Оцінювання якості води оз. Ялпуг - м. Болград за сольовим складом і мінералізацією

В подальшому з 1986 по 1990 рр. відмічали зниження мінералізації води в оз. Кугурлуй, в середньому, більше ніж на 500 мг/дм3 у порівнянні з попереднім періодом 1981-1985 рр. [12], а в оз. Ялпуг - м. Болград - на 275 мг/дм3 (табл. 2).

В наступні роки до 2005 р. відмічали поступове зниження загальної мінералізації води у всіх пунктах спостереження на системі озер Кугурлуй - Ялпуг й концентрації таких головних іонів, як натрій та сульфати. У 2006-2007 рр. - наступило майже синхронне у всіх пунктах спостережень чергове підвищення мінералізації води у зв'язку з малою водністю та високими температурами повітря (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка зміни загальної мінералізації води в різних пунктах спостережень: М-1 - Нова Некрасівка, М-2 - с. Коса, М-3 - м. Болград

За ступенем мінералізації вода оз. Ялпуг - м. Болград в період 1951-1955 рр. належала до прісної гіпогалинної 1 категорії якості, у всі інші періоди досліджень - до солонуватої Р-мезогалинної 3 категорії якості. За усередненим іонним складом вода озера в 19511955 рр. належала до гідрокарбонатного класу кальцієвої групи, у всі інші періоди. - до сульфатного класу, натрієвої групи [1].

Оцінюючи воду за вмістом компонентів сольового складу, приходимо до висновку, що її якість змінювалася не тільки за сезонами й роками, але в значній мірі залежала від нагінно-згінних явищ, викликаних посиленням вітру і зміною його напрямку, що призводило до збільшення мутності зростання умісту хлоридів і сульфатів.

За критеріями забруднення компонентами сольового складу воду оз. Ялпуг - м. Болград класифікуємо так. За умістом хлоридів вода у 1951-1955 рр. належала до 3 категорії якості (досить чиста), у 1966-1970, 2011-2013 рр. - до 5 категорії якості (помірно забруднена), у 1971-1975 та 1986-2010 рр. - до 6 категорії якості (брудна), у 19761985 рр. - до 7 категорії якості (дуже брудна). За умістом сульфатів забруднення води змінювалося так: 1951-1955 рр. - 3 категорія якості; 1966-2013 рр. - 7 категорія якості [13, 15].

Жорсткість води оз. Ялпуг - м. Болград за період спостережень змінювалась від 1,74 (28.01.1999 р.) до 14,97 (21.08.1985 р.) мг-екв/дм3 (рис. 6).

Рис. 6. Динаміка зміни жорсткості води оз. Ялпуг - м. Болград

В 58,71% проб води жорсткість перевищувала ГДК для вод теплопостачання (7 мг-екв/дм3). Середньоарифметичні значення жорсткості води за менш короткі періоди досліджень змінювались від 3,74 (1951-1955 рр.) до 10,34 (1981-1985 рр.) мг-екв/дм3 (табл. 2). Лише в 1951-1955 рр. та 2011-2013 рр. середньоарифметична жорсткість води оз. Ялпуг - м. Болград була нижчою за 7 мг-екв/ дм3.

Величина рН у воді оз. Ялпуг змінювалася від 7,05 (8.03.1954 р.) до 8,7 (12.04.1973р., 11.07.1973 р., 11.10.1973 р., 15.08.2012 р.) од. (рис. 7).

Варіанта вибірки величини рН води оз. Ялпуг - м. Болград розподілилися в такий спосіб: 6,9-7,1 од. - 1 значення; 7,1-7,3 - 3, 7,37,5 - 4; 7,5-7,7 - 6; 7,7-7,9 - 17; 7,9-8,1 - 30; 8,1-8,3 - 145 (54,5% проб), 8,3-8,5 - 40 (15% проб); 8,5-8,7 од. - 20 значень (рис. 8).

Рис. 7. Динаміка зміни величини рН води оз. Ялпуг - м. Болград

Рис. 8. Гістограма розподілу й частота повторень вибірки величини рН води оз. Ялпуг - м. Болград за 1951-2013 рр.

