Удосконалення моніторингу виробничо-господарської діяльності лісових підприємств України з врахуванням вимог екологічної сертифікації лісів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Удосконалення моніторингу виробничо-господарської діяльності лісових підприємств України з врахуванням вимог екологічної сертифікації лісів

Доц. В.Р. Ковалишин, канд. екон. наук

Розглянуто питання моніторингу виробничо-господарської діяльності лісових підприємств України відповідно до наявної практики та вимог стандарту екологічної сертифікації лісів. Проаналізовано основні види діяльності, яка підлягає моніторингу, відзначено виконавців та перераховано основні форми звітності лісових підприємств. Зроблено акцент на моніторингу видів діяльності, які вимагаються стандартом сертифікації лісів за схемою FSC, і водночас відсутні або недостатньо впроваджені на лісових підприємствах України. Запропоновано заходи щодо удосконалення моніторингу для охоплення всіх аспектів виробничо-господарської діяльності лісових підприємств з метою відповідності вимогам стандартів екологічної сертифікації лісів.

Ключові, слова: моніторинг, виробничо-господарська діяльність, лісові підприємства, екологічна сертифікація лісів, стандарти.

Моніторинг результатів виробничо-господарської діяльності є одним із найважливіших аспектів діяльності підприємств усіх галузей національного господарства. Моніторинг - це система регулярних спостережень, збирання та аналізу інформації про стан та параметри об'єктів чи процесів та порівняння їх із встановленими критеріями. У практичному аспекті моніторинг тісно пов'язаний з постійним відстеженням якості та відповідності робіт, що проводяться, та дає змогу порівняти фактичні результати діяльності із запланованими.

Питання розроблення критеріїв та удосконалення моніторингу в галузі лісового господарства в Україні досліджують науковці та спеціалісти. Зокрема Букша І.Ф. визначає моніторинг за станом лісів як один з важливих чинників забезпечення ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку [1]. Спеціалісти Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА) підготовили методичні рекомендації з моніторингу лісів, де чітко описано основні підходи та параметри моніторингу стану та якості лісових насаджень держаних лісогосподарських підприємств України [2]. Разом з тим, у наукових працях вітчизняних вчених та спеціалістів недостатньо уваги приділено питанням моніторингу, пов'язаного з менеджментом лісових підприємств та лісокористуванням. Водночас це питання є одним з ключових для оцінювання відповідності виробничо-господарської діяльності лісових підприємств стандартам сталого розвитку лісового господарства. Зокрема стандарт екологічної сертифікації лісів за схемою Лісової наглядової ради (FSC) відводить цілий восьмий принцип питанню моніторингу результатів виробничо-господарської діяльності [5].

Результати аналізу наявного стану моніторингу свідчать, що моніторинг на лісових підприємствах охоплює різноманітні види діяльності і проводиться на усіх управлінських рівнях - від майстра лісу до директора підприємства. Зокрема, моніторинг охоплює такі основні аспекти діяльності, як лісовідновлення, лісозаготівлі в порядку рубок головного користування та рубок, пов'язаних з формуванням та оздоровленням лісів, виробництво продукції, фінансово- економічні показники діяльності, стан та плинність кадрів підприємства, наявність основних фондів та оборотних засобів підприємства, стан охорони праці, пожежної безпеки, санітарний стан лісів тощо.

Плановий та спонтанний моніторинг виробничо-господарської діяльності здійснюється в обов'язковому порядку у встановлені строки та відповідно до затверджених програм та процедур моніторингу. Виконання моніторингових робіт покладено на відповідальних осіб з числа працівників підприємства. Зокрема, за змінами у законодавстві стежить юрист підприємства. Моніторинг відтворення, охорони та санітарного стану лісів здійснюють лісничі та помічники лісничих, головний лісничий, а також спеціалісти відділу лісового господарства. Моніторинг виробничих результатів діяльності здійснюють спеціалісти виробничого відділу та головний інженер. Моніторинг фінансових показників, продуктивності та економічної ефективності діяльності ведуть економічний відділ та бухгалтерія.

