Хімічний склад дощів мікрорайону школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хімічний склад дощів мікрорайону школи

Вступ

У природі вода відіграє надзвичайно важливу роль. Випаровуючись, вода переноситься на величезні віддалі і там випадає у вигляді дощу і снігу. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів є найважливішими факторами, що регулюють клімат і погоду.

Вода є також одним з найважливіших геологічних факторів, що змінює зовнішній вид земної поверхні, розмиваючи гори і утворюючи долини. Вона руйнує гірські породи не тільки механічно, а й хімічно, реагуючи з ними з утворенням інших речовин.

Вода має величезне значення в житті людини, тварин і рослин. Вона потрібна рослинам для розчинення поживних речовин ґрунту. Нестача води у ґрунті призводить до погіршення живлення рослин і зниження врожаю сільськогосподарських культур. Тому для забезпечення у ґрунті води здійснюють цілий комплекс агрохімічних заходів.

Вода є одним з шести основних харчових елементів здорового харчування людини поряд з вуглеводами, білками, жирами, вітамінами і мінералами.

Дуже велику роль відіграє вода і в техніці. Енергія падаючої води широко використовується на гідроелектростанціях для одержання дешевої електричної енергії. Її використовують у будівельній, текстильній, шкіряній, металургійній і багатьох інших галузях промисловості. Особливо широко застосовують воду у хімічній промисловості для процесів розчинення, фільтрування, промивання і як сировину для одержання різних хімічних продуктів: їдких лугів, кислот, водню тощо.

Тіло людини складаєьтся не лише зі шкіри та м'язів. На65% воно складається із води. Організм людини з масою тіла 65 кг містить 40 л води: з них майже 25 л знаходиться в клітинах і 15 л у складі внутриклітинної рідини організму.

Без харчів людина може прожити кілька тижнів, без води - загине вже за кілька днів. Першим симптомом браку рідини в організмі є постійне відчуття втоми. При втраті організмом 5% загального об'єму рідини підвищується температура тіла і прискорюється пульс. При втраті 10% відбувається дегідраційне отруєння, 15% - незворотні паталогічні зміни, 20-25% - настає смерть.

Вода присутня у всіх продуктах - в молоці її 87%, в помідорах - 95%, в м'ясі - 50-70%, в хлібі - 35%.

Організм регулює кількість води в кожній системі, органі, клітині. Потреба дорослої людини у воді становить 40 мл/кг маси тіла на добу, немовляти - 150-150 мл/кг.

Циркуляція води в організмі живої істоти так само важлива для існування, як і циркуляція води в природі. Підраховано, що за життя людина випиває близько 25 тон води.

На 89% із води складається мозок, на 80% - кров, майже на 70% - м'язи, і навіть у кістках скелета близько 20% води.

Особливо багаті на води тканини молодого організму - в тілі 3-місячного немовляти 95% води, 5-місячного - 86%, дорослої людини - 65-55%.

Багато вчених вважають, що однією з причин старіння організму є зниження здатності колоїдних речовин, особливо білків, зв'язувати великі кількості води.

За звичайних умов і фізичного навантаження доросла людина виділяє приблизно 2,5 л рідини за добу шляхом потовиділення.

Секрет довголіття - у воді.

Секрет довголіття британських монархів криється в особливому складі води з джерела на території резиденції Балморал, яку вживає королівська сім'я, -- вважають англійські вчені. Як відомо, королева-мати померла в дуже похилому віці, переступивши столітній рубіж. Її дочка, нинішня королева Єлизавета II, вважає за найкраще майже все літо проводити в шотландському замку -- вода з тамтешнього джерела, як показали дослідження, має властивості, що вповільнюють процеси старіння організму.

На Землі є чимало місць, де майже всюди живуть довгожителі. Вивчення їхнього способу життя показало, що своїм чудовим здоров'ям вони завдячують не якимось екзотичним рецептам, а звичайній воді, яку вживають щодня. Наші далекі предки недарма селилися біля джерел води, наділяли її чудодійними властивостями, поклонялися їй, вірили в її надприродну силу, що знайшло відображення в казках і народних легендах. Що глибше сучасна наука проникає в таємниці найзагадковішої речовини на планеті, то більше переконується, що «молодильні яблука», «жива» і «мертва» вода -- не просто витвір людської фантазії…

Афоризм, винесений в епіграф, аж ніяк не метафора. Людина розвивається у воді (у материнському лоні до моменту появи на світ її оточує водна стихія -- навколоплідні води) і не може без неї прожити фактично ані дня. Вода становить майже 70% маси тіла людини (це вільна, позаклітинна і так звана зв'язана вода, яка міститься усередині клітин). Людський ембріон на 97% складається з води, а новонароджений -- на 90%. Найбільш інтелектуальна частина нашого тіла -- мозок -- на 85% складається з води, кров -- на 95%. Природно, що для здоров'я і довголіття людини вкрай важливо, яка вода живить тканини її тіла.

