Оцінка впливу погодно-кліматичних умов на екологію людини при глобальному потеплінні (для зони Західного Полісся України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА ЕКОЛОГІЮ ЛЮДИНИ ПРИ ГЛОБАЛЬНОМУ ПОТЕПЛІННІ (ДЛЯ ЗОНИ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ)

Клименко М.О., д.с-г. н., професор,

Рокочинський А.М., д.т.н., професор,

Клименко З.С., лікар-ревматолог,

Котяй Л.М., магістр

(Національний університет

водного господарства та природокористування, м. Рівне)

Розглянуті методичні підходи та результати оцінювання за довготерміновим прогнозом впливу погодно-кліматичних умов на екологію людини при глобальному потеплінні на прикладі зони Західного Полісся України.

The methodical approaches and results of estimation of impact of weather and climatic conditions on human ecology for the long-term forecast during global worming for example of western part of Ukrainian Polissya region are considered.

людина екологія потепління глобальний

Серед численних екологічних та соціально-економічних проблем людства на рубежі XX-XXI століть є і проблема глобального потепління клімату. Особливо виразно ця проблема постала з початку 70-х років минулого століття, коли сталася низка природних стихійних явищ - засухи у Сахелі та Ефіопії, зниження інтенсивності індійських мусонів протягом кількох років, повені в Бразилії та інших регіонах планети тощо і, що найголовніше, почала стрімко зростати середня глобальна температура повітря.

Масштабні, а в багатьох випадках і катастрофічні стихійні явища в поєднанні з даними вимірювань на протязі майже 150-річного періоду їх проведення впевнили не тільки вчених-кліматологів, але й політичних діячів і світову спільноту, що клімат дійсно почав змінюватись, і що ці зміни за даними останніх досліджень відбуваються досить швидко, відчутно впливаючи на умови життя та діяльності людини [1,2,5,13,17,20 та ін.].

Україна також належить до числа регіонів планети, де зміни клімату, що відбуваються, є відчутними. Навіть без проведення спеціальних спостережень стало помітно , що тривалість зимових періодів значно скоротилась, а самі зими стали менш холодними. Почастішали посухи. В ХХ столітті на території України зафіксовано 43 посушливих роки, в тому числі 7 із них в останні 15 років минулого століття. В кінці минулого століття також почастішали прояви й інших природних стихій - суховіїв, злив, обледенінь, повеней, затоплень та підтоплення тощо, які в тій чи іншій мірі пов'язуються зі змінами клімату [1-3,11,17,21-24 та ін.].

Отже і на глобальному, і на регіональному рівнях зміни клімату стали незаперечним фактом, наявність якого поставила перед людством проблему розв'язання цілої низки надзвичайно важливих і складних завдань , пов'язаних з розробкою та реалізацією стратегії свого практичного подальшого існування.

При цьому здоров'я людини є найвищою цінністю і воно залежить від низки факторів. Головними серед них є: погодно-кліматичний, екологічний, біологічний та соціально-економічний (рис.1).

Рис.1. Головні фактори, що впливають на здоров'я людини

Саме здоров'я населення віддзеркалює той загальний екологічний стан довкілля, включаючи погодно-кліматичні умови, які ми маємо на даний час і можемо мати в перспективі.

Тому представляє інтерес оцінити зміни погодно-кліматичних умов через глобальне потепління та їх вплив на екологічний стан довкілля і населення Західного Полісся України, що має свої характерні особливості, притаманні цьому регіону.

Оскільки сформульоване завдання є надзвичайно складним через свою багатопрофільність, пов'язану, перш за все, з використанням різних галузей знань, не кажучи вже про самі механізми їхнього застосування, то головна мета даної роботи полягає в тому, щоб використовуючи наявні сучасні методичні підходи до реалізації довготермінового прогнозу, виявити загальні тенденції та характер зв'язку в системі

погодно-кліматичні умови екологія довкілля екологія людини

та можливі їхні зміни в умовах глобального потепління на прикладі зони Західного Полісся України.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:

- загальний аналіз сучасного стану проблеми глобального потепління на планетарному рівні та в умовах України;

- оцінка сучасного стану та прогноз можливих змін погодно-кліматичних характеристик при глобальному потеплінні в зоні Західного Полісся України;

- оцінка сучасного стану та впливу можливих змін клімату на екологію довкілля в зоні Західного Полісся України;

- оцінка сучасного стану та впливу можливих змін клімату на екологію людини в зоні Західного Полісся України;

- аналіз і оцінка регіональних адаптаційних механізмів людини в умовах глобального потепління.

