Новий рік – без феєрверків

Піротехнічні вироби: поняття та використання, призначення, класифікація за ступенем небезпеки, типи та порівняльна характеристика. Феєрверк як один із найбільш поширених видів піротехнічних виробів. Особливості впливу їх хімічних елементів на екосистему.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2019
Размер файла 58,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

феєрверк піротехнічний екосистема

Незабаром Новий рік та Різдво. Відзначення цих свят супроводжується використанням феєрверків, салютів, петард та інших піротехнічних засобів, кількість яких збільшується з кожним роком. Здебільшого використання вищеперерахованих забавок пов'язане із бажанням створити чи підсилити особливий святковий настрій. На жаль, при цьому не всі замислюються про величезну кількість негативних наслідків, загроз та ризиків від піротехніки.

Одними з найбільш очевидних наслідків для здоров'я людини є опіки рук, пошкодження очей, включно із втратою зору, та травми органів слуху. Під загрозою опиняються не лише безпосередні винуватці, які активують піротехнічний засіб, але часто й випадкові перехожі, а також діти, яким може згодом потрапити в руки піротехнічний заряд, що попередньо не спрацював і потребує спеціальної утилізації.

У зоні ризику перебувають передусім молодь та діти, однак святкова піротехніка приховує у собі смертельну небезпеку для широкого загалу, оскільки в повітря вивільняється понад 100 хімічних речовин та сполук, шкідливих для здоров'я, серед яких важкі метали, діоксини, бензол, толуол тощо. Такі хімічні суміші здатні не лише провокувати підвищення рівня алергічних реакцій чи загострення астми, але й сприяти розвитку онкологічних захворювань. На жаль, трапляються випадки, коли використання піротехнічних забавок призводить до каліцтва та втрати життя.

Варто поміркувати і про економічний аспект проблеми, адже Карло Гоцці сказав:, Феєрверк триває не довше, ніж поцілунок коханої, зате обходиться дорожче, ніж утримання коханки».

І справді, піротехнічні засоби, зокрема феєрверки, - це занадто дороге задоволення для особистого і сімейного бюджету середньостатистичного українця. У масштабах країни - це сотні мільйонів гривень, які не просто, вилітають у повітря», але у вигляді сотень тонн отруйних речовин випадають на наші голови і забруднюють довкілля. Відтак це не лише марно витрачені кошти, а й витрати на несвідому диверсійну діяльність по відношенню до нашого соціального та природного середовища.

Кожен піротехнічний засіб має свій антиекологічний еквівалент. Адже, з однієї сторони, для його виготовлення використовуються цінні природні ресурси та енергія, і вже на цьому етапі завдається шкода довкіллю, з іншої, під час його активації у повітря вивільняється, коктейль» хімічних елементів, що призводить до додаткового негативного впливу на довколишній світ - його забруднення. Також піротехніка може стати причиною пожежі, що знищить усю рослинність поблизу та виділить в атмосферу колосальну кількість вуглекислого газу.

Отже, актуальність цієї роботи, на наш погляд, обумовлена необхідністю дослідити та проаналізувати небезпечність піротехнічних засобів на прикладі одного найпоширеніших видів піротехніки - феєрверків.

Мета дослідження: визначити вплив піротехнічних засобів (зокрема хімічних речовин, які входять до їх складу) на довкілля та живі організми.

Завдання дослідження:

- проаналізувати небезпечність піротехнічних засобів, зокрема, феєрверків, вивчивши їхній склад та вплив кожного компоненту на екосистему;

- визначити основні методи зменшення негативного впливу піротехніки на живі організми і середовище їхнього проживання;

- дослідити рівень обізнаності серед школярів щодо небезпеки піротехнічних засобів, зокрема щодо екологічного аспекту;

- провести роз'яснювальну роботу щодо негативних наслідків застосування піротехніки серед школярів у вигляді виступу лекторської групи, інтерактивну тощо.

Для розв'язання поставлених завдань були використані такі методи дослідження: метод аналізу і синтезу, описовий метод та розрахунковий, метод анкетування та метод статистичної обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Конкретизується шкідливий вплив феєрверків на природу та біосферу зокрема.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали даної роботи можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях; у навчальному процесі як матеріали для підвищення екологічної свідомості учнів та під час проведення заходів на зразок тижнів безпеки життєдіяльності.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків та додатків.