На лісових підприємствах уся інформація про проведений моніторинг є доступною у вигляді звітів, балансів та протоколів обстежень та знаходиться у відповідних виробничих підрозділах. Практика показує, що форми звітності, зазвичай, є уніфікованими з метою спрощення оброблення інформації та розроблені та затверджені Державним комітетом статистики України. Щодо лісогосподарської діяльності підприємства заповнюється звітно-статистична форма 3-ЛГ (річна), де відображено основні показники, пов'язані з веденням лісового господарства. Наявність, структура та рух кадрів на підприємстві відображені в формі 6-ПВ (Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання). По моніторингу мисливської фауни ведеться форма 2-ТП (річна), яка містить інформацію про фактичну чисельність наявної та відстріляної мисливської фауни, а також техніко-економічні показники та заходи мисливського господарства. Однієї з підсумкових форм є "Звіт про виконання виробничого плану по лісовому господарству (форма 10-ЛГ)", де подано всі показники пов'язані з виробничою діяльністю підприємства. Для аналізу та контролю всі звітні дані подають лісові підприємства в обласні управління лісового та мисливського господарства та державні органи статистики.

Частота, інтенсивність та обсяги моніторингу залежать від інтенсивності та обсягів робіт, які здійснюють підприємства. Зокрема моніторинг охоплює період від одного дня (поточний моніторинг за виконанням денних норм виробітку, кількості заготовленої чи переробленої продукції) до одного року (моніторинг планових показників діяльності за рік). Детальний моніторинг стану лісового фонду та наявності лісових ресурсів проводиться раз на 10 років під час базового лісовпорядкування. Під час проведення моніторингу також важливим є врахування чутливості та стану навколишнього середовища. Так, для видів діяльності, які мають значний вплив на навколишнє середовище (лісозаготівля, лісовідновлення), частота та інтенсивність моніторингу зростають. У процесі лісозаготівель та інших робіт здійснюється попередній (наприклад оцінювання стану ділянки та наявних ресурсів перед початком робіт), поточний та заключний моніторинг, який має на меті встановлення фактичних результатів та виявлення відхилень від запланованих.

Розглянемо детальніше проведення моніторингу основних елементів виробничо-господарської діяльності лісових підприємств.

Детальний моніторинг наявних лісових деревних ресурсів, їх динаміки та зміни здійснюється під час базового лісовпорядкування, яке проводиться раз на десять років. У процесі його здійснення визначають обсяги рубок головного користування та рубок формування та оздоровлення лісів та встановлюють розрахункову лісосіку на 10-річний період. Можливі обсяги лісозаготівель встановлюють за видами рубок та за головним користуванням детально по господарствах (хвойне, твердолистяне, м'яколистяне) та секціях.

Менш ретельно, але ведуть моніторинг недеревної продукції, зокрема ресурсів ягід, березового соку, лікарської сировини. У сучасній практиці лісового господарства заготівлю недеревної продукції здійснюють переважно місцеве населення та приватні підприємці. Насамперед моніторингу піддається санкціонована заготівля (з обов'язково випискою лісових квитків). Потенційний запас недеревних ресурсів також розраховується в процесі базового лісовпорядкування на основі даних про наявність ягідників у лісах та стан насаджень. На основі цих даних встановлюють ліміти на заготівлю недеревної продукції в межах адміністративних районів областей, і на основі лімітів виписують лісові квитки. Найбільш ефективним є моніторинг кількості заготовлених недеревних ресурсів лісу в пунктах прийому лісопродукції приватними підприємцями. Однак найбільш важливим моментом, який підлягає контролю з боку лісової охорони, є відповідність збирання недеревної продукції (окремих видів ягід) встановленим правилам збирання - без використання спеціальних засобів, які завдають шкоди рослинам.

Для моніторингу мисливської фауни на більшості державних лісових підприємств є відповідний штат працівників, який включає мисливствознавців та єгерів. Моніторинг та контроль здійснюють за правильністю та ефективністю ведення мисливського господарства, заготівлею та відтворенням мисливських ресурсів, запобіганням випадкам браконьєрства тощо. За мисливською фауною здійснюють регулярний моніторинг з метою визначення стану та динаміки їх популяцій у межах мисливських угідь підприємства. За результатами моніторингу готують річний звіт за формою 2-тп (мисливство). Процедури моніторингу ресурсів мисливської фауни також описують методи моніторингу. Зокрема моніторинг мисливської фауни в основному ведеться 2-3 методами такими як спостереження на підгодівельних майданчиках, анкетним методом тощо.

