Тваринний світ Полісся

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

Сарненського педагогічного коледжу

Реферат

На тему: «Тваринний світ Полісся»

Підготувили:

Іванова Яна,

Марковець Богдана

студентки групи Б-21

Сарни 2019

Зміст

Вступ

Ссавці

Птахи

Комахи

Риби

Земноводні

Плазуни

Висновок

Вступ

полісся тваринний червона книга

Жива природа -- це дивовижний, багатогранний світ. Особливе місце в цьому світі відведено тваринам: вони складають лише 2% від усього живого на Землі, але незважаючи на це, роль їх в природі величезна. Полісся - це лісовий край. Тваринний світ України постійно змінювався впродовж історії розвитку Землі. Під впливом геологічних, кліматичних та інших чинників одні види зникали, інші з'являлися. Значні зміни у фауні України відбулися після льодовикової епохи. На зміну велетенським мамонтам, шерстистим носорогам, печерним ведмедям і левам, північним оленям, плямистим гієнам прийшли більш пристосовані до нових умов бики-тури, зубри, дикі коні-тарпани, дикі осли-кулани, сайгаки, сарни, росомахи, летючі білки та багато видів, які збереглися до наших днів. Подальші зміни природного середовища поступово наближали склад фауни до сучасного. Фауна Полісся також колоритна. Тут відомо більше 60 видів ссавців (із 100 видів, що зустрічаються в Україні), 276 видів птахів (із 350), більше 30 видів риб. Тут водяться дика свиня, білка, кріт, зрідка трапляється олень благородний , рись, дикий кіт. Світ птахів представляють тетерук, рябчик, подекуди ж глухар, лелека чорний. Окрасою поліських лісів є лось. Деякі види занесені до Червоної книги України.

Ссавці

Ссавці походять від звіроподібних плазунів. Найбільш характерні ознаки ссавців: теплокровні, тіло покрите волосяним покривом, дитинчат вигодовують молоком.Форма тіла у ссавців різноманітна і пристосована до навколишнього середовища.Скелетно-м'язова система ссавців досконала, що відповідає значній різноманітності рухів звірів. Шкіра ссавців багата жировими, потовими залозами, частина з яких перетворена у молочні і пахучі залози. Волосяний покрив виконує термоізоляційну функцію, захищає шкіру від пошкоджень і деяких паразитів, містить дотикові рецептори, покращує аеро- і гідродинамічні властивості тіла, забезпечує видоспецифічність забарвлення. Серце у ссавців чотирикамерне, є два кола кровообігу. Дихання легеневе. Частота пульсу і дихання у різних тварин неоднакова.

Ряд Комахоїдні об'єднує дрібних і середніх за розмірами тварин, які відрізняються примітивністю будови: зуби недостатньо диференційовані, півкулі мозку майже без звивин. Найбільш розвинуті органи чуття -- нюхові і дотикові. До комахоїдних належать їжаки, кроти

Їжак звичайний -- улюблений звірок дітей. Мордочка витягнута і загострена, спина покрита голками, а черевце і голова -- грубим темно-забарвленим волоссям. слід наголосити на тому, що він любить поселятися на узліссях, в садах, полях і степу. їжак -- нічна тварина. Вдень, згорнувшись клубочком, їжак спить під кущем, опалим листям, серед бур'яну або в норі. Живиться переважно комахами, слимаками, черв'яками, жабами, інколи ловить мишей, змій, поїдає пташині яйця. Зрідка їсть плоди. Їжак всеїдний, хоч перевагу віддає тваринній їжі.

Кріт звичайний - розповсюджений в степовій зоні, зустрічається тільки по долинах великих річок. Тіло крота валькувате, покрите оксамитовим хутром чорного, темно-сірого кольорів. Така форма тіла і коротка шерсть допомагає кротам пересуватися підземними галереями. Морда витягнута і закінчується рухливим хоботком, вуха та очі непомітні. Кріт сліпий, його очі містяться під шкірою. Передні лапи лопатоподібно розширені, з кігтями, що допомагає йому рити ходи. Хвіст у крота короткий, на ньому є багато вібрисів. Живиться кріт безхребетними тваринами, в основному дощовими черв'яками.

