліку, інвалідів, ветеранів війни й праці за направленнями медичних закладів та оздоровлення одиноких непрацездатних громадян;

розробка проектів реконструкції та проведення реконструкції територіальних діагностично-реабілітаційних центрів оздоровлення жителів населених пунктів області.

Створення системи екологічного моніторингу території міста Жовті Води. У відповідності з “Програмою радіаційного та соціального захисту населення м. Жовті Води” [3] розроблено проект системи екологічного моніторингу (СЕМ) території міста Жовті Води.

Проект розроблено з метою створення та забезпечення функціонування системи постійного спостереження і контролю за станом навколишнього природного середовища, у тому числі радіаційним і медико-біологічним, одержання достовірних вихідних даних для прийняття екологічно обґрунтованих управлінських рішень.

Завдання системи екологічного моніторингу:

1) довгострокові систематичні спостереження за станом компонентів навколишнього середовища в обсягах, визначених діючими нормативними документами щодо екологічного моніторингу навколишнього середовища;

2) аналіз стану компонентів навколишнього середовища та прогноз їхньої зміни;

3) забезпечення керівників органів виконавчої влади міста, експертів, фахівців, депутатів міської ради, громадських організацій фактографічною і прогнозною інформацією про стан навколишнього середовища і здоров'я населення, яка необхідна для забезпечення:

раціонального використання природного й соціально-економічного потенціалу міста, збереження сприятливого середовища життєдіяльності людини;

гармонічного розвитку (прогнозування та попередження небезпечних і несприятливих тенденцій) продуктивних сил на території міста без збитку для людини і природи, соціально й економічно доцільне планування виробництва, розміщення підприємств і транспортної мережі;

соціально та економічно раціонального вирішення проблем, що виникають у результаті природних і техногенних аварій і катастроф, розробки оптимальних стратегій для дій в екстремальних та аварійних ситуаціях.

В процесі проектування виконано аналіз стану природного та соціального середовища на території міста Жовті Води. Надано характеристику основним об'єктам господарської діяльності у міста. Сформульовані ціль та завдання системи моніторингу, визначені його види, об'єкти та обсяги. Складено регламенти моніторингу для кожного компоненту навколишнього середовища, визначені технічні засоби ведення екологічного моніторингу (стаціонарні та пересувні пости, методичне забезпечення їхньої діяльності). Визначені витрати на створення системи екологічного моніторингу і його проведення на території міста Жовті Води [4].

Системний аналіз екологічного стану на території міста Жовті Води та прилеглих територій. Системний аналіз екологічного стану виконано для території міста Жовті Води як базового територіального угрупування регіону видобування та первинної переробки уранової сировини. Важливою складовою досліджень є обґрунтування задач системного аналізу, оцінка і прогноз розвитку екологічної ситуації з використанням даних локального та регіонального моніторингу та розробка пропозицій щодо наукового супроводження СЕМ м. Жовті Води, яка створюється, а також організація фонового моніторингу території міста. Останнє буде базуватись на попередньому визначенні території техногенного впливу промислових об'єктів м. Жовті Води та основних об'єктів-джерел зовнішнього впливу й трансграничного переносу забруднюючих речовин [1,5].

Для досягнення мети переходу до сталого розвитку, зазначеної в Програмі забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, необхідні наступні дії:

узгодити екологічний, економічний та соціальний аспекти розвитку території міста;

провести наукові дослідження, які б сприяли вирішенню екологічних, медико-біологічних, соціально-економічних та інших питань забезпечення сталого розвитку;

створення екологічного блоку міської інформаційної системи та системи екологічного моніторингу території міста.

При цьому першочерговими задачами є:

розробка нормативної бази функціонування міської системи екологічного моніторингу та, в першу чергу, положення про оцінку поточного стану та моніторинг довкілля м. Жовті Води;

визначення та аналіз основних природно-техногенних факторів різного масштабного рівня, що сприяють або перешкоджають розвитку м. Жовті Води;

розробка інформаційно-математичного забезпечення для проведення системного аналізу, оцінки та прогнозу стану основних компонентів навколишнього природного та соціального середовища м. Жовті Води;

розробка структури та створення екологічного блоку міської інформаційної системи та системи комплексного моніторингу території м. Жовті Води;

розробка пропозицій щодо наукового супроводження СЕМ м. Жовті Води й організації фонового (наукового) моніторингу території міста за умов різного регламенту функціонування регіональної системи екологічного моніторингу СЕМ «Придніпров'я».

Висновки

За результатами проведеного комплексу досліджень можна зробити наступні висновки.

1. Місто Жовті Води має важливе господарське значення, тому що це єдиний в Україні центр, де відбувається переробка та первинне збагачення уранової руди, що вирішує загальнодержавні проблеми забезпечення ядерним паливом вітчизняної атомної енергетики. Разом з тим, проведений попередній аналіз природного та соціального середовища міста, екологічної ситуації в місті та прилеглих територіях свідчить про значні проблеми соціального та екологічного характеру на цій території. Територія міста Жовті Води може розглядатися як базове територіальне угрупування регіону видобування та первинної переробки уранової сировини.

2. Аналіз законодавчо-нормативної бази з питань локальної (міської) оцінки поточного стану та моніторингу довкілля, а також захисту населення від факторів радіаційного забруднення разом з результатами оцінки сучасного екологічного стану території міста Жовті Води підтверджує необхідність якнайшвидшого введення в експлуатацію міської системи екологічного моніторингу навколишнього середовища з урахуванням сучасної апаратури, нових методик виміру природних радіонуклідів, шкідливих хімічних речовин і важких металів у навколишнім середовищі, а також нових способів передачі, обробки, представлення і збереження інформації про всі зміни, що відбуваються у навколишньому (природному та соціальної) середовищу.

