Стратегія використання природно-ресурсного потенціалу Київщини: Екогеографічний підхід
Проблеми, пов'язані з нераціональним використанням природно-ресурсного потенціалу (ПРП) Київської області. Розробка принципів формування моделі збалансованого розвитку регіонів, покладених в основу екогеографічної стратегії раціонального використання ПРП.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.02.2019 |
| Размер файла | 54,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СТРАТЕГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КИЇВЩИНИ: ЕКОГЕОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД
Олена Гавриленко
Постановка проблеми. Використання ПРП окремих регіонів України, зокрема Київської області, без урахування здатності природних ресурсів до самовідновлення і природних ландшафтів - до самоочищення, призвело до виникнення багатьох серйозних проблем. Це, наприклад, забруднення атмосферного повітря викидами від енергетичних об'єктів; значне ураження земельного фонду ерозійними процесами; невідповідність способів захоронення відходів вимогам екологічної безпеки; відсутність захисту підземних і поверхневих вод від забруднення фільтратом звалищ; аварійний стан Бортницької станції аерації тощо.
Розв'язання цих та багатьох інших проблем навколишнього середовища потребує розробки нових принципів формування моделі збалансованого розвитку регіону, покладених в основу екогеографічної стратегії раціонального використання ПРП. При цьому надзвичайної актуальності набуває реалізація ключових завдань регіональної екологічної політики, насамперед щодо переходу від тактики ліквідації негативних наслідків «антиекологічної» діяльності до політики превентивних, попереджувальних заходів, удосконалення і розвиток ідеології традиційної («консервативної») охорони природи. Також втілення у життя таких компонентів регіональної екологічної політики, як перехід від концепції «нульового ризику» до планування практичних дій, спрямованих на мінімізацію цього ризику; конкретні заходи щодо збереження біорізноманіття тощо.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальним питанням оптимізації використання природних ресурсів присвячені праці М.Ф. Реймерса [8], В.М. Петліна [5] та інших. Теоретичні засади і практичні рекомендації щодо удосконалення регіонального управління природокористуванням розглядаються у працях багатьох дослідників, зокрема Л.Г. Мельника, Б.М. Данилишина, Л.Г. Руденка, Є.В. Хлобистова, Л.О. Добрянської, Л.В. Жарової, В.С. Джигирея.
Багато праць присвячено розробці принципів сталого розвитку регіонів з акцентом на прогнозування і попередження наслідків екологічно необґрунтованих управлінських рішень, а також питанням реформування природоохоронного підходу до розвитку економіки [7, 11]. В них наголошується на пріоритетності попереджувальних заходів щодо мінімізації шкідливого впливу на навколишнє середовище на кожній стадії життєвого циклу продукції відміну від традиційного усунення негативних наслідків, наприклад, шляхом будівництва очисних споруд [2]. Незважаючи на значну кількість досліджень і публікацій, питання ефективності регіонального управління природокористуванням залишаються актуальними.
Невирішені частини проблеми. На цей час єдиної екологічно оптимізованої стратегії використання природно-ресурсного потенціалу (ПРП) для України та її окремих регіонів у повному обсязі не розроблено. Погляди на цю проблему об'єднує визнання необхідності зменшення розораності земельного фонду, але кількісне співвідношення територій різного функціонального призначення дослідники трактують по-різному, до того ж не враховуючи ландшафтну структуру регіонів. Отже, екогеографічний підхід до розробки стратегії використання ПРП на регіональному рівні нині практично не застосовується. Йдеться не лише про певну ренатуралізацію навколишнього середовища шляхом оптимізації природокористування, але й удосконалення регіональної екологічної політики та розробку принципів формування моделі збалансованого розвитку регіонів, покладених в основу екогеографічної стратегії раціонального використання ПРП.
Формулювання завдань. Не зважаючи на те, що нині проблемам оптимізації природокористування приділяється достатньо уваги, невирішеними залишаються питання застосування екогеографічного підходу до цієї оптимізації. Оскільки рілля є дестабілізуючим, а сінокоси, пасовища, ліси - стабілізуючими факторами агроландшафту, необхідно зменшувати площі орних земель. Певні рекомендації щодо оптимізації структури природокористування розроблено для природних зон України. Їхнім головним недоліком є те, що вони стосуються оптимізації переважно користування сільськогосподарськими землями, без урахування екогеографічних особливостей конкретних регіонів.
