Теоретичні аспекти охорони земель з позицій сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні аспекти охорони земель з позицій сталого розвитку

Проаналізовано концептуальну платформу сталого розвитку. Розкрито правове регулювання охорони земель різного цільового призначення. Розглянуто інструменти, за допомогою яких вирішують завдання, висунуті вимогами сталого розвитку.

Охорона навколишнього середовища та окремих його елементів на сьогодні є глобальною проблемою людства. Стан довкілля багато в чому залежить від стану земельних ресурсів. Оскільки всі природні ресурси фактично є різною формою цільового використання земель, питання охорони та збереження окремих природних ресурсів так чи інакше пов'язане з охороною і використанням земель.

У матеріалах Всесвітньої конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де- Жанейро 1992 р.) зазначено, що охорона та раціональне використання земель мають вирішальний вплив на стан довкілля, тому повинні посідати ключові позиції в політиці держави.

Керуючись ідеями і принципами, задекларованими на даній конференції, Україна оголосила про свій намір переходу до сталого розвитку. Таким кроком держава зобов'язала перед собою виконати низку завдань задля забезпечення збалансованого розвитку довкілля, в тому числі і землекористування.

Окрім того, не слід забувати, що головна мета сталого розвитку полягає у всебічному облаштуванні і самозабезпеченні життєдіяльності населення, що передбачає формування соціо-еколого-економічної територіальної системи на противагу антропогенному впливу і деградації ландшафтів, забезпечення відтворення природних та виробничих ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вирішенню поставленої проблеми присвятили свої праці такі відомі вчені як: І.К. Бистряков, С.Ю.Булигін, Б.М. Данилишин, Д.С. Добряк [1], П.Г. Казьмір, О.П. Канаш, Л.Я. Новаковський [5], О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк [6] та інші.

Сьогодні питання охорони земель залишається відкритим та актуальним, оскільки вимоги сталого розвитку досі не задоволені, незважаючи на розроблені механізми та прийняті нормативні документи.

Постановка завдання. Незважаючи на те, що аграрна наука і практика протягом тривалого часу працюють над вирішенням проблем екологізації землекористування, сьогодні виникає потреба суттєвого поглиблення теоретичних засад охорони земель в контексті сталого розвитку.

Виклад основного матеріалу. Концептуальною основою охорони земель в Україні повинна бути загальновизнана в світі концепція сталого розвитку. Сталий розвиток бере свій початок від запропонованої на початку 70-х років ХХ ст.. ідеї сталої економіки (steady-stateeconomy), яка передбачала стабільне матеріальне виробництво відповідно до суспільних потреб.

З прийняттям Ріо-де-Жанейрівської декларації з навколишнього середовища і розвитку, поняття сталого розвитку набуло широкого вжитку в науці і практиці в усіх економічних секторах і на всіх адміністративних рівнях.

У тлумаченні Організації Об'єднаних Націй, сталий розвиток - це той, що дає змогу на довготривалій основі забезпечити стабільне економічне зростання, яке не спричинить деградації довкілля і при якому задовольняються потреби нинішнього покоління, не завдаючи при тому шкоди перспективам у прийдешньому нащадкам для задоволення їхніх потреб.

На переконання Другака В. М., в контексті сталого розвитку найважливішим є комплексне дослідження збалансованого землекористування, під яким, у більшості випадків, розуміється здатність протидіяти негативним впливам та де- градаційним процесам, здатність попередити чи послабити спади у господарському землекористуванні. Але тільки цим сталість землекористування не вичерпується. Вона є еколого-економічною складовою сталого розвитку суспільства і дуже важливо мати чіткі екологічні показники оцінки збалансованого землекористування як одного із інструментів оцінки ефективності екологічної політики [2].

Такої ж позиції дотримується Новаковський Л. Я., який вважає, що стале землекористування необхідно розглядати як цілісний процес відтворення всього комплексу зв'язків «людина-земля-екосистема». У цьому контексті соціально-економічний розвиток території країни повинні узгоджуватися з рекреативними можливостями природи, тобто проходити в умовах екологічної безпеки відтворювальних процесів та гарантувати нащадкам наявність повноцінного життєвого середовища і достатньої кількості земельних ресурсів [5].

На підставі встановлених тенденцій та закономірностей, викладених у [6, с. 179], які свідчать про те, що сучасне землекористування в Україні не відповідає засадам сталого розвитку, зазначимо, що доцільною є розробка основних концептуальних напрямів формування сталого землекористування, в першу чергу спрямованих на охорону земель.

Понятійну сутність охорони земель розкрито в ст. 162 Земельного кодексу України, де визначено, що охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення [3].