3. Існуюча в Україні на всіх рівнях система контролю за станом навколишнього середовища та здоров'ям населення не відповідає сучасним вимогам за структурою, технічним оснащенням, можливостям управління станом навколишнього середовища та попередженням катастрофічних ситуацій. Системи контролю за станом навколишньої природної середовище побудовані за відомчим принципом. Усі вони працюють тільки в інтересах власних відомств. Їхні системи контролю не зв'язані між собою, вони не ставлять задачу раціонального використання природних ресурсів і збереження сприятливих для людини умов навколишнього середовища. Їх дані не кореспондуються між собою і не можуть бути основою для довгострокового прогнозу та прийняття необхідних управлінських рішень.

4. Принциповою відмінністю СЕМ "Придніпров'я" від відомчих систем і від системи моніторингу, що пропонується Положенням про систему державного моніторингу, є те що в ній у єдиному цілому поєднуються чотири функції - спостереження, оцінка, прогноз і управління якістю навколишнього природного середовища регіону. Саме тому в цю систему, як необхідний елемент, включаються органи державного управління, а не тільки пости збору, обробки, накопичення інформації і відомчі органи. СЕМ "Придніпров'я" не дублює і не підмінює існуючі відомчі системи моніторингу окремих компонентів природного середовища. Вона є новою інфраструктурою регіонального (обласного) рівня, що містить у собі, як окремі елементи, відомчі системи і використовує частина їхньої інформації. За такими принципами потрібно створювати і СЕМ м. Жовті Води.

5. Існуюча система збору інформації про стан навколишнього середовища м. Жовті Води цілком визначається “урановою спеціалізацією” міста. Тому основою діючої на території міста і прилеглих територій є системою моніторингу за станом радіаційної обстановки (з контролем деяких хімічних інгредієнтів) Східного ГЗКа. Ця система охоплює: промислові викиди, атмосферне повітря, стічні води, поверхневі води, воду шахтних колодязів, ґрунт, рослинність, сніжний покрив. Відповідно до інформації, наданої цим підприємством, радіаційний контроль здійснюється на основі діючих методичних рекомендацій, вказівок і інструкцій з використанням парку дозиметричних приладів і пристроїв, що пройшли державну перевірку. Система моніторингу в тому вигляді, що існує зараз - фактично має риси радіаційного контролю. Це не дозволяє, зокрема, провести об'єктивний аналіз і кадастр основних шляхів скидів у поверхневі водойми (за даними Національної комісії з радіаційного захисту населення України, квітень 2004 р., критичним шляхом впливу уранової промисловості на довкілля є місцеве водопостачання) та запропонувати заходи щодо їх зменшення, тому що в цілому відсутніми є спостереження за базовими характеристиками навколишнього середовища та система контролю якості спостережень.

6. Інститутом проблем природокористування та екології НАН України, Українським науково-дослідним та пошуково-розвідувальним інститутом промислової технології, Державним підприємством “Дніпрокосмос” у 2004 р. розроблено проект СЕМ м. Жовті Води. Вибір контрольованих параметрів і структури моніторингу території м. Жовті Води визначається, в основному, впливом промислових об'єктів по переробці уранової руди з організованими викидами й об'єктів із неорганізованим надходженням радіоактивних речовин у навколишнє середовище (хвостосховища, полігон твердих побутових відходів та ін.), а також наявністю супутніх забруднювачів нерадіаційної природи (сульфат- і нітрат-іони, важкі метали тощо). Як контрольовані параметри 1-й черги міської СЕМ прийняті: концентрація пилу в атмосферному повітрі; потужність еквівалентної дози -випромінювання; об'ємна активність радону в атмосфері; еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону в атмосфері; питома активність довгоживучих природних радіонуклідів в атмосферному повітрі, поверхневих і підземних водах, ґрунті, рослинності; концентрація шкідливих хімічних речовин (оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки) у атмосферному повітрі; концентрація шкідливих хімічних речовин у ґрунті, воді, донних відкладеннях, рослинності; концентрація важких металів у ґрунті, воді, донних відкладеннях, рослинності; показники медико-біологічного стану здоров'я населення.

7. На основі медіко-біологічної, соціально-економічної, геолого-геофізичної та іншої інформації визначені території техногенного впливу промислових об'єктів м. Жовті Води як території, які зазнавали в минулому, зазнають зараз або зазнають в майбутньому економічний чи екологічний вплив об'єктів видобування та первинної переробки уранової руди. Саме на ці території буде розповсюджуватися заходи Програми.

Перелік посилань

1. Концептуальні положення програми переходу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини до сталого розвитку / А.Г. Шапар, В.В. Антонов, О.К. Тяпкін та ін. // Екологія і природокористування. Збірник наукових праць ІППЕ НАН України. - 2003. - Вип. 6. - 6-24.

2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини” від 16 грудня 2004 р. № 1691.

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води на 2003-2012 роки” від 05.05.2003 р. № 656.

4. Проект. Система мониторинга территории города Желтые Воды. Книга 1. Пояснительная записка. ЖВ-00-СЭМ.ПЗ / ИППЭ НАН Украины, УкрНИПИ промтехнологии. - Днепропетровск - Желтые Воды, 2004. - 153 с.

5. Ляшенко В.І. Радіаційний та соціальний захист населення міста Жовті Води. Проблеми та шляхи вирішення // Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів”, Дніпропетровськ, 01-03 жовтня 2003 р. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 29-32.

6. Системний аналіз і моделювання у розв'язанні проблем сталого розвитку / С.З. Поліщук, В.О. Долодаренко, Н.А. Чорнобровкіна, А.І. Рябко. - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2001. - 136 с.

Размещено на Allbest.ru

...