Виходячи з невирішених частин проблеми, екогеографічний підхід до розробки стратегії використання ПРП регіонів України, зокрема Київської області, має передбачати оптимізацію співвідношення природних екосистем і агроекосистем, реконструкцію природно-технічних геосистем на екологічній основі, протиерозійну організацію території на рівні окремих ландшафтних виділів. Реалізація принципів формування моделі збалансованого розвитку регіонів має бути спрямована на розв'язання або хоча б пом'якшення існуючих проблем. Важливим компонентом регіональної екологічної політики мають стати заходи щодо збереження біорізноманіття, націлені на удосконалення і подальший розвиток ідеології традиційної охорони природи.
Основний матеріал дослідження. Оскільки вплив на природу різних галузей виробництва часто призводить до негативних наслідків, виникає необхідність пошуку нових шляхів оптимізації природокористування та регулювання природних процесів. «Оптимізація» означає процес вибору найкращого варіанту з багатьох можливих; прагнення досягнення стану, найбільш наближеного до динамічної рівноваги [8]. Стратегія, що реально панує й нині, має характер максимізації: якомога більший врожай, максимальна кількість деревини тощо. Але максимізація, вигідна у короткостроковій перспективі, є збитковою у довгостроковій. Стратегія ж оптимізації полягає у пошуку такого варіантного співвідношення видів природокористування, коли жоден з них не є згубним для іншого.
Довготривале екстенсивне, наднормативне і фактично неконтрольоване використання ПРП Київщини супроводжується порушенням рівноваги і стійкості природних ландшафтів. На більшості аграрних підприємств регіону відсутні обґрунтовані сівозміни, ґрунтозахисні технології, бракує необхідної кількості органічних і мінеральних добрив, що спричинює переущільнення ґрунтів, втрату ними грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності. Наслідками є виснаження земель, деградація ґрунтів, особливо чорноземів.
Ерозійні процеси найбільш інтенсивно виражені на правобережжі Дніпра, де ними охоплено від 30-70% сільськогосподарських угідь. Північна та східна частини Київської області характеризуються незначним розвитком ерозійних процесів - до 10% угідь. На вододільних плоских ділянках ці процеси практично відсутні або розвиваються дуже слабо. Найбільший середньорічний змив ґрунту спостерігається у Богуславському районі - 42, 3 т/га, а в цілому для орних земель Київської області середньорічний змив становить 11, 0 т/га [4]. Серед усіх ґрунтів України найбільш ураженими ерозією є чорноземи внаслідок їхнього тривалого сільськогосподарського освоєння та інтенсивного використання (табл. 1).
Порівняно з іншими регіонами України Київська область на корисні копалини бідна. На її території обліковується 294 родовища з 13 видів корисних копалин, з яких 92 родовища розробляються. Мінерально-сировинна база на 16, 4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (торф), на 50, 5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта - руди рідкісних металів, питні, технічні й мінеральні води [3].
Таблиця 1 Київської області [6]
|
Ґрунти |
Загальна площа, га |
Змитих ґрунтів |
||||||||
|
Усього |
У тому числі |
|||||||||
|
слабо |
середньо |
сильно |
||||||||
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
|||
|
Дерново -підзолисті |
261625 |
4688 |
1, 8 |
4062 |
1, 6 |
543 |
0, 2 |
3 |
- |
|
|
Світло-сірі та сірі |
109175 |
10750 |
9, 8 |
5854 |
5, 4 |
2968 |
2, 7 |
1928 |
1, 7 |
|
|
Темно-сірі й чорноземи опідзолені |
162918 |
37503 |
23, 0 |
23001 |
14, 1 |
8422 |
5, 2 |
6080 |
3, 7 |
|
|
Чорноземи типові |
673741 |
92152 |
13, 7 |
60552 |
9, 0 |
21215 |
3, 2 |
10385 |
1, 5 |
|
|
Чорноземи на пісках |
1365 |
737 |
54, 1 |
629 |
46, 1 |
54 |
4, 0 |
4 |
4, 0 |
|
|
Разом |
602824 |
145830 |
24, 2 |
94098 |
15, 6 |
33202 |
5, 5 |
8530 |
3, 1 |
На території Київщини налічується 177 річок, близько 750 невеликих озер, створено 58 водосховищ [9]. Наявні значні ресурси підземних вод для питного водопостачання. У чотирьох містах питне водопостачання забезпечується з поверхневих джерел (мм. Біла Церква, Богуслав, Миронівка - з р. Рось, м. Бровари - з р. Десна). Решта населених пунктів області для потреб централізованого господарсько-питного водопостачання використовує воду з підземних водоносних горизонтів за допомогою 2056 артезіанських свердловин [10]. Водні об'єкти багатьох районів (зокрема Баришівського, Згурівського, Іванівського, Кагарлицького, Вишгородського, Броварського) значно забруднені. Основними причинами скидання забруднених стоків у поверхневі водойми є нестача централізованого водовідведення, низька якість очищення зворотної води, незадовільний стан очисних споруд. Мінеральні й природні столові підземні води розвідані на 8 родовищах, три з яких розробляються [3].