Ряд Зайцеподібні. До зайцеподібних, поширених на Поліссі, належать заєць-русак. Від гризунів зайцеподібні відрізняються тим, що на верхній щелепі у них не одна, а дві пари різців. Друга пара розвинута слабше і розташовується позаду від першої.

Заєць-русак -- мешканець відкритих просторів. Оселяється у степах, полях, там, де є зарості бур'янів. Зустрічається на хлібних полях, на лучних заплавах. Бігає русак швидше від біляка, стрибки його довші. На короткій відстані русак розвиває швидкість 50 км/год. Улітку русак живиться різноманітними трав'янистими рослинами, віддаючи перевагу злаковим і бобовим. За умов, коли харчування неможливе, заєць-русак переходить на живлення деревною і кущовою рослинністю. Найбільш охоче він їсть кору верби, клена, а також яблунь і груш. Цим він приносить шкоду садам.

Ряд Гризуни -- найчисленніша група сучасних ссавців. Характерною особливістю їх є наявність верхніх і нижніх різців, зовнішня поверхня яких -- тверда емаль, а решта -- більш пухкий дентин, що забезпечує різну швидкість стирання і надає постійної гостроти ріжучому краю.

Білка -- найбільш відомий дітям звір серед гризунів, добре пристосований до життя на деревах. Вона чудово лазить по гілках завдяки довгим пальцям з чіпкими кігтиками. Білка спритно стрибає з одного дереза на інше. Звичайна білка може бути рудою, попелястою. Карпатська білка має темне забарвлення. Живе на деревах. Кулясте кубло будує у верховітті з тонких гілочок, моху, шерсті, лишайшіків. Може оселятися в дуплах і шпаківнях. Білки--денні тварини. У сонячну погоду вони активні протягом цілого дня. В дощові дні і піл час сильних морозів і снігопадів білки не виходять годуватися. В сплячку не впадають.

Бобер європейський -- найбільший гризун. Маса його 20--30 кг. Добре пристосований до водно-наземного способу життя. Під час розглядання ілюстрації увагу дітей можна звернути на те, що між пальцями задніх кінцівок у нього є плавальні перетинки. Хвіст плоский, лопатоподібний, допомагає бобрам плавати. Хутро бобра не намокає. Колір хутра -- віл світло-коричневого до чорного. Бобри поселяються по берегах повільних лісових річок, стариць і озер. Влітку бобри живляться переважно трав'янистими рослинами: лататтям, глечиками, очеретом тощо. Восени інтенсивно звалюють дерева і займаються заготівлею деревного корму на зиму.

Пацюки сірі -- мешканці людських осель, смітників, інколи оселяються по берегах водойм, на полях. Можуть чудово плавати і пірнати. Кубло будують під підлогою, в міжстінних проміжках. Пацюки, що живуть у природних умовах, нападають на дрібних гризунів, птахів, жаб, риб, молюсків тощо, поїдають пташині кладки

Миші хатні так само, як і пацюки, з давен пристосувалися до життя біля людини. Поширені вони повсюдно. Зустрічаються в людських оселях, на городах, по узбережжях водойм, часто живуть у скиртах. Хатні миші живляться насінням майже всіх рослин, але найбільш охоче поїдають насіння соняшника, пшениці. Ті миші, що живуть біля людини, можуть споживати їжу і тваринного походження. Особливістю хатніх мишей є те, що вони можуть живитися сухим зерном за відсутності води.

Миша польова відрізняється бурувато-рудим забарвленням з чорною смужкою по хребту. Живе переважно в більш-менш вологих місцевостях: по узбережжях водойм, узліссях, на полях, порубко тощо. На зиму переселяється в скирти, стіжки, купи опалого листя в садах і лісах, а також до людських осель. Живиться насінням, корінням рослин, інколи гризе пагони і кору дерев.

