Методика натурного обстеження території

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика натурного обстеження території

Рибак В.В.

Анотації

Запропонована методика натурного обстеження території при проведенні екологічного аудиту: основні цілі, задачі та особливості натурного обстеження об'єктів аудиту; рекогносцирувальне та інструментальне обстеження; блоки інформації; картування місцевості; медико - демографічні показники. натурний екологічний аудит

Offered method of model inspection of territory during conducting of ecological audit: primary purposes, tasks and features of model inspection of objects of audit; reconnaissance and instrumental inspection; blocks of information; картування localities; медико are demographic indicators.

Згідно закону України "Про екологічний аудит" та концептуальних засад еколого - економічної політики в державі, актуальними є питання розробки методик, напрямів та способів здійснення процедури екологічного аудиту (ЕА). Це зокрема стосується підприємств і організацій, територій різнопланового призначення, сертифікації об'єктів природо-господарського комплексу, картографічних досліджень територій, тенденцій, що відбуваються в економіці, демографії та фактично мають екологічне підґрунтя.

Екологічний аудит необхідно розглядати як еколого-економічний механізм управління територіями через створення і використання законодавчо - нормативного, інформаційного забезпечення; створення організацій та ринкових структур, що надають послуги з експертної оцінки об'єктів навколишнього природного середовища (НПС) та створюють інформаційні бази.

Необхідність наукового обґрунтування методології і практики застосування екологічного аудиту територіальних, комплексів в цілях оздоровлення навколишнього середовища для підвищення якості життя населення зумовили актуальність цієї проблематики.

В більшості випадків під термінами "екологічний аудит" розуміють аналіз екологічних наслідків, видів людської діяльності, проведення якої, так чи інакше, може несприятливо впливати на навколишнє природне середовище.

Екологічний аудит є механізмом управління в природокористуванні і охороні навколишнього природного середовища, але його теоретична база і методологія в даний час розроблені, ще недостатньо. Одним з перспективних напрямів вирішення екологічних, проблем може стати запровадження екологічного аудиту, в ході якого об'єктивно буде оцінюватися ступінь відповідності діяльності господарюючого суб'єкта вимогам природоохоронного законодавства. Проте цілісного комплексу нормативно-законодавчої бази екологічного аудиту в Україні ще не існує. У окремих галузях господарської діяльності екоаудит проводиться за внутрішніми відомчими положеннями. Таким чином, розробка процедур, щодо натурного обстеження територій екоаудиту в даний час є досить актуальною задачею.

Теоретичні засади системно-екологічного підходу засвідчують, що ЕА територій є інновацією, враховуючи, що на сьогоднішній час в Україні недостатньо напрацьовані методики щодо окремих об'єктів НПС. Для аналізування окремих територій, ландшафтів, урбосистем, необхідно проводити детальні оціночні роботи, натурні обстеження, пошукові роботи з ЕА. Звідси теоретичні засади ЕА територій, включатимуть окремі методики щодо його складових об'єктів довкілля.

Питаннями екологічного аудиту займаються Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Навроцький В.М.. Автори розробили структуру комплексного екологічного аудиту системи міського екологічного управління, які складаються з фізико-географічних, адміністративних, господарських характеристик [1]. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. розробили методику аудиту і сертифікації території, де недостатньо розкриті прикладні питання екологічного аудиту [2]. Сутність екологічного аудиту, напрями соціально - економічного розвитку територій, вивчали Галушкіна Т.П., Качаровська Л.М., Бочкарьов Д.О.. Екологічний імператив розвитку територій автори вбачають в напрацюванні методики екологічного аудиту та удосконаленні моделі екологічного обліку в розрізі територій [3]. Ґрунтовні дослідження екологічного аудиту територій, як інструменту збалансованої регіональної економіки, наведено в роботах Карелова А.М., Беллера Г.А., Потравного, И.М. [4].

Актуальність розробки теоретичного забезпечення ЕА територій підтверджується також і розробками нових стандартів в Міжнародній організації зі стандартизації, так наприклад: ДСТУ ISO 14015: 2005 "Екологічне управління. Екологічне оцінювання ділянок та організацій", ДСТУ ISO/TR 14062 "Екологічне управління. Врахування екологічних аспектів під час проектування та розроблення продукції" (де об'єкти довкілля виступають в якості джерела сировини, та впливають на виробничі та інші процеси).