Актуальною залишається проблема Бортницької станції аерації (БСА) - єдиної системи очищення стічних вод Києва і декількох міст області. Перший блок БСА побудований ще у 1964 р. Для мулу, який утворюється під час очищення, виділено три поля на площі 272 га, одне з яких (поле № 3) законсервовано і не функціонує. До 1985 р. перероблені залишки використовувалися як добриво, що дозволяло звільняти резервуари. Але після заборони використовувати цей мул усі відходи перенаправляются на два поля, розраховані на вміст 3 млн м3 мулу. Зараз вони вже містять 10 млн м3; щодня скидаються ще близько 12 тис м3 мулу [4]. Увесь цей обсяг стримують насипні дамби. У разі прориву дамб активний мул потрапить до р. Дніпро, що призведе до екологічної катастрофи загальнодержавного масштабу.
В атмосферному повітрі над Київською областю визначається майже 40 забруднювальних речовин, включаючи важкі метали, сірковуглець, сірководень, сірчистий газ, фтор, хлор, оксиди азоту тощо. Найбільш забруднене повітря у містах Обухів, Біла Церква, Бровари, Українка, а найпотужнішими джерелами його забруднення є Трипільська ТЕС, Городище-Пустоварівський, Саливонківський та Рокитнянський цукрові заводи, Сквирський цегельний завод «Промінь». 88-91% усіх забруднень, що надходять в атмосферу від пересувних джерел, становлять викиди автомобільного транспорту (табл. 2).
Таблиця 2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис т [6]
|
Роки |
Викиди в атмосферне повітря, тис т |
Щільність викидів у розрахунку на 1 км2, кг |
Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг |
|||
|
Всього |
у тому числі |
|||||
|
стаціонарними джерелами |
пересувними джерелами |
|||||
|
2006 |
201, 937 |
108, 312 |
93, 625 |
7200 |
159, 6 |
|
|
2007 |
251, 371 |
93, 35 |
158, 021 |
8900 |
145, 0 |
|
|
2008 |
289, 830 |
107, 374 |
182, 456 |
10300 |
167, 7 |
|
|
2009 |
266, 714 |
101, 884 |
164, 830 |
9484 |
154, 9 |
|
|
2010 |
272, 854 |
110, 654 |
162, 2 |
10148 |
163, 8 |
|
|
2011 |
278, 6 |
113, 6 |
165, 0 |
10220 |
166, 1 |
Однією з головних проблем, породжених концентрацією виробництва, є утворення великих обсягів відходів. На території Київської області діють 580 підприємств, пов'язаних з утворенням небезпечних відходів. Налічується 12 об'єктів (полігонів, шламонакопичувачів, золовідвалів), на яких зберігаються промислові відходи, і 36 звалищ твердих побутових відходів (ТПВ). Їхня загальна площа сягає близько 500 га, а обсяг накопичених відходів - понад 55 млн. т. Близько 75% полігонів і звалищ не задовольняють санітарним вимогам [1]. Деякі з цих об'єктів споруджені у зонах, де відбуваються тектонічні рухи і активізація екзогенних процесів - яроутворення, зсувів тощо, а отже, порушені умови захищеності горизонтів підземних вод. Крім цього, істотною проблемою є утворення стихійних звалищ сміття, захаращення масивів лісу і лісосмуг, балок, ярів та русел малих річок. Підприємства з переробки і утилізації токсичних відходів в області відсутні. Аналіз основних показників техногенного навантаження (ТН) на ПРП Київщини свідчить про погіршення екологічної ситуації у регіоні (табл. 3).