Тож яку воду пити, щоб довше жити? За припущенням учених, людина як біологічний вид має жити до 120 років -- на такий строк генетично запрограмовані клітини її організму. Як відомо, загальна тривалість життя в Україні значно нижча, ніж у розвинених країнах, і становить 67,5 року (61,7 -- для чоловіків і 73,4 -- для жінок). Невтішна статистика: тільки 5% чоловіків працездатного віку і 3% жінок мають високий і вищий від середнього рівень здоров'я, а дві третини чоловіків і три чверті жінок -- нижчий від середнього і низький. Багато несприятливих чинників скорочують життя нашим співвітчизникам: забруднення навколишнього середовища, стреси, нездоровий спосіб життя тощо. Серед них, на думку вчених, одним із найважливіших є питна вода.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 80% проблем здоров'я людини тією чи іншою мірою пов'язані з питною водою. За якістю питних джерел Україна, як відомо з доповіді ООН про стан водних ресурсів у світі, посідає 95-те місце в рейтингу зі 122 країн.

Цікаво.

Найчистішою є дощова і снігова вода.

Дехто вважає, що під час та одразу після тренувань не можна пити. Дослідження підтвердили, що ті спортсмени, які не вживали рідину під час змагань, показали результати на 6-12% гірші, аніж ті, які вживали. Спеціалісти радять після кожних 20 хв інтенсивних занять (тенісом, аеробікою і т.д.) випивати приблизно по чашці води, фруктового соку або чаю з лимоном чи медом.

Помиляється той, хто не п'є воду, а лише чай та каву, адже ці напої сприяють виведенню рідини з організму, а не її засвоєнню. На день необхідно випивати близькло 1,5-2 л води.

Вчені встановили, що біль у спині, ненормалізований тиск, надлишок холестерину, ожиріння - результат браку води в організмі, тому хворому достатньо лише врівноважити оптимальний баланс рідини в організмі.

Вчені встановили, що людина, яка випиває більше 4 склянок води на день, значно зменшує ризик серцево-судинних захворювань. Це пов'язано з тим, що вода, маючи простий хімічний склад, гарно всмоктується в організмі та розріджує кров, що зменшує ймовірність виникнення тромбів в судинах.

Вчені стверджують, що вода - жива і здатна зберігати та передавати інформацію, а зміну інформаційної структури води називають "зарядженням".

1. Основна частина

дощовий екологічний сніговий вода

1.1 Вплив кількості опадів на формування рослинного та тваринного світу

В межах України розрізняють два класи ландшафтів: рівнинні і гірські. Залежно від співвідношення тепла і вологи, яким зумовлюються зональний розподіл типів ґрунтового і рослинного покриву, хід фізико-географічних процесів, особливості гідрологічного режиму, клас рівнинних східноєвропейських ландшафтів поділяється на такі типи: мішано-лісові, широколисто-лісові, лісостепові, степові, які, в свою чергу, поділяються на підтипи: північностепові, середньостепові, південностепові, сухостепові. Карпатські гірські лучно-лісові ландшафти поділяють на такі підтипи: широколисто-лісові, мішано-лісові, лучні (субальпійські) ландшафти; кримські -- на: лісостепові посушливі, мішано-лісові і широколисто-лісові, лучно-лісові і лукостепові (яйлинські). Окремі типи становлять ландшафти Південного берега Криму і заплав річок. Заплави річок характеризуються перезволоженими ґрунтами, вологолюбною рослинністю, чіткими природними межами.

Мішано-лісові ландшафти поширені в північній частині України. Вони сформувалися в умовах помірно теплого і вологого клімату на водно-льодовикових, льодовикових і давніх річкових суглинкових і піщаних відкладах, де переважають дерново-підзолисті ґрунти під сосново-дубовими лісами. Серед мішано-лісових ландшафтів трапляються льодовикові, річково-долинні, лучні і болотні ландшафти.