Для комплексного аналізу стану об'єктів НПС ми пропонуємо використовувати натурне обстеження. Особливістю натурного обстеження об'єктів екологічного аудитування є отримання достовірної інформації про стан НПС, що піддалося зміні в результаті виробничої та іншої діяльності на конкретному об'єкті, для розробки організаційно-технічних заходів ЕА із зменшення негативних ефектів дії на довкілля.

Екологічний аудит територій, є одним із видів аудиту, що логічно доповнює комплекс еколого-економічних обґрунтувань щодо екологічної експрес-оцінки інвестиційних ризиків; оцінка стану ділянок території під час зміни власника (продажу); аудит підприємств (різнопланове виробництво з видобутку, збагачення, виробництва продукції); аудит продукції, систем екологічного менеджменту.

Вагомими блоками інформації натурного обстеження є ЕА земельних ресурсів як комплексу питань щодо відомостей про природний і господарський потенціал, географічне положення, розподіл земель за категоріями, галузями, землевласниками, землекористувачами, формами власності та оренди, якість земель, зміни їх природних властивостей родючості, форми та масштаби деградації, способи охорони від несприятливих антропогенних дій.

Основними завданнями натурного обстеження є:

- всесторонній аналіз стану і тенденцій хімічного забруднення навколишнього природного середовища на об'єкті ЕА та прилеглій території;

- оцінка забруднення на фоні природних процесів;

- оцінка впливу забруднення і фізичних чинників дії на стан навколишнього середовища;

- виявлення критичних джерел несприятливої дії на НПС;

- виявлення найбільш схильних до негативної дії компонентів НПС;

- аналіз причин несприятливої екологічної ситуації з урахуванням зовнішніх джерел, розташованих на прилеглій до об'єкту ЕА території.

Натурне обстеження об'єкту ЕА здійснюється в два основні етапи:

- рекогносцирувальне обстеження за наявними даними;

- інструментальне обстеження стану навколишнього середовища відповідно до висновків рекогносцирувального обстеження.

На етапі рекогносцирувального обстеження ("оглядових турів") виконується:

- ознайомлення з об'єктом ЕА і прилеглою територією, зокрема візуальний огляд місцевості;

- збір наявної екологічної інформації про об'єкт ЕА і прилеглу територію;

- визначення передбачуваних забруднень і їх джерел;

- розгляд необхідності інструментального обстеження і розробка програми такого обстеження;

- оформлення результатів рекогносцирувального (натурного) обстеження з висновками і рекомендаціями.

В ході рекогносцирувального обстеження можливі в обмеженому об'ємі інструментальні виміри, відбір проб для подальшого аналізу.

Для отримання аудиторської інформації використовуються дані обліку і статистичної звітності, що є на об'єктах (форми статистичної звітності 2-ТП (повітря), 2-ТП (водгосп) та ін.), акти перевірок, фондові матеріали, проектна документація, результати робіт, що раніше проводились, також матеріали зведених томів з охорони атмосфери, що є в територіальних природоохоронних і контролюючих організаціях, матеріали гідрологічної вивченості, щорічники, бюлетені і огляди стану забруднення природного середовища та інші матеріали.

Картографічною основою є топографічні карти масштабу 1:25000 -1:50000 або докладний план місцевості, інформація про природні умови об'єкту ЕА і прилеглої території та ін. На основі еколого-картографічних даних створюються аудит-карти, під якими розуміють складання карт з екологічної тематики, як із загальних, так із окремих питань: екологічні ризики, стійкість природного середовища, техногенно-екологічна небезпека, небезпечні геологічні явища та тенденції. Розповсюдження аномальних явищ, рекреація та інші. Аудит-карти необхідно будувати на основі новітніх методик із дослідження якісних і кількісних характеристик об'єктів НПС, а саме: біоіндикаційні дослідження якості умов життєзабезпечення; стан здоров'я населення на основі статистичних даних та новітніх досліджень тенденцій захворюваності; тестування якості водних об'єктів з використанням певних груп організмів і водоростей, наявності вищих водних рослин; дослідження розповсюдження забруднюючих речовин в атмосфері за допомогою досконалих засобів вимірювальної техніки і біоіндикаторів.

