Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м.Київ

Еколого-економічна оцінка водовідведення як оптимізуючий фактор охорони і раціонального використання водних ресурсів

Чередніченко Ю.Г., м.н.с.

Анотація

Проаналізовано сучасний стан раціонального використання та охорони водних ресурсів України і запропоновано варіант оптимізації водокористування з використанням кількісних показників еколого-економічної оцінки водовідведення зворотніх вод

Annotatіon

The condition rational used and protection of water resources is analysed and it is offered variant of optimization of water use with the help of quantity indicators of a ecology-economic estimation of water removal

Серед країн Європи Україна є однією з найменш забезпечених водними ресурсами. Зрозуміло, що при такому становищі повинен забезпечуватись найвищій рівень охорони та відтворення водних ресурсів України, адже вирішення головного завдання галузі водопостачання та водовідведення - забезпечення водою населення та народного господарства в достатній кількості і визначеної якості неможливо без постійного оновлення систем водопостачання та водовідведення. Особливу увагу держава надає проблемам оптимізації водоресурсного забезпечення в галузі водопостачання і водовідведення, яка є однією з найактуальніших, оскільки від якості вживаної води залежить збереження і підтримання стану здоров'я населення на рівні, що відповідає критеріям цивілізованого суспільства, яке в свою чергу являється одним з головних завдань держави. При цьому безпека питного водопостачання є однією зі складових безпеки населення. В галузі діє Закон України “Про загальнодержавну програму Питна вода України на 2006-2020 роки” та розроблений проект Закону України “Про внесення змін в Закон України “Про загальнодержавну програму реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2011 роки”, що формують пріоритетні напрями вирішення зазначеної вище проблеми.

На сьогоднішній день становище галузі не дивлячись на збільшення обсягів фінансування за рахунок державного бюджету залишаться складним. Значна кількість водопроводів із забором води з поверхневих водних джерел не мають необхідного комплексу очисних споруд для знезаражування й очищення води, на багатьох водозаборах не дотримуються режими зон санітарної охорони. У незадовільному стані перебувають водовідвідні мережі, зношеність яких безупинно зростає, що обумовлює часті аварії і, як наслідок, забруднення водопровідної води. Втрати води в мережах комунальних водопроводів через корозію і зношеність труб досягли критичної межі, значна кількість води губиться через витоки у водогінних мережах житлового фонду [1].

Згідно з резолюцією останнього Міжнародного конгресу “ЕТЕВЕК-2007”, у водопровідно-каналізаційному господарстві в 2006 році знос основних фондів досягає в середньому 60 відсотків, протяжність аварійних водопровідних мереж склала 61,4 тис. км, або 34 відсотки від їх загальної протяжності (за даними Держбуду на кінець 2005 року відповідно 60,8 тис. км або 33,8 відсотків), каналізаційних - 15,4 тис, або 31 відсотки (за даними Держбуду на кінець 2005 року відповідно 14,8 тис. км).

У вітчизняній науці дослідженню проблем раціонального використання та охорони водних ресурсів приділяється достатня увага. Зокрема, у роботах Головинського І.Л., Горева Л.Н., Данилишина Б.М., Дмитрієвої О.О., Дорогунцова С.І., Ковшун Н.Е, Хвесика М.А., Шевчука В.Я., Яцика А.В. та багатьох інших авторів. санітарний охорона водокористування економічний

Аналіз останніх досліджень та публікації на дану тему свідчить, що автори [2,3 ], наприклад, водовідведення разом з водозабором та водоспоживанням відносять до основних показників ефективності водокористування і раціонального використання і охорони водних ресурсів при здійсненні соціальної та екологічної оцінки для подальшого перспективного планування та прогнозування водозабезпечення населення і галузей промисловості. Оцінка водних ресурсів при прогнозуванні розвитку галузей економіки дозволяє точніше визначати потребу власне у ресурсі, а також відіграє визначальну роль при виборі оптимального варіанта господарського освоєння водного об'єкта. Суть розробленого авторами методичного підходу полягає в тому, що система стану водних ресурсів в басейні розглядається як така, що складається з двох основних підсистем: кількість (об'єм) і якість води. Отже, рішення в системі приймаються паралельно за кількісними та якісними показниками.