В якості об'єкта дослідження нами вибрані Рокитнівський район та метеостанція Сарни, які є характерними для регіону Західного Полісся України.

Район розташований у східній частині Рівненської області, у західній частині правобережного Полісся і займає територію 2,4 тисячі квадратних кілометрів (12% від загальної території області). Відстань до обласного центру міста Рівне - 133 км. Район межує із 4 сусідніми районами Рівненської області: Дубровицьким, Березнівським, Сарненським та Олевським районом Житомирської області. За адміністративно-територіальним поділом район включає 40 населених пунктів: 2 селища міського типу та 38 сільських населених пункти.

На території Рокитнівського району сьогодні проживає близько 50 тис. осіб, в тому числі: міського -18 %, сільського - 82 %.

Районним центром Рокитнівського району є селище міського типу Рокитне (до 1922 року - Охотникове). Залізнична станція Рокитне-Волинське. Через селище протікає річка Рокитянка. Основний напрям економіки регіону - аграрний.

Виникнення селища припадає на час промислового пожвавлення 80-х років XIX ст. Перша назва його походить від прізвища власника землі, в якого 1888 р. бельгійські капіталісти купили невелику ділянку сипучих пісків, придатних для скловаріння, і відкрили тут примітивну гуту. Вже в

1896 р. розпочато будівництво склозаводу. В жовтні наступного року укладено договір про поставку посуду головному управлінню державної винної монополії.

Район лежить у межах Рокитнівської рівнини, який перетинається річками Льва і Ствига та їх притоками, і є частиною Поліської низовини. Тут поширені мореннозандрові і денудаційні форми рельєфу.

Даний тип рельєфу утворився при взаємодії основних морфоструктур: Українського щита, Волино-Поліської плити, Поліської морфоструктури і Турівської депресії з екзогенними факторами, серед яких визначальним є діяльність материкових льодовиків і талих льодовикових вод.

Рівнинний характер рельєфу і незначний ухил поверхні зумовлюють повільну течію у річках і недостатню дренацію поверхневих та підземних вод, що спричиняє надмірне зволоження і заболочення території.

Клімат району помірно-континентальний з теплим вологим літом і порівняно м'якою зимою. Основними кліматоутворючими факторами є сонячна радіація, що особливо ефективна в теплий період року, атмосферна циркуляція, що переважає в холодний період, і характер земної поверхні. Великий вплив на клімат регіону мають континентальні повітряні маси, що формуються над рівнинами Євразії, а також океанічні повітряні маси з Атлантичного океану і арктичних морів.

Середня температура повітря становить 6,6…6,8 °С. Найтеплішим місяцем є липень - +18,5 °С, найхолоднішим січень - -4,4…-5,6 °С. Середньорічна кількість опадів досягає 600…700 мм. Вегетаційний період починається з квітня і триває по листопад.

Для вирішення поставленого завдання нами сплановано експеримент, який включає в себе 3 блоки (рис.2) щодо узагальненої оцінки сучасного стану та можливих змін в умовах глобального потепління, відповідно:

1) погодно-кліматичних умов;

2) екологічного стану довкілля;

3) екологічного стану населення.

Методика реалізації першого блоку полягає в прогнозованій оцінці сучасного стану (виступає як база порівняння) та можливих змін кліматичних умов при глобальному потеплінні по метеостанції Сарни.

Для цього використані моделі прогнозної оцінки на довготерміновій основі нормованого розподілу у багаторічному та внутрішньовегетаційному перерізі основних метеорологічних характеристик за методами, інформаційним та програмним забезпеченням з їх реалізації на ЕОМ, розробленими на кафедрі гідромеліорацій НУВГП [7,12], а також прогнозовані зміни основних метеорологічних чинників в умовах глобального потепління по природно-кліматичних зонах України, визначеними за моделями СССМ - модель Канадського кліматичного центру, і UКМО - модель Метеорологічного бюро об'єднаного королівства, які розглядають зміни клімату з розрахунку подвоєння вмісту вуглекислого газу СО2 в атмосфері відповідно на 4 та 6 0 С [1-3,17 та ін.].

