Особливості організації результативної боротьби з омелою білою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості організації результативної боротьби з омелою білою

Омела біла (Viscum album L.) родини ремнецвітникових - Loranthaceae (за іншою класифікацією - санталових - Santalaceae) - дводомний напівпаразитний кущ із жовтувато-вічнозеленим шкірястим листям, що росте в кронах дерев багатьох видів. У своєму розвитку рослина набуває кулястої форми з поперечником 1,0-1,2 м, зрідка - 1,5 м. За іншими даними, розмір куща може сягати 4 м. Але таке утворення - це, швидше всього, згромадження компактного розміщення кількох кущів. Доживає до 40-річного віку [1, 2]. Немає одностайної думки щодо ролі омели в фітоценозах. У древніх кельтів омела була священною рослиною. Кельти поклонялися магічній лікувальній силі її особин та називали золотою галузкою друїдів. Нині для паркових зон чи дерев обабіч шляхів омелу завдяки вічнозеленому листю можна використовувати як декоративний елемент ландшафту, а шкодочинність її незначна [3].

В останньому виданні "Лісової фітопатології" (Цилюрик, Шевченко, 2008) стверджується, що специфічні симбіотичні взаємовідносини між росли- ною-живителем і омелою до певної міри корисні обом. Це полягає в особливостях фотосинтезу напівпаразита, оскільки продукування органічних речовин відбувається майже цілий рік, навіть за температури -5°С. А ці накопичення згодом використовуються відповідною деревною рослиною. Також стверджується, що у віці природної стиглості деревостанів, коли фізіологічні функції їх організмів згасають, живлення дерев відбувається за рахунок фотосинтезу омели білої. Тобто між ними встановлюються консументні відносини [4]. Цікаво, що у чотирьох прижиттєвих виданнях "Лісової фітопатології", де С.В. Шевченко (1920-1990) був автором чи співавтором, подібні міркування не наводилися [5-8], натомість вказувалося на шкідливий вплив омели на рослину-господаря. Подібна інформація є й від інших авторів, зокрема зменшення приросту таких особин, зниження їх плодоношення, а в кінцевому результаті - всихання [3]. Сьогоднішня екологічна ситуація з омелою білою спонукає нас погодитись з тим, тому виникає сумнів відносно її корисності для дерев.

Незалежно від теоретичних дискусій щодо корисності чи шкідливості омели для деревно-чагарникових насаджень поширення омели білої в останній період набуває катастрофічного характеру. Індивідуальна пристосованість цього виду постійно зростає. Довідник "Жизнь растений" вказує на те, що відомі 32 види дерев і чагарників, на яких трапляється омела біла [9]. Натомість у світовій практиці таких видів виявлено вже близько 230 [10]. Якщо кілька десятиліть тому омелою були заселені переважно окремі дерева, то зараз нерідко уражені цілі деревостани. Тобто нині омела ввійшла в розряд активних інвазійних рослин. Від неї передусім потерпають зелені насадження міст, старовинні парки із цінною рідкісною дендрофлорою, захисні смуги вздовж доріг тощо, про що свідчить публікації [11-13].

Така зміна ролі напівпаразита відбулася через низку причин. Серед них є дві головні. Це пертурбація клімату, а також порушення природного рівня взаємовідносин у рослинному і тваринному світі. Останнє значною мірою зумовлено недотриманням екологічної рівноваги в навколишньому середовищі, до чого спричинилася людина. Відбувається непомірне зростання чисельності представників родини воронових (Corvidae) - на сьогодні основних представників орнітофауни, які сприяють розповсюдженню омели. А кількісне зростання особин цих птахів, водночас, викликане додатковими кормовими базами на нецивілізо- ваних сміттєзвалищах навколо міст та селищ [14].

Для прикладу, наведено результат заселення омелою білою дерев на території НЛТУ України, включаючи Ботанічний сад. Інтенсивність цього процесу значно зросла в останні десятиліття. Найбільше заселені великорозмірні дерева ряду видів. Список таких особин за даними на 2013 р. наведено в таблиці. Нині частина з них вже видалена із насадження. Проведення цих робіт ускладнюється тим, що доводиться залучати спеціальну техніку і підрядну бригаду робітників. А це лімітується відсутністю фінансування.

