Навчальна ландшафтно-екологічна практика у формуванні науково-дослідної компетентності організаторів природокористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчальна ландшафтно-екологічна практика у формуванні науково-дослідної компетентності організаторів природокористування

І.О. Солошич, Т. М. Алєксєєва

У статті визначено загальнонаукові компетенціїорганізаторів природокористування, проаналізо- ваноумови формування науково-дослідної компетентності при проведенні навчальної ландшафтно-еко-логічної практики. Наведено приклади робіт при виконанні самостійних науково-дослідних завдань.

Ключові слова: навчальна ландшафтно-екологічна практика; науково-дослідні компетентності; організатори природокористування.

Постановка проблеми. Сферою наукової діяльності, в якій студенти можуть реалізувати набуті знання, наукові навички та вміння, спробувати себе в окремих ситуаціях, що співвідносяться з реальною професійною діяльністю, є навчальна практика. Із різних видів практик для дослідження обрано нав-чальну ландшафтно-екологічну практику (НЛЕП), яка дозволяє майбутнім органі-заторам природокористування (ОП) вже на ранньому етапі навчання у ВНЗ долучатися до наукової екологічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Проблемам компетентнісного підходу в освіті приділяється на сьогоднішній день досить велика увага. Дослідження багатьох педагогів присвячені процесу впровадження компетентнісного підходу в практику навчання (В. І. Байденко, Г. К. Степанова, A. B. Хуторський). Зміст теорії та практики наукової діяльності, розглядаються у працях Н. П. Волкової (Волкова Н. П., 2009). Участь студентів у різних видах навчальної роботи з елементами наукових досліджень, наукових групах, проведення наукових пошуків у процесі виконання практик розглядаються у роботах А. І. Кузьмін- ського (Кузьмінський А. І., 2005).

Аналіз наукових праць науковців дає підстави зробити висновок, що проблема формування науково-дослідної компе-тентності (НДК) у майбутніх ОП при проведенні НЛЕП не була предметом спеціального дослідження.

Мета статті. Проаналізувати умови формування науково-дослідної компе-тентності у організаторів природо-користування при проведенні навчальної ландшафтно-екологічної практики.

Виклад основного матеріалу дослідження. Науково-дослідні компетентності, які лежать в основі пізнання навколишнього світу, дослідження його явищ і процесів, за визначенням Л. А. Кузнецової (Кузнецова Л. А., 2005), входять до числа ключових і розглядаються як здатності людини до самостійного пізнання, розв'язання наукових проблем, вибору стратегій поведінки і діяльності.

В цілому під НДК розуміємо готовність особистості результативно застосовувати знання, вміння в ході НДД при вирішенні професійних завдань. Зміст НДК -- це синтез когнітивного, практичного і особистісного досвіду, що відрізняється множиною компонентів (вміння, знання, ціннісні орієнтації та ін.). природокористування ландшафтний екологічний

На сьогоднішній день в науковій літературі не існує єдиного критерію визначення понять «компетентність» і «компетенція». Ґрунтуючись на підходах А. В. Хуторського, В. Г. Сотника, Т. А. Сте-панова до їх визначення, ми вважаємо компетентність як сукупність взаємо-пов'язаних якостей особистості (знань, умінь, способів діяльності), необхідних для взаємодії з певним колом предметів або науковими процесами. Компетенція -- це знання в дії, вона може бути стандартизована і реалізована на відповідному рівні компетентності.

НДК являє собою сукупність компетенцій, які є не тільки складовою, а посиленим результатом навчання, обумовленим взаємним впливом між ними. У структурі НДК виділяємо загально-інтелектуальні і дослідницькі компетенції. До загально-інтелектуальних компетенцій відносимо здатність: викладати свої думки логічно, стисло; володіти науковим понятійним апаратом; усвідомлювати зв'язки (смислові, структурні і асоціативні) між предметами і явищами.

Дослідницькі компетенції передбачають вміння: працювати з науковою літера-турою, критично оцінювати отриману інформацію; формулювати проблеми та наукові гіпотези; аргументувати свою наукову позицію; організовувати та проводити науковий експеримент.

Розглянемо умови формування НДК у ОП на прикладі проведення НЛЕП в Кременчуцькому національному універ-ситеті імені Михайла Остроградського.

