Антропогенний вплив на екосистему озера Світязь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антропогенний вплив на екосистему озера Світязь

Пилиповець Г.М.

Анотації

Аналізується вплив антропогенних чинників на екосистему Світязь.

Influence of anthropogenic factors for ecological system of the lake "Svityaz" is analyzed.

Вступ

Серед Шацьких озер найбільш значне місце займає озеро Світязь, яке відоме як в Україні, так і за її межами. Природні ресурси цього озера відіграють значну роль у водопостачанні і функціонуванні меліоративних систем, рибного, і особливо, рекреаційного господарства.

Незважаючи на широке використання озера Світязь у різних галузях господарства та його дослідження різними установами, комплексної характеристики екосистеми в цілому немає. Враховуючи: це ми намагалися дослідити антропогенний вплив на екосистему озера Світязь. Метою дослідження роботи є виявити фактори впливу, які зумовлюють деградацію екосистеми озера Світязь, показати шляхи їх вирішення.

Як відомо, до антропогенних чинників в регіоні ШНПП: відносяться комунально-побутові, сільськогосподарські і транспортні. Ці чинники в екологічному плані є виключно негативні і стосовно екосистеми Світязь вивчені дуже слабо. Оцінку впливу можна зробити на основі деяких літературних джерел. За даними дослідників водні екосистеми є надзвичайно чутливими до розвитку населених місць і туризму.

За даними досліджень, встановлено, що в комунальних стоках присутні мінімум 100 г біогенних елементів на одну людину, щодобово. Додатково забруднюють біогенними елементами озерні екосистеми туристи і відпочиваючі і цифру щодобової шкоди можна довести до 2-2,5т, тільки з опадами за рік потрапляє до озер більше 4,5 кг/га азоту сільськогосподарського походження. А загальний річний змив, що потрапляє у грунтові води, річки і водоймища. В середньому досягає для фосфору 20-50кг/га, азоту-100-180 кг/га. Вплив транспорту на екологію рекреаційних регіонів детально вивчався у Сімферопольському державному університеті. Там була встановлена критична кількість автомобілів на один гектар - 0,5-1,0. Основна шкода від автотранспорту - пошкодження рослинного покриву (що веде до ерозії грунту), насичення дощових опадів вихлопними газами і загальне забруднення паливно-мастильними речовинами. Цікавою, стосовно екології озера Світязь, є проблема водномоторного транспорту. Відомо, що користування такими видами транспорту на озерах ШНПП давно заборонено. Це негативно впливає на рекреаційний потенціал великих озер.

На території парку основним джерелом забруднення поверхневих і підземних вод є комунальні відходи, стічні води з сільгоспугідь (пестициди, добрива). Спостереження за станом поверхневих (оз. Світязь) і ґрунтових вод четвертинних і верхньокрейдяних відкладень, які місцеве населення використовує для господарсько питних потреб, встановлено, що мінералізація озерної води протягом року змінюється від 170,7 мг/л до 512 мг/л, реакція води (рН) перебуває в межах 7,3-7,6. У її складі незначні концентрації натрію, калію, магнію, хлору, сульфату. Домінуючими іонами є гідрокарбонати і кальцій. Які визначають тип озерної води- гідро-карбонатний кальцієвий. Шацькі води можна оцінити ще як іноді помірно-жорсткі. У них присутні азотисті сполуки, але, як правило, в концентраціях. Що не перевищують допустимих меж. Однак наявність у ваді нітратів вказує на існування потенційних джерел забруднення (пестициди. мінеральні добрива, випас худоби, звалища сміття).

Розглядаючи проблему дальшого існування сільськогосподарського виробництва в межах водозбору озера Світязь і прилеглих територій, необхідно брати до уваги наступне. За експертними оцінками вчених у найближчій перспективі у водні об`єкти при відсутності спеціальних водоохоронних заходів -буде виноситись з полів у середньому до 25 процентів азоту і 5 процентів фосфору від загальної кількості елементів, які вносяться разом з добривами. Тому з метою охорони джерел від забруднення різними біогенними речовинами необхідно застосовувати гранувальні добрива тривалої дії. Це дасть можливість зменшити винос азоту у водойми до 5-10, а фосфору до 1-2 процентів від внесеної в грунт кількості. Ще більш жорсткі вимоги треба проявити до зберігання і використання пестицидів. Адже час повного розпаду хлороорганічноних пестицидів у поверхневих водах становить від 3 до 8 років, у підземних від 15до 25. а в грунті від 10 до 20 років. У планктоні і тканинах риб пестициди можуть накопичуватись до концентрації в десятки разів більше. ніж в оточуючому середовищі.

Важлива проблема захоронення і переробки твердих і особливо токсичних промислових відходів. Адже на Поліссі високе залягання ґрунтових вод, як наслідок,- їх незахищеності. Це не дозволяє проводити захоронення відходів на полігонах. Є випадки переміщення через кордон і небезпечних відходів.

На різних глибинах зустрічаються предмети, які зовсім озеру не властиві- цеглини білі і жовті з обірваними вервечками, банки, скло посуд. Як з'явились на дні стовбури дерев, топляки, зрозуміло: їх занесло десятки років тому і затопило хвилею. Ну, а як прижилась на дні далеко від берега секція батареї водяного опалення, важко здогадатись. Більш усього - це залишки горе-рибалок. які використовують різні важкі предмети. як якорі. Шнур обривається і непотріб захламлює дно. Також зимою, на льоду рибалки часто залишають різні предмети, папір і коли лід розтає, все йде в глибину.