Таблиця

Із 40 заселених омелою великорозмірних деревних особин 25 належать до роду Populus L., що становить 63 %. Із них 6 - всихають, тобто кожне четверте дерево роду. Серед всіх видів тополі спостерігається тенденція, що найбільшою мірою вражені такі: канадська, берлінська, чорна. Найменше вражена тополя китайська.

Омелою вражено 11 особин роду Acer L. (28 %). Із них за рівнем заселеності домінують дерева клена сріблястого. Причому половина з них всихає. Із 6 рослин-господарів клена гостролистого лише одна має сильний ступінь заселення. Жодна з них не всихає. Поселилася омела на старих деревах горіха чорного та липи європейської. В останні роки омела з'явилася на двох особинах дуба червоного. Рівень заселення сьогодні близько 10 %, але в перспективі він, безсумнівно, буде збільшуватися. Поодиноко омелу зафіксовано на окремих особинах робінії звичайної (Robiniapseudoacacia L.).

Крім зазначених великорозмірних дерев, омела трапляється й на інших деревно-чагарникових рослинах, але значно меншою мірою. До того ж, в останньому випадку технічно значно легше проводити заходи боротьби з омелою власними силами. Найбільш заселені омелою виявилися великорозмірні дерева з порівняно нещільною корою (види тополі, клен сріблястий).

"Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України" для боротьби з омелою білою рекомендують застосовувати механічний метод - обрізування гілок з кущами омели. Причому, якщо кущі ще не плодоносять, радять обрізати на віддалі не менше 5-7 см, а з плодоносними - не менше 15-20 см нижче місця прикріплення їх до гілок. У разі ураження крони дерев омелою білою більш ніж на 60 % - такі особини підлягають повному видаленню [15]. Ці рекомендації науково необґрунтовані (як відносно розміру основи гілки, яку потрібно видаляти разом із кущем омели, так і щодо підходу видаляти дерево повністю чи проводити санітарне обрізування його крони). І це теж одна із причин малорезультативності боротьби з інвазійним поширенням омели. Таким чином, фактично, підтримується наявність постійного осередку заселення омелою, оскільки саме джерело (насіннєва база) не знищується в територіальному чи регіональному масштабі, а лише обмежується кількістю рослин-господарів, а відтак - чисельністю кущів омели на ділянці. Тобто навіть прискіпливе виконання цих правил сприяє наявності відносно стабільного рівня присутності рослин омели в культурфітоценозах. При такому підході неможливе ні її абсолютне зникнення з насаджень, ні її абсолютне домінування в них. Інакше кажучи, створюються умови для якогось фонового рівня наявності цього напівпаразита, який має всі можливості для подальшого поширення.

У ситуації, коли інвазія омели набуває розмірів регіональної чи національної катастрофи, механічна боротьба повинна зосереджуватися не на окремих деревах чи ділянках, а на більших територіальних об'єктах - місті, районі, регіоні. Причому, омела тут повинна видалятися повністю. Такі заходи потребуватимуть значних організаційних зусиль та матеріальних затрат. Але при цьому вони дадуть можливість звільнити деревні насадження від омели та зможуть бути реальним стримуючим фактором для її поширення. Тому необхідно вишукувати внутрішні економічні резерви для їх проведення.

Одним із таких резервів може бути раціональне використання отриманої деревини від зрізування дерев чи обрізування їх крон у зелених насадженнях міст. Сьогодні переважна частина такої неліквідної деревини вивозиться на звалища. При цьому завантаження окремих гілок при транспортуванні не дає змоги проводити їх щільну укладку, тобто перевозиться не стільки деревна маса, скільки повітря.

Відомо, що деревина - один із найдешевших видів палива [16]. Тому у цьому випадку її потрібно використовувати саме з такою метою. Однак, щоб цей захід став економічно доцільним, потрібно організувати переробку деревини в однорідну транспортабельну масу на місці її заготівлі. Для цього необхідно застосовувати пересувні рубальні машини, що вже практикується у світі. Подібним прикладом раціонального використання неліквідної та дров'яної деревини може бути найбільша в Європі електростанція в Зиммеринзі (Австрія), яка працює на подрібненій деревній масі [17].