Частково в Поліссі поширені хом'яки. Зовні вони дуже гарні. Живуть на полях, городах, степових ділянках, узліссях, населених пунктах. Він будує добротні і складні нори до 2,5 м завглибшки з численними віднорками -- коморами, де запасає їжу. Ближче до осені звірок старанно заповнює свої комори різними припасами: зерном, картоплею, кукурудзою, морквою та іншими продуктами. Загальна маса таких запасів досягає 10--20 кг. Ними хом'як живиться взимку, коли прокидається від сплячки, а також навесні до появи потрібної кількості їжі. В сплячку залягає у вересні -- жовтні -- спить до квітня. Влітку хом'яки поїдають зелень трав, різне насіння, кореневища, комах, нерідко дрібних гризунів, пташині кладки і пташенят. Хом'яки активні вночі.

Родина Собачі на Поліссі представлені вовком на лисицею. Це тварини середнього розміру, добре пристосовані до активного добування тварин шляхом переслідування. Тулуб у них витягнутий, кінцівки пристосовані до біту (мають невтяжні кігті), морда витягта, добре розвинутий нюх.

Звичайний, або сірий вовк більший за велику вівчарку, маса його 32--50 кг. Увесь зовнішній вигляд сірого вовка свідчить про могутність цього звіра. Морда видовжена, широкий лоб, гострі трикутні вуха, коротка товста шия з високим загривком. Хвіст товстий, пухнастий, майже завжди висить донизу або навіть підігнутий, ніколи не загинається догори.

Поширені вовки по всій Україні, проте зустріти їх можна в тих місцевостях; де вони можуть знайти собі притулок для лігва: ліс, перелісок, балка, очерет, болото, чагарники тощо. Вовк -- типовий хижак. Основна здобич його -- копитні тварини: козулі, кабани, домашні вівці, корови, коні.

Лисиця має довге, але приземкувате тіло, голова з видовженою гострою мордою, великі загострені вуха, очі з вертикально овальним зрачком. В Україні скрізь поширена звичайна руда лисиця. В більшості випадків забарвлення хутра-руде або рудувато-сіре. Кінчик хвоста білий. Зустрічається лисиця в усіх природних зонах. Живиться лисиця різноманітною їжею. Основу її харчування становлять дрібні гризуни, в основному полівки. Крупніша здобич, наприклад зайці, трапляється лисицям нечасто. Рідше, ніж гризуни, потрапляють у меню лисиці птахи. Полюють лисиці переважно вночі, а інколи і вдень, особливо там, де їх не переслідують. Поводиться лисиця надзвичайно обережно, має здатність тікати від переслідувача, заплутуючи сліди.

Родина Куницеві. Переважна більшість куницеві має дуже дрібні розміри. Більшість має гарний волосяний покрив, веде наземний спосіб життя. Серед кунячих є виключно цінні хутрові звірі. До куницевих належать ласка, видра, тхір лісовий.

Ласка звичайна -- найменша з усіх хижих. У неї тонке, витягнуте, гнучке тіло з коротким хвостиком. Влітку ласка світло-бура, знизу біла або жовтувата, взимку світліша. Найчастіше ласка зустрічається там, де є мишоподібні гризуни -- на полях, серед кущів. З дивною спритністю і енергією ласка знищує мишей, полівок, переслідуючи їх навіть у нірках і вбиваючи більше, ніж може з'їсти. Цим ласка приносить користь.

Тхір чорний має темне, майже чорне забарвлення, але з боків помітні жовтуваті відтінки. Зустрічається по всій Україні Тримається переважно листяних і мішаних лісів, річкових -ґДолин, озер, боліт, чагарників, ярів, нерідко зустрічається біля людських осель. Веде нічний спосіб життя. Кубло влаштовує під корінням дерев, у купі хмизу, в камінні, під підлогою будівель, у скиртах, старих норах інших тварин. Живиться переважно дрібними гризунами, рідше жабами, рибою, птахами, ящірками, комахами.

До кунячих належать видри. Це досить великі звірі -- понад півметра завдовжки, з гарним темно-коричневим блискучим хутром. Охоче оселяються видри біля водойм: річок, озер, боліт, особливо там, де є підмиті водою, захаращені береги, де є багато схованок. Кубло влаштовують в норі, вихід з якої під водою. Видри чудово плавають і пірнають. По землі пересуваються незграбно. Живляться переважно рибою, причому дрібного. Поїдають жаб, раків, молюсків, інколи ловлять водяних пацюків і водяних птахів.

