Вплив факторів шкідливого виробництва на небезпеку життєдіяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив факторів шкідливого виробництва на небезпеку життєдіяльності

Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем забруднення довкілля. Станом на 2005 р. в області зберігалася тенденція до нарощування техногенного навантаження на довкілля, спричинена, в першу чергу, збільшенням обсягів промислового виробництва.

В цілому в області у звітному періоді викинуто в атмосферне повітря 57,7 тис. т забруднюючих речовин, що на 1,1 тис. т більше, ніж у 2004 р. Скинуто у поверхневі водні об'єкти 110,0 млн. м³ зворотних вод, що на 8,7 млн. м³ більше попереднього звітного періоду, у складі цих вод: нормативно очищених - 28,4 млн. м³, неочищених - 5,0 млн. м³, недостатньо очищених - 24,7 млн. м³, нормативно чистих без очистки - 51,9 млн. м³. В усіх галузях економіки регіону протягом року утворено 7,0 тис. т токсичних відходів, що на 1,16 тис. т. більше, ніж у 2004 р. В тому числі утворено на 1,143 тис. т більше відходів ІІ класу небезпеки.

Як і в попередні роки, станом на 2005 рік, основний внесок у забруднення довкілля області припав на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, електроенергетику та житлово-комунальне господарство.

Екологами багатьох країн визнано, що найбільш «брудними» є такі галузі, як енергетика, промисловість, транспорт, сільське господарство, життєдіяльність міст. Саме вони створюють критичне навантаження на навколишнє середовище, погіршують його санітарний стан.

На сьогодні екологічні проблеми набули глобального характеру. Настав той період у розвитку людства, коли сама можливість збереження життя на планеті Земля стала заручником здатності людей оцінити масштаби екологічних проблем, осмислити їх і знайти шляхи їх вирішення.

Сьогодні стало очевидним, що орієнтація лише на зменшення або ліквідацію негативних екологічних наслідків економічної діяльності не має перспективи. Необхідні концептуально нові підходи, що забезпечать перехід в енергетиці, промисловості та сільському господарстві на використання таких екологічно безпечних, чистих технологій, які з самого початку виключатимуть можливість виникнення екологічних проблем. У кінцевому рахунку, такий шлях виявиться й економічно найефективнішим.

Як Україна в цілому, так і область зокрема, приєднується до світової спільноти у вирішенні екологічних проблем на сучасному рівні як законодавчо, так і на практиці. Спостерігається всебічна екологізація виробництва з домінантою на відтворення природного потенціалу та екологічного оздоровлення водних басейнів і підпорядкування цьому господарської, комерційної та інвестиційної діяльності.

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2005 р. від стаціонарних джерел 229 підприємств області склав 17,3 тис. т, що на 1,5 тис. т більше ніж у 2004 р. та на 0.5 тис.т більше чим в 2003 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за 2005рік викинуто 40,4 тис. т забруднюючих речовин, проти 40.8 тис. т в 2004 р.

екологічний атмосферний забруднення шкідливий

Динаміка викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

У викидах переважали газоподібні та рідкі речовини. Їх частка в усіх надходженнях склала 63,1% (8,7 тис. т). Твердих речовин викинуто 5,2 тис. т.

Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося м. Рівне, м. Дубно, м. Кузнецовськ, Гощанському, Дубенському, Здолбунівському, Рівненському та Рокитнівському районах; збільшення викидів діоксиду сірки спостерігалося в м. Дубно, Гощанському, Дубенському та Радивилівському районах; діоксиду азоту в м. Рівне, м. Кузнецовськ, Здолбунівському, Острозькому, Рівненському, Рокитнівському та Радивилівському районах;

Основними забруднювачами атмосферного повітря, як і в попередні роки, були підприємства м. Рівне (3,3 тис. т) (3,5 тис-2004 р.), Здолбунівського (5,5 тис. т), Рівненського (2,96 тис. т), Сарненського (0,7 тис. т), Костопільського (0,7 тис. т) та Володимирецького (0,6 тис. т) районів.

Порівняно з 1995 р. викиди в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 9,5 тис. т, або на 37,5%, а з 1990 р. - на 47,7 тис. т.