Одним із найбільш деталізованих та всеохоплюючих є моніторинг всієї деревної продукції, що заготовлюється. Детальні спостереження та записи ведуться за породами, видами лісопродукції (пиловник, фанерний кряж, баланси, технологічні дрова) та параметрами лісопродукції. Однією з форм, яка містить інформацію про заготівлю деревної продукції, є звітно-статистична форма 3-лг.

Уся деревина, яка вивозиться з лісу, підлягає маркуванню відповідно до затвердженої процедури. Зазвичай, на торцях проставляється сорт, діаметр та клеймо, яке дає змогу ідентифікувати продукцію, що вивозиться. Відповідна інформація проставляється також у товарно-транспортних документах, які є документами суворої звітності. До всіх партій продукції, що вивозиться з лісосік, додається стандартної форми товарно-транспортна накладна, яка містить інформацію про тип продукції (хлисти, сортименти), кількість продукції, об'єми, пункти відправки та призначення, дані перевізника. Товарно-транспортна накладна заповнюється на верхньому складі при відвантаженні і слідує разом з партією продукції у пункт призначення, де згідно неї здійснюється приймання продукції.

Починаючи з 2012 р., на всіх державних лісових підприємствах України запроваджено електронний облік деревини, що дає змогу здійснювати оперативний моніторинг та контроль за заготівлею деревної продукції на централізованому рівні. Ця процедура здійснюється відповідно до затвердженої "Тимчасової інструкції з електронного обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревооброблення на підприємствах Державного агентства лісових ресурсів України" [4]. Запровадження електронного обліку також покликане запобігати випадкам незаконної заготівлі деревини лісовими підприємствами.

Не менш важливим є моніторинг за лісовідновленням, зокрема приживлюваності, стану та якості лісових культур та природного відновлення. Цей процес здійснюється на регулярній основі лісовою охороною підприємств. Усі дані щодо створених лісових культур заносять в книгу лісових культур, що є на кожному лісництві. У цій книзі відображають усі зміни у якісному та кількісному складі лісових культур. Також під час базового лісовпорядкування здійснюють детальну інвентаризацію насаджень, зокрема і непереведених лісових культур, на рівні кожного виділу та оцінюють їх склад та якість. Дані заносять в таксаційні описи та проект організації та порівнюють з попереднім лісовпорядним періодом.

На держаних лісових підприємствах добре налагоджено контроль та моніторинг з метою запобігання випадкам незаконної діяльності. Випадки незаконної діяльності включають самовільні рубки, випадки самовільного захоплення земель, браконьєрство, засмічення лісів, розведення вогнищ у невідведених місцях тощо. Більшість державних лісових підприємств України утримує достатню кількість лісової охорони, в обов'язки якої першочергово покладено збереження та захист лісів від незаконної діяльності. Мисливствознавці та єгері ведуть моніторинг випадків незаконного добування (браконьєрства) мисливської фауни. З питань виявлення випадків нелегальної діяльності та вжиття заходів щодо їх попередження та вирішення ведеться співпраця з державними контролюючими та силовими органами, а також місцевим населенням, з яким зокрема проводиться роз'яснювальна робота щодо недопущення незаконної діяльності. Відповідальною особою за реєстрацію випадків незаконної діяльності в лісах та ведення документації є інженер з охорони лісу.

Після закінчення лісозаготівельних робіт на ділянці в обов'язковому порядку проводиться моніторинг відповідності виконаних робіт технологічному процесу. Під час нього оцінюють якість проведення лісозаготівель, зокрема наявність збереженого підросту, випадки ерозії ґрунту, випадки пошкодження дерев на ділянках, що примикають, вивезена деревина, залишення порубних залишків та сміття на лісосіці. Результати моніторингу оформлюються актом обстеження ділянки та у випадку виявлення порушень вносяться записи про необхідність здійснення коригувальних дій.