Рис. 2. Схема досліду

Прогноз здійснюється для п'яти типових груп періодів вегетації (квітень - жовтень) розрахункових років щодо загальної тепло- та вологозабезпеченості (дуже вологий - 10%, вологий - 30%, середній - 50%, сухий - 70%, дуже сухий - 90%) за такими основними метеорологічними характеристиками як температура, опади, відносна вологість, фотосинтетичноактивна радіація (ФАР).

Прогнози щодо зміни довкілля при глобальному потеплінні здійснені відповідно для водного, повітряного середовищ і грунтового покриву досліджуваного об'єкта за результатами аналізу наявних та отриманих даних щодо зміни клімату.

Прогноз щодо зміни екологічного стану населення грунтується на оцінці таких інтегральних характеристик як захворюваність, народжуваність і смертність, а також інших показниках для досліджуваного регіону за результатами аналізу наявних даних щодо зміни клімату та екології довкілля.

Для реалізації завдань щодо зміни погодно-кліматичних умов, довкілля і екологічного стану людини при глобальному потеплінні нами використані наступні джерела інформації: статистичні, довідкові та інтернет-видання по Україні, Рівненській області та Рокитнівському районі про стан і взаємодію погодно-кліматичних умов, довкілля і екології людини та можливих їх змін в умовах глобального потепління.

За результатами дослідження визначено наступне.

Характерними об'єктивно доведеними ознаками потепління на глобальному рівні, згідно [1,2,5,13,17 та ін.], є наявні зміни, узагальнена характеристика яких наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Ознаки потепління на глобальному рівні

Відповідними ознаками зміни клімату в Україні [1-3,11,17,21 та ін.] також є загальна тенденція до підвищення температури, при цьому взимку і навесні підвищення складає 1...1,70 С. Влітку і восени зміни температури незначні і по території неоднозначні, зими стали теплішими і малосніжними, а літо - прохолодним. Що стосується опадів, то в північно-західній частині України, порівняно з початком століття, кількість опадів істотно не змінилась, але має тенденцію до збільшення на 10...20% (табл. 2).

Можливі зміни основних характеристик погодно-кліматичних умов для Західного Полісся України, визначені за розробленою схемою дослідження (див. рис. 2) з температури, опадів, відносної вологості, ФАР за середньобагаторічними нормами та в перерізі розрахункових років, показані на діаграмах (рис.3,4,5,6). У порівнянні з нормованими значеннями основних метеорологічних характеристик у сучасних умовах (База) та їх прогнозованих змін через глобальне потепління (моделі СССМ та UКМО) має місце наступне (табл. 3).

Таблиця 2

Ознаки зміни клімату в Україні

Таблиця 3

Прогнозовані зміни основних метеорологічних характеристик

у зоні Західного Полісся України в умовах глобального потепління

Рис. 3. Нормований розподіл температури повітря за розрахунковими роками (за трьома моделями)

Рис.4. Нормований розподіл опадів за розрахунковими роками (за трьома моделями)

Рис.5. Нормований розподіл відносної вологості повітря за розрахунковими роками (за трьома моделями)

Рис. 6. Нормований розподіл ФАР за розрахунковими роками (за трьома моделями)

Отримані дані переконливо свідчать про значні зміни кліматичних умов досліджуваного регіону, які змінюються до рівня, за узагальненими характеристиками наближеними до умов субтропічної підзони південного узбережжя Криму (зокрема метеостанції Ялта). Такі різкі зміни в межах відносно короткого прогнозованого терміну (35-50 років), безсумнівно, не будуть позитивно впливати на екологічний стан довкілля та населення, що проживає в даному регіоні.

За М.Ф. Реймерсом [16] в екології існує "правило десяти процентiв", згідно якого може бути розглянутий і оцінений ступінь антропогенного навантаження на природні системи. Магічне число 10 % - число наближене, воно виникає із співвідношення можливості споживання енергії і "потужностей", що необхідні для стабілізації середовища.

Емпірично визначений поріг споживання 5...10 % від суми речовини або енергії, що призводить з переходом через нього до помітних незворотніх змін у природних системах, є досить визнаним. Він прийнятий, головним чином, на емпірико-інтуїтивному рівні без розрізнення форм та характеру управління в цих системах і розглядається зараз як апріорі. Отже, за розглянутим правилом для врівноважених природних систем перевищення в середньому 10 % порогу ("норми") споживання потоку енергії або зміни її стану приводить до виходу цих систем із стаціонарного стану з можливими, в подальшому, незворотніми негативними наслідками.