Основну напругу в регіоні створюють екологічно небезпечні об'єкти загальнодержавного значення, зокрема полігон ТПВ № 5, Трипільська ТЕС. На території області зареєстровано 646 потенційно небезпечних об'єктів, з яких 223 - об'єкти підвищеної небезпеки, у т. ч. 30 хімічно-небезпечних об'єктів. Загальний обсяг накопичених відходів перевищує 37 млн т, включаючи понад 400 т непридатних, заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) [6].
Одним із шляхів екогеографічної стратегії оптимізації ПРП є консервація деградованих, у т. ч. еродованих малопродуктивних земель. У випадку застосування консервації-реабілітації орні землі після періоду вилучення з інтенсивного використання і «відпочинку» повертаються до попереднього використання. У випадку ж консервації- трансформації деградовані ґрунти необоротно вилучаються з ріллі. Вилучення деградованих ґрунтів із сфери активного землеробства і відведення їх на консервацію можливе лише шляхом створення на них суцільного багаторічного рослинного покриву, що призводить до поступової регенерації ґрунту в умовах біологічного кругообігу; структура ґрунту відновлюється, у ньому накопичується органічна речовина, рівноцінна внесенню 20 т гною на 1 га.
Слід зазначити, що окремі ґрунтозахисні заходи і навіть їхнє сукупне застосування не в змозі попередити чи значно знизити ерозійні процеси. Екогеографічний підхід передбачає оптимізацію співвідношення природних екосистем і агроекосистем, реконструкцію агроландшафтів на екологічній основі, протиерозійну організацію території на рівні окремих сівозмінних масивів, полів і робочих ділянок.
Таблиця 3 ТН на ПРП Київської області [6]
|
Показники ТН |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
|
Викиди забруднювальних речовин у повітря, тис т |
170, 1 |
201, 9 |
251, 4 |
289, 8 |
266, 7 |
269, 0 |
|
|
Викиди діоксиду вуглецю, тис т |
6287, 2 |
7393, 5 |
9687, 7 |
11174, 8 |
10211, 3 |
10776, 8 |
|
|
Скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об'єкти, млн м3 |
19 |
16 |
32 |
30 |
29 |
14 |
|
|
Утворення відходів I-III класів небезпеки, т |
9103 |
8816 |
7443 |
8989 |
3291 |
7101 |
Розв'язання проблем утворення значної кількості відходів вимагає чіткої організації їхнього збирання, транспортування, складування, сортування і переробки за прогресивними технологіями. Скорочення первинного ресурсокористування має забезпечуватися повним, повторним і багаторазовим використанням сировини, яка залучається у господарський обіг.
Програмою поводження з ТПВ у Київській області на 2012-2016 роки передбачено створення потужностей з перероблення і утилізації ТПВ; промислове упровадження комплексної переробки і утилізації їхніх цінних компонентів; збирання і перероблення великогабаритних ТПВ, будівельних відходів і використаних електронно- електропобутових приладів. Це сприятиме перетворенню сфери поводження з ТПВ на самоокупну і рентабельну галузь господарства. Сортування сміття із захороненням «хвостів» на спеціальному полігоні дозволить запровадити рециклінг, коли 60% ТПВ повертається до повторного використання у якості цінної сировини.
В основу екогеографічної стратегії раціонального використання ПРП мають бути покладені принципи формування моделі збалансованого розвитку регіонів. Універсальне методологічне значення має принцип історизму, який дає змогу оцінити поетапний розвиток регіонів, враховує процес формування регіональних територіальних структур на основі ПРП. Принцип системності передбачає дослідження економічного, соціального і екологічного стану як підсистем цілісної еколого-економічної системи регіону.
Принцип комплексності спрямований на забезпечення повного погодження потреб господарства природно-ресурсним можливостям регіону, що вимагає комплексного вивчення усіх процесів та явищ, які супроводжують функціонування еколого- економічної системи регіону. Дотримання принципу оптимальності передбачає забезпечення відповідності між економічним розвитком регіону та реалізацією природоохоронних заходів. Принцип пріоритетності дозволяє розподіляти завдання соціально-економічного розвитку регіону відповідно до його природно-ресурсних можливостей.