1. Піротехніка. Піротехнічні вироби: призначення, класифікація за ступенем небезпеки

Піротехніка (від грецької, пір» - вогонь та, техне» - мистецтво, вміння) - мистецтво виготовлення різноманітних піротехнічних сумішей, наука про їхні властивості, а також про способи виготовлення піротехнічних виробів.

Піротехнічний виріб - пристрій, який призначено для створення необхідного ефекту (світлового, іскрового, димового, звукового, змішуваного) за допомогою горіння (вибуху) піротехнічного складу.

За призначенням піротехнічні вироби поділяють на дві групи:

- вироби піротехнічні побутові, користування якими не вимагає спеціальних знань і навичок;

- вироби піротехнічні технічного та спеціального призначення, користування якими потребує спеціальних знань та навичок, відповідної атестації виконавців (користувачів) і (або) забезпечення відповідних умов технічного оснащення.

Горючими компонентами таких виробів є метали (алюміній, магній) та їхні сплави, фосфор, вуглевод (сажа, деревний вугіль), сірка, органічні речовини (бензол, толуол, бензин, нафта, парафін и інші).

За ступенем небезпеки поділяють на наступні групи:

Група сумісності, G» - піротехнічні речовини; вироби, які містять піротехнічні вироби; вироби, які містять як вибухові речовини, так і освітлювальні, запалювальні, сльозоточиві або димоутворювальні речовини (за винятком виробів, що активуються водою, та тих, що містять білий фосфор, фосфіди, легкозаймисті рідини та гелі) і поділяються за класами небезпечності як 1.1.G, 1.2.G, 1.3.G та 1.4.G (згідно з ГОСТ 19433-88 та ДОПНВ).

Група сумісності, S» - речовини або вироби, упаковані або сконструйовані таким чином, що при випадковому спрацюванні будь-який небезпечний прояв обмежено самим пакуванням, а якщо тара порушена полум'ям, то ефект вибуху або розкидання обмежений, що не заважає гасити пожежу в безпосередній близькості до виробу, і поділяється за класами небезпечності як 1.4.S (згідно з ГОСТ 19433-88 та ДОПНВ).

Підклас небезпеки, 1.4». До цього підкласу належать вибухові та піротехнічні речовини та вироби, що представляють незначну небезпеку вибуху під час транспортування тільки у випадку запалення або іншого впливу. Дія вибуху обмежується пакуванням. Зовнішнє джерело впливу не повинно викликати миттєвого вибуху вмісту пакування (згідно з ГОСТ 19433-88 та ДОПНВ).

Вільному продажу населенню підлягають лише піротехнічні вироби І, II та III класу.

Отже, піротехніка - це, перш за все наука, яка вивчає властивості піротехнічних сумішей. Серед усіх типів поділу піротехнічних виробів виокремлюють два основні: за призначенням та за ступенем небезпеки, групи якої у свою чергу поділяються на класи та підкласи небезпечності.

2. Феєрверк як один із найбільш поширених видів піротехнічних виробів

Феєрверк або вогнеграй (від нім. Feuer - вогонь, Werk - робота) - публічне видовище, яке створюється засобами піротехніки (феєрверковими виробами), що супроводжується різноманітними світловими (декоративне полум'я, паперові стрічки) та звуковими (постріли, свист) ефектами. Вогнеграй використовується в основному для розважальних цілей і є атрибутом урочистості багатьох державних (День Незалежності, День Перемоги), культурних (Новий Рік) та релігійних (Різдво) свят.

Розрізняють такі типи феєрверків:

- наземні (від 2 до 10 метрів) - це фонтани, млини, вогняні водоспади та інші.

- середнього рівня (від 10 до 50 метрів). До них належать римські свічки, ракети, невеликі салютні установки.

- висотні феєрверки (від 50 м та вище). Заряди такого феєрверка мають ядра великих діаметрів (від 2 до 24 дюймів) з висотою розриву від 50 до 500 метрів.

Бенгальські свічки (Бенгальські вогні) - один із найпоширеніших видів феєрверку. Бенгальська свіча - це металевий стрижень або дерев'яна паличка з нанесеним на неї піротехнічним складом. При горінні свічка розкидає сріблясті іскри. Кольорові бенгальські свічки горять, утворюючи невеликий смолоскип червоного, зеленого або жовтого кольору. Якісна бенгальська свіча повинна підпалюватися від одного сірника, не гаснути при горінні і не роняти на підлогу гарячі шлаки, що утворяться в процесі горіння. У залежності від застосовуваного складу бенгальська свічка може мати чорний, сірий або сріблистий відтінок. Деякі свічки мають голівку, що полегшує її займання. Розміри бенгальських свічок від 150 до 650 мм, а час горіння від 30 секунд до 5 хвилин. Для кольорових бенгальських свічок характерна наявність агресивних оксидів у продуктах горіння.

