Мережа природно-заповідного фонду штучних об'єктів Українських Карпат

Виділено два періоди в історії створення мережі штучних об'єктів природно-заповідного фонду Українських Карпат. Ці об'єкти потребують посиленої охорони, оскільки на їх території зростає значна кількість інтродуцентів. Стан дендроекзофлори штучних об'єктів природно-заповідного фонду Карпатського регіону завжди був актуальним не лише з наукового погляду, а й з практичного. Встановлено, що, порівняно з територією України, показник заповідності становить 14 %. З 43 штучних об'єктів загальнодержавне значення мають 13. Наведено коротку характеристику штучних об'єктів загальнодержавного значення.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, ботанічний сад, дендрологічний парк, мережа штучних об'єктів природно-заповідного фонду.

Михайлович Н.В. Сеть природно-заказного фонда искусственных объектов Украинских Карпат

Выделены два периода в истории создания сети искусственных объектов природно-заказного фонда Украинских Карпат. Данные объекты требуют усиленной охраны, поскольку на их территории произрастает значительное количество интродуцентов. Состояние дендроэкзофлоры искусственных объектов природно-заказного фонда Карпатского региона всегда было актуальным как с научной точки зрения, так и с практической. В сравнении с показателями в целом по Украине, процент заказности становит 14 %. Из 43 искусственных объектов государственное значение имеют 13. Наведена краткая характеристика искусственных объектов государственного значения.

Ключевые слова: природно-заказной фонд, парк-памятка садово-паркового искусства, ботанический сад, дендрологический парк, сеть искусственных объектов природно-заказного фонда.

Mykhailovich N. V. The Nature Reserve Fund Network of the Artificial Objects of the Ukrainian Carpathians

The two periods of the history of creating the artificial objects network of nature reserve fund of the Ukrainian Carpathians are distinguished. These objects require enhanced protection as a large number of exotic species grows on their territory. The state of dendroexotic flora of artificial objects of natural reserve fund of Carpathian region has always been important not only from a scientific but also a practical point of view. The preserve indicator is determined to be 14 % in comparison with the territory of Ukraine. Thirteen of 43 artificial objects have the status of national significance. A brief description of the most well-known artificial objects is provided.

Keywords: Nature Reserve Fund, parks-sights of park and garden art, botanical garden, arboretum, a network of artificial objects of nature reserve fund.

Через надмірне антропогенне навантаження на навколишнє середовище актуальною є проблема охорони природи. При чому охорона повинна бути спрямована не лише на збереження окремих представників рослинного світу, а й на охорону територій їхнього поширення. У цьому аспекті безумовно є актуальним питання про створення мережі штучних об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), оскільки вони є осередками зростання основної кількості інтродуцентів.

Мета досліджень - здійснити аналіз ретроспективного і сучасного стану мережі ПЗФ штучних об'єктів Карпатського регіону, на основі чого визначити її ефективність та показник заповідності.

Історія досліджень

Інтродуковані види дерев і чагарників на території штучних об'єктів ПЗФ Карпатського регіону вивчали значна кількість дослідників. У повоєнний період А. А. Щербина (1954) досліджувала видовий склад дендроекзотів у парках Львова та прилеглих територій, зокрема у Міженецькому та Підгірцівському парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва (ППСПМ), в останньому виявила 279 видів і садових форм деревних рослин. Дендрофлору парків Закарпаття досліджував С.С. Фодор (1956). Щодо парків Чернівецької обл., то вивчення їх дендрофлори проводила З.К. Костевич (1960). Р.В. Кармазін (1968) вивчав систематичний склад та еколого-біологічні особливості відділу голонасінних парків Прикарпаття [3]. Наукові дослідження у ботанічному саду Чернівецького державного університету в 50-60-х роках минулого століття здійснювали З.К. Костевич, В.Л. Данищук, Б.К. Термена [7]. Вагомий внесок для вивчення інтродуцентів у старовинних парках зробили А.Л. Липа, В.К. Терлецький, С.С. Фодор, Я.Д. Гладун [3, 7]. З настанням незалежності цікавість до цих територій не припинилась. Зокрема А.І. Івченко, І.М. Пацура, А.С. Мельник та О.С. Панасюк (2008) вивчали інтродуковані великовікові дерева Підгірцівського парку. Вони встановили, що з окремих видів дендроекзотів періодично проводилась заготівля насіння і виявили 10 дерев віком від 100 до 200 років [1]. Р.Б. Дудин (2010) приділяв значну увагу вивченню фітоценотичної структури давніх парків Львівщини [2]. Тобто стан дендроекзофлори штучних об'єктів ПЗФ Карпатського регіону завжди був актуальним не лише з наукового погляду, а й з практичного.