Широколисто-лісові ландшафти сформувалися в умовах помірного теплого клімату з близьким до оптимального співвідношенням тепла і вологи. Для них характерним є помітно виражений період активної вегетації (6--7 місяців), протягом якого відбувається накопичення органічних речовин у ґрунті і рослинному покриві. Широколисто-лісові ландшафти поширені переважно на височинах у західній та північній частинах лісостепової зони, в Передкарпатті, на схилах хребтів Українських Карпат і Кримських гір. Широколисто-лісові ландшафти західної частини України характеризуються помірно теплим літом з вегетаційним періодом 200 днів і сумою температур 2 700°, річною сумою опадів 600--620 мм. Серед широколисто-лісових ландшафтів переважають височинні глибоко розчленовані лесові рівнини з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами під грабовими дібровами, а на високих вододілах -- буковими лісами. На правобережжі і лівобережжі Дніпра в межах лісостепової зони широколисто-лісові ландшафти розвинулись на височинах та їх схилах і високих правобережжях приток Дніпра.

Лісостепові ландшафти займають більше третини території України. Первинні широколисті ліси і лучні різно-травно-злакові степи змінені сільськогосподарськими угіддями на 80--90 %. їх відмінна риса -- значна поширеність ерозійних форм (яружно-балкові, долинно-річкові).

Степові ландшафти розвинулись в умовах жаркого клімату і недостатньої кількості опадів. Під степовою рослинністю на суглинкових лесових породах розвинулись звичайні і південні чорноземи, тепер на 90 % розорані. Сухостепові ландшафти поширені на півдні Причорноморської низовини, у Присивашші; там під типчаково-ковиловими і полиново-злаковими степами утворились темно-каштанові солонцюваті ґрунти, розвинулись солончаки, солонці.

1.2 Вплив кислотних дощів на флору і фауну місцевості

Кислотні дощі - плата за прогрес

Вчені давно б'ють тривогу: забруднення навколишнього середовища досягло неймовірних масштабів. Скидання рідких відходів у водойми, вихлопних газів і летючих хімічних речовин в атмосферу, поховання ядерних останків під землею - все це призвело людство на грань екологічної катастрофи.

.

Ми вже стали свідками почалися зрушень в екосистемі планети: раз у раз в новинах повідомляють про нетипових для тієї чи іншої місцевості погодні явища, "Грін Піс" б'є на сполох у зв'язку з масовим зникненням цілих видів тварин, не рідкістю, а швидше закономірністю стали кислотні дощі, регулярно що йдуть над промисловими містами. Людина зіткнувся з неоднозначною ситуацією: підвищення рівня життя супроводжується погіршенням навколишнього середовища, що впливає на стан здоров'я. Дана проблема вже давно визнана загальносвітової. Людству слід задуматися: а чи варто технічний прогрес тих наслідків, які він тягне за собою? Щоб краще розібратися в даній проблемі, розглянемо одне з "досягнень" сучасної індустрії - кислотні дощі, про які в наш час розповідають навіть у школі. Так чи небезпечні вони в реальності?

Кислотні дощі: причини та наслідки.

Кислотними можуть бути не тільки дощі, але і сніг, роса і навіть туман. З вигляду це звичайні опади, проте їх кислотні показники набагато вище норми, з чим і пов'язана їх негативний вплив на навколишнє середовище. Механізм утворення кислотних дощів такий: вихлопні гази та інші промислові відходи, що містять великі дози окису сірки і натрію, потрапляють в атмосферу, де зв'язуються з крапельками води, утворюючи слабоконцентрірованних кислотний розчин, який у вигляді атмосферних опадів випадає на землю, завдаючи непоправної шкоди природі.
Кислотні дощі отруюють воду, яку п'ють тварини; потрапляючи у водойми, вони повільно знищують місцеву флору і фауну, вбивають сільськогосподарські посіви, проливаючись над полями, потрапляючи в грунт, отруюють її. Навіть інженерним спорудам такі опади завдають істотної шкоди, роз'їдаючи кам'яні стіни будівель і підточуючи залізобетонні несучі конструкції. Кислотні опади - доля не тільки великих міст промислових зон, отруйні хмари можуть переноситися повітряними масами на тисячі кілометрів і випадати над лісами і озерами.

Як боротися з кислотними дощами?

Наслідки кислотних дощів згубні не тільки для екології, а й для економіки, і це знає кожен. Так чому ж не робляться рішучі заходи для поліпшення ситуації? Для того щоб зменшити викиди в атмосферу, потрібні багатомільярдні вкладення: необхідна модернізація технології виробництва, що стосується автомобільних вихлопів - перехід на більш сучасні види палива. Результат буде відчутний тільки тоді, коли у вирішенні даної проблеми буде задіяно все світове співтовариство. На жаль, в гонитві за добробутом і підвищенням ВВП уряди багатьох країн не роблять належної уваги проблемі захисту навколишнього середовища.