Для отримання значних досягнень в створенні аудит - карт необхідно поєднати вище зазначені підходи з геоінформаційними технологіями, супутниковим зондуванням землі та ін.

Аудит - карти можливо використовувати для: з'ясування негативних механізмів та тенденцій у довкіллі; процесів купівлі, оренди або продажу землі; з'ясування реальної ціни на об'єкти довкілля, як для державних, так і для приватних організацій.

Збір і аналіз фізико-географічної інформації про об'єкт обстеження, яка повинна в мінімально необхідному об'ємі включати: загальну характеристику географічного положення об'єкту ЕА; гідрологічну і гідрогеологічну характеристики території; характеристику ґрунтового покриву; характеристику рослинного покриву.

Зокрема аналізується інформація за джерелами забруднення: звалища і сховища відходів; джерела забруднення водних об'єктів; атмосферного повітря, ґрунтів. Оцінку стану забрудненості природних середовищ проводять за даними мережевих, відомчих і спеціальних спостережень, так, наприклад медико-біологічна інформація для якої збираються дані за окремими медичними і біологічними показниками, які змінюються під впливом забруднення навколишнього середовища.

Аналізуються результати рекогносцирувального обстеження, при цьому слід зауважити, що узагальнені результати, зокрема експериментальні дані і розрахункові характеристики з окремих видів забруднень або дій, наносяться на карти-схеми або плани обстежуваних територій.

На картах-схемах виділяються зони з перевищенням нормативних величин забруднення або видів дії. Встановлюється їх взаємозв'язок з відповідними джерелами дії. Складається комплексна карта-схема сумісної дії різних чинників на навколишнє середовище обстежуваної території. Виділяються зони підвищеної і небезпечної дії. За наслідками рекогносцирувального обстеження на підставі аналізу наявної інформації аудитором складаються пропозиції до програми інструментального обстеження щодо термінів її періодичності, об'ємів спостережень, обґрунтування необхідності спеціальних спостережень, тощо.

Після закінчення рекогносцирувального аудиторського обстеження основні його результати з висновками і рекомендаціями оформляються у вигляді спеціального аудиторського протоколу.

Інструментальне обстеження на території об'єкту ЕА і прилеглій території передбачає достатньо докладне експериментальне вивчення в об'ємі, визначеному задачами і програмою екологічного аудитування, зокрема: рівнів хімічного і радіоактивного забруднення компонентів НПС; джерел забруднення; рівнів фізичної дії на НПС і здоров'я населення.

Після проведення рекогносцирувального і інструментального обстеження проводиться аудиторський аналіз і узагальнення інформації за наступними блоками:

1. Оцінка забруднення ґрунтів виконується на основі нормативних документів. Ступінь забрудненості ґрунтів хімічними речовинами оцінюється за гранично допустимими концентраціями цих речовин в ґрунті - ГДК, або орієнтовно допустимими концентраціями, затвердженими Міністерством охорони здоров'я.

У пріоритетні переліки забруднюючих речовин для ґрунтів включаються речовини, що мають в районі обстеження найвищі перевищення нормативних значень ГДК або їх природного вмісту, та їх найбільшу повторюваність.

Критерієм пріоритетності забруднюючих речовин, зокрема, металів, є їх токсичність і масштаби викидів. Найтоксичнішими є метали: ртуть, кадмій, свинець і миш'як, які необхідно контролювати в першу чергу.

Аудиторську інформацію про забруднення ґрунтів рекомендується зіставити з інтегральними біологічними показниками, що характеризують якість ґрунтів, такими як ферментативна активність, активність і розповсюдження ґрунтових організмів та ін.

2. Оцінка забрудненості водних об'єктів.

Виявлення пріоритетних об'єктів дослідження із забруднення поверхневих вод.

В процесі екологічного аудитування узагальнюються дані про скидання шкідливих речовин у водні об'єкти обстежуваної території для виявлення пріоритетних джерел забруднення. Всі скиди слід ранжувати за об'ємом, що скидається, та кількості в них забруднюючих речовин, як у відсотках так до сумарного об'єму скиду і кількості речовин.

