Газо- і димостійкість культивованих видів роду Tilia l. в умовах урбанізованого середовища Правобережного Лісостепу України (на прикладі вуличних насаджень міст Києва та Білої Церкви)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Газо- і димостійкість культивованих видів роду Tilia l. в умовах урбанізованого середовища Правобережного Лісостепу України (на прикладі вуличних насаджень міст Києва та Білої Церкви)

У наш час зелені насадження, які розташовані у промислових містах, потерпають від комплексного техногенного забруднення повітря і ґрунтів.

У зв'язку з діяльністю промислових об'єктів та постійним зростанням кількості автомобільного транспорту в промислових містах складається особлива екологічна ситуація, яка характеризується насамперед надмірною концентрацією шкідливих газоподібних та пилоподібних речовин в атмосфері, підвищенням температури повітря протягом усього року, зменшенням відносної вологості повітря, зниженням рівня Ґрунтових вод та родючості Ґрунту. Перераховані фактори антропогенно трансформованого середовища істотно впливають на ріст, розвиток, тривалість життя рослин, спричиняють пошкодження листків, а іноді й інших органів, знижуючи їх декоративні якості та стійкість до шкідників і хвороб [9, 11, 12].

Серед деревних порід нашої країни особливе місце займають липи. Липа - одна з найбільш цінних деревних порід у декоративному садівництві. За своїми біологічними, екологічними та декоративними особливостями види роду липа найбільше відповідають міським умовам. Важко переоцінити санітарно-гігієнічні, естетичні, захисні, лікарські та інші корисні властивості лип. Вона здатна в п'ять-шість разів затримувати більше пилу, ніж види роду тополя [2]. Пластичність під час формувань, красива конусоподібна крона, аромат квіток роблять липу незамінною в озелененні міст. Але на сьогодні ми можемо бачити, що деякі види липи, які ростуть у безпосередній близькості від транспортних магістралей, рано втрачають свою декоративність, їх листя жовтіє і всихає. Це відбувається уже в серпні. Водночас, липи, які ростуть у насадженнях або на певній відстані від дороги, зберігають свою декоративність до середини листопада. Тому необхідно визначити найбільш стійкі види лип до газу і диму, що викидають машини і ці види більш широко використовувати у міських насадженнях.

Газо- та димостійкість деревних рослин досліджено у працях як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. В.Г. Антипов, Н.М. Горшенин, В.А. Гусева, Г.М. Илькун, Е.И. Князева, Н.П. Красинский, Ю.З. Кулагин, Т.В. Николаеская, В.С. Николаевский, В.А. Попов, С.А. Сергейчик вивчали вплив техногенного забруднення на зелені насадження в різні роки і в різних регіонах [1, 4-7, 14].

Планомірні дослідження газостійкості рослин розпочались у 30-х роках минулого століття. Вони пов'язані зі всесвітньо відомим іменем вченого Н.П. Красинського, який вивчав це питання в промислових центрах Московської і Нижньо-Новгородської областей. Однак найбільшого розмаху ці роботи отримали в повоєнний період у багатьох індустріальних центрах колишнього Радянського Союзу. Встановлено, що стійкість рослин до забруднення повітря оксидами вуглецю, азоту та сіркою, пилом, сажею, ненасиченим воднем, тощо визначається передусім інтенсивністю процесів росту та розвитку, а також екологічною пластичністю.

Попов В.А. [13] проводив дослід над Tilia cordata у камері для фумігації рослин шкідливими газами. Фумігація тривала 10 год. У дослідному відсіку створювали концентрацію аміаку або оксиду азоту рівну 1 X 10^-4. Під час фумігації аміаком було уражено 15% від загальної листової площі, а при фумігації окислом азоту - 60%. За ступенем стійкості до оксиду азоту липу віднесено до групи рослин, які сильно пошкоджуються, а за стійкістю до аміаку - до групи рослин, які слабо пошкоджуються.