Ряд Парнокопитні об'єднує копитних тварин, характерних найбільшим розвитком ІІІ і IV пальців, між якими проходить вісь кінцівки, інші бічні пальці у більшості розвинуті слабко і розташовані вище від середніх. Кінцеві фаланги всіх пальців -- це копита. У більшості парнокопитних шлунок складний (складається з кількох відділів).

Кабани - це тварини з міцним тілом, вкритим жорсткою щетинистою шерстю, клиноподібно витягнутою вперед головою з маленькими очима. Рило закінчується п'ятачком. Дикі кабани полюбляють жити я дубових і букових лісах, прирічкових заростях, очеретах, болотах. Живляться різноманітною їжею: кореневищами, бульбами, плодами, їдять також червів, комах, інколи ловлять дрібних гризунів.

Лось звичайний -- один з найбільших звірів в Україні. Він має характерний вигляд: ноги довгі, голова видовжена, горбоноса, вуха великі. Верхня губа значно нависає над нижньою. У самців влітку і восени великі лопатоподібні роги. Забарвлення коричневе, взимку сірувато-коричневе. Ноги білі або білуваті. Поширені лосі на Поліссі і частково Лісостепу. Лосі населяють ліси, зарості верби по берегах річок і озер. Живляться вони різноманітною трав'яною рослинністю, гілками та корою дерев, кореневищами.

Птахи

Птахи походять від плазунів, але мають більш високу організацію, пов'язану з пристосуванням до повітряного способу життя. Тіло птахів покрите пір'ям

Родина Воронові. Представники цієї родини -- це птахи, що найчастіше зустрічаються біля осель, особливо взимку. Завдяки тому, що ці птахи крупні, вони добре помітні. До них належать грак, ворона, галка, сорока, крук, сойка.

Ворона сіра має крила та хвіст чорні, а решта оперення сіре. Хоч птах і дуже обережний, але інколи оселяється поблизу житла людини. Гнізда мостить на деревах, у гаях, садах, на узліссях. Живиться ворона комахами, гризунами. Може заподіювати шкоду, знищуючи яйця і пташенят комахоїдних і мисливських птахів, нападає на домашніх курчат, поїдає насіння на полях. Через це її відносять до шкідливих птахів. Проте влітку і восени ворона сіра знищує багато шкідливих комах і приносить тим самим велику користь.

Сорока -- обережний птах Живиться сорока різноманітними комахами, а також зерном диких трав та злакових культур. Проте там, де сорок багато, вони шкодять, знищують багато пташенят як диких, так і свійських птахів. Коли пташенята підростають, сорока починає полювати за гризунами та комахами і знову стає корисним птахом.

Цікавим представником воронових, поширеним у Поліссі є сойка звичайна ,її легко впізнати за бурувато-червоним пухнастим оперенням і яскраво-блакитними дзеркальцями на крилах. Живляться сойки як рослинною, так і тваринною їжею (комахами). Поїдають дрібних гризунів, ящірок, гадюк, жаб, рідко дрібних птахів. Цікавою особливістю сойки є її здатність наслідувати голоси інших тварин, птахів. Сойки рухливі, уважні птахи. Часто вони першими помічають небезпеку і різким скреготанням попереджують інших пташок.

Родина В'юркові. Ця родина охоплює багатьох пташок, більшість з яких зерноїдні, але поїдають і багато комах. Пташенят вигодовують виключно комахами. До них належать снігурі, чижі, зяблики, щогли, костогризи тощо.

Снігурі -- звичайні, зимуючі птахи в Україні. Вони з'являються в лісах, парках, нерідко і на ділянках дошкільних закладів взимку. У самок, замість червоних і голубих кольорів, бурувато-сірі. Взимку снігурі їдять різні ягоди, бруньки дерев, насіння бур'янів. Снігурі -- довірливі, неквапливі птахи. Співають самці і самки нескладні пісеньки, які особливо приємно почути взимку, коли відлітає більшість співаючих птахів. Снігурі -- окраса нашої природи.