Серед переліку показників, що визначаються в стічних водах, виділяються специфічні речовини, які відрізняються максимальними концентраціями, володіють як найменшою швидкістю трансформації у воді водного об'єкту, і високою токсичністю.

Для встановлення впливу стічних вод різних виробництв на забруднення водного об'єкту необхідно провести аудиторське узагальнення даних про стан якості води водних об'єктів за тими ж показниками, які визначаються в стічних водах з урахуванням специфіки.

Визначення тенденції зміни рівня забрудненості природних вод проводиться при статистичній обробці даних про концентрації забруднюючих речовин у воді або їх перевищеннях над ГДК за поточний і попередній періоди (на підставі наявної режимної інформації).

Оцінка забрудненості поверхневих вод на основі нормативних показників, проводиться шляхом порівняння спостережуваних концентрацій речовин з нормативними значеннями, якими є ГДК або орієнтовно безпечні рівні дії для водних об'єктів різних видів водокористування.

При сумісній присутності в поверхневих водах декількох забруднюючих речовин з однаковим лімітуючим показником шкідливості, що відносяться до 1 і 2 класів небезпеки, сума відносин концентрацій цих речовин до відповідних ГДК не повинна перевищувати 1. Сумація проводиться в межах одного класу нормованих речовин.

У разі відсутності гігієнічних або інших нормативів для окремих зареєстрованих інгредієнтів, оцінку забруднення води рекомендується проводити порівнянням виміряних значень їх концентрацій з фоновими у відношенні до забрудненого району, або з геохімічним фоном.

Оцінка просторових масштабів розповсюдження забруднення у водних об'єктах при екологічному аудитуванні проводиться за даними спостережень розрахунковими або графічними методами, зокрема з використанням карт-схем забруднення, на яких позначені ізолінії концентрацій забруднюючих речовин.

Розрахунок зон забруднення водних об'єктів при аварійних скиданнях стічних вод може бути однією із задач комплексного обстеження і виконується відповідно до вдосконалених методичних рекомендацій.

Гідробіологічна оцінка забрудненості водних об'єктів і біологічна оцінка забрудненості водних об'єктів повинна здійснюватися в рамках двох найважливіших методологічних підходів: біоіндикації і біотестування. Для цілей аудиторського обстеження забруднення водного об'єкту найбільш доцільне поєднання методів, що представляють обидва підходи.

За наслідками біотестування водних об'єктів на основі дослідження токсичності вод проводиться оцінка забрудненості водних об'єктів за шкалою, що має три ступені градації: сильно забруднені, середньо забрудненні і слабо забруднені водні об'єкти.

Результати біологічної оцінки стану забрудненості водних об'єктів наносяться на карту-схему території. За потреби використовують всі види методик.

3. Аудиторський аналіз даних про здоров'я населення. Медико - демографічні показники по обстежуваній території порівнюються з аналогічними показниками на фонових територіях, розташованих в таких самих кліматичних та географічних зонах. За фонові території можна приймати населені пункти або місця розташування аналогічних об'єктів ЕА, на яких фіксуються найсприятливіші значення медико-демографічних показників (території населених пунктів з меншим антропогенним навантаженням).

Визначати такі показники краще всього для декількох територій. Допустимо також використовувати дані території за останні роки як фонові для порівняння на сьогоднішній день.

При підготовці матеріалів слід керуватися діючими інструктивними документами Міністерства охорони здоров'я, служби Санепіднагляду, Держкомстату.

4. Оцінка зовнішнього впливу на територію об'єкту ЕА.

Аудиторське комплексне обстеження повинно проводитися з урахуванням екологічної ситуації у внутрішній зоні і джерел забруднення (дії), що знаходяться за територією об'єкту ЕА. З цією метою аналізуються дані, одержані при розрахунках забруднення від зовнішніх джерел, а також дані, одержані при відповідних метеоумовах.

Одержані характеристики зіставляються з даними про забруднення (дії) за рахунок внутрішньооб'єктових джерел, аналізується їх взаємний вплив, оцінюється їх частка в сумарному забрудненні. На території об'єкту виділяються найсприятливіші зони.