Оскільки є всі об'єктивні підстави розглядати погодно-кліматичні умови разом із довкіллям та біотою як відповідні підсистеми в складі природно-екологічної системи як системи більш високого рівня, то отримані результати щодо зміни основних кліматичних характеристик для зони Західного Полісся України, насамперед для температури як визначального фактора глобального потепління, а також ФАР як її похідної, які значно перевищують 10% критичний екологічний поріг (“норму”), тому такі зміни погодно-кліматичних умов у цілому призведуть до адекватних змін (“порушень”) в екологічному стані довкілля та здоров'ї населення досліджуваного регіону.

Таким чином, при зміні клімату через глобальне потепління слід очікувати погіршення екологічних умов, які в комплексі негативно відіб'ються на екологічному стані людини, тобто на її здоров'ї.

На думку вчених [1-3,5,13], якщо збережеться тенденція до глобального потепління, це призведе до змін у погоді, потепління порушить усталене функціонування екологічних систем, відіб'ється на природних ресурсах, санітарних й інших умовах життя людей, зачепить інші елементи життєдіяльності і може стати причиною соціальних і економічних потрясінь.

Узагальнена оцінка сучасного стану та ознаки зміни довкілля через потепління на глобальному рівні подані в табл. 4.

Таблиця 4

Сучасний стан та ознаки зміни довкілля через потепління на глобальному рівні

Відповідна оцінка сучасного стану та ознак зміни довкілля через потепління в Україні подані в табл. 5.

Таблиця 5

Сучасний стан та ознаки зміни довкілля

через глобальне потепління в Україні

У зоні Західного Полісся України в цілому зберігаються загальні тенденції у формуванні як сучасного екологічного стану довкілля, так і можливих його змін в умовах глобального потепління, враховуючи такі її характерні особливості, що вона не є промислово розвиненою і має специфічні природно-кліматичні умови, притаманні даному регіону.

Узагальнена оцінка сучасного стану та ознаки зміни довкілля через потепління на прикладі Рокитнівського району Рівненської області подані на рис. 7 та в табл. 6.

Таблиця 6

Сучасний стан та прогнозовані ознаки зміни довкілля

через глобальне потепління в зоні Західного Полісся України

 Між сучасною екологічною ситуацією і глобальним потеплінням існують виражені причинно-наслідкові, прямі і зворотні зв'язки. Незаперечним є також факт, що глобальне потепління має властивість істотно збільшувати негативний вплив сучасного екологічного стану середовища на живі організми, тобто, окрім прямої дії, глобальне потепління може чинити опосередкований вплив на біоту [24].

Здоров'я людини можна назвати одним з основних екологічних критеріїв якості навколишнього середовища.

Сучасні екологічні проблеми, які особливо гостро постали перед людством, знаходяться в безпосередньому зв'язку з порушенням адаптивного ефекту його діяльності. Різні характеристики здоров'я визначаються дією великого комплексу факторів навколишнього середовища і факторів, які стосуються безпосередньо самої людини.

Отже, несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, грунту, а також складні природно-кліматичні умови негативно позначаються на стані та формуванні здоров'я людини.

Природне середовище утворює визначені, найчастіше специфічні умови для збереження та розвитку здоров'я. Зараз вже не викликає сумнівів такий причинно-наслідковий ланцюг: сонячна активність - збурення магнітосфери та іоносфери - зростання напруги електромагнітного поля Землі - реакція організму. Головним збудником життєдіяльності на нашій планеті є сонячне випромінювання з усіма його електронними та іонними потоками і спектрами.

Сонячна активність сприяє таким фізико-хімічним процесам як коливання атмосферного тиску, температури, ступінь вологості повітря та іншим, які позначаються на психічному стані, стані серцево-судинної та нервової систем, поведінкових реакціях людини тощо. Встановлено також тісний прямий зв'язок між смертю, народжуваністю та сонячною активністю.

З кліматичними чинниками тісно пов'язані функціональні стани та захисні реакції організму, а також мотивація поведінки, що, в свою чергу, може призвести до виникнення низки захворювань.

Людина є складною, саморегульованою системою, функціонування якої значною мірою залежить від її взаємодії із зовнішнім середовищем.

Отже, негативні зміни клімату та стану довкілля обов'язково негативним чином відобразяться на здоров'ї та репродуктивності людини. Узагальнена оцінка сучасного стану та ознаки зміни екології людини через потепління на глобальному рівні подані в табл. 7.