У Освітньо-кваліфікаційній характе-ристиці (ОКХ) бакалавра за напрямом 040106 -- «Екологія, охорона навколиш-нього середовища та збалансоване природокористування», галузі знань 0401 -- «Природничі науки», кваліфікації організатор природокористування

(Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра, напрям підготовки 06040106, 2011), визначено загальнонаукові компетенції: знання фундаментальних розділів з біології (КЗН.04), геології та геоморфології (КЗН.05), гідрології та раціонального використання водних ресурсів (КЗН.07).

Відповідно ОКХ майбутній ОП повинен:

-- знати перелік нормативних галузевих документів, пов'язаних з організацією та проведенням науково-дослідної роботи (НДР); методи збору, обробки та система-тизації науково-технічної інформації; принципи розробки математичних і фізичних моделей досліджених процесів;

методи оцінки техніко-економічної ефек-тивності результатів науково-дослідної діяльності;

— вміти формулювати наукову проблематику; обґрунтовувати вибраний науковий напрям, адекватно підбирати засоби і методи для вирішення постав-лених завдань у науковому дослідженні; вести наукові дискусії, не порушуючи законів логіки і правил аргументування; організовувати взаємодію різних наукових структурних підрозділів;

— володіти навичками розробки нормативних документів і науково - технічної документації; організації роботи наукових трудових колективів.

Відповідно до навчального плану бакалавра за напрямом 040106, НЛЕП проводиться у четвертому семестрі. Її метою є формування наукових знань та навичок, необхідних для аналізу

екологічного стану окремих ландшафтів, джерел негативного впливу на них, ступеня антропогенного навантаження, шляхів оптимізації стану навколишнього природного середовища, виконання наукового завдання з актуальної екологічної тематики.

Об'єкт дослідження студентів на

практиці -- ландшафтні системи Лісос-тепу України Полтавської області (с. Кам'яні Потоки, Максимівка, заказ-ник «Кременчуцькі плавні», парки Придніпровський і ім. Котлова м. Кре-менчук, г. Пивиха, дендропарк «Устимів- ський»). Практика проводиться в академічних групах під керівництвом викладачів. При цьому різні варіанти завдань виконують окремі бригади студентів у кількості 5-6 осіб. Більш 70 % обсягу НЛЕП студенти виконують безпосередньо на місцевості, де прокладають нівелірні мережі, проводять відбір ґрунтових зразків, описують ландшафтні системи (Таблиця 1).

Аналізуючи теоретичні положення дослідженої проблеми та враховуючи власний досвід, визначимо умови, спрямовані на ефективне формування НДК.

План проведення навчальної ландшафтно-екологічної практики

Перша умова -- мотиваційна спрямо-ваність процесу наукового дослідження. Мотиви спрямовують, організовують наукове пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, що безпосередньо не пов'язані з НДД, але впливають на її успішність, є зовнішніми (позитивне ставлення до навчання, допитливість, прагнення проводити наукові експерименти). Внутрішня мотивація НДД виникає поступово, у багатьох суб'єктів вона є нестійкою та залежить від ситуації (цікаве наукове завдання, змагальність, підтримка вик-ладача). У працях В. Якуніна (Якунін В. А., 2006) встановлено, що «слабкі» та «сильні» студенти відріз - няються не за рівнем інтелекту, а за мотивацією до НДД. Мотиви «слабких» студентів переважно є зовнішніми, ситуативними, що призводять до споживацького ставлення до навчання. «Сильним» студентам притаманна внутрішня мотивація -- опанування професії на високому рівні, отримання міцних професійних знань і вмінь. Навчання для студентів з такою мотивацією має особистісний життєвий сенс, вони прагнуть до НДД та розвитку потенційних можливостей.

Друга умова формування НДК -- вибір змісту, форм, методів і засобів навчання. Освоєння змісту навчання призводить до якісних змін особистості студента. Досягти цієї мети можна лише в результаті спланованого педагогічного процесу, який має бути сприятливим освітнім середовищем для подібних особистісних змін. І. Лернер, М. Мах-мутов, А. Матюшкін довели можливість з використанням проблемних методів навчання активізувати наукову діяльність студентів за рахунок розвитку їх креативних властивостей та самос-тійності. Дослідники підкреслюють, що саме проблемні методи надають можливість формувати систему понять і способів наукової діяльності, розвивати творчі здібності.