Принцип варіантності передбачає побудову альтернативних моделей збалансованого природокористування регіону. Варіантність має бути зумовлена пріоритетністю завдань і вибором шляхів досягнення балансу інтересів у сфері природокористування. Принцип екологізації економіки спрямований на раціональне використання ПРП; упровадження ресурсозберігаючих, екологічно безпечних, маловідходних і безвідходних технологій. Принцип ієрархічності має сприяти створенню ефективної ієрархічної структури управління територіальними еколого-економічними системами.
Одним з наслідків нинішньої деградації природного середовища є втрати багатьох видів флори і фауни Київщини. Забезпечити збереження біорізноманіття та середовищ існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин можуть наявні й перспективні структурні елементи екологічної мережі області, проте лише за умови невиснажливого використання їхніх рекреаційних ресурсів. Серед них - національні природні парки (НПП) «Залісся» у Броварському районі, «Білоозерський» у Переяслав-Хмельницькому районі і проектований НПП «Подесіння» у Броварському та Вишгородському районах, НПП «Голосіївський», розширений за рахунок земель Обухівського, Бориспільського і Києво- Святошинського районів.
Серед головних факторів екологічної небезпеки у Київській області - значне ураження земельного фонду ерозійними процесами, несанкціоноване розміщення відходів, незадовільний стан полігонів з поховання відходів, відсутність на багатьох об'єктах зливової каналізації, систем замкнутого водокористування, пилогазоочисного обладнання. Особливу напругу створюють екологічно небезпечні об'єкти загальнодержавного значення - полігон ТПВ № 5 і Трипільська ТЕС як основний забруднювач атмосферного повітря і накопичувач золошлакових відходів. Невирішеною залишається проблема ліквідації забруднення території в районі м. Узин авіаційним гасом і, як наслідок, забезпечення якісною питною водою жителів 22-х населених пунктів трьох районів: Білоцерківського, Рокитнянського, Кагарлицького.
Посилюють напругу такі проблеми, як відсутність каналізаційних очисних споруд у десяти населених пунктах та невідповідність потужностей на існуючих спорудах фактичним потребам. Погіршує екологічний стан регіону наявність заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів. Залишаються проблемними питання знешкодження гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах.
Виходячи з цього, ключовими завданнями регіональної екологічної політики Київщини мають бути такі:
- відмова від нереальної нині концепції «нульового ризику» і перехід до планування практичних дій, спрямованих на його мінімізацію;
- перехід від тактики ліквідації забруднень до політики превентивних дій, спрямованих на їхнє попередження;
- екологічна орієнтація економічних реформ, тобто покращення екологічної ситуації шляхом реалізації економічних реформ, а не навпаки.
Важливим компонентом екологічної політики також мають стати заходи щодо збереження біорізноманіття, націлені на удосконалення і подальший розвиток ідеології традиційної охорони природи. Реалізація принципів формування моделі збалансованого розвитку регіонів, покладених в основу екогеографічної стратегії раціонального використання ПРП Київської області, дозволить значною мірою розв'язати або хоча б пом'якшити існуючі проблеми.
Більшість протиріч і конфліктів екологічного характеру між різними природно-технічними геосистемами виникає внаслідок того, що при їхньому сумісному територіальному проектуванні враховуються насамперед економічні ефекти, а природоохоронні вимоги розглядаються «попутно» або вже після того, як структура природокористування сформована. Запобігання конфліктним ситуаціям можливе на основі комплексного підходу до розміщення і сполучення геотехсистем, встановлення режимів їхнього функціонування, здійснення єдиного управління системами природокористування.
регіональний природний збалансований екогеографічний
Список використаних джерел
1. Gotynyan V.S. Geodynamichne rayonuvannya terytorii Kyivskoyi oblasti z vykorystannyam kosmichnykh znimkiv (dlya analizu rozmischennya poligoniv zakhoronennya vidkhodiv) / V.S. Gotynyan, M.V. Aristov, O.V. Tomchenko, L.I. Mykolenko [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.pryroda.gov.ua/ua/index.php?newsid=719 [Готинян В.С. Геодинамічне районування території Київської області з використанням космічних знімків (для аналізу розміщення полігонів захоронення відходів) / В.С. Готинян, М.В. Арістов, О.В. Томченко, Л.І. Миколенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pryroda.gov.ua/ua/index.php?newsid= 719].