Автори [4,5] розглядають водовідведення з позиції системного підходу і наголошують на необхідності коректування існуючої концепції управління водокористуванням населених пунктів. Основна сутність якої полягає у недопущенні такого антропогенного навантаження на водні об'єкти, яке призведе до порушень стабільності водних екосистем. Дослідники вирішують таку проблему технологічним шляхом за допомогою програмно-цільового методу. В населених пунктах України функціонує екологічно небезпечне водовідведення так як при аварійних ситуаціях побутові стічні води разом з виробничими і поверхневими потрапляють у поверхневі водні об'єкти така ситуація не припустима. На їхню думку, недостатній об'єм наукових досліджень щодо водовідведення став причиною того, що впродовж десятиліть таке екологонебезпечне водовідведення з плином часу постійно збільшує антропогенне навантаження на водні єкосистеми. Автори пропонують таку технологічну схему, при якій подача поверхневих стічних вод від районів населеного пункту на очисні споруди повинна здійснюватись по централізованій мережі, спільно з побутово-виробничими стічними водами. Така схема, за їхніми розрахунками зменшить надходження забруднюючих речовин у водні об'єкти в складі стічних вод житлово-комунального господарства у 2,5 раза, а в складі поверхневих стічних вод у 25 разів.

Проте, вирішення означеної проблеми потребує і еколого-економічного дослідження з методологічним підґрунтям, для аналізу саме водовідведення не тільки за якісними критеріями, а й за кількісними з метою врахування сучасних тенденцій водокористування, що в майбутньому допоможе передбачити зміну основних показників водовідведення, як одного з оптимізуючих факторів раціонального використання та охорони водних ресурсів та визначити переваги водокористувачів при введенні нових тарифів, збільшенні штрафів і т. ін.

Отже, ціллю даної статті є визначення за допомогою доступних статистичних даних щодо раціонального використання і охорони водних ресурсів України, зміну тенденцій кількісних показників еколого-економічної оцінки водовідведення зворотніх вод використовуючи дослідження [2,3] в частині методологічних принципів еколого-економічної оцінки сучасного стану водокористування і раціонального використання та охорони водних ресурсів з метою оптимізації водопостачання та водовідведення. Загальні тенденції основних показників використання та охорони водних ресурсів (табл.1) свідчать про зменшення більшості показників. Скажімо за десять років, забір води з природних водних об'єктів зменшився на 34 відсотки, проте за останні роки збільшився на 1,5 відсотка. Споживання свіжої води також зменшилось на 45 відсотків, але збільшилось на протязі 2005-2006 рр. на 0,5 відсотка. Показник загального водовідведення на протязі досліджуваного періоду постійно зменшувався і різниця 1996-2006 рр. складає 37 відсотків. Однак негативною тенденцією вважаємо максимальне значення (1427 млн м3) скиду забруднених стічних вод без очищення у 2006 році і це не дивлячись на постійне введення в дію значних виробничих потужностей для охорони водних ресурсів (табл. 2.). Виважена екологічна політика щодо оптимізації водоресурсного забезпечення (введення лімітів, штрафних санкцій та ін.), загальний спад економічної активності суб'єктів господарювання, повсюдне впровадження систем оборотного водопостачання та маловідходних технологій являються визначальними факторами покращення стану охорони та раціонального використання водних ресурсів в Україні на сьогоднішній день. Проте ситуація може швидко змінитись при підвищенні активності економічної сфери господарювання за рахунок промислового сектора.

Таблиця 1 Основні показники використання та охорони водних ресурсів*

*За даними Держкомстату

Необхідно зазначити, що в статті розглядаємо лише скид забруднених зворотніх вод до яких входять: виробничі та побутові (комунальні) стоки (включаючи шахтні, рудникові, пластові, дренажні), враховуючи залпові скиди, які надходять у поверхневі водні об'єкти без очищення, або після недостатнього очищення і містять забруднюючи речовини в кількості, що призводить до порушення встановлених норм якості води у контрольному створі. До них не входять обсяги стоків, що надходять на поля фільтрації, в накопичувачі, на рельєф місцевості і т.ін.