Стурбованість екологів викликало розпочате в Малоритському районі Брестської області будівництво потужного комбінату будівельних матеріалів. А точніше кар'єру по добуванню піску і крейди, що має сягнути ж 35 метрів з відкачкою ґрунтових вод. Адже це може призвести до створення депресійної воронки, яка не виняток, негативно вплине на екосистему Світязь.

Давно і безуспішно різні відомства борються з будівельним хаосом біля озера Світязь, зокрема, в урочищі Гряда. Де бази відпочинку розміщені в стометровій водоохоронній зоні. Оскільки ні водопостачання, ні каналізації, ні елементарного сміттєзвалища протягом багатьох років тут не було, то порушення Водного кодексу, санітарних норм стали звичайним явищем. Досить сказати, що в розпал сезону 58 закладів відпочинку приймають вдвічі більше людей на оздоровлення. До того ж така кількість відпочиваючих перебуває і в приватному секторі села Світязь, що теж створює проблеми для навколишнього середовища. Єдине, що рятує унікальне озеро від забруднення нечистотами, стічними водами - це короткий курортний сезон.

25 жовтня 2005 року було проведено нараду з участю заступників голів облдержадміністрації та обласної ради і прийнято рішення про упорядкування зони відпочинку, зокрема, передбачалась реконструкція закладів відпочинку згідно з діючими нормами і правилами, підключення їх до мереж водопостачання та каналізації, а в подальшому - реконструкція енергозабезпечення та автодоріг. Вирішено було прокласти напірно-каналізаційний колектор.

На сьогодні це питання не вирішене, оскільки в такому разі місцеві органи влади повинні були відшкодувати власникам споруд значні матеріальні ресурси.

Це питання підняли знову, у 2006 році було прийнято рішення про те, що базу відпочинку Гряда вивести з прибережної смуги і збільшити ємність до 4 тисяч чоловік. Адже за нормами на одного відпочиваючого повинно на базах припадати 140 км, а кому це вигідно?

Проаналізувавши всі бази відпочинку, розташовані на березі озера Світязь, ми проходимо до сумного, з точки зору навантаження на екосистему, висновку - жодна з баз не дотримується встановлених норм. В середньому цей показник перевищує норму в 7 разів. При чому спостерігається тенденція до зростання цього показника.

Завдяки інтенсивному зростанню рекреації на території Шацького району, екологічний стан екосистеми озера Світязь погіршився. Якщо не буде проведено ряд заходів з метою збереження екологічного стану екосистеми озера Світязь, то дана екосистема буде у катастрофічному стані, а цей процес вже на етапі розвитку. Перш за все необхідно розробити кібернетичну модель екосистеми Світязь, за допомогою якої можна регулювати, контролювати, прогнозувати процеси які відбуваються в екосистемі Світязь. Розроблена модель екосистеми Світязь дасть можливість проаналізувати основні компоненти моделі та ключові задачі, які потребують негайного вирішення.

Таблиця 1

Розрахунок загального існуючого 2006 року об'єму відпочинку на озері Світязь за комфортний період.

Таким чином існуючі навантаження на екосистему озера Світязь за комфортний період складають 6059 люд./дн., на першу чергу - 6912 люд./дн., на розрахунковий період - 8630 люд./дн.

Таблиця 2

Розподіл навантажень по функціональних зонах

Таблиця 3

Назва і ємкість лікувально-оздоровчих закладів.

При надмірному антропогенному навантаженні, ці цифри викликають занепокоєння. Адже, лімносиситема. Світязь є слабо проточною, з повільним водообміном. Що робить її особливо чутливою до такого антропогенного впливу.

Як поліпшити тут екологічну ситуацію, зберегти це унікальне природне середовище і разом з тим створити для відпочинку у частний сервіс, не перетворити його на Український Балатон - відоме озеро в Угорщині, яке у зв'язку з величезним напливом туристів з усього світу переживає сьогодні не найкращі часи. біогенний озерний екосистема

Таким чином, пропонуємо на березі озера Світязь встановити спеціальний водоохоронний знак, проводити екологічне виховання серед населення України. Провести паспортизацію екосистеми озера Світязь за формою, запропонованою Львівським державним університетам ім. І.Я. Франка.

Потрібно працювати над розробкою математичної моделі функціонування і розвитку озера Світязь. Це значить, що сучасні ЕОМ вивчатимуть і визначатимуть його біологічний режим. Планується створити академічну базу Західного наукового центру АН України з лабораторією для виконання на озері Світязь стаціонарних науково-дослідних робіт. Щоб розширити їх програму, науково-технічна нарада рекомендувала залучити до цього Інститут прикладних проблем математики і фізики АН України, Волинський державний технічний університет, Український інститут інженерів водного господарства. Інші науково-дослідні установи і вузи.

Література

1. Проект організації, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об'єктів Шацького національного природного парку. Київ,1999.

2. Горун А.А., Матейчик В.І. Екологічна ситуація району Шацьких озер і проблеми збереження водноболотних комплексів. 2000-с. 89-92.

3. Драбкова В.Г., Кузнєцов В.К., Грифонова І.С. Оцінка стану озер Шацького національного природного парку.- інститут озерознавства АН Росії.

4. Рекреаційний потенціал Шацького НПП та перспективи його використання. Інститут європейської інтеграції - Луцьк.

Размещено на Allbest.ru