Таблиця 7

Сучасний стан та ознаки зміни екології людини через потепління на глобальному рівні

Україна на сучасному етапі за загальним державним та економічним розвитком має статус перехідної країни з наявністю в неї цілого спектру складних соціальних та еколого-економічних проблем, які безперечно відбиваються на екологічному стані її населення (табл. 8).

Таблиця 8

Сучасний стан та ознаки зміни екології населення через глобальне потепління в Україні

Аналіз здоров'я за регіонами виявляє повну їх залежність від напрямку господарського розвитку та екологічного стану довкілля, включаючи характерні особливості клімату регіону (табл. 8).

Наведені дані (див. табл. 3, табл. 6) переконливо свідчать про те, що можливі зміни клімату, екологічний стан атмосфери, води і грунту та можливі їх зміни у Рокитнівсьому районі залишають бажати кращого. Ситуація значно погіршилася внаслідок викиду радіонуклідів після катастрофи на ЧАЕС. Негативний вплив сучасної екологічної ситуації вже проявляється на здоров'ї жителів цього району. Тому, враховуючи прогнозовані зміни кліматичних умов, можна з упевненістю сказати, що ситуація буде дедалі тільки погіршуватись (табл. 9, рис. 8, 9, 10).

Таблиця 9

Сучасний стан та ознаки зміни екології населення через глобальне потепління в Західному Поліссі України

Отже, погодно-кліматичні умови та екологічний стан довкілля істотно впливають на стан і здоров'я людини, відповідно їх зміна сприятиме перебудові усталених механізмів пристосування [6,18,24].

В процесі історичного розвитку людини в кожному географічному районі складаються особливі відносини між зовнішніми і внутрішніми умовами життя людей. Протягом тривалої еволюції склалися тісні зв'язки між

Рис. 8. Сучасна та прогнозована смертність населення у Рокитнівському районі у період з 1992 до 2032 (на 1 тис. населення)

Рис. 9. Сучасна та прогнозована народжуваність населення у

Рокитнівському районі у період з 1992 до 2032 (на 1 тис. населення)

життєвими функціями організму людини і періодичними змінами зовнішніх умов середовища. Ці зв'язки генетично закодовані в клітинних структурах організму людини і передаються від покоління до покоління.

В основі всіх адаптивних зв'язків у системі «людина - навколишнє середовище» лежить пристосування. Воно може здійснюватися за рахунок біологічних механізмів, які включають зміну морфологічних, фізіологічних і поведінкових реакцій людини, і закінчується або станом повної адаптованості до умов середовища (тобто станом норми), або хворобою.

Адаптація - це складний соціально-біологічний процес пристосування людини до життя в нових кліматичних умовах. У результаті повторних впливів нових кліматичних чинників повинно відбуватися фізіологічне пристосування, яке значною мірою залежить від умов життя, праці, побуту і харчування, що можуть сприяти виробленню нового динамічного стереотипу. В разі, коли новий динамічний стереотип не створиться, виникають розлади здоров'я людини.

Робота адаптаційних механізмів людини, як засвідчує багаторічний досвід, за умови різких змін погодно-кліматичних факторів потребує надмірних зусиль, які не можуть бути компенсовані природними можливостями організму, тому порушується його сталість і рівновага. Встановлено, що організм людини реагує, як правило, на зміну всього комплексу погодно-кліматичних та екологічних умов, лише інколи - на зміну одного з цих чинників.

Різкі зміни погодно-кліматичних умов внаслідок глобального потепління разом з погіршенням загальних екологічних умов довкілля потребують посилення роботи адаптаційних механізмів людини за рахунок зовнішніх додаткових оздоровчих ресурсів.

Таким чином, виконані дослідження та отримані за ними результати переконливо свідчать про те, що і на глобальному, і на регіональному рівнях:

Ш зміна клімату є факт незаперечний в умовах глобального потепління;

Ш ці зміни впливають негативно на екологічний стан довкілля і населення;

Ш все це визначає необхідність подальшої розробки адаптивних заходів через відповідні комплексні наукові дослідження за відповідними галузевими, державними та міждержавними програмами.