За результатами виробничо-господарської діяльності здійснюється аналіз та моніторинг показників ефективності. Зокрема, аналізуються усі витрати на ведення господарства та одержані доходи, виручка від реалізації продукції, в зокрема на експорт, інші дані про ефективність використання лісових ресурсів. Дані про фінансові показники відображено в таких документах як баланс підприємства (Форма 1), звіт про фінансові результати (Форма 2), звіт про рух грошових коштів (Форма 3) тощо. Ці документи затверджені Державним комітетом статистики і обов'язкові до заповнення всіма державними підприємствами лісового господарства. Іншими економічними показниками, щодо яких здійснюється моніторинг, є ріст прибутку в довгостроковому періоді; ріст балансової вартості підприємства; ріст виробництва продукції і продуктивності праці; обсяги та стабільність поставок деревини.

Моніторинг соціальних показників діяльності лісових підприємств охоплює підтримку місцевої інфраструктури; охорону та підтримання місць особливого історичного, соціального та культурного значення для місцевого населення; забезпечення робочими місцями місцевого населення; навчання та підвищення кваліфікації працівників; охорону праці та техніки безпеки працівників та їх сімей; створення та підтримку об'єктів рекреації та зон масового відпочинку.

Разом з тим досвід проведення екологічної сертифікації лісів державних лісових підприємств України показує, що не по всіх аспектах діяльності, які вимагаються зокрема й стандартом FSC, здійснюється відповідний моніторинг. Фактично відсутній або ведеться на слабкому рівні моніторинг аспектів діяльності, які не передбачаються чинними законодавчо-нормативними актами або не є предметом типової практики ведення лісового господарства в Україні.

Зокрема на більшості лісових підприємств галузі не ведеться моніторинг відповідності вимог охорони праці та техніки безпеки у приватних підприємців та організацій, які надають послуги лісовим підприємствам по договорах підряду. Також відсутні документовані дані про рівень оплати праці у підрядників та утилізацію ними неорганічних відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, зокрема побутового сміття, матеріалів, які використовувались на лісосіках в якості абсорбенту тощо. Згідно наявної практики з боку лісових підприємств здійснюється лише моніторинг якості виконаних робіт та їх відповідності умовам договору, який включає якість проведення лісозаготівель, зокрема вихід ділової деревини, наявність збереженого підросту, випадки ерозії ґрунту, випадки пошкодження дерев на ділянках, що примикають, залишення порубних залишків та сміття на лісосіці. Водночас, як зазначено вище, такі питання як охорона праці, оплата праці, утилізація відходів повністю покладені на приватних підприємців, які надають послуги. Наслідком відсутності належного моніторингу та контролю з боку працівників лісових підприємств є випадки невідповідної підготовки робітників підрядників (наприклад відсутність у звалю- вальників відповідного посвідчення лісоруба VI розряду), регулярні, часом значні, порушення вимог охорони праці та техніки безпеки з боку робітників підрядників, залишення неорганічних відходів (металобрухту, відпрацьованих шин) в лісі. Питання обов'язкового моніторингу підрядників з боку лісових підприємств суперечить вимогам національного законодавства та наявній практиці ведення лісового господарства в Україні [3].

Одним із важливих елементів моніторингу повинен стати регулярний моніторинг видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. За наявної практики встановлення осередків видів занесених до Червоної книги на території лісфонду ведеться спеціалістами районних інспекцій охорони навколишнього природного середовища та під час базового лісовпорядкування. Місця концентрації червонокнижних видів, як правило, оформляються охоронними зобов'язаннями. Згідно з вимогами екологічної сертифікації лісів підприємства, на території яких виявлено види, занесені до Червоної книги, у співпраці із зацікавленими сторонами зобов'язані здійснювати регулярний документований моніторинг стану та динаміки популяцій цих видів, що є необхідним для отримання достовірних даних про стан охорони біорізноманіття на місцевому рівні.

Потребує вдосконалення моніторинг інтродукованих порід, наявних у лісовому фонді підприємств. Як правило, використання цих порід здійснюється без належного на те обґрунтування, як це вимагається стандартом сертифікації лісів з метою запобігання в подальшому їх агресивного відновлення, витіснення місцевих видів та відвернення екологічних загроз. Внаслідок цього трапляються випадки неконтрольованого поширення інтродукованих видів (зокрема акації (Robinia pseudoacacia), дуба червоного (Quercusrubra)) та витіснення місцевих деревних порід. Щоб оцінити реальний стан потенційної загрози використання інтродукованих видів такий моніторинг потрібно здійснювати разом із представниками науково-дослідних установ та організацій.