Римська свічка - це довга картонна трубка. У верхній частині трубки розміщується ґніт. Усередині вона заповнена шарами, що чергуються, з піротехнічним складом, який горить повільно, зірками і порохом. Свічка горить зверху вниз і послідовно вистрілює нагору палаючі зірочки. Кількість зірок у римській свічці може бути від 4 штук до декількох десятків. Найпопулярніші свічки вистрілюють невелику кількість зірочок, але вони роблять незвичайно цікаві світлові і звукові ефекти.

Салют - невелика паперова (рідко металева) заряджена гільза (стовбур), яка вистрілює парашути або палаючі зірочки на висоту 15-50 м. Батарея може містити кілька десятків стовбурів, кожен з яких заряджений певним ефектом. Підпалюється батарея від одного гніту.

Фонтан - підпалюється у верхній частині і випускає потік яскравих іскор на висоту від декількох сантиметрів до декількох метрів. Виверження іскор може супроводжуватися свистом, тріском, викидом вогняних куль. Горять фонтани від декількох секунд до 2-3 хвилин.

Вулкани - виготовляються у виді конуса. У процесі горіння площа палаючого складу вулкана росте і відповідно росте висота потоку іскор, що викидаються.

Ракета складається з двигуна, головної частини і стабілізатора. Двигун ракети забезпечує підйом на висоту від 20 до 100 м. Наприкінці роботи двигуна займається піротехнічний склад у головній частині, і ракета викидає палаючі зірки, іскри, парашути або голосно ляскає. У невеликих ракетах двигун і головна частина зроблені у виді однієї паперової гільзи. Стабілізатор забезпечує ракеті збереження вертикального напрямку в польоті.

Найпростішим і дуже ефективним стабілізатором польоту є пряма дерев'яна паличка або рейка. Паличка прикріплена до корпуса ракети і летить разом з нею.

Літаючі феєрверки - розкручуються на землі і злітають вертикально нагору на висоту до 20 м, розкидаючи іскри у виді парасольки. Феєрверк може яскраво світиться різними квітами, ляскати, викидати парашут. Зазвичай - це паперовий циліндричний корпус із крильцями. Деякі феєрверки не мають крилець і підіймаються вгору за рахунок додаткового реактивного двигуна.

Висотні феєрверки - наймогутніші, найбарвистіші салюти. Висотні феєрверки вистрілюються на висоту від 50 до 300 метрів. У верхній смузі польоту вони розриваються, створюючи різноманітні ефекти. Мають, в основному, форму кулі, рідше циліндра. До нижньої частини кулі/циліндра прикріплюється пороховий заряд. Заряд займається за допомогою гніту і викидає кулю з пускової мортири. Усередині кулі розміщений розривний заряд, який оточений піротехнічними елементами. У верхній смузі польоту розривний заряд займається і з величезною силою розриває оболонку кулі, підпалюючи і розкидаючи в усі сторони піротехнічні елементи.

Отже, виокремлюють три типи феєрверків: наземні, середньорівневі та висотні (класифікуються за висотою підйому) та вісім основних видів. Для усіх видів феєрверків характерні такі процеси, як горіння піротехнічних сумішей, реакція окиснення та виділення отруйних сполук.

3. Феєрверки: склад піротехнічних сумішей

Усі види феєрверків складаються з піротехнічних сумішей.

Піротехнічні суміші - механічні суміші, що використовуються для створення світлового, димового, звукового ефектів при горінні, їхніми основними компонентами є неорганічні окисники, пальне (органічні або металеві горючі речовини) та в'язка речовина. Застосовуються в боєприпасах освітлювальної, сигнальної, запалювальної дії, а також у різних піротехнічних засобах.

Піротехнічний ефект залежить від ступеню подрібнення та залежить від ступеню ретельного змішування компонентів, їхньої чистоти, ступеню ущільнення. Наповнення оболонки готовим складом здійснюється зазвичай на пресах або заливкою.