За середньоарифметичною величиною рН вода в озері у 2001-2010 рр. належала до 3-ї категорії якості, у всі інші періоди досліджень - до 4 категорії якості (загалом середньо лужна), що свідчить про наявність у пробах води соди. Сода появляється у воді при рН вищому 8,2. Загалом 68,7% проб води озера Ялпуг - м. Болград містили соду.

Якщо оцінювати величину рН за фазами водного режиму, то найвищі їх значення спостерігали в літню межень - 8,28 од., восени 8,22, у весняну повінь - 8,2, в зимову межень - 8,11 од.

У воді оз. Ялпуг - м. Болград уміст завислих речовин змінювався від 2,4 (26.01.1990 р.) до 737 (19.01.2007 р.) мг/дм3. Варто відмітити, що найвища концентрація зважених часток у воді озера майже в 3 рази перевищує другий за значенням показник - 250 мг/ дм3 (20.07.2009 р.). При цьому, розподіл варіанти вибірки зважених часток у воді оз. Ялпуг - м. Болград має такий вигляд: 0-28 мг/дм3 22 значення; 28-56 - 34 (30,1% проб), 56-84 - 23 (20,4% проб); 84112 - 18; 112-140 - 6; 140-168 - 3; 168-196 - 2, 196-224 - 2; 224-252 мг/ дм3 - 20 значень (рис. 9).

Рис. 9. Гістограма розподілу й частота повторень вибірки зважених часток у воді оз. Ялпуг - м. Болград за 1951-2013 рр.

В 86,49% проб води мали уміст завислих речовин вищий за граничний рівень 3 категорії якості (<20 мг/дм3), в 15,32% проб мали значення вищі граничного рівня 7 категорії якості (>100 мг/ дм3), тобто дуже брудні [15]. За середньоарифметичними умістом зважених речовин вода озера у періоди 1981-1985, 1996-2000 рр. відносилася до 5-тої категорії якості (помірно забруднена); у 19861995, 2001-2005, 2011-2013 рр. - до 6-ї категорії якості (брудна), у 2006-2010 рр. - до 7 категорії якості (дуже брудна, табл. 2) [13].

Якщо оцінювати уміст зважених часток за фазами водного режиму, то найвища їх концентрація спостерігається в зимову межень - 80,22 мг/дм3, восени - 75,23, в літню межень - 70,67, а найнижчий у весняну повінь - 52,1 мг/дм3.

Аналіз якості води оз. Ялпуг - м. Болград за фазами водного режиму свідчить про значні зміни мінералізації й головних іонів води у довгостроковому плані. Так, у 1951-1955 та 1966-1970 рр. найвищу мінералізацію води фіксували восени (табл. 3). При цьому, вода восени мала вищу концентрацію кальцію, магнію, сульфатів та хлоридів.

У 1971-2000 рр. найвищою була мінералізація води озера у літню межень, найнижчою - восени, у 2001-2013 рр. відповідно в зимову межень та весняну повінь. За весь період досліджень найвищою мінералізація води була в зимову межень, найнижчою у весняну повінь, що відповідає закономірностях формування хімічного складу.

На збільшення мінералізації води в північній частині оз. Ялпуг у порівнянні з південною, може впливати не тільки віддаленість від річки Дунай, яка сприяє водообміну й зменшенню загальної мінералізації, а також і більш мінералізований стік річки Великий Ялпуг, що формується в основному на території Молдови.

Великий Ялпуг - річка, яка бере початок біля верхньої окраїни с. Першотравневе Чимишлійського району Молдови, у верхів'ях тече горбистою Бесарабською височиною, з півночі на південь пересікає Буджацький степ і на території Одеської обл. України впадає в озеро Ялпуг біля м. Болград. Довжина річки 140 км, площа басейну - 3280 км, загальне падіння 128 м, середній ухил 1,1%, коефіцієнт звивистості 1,11. Кількість річок у басейні завдовжки 10 км і більше - 26 з загальною довжиною річкової мережі 769 км. Однією з найбільших є ліва притока - Лунга, з площею водозбору 1050 км2. Густота річкової мережі басейну 0,43 км/км2. Норма стоку річки Великий Ялпуг на рік складає 35,1 млн. м3.