Збільшення викидів діоксиду азоту спостерігалося в м. Рівне, м. Кузнецовськ, Березнівському, Здолбунівському, Корецькому, Млинівському, Рівненському та Радивилівському районах; оксиду вуглецю в м. Дубно, м. Кузнецовськ, Березнівському, Гощанському, Рокитнівському, Сарненському та Радивилівському районах.

Середня кількість забруднюючих речовин в перерахунку на одне підприємство області протягом року склала 68,8 т, що на 0,1 т менше ніж в 2004 р.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на один кілометр квадратний території склала 864,8 кг проти 789 кг у 2004 р., у розрахунку на одну особу населення відповідно 15,0 і 13,6 кілограма.

Територія міста Рівне належить до найбільш забрудненої - 60966 кг на один квадратний кілометр

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

екологічний атмосферний забруднення шкідливий

У 2005 році держуправлінням екоресурсів проводилися перевірки стаціонарних джерел забруднення на 40 підприємствах області. Здійснено інструментально-лабораторний контроль 242 джерел викидів (ДВ) за 27 забруднюючими речовинами. За результатами виконаних визначень на 45 ДВ, виявлено 58 перевищень нормативів гранично допустимих викидів за 10 забруднюючими речовинами.

Перевірками встановлено наступне:

- на ВАТ «Рівнеазот» м. Рівне на час проведення перевірки підприємство працювало на 50% своєї потужності. Здійснено інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів на 9 ДВ. За результатами виконаних визначень перевищень нормативів викидів не виявлено.

Однак перевищення нормативів гранично допустимих викидів виявлено на інших підприємствах області, що впливають га екологічну ситуацію м. Рівне.

Результати контролю стаціонарних джерел викидів на підприємствах області, що перевищують нормативи ГДВ

Інструментально-лабораторним контролем пересувних джерел викидів було охоплено 431 автомашина, з них на вміст оксиду вуглецю - 347 автомашин; на димність - 84 автомашини; на вміст вуглеводнів - 347 автомашин. За результатами замірів виявлено перевищення норм за вмістом оксиду вуглецю на 28 автомашинах та по димності - на 5 автомашинах.

Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводиться за матеріалами Рівненського обласного центру гідрометеорології.

В пробах вимірювались концентрації 10-ти забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бенз(а) пірену, а також важких металів - заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку.

За даними спостережень 2005 р. екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. В порівнянні з минулим роком забруднення атмосферного повітря залишилось на попередньому рівні але за деякими інгредієнтами максимальні концентрації дещо збільшились.

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком діоксиду азоту, середньорічна концентрація якого дорівнювала ГДК, фтористого водню та формальдегіду, середньорічні концентрації яких перевищували ГДК в 1,4 та 1,3 рази відповідно. Концентрації ж важких металів не перевищували встановлених ГДК і зменшились в порівнянні з минулим роком.

В річному ході забруднення атмосферного повітря, збільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось у весняно-літній період по пилу хлористому та фтористому водню, та у літньо-осінній період по діоксиду азоту та оксиду вуглецю.

В окремі дні при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали: діоксиду азоту 3,9 ГДК, оксиду вуглецю 1,8 ГДК, пилу 2,6 ГДК, хлористого водню 2,9 ГДК, фтористого водню 2,5 ГДК, аміаку 2,1 ГДК, формальдегіду 0,7 ГДК, оксиду азоту 0,3 ГДК, діоксиду сірки 0,2 ГДК.

На перехрестях вулиць міста в «часи пік» максимальні концентрації оксиду вуглецю в порівнянні з минулим роком зменшились і досягали:

вул. Соборна - Княгині Ольги - 4,3 ГДК; (1,67 ГДК-2004)

Театральна площа - 4,1 ГДК; (6,5 ГДК-2004)

Майдан Незалежності - 3,9 ГДК; (2,1 ГДК-2004)

вул. Соборна - Пушкіна - 2,8 ГДК; (3,7 ГДК-2004)

вул. Грушевського - Відінська - 4,7 ГДК; (7,2 ГДК-2004)

вул. Соборна - Дубенська - 3,4 ГДК; (8,0 ГДК-2004)

вул. Чорновола - Соборна - 5,9 ГДК; (5,3 ГДК-2004)

вул. Д. Галицького - Київська - 3,4 ГДК; (7,5 ГДК-2004)

зупинка «Ринок» - 5,1 ГДК. ()

Кислотність атмосферних опадів була в межах норми (рН=6,09-8,17). (рН=5,98-7,82-2004)

Індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) залишився на рівні попередніх років і становить 5,06.