Родина Ткачикові. На Поліссі ця родина представлена горобцями - хатнім і польовим. Хатній горобець -- це найвідоміша всім пташка, яку діти можуть цілий рік спостерігати на ділянці дитячого садка. Розглядаючи забарвлення горобчиків, треба звернути увагу на те, що вони коричнево-буруваті, неначе одягнені в светри Самець відрізняється від самки більшою чорною плямою на горлі, а також темно-сірим, а не темно-бурим верхом голови. Гнізда горобець робить у найрізноманітніших місцях -- у щілинах гнізд різних крупних птахів (лелек), у дуплах дерев, займає шпаківні.

Родина Шпакові. Ця родина представлена на Поліссі шпаком звичайним.

Шпак звичайний поширений в усіх населених пунктах Полісся. Увагу дітей слід привернути до гарного оперення -- чорного з металевим блиском, зеленуватого, фіолетового відтінків. Прикрашають оперення птаха маленькі сірі цяточки. Шпаки охоче поселяються в населених пунктах у шпаківнях, садах, парках, щілинах будівель. У лісах гнізда мостять у дуплах дерев, залишених дятлами, в степу -- в норах, по урвищах берегів. Шпак -- гарний співак. Співає він зранку до вечора з перервою лише вдень.

Родина Жайворонкові. Жайворонки всіх видів -- мешканці відкритих просторів: полів, степів, лісових галявин, тому спостереження їх у містах неможливе, за виключенням чубатого жайворонка.

Польовий жайворонок трохи більший за хатнього горобця. Забарвлення оперення бурувато-сіре, непоказне. Воно допомагає птахові бути зовсім непомітним на землі серед строкатої рослинності. Живиться жайворонок переважно різними комахами, перш за все шкідливими. Гніздо мостить на землі у ямці. Під час вигодовування птахи знищують багато комах. Рано навесні і восени поїдають насіння бур'янів. П'ють росу з трави. Відлітають на південь пізньої осені.

Родина Дроздові. Дрізд співочий має гарне строкате забарвлення, в якому особливо виділяється грудка -- біла з темними плямами. Повертається із зимівлі в кінці березня і оселяється в лісах, парках, садах, там, де є чагарники. Має красиве забарвлення, гніздо дрізд співочий мостить на зламаному стовбурі, в розгалуженні гілок, на пеньках і в кущах десь у рідколіссі. Всередині гніздо вимазане сумішшю глини з порохнявою дерева, склеєних слиною. Живляться дрозди переважно комахами, яких збирають на землі або видзьобують у траві.

Ряд Куроподібні. Це дуже поширена група птахів, більшість з яких ведуть наземний спосіб життя. Дзьоб короткий, опуклий. Крила короткі і широкі, ноги сильні, пристосовані до розгрібання.

Глухар -- один з найбільших представників куриних. Він такого самого розміру, як індичка. Самці мають темно-буре оперення з білими плямами і металево-зеленим відблиском чорного вола, червоні брови, спина та крила темно-коричневі. Глухарі розривають мурашники і поїдають не тільки мурашиних лялечок, а й самих мурашок. Згодом починають їсти ягоди, ніжні листочки, насіння. Так само, як і дорослі птахи, глухарята ковтають камінці для кращого перетирання їжі.

Ряд Зозулеподібні - це середні за розміром птахи з довгим хвостом, вузькими довгими крилами і великим ротом. Зозуля трохи більша за шпака, з темно-сірим або буро-рудуватим у самок забарвленням, знизу забарвлення сірувато-біле s темними поперечними смугами по білому череву.

Живе зозуля в найрізноманітніших деревних насадженнях, а на півдні --і в очеретяних плавнях. Найчастіше її можна зустріти там, де гніздиться багато співучих пташок. Тим часом зозуля зазирає у кожний кущ, спускається на землю, відшукує гнізда потрібної їй пташки, щоб покласти туди своє яйце. На нижній частині спини зозуленяти є особливе заглиблення. Гола шкіра на цьому місці, а також на спині і на боках його тіла досить чутлива.