Загальна мінералізація води річки змінювалася від 352,75 мг/ дм3 (26.08.1947 р.) до 10337 (22.09.2009 р., табл. 4). Лише 7,6% проб води річки мали мінералізацію менше 1000 мг/дм3 (ГДК для водойм рибогосподарського призначення), 22,8% - менше 1500 мг/дм3 (ГДК для водойм питного водопостачання) і 49,4% - менше 3000 мг/дм3 (гранична межа придатності води для зрошення при її хімічній меліорації). Все це свідчить, що мінералізація води у річці Великий Ялпуг має значно вищу мінералізацію ніж вода оз. Ялпуг, яке є джерелом водопостачання м. Болграда.

Вода річки Великий Ялпуг дуже забруднена такими компонентами сольового складу як сульфати й хлориди. Уміст SO42- у воді річки змінювався від 25,95 (26.08.1947р.) до 2800 (22.09.2009р.) мг/дм3. При цьому 97,5% проб води мають значення SO42- вищі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм3) та 77,2% проб - вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (500 мг/дм3).

Таблиця 3

Концентрація хлоридів у воді річки за роки досліджень становила від 60 (26.08.1947 р.) до 3555 (22.09.2009 р.) мг/дм3. 69,6 % проб води річки мали уміст хлоридів вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм3), а 65,9% проб - вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/ дм3).

Уміст натрію (найбільш вагомого й токсичного катіона) у воді річки коливався від 0,55 (26.08.1947р.) до 2472 (21.05.2012р.) мг/дм3. В 95% проб уміст натрію перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм3), а в 88,9% проб - ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (200 мг/дм3). Отже, уміст натрію у воді р. Великий Ялпуг значно вищий ніж у воді оз. Ялпуг і суттєво забруднює її й погіршує якість питної води у водозаборі м. Болграда.

Варто відмітити, що з роками, якість води в річці Великий Ялпуг погіршується, а її мінералізація поступово зростає за рахунок в першу чергу хлоридів, сульфатів, натрію та магнію. Середня мінералізація води річки за 2007-2012 рр. склала 4690,9 мг/ дм3, що в 3,63 рази перевищує мінералізацію води цієї ж річки за 1947-1949 рр. (табл. 5). Уміст хлоридів, сульфатів, натрію та магнію у воді річки за цей період зріс відповідно у 5,9, 4,09, 3,38 та 6,47 рази.

Іригаційне оцінювання води. Вода озера Ялпуг використовується для зрошення земель Новоселівської, Котловинської, Міжрайонної, Виноградівської, Ялпугської, Озернянської зрошуваних систем і ділянок «малого» зрошення в господарствах Болградського району. Загальна площа зрошуваних земель - 12,1 тис. га.

Величина загальної мінералізації, відсотковий вміст головних іонів, наявність токсикантів, забруднювачів - це ті головні показники, які визначають можливість використання води для зрошення. Саме на загальній мінералізації й співвідношенні катіонів, а в Стеблера й аніонів базується більшість методик оцінки якості поливної води.

Зміна хімічного складу й мінералізації води р. Великий Ялпуг у часі

Таблиця 5. Зміна хімічного складу й мінералізації води р. Великий Ялпуг у часі

Виконана іригаційна оцінка води оз. Ялпуг - м. Болград за методикою Буданова (співвідношення Na+/Ca2+) [3], свідчить про варіювання показника в межах від 0,2 (12.02.1973 р.) до 13,69 (10.06.1986 р.) при середньоарифметичному значенні 3,80 за весь період досліджень. У 89,6% проб води озера співвідношення Na+/ Ca2+ було більшим граничнодопустимого рівня (< 1,0), тобто вода потребувала поліпшення хімічного складу шляхом внесення кальцієвих солей у вигляді гіпсу, фосфогіпсу, лігніну й ін. [6, 7, 10].

Відомо, що при співвідношенні Na+/Ca2+ більшому 6 при внесенні хімічних меліорантів у вигляді гіпсу, фосфогіпсу вода не насичується кальцієм до необхідного рівня і її необхідно розбавляти прісною водою. Вода оз. Ялпуг - м. Болград за весь період спостережень мала 9,48% таких проб, а після 1970 року - 13,0% проб.