Виготовлення піротехнічної суміші - найважливіша стадія всього технологічного комплексу виробництва піротехнічних продуктів. У цілому вона включає такі фази:

- підготовку компонентів: розпакування тари, контрольний просів, дроблення, сушіння, здрібнення компонентів;

- виготовлення сумішей: дозування, змішування, пров'ялювання, гранулювання, сушіння або полімеризація сполук.

Обираючи компоненти суміші(пороху) та їхній кількісний склад, керуються тим, який ефект потрібно отримати.

Важливими компонентами пороху є каталізатори й регулятори горіння. Каталізатори поділяються на, позитивні» та, негативні».

Позитивні каталізатори» використовують для більшої повноти проходження окисно-відновних процесів. До них належать: глет свинцевий (плюмбум оксид PbО), оксиди феруму, кобальту, купруму; фталат свинцю; плюмбум карбонат.

Негативні каталізатори» (інгібітори) призначені для зниження швидкості горіння або її стабілізації: залізоамонійфосфат - FeNH4PO4, поліоксиметилен (поліформальдегід). Для піротехнічних порохів використовують камфору С10 Н16О.

Стабілізатори горіння порохів - TiO2 і CaСО3 (крейда), технологічні домішки - етилацетат (СH3COOC2H5), ацетон (CH3COCH3), вазелінове масло, стеарат цинку, графіт, фталат свинцю (С6Н4(СОО)2Pb·2PbO·0,5H2O).

Як окиснювачі у піротехнічній суміші застосовують:

- нітрати (найчастіше - Ва(NO3)2; KNO3; NaNO3; Sr(NO3)2);

- хлорати (KClO3);

- перхлорати (NaClO4; KClO4; NH4ClO4);

- оксиди металів (MnO2; PbO2; Pb3O4; Fe3O4; Fe2O3);

- пероксиди металів (BaO2; SrO2);

- хлоропохідні (C2Cl6).

Як додаткові окиснювачі використовують K2Cr2O7, KMnO4.

Для підвищення енергетики в піротехнічні суміші іноді вводять тротил і гексоген.

Пальними можуть бути неорганічні й органічні речовини.

Із неорганічних речовин найчастіше використовують:

- висококалорійні метали: алюміній, магній і їх сплави (сплав марки АМ, Електрон» - сплав, що містить не менше 90% магнію), а також інші метали: цирконій і його сплави, титан;

- метали середньої калорійності: цинк, залізо, марганець, вольфрам, сурму;

- неметали: фосфор, вуглець (сажу, деревне вугілля), сірку, бор;

- гідриди: борани (наприклад, В10Н14) і їх похідні, алюмогідриди;

- сульфіди: P4S3; Sb2S3 тощо;

- неорганічні сполуки металів: карбіди, силіциди, фосфіди.

До органічних пальних належать:

- вуглеводні: індивідуальні (бензол, толуол, нафталін); суміші аліфатичних і циклічних вуглеводнів (бензин, гас, нафта, мазут, парафіни, різні мастила);

- вуглеводи: крохмаль, цукор, целюлоза і т.д.;

- представники різних класів органічних сполук: стеарин, уротропін, диціандіамід та інші;

- деякі синтетичні й штучні олігомерні продукти: резольні (бакеліт) і новолачні смоли (ідитол або смола СФ-112), оліфа.

Роль зв'язувального в піротехнічній суміші відіграють речовини, що, як правило, одночасно виступають органічним пальним: феноло-формальдегідні смоли, стеарин, парафіни, асфальт і бітуми.

Окрім того, широко використовують різні синтетичні смоли й полімери: епоксидні, поліуретанові, полівінілхлорид, каучуки; іноді - нітроклітковину, а також речовини природного походження й продукти їх переробки: декстрин, каніфоль та її резинати (солі, ефіри), шелак.

Для забарвлення полум'я застосовують деякі неорганічні солі:

- для жовтого кольору - сполуки натрію (переважно у складі окиснювача);

- червоного - сполуки стронцію (нітрат, карбонат, оксалат; іноді сульфат в комбінації з хлоридоутворювальними сполуками);

- зеленого - нітрат барію (у комбінації з хлоридоутворювальними сполуками), солі купруму (у військовій піротехніці їх не використовують через підвищену гігроскопічність);

- синього - тільки монохлорид купруму в комбінації із хлоровмісними сполуками.