Ефективним інструментом при формуванні НДК є метод проектів, оскільки він надає змогу розвинути особистісні якості студентів, зокрема наполегливість, прагнення експеримен-тувати, задовольнити їх потреби в самостійності, повазі з боку дорослих. При організації проектної діяльності ми звертали увагу на такі компоненти: підго-товка до наукового дослідження (вибір теми, уточнення мети, визначення групи); планування дій щодо вирішення проблеми (аналіз проблеми, обговорення можливих методів дослідження); самос-тійна діяльність з пошуку та переробки інформації; оцінка й аналіз досягнутих результатів; презентація.

Третя умова формування НДК при проведенні НЛЕП -- налагодження педагогічної взаємодії викладачів і студентів. Найкращим засобом досяг-нення високого рівня співробітництва та взаєморозуміння у спілкуванні є діалог. На думку Н. Волкової (Волкова Н. П., 2009), педагогічний діалог -- це дія в педагогічному процесі, яка надає змогу кожному партнерові самовиразитись, викласти свою думку.

Завдання для ОП при проведенні НЛЕП складалися з урахуванням того, що самостійна робота студентів у цьому виді навчальної діяльності є переважаючою. Наприклад, ми пропонуємо наступні типи робіт при виконанні самостійних завдань:

— організаційно-технічні (оволодіння методикою, організацій і технікою самостійної пізнавальної діяльності);

— репродуктивні (знаючи результати, студенти самостійно складають план дій для вирішення науково-пізнавальної задачі);

— репродуктивно-дослідні (студентам відомі закономірності досліджених явищ, не відомий результат роботи);

— дослідні (ставиться лише проблема, а методику її вирішення студенти визначають самі).

Завдання дослідного характеру можуть варіюватися від відносно не складних (визначення ступеня витоптування берегової рослинності водойми), до складних (комплексна оцінка екологічної ситуації природно-територіальних комп-лексів, коли студентам необхідно вивчити десятки чинників впливу на середовище).

Багаторічні спостереження за одними і тими ж об'єктами наукового дослідження дозволяють студентам простежити дина-міку розвитку природних систем, що є основою для достовірної оцінки стану середовища та прогнозу його розвитку в майбутньому. Проведення практик на нових об'єктах посилює проблемно- пошукову діяльність студентів, збільшує ступінь самостійності виконання завдань. У зв'язку з цим велике значення набуває вибір району проведення практики. Так, при вивченні впливу міста на навколишнє середовище залежно від вибору об'єкта спостереження може бути поставлена задача дослідження промислових наван-тажень на середовище, або ж навантажень рекреаційних, транспортних та ін. Ефективність НДД при формуванні НДК підвищується, якщо використовуються матеріали НЛЕП для написання курсових і дипломних робіт, в науково-дослідній роботі студентів і викладачів.

На підставі отриманих результатів визначено умови формування НДК у ОП при проведенні НЛЕП: мотиваційна спрямованість процесу наукового дослідження; вибір змісту, форм, методів і засобів навчання з використанням проблемних методів; налагодження педагогічної взаємодії викладачів і студентів. Наведено приклади типів робіт при виконанні самостійних науково - дослідних завдань.

Перспективу подальших досліджень

вбачаємо в розробці критеріїв рівнів сформованості НДК у ОП при проход-женні НЛЕП.

Література

1. Волкова Н. П. Педагогіка: нав-чальний посібник / Н. П. Волкова. -- К.: Академвидав, 2009. -- 616 с.

2. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник / К.: Знання, 2005. - 486 с.

3. Кузнецова Л. А. Основы научных исследований: учеб.-практ. пособие /

Л. А. Кузнецова. 2-е изд. -- Челябинск: Челяб. гос. ун-т, 2005.

4. Освітньо-кваліфікаційна харак-теристика бакалавра, напрям підготовки 06040106 «Екологія, охорона навко-лишнього середовища та збалансоване природокористування». Галузевий стан-дарт вищої освіти України, затверджений наказом МОН від 27.12.2011 № 1543.

5. Якунин В. А. Педагогическая психология: Учеб. пособ. -- 2-е изд. -- СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000. -- 348 с.

Размещено на Allbest.ru