У 1951-1955 рр. співвідношення Na+/Ca2+ у воді озера змінювалось від 0,46 (30.10.1955 р.) до 1,43 (31.07.1955 р.) і перевищувало встановлені межі в 8 пробах з 37. При середньоарифметичному значенні співвідношення Na+/Ca2+ 0,87 (табл. 6). Отже, прісна вода придунайський озер, ще до захисту заплави Дунаю від щорічного затоплення (до побудови дамби, 1962-1965 рр.) при використанні на зрошення в окремі періоди могла викликати натрієве осолонцювання ґрунтів, незважаючи на мінералізацію, що не перевищувала 500 мг/дм3. З 1966 р. до 1985 р. середньоарифметичне значення співвідношення Na+/Ca2+ у воді озера зростало, пізніше зменшувалося, а вода до цього часу є не придатною для зрошення через загрозу натрієвого осолонцювання (табл. 6). Ця методика іригаційної оцінки [3] не ввійшла до Державного стандарту на поливну воду, але є найбільш прийнятною для умов України при визначенні загрози натрієвого осолонцювання.

Таблиця 6

Сума всіх головних іонів хімічного складу мг-екв/дм3 поділена на величину жорсткості (Са2+ + Mg2+) змінювалася від 2,17 (12.02.1973 р.) до 12,42 (21.01.1987 р.) при середньоарифметичному значенні 4,79, що перевищує граничну межу встановлену для цього показника при зрошенні середньо- і важкосуглинкових ґрунтів (<4). В 84,7% проб води цей показник перевищував граничнодопустимий рівень. Це свідчить, що загальний уміст солей у озері є високим, а зрошувальна вода може викликати засолення ґрунтів [3].

У воді оз. Ялпуг - м. Болград співвідношення Na+/Ca2++Mg2+ у мг-екв/дм3 змінювалось від 0,07 (1.10.1955 р.) до 5,21, (21.01.1987 р.) при середньоарифметичному значенні 1,40. У різні періоди досліджень середньоарифметичні значення цього показника зростали від 0,53 за 1951-1955 рр. до 1,95 у 1986-1990 рр., при тому, що мало б бути не більше 0,7. В 88,3% проб води співвідношення Na+/Ca2++Mg2+ було вищим граничнодопустимого рівня. Отже, й за цією іригаційною методикою оцінювання (Буданов) вода оз. Ялпуг викликала натрієве осолонцювання зрошуваних ґрунтів у всі періоди крім 1951-1955 рр.

Виконане іригаційне оцінювання води оз. Ялпуг - м. Болград (методикою Буданова) за фазами водного режиму свідчить, що найбільш придатна вода для зрошення у весняну повінь, найменш придатна - в літню межень (табл. 7). Цей висновок стосується середньоарифметичних результатів отриманих і за майже усіма іншими методиками іригаційної оцінки поливної води, в тому числі й суми токсичних солей в еквівалентах хлору за Державним стандартом України [18].

Важливим критерієм оцінювання якості води для зрошення є вміст у ній магнію за методикою Сабольча й Дараб, який негативно діє на ґрунти при його вмісті в поливній воді понад 50% від суми кальцію і магнію. Співвідношення магнію до кальцію у воді озера Ялпуг - м. Болград змінювалося від 27,04 (30.04.1953 р.) до 84,02%-екв (25.07.1995 р.). При цьому, в 83,8% проб уміст магнію перевищував граничний рівень (< 50%-екв). Отже, вода озера є загрозливою й для магнієвого осолонцювання зрошуваних ґрунтів при використанні для поливів починаючи з 1966 р. (табл.).

Таблиця 7

ГДК для Зрошення

VI

о" VI

VI

О 'О VI

0`8>

'П VI

»гГ 40 VI

40^ г-" VI

'П Со" VI

Відс.

со" VI

т? VI

Осінь

4,30

1,53

5,06

62,76

чо^ ос

-

59,67

Гх| (N ОС

\К

0,06

6,39

10,01

Зимова межень

On

1,55

т?