За останні 5 років спостерігається тенденція до зниження концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, за винятком пилу, діоксиду азоту, формальдегіду, аміаку, фтористого водню, бенз/а/пірену, середньорічні концентрації яких залишаються високими.

Середньодобова концентрація фтористого водню була рівна ГДК. Вміст формальдегіду в середньому за добу досягав 2,7 ГДК, діоксиду азоту - 1,3 ГДК. Середньодобова концентрація бенз/а/пірену зменшилась і дорівнювала 1,5 ГДК.

Максимально разові концентрації протягом 5 років (2000-2004 рр.) в окремі дні при несприятливих погодніх умовах досягали:

по пилу - 4,0 ГДК;

оксиду вуглецю - 3,6 ГДК;

діоксиду азоту - 5,1 ГДК;

оксиду азоту - 1,2 ГДК;

хлористому водню - 3,7 ГДК;

фтористому водню - 3,4 ГДК;

аміаку - 2,5 ГДК;

формальдегіду - 2,2 ГДК;

оксиду азоту - 1,2 ГДК;

діоксид сірки - 0,2 ГДК;

бенз/а/пірену - 6,3 ГДК.

Вивчення забруднення повітря, пов'язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 9,3% з 268 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту.

У 2005 р. лабораторіями облСЕС проведено 2052 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 128 випадках, що становить 6,2%. В міських населених пунктах області відібрано 1763 проби, перевищувало ГДК - 122 проби (6,9.

Перевищення ГДК в атмосферному повітрі в 2005 р. спостерігались за такими інгредієнтами: пил (16,3%), сірчистий газ (3,8%), окис вуглецю (6,1%), окис азоту (5,8%), формальдегід (11,1%), фенол (1,9%). Перевищень за іншими інгредієнтами не виявлено.

При вивченні дифузного забруднення атмосферного повітря досліджено 537 проб, з них не відповідала ГДК 21 проба (3,9%). Перевищення спостерігались в основному за рахунок сажі та пилу.

Вивчення забруднення повітря, пов'язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 42 пробах (8,8%) з 478 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту.

Спеціалістами санепідемстанції м. Рівне відбирались проби повітря в маршрутних точках у найбільш забрудненій частині міста та підфакельних точках на території підприємств. Загалом у 2005 р. відібрано 624 проби повітря, в 22 пробах (3,5%) рівень забруднення перевищував ГДК.

Аналізуючи в загальному викиди в атмосферу забруднюючих речовин можна зробити висновок, що основними забруднювачами, як і в 2004 році, залишаються пересувні джерела викидів. В зв'язку зі збільшенням кількості одиниць автотранспорту, які не забезпечені каталізаторами для нейтралізації відпрацьованих газів, щороку збільшується кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.

В 2005 р. радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря проводився Рівненським обласним центром гідрометеорології в 19 пунктах спостережень 9 західних областей, з них два пункти знаходяться в межах Рівненської області - м. Сарни, АМСЦ Рівне. В таблиці приведені значення середньомісячної і максимальної добової сумарної бета-активності атмосферних випадінь в пунктах спостережень, що розташовані на території області.

Середньомісячна (Е_сер.), максимальна добова (Р_max.) і сумарна бета-активність атмосферних опадів по пунктах спостереження, Бк/м²Чдобу

Протягом року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось.

Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст ¹³⁷Cs в пунктах спостережень. Випадків перевищення гранично допустимих рівні концентрації ¹³⁷Cs в пробах не виявлено. Детальний аналіз в пунктах спостережень, що знаходяться в АМСЦ Рівне, наводиться в табл.

Щомісячні значення гама-спектрометричного аналізу проб аерозольних випадінь на вміст ¹³⁷Cs в пунктах спостережень (Бк/м²Ч добу)

Щоденні спостереження за потужністю експозиційної дози гама-випромінювання проводяться в 2-х пунктах контролю: м. Рівне (лабораторія), АМСЦ м. Рівне.

Оцінка радіаційного стану в пунктах спостережень центру з гідрометеорології у 2005 р.

У якості висновка можна константувати наступне, що кожний конкретний випадок який веде до підвищення екологічного ризику потребує розроблення відповідних заходів.

Размещено на Allbest.ru