Запропонований підхід дасть змогу реалізувати два господарські заходи. По-перше - реально приступити до результативної боротьби з інвазією омели на значних господарських територіях та, по-друге, отримати альтернативне деревне паливо як побічний продукт санітарного видалення дерев чи обрізування їх крон (як санітарного, так і формувального), що одночасно якоюсь мірою сприятиме подоланню енергетичної кризи в Україні. А це в даній економіко-політичній ситуації не менш важливо, ніж результативна боротьба з омелою.

Висновки

омела біла напівпаразит рослина

Інвазійні процеси омели білої спонукають засумніватися щодо корисності цього напівпаразита для зелених насаджень міст і сіл та однозначно визнати шкідливий його вплив на них, а тому необхідне проведення результативних заходів із його повного видалення з насаджень.

Обстеження насаджень території НЛТУ України показало, що першочергово масово вражені омелою переважно великорозмірні дерева з відносно м'якою корою (види тополі, клен сріблястий).

Заходи для боротьби з омелою білою, які рекомендують " Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України", недосконалі. Навіть належне їх виконання не дає змоги зупинити поширення омели. Необхідне серйозне наукове доопрацювання правил.

Пропонуємо організовувати роботу на повне знищення особин омели білої на значних господарських територіях (місті, районі, регіоні). При цьому доцільно застосовувати пересувні рубальні машини на місці супутньої заготівлі деревини для її раціонального використання для самоокупності чи здешевлення робіт. Отриману деревну масу застосовувати як альтернативне паливо, що сприятиме подоланню енергетичної кризи в Україні.

Література

1. Омела белая. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.neuro.net. ru/bibliot/fito/vis- cum.html.

2. Полупаразиты: Омела белая. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.agro- prom.ru/other/weed/185/.

3. Слободян О. Містерія довкола омели / Станіславівський натураліст. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.naturalist.if.ua/? p=233.

4. Цилюрик А.В. Лісова фітопатологія : підручник / А.В. Цилюрик, С.В. Шевченко. - К. : Вид-во КВІЦ 2008. - 464 с.

5. Шевченко С.В. Лісова фітопатологія : підручник / С.В. Шевченко. - Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1968. - 344 с.

6. Шевченко С.В. Лесная фитопатология : підручник / С.В. Шевченко. - Львів : Вид-во "Вища шк.", 1978. - 320 с.

7. Цилюрик А.В. Лесная фитопатология : практикум / А.В. Цилюрик, С.В. Шевченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1983. - 176 с.

8. Шевченко С.В. Лесная фитопатология / С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1986. - 384 с.

9. Омела белая - Viscum album L. / Жизнь растений. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.plant.geoman.ru/books/item/f00/s00/z0000004/st087.shtml.

10. About Viscum - a mistletoe. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.vis- cum.dk/eng-sider/about_viscum.htm.

11. Нікітенко Л. Очистимо Україну від паразитів, почнемо з омели / Л. Нікітенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.umoloda.kiev.ua/regions/63/219/0/23147.

12. Гнатюк Н.О. Омела - актуальна проблема сьогодення / Н.О. Гнатюк, С.Г. Остапенко // І- й Всеукраїнський з'їзд екологів : тези допов. Міжнар. наук.-техн. конф., 4-7 жовтня 2006 р. - Вінниця, 2006. - С. 144.

13. Косенко І.С. Найважливіші досягнення у науковій роботі Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України у 2011 році / І.С. Косенко // Автохтонні та інтродуковані рослини. - 20і1. - Вип. 7. - С. 3-8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ por- tal/Chem_Biol/Atir/2011_7/Kosenko_vstup.pdf.

14. Івченко А.І. Біологічні інвазії в дендроценозах як результат негативного антропогенного впливу на екосистеми / А.І. Івченко, Л.Б. Коляда // Карпатська конференція з проблем охорони довкілля : тези доп. Міжнародн. наук.-практ. конф., 15-18 травня 2011 р. - Мукачево-Ужгород, 2011. - С. 86-87.

15. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (від 10.04.2006) / Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06/page2).

16. Деревина як альтернатива газу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tvd. uap- rom.net > Вінниця > ПП "TVD > Статті.

17. Енергетичний ліс. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk. wikipedia.org/wiki/ Енергетичний ліс.

Размещено на Allbest.ru