Ніколаєвська Т.В. [10] проводила дослід з впливу сірчаного водню (H₂S) на деревні рослини. У камері реакцією сірчаного заліза з соляною кислотою отримували розрахункову концентрацію H₂S, яка дорівнювала 1,0%. Через добу визначали ступінь пошкодження листової площі. При цьому T. cordata виявилась найменш вразливою до сірчаного водню серед деревних порід, з якими проводили дослід. Листові пластини липи зовсім не були пошкодженими, тоді як листові пластинки тополі бальзамічної та горобини звичайної були ушкоджені на 100%.

Варто зазначити, що експериментальні дослідження проводили з конкретними реагентами, які негативно впливають на ріст, розвиток і декоративність рослин, не враховуючи той факт, що кожен автомобіль викидає в повітря гази, які містять близько 200 різних компонентів. Під час штучної фумігації рослина перебуває нетривалий час в герметичній камері; це зумовлює зміни екологічних умов в середині: спадає концентрація робочого газу, завдяки його поглинанню листками підвищується вогкість повітря і вміст вуглекислоти внаслідок процесу дихання. Тому ці методи не можуть дати повної оцінки газо - та димостійкості рослин в урбанізованому середовищі, адже вона залежать не тільки від специфічного режиму задимлення, а й від інших умов зовнішнього середовища.

Мета і завдання досліджень. Метою проведених досліджень було проаналізувати стан насаджень видів роду Tilia: T. cordata; T. europaea; T. platyphyllos; T. begoniifolia та T. tomentosa, які ростуть безпосередньо біля магістралей з інтенсивним автомобільним рухом. Визначити види, які найстійкіші до забруднення. Запропонувати види лип, які є більш стійкими, для подальшого використання в озелененні населених місць у вуличних насадженнях, що створюються в безпосередньо біля транспортних магістралей.

Умови досліджень. Дослідження проведено в м. Білій Церкві на бульварі Перемоги, масив Лєванєвського, вулиці Київський та в м. Києві на вулицях Саксаганського, Житомирській, проспекті Перемоги, Голосіївському проспекті, насадженнях Виставкового центру, які безпосередньо примикають до проїжджої частини.

Об'єктами досліджень були 5 видів (T. cordata; T. europaea; T. platyphyllos; T. begoniifolia та T. tomentosa), що ростуть на відстані від 1 до 5 м від магістралей з інтенсивним автомобільним рухом у м. Київ та м. Біла Церква.

Методика досліду. Оцінювання ушкоджень листової поверхні проводили за 6-бальною шкалою оцінки газостійкості, яку запропонував Н.П. Красинський у [8].

• 0 - помітних опіків листків немає;

• 1 - дуже слабкі опіки (1-10% листової поверхні пошкоджено опіками);

• 2 - слабкі опіки (11-20% листової поверхні);

• 3 - середні опіки (21-40% листової поверхні);

• 4 - сильні опіки (41-80% листової поверхні);

• 5 - дуже сильні опіки (>81% листової поверхні).

У зв'язку з тим, що рослини одного і того ж виду на одній ділянці пошкоджуються, як правило, не однаково, під час обстеження ми проводили вибіркову оцінку пошкоджень (визначали ступінь пошкоджень на кожному дереві окремо, а потім вираховували середньоарифметичний показник ушкодження листової поверхні на всіх досліджених деревах одного виду).

Результати дослідження. Візуальну оцінку газо - та димостійкості проводили в другій половині серпня. У цей період найбільш помітні наслідки впливу газоподібних продуктів згоряння палива на рослини. Посуха ж у цей період тільки посилює негативний вплив газів. Як правило, внаслідок газових опіків пошкоджувався край листової пластинки, як це зазвичай відбувається під час посухи. Але пошкодження від газових опіків відрізняється від опіків від посухи тим, що ці пошкодження рослини зазнають у нижній частині крони, на висоті не більше 3 м і з боку джерела забруднення, тобто з боку дороги.