2. Dobryanska L.O. Strategichnyj potencial ekologichnoyi bezpeky: tekhnologiya ekonomichnoho zrostannya: mono- grafiya / L.O. Dobryanska, L.V. Zharova, E.V. Khlobystov. - Lviv: Ukrainskyj bestseller, 2012. - 284 s. [Доб- рянська Л. О. Стратегічний потенціал екологічної безпеки: технологія економічного зростання: монографія / Л.О. Добрянська, Л.В. Жарова, Є.В. Хлобистов. - Львів: Український бестселер, 2012. - 284 c.].
3. Dovidka pro stan ta perspektyvy rozshyrennya mineralno-syrovynnoyi bazy Kyivskoyi oblasti [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://ukrgeology.com.ua/ua/useful-information/8-reference/61-status-of-mineral-resource-in- kyiv-region.html [Довідка про стан та перспективи розширення мінерально-сировинної бази Київської області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrgeology.com.ua/ua/useful-information/8- reference/61-status-of-mineral-resource-in-kyiv-region.html].
4. Ekologichnyj pasport Kyivskoi oblasti [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.menr.gov.ua/index.php/protection/protection1/kyivska [Екологічний паспорт Київської області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/index.php/protection kyivska].
5. Petlin V.M. Prykladne lanshaftoznavstvo / V.M. Petlin. - K.: ISDO, 1993. - 92 s. [Петлін В.М. Прикладне ландшафтознавство /В.М. Петлін. - К.: ІСДО, 1993. - 92 с.].
6. Programa okhorony dovkillya ta ratsionalnoho vykorystannya pryrodnykh resursiv Kyivskoyi oblasti na period do 2016 roku [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://kor.gov.ua/node/2423 [Програма охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на період до 2016 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kor.gov.ua/node/2423.
7. Promyslova ekologiya: navchalnyj posibnyk / S.O. Apostolyuk, V.S. Dzhygyrey, A.S. Apostolyuk. - K.: Znannya, 2005. - 474 s. [Промислова екологія: навчальний посібник / С.О. Апостолюк, В.С. Джигирей, А.С. Апосто- люк. - К.: Знання, 2005. - 474 с.].
8. Reymers N.F. Prirodopolzovanie: Slovar-spravochnik / N.F. Reymers. - М.: Mysl, 1990. - 637 s. [Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник /Н.Ф. Реймерс. - М.: Мысль, 1990. - 637 с.].
9. Stan vodnykh resursiv u Kyivskiy oblasti (regionalna dopovid) [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://5ka.at.ua/load/ekologija/ [Стан водних ресурсів у Київській області (регіональна доповідь) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://5ka.at.ua/load/ekologija/
10. Stan pytnoyi vody v Kyivskiy oblasti [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.eco- ua.org/index.php?item=&sub=5663&d_id [Стан питної води в Київській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eco-ua.org/index.php?item=&sub=5663&d_id
11. Shkarupa O.V. Napryamy regulyuvannya procesiv pryrodokorystuvannya v umovakh ekozbalansovanoho rozvytku regionu / O.V. Shkarupa // Mekhanizm regulyuvannya ekonomiky. - 2007. - № 2. - S. 44-49. [Шкарупа О.В. Напрями регулювання процесів природокористування в умовах екозбалансованого розвитку регіону / О.В. Шкарупа //Механізм регулювання економіки. - 2007. - № 2. - С. 44-49].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування екологічних ціннісних орієнтацій і стосунків з навколишнім природним середовищем, розуміння екологічних проблем. Характеристика головних об'єктів природно-заповідного фонду, їх важлива екологічне, освітнє, виховне, природно-охоронне значення.
реферат [49,3 K], добавлен 01.04.2010Водні ресурси (поверхневі і підземні води), придатні для використання в народному господарстві. Використання та охорона водних ресурсів у промисловості і комунальному господарстві. Способи вирішення проблем раціонального використання водних ресурсів.
курсовая работа [256,2 K], добавлен 13.05.2015Вдосконалення науково-методичних засад формування і розвитку екомережі України та збереження потенціалу біотичних ресурсів. Характеристика агроекологічних умов і біорізноманіття Поділля. Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі регіону.
автореферат [565,6 K], добавлен 28.12.2012Аналіз сучасного стану навколишнього природного середовища світу і України. Загальний стан природних ресурсів України, еколого-економічні проблеми їх використання. Вивчення основних причин розростання екологічної кризи. Охорона природно-заповідного фонду.