Ряд Совоподібні об'єднує нічних хижих птахів, поширених майже повсюди, дошкільники зустрічаються з цими птахами найчастіше у казках. Сова --єдиний птах, що може дивитися в одному напрямку обома очима одночасно. Пристосування до хижацького способу життя -- це короткий гачкуватий дзьоб, пальці з гострими зігнутими кігтями, м'яке оперення, яке дає змогу совам безшумно літати. Своїми великими очима сови вночі бачать так, як інші птахи вдень. Дуже гострий у сов слух, за допомогою якого вони полюють уночі.

Найбільшим птахом серед сов є пугач, який осіло живе в густих непролазних лісах, ярах і урвищах на берегах річок, морів. Оперення у нього зверху темно-руде, смугасте, знизу світліше. З боків голови стирчать вушка -- пучки видовженого пір'я. Живиться різноманітними гризунами: від мишей і полівок до зайців, яких захоплює зненацька під час сну. Полює на ворон, круків, голубів, качок, куріпок, рябчиків.

Сова сіра зустрічається в Поліссі, в байрачних лісах, парках в степовій зоні. Має сіре або руде забарвлення. Гніздиться у дуплах, печерах, а інколи в будівлях. Із сховищ сова вилітає на полювання тільки вночі, тому вдень її мало хто бачить. Своїх пташенят вигодовує лише дрібними гризунами. За рік вона знищує їх від 700 до 1000. Це дуже корисний птах.

Комахи

Комахи -- шестиногі. В них є три пари ніг, які прикріплені до грудей, що складаються з трьох сегментів. Комахи належать до типу членистоногих, отже, як і в інших представників цього типу, тіло їх почленоване. На голові розміщені вусики, які є важливими органами комах (дотику, нюху).Ротові органи у комах різноманітні, бо вони живляться найрізноманітнішою їжею. Найбільш поширений гризучий ротовий апарат (коники, жуки, гусінь метеликів), колючо-сисний (комарі, клопи), лижучий (мухи), колючо-ріжучий (гедзі), сисний (метелики).

Ряд Прямокрилі. До прямокрилих належать великі або середнього розміру комахи з видовженим тілом. Передні крила часто видовжені, прямі (звідси і назва ряду), шкірясті, задні -- перетинчасті.

Цвіркуни мають видовжене тіло і велику кулясту голову. Ведуть прихований спосіб життя. Один з цікавих представників цвіркунів -- цвіркун хатній. Він 1,6--2 см завдовжки, забарвлення тіла солом'яно-палеве з коричневими смужками. Вдень він ховається у щілинах і виповзає звідти переважно вночі на пошук їжі. Живиться різними рослинними рештками, які знаходить у щілинах. Самці дзюрчать ввечері І вночі. Розвиток цвіркунів відбувається протягом усього року.

Ряд Рівнокрилі. Цей великий ряд об'єднує досить різноманітних комах, які часто є шкідниками полів, садів, городів і лісів. Спільними ознаками цих комах є ротовий апарат колючо-сисного типу у вигляді хоботка. Витягнута нижня губа складається і притискається до грудей між кінцівками. Вона являє собою жолобок, усередині якого розміщується колючий апарат. Усі комахи цього ряду живляться соком з рослин. Передні крила однорідні, з рідкою сіткою жилок, Крила складаються над черевцем дахоподібно.

Ряд Твердокрилі, або Жуки. Сама назва «твердокрилі» свідчить про те, що перша пара крил у них перетворилася на тверді надкрила. Вони не беруть участі у польоті, в той час як для цього служить друга пара перетинчастих крил. Ротовий апарат у жуків типово гризучий. Серед них є хижі, рослино- і багатоїдні. Відомо, як вони приваблюють маленьких дітей, тому потрібно сформувати у них правильне ставлення до жуків.

Сонечко -- один з найцікавіших об'єктів для спостережень навіть з наймолодшими дошкільниками.