Для утворення диму використовують продукти неорганічної (амоній хлористий) та органічної (нафталін, антрацен) природи, що легко сублімуються, або сполуки, які в процесі згоряння утворюють такі речовини. До останніх належать цинк, оксид цинку, а також інші метали, здатні давати хлориди внаслідок горіння.

Щоб надати колір, в піротехнічну суміш вводять деякі барвники й неорганічні забарвлені сполуки, здатні переходити під час горіння в пароподібний стан.

Те, яким буде звук під час запуску феєрверку, залежить від стружки. Так, алюмінієва і залізна стружки можуть створювати шиплячі звуки, а титанова - гучний вибух.

Отже, дослідивши склад піротехнічних сумішей, можемо простежити наявність великої кількості хімічних елементів, які при згорянні забезпечують певні ефекти та виділяють отруйні речовини.

4. Особливості впливу хімічних елементів, що містяться у феєрверках, на екосистему

Феєрверки та інші вибухові, іграшки» завжди привертали увагу не лише дітей, а й дорослих. Але кожного року зростає кількість людей, які зазнають шкоди від таких забавок. Опіки рук, пошкодження очей, втрата зору, травми слуху - це тільки найбільш очевидні наслідки для здоров'я.

Також негативний вплив на здоров'я людини, зокрема, на нервову систему, може мати високий рівень шуму залпів. До речі, не слід забувати про домашніх улюбленців, слух яких в десятки разів чутливіший за людський.

Окрім миттєвих наслідків є ще й ті, які можуть проявлятися впродовж багатьох років та поступово призводити до зниження тривалості та якості нашого життя. До цього причетні хімічні речовини, що містяться в піротехнічних сумішах, які, вивільняючись, утворюють ще приблизно стільки ж додаткових отруйних сполук, завдаючи непоправної шкоди довкіллю та усім живим організмам.

Також всередині салютних установок знаходиться велика кількість важких металів, які під час запуску вивільняються, потрапляють у повітря, а відтак - до наших легень, і можуть завдати значної шкоди дихальним органам. І це питання є досить серйозним.

З цього приводу навіть Олімпійський комітет Шрі-Ланки понад 5 років тому звернувся до Міжнародного олімпійського комітету із проханням розглянути на найближчому засіданні пропозицію щодо заборони феєрверку на літніх Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні, щоб захистити атмосферу від такого масштабного негативного впливу.

Святкова піротехніка може стати причиною пожежі, яка знищить усю рослинність поблизу та виділить в повітря величезну кількість вуглекислого газу, що, у свою чергу, сприятиме збільшенню в атмосфері парникового ефекту.

Варто також зазначити, що не все те, що нас веселить і зачаровує, є безпечним та цікавим для наших вихованців. Часто новорічна ніч закінчується плачевно для наляканих чотирилапих, котрі тікають світ за очі від голосних салютів і петард.

Щороку під час зимових свят із гучними феєрверками губляться сотні собак, втікають десятки котів, і знайти їх буває дуже нелегко, а іноді й неможливо. Часто тварини ховаються у бурю, окремі бояться навіть спалаху фотоапарата, а тут така звукова та світлова атака. І переважно винними у втраті своїх вихованців є самі господарі, котрі беруть їх з собою у натовп, не зачиняють ворота чи самих тварин у безпечних приміщеннях. Налякані чотирилапі ще довго блукають вулицями, і якщо в нормальних умовах вони ще в змозі знайти дорогу додому, то від вибухів, котрі лунають знову і знову, тварини перебувають у шоковому стані і намагаються втекти подалі від епіцентру небезпечних для них подій.

Голова ГО, БАРБОС» Ірина Азізян, розповідає:, Щороку під час свят ми отримуємо десятки повідомлень як про загублених, так і про знайдених котів та собак». Вона закликає не зловживати салютами та петардами, адже шкоди від цього буває більше, аніж веселощів.

Лякаються спалахів та вибухів не лише домашні тварини. Часто від феєрверків потерпають птахи у містах та дикі тварини у лісі. Біолог та волонтер ГО, ЕКОТОН» Мирослав Маркович повідомляє про те, що часто, люди, котрі хочуть відгуляти Новий рік на природі, не задумуються над тим, що святковий

феєрверк - явище нетипове для мешканців лісу. Звісно, що воно шокує і змушує тікати звірят. Тих, котрі перебувають у зимовій сплячці, салюти навряд чи розбудять, а ось таких тварин, як олені чи косулі, наприклад, зможуть добре налякати та збити з пантелику. Більшість лісових мешканців мають свої протоптані доріжки, з котрих вибухи та спалахи їх збивають. Також недалеко і до пожежі, особливо у хвойному лісі.