61,09

'П ос"

0,88

58,60

П`8

о \Г

0,03

6,27

9,67

Літня межень

1,55

5,09

63,17

осГ

Схі CD

О оГ *Г)

ОО <N оо"

о <о \Г

0,10

6,07

10,19

Весняна повінь

со °\ со"

1,46

4,93

8ҐЇ9

о сп осГ

оо оо^ о"

58,61

о <N оо"

°V \Ґ

0,06

5,74

9,36

Показники оцінювання

+ сз вв и +<Я Z

+ сз &D ? + + сз вв и +« Z

+ N W) ? + + сз вв и + и <я S и

CQ » 4) і о" О тч * + N W) ? + + сз вв и + N W) 5

SAR

А«в и 1 гч о и к

о" о тч * * + +« Z + + N W) ? + + сз CS и и + +« Z

рН, од

о и X

о и

0

0 а а <и й )= и 4 о и И 5 X т S и 5Й О н

За методикою Департаменту сільського господарства США встановлюють загрозу засолення й підлуговування ґрунтів за коефіцієнтом SAR. За період досліджень вода озера Ялпуг - м. Болград мала коефіцієнт SAR від 0,44 (12.02.1973 р.) до 24,59, при середньоарифметичному 7,73. Загалом, 45,87% проб води озера мали значення SAR загрозливі для підлуження зрошуваних ґрунтів (SAR > 8). За середньоарифметичними показниками S.AR. вода у 1966-1975 рр., 1991-2013 рр. була і є слабо лужною з невисокою небезпекою осолонцювання, а в 1976-1990 рр. - оцінюється - як середньо лужна й загрозлива до осолонцювання зрошуваних ґрунтів [5].

За методикою Можейка і Воротнік [14], вода озера мала співвідношення суми натрію та калію до суми всіх катіонів від 8,07 (12.02.1973 р.) до 83,89 (21.01.1987 р.) %-екв при середньоарифметичному значенні 56,03%-екв (вода загрозлива для осолонцювання при г > 65%-екв). При цьому, 87,47% проб води озера мали значення (г) нижчі за загрозливий рівень для осолонцювання ґрунтів. За цією методикою оцінки (яка закладена в державний стандарт на поливну воду) вода придатна для зрошення й не викликає осолонцювання у всі періоди досліджень. Та фактичні дані осолонцювання зрошуваних ґрунтів південно-західної частини Одеської обл. при поливі водою придунайських озер свідчать про протилежне [8-10, 16]. Тому ця методика іригаційної оцінки поливної води мало придатна для умов України.

За державним стандартом України на поливну воду вода оз. Ялпуг - м. Болград є загрозливою у відношенні токсичної дії на рослини через високий уміст карбонатів, гідрокарбонатів та хлору (табл. 7, 8). За умістом соди та високим показником рН вода загрозлива для підлуження ґрунтів [18].

Розрахунок кількості гіпотетичних солей у воді оз. Ялпуг дав наступні результати. Вода у всі періоди досліджень містила найбільш токсичну сіль - соду (табл. 8), яка викликає підлуження й натрієве осолонцювання зрошуваних ґрунтів. Так, середньоарифметичний уміст токсичних хлоридів натрію змінювався від 1,09 (1951-1955 рр.) до 8,95 мг-екв/дм3 (1981-1985 рр.), сульфатів натрію - 0,82-10,29, сульфатів магнію - 0,61-3,90, гідрокарбонатів кальцію - 1,97-2,14, гідрокарбонатів магнію - 0,88-2,40, нетоксичних сульфатів кальцію - 0,27-0,628 мг-екв/дм3 (табл. 8).