Варто зазначити, що дана стаття визначає правові норми передусім земель сільськогосподарського призначення і не дає повного уявлення про охорону земель інших категорій. Питання ж правового регулювання охорони земель житлової та громадської забудови, транспорту, промисловості, зв'язку, енергетики, оборони вирішуються іншими спеціалізованими нормами: Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про транспорт», Державними санітарними правилами забудови населених пунктів тощо. Загальні засади охорони земель природно-за-повідного та іншого природоохоронного призначення доповнюються вимогами ст. 6-8 Закону України «Про природно-заповідний фонд. На охорону земель лісового фонду направлені вимоги ст. 5, 9, 22, 37-47, 75, 76 Лісового кодексу України. Охорона земель водного фонду врегульована у Главі 18 Водного кодексу України. Що стосується особливостей охорони земель оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, то основні норми прописані в спеціальних нормативних актах, які визначають правові режими таких об'єктів, а також главами 8-18 ЗКУ. Проте загальна модель, керівні принципи та вихідні засади охорони земель залишаються єдиними для різних категорій земель, тому що усі землі в межах території України становлять єдиний земельний фонд, а алгоритм охорони земель різних за призначенням провокують одну мету - збереження земель і відрізняються лише інструментарієм досягнення такої цілі.

Задля забезпечення охорони земельних ресурсів необхідним постає питання організації науково обґрунтованої системи землеохоронних заходів. Основний зміст землеохоронних заходів розкриває ст. 164 [3]. Як зазначається в коментарі до відповідної статті Земельного кодексу, в ній наведено широкий перелік заходів, кожен з яких може охоплювати нескінченну кількість землеохоронних заходів. Аналогічного роду ст. 22 [4] встановлює іншу систему заходів охорони земель, яка характеризується ще вищим рівнем узагальнення. Аналізуючи заходи охорони земель, передбачені Земельним кодексом України та Законом України «Про охорону земель», їх можна згрупувати за різними критеріями. Зокрема, в системі заходів охорони земельних ресурсів можна виділити наступні:

- проведення моніторингових спостережень за станом земель;

- проведення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного та протиерозійного районування;

- проведення протиерозійних заходів;

- консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь;

- зменшення рівня розораності території;

- формування екологічної мережі;

- попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі ландшафтів;

- рекультивація порушених земель;

- захист земель сільськогосподарського призначення та лісових земель від неправомірного їх вилучення для інших потреб;

- стандартизація і нормування.

Вище наведені заходи, як інструменти охорони земель, спрямовані на розв'язання задач та вимог, висунутих позиціями сталого розвитку (див. табл.)

Таблиця. Характеристика охорони земельних ресурсів в трьох вимірах дослідження

Інструменти для досягнення цілей охорони та збереження всіх категорій земель можуть бути прописані у відповідних держаних програмах.

Як зазначає А. Мартин, на сьогодні перестали розроблятися цільові програми використання та охорони земель як складові економічного, науково-технічного та соціального розвитку України і охорони довкілля [1].

На нашу думку, немає сенсу штучно розділяти проблеми соціального, економічного та екологічного характеру, готуючи під їх вирішення різні програми. На національному рівні проблема одна - перехід на модель стійкого розвитку, що одночасно вирішує і соціальні, і економічні і екологічні питання. Необхідність розробки та прийняття програми охорони земель з чітким визначенням у ній нагальних заходів назріла вже давно. Тому першочерговим завданням на загальнодержавному рівні постає ухвалити та приступити до реалізації загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель. А послідовно до цього вдосконалення механізму стимулювання та фінансування здійснення охорони земель.

В теорії сталого розвитку виділять оптимальне співвідношення між величиною економічних збитків за екологічно непридатні території і величиною витрат на їх екологізацію.

Судячи з рисунка, коли рівень екологічного порушення земель перевищить точку М, граничні витрати від кожної додаткової одиниці порушення стануть більшими, ніж витрати на його попередження. Проте, втілення в життя землеохоронних заходів є беззаперечною умовою здорового середовища проживання людини.

Висновки

правовий землекористування охорона

Задля розв'язання проблем екологізації землекористування висунутих вимогами сталого розвитку, першочерговою необхідністю на загальнодержавному рівні постає прийняття Національної програми охорони земель та похідних щодо неї регіональних програм з визначенням першочергових заходів по проблемних територіях та джерелами фінансування.

Наразі завдання регіональної політики в контексті сталого розвитку - це розроблення ефективних заходів, спрямованих на збереження земель, придатних для цивілізованого життя.

Список літератури

правовий землекористування охорона

1.Добряк Д.С. Землеустрій - наукова основа раціонального використання та охорони земельних ресурсів / Д. С. Добряк, А. Г. Мартин // Землеустрій і кадастр. - 2006. - №1.- С. 10-16.

2.Другак В. М. Стале землекористування як еколого-економічна складова сталого розвитку суспільства / В. М. Дру- гак // Проблеми еколого-збалансованого розвитку. - К. - 2006. - С. 106-112.

3.Земельний кодекс України: прийнятий 25.10.2001 № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4. - С. 27.

4.Про охорону земель : Закон України від 19.06.2003 р. № 962-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 39. - С. 349.

5.Новаковський Л.Я. Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування / Л.Я. Новаковський, М.А. Олещенко. - К.: Урожай, 2007. - 276 с.

6.Третяк А. М. Екологія землекористування: теоретико-методологічні основи формування та адміністрування: Монографія/ А. М. Третяк - Херсон: Грінь Д. С., 2012. - 440 с.

Размещено на Allbest.ru