Та й у містах живе немало представників дикої фауни. Наприклад, сови теж щороку страждають від феєрверків, адже вони проживають майже у центрі міста, де й так світла вночі багато. Тому використовувати салюти слід завжди обережно і обдумано - треба зважати не лише на власні веселощі, а й на життя братів наших менших».

Необхідно зазначити ще й екологічно-культурний фактор. Адже кожного року збільшується кількість людей, які після яскравих залпів у небі свідомо забувають прибрати за собою залишки святкової, ілюмінації». Усе частіше така тенденція поширюється на дитячі майданчики, де у непоодиноких випадках піротехніку навіть кріплять до гойдалок!

Якщо випадково залишити у такому стані, недовистрілений» залп, це може стати трагедією. Як зазначають спеціалісти, для того, щоб, знешкодити» такий залишок, потрібно помістити його у ємність з водою до 2 годин, а в деяких випадках - на добу, для повного розкисання. Тож проводити утилізацію таких виробів слід дуже обережно.

З огляду на вищезазначену інформацію, можемо зробити такий висновок, що у повсякденному житті ми часто використовуємо ті речі, які, здавалося б, приносять нам лише користь та задоволення, але, на жаль, не завжди усвідомлюємо, що кожна дія має свої наслідки і для оточуючих і, передусім, для природи.

5. Виявлення рівня обізнаності серед школярів щодо шкідливого впливу піротехніки на довкілля

Ми провели опитування серед учнів Хмельницького колегіуму, всього 150 опитаних (додаток А). Частину учнів було опитано перед виступом лекторської групи (додаток Б), іншу частину - після виступу та інтерактиву. Результати анкетування суттєво відрізняються. Так, ми можемо зробити висновок, що після інформування учнів про небезпеку піротехнічних засобів для довкілля зростає кількість тих, хто готовий відмовитись від використання феєрверків, а отже - ми не дарма обрали цю тему для дослідження.

Результати анкетування на тему «Новорічні феєрверки»

Запитання анкети

Відповіді

І група

ІІ група

1. Чи плануєте ви купувати піротехніку (феєрверки, петарди тощо) для святкування Нового року?

а) Так

40

11

б) Ні

25

46

в) Ще не вирішили

11

19

2. Чи знаєш ти, яку небезпеку для довкілля становить використання піротехніки?

а) Знаю

22

69

б) Не знаю

6

1

в) Частково знаю

42

2

г) Мені байдуже

6

2

3. Чи кожного Нового року ви чи ваша родина святкує з феєрверками?

а) Щороку

21

12

б) Не щороку

25

27

в) дуже рідко

22

28

г) не буває взагалі

8

6

4. Чи погодитесь ви відмовитись від феєрверків, знаючи про їх небезпеку?

а) Так

36

51

б) Ні

18

11

в) Ще не вирішив

22

12

г) Свій варіант

-

-

Висновки

феєрверк піротехнічний екосистема

Обрана для дослідження тема проекту є досить актуальною, оскільки щороку, святкуючи новорічні свята, ми не замислюємось про шкоду, яку завдаємо навколишньому середовищу.

Ми дослідили склад піротехнічних виробів та визначили шкідливий вплив хімічних елементів, які входять до їхнього складу, на довкілля та живі організми.

Так, ми з'ясували, що сотні речовин, вміщені у феєрверках, вивільняючись в повітря, потрапляють до наших легень та можуть провокувати алергічні реакції та сприяти виникненню злоякісних новоутворень.

Не все те, що нас веселить і зачаровує, є безпечним та цікавим для тварин, які бояться шуму від феєрверків і тікають подалі від нього, покидаючи свої житла (гнізда, нори та ін.). Через це вони часто губляться і можуть потрапити в небезпечну для їхнього життя ситуацію.

Кожен яскравий постріл святкового снаряду має ще й інший бік, який може затьмарити враження від будь-якого феєрверку - людська байдужість, що так часто залишає слід у вигляді сміття від вечірньої забавки.

Тож купуючи піротехнічну продукцію, слід пам'ятати, що використання її в лісі, парках та інших місцях, де ростуть дерева та інші насадження, може призвести до пожежі, яка, знищивши частину легень планети, завдасть подвійної шкоди атмосфері.