Поширеним жуком-листоїдом є колорадський жук. Його легко відрізнити за наявністю 10 темних смужок на жовтогарячих надкрилах. Личинка колорадського жука червонуватого кольору з двома рядами чорних цяток по боках. Батьківщиною колорадського жука є Північна Америка, звідки він був завезений у Європу. Дорослий жук і його личинка поїдають листя картоплі та інші пасльонові. Жуки дуже плодовиті. Самка відкладає за життя в середньому 700 яєць.

Перетинчастокрилі комахи мають велике значення в природі і в господарській діяльності людини. Домашні і дикі бджоли, джмелі запилюють безліч рослин. Медоносна бджола дає мед, віск, лікувальні речовини -- бджолину отруту; їздці знищують шкідливих комах. Однак серед перетинчастокрилих є і шкідники сільського господарства, наприклад пильщики, горіхотворки.

З бджолиних найбільш знайомою комахою є бджола домашня, у якої суспільний спосіб життя. Сильна сім'я може нараховувати до 10 тис. осіб. У бджолиній сім'ї завжди є матка, самці і робочі бджоли. Молода матка один раз у житті піднімається у шлюбний політ, запліднюється, після чого повертається у вулик і живе там протягом 4--5 років, відкладаючи яйця. З запліднених яєць розвиваються робочі бджоли і матки, з незапліднених --- трутні. Влітку життя робочої бджоли триває 30--40 днів.

Ряд Двокрилі. Характерною ознакою двокрилих е наявність однієї пари перетинчастих крил. Задні крила перетворені у маленькі булавоподібні придатки -- дзижчальця, що мають значення для координації польоту. Ротові органи різної будови: у комарів-кровососів колючо-сисного типу, у гедзів -- ріжучо-лижучого, у більшості мух -- типово-лижучого типу. Спосіб життя двокрилих досить різноманітний. Серед них є багато шкідників сільськогосподарських і лісових культур переносників збудників хвороб людини і тварин.

Риби

Риби -- давні мешканці водного середовища. Вони населяють прісні і солоні водойми. Розглядаючи з дітьми будову, тіла риб, слід показати, що вона має обтічну форму, тіло сплющене з боків, що дає можливість легко розрізати воду, яка є більш щільним середовищем, ніж повітря. Придивляючись до рухів тіла риби у воді, слід наголосити дітям, що риба швидко мчить уперед, рухаючи вправо і вліво хвостом, який закінчується широким хвостовим плавцем. У цьому русі бере участь і тулуб риби, але в основному воно здійснюється хвостовим відділом тіла. Спостерігаючи за роботою парних плавців, доцільно звернути увагу на те, що риба гребе ними тільки при самому повільному переміщенні. В основному ж вони виконують функцію рулів і рівноваги. Непарні плавці також забезпечують сталу рівновагу.

Одними з найпоширеніших риб є коропові.У поширених коропових наших водойм немає зубів на щелепах. На останній зябровій дузі розташовані глоточні зуби, які допомагають ковтати здобич, інколи перетирати її. У багатьох біля рота є вусики. Майже у кожній водоймі трапляються карасі. Вкриті сріблястими або золотистими лусочками і дуже гарні. Ці лусочки, а також обтічна форма тіла дозволяють йому легко рухатись у воді. Протягом дня карасі порпаються у мулистому дні, розшукуючи дрібних червів і личинок, а ввечері підпливають до мілкого берега і обгризають пагони водних рослин. Якщо ви прийдете сюди ввечері, то можете це навіть почути. Навесні карасі відкладають ікру, з якої виводяться мальки. На зиму карасі зариваються в мул і там засинають.

Лящі мають характерне стиснуте з боків тіло. Це цінна промислова риба, що живиться в основному безхребетними тваринками.

Плазуни

Плазуни -- перший клас справжніх наземних хребетних. Форма їхнього тіла більш різноманітна, ніж у амфібій, що пов'язано з різноманітним способом пересування. Шкіра плазунів суха, без залоз, покрита роговою лускою. Вона забезпечує хороший захист від випаровування, механічних пошкоджень і проникнення хвороботворних організмів. Скелет у плазунів добре розвинутий, рухомий, що забезпечує пристосування до складних умов наземного середовища.