Література

1. Барабаш М., Гребенюк Н, Татарчук О. Зміна клімату при глобальному потеплінні // Водне господарство України. - 1998.- № З.- С. 9-12. 2. Бойченко С.Г. Глобальне потепління та його наслідки // Український географічний журнал. - 2000.- № 2.- С. 59-69. 3. Бойченко С.Г., Волощук В М . Дорошенко І.А. Глобальне потепління та його наслідки на території України // Український географічний журнал. - 2000.- №2.- С. 59-68. 4. Буркинский Б.В., Ковалева Н.Г. Экономические проблемы природопользования. - К.: Наукова думка, 1995.- 142 с. 5. Глобальне потепління загрожує екологічною катастрофою / Урядовий кур'єр, 2002. 26 вересня. 6. Клименко М.О., Залеський І.І. Екологія людини: Навчальний посібник. - Рівне: УДУВГП, 2004.- 227 с. 7. Методичні вказівки з метеорологічного забезпечення екологічних, гідрологічних, інженерно-меліоративних розрахунків та агрометеорологічних прогнозів на довготерміновій основі / В.А. Сташук, А.М. Рокочинський, Я.Я. Зубик, Л.В. Зубик та ін. - Рівне: УДУВГП, 2003. - 30с. 8. Методичні рекомендації щодо екологічно оптимальних режимів меліорованих грунтів гумідної зони України / С.Т. Вознюк, А.М. Рокочинський, В.С. Мошинський, Н.А. Фроленкова та ін. - Рівне, 2005. - 50 с. 9. Микитюк О.М. Екологія людини: 3-тє вид. - Харків, 2004.- 254с. 10. Монокрович Э.М. Гидрометеорологическая информация в народном хозяйстве. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - 176 с. 11. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. - К.: Вид-во Раєвського, 2000. - 184 с. 12. Оцінювання і прогнозування метеорологічних величин в характерні за умовами зволоження періоди вегетації для виконання водобалансових розрахунків та агрометеорологічних прогнозів на довготерміновій основі: Методичні вказівки / Рокочинський А.М., Окопний О.І., Зубик Я.Я. та ін. - Рівне, 1996. - 33 с. 13. Проблема зміни клімату. Брошура, жовтень, 2003 р.- 8 с. 14. Просунко В. Что ждем от глобального потеплення? // Политика и культура, 2001, 20-27 сентября, С. 40-41. 15. Рапцун М.В., Трофімчук О.М., Сурнін С.Б., Кияшко Г.А. та ін. Джерела викидів парникових газів та заходи з пом'якшення зміни клімату в інфраструктурі міст України (За редакцією М.В. Рапцуна, О.М. Трофімчука). - К., 2003. - 148 с. 16. Реймерс Н.Ф. Экология теория, закон, правила, принцип и гипотезы.- М.: Журнал "Россия молодая", 1994.- 367 с. 17. Ромащенко М.І., Собко О.О., Савчук Д.П., Кульбіда М.І. Про деякі завдання аграрної науки у зв'язку зі змінами клімату: Наукова доповідь-інформація. - К.: ІГіМ УААН, 2003. - 46 с. 18. Сафронов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник. - Львів: “Новий світ - 2000”, 2004.- 248 с. 19. Ступчук Л. Поліські болота і глобальне потепління / Україна молода, 2001, 31 січня. 20. Супутники теж помітили потепління. // Екологічне джерело.- 2003.- №1.- С. 10. 21. Україна та глобальний парниковий ефект. Частина 1. Джерела і поглиначі газів / Н.П.Іванченко, М.М.Колетник, М.А.Козелькевич, Н.В.Парасюк, М.В.Рапцун. За ред. В.В.Васильченка, М.В.Рапцуна. - К., 1997. - 96 с. 22. Україна та глобальний парниковий ефект/ Н.П.Іванченко. - К., 1997. - 96 с. 23. Україна та глобальний парниковий ефект/І.Ф.Гожик. - К., 1998.- 208с. 24. Україна та глобальний парниковий ефект: Кн. 2. Вразливість і адаптація екологічних та економічних систем до змін клімату / І.Ф.Гожик, Ж.Л.Ємельянова, I.В.Трофимова, А.Л.Шерешевський. За ред. В.В.Васильченка, М.В.Рапцуна, I.В.Трофимової. - К., 1998. - 208 с. 25. Хандожко Л.А. Метеорологическое обеспечение народного хазяйства. - Л.: Гидрометеоиздат, 1981. - 232 с. 26. Хижняк М.І. Екологія людини. - К., 1995.- С. 5-68. 27. Шевчук В.Я., Трофимова І.В., Трофимчук О.М. та ін. Проблеми і стратегія виконання Україною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. -К.:УІНСіР, 2001. - 96 с.

Размещено на Allbest.ru