Зважаючи на те, що в нашій країні лунають залпи градів і проливається людська кров, вибухи петард, салютів та святкових феєрверків є, як мінімум, недоречними. Тому ради багатьох міст заборонили використання святкових піротехнічних засобів, доки триває АТО.

З огляду на зазначене, апелюємо до здорового глузду, почуття патріотизму, любові до природи та громадянської відповідальності і закликаємо відмовитись від піротехнічного допінгу свята. Не купуймо піротехнічні забавки! Відмовляймося від екологічних диверсій! Не наражаймо на небезпеку власне життя та здоров'я, а також тих, хто поруч з нами! Не плекаймо і не поширюймо небезпечні та антиекологічні звичаї!

Список використаних джерел

1. as-fireworks.com.ua/korysna-informatsiia/tsikavo-pro-feierverky-saliuty-ta-pirotekhnichni-vyroby/272-klasyfikatsiia-pirotekhniky.html

2. http://credo.pro/2014/12/127607

3. nuczu.edu.ua/ukr/departments/chairs/sp/

4. portal.lviv.ua (Департамент екології проти феєрверків)

5. А.А. Шидловський, Основи піротехніки» видання друге (перероблене)

6. Віолетта Єрьоміна, Життя» (, Феєрверк: яскрава, ілюмінація» чи загроза для довкілля?»)

7. Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів УкрОборонПром

8. Є. П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний, Основи безпеки життєдіяльності»

9. Журнал, Кореспондент» №51 (641) - 2014 р. (ст. 34)

10. Немирівський ВП ГУ НП Вінницької області (, Будьте обережні з піротехнічними виробами!»)

11. О.П. Мягченко, Безпека життєдіяльності людини та суспільства»

Додаток

Зразок анкети

1. Чи плануєте ви купувати піротехніку (феєрверки, петарди тощо) для святкування Нового року?

а) Так; б) Ні; в) Ще не вирішив.

2. Чи знаєш ти, яку небезпеку для довкілля становить використання піротехніки?

а) Знаю; б) Не знаю; в) Частково знаю; г) Мені байдуже.

3. Чи кожного Нового року ви чи ваша родина святкує з феєрверками?

а) Завжди; б) не щороку;

в) дуже рідко; г) не буває взагалі.

4. Чи погодитесь ви відмовитись від феєрверків, знаючи про їх небезпеку?

а) Ні, це символ свята;

б) Так, ми й зараз їх не купуємо;

в) Можливо, ще не вирішив.

г) Свій варіант _____________________________________________________

__________________________________________________________________

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття, сутність, класифікація, структура та призначення водогосподарських комплексів, а також особливості їх формування, функціонування, розвитку та впливу на навколишнє середовище. Зальна характеристика основних учасників водогосподарських комплексів.

    реферат [18,7 K], добавлен 19.12.2010

  • Основні види антропогенного впливу на ґрунти, принцип контролю їх забруднення. Санітарні та біологічні показники оцінки стану ґрунтів, їх класифікація за впливом хімічних забруднюючих речовин. Схема оцінки епідемічної небезпеки ґрунтів населених пунктів.

    контрольная работа [39,1 K], добавлен 30.11.2011

  • Негативний вплив мінеральних добрив на компоненти агроекосистеми. Агроекологічна оцінка нових видів мінеральних добрив. Класифікація мінеральних добрив за показниками впливу на ґрунтову систему. Екотоксикологічні, гідрохімічні, агрохімічні методи оцінки.

    курсовая работа [170,6 K], добавлен 11.11.2010

  • Алергенна флора й захворюваність полинозом в світовому просторі. Еколого-біоморфологічні особливості пилку алергенних рослин. Характеристика алергенної флори міста за ступенем небезпеки. Профілактика полинозів та заходи боротьби з ними в урбоекосистемі.

    дипломная работа [4,0 M], добавлен 26.12.2012

  • Поняття про екосистему, біогеоценоз, трофічний ланцюг і трофічний рівень. Еволюція і класифікація екосистем. Синтез первинної органічної речовини. Агроценози сільськогосподарських культур і природні екосистеми. Характеристика прісноводної екосистеми.

    реферат [21,5 K], добавлен 24.02.2011

  • Класифікаційні ознаки систем - взаємопов’язаних елементів, які впливають один на одного таким чином, що зміна одного спричиняє зміну інших або усієї системи. Типи переходів між станами у складних системах, вплив зовнішніх факторів на зміни між ними.