Таблиця 8

Період досліджень, роки

Я й ® <N

СО О o'

о о о^ Г-Г

04 СП *п

00 o'

г СП *п o'

04 '-t. г-Г

40 --t сг

о

00 40 о^ o'

04 04 т"

т о^ o'

«в §о

Г-1 o'

00 00 о\

04 04 СП г-Г

о

00 Г-1 40^ o'

Г-1 г-Г

г- т <N 'Пт'

о

о

о т Г-1. 404

г- 40 о^ o'

§§ й «S

rf Т о^ o'

04

1Г) о <N Г-Г

о о^ o'

Г-1 СП '-t4 o'

о С-» 40. СП

Г-1 т"

о о^ o'

о

СП Г-1 '-t4 к

т 40 о^ o'

40 § 04 в 2^

40 о^ o'

СП СП Г-Г

о

г Г-1 СП o'

т °°. г-Г

00 Г-1 404

о СП о^ o'

40 о^ o'

СП Г-1 г- 404

г- 40 о^ o'

С\ Xі 0\ O' іН ”

іГ) сп о^ o'

СП Hi о\

04 40 СП Г-Г

о

Г-1 Ті o'

40 о т г-Г

о Г-1 <N 40"

о Г-1 о^ o'

о

Г-1 04 404

40 о^ o'

40® 90 04 о\ 2 іН ”

rf 04 о^ o'

СП С-» 04.

1Г) с-» <N Г-Г

о

04 г-

о т СП

о т т осГ

о

о

40 40 к

СП 40 о^ o'

S on 2

00 00 о^ o'

о о о^ г-Г

00 04 <N г-Г

о

т СП г-Г

04 04 °°. сг

00 00 <N o'

о

т о о^ o'

т осТ

00 40 о^ o'

40 О ос ON 2

іГ) СП о^ o'

о о о^ Г-Г

г- 0°.

о

СП

00 г-_ СП

Г- т '-t4 к

о

СП о^ o'

rf т т осГ

т 40 о^ o'

і" ? о\ 2 іН ”

о о^ o'

1Г) 04

04 1Г)<...

статья "Оцінювання якості води оз. Ялпуг - м. Болград за сольовим складом і мінералізацією" скачать

Подобные документы

• Хімічний склад води відкритих водойм Зарічненського району

  Проблеми прісної води. Значення водних ресурсів. Джерела забруднення відкритих водойм. Методи дослідження води водойм. Нормування і аналіз якості води відкритих водойм. Визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води.
  
  реферат [55,6 K], добавлен 30.03.2011
  

• Дослідження якості води в басейні річки Стир

  Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.
  
  курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012
  

• Аналіз якості питної води міста Херсон

  Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.
  
  курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012
  

• Очисні споруди КП "Лубни-водоканал"

  Перелік і продуктивність споруджень для забору вод. Проблеми водопостачання м. Лубни. Методи очистки стічних вод. Технічні характеристики електролізної установки. Гігієнічні вимоги до якості питної води. Показники фізіологічної повноцінності якості води.
  
  отчет по практике [50,9 K], добавлен 11.03.2016
  

• Вода в харчуванні людини

  Поняття харчового статусу організму людини, якісний склад оптимального раціону. Роль та місце води як важливої харчової речовини. Наслідки надлишкового споживання води та зневоднення організму. Вимоги до якості та аналіз ресурсів питної води в Україні.
  
  реферат [526,8 K], добавлен 05.12.2010
  

• Водне середовище міста

  Водні об'єкти міст, джерела в міській зоні. Централізоване i децентралізоване водопостачання. Раціональне використання водних ресурсів. Показники якості води та методика оцінки якості води. Система водовідведення, чи iншими словами каналізаційна система.
  
  курсовая работа [2,1 M], добавлен 25.09.2010
  

• Проект обладнання для очищення води для теплофонаційної мережі

  Вимоги до хімічного складу води, алгоритм розрахунку її потрібної якості. Обгрунтовання технології очищення води, експлуатація обладнання. Розрахунок об’ємів завантаження іонообмінних смол, дегазатора, основних параметрів фільтру і його дренажної системи.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.10.2011
  

• Вплив діяльності людини на гідросферу

  Споживання прісної води. Забруднення води. Очищення стічних вод. Гідросфера, або водяна оболонка Землі, - це її моря і океани, крижані шапки приполярних районів, ріки, озера й підземні води.
  
  реферат [14,0 K], добавлен 31.03.2003
  

• Збереження якості питної води джерел децентралізованого водопостачання м. Житомира

  Забезпечення населення якісною питною водою як стратегічний національний інтерес держави. Показники невідповідності якості води за санітарно-хімічними показниками, за вмістом нітратів та заліза загального, каламутності та забарвленості в м. Житомирі.
  