Комплексна оцінка екологічного стану обстежуваної території. Аудиторська інформація, одержана в результаті рекогносцирувального і інструментального обстеження, аналізується, узагальнюється та інтерпретується з точки зору:

- оцінки стану забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами і фізичними чинниками дії;

- виділення найзабрудненіших ділянок території, природних середовищ і об'єктів, найбільш схильних до шкідливої дії;

- виділення пріоритетних забруднюючих речовин і видів дії;

- аналізу тенденцій забруднення;

- визначення масштабів забруднення і шкідливої дії;

- аналізу дії зовнішніх джерел на територію об'єктах.

Виконується аудиторський сумісний розгляд рівнів забрудненості природних середовищ (повітря - грунт, вода - грунт).

Проводиться аудиторський сумісний аналіз карт забруднення (дії) за різними природними середовищами і різними забруднюючими речовинами, приведеними до одного масштабу з картами, одержаними при аналізі медико-біологічної інформації. Рівні забруднення зіставляються з показниками погіршення здоров'я населення (в т.ч. персоналу) і біологічними індикаторами, що характеризують погіршення стану НПС.

В результаті розгляду виділяються ділянки території, найблагополучніші з погляду стану навколишнього середовища а також об'єкти, екологічний стан яких найкритичнішим чином позначається на стані території в цілому.

Уточнюються також види забруднення і джерела, що роблять найбільший вплив на екологію об'єкту, що дозволяє зробити висновки за пріоритетними природоохоронними заходами.

Підсумком розгляду є комплексна карта, яка об'єднує найбільш уразливі ділянки території і можливі обмеження, пов'язані з сукупністю різних видів забруднення та інших дій.

В ході обстеження і аудиторської оцінки екологічного стану об'єкту використовуються і заповнюються наступні типові форми аудиторських протоколів: гранично допустимий вміст хімічних речовин в ґрунті, неорганічні і органічні токсиканти; організаційні питання проведення аудиторського обстеження на конкретному об'єкті; протокол робочої наради сумісної групи експертів-аудиторів для оцінки екологічного стану об'єкту; графік обстеження об'єктів на предмет оцінки екологічного стану; протокол сумісного обстеження об'єкту; протокол відбору проб.

За наслідками аудиторського обстеження розробляються рекомендації із усунення шкідливих наслідків дії на навколишнє природне середовище і зниження рівня забруднення на об'єктах ЕА.

На основі рекомендацій розробляється комплексна програма стабілізації і оздоровлення екологічної обстановки, яка складається в табличній формі, де в графах дається перелік заходів, терміни, відповідальний виконавець, об'єм фінансування і можливі джерела фінансування.

Методика екологічного аудиту може бути використана як окрема процедура стосовно завдань органів місцевого самоврядування, замовлень інвесторів для обґрунтування ефективного вкладання коштів, як складова частина розробки планів ефективного використання природних ресурсів, трудового потенціалу та інфраструктури території (регіону).

Так як екологічний аудит є інструментом екологічного менеджменту, то при раціонально обґрунтованому промисловому сільськогосподарському і іншому виробництві, будуть дотримуватись екологічні параметри функціонування території, що узгоджується із системним підходом в екології, економіці, соціальній сфері сумісно.

В подальшому необхідне додаткове еколого-економічне обґрунтування вартості робіт з натурного обстеження територій.

Література

1. Шевчук В.Я. и др. Екологічний аудит / Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Навроцький В.М.. - К.: Вища шк.., 2000. - 343с.

2. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Методика аудиту і сертифікації території. Науково - практична серія "Довкілля. Environmental. Окружающая среда". Частина третя. Центр сертифікації об'єктів надрокористування України. НПЦ" Екологія. Наука. Техніка" товариство Знання України. Київ. 2003р.

3. Галушкіна Т.П., Качаровська Л.М., Бочкарьов Д.О.. "Екологічний імператив розвитку територій". Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: матеріали Міжнар. наук. конф. - У двох частинах (Київ, 13-14 квітня 2006 р.)/ НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. С.190-191.

4. Карелов А.М., Беллер Г.А., Потравный, И.М. Методические и нормативно-аналитические основы экологического аудирования в Российской Федерации (Учебное пособие по экологическому аудированию, ч. 1). Научно-исследовательский центр по проблемам экологической безопасности (НИЦ "Экобезопасность"). -Москва, 1998.

Размещено на Allbest.ru