    презентация [151,7 K], добавлен 09.04.2016

  • Безвідхідні технологічні процеси. Поняття про безвідхідне виробництво, особливості технологічного процесу, системи водоочищення. Основні принципи створення оборотних систем водопостачання. Системи переробки и утилізації відходів хімічних виробництв.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.09.2010

  • Поняття, етапи та принципи біологічного колообігі як багаторазової участі хімічних елементів у процесах, які протікають у біосфері. Умови стійкості існування екосистем усіх рівнів. Характер інформаційних зв’язків та їх значення в функціонування біосфери.

    презентация [492,8 K], добавлен 27.02.2015

  • Сучасний стан ґрунтового покриву Коростенського району Житомирської області та види його використання. Типи антропогенного впливу, що діють на ґрунти району. Особливості впливу антропогенної діяльності на стан родючості ґрунтового покриву регіону.

    статья [100,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Характеристика стічних вод окремих виробництв. Призначення та класифікація хімічних методів очистки стічних вод. Вибір окислювачів та відновників для очистки стічних вод. Метод нейтралізації, відновлення, окиснення та осадження. Розрахунок дози реагенту.

    курсовая работа [841,9 K], добавлен 16.09.2010

  • Поняття, сутність і джерела екологічної небезпеки у різних галузях людської діяльності. Загальна характеристика та особливості правового регулювання екологічних прав людини. Аналіз глобальних екологічних проблем, а також рекомендації щодо їх вирішення.

    реферат [19,6 K], добавлен 31.08.2010

  • Узагальнення видів забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва. Класифікація забруднень довкілля. Особливості забруднення екологічних систем. Основні забруднювачі навколишнього середовища.

    творческая работа [728,7 K], добавлен 30.11.2010

  • Значення активного впливу людини на земельні ресурси. Порівняльний аналіз підходів до оцінки антропогенного впливу на ландшафт. Сутність поняття і класифікація антропогенних ландшафтів. Зональні і азональні антропогенні ландшафти України та Полтавщини.

    дипломная работа [117,5 K], добавлен 25.02.2009

  • Загальна структура і біотичні компоненти екосистем. Харчові ланцюги і трофічні рівні. Екологічні піраміди. Абіотичний компонент екосистеми. Кругообіг важливих хімічних елементів у біосфері. Антропогенний вплив на природні цикли біогенних елементів.

    реферат [40,3 K], добавлен 28.01.2011

  • Азовське море як унікальний природний об'єкт, його географічне положення. Важливість збереження моря в чистому вигляді, характеристика та основні екологічні проблеми. Особливості хімічних, фізико-хімічних, термічних та біохімічних методів очищення моря.

    реферат [22,3 K], добавлен 20.04.2011

  • Характеристика режиму річкового стоку. Поняття, сутність та класифікація водосховищ, опис їх впливу на якість води та значення у водопостачанні, боротьбі з повенями та рекреації. Аналіз основних засобів боротьби з надлишковим "цвітінням" водосховищ.

    реферат [21,6 K], добавлен 19.12.2010

  • Загальна гідрографічна характеристика поверхневих вод, джерела їх забруднення та головні екологічні проблеми сьогодення. Поняття про токсичність речовини, класифікація токсикантів та оцінка їх негативного впливу на навколишнє середовище, методи контролю.

    курсовая работа [55,5 K], добавлен 19.10.2014

  • Визначення причин деградації Азовського моря. Виявлення наслідків впливу антропогенного навантаження на екосистему Чорного моря. Ерозійні процеси - основна екологічна проблема Дніпра. Роль інтенсифікації сільського господарства в обмілінні малих річок.

    реферат [1,3 M], добавлен 13.09.2010

  • Значення водосховищ для гідроенергетики та теплоенергетики. Використання водосховищ гідроакумулюючими електростанціями. Значення водосховищ для іригації та лісосплаву. Призначення та застосування водосховищ для рибного господарства та водного транспорту.

    реферат [22,2 K], добавлен 19.12.2010

  • Історія розвитку виробництва біоетанолу, зарубіжний досвід його використання. Екологічна характеристика використання біоетанолу як моторного палива. Розробка заходів щодо зменшення негативного впливу на довкілля від виробництва та використання біоетанолу.

    курсовая работа [484,1 K], добавлен 19.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.