Історію створення мережі штучних об'єктів ПЗФ Карпатського регіону умовно можна поділити на два періоди.

Перший період - з XVIII ст. по 1945 р. У цей період починається створення основної частини сучасних ППСПМ, дендропарків та ботанічних садів. Вони створюються переважно біля замків знаті. Зокрема у XVIII ст. засновано Підгірцівський, Самбірський та Міженецький ППСПМ.

У 1848 р. засновано парк санаторію "Карпати".

У 1876 р. засновано Чернівецький дендропарк, який знаходиться у віданні Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Протягом 1877 р. закладено ботанічний сад Чернівецького державного університету, який з 1918 р. по 1940 р. був у підпорядкуванні Інституту ботаніки (Румунія). З 1940 р. перейшов у підпорядкування Чернівецького державного університету, після чого, завдяки зусиллям Г.Х. Молотковського, І.В. Артемчука та інших науковців університету, видовий склад дендроекзотів значно збільшився [7].

У 1912 р. засновано Сторожинецький дендропарк Сторожинецького лісового коледжу на основі природного мішаного лісу [6]. Під час війни значну кількість наукових документів про створення тогочасних ботанічних садів було вивезено, велику кількість дендроекзотів вирубано, або ж через відсутність догляду - гинула.

Другий період - з 1946р. по сьогодні. Починається активне відновлення занедбаних об'єктів та створення нових. Так у 1945-1946 рр. засновано ботанічний сад Ужгородського національного університету.

У 1960 р. надано статус парку-пам'ятки садово-паркової архітектури Підгірцівському, Самбірському, Міженецькому та парку санаторію " Карпати".

Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 р., № 105 затверджено пам'яткою природи республіканського значення ботанічний сад Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 1180 від 07.08.1963 р. ботанічному саду Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та ботанічному саду Ужгородського національного університету надано статус пам'ятки природи республіканського значення.

У 1967 р. засновано дендропарк "Високогірний" та розпочато перші роботи в Рудківському дендропарку ДП " Самбірське лісове господарство", а також створено Парк Партизанської слави на місцях боїв партизанського об'єднання С.А. Ковпака.

У 1968 р. Сторожинецькому дендропарку надано статус ППСПМ республіканського значення. Ботанічний сад Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича отримав статус наукового закладу у 1969 р.

У 1970 р. засновано дендропарк "Дружба" Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, як наукове дослідне поле. Впродовж 1972 р. на базі селекційного пункту було засновано дендропарк "Діброва", і цього ж року йому надано статус пам'ятки природи республіканського значення. Постановою колегії Держкомприроди УРСР від 26.07.1972 р., № 22 отримали статус ППСПМ Підгірцівський, Самбірський, Міженецький, парк санаторію " Карпати", ботанічний сад Ужгородського національного університету, ботанічний сад Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Дендропарк " Дружба" отримав статус ППСПМ республіканського значення у 1980 р.

У 1981 р. дендропарк "Високогірний" отримав статус ППСПМ.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983 р., № 311 отримали статус ППСПМ Сторожинецький дендропарк. Цього ж року сучасний заповідний статус отримали дендропарки "Дружба", "Діброва", Високогірний, Чернівецький, Рудківський; отримали статус ботанічних садів республіканського значення ботанічний сад Ужгородського національного університету, ботанічний сад Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича. Статус ППСПМ Парку Партизанської слави затверджено Постановою колегії Дер- жкомприроди УРСР від 17.08.1983 р., № 37.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 07.01.1985 р., № 5 Рудківський дендрологічний парк отримав статус загальнодержавного [4-6].

Сучасний стан мережі штучних об'єктів ПЗФ. За даними Державного кадастру ПЗФ в Україні із штучних об'єктів нині налічується 28 ботанічних садів, із них 18 загальнодержавного значення, 12 зоологічних парків, із них сім загальнодержавного значення, 58 дендрологічних парків, з них 19 загальнодержавного значення, 547 ППСПМ, з них 88 загальнодержавного значення. На території Українських Карпат не створено жодного зоологічного парку, тут розміщено два ботанічні сади загальною площею 102 га, шість дендрологічних парків площею 199,3 га та 35 ППСПМ загальною площею 234,65 га, з них до ППСПМ місцевого значення належить 30 (табл.). Тобто, порівняно з всією територією України, мережа штучних об'єктів ПЗФ Українських Карпат потребує розширення та посилення догляду на окремих об'єктах [6].

штучний заповідний природний карпати

Табл. Сучасна мережа штучних об'єктів природно-заповідного фонду Українських Карпат