Інколи газові опіки на листках проявляються не по краю листової пластинки, а прямо на місцях контакту листа з шкідливими продуктами згоряння палива. В такому випадку на листках, що були розташовані з боку дороги, але були частково прикриті іншими листками опіки видно тільки на тій частині листа, де був прямий контакт з газами від вихлопів машин. Результати оцінювання газових пошкоджень видів роду Tilia представлено в табл.

Під час досліджень встановлено, що ступінь ушкодження рослин атмосферними токсикантами залежить не тільки від видового складу рослин, а від забезпеченості насаджень елементами мінерального живлення, водою, освітленості та інших зовнішніх факторів.

Таким чином, дані наших візуальних оцінок газостійкості видів роду Tilia, культивованих у Правобережному Лісостепу України, підтверджують літературні дані про вплив атмосферних забруднювачів на рослини. Висновок Н.М. Горшеніна [3], який відносить липу до 2 ступеня газостійкості підтверджують наші дані. З тих видів роду Tilia, за якими ми спостерігали, найбільш вразливою до впливу газоподібних продуктів згоряння палива виявилась T. cordata, а найбільш стійкими - T. begoniifolia, T. platyphyllos та T. tomentosa.

Під час створення стійких насаджень в умовах техногенного забруднення варто приділяти увагу не лише добору видового асортименту, але й оптимізації умов зростання рослин. Тому підвищенню газостійкості рослин буде сприяти внесення у Грунт органічних та мінеральних добрив і своєчасний полив.

Література

1. Антипов В.Г. Устойчивость древесных растений к промышленным газам / В.Г. Антипов. - Минск: Изд-во «Наука и техника», 1979. - 216 с.

2. Воробьёва М.Г. Культура липы в Киргизии / М.Г. Воробьёва. - Фрунзе: Изд-во «Илим», 1980. - 128 с.

3. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов, 1977. - 304 с.

4. Гусева В.А. Влияние минерального питания на окислительно-восстановительный режим и газоустойчивость растений / Н.П. Красинский // Дымоустойчивость растений и дымоустойчивые ассортименты. - Г.-М.: Изд-во «Наука», 1950. - С. 211-259.

5. Илькун Г.М. Газостойкость растений / Г.М. Илькун. - К.: Вид-во «Наук. думка», 1971. - 146 с.

6. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения / Г.М. Илькун. - К.: Вид-во «Наук. думка», 1978. - 246 с.

7. Князева Е.И. Газоустойчивость растений в связи с их систематическим положением и морфолого-анатомическими и биологическими особенностями / Е.И. Князева // Дымоутойчи - вость растений и дымоустойчивые ассортименты. - Г.-М.: Изд-во «Наука», 1950. - С. 111-178.

8. Красинский Н.П. Методы изучения газоустойчивости растений / Н.П. Красинский // Дымоустойчивость растений и дымоустойчивые ассортименты. - Г.-М.: Изд-во «Наука», 1950. - С. 268-272.

9. Кулагин Ю.З. Древесные растения и промышленная среда / Ю.З. Кулагин. - М.: Изд-во «Наука», 1974. - 124 с.

10. Николаеская Т.В. Влияние сероводорода на древесные и газонные растения / Т.В. Ни - колаеская // Газоустойчивость растений. - Новосибирск: Изд-во «Наука», 1980. - С. 30-40.

11. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений / В.С. Николаевский. - Новосибирск: Изд-во «Наука», 1979. - 280 с.

12. Николаевский В.С. Эколого-физиологические основы газоустойчивости растений / В.С. Николаевский. - М.: Изд-во МЛТИ, 1989. - 66 с.

13. Попов В.А. Сравнительная газоустойчивость древесных растений (путем фумигации в камере) / В.А. Попов, Г.М. Негруцкая, А.Т. Шишмарева // Газоустойчивость растений. - Новосибирск: Изд-во «Наука», 1980. - С. 41-51.

14. Сергейчик С.А. Древесные растения, и окружающая среда / С.А. Сергейчик. - Минск: Изд-во «Урожай», 1985. - 112 с.

Размещено на Allbest.ru