Таблиця 2 Ведення в дію окремих потужностей для охорони водних ресурсів*

*За даними Держкомстату

Для здійснення еколого-економічної оцінки водовідведення зворотніх вод за кількісними показниками, введемо наступні коефіцієнти (формули 1-3), які характеризують співвідношення об'ємів водовідведення різних категорій зворотніх вод.

Коефіцієнт водовідведення забруднених зворотніх вод, який показує співвідношення загального об'єму водовідведення зворотніх вод і об'єму водовідведення забруднених зворотніх вод:

(1)

Коефіцієнт водовідведення забруднених зворотніх вод без очистки, який показує співвідношення загального об'єму водовідведення зворотніх вод і об'єму водовідведення забруднених зворотніх вод без очищення:

(2)

Коефіцієнт водовідведення нормативно очищених зворотніх вод, який показує співвідношення загального об'єму водовідведення зворотніх вод і об'єму водовідведення нормативно очищених зворотніх вод:

(3)

де Qзв - об'єм загального водовідведення зворотних вод, млн. м3; Qз - об'єм забруднених стічних вод, млн. м3; Qзбо - об'єм забруднених зворотних вод без очищення, млн. м3; Qпо - об'єм забруднених зворотних вод нормативно очищених, млн. м3.

В таблиці 3 приведені дані розрахунків зазначених вище коефіцієнтів, а на рисунку графічно зображено дані таблиці. Як видно з рисунка, який графічно відображує дані таблиці 3, за десять років коефіцієнти КЗ і КПО майже не змінились, а от коефіцієнт КЗБО своє значення змінив майже в два рази, звідси випливає тенденція до постійного збільшення скиду стічних вод без очистки однак на тенденцію зниження об'ємів загального водовідведення зворотніх вод така зміна коефіцієнтів не впливає.

Таблиця 3 Динаміка коефіцієнтів загального водовідведення зворотних вод в Україні

Рис. 1 Динаміка коефіцієнтів загального водовідведення зворотних вод в Україні

Отже, в результаті еколого-економічної оцінки водовідведення зворотніх вод встановлена стала тенденція до збільшення об'єму скиду забруднених стічних вод без очищення на очисних спорудах, що в свою чергу впливає на збільшення показників антропогенного забруднення поверхневих водних ресурсів України, проте, як зазначено у праці [2] збільшення об'єму скиду саме по собі нічого не значить головне це об'єм забруднень, який надходить до водних об'єктів. Однак, зміна цих співвідношень може свідчити про вибір переваг водокористувачів щодо здійснення водовідведення зворотніх вод певних категорій, при будь-якій зміні тарифів, штрафів або загалом всієї природоохоронної політики держави. Дослідження динаміки зміни показників об'ємів забруднення може стати логічним продовженням розгляду проблеми оптимізації водокористування в галузі водопостачання та водовідведення, як окремих населених пунктів так і областей України.

Література

1. Національна доповідь про стан питного водопостачання в Україні у 2005 році www.

2. Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Головінський І.Л. Водні ресурси України (проблеми теорії та методології): монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. - 227с.

3. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку та трансформацій / Під загальною редакцією чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. - К.: ЗАТ Нічлава, 2006. - 704 с.

4. Дмитриева О.О., Калашников В.О., Василенко В.П., Тертичний О.Л., Колдоба І.В. Технологічні аспекти цільової екологічної “Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України” // Екологія і ресурси. - 2006. - №15. - С.103-127.

5. Дмитриева О.О. Еколого-соціальна концепція управління водокористуванням населених пунктів // Економіка природокористування та охорони довкілля. - К.: РВПС України НАН України. - 2002. - С.358-368.

Размещено на Allbest.ru