Спостереження свідчать, що ще 100 років тому дощова вода мала рН=7,0, тобто опади були нейтральними. Вперше кислотні дощі зареєстро-вані в Англії в 1972 р. Вони були наслідком потрапляння в атмосферу оксидів Сульфуру і Нітрогену, що виділяються за рахунок спалювання пали-ва, інтенсифікації промислового виробництва. Автотранспорту, широкого застосування хімікатів. Поступово індустріалізація охоплювала все більшу кількість країн, а надходження оксидів Сульфуру і Нітрогену безперервно збільшувалося, особливо загрозливих масштабів набувши у наш час. Тому кислотні опади випадають всюди й завдають значних збитків. Підкислення ґрунтів - це проблема східних районів США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Польщі, України, Молдови, країн Прибалтики, ряду областей Росії. У Швейцарії від кислотних дощів гине третина лісів, у Великій Британії висихають 69% букових і тисових лісів. Від кислотних опадів особливо потерпають закриті водойми - озера та ставки. В Україні за останні 35 років площа кислих ґрунтів зросла на 33%. Кислі грунти потребують вапнування, що підвищує собівартість сільськогосподарської продукції. Слід також відзначити, що при закисленні водойм та ґрунтів відбувається їх вторинне забруднення важкими металами, які при зниженні рН переходять у розчинну рухому форму й легко включаються в ланцюги живлення.

За останні 50-60 років спостерігається загальнопланетарне підвищення кислотності дощових опадів. Найбільше кислотних дощів випадає у країнах Скандинавського півострова. В Україні кислотні дощі часто випадають у Сумській, Черкаській та Рівненській областях, де у повітря викидається значна кількість оксидів Сульфуру і Нітрогену. Україна забруднена також за рахунок транскордонного перенесення цих оксидів з країн Західної Європи.

Кислотний сніг завдає ще більшої шкоди, ніж дощ, оскільки він може накопичуватись упродовж тривалого часу, що призводить до значного закислення ґрунту під час танення снігу навесні. Кислотність талої води в десятки разів вища від кислотності дощової. Кислі талі та дощові води, потрапляючи у ґрунт, спричинюють підкислення всього профілю ґрунту, а нерідко підкислюють і ґрунтові води. Спектр впливу кислотних дощів дуже великий. Наслідки впливу кислотних дощів на зміни у ґрунті наступні:

а). закислення ґрунту;

б) руйнація кореневої системи;

в) порушення процесів всмоктування води та поживних речовин;

г) вимивання міогенів та поживних речовин;

д) вилуговування важких металів;

е) пригнічення та загибель азот фіксуючих бактерій.

Наслідки впливу кислотних дощів на зміни рослинності наступні:

а) пошкодження листової поверхні та голок хвої;

б) порушення процесів транспірації;

в) порушення процесів фотосинтезу;

г) зниження опору патогенним організмам;

д) накопичення в камбії токсичних важких металів;

е) ослаблення, порушення росту.

Кислотні дощі виявляють як пряму шкідливу дію на біоту внаслідок осадження на зеленій масі рослин, так і побічну дію, замислюючи ґрунти і водоймища.

1.3 Хімічний склад дощів с. імені Шевченко

З вересня по грудень 2015 року були зібрані зразки опадів, які відбулися над територією мікрорайону КЗО НВК № 125 (селище імені Т.Г. Шевченко). зразки дощової води оцінені візуально, за допомогою індикаторів (лакмус, метил оранжевий, фенол фталеїн) та за допомогою хімічних дослідів.

Візуальне дослідження дало можливість виділити серед зібраних проб два зразкa:

1. проба № 3 (опади у вигляді дощу - зібрані 11 .10.2015 р.) - рідина з жовто - коричневим кольором, з запахом гниття.

2. проба № 4 (опади у вигляді дощу із снігом - зібрані 26.11.2015 р.) - рідина прозора, на дні посуду видно згустки темно-зеленої речовини.

Рідина з проби № 3 була досліджена за допомогою лакмусу. Фіолетовий колір індикатора виявив, що опади 10 жовтня 2015 року над селищем мали лужну середу.

Рідину з проби № 4 також обстежили за допомогою лакмусу. Середа - нейтральна..