На лісових підприємствах України практично відсутній документований моніторинг за використанням хімічних засобів захисту рослин у лісогосподарському виробництві. Часто рішення про вибір застосування тих чи інших хімічних засобів приймають працівники лісового господарства самостійно без жодних консультацій чи звернень до відповідних нормативів [3], а також не здійснюється належне документування, що значно утруднює моніторинг кількості та правильності їх використання. Разом з тим, згідно з вимогами стандарту екологічної сертифікації лісів, підприємства зобов'язані здійснювати чіткий документований моніторинг кількості придбаних та використаних хімічних засобів, їх зберігання, період та місце їх застосування, а також здійснювати обов'язковий моніторинг можливих побічних ефектів, які виникають у процесі використання хімічних засобів.

Одним із важливих заходів, які вимагають удосконалення згідно з вимогами екологічної сертифікації лісів є публічна доступність результатів моніторингу. Наявна практика показує, що доступна для громадськості інформація, яка відображає окремі результати моніторингу на лісових підприємствах, може бути розміщена на інформаційних стендах у конторі підприємств (зокрема інформація про розподіл площ лісів, деякі таксаційні характеристики, обсяги створення лісових культур, обсяги заготівлі, збір насіння, деякі економічні результати), а також паспортах лісових підприємств. Поширеною практикою є розміщення частини результатів моніторингу в місцевих засобах масової інформації, що вважається достатньо ефективним засобом інформування населення. Дедалі більшої популярності з метою розголошення результатів моніторингу набуває використання інтернет-ресурсу підприємствами. Вже сьогодні багато лісових підприємств України мають власні інтернет-сторінки на яких розміщуються дані про результати моніторингу. Однак не уся інформація, яка вимагається стандартом екологічної сертифікації лісів, є публічно доступною на лісових підприємствах. Зокрема, відсутні дані про використання хімічних засобів захисту рослин, діяльність зі встановлення та підтримання середовищ існування рідкісних видів, діяльність щодо підтримки особливо цінних для збереження лісів (ОЦЗЛ), використання недеревної продукції лісів, використовувану техніку та технології тощо.

Враховуючи зазначене вище, напрямами удосконалення моніторингу лісових підприємств повинні стати:

запровадження повноцінного моніторингу діяльності усіх підрядних організацій та приватних осіб, які надають послуги лісовим підприємствам, зокрема і в соціальних питаннях та питаннях охорони праці та техніки безпеки; екологічний сертифікація ліс моніторинг

регулярний документований моніторинг використання хімічних засобів, включно їх прихід-розхід, період та місце застосування, а також обов'язковий моніторинг можливих побічних ефектів, які виникають у процесі використання хімічних засобів.

разом за представниками навчальних і науково-дослідних установ та організацій проведення регулярних спостережень за складом біорізноманіття на території лісового фонду підприємств, в першу чергу по видам занесеним до Червоної книги України та змінами їх чисельного та якісного складу;

доведення до широкого кола громадськості всіх результатів моніторингу підприємства в рамках допустимих норм комерційної конфіденційності. Для цього доцільно використовувати всі сучасні інформаційні засоби, зокрема Інтернет, публікації в засобах масової інформації, розміщення інформації на інформаційних стендах у конторах підприємств.

Література

Букша І.Ф. Стале управління лісами і моніторинг: огляд сучасних тенденцій / І.Ф. Букша // Науковий вісник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лісівництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 25. - С. 123-129.

Букша І.Ф. Методичні рекомендації з моніторингу лісів України І рівня / І.Ф. Букша. - Харків : Вид-во УкрНДШГА, 2009. - 48 с.

Ковалишин В.Р. Аналіз типових невідповідностей господарської діяльності лісових підприємств України вимогам стандарту FSC, які виникають в процесі сертифікації лісів / В.Р. Ковалишин // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.17. - 400 с.

Тимчасова інструкція з електронного обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробка на підприємствах Державного агентства лісових ресурсів України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://lespravo.org.ua/art/333-Timchasova_instrukciya_z_elektronnogo_ obli- ku_derevini_2012_rik/

Размещено на Allbest.ru