реферат [36,7 K], добавлен 02.11.2014Оценка природно-ресурсного потенциала и экологического состояния Прикаспия. Экологические аспекты проблем рационального использования природных ресурсов и охрана окружающей среды. Бэровские бугры как уникальные памятники природы Прикаспийского региона.
книга [3,6 M], добавлен 16.07.2014Кліматичні особливості і рельєф Київської області. Стан атмосферного повітря, його якість в населених пунктах. Використання водних ресурсів, оцінка якості вод. Лісові ресурси. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення. Накопичення відходів.
реферат [83,2 K], добавлен 12.02.2012Теоретико-методологічні основи раціонального використання водних ресурсів. Аналіз стану водовикористання і водоспоживання в Рівненській області. Еколого-економічне обгрунтування заходів з ресурсозбереження у галузі водовикористання і водоспоживання.
диссертация [1,7 M], добавлен 21.12.2010Природно-географічна характеристика Корюківського району Чернігівської області. Характеристика окремих категорій природно-заповідних об`єктів. Особливості охоплення охороною біорізноманіття на територіях природно-заповідного фонду Корюківського району.
реферат [785,4 K], добавлен 21.09.2010Вивчення предмету природно-заповідної справи - резервування, проектування та функціонування територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх мережі й екологічної мережі. Стан проектування екомережі Донецької області. Головні відомості про біоту.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 20.03.2011Зарубіжний і вітчизняний досвід створення і реалізації екомережі для збереження біорізноманіття та збалансованого розвитку територій. Дослідження біорізноманіття і особливостей змін біогеоценотичного покриву Поділля під впливом антропогенної діяльності.
автореферат [2,4 M], добавлен 28.12.2012Визначення природних чинників формування ландшафтів місцевості. Геологічна характеристика Лохвіцького району Полтавської області. Опис ґрунтових, кліматичних і гідрологічних умов формування ландшафту. Географічне районування природно-заповідного фонду.
курсовая работа [5,6 M], добавлен 19.10.2014Високий рівень господарського освоєння території, фрагментарність та нерівномірний розподіл об’єктів природно-заповідного фонду територією Запорізької області як причина нераціональної взаємодії об’єктів екомережі. Індекс інсуляризованості по районах.
статья [1,8 M], добавлен 21.09.2017Оценка природно-ресурсного потенциала Калининградской области. Административные и экономические методы решения экологических проблем: нормирование, экспертиза, сертификация, лицензирование; платежи или налоги за право пользования природными ресурсами.
реферат [26,6 K], добавлен 28.01.2011Географическое положение и ландшафтная характеристика Новгородской области. Особенности освоения территории и жизнедеятельности населения, природно-ресурсного потенциала. Направления природоохранных мероприятий для стабилизации экологической обстановки.
контрольная работа [41,5 K], добавлен 14.09.2009Історія розвитку виробництва біоетанолу, зарубіжний досвід його використання. Екологічна характеристика використання біоетанолу як моторного палива. Розробка заходів щодо зменшення негативного впливу на довкілля від виробництва та використання біоетанолу.
курсовая работа [484,1 K], добавлен 19.01.2012Проблемы истощения природно-ресурсного потенциала в территориальном и историческом аспектах. Национальные реабилитационные программы по восстановлению продуктивности природных систем и охране окружающей среды. Экологические проблемы и развитые страны.
реферат [167,8 K], добавлен 09.01.2014Правове регулювання мисливства, рибальства. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. Відповідальність за екологічні правопорушення. Економіко-правовий механізм стимулювання раціонального використання, охорони довкілля та джерела регулювання.
контрольная работа [40,2 K], добавлен 30.04.2009Проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів в Україні. Історичні та екологічні фактори розвитку економіки держави. Негативний вплив діяльності людини на навколишнє середовище у високоурбанізованих районах.
презентация [3,3 M], добавлен 27.01.2011Антропогенное воздействие, техногенная нагрузка, рост населения как причины накопления углекислого газа в атмосфере. Парниковый эффект и глобальные экологические проблемы: снижение природно-ресурсного потенциала, устойчивости ландшафтов и геосистем.
курсовая работа [36,8 K], добавлен 02.12.2010Рівень негативних екологічних наслідків виробничої діяльності в Україні. Проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Забрудння повітря та ґрунту, промислові підприємства як основні забруднювачі довкілля.
презентация [4,0 M], добавлен 05.05.2010