Для виявлення речовини, яка у пробі № 3 забезпечила лужну середу, ми додали до зразка речовину СиSО4 (якісна реакція на лугу - NаОН):

СиSО4 + 2NаОН = Cи(ОН)2(осад) + Nа2SО4

Бачили утворення «медузоподібного» осаду - Cи(ОН)2

Повторне дослідження зразка № 3 (за допомогою Al(NO3)3) підтвердило у пробі опадів за жовтень 2015 року наявність NaOH:

Al(NO3)3 + 3NaOH = Al(OH)3(осад) + 3Na NO3

Висновок: опади над мікрорайоном КЗО НВК № 125 у жовтні 2015 року мали основну (лужну) середу.

Заключення

Шляхи покращення екологічної ситуації на мікрорайоні силами учнів НВК.

Безумовно, рівень розв'язку екологічних проблем - це рівень законодавства країни, рівень співпраці органів держави, місцевого самоврядування, громадських організацій, науки, бізнесу…

Рівень школи, педагогічного та учнівського колективів - це екологічне виховання, яке починається з молодшого шкільного віку. Спочатку діти вчаться помічати прекрасне та незвичне навколо себе, учаться спостерігати, милуватись природою, посильно охороняти природу, не шкодити їй, робити довкілля чистішим. Важливе формування почуття співпричетності, відповідальності; розуміння необхідності піклування про природу; готовність жити у злагоді з природою й у відповідності до її законів.

У середніх і старших класах метою такого виховання є усвідомлення учнями масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища.

Тут поле фантазії необмежене:

· створення молодіжної організації чи груп, котрі проводитимуть діяльність із метою поліпшення екологічного стану навколишнього середовища;

· проведення годин спілкування з природою;

· написання віршів про красу рідного краю;

· проведення інтегрованих занять екологічного змісту («Подорож у зачарований ліс» тощо);

· проведення ігор для малюків (наприклад, «Формування екологічної культури»);

· святкування Всесвітнього Дня Землі (22 квітня);

· участь у конкурсах «Пізнай свій рідний край», «Екологічними стежинами» тощо (виставки робіт учнів із неживого природного матеріалу, конкурси творів про природу та її збереження, поетичні конкурси на кращий вірш чи пісню про природу, конкурси малюнків чи фотогравій, захист творчих звітів, розробки сценаріїв свят, уроків чи інших заходів, анкетування; складання рефератів тощо);

· проведення рейдів з очищення русла річки Південний Буг, джерела, що протікає неподалік від школи;

· проведення агітаційно-роз'яснювальної роботи (про шкідливість спалювання опалого листя, неприпустимість винищування первоцвітів тощо);

· проведення анкетування населення з питань покращення екологічного стану довкілля;

· проведення уроків і бесід з екологічного виховання;

· вивчення правил поведінки на природі;

· проведення екологічних ігор, захистів рефератів і проектів покращення стану природного середовища;

· організація виставок учнівських робіт, малюнків, творів, віршів, пісень.

Для учнівського колективу НВК № 125 пропонуємо наступне:

1. Лозунгова акція «Збережіть природу - збережіть своє здоров'я!» (вихід представників учнів школи із лозунгами до підприємств: «Іста», «Інтертайп сталь», «Втормет»);

2. Участь учнів НВК у влаштуванні квітників на території закладу;

3. Участь учнів НВК у прибиранні території не тільки нашого закладу, а й селища;

4. Продовження дослідження рівня забрудненості опадів над нашим місцем проживання.

Список використаної літератури

1. Акімова, Т. А., Кузьмін О. П., Хаскин В. В., Екологія. Природа - Людина - техніка: Підручник, М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001 .- 343с.;

2. Вронський, В. А. Кислотні дощі: екологічний аспект / / Біологія в школі .- 2006 .- с.3-6

3. Ісаєв, А. А. Екологічна кліматологія .- 2-е вид. испр. і доп .- М.: Науковий світ, 470с.

4. Найдиш, В. М. Концепції сучасного природознавства: Підручник .- Видання 2-е- М. Альфа-М; Инфра-М, 2006; 22с.

5. Ніколайкін, Н. І., Ніколайкіна Н. Є., Мелехова О. П. екологія .- 3-е вид. перераб. і доп .- М.: Дрофа, 2004 .- 624с.

6. Новіков, Ю. В. Екологія, навколишнє середовище, людина: Навчальний посібник .М.: Гранд: Фаир - прес, 2000 .- 316с.;

7. Звідки беруться «кислотні дощі» / / Навколо світу .- 2005 .- № 6 .- с. 70 Интернет-Энциклопедия "Вікіпедія".

Размещено на Allbest.ru