Ряд Лускаті на Поліссі представлений різноманітними ящірками. Серед них найчастіше зустрічається ящірка зелена. Вона полюбляє схили балок, вкриті травою і кущами, круті схили по берегах річки, узлісся і галявини в лісах, а також сади, виноградники поблизу селищ. Ховається у глибоких нірках, часом поселяючись у нірках гризунів, інколи в. дуплах дерев. Частіше її можна побачити біля куща з низькими гілками або на купах хмизу, або просто у траві. Сполохнута ящірка стрімко кидається до куща і зупиняється в очікувальній позі. Зелена ящірка полює комах, зрідка їсть плоди, наприклад калини. Прудка ящірка виправдовує свою назву тим, що бігає настільки швидко, що спіймати її руками досить важко, тим більше, що вона дуже обережна і рідко відходить більш як на 10--15 м від своєї схованки. Рятуючись від переслідування, ця ящірка раптово різко відхиляє в бік хвіст і, зробивши полуобертання на місці, повертається головою в сторону переслідувача.

Змії -- це тварини, що пристосувалися до плазування на череві, серед густої рослинності. На перший погляд зовні вони схожі на ящірок, але в їхній будові е ряд своєрідних ознак. Живляться змії більш крупною здобиччю, заковтуючи її цілком. Здатність широко розтягувати рот забезпечується у них рухомим з'єднанням не тільки щелепних кісток, але й інших, сполучених з ними. Грудна клітка у них не замкнута, що дозволяє проковтувати крупну здобич. Гострі зуби відігнуті назад і розраховані на захоплення і утримання здобичі. В отруйних змій є борозенчасті і трубчасті зуби, що виводять секрет отруйних залоз в тіло жертви.

Звичайний вуж -- активна, рухлива змія, що може швидко повзати, лазити по деревах і плавати, піднімаючи над поверхнею води голову. Вужі можуть протягом десятків хвилин перебувати під водою. Вони активні у світлу пору доби, люблять грітися на сонці, а вночі ховаються у схованки. Тримається вуж берегів річок, ставків, боліт, вологих лісів. Нерідко живе у городах, садах тощо.

Звичайна гадюка має різноманітне забарвлення: сіре, бурувате з чорною зигзагоподібною смужкою вздовж спини, бувають і зовсім чорні гадюки, яких більше на півночі. Мешкаючи у лісовій і лісостеповій зонах, розміщуючись на території нерівномірно і утворюючи у придатних місцях великі скупчення, гадюки все життя проводять на одному й тому ж місці. Сховищами для них служать нори різних звірків, гнилі пні, кущі, різні тріщини. Молоді гадюки полюють на комах, слизнів, дощових червів. Тривалість життя гадюк в природі 11--15 років

Висновок

Отже, на території Полісся живуть безліч тварин, птахів, риб, плазунів та комах, певна кількість яких занесена до Червоної книги України. Для їх захисту було створено Поліський заповідник, який має площу 20097 га. У Поліському заповіднику мешкає 49 видів ссавців, серед яких відносно багато "червонокнижних". Це борсук, горностай, рись європейська, видра річкова, заєць біляк. Соня ліщинова та вовк у заповіднику є звичайними видами і не потребують особливих заходів охорони, хоча у Західній Європі вони на межі зникнення і занесені до Європейського Червоного Списку. На території заповідника досить часто можна зустріти таких екзотичних представників тваринного світу, як лось, козуля, олень благородний, кабан дикий, лисиця, куниця лісова, бобер річковий, білка звичайна, заєць русак, тхір лісовий, ласка, їжак звичайний та інші. Але найбільшою загрозо є браконьєрство, що знищує різні види тварин. Єгері та лісники твердять, що невдачі у боротьбі з порушниками є наслідком недосконалого законодавства, яке передбачає за браконьєрство до смішного малі штрафи та не створює стимулів для боротьби працівникам лісу. Бережімо природу рідного краю!

Размещено на Allbest.ru