  статья [17,0 K], добавлен 15.06.2016
  

• Проблеми питного водопостачання та забезпечення питною водою населення України

  Роль питної води для здоров'я населення. Відповідність органолептичних, хімічних, мікробіологічних і радіологічних показників води вимогам державних стандартів України і санітарного законодавства. Проблеми питного водопостачання та контролю його якості.
  
  доклад [17,8 K], добавлен 02.05.2011
  

• Видалення, переробка і утилізація зважених часток із води

  Загальна характеристика води, її властивості. Основні вимоги до якості води, що скидається в централізовані біологічні очисні споруди та водойми. Особливості видалення зважених часток із води. Процес фільтрування, флотації, адсорбції, екстрагування.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 23.07.2011
  

• Динаміка біохімічних та хімічних показників стану Печенізького водосховища та прогнозування зміни складу даної водної екосистеми

  Загальні поняття про водосховища України. Хімічний склад вод, проблеми після виникнення водосховищ. Їх екологічний стан на сьогодні та господарське значення. Закономірності формування і просторового розподілу гідрохімічних показників якості води.
  
  курсовая работа [568,3 K], добавлен 29.11.2011
  

• Водопровідні очисні споруди системи господарсько-питного водопостачання

  Перевірка результатів аналізу вихідної води. Визначення повної продуктивності водоочисних споруд. Коагулювання води, відділення поліакриламіду та вапнування. Технологічний розрахунок водоочисних споруд. Повторне використання води від промивання фільтрів.
  
  курсовая работа [135,6 K], добавлен 28.12.2011
  

• Складання планового водогосподарського балансу

  Розрахунок споживання води в комунально-побутовому і сільськогосподарському водопостачанні. Визначення об’ємів спожитої води на зрошуваний масив. Розрахунок прибуткової частини водогосподарського балансу. Ефективність заходів з економії споживання води.
  
  курсовая работа [154,7 K], добавлен 15.03.2014
  

• Вплив фітопланктону на якість питної води на прикладі КП "Житомирський водоканал"

  Водні ресурси Житомирської області, споруди водопідготовки КП "Житомирводоканалу". Екологічна оцінка р. Тетерів. Підприємства водопостачання України. Технологія очистки питної води. Санітарний нагляд за джерелами господарсько-питного водопостачання.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.07.2014
  

• Екологічні проблеми озера Сасик

  Географічне розташування озера Сасик (Кундук), його екологічні проблеми та негативні наслідки перебудови водойми. Стан води та біоти у водосховищі Сасик, його природно–рекреаційний потенціал. Напружений та нестабільний стан озера та шляхи його спасіння.
  
  реферат [43,6 K], добавлен 11.12.2010
  

• Управління якістю поверхневих водойм на прикладі басейну річки Ворскла

  Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011
  

• Вода в промисловості

  Шляхи та способи забезпечення водою промислово-господарського комплексу. Показники якості та методи очищення води, їх техніко-економічна оцінка. Раціональне водокористування і охорона водних ресурсів. Резерви зменшення витрат води на підприємствах.
  
  контрольная работа [30,4 K], добавлен 28.05.2014
  

• Екологічна проблема Дніпра

  Дослідження проблем водопостачання якісною питною водою південних районів України. Характеристика заходів для охорони водних об'єктів, особливо тих, що слугують джерелами водопостачання. Огляд методу оцінки якості питної води за допомогою золотих рибок.
  
  контрольная работа [23,7 K], добавлен 19.10.2012
  

• Вміст важких металів в органах та тканинах риби деяких ставків річки Нивка (Київ)

  Ступінь накопичення мікроелементів у тканинах риб. Вивчення водного складу іхтіофауни окремих ставків річки Нивка. Вміст свинцю, кадмію, міді та цинку в органах і тканинах риб ставків. Забруднення води важкими металами. Антропогенний вплив гідроекосистем.
  
  презентация [2,0 M], добавлен 21.11.2014
  

Другие документы, подобные "Оцінювання якості води оз. Ялпуг - м. Болград за сольовим складом і мінералізацією"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам