Вплив стічних вод міста Чернівці на якість води річки Прут

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вплив стічних вод міста чернівці на якість води річки Прут

Шевчук Ю.Ф., асистент

Наведено результати досліджень впливу стічних вод міста Чернівці на якість води річки Прут

At the article are presented results of research of the influence demand water in the Chernivtsi on the quality water the Prut river.

Головним джерелом надходження у природні води України токсичних речовин є стічні води промислових підприємств. Хоча на будівництво очисних споруд витрачаються значні кошти, стічні води деяких підприємств містять важкі метали, детергенти, нафтопродукти, феноли тощо. В незабруднених природних водах цих речовин немає чи вони містяться у значно менших концентраціях. Найбільша кількість речовин, що забруднюють воду, надходить разом із стічними водами підприємств нафтопереробної, хімічної, металургійної, текстильної та деяких інших галузей промисловості. Об'єм і склад промислових стоків залежать від потужності кожного підприємства і ступеня очистки стічних вод.

Суттєвим джерелом забруднення водойм і водотоків є господарсько-побутові стічні води. Вони утворюються внаслідок використання населенням водопровідної води для побутових і господарських цілей з наступним скиданням використаної води в каналізаційну мережу. Побутові стічні води містять фізіологічні виділення людей, відходи від миття посуди, прання білизни, а також тверді відходи. За зовнішнім виглядом стічні води є рідиною з низькою прозорістю, сірого кольору, з неприємним запахом. Для цих вод характерна насиченість їх яйцями гельмінтів і бактеріальною флорою, значну частину яких становлять хвороботворні бактерії [1].

Тому проблема забруднень поверхневих вод стічними - є актуальною і вченими України та зарубіжжя цьому питанню надається дуже багато уваги в напрямку удосконалення технологічних схем очистки стічних вод та екологічного стану поверхневих вод-джерел водопостачачання [2,3,4] .

Ріка Прут є другою по величині рікою Східних Карпат. Довжина її дорівнює 910 км. Площа водозбору Прута рівна 7820 км2. Загальне падіння -1745м.

На всьому протязі, починаючи від витоку до м. Чернівці, ріка Прут має гірський характер. Довжина річки на цьому проміжку становить 185 км.

В живленні рік басейну р. Прут беруть в основному дощі і частково сніги і підземні води. При збільшенні висоти водозбору відбувається перерозподіл окремих джерел живлення - зростає частка снігового і підземного живлення і дещо скорочується роль дощів [5].

Ріка Прут відноситься до типу річок, в яких паводковий режим спостерігається на протязі року. Максимум стоку формується за рахунок випадання інтенсивних дощів зливового, характеру.

Формування стоку і хімічного складу води р. Прут проходить головним чином в межах верхньої його частини, де р. Прут і його притоки мають режим гірських річок.

Місто Чернівці адміністративний та культурний центр Північної Буковини, розміщений в передгір'ї Карпат на обох берегах р. Прут на пересіченні важливих транспортних магістралей.

Ріка Прут в межах міста тече з Північного Заходу на Південний Схід.

Основна частина міста розміщена на правому березі р. Прут. Ця частина міста річками Клокучка та Мольниця ділиться на три басейни водовідведення.

Рельєф правобережної частини міста крутий та розчленований ярами. Максимальні відмітки території міста в центральній частині 165-320 м.

Лівобережна частина має плоский рельєф з відмітками 164-190м.

Більша частина центрального району міста має загальне пониження на Північ до ріки Прут. Південна частина центрального району розміщена на досить спокійному плато, що має падіння, в основному, з Півночі на Південь.

Східні та Західні райони міста займають територію з досить складним та дуже розчленованим рельєфом.

Загальна геологічна будова міста характеризується четвертичними відкладами - алювієм, делювієм, тортоном. Грунтові води зустрічаються на глибинах 1- 4,5 м від поверхні землі [6].

По трасі тунелів в основному просліджуються глини тортонського ярусу, окремими свердловинами вскриті лінзи з прожилками супісей напівтвердої консистенції.

В даний час в м. Чернівці проживає 249 тис. людей. Профілюючими галузями промисловості міста є харчова та легка. Великий розвиток отримали машинобудування , металообробка та заводи ВПК (котрі в даний час майже не працюють).

Водопостачання міста Чернівці здійснюється централізовано від міського водопроводу і частково на підприємствах від місцевих свердловин.

Паралельно з будівництвом водопровідних мереж в період з 1896р по 1936р. в правобережній частині міста в центральному районі була побудована каналізаційна мережа загальносплавної системи, зі скидом стічних вод в р. Прут, без очистки.

Сучасна мережа виконана з бетонних труб діаметром від 200мм до 450мм та бетонних колекторів овального січення розмірами від 300х450мм до 1400x2100мм загальна протяжність існуючої мережі цього району складає коло 65км, на мережі є 1170 оглядових колодязів та 800 дощоприймачів.

В нових районах забудови будівництво каналізаційних мереж виконувалось по повній роздільній системі.

Всі стоки лівобережжя та частина стоків правобережжя приймаються головною насною станцією, котра, в свою чергу, перекачує їх на існуючі очисні споруди каналізації. Частина стоків нових забудов правобережжя через каналізаційний колектор подається прямо на очисні споруди.

Всього в мережі водовідведення міста експлуатується 7 комунальних каналізаційних насосних станцій, більше пятнадцяти відомчих КНС, тунель глибокого закладання діаметром 2200мм довжиною 5878м, та міські очисні споруди каналізації. Загальна протяжність каналізаційних мереж в місті складає 250 км.

Стічні води із районів міста поступають в приймальну камеру звідки попадають на решітки, де затримуються крупні механічні забруднення. Із решіток стічні води поступають на пісколовки, а потім в преаератор та первинні відстійники діаметром 40м та висотою 6м. Осад осівший в первинних відстійниках насосною станцією перекачується на мулові майданчики. Далі стічні води поступають в 4-х коридорні аеротенки (довжина 110м, висота 6м). Для подачі повітря використовується повітродувна станція, а для перекачки сирого осаду - мулова насосна станція. Мулова насосна станція подає активний мул з вторинних відстійників на регенерацію після чого він надходить в аеротенки. Після аеротенків стічні води потрапляють у вторинні відстійники (діаметр 28м). Після вторинних відстійників стічні води скидаються у річку Прут.

В табл. 1 наведено результати роботи очисних споруд в м. Чернівці.

Таблиця 1

Результати роботи очисних споруд з 1995 по 2005 рік., (мг/л)

За результатами, наведеними в табл. 1 видно, що стічні води пройшовши технологічну схему від входу і до скиду значно покращують свої фізико-хімічні параметри. При цьому необхідно відмітити , що з роками ступінь очистки стічних вод покращується, що відповідно позитивно впливає на екологічний стан річки Прут яка є транскордонною.

На рисунку відображено зміну фізико-хімічних параметрів стічних вод від входу до скиду.

Зміна якості очистки стічних вод на очисних спорудах.

В зв'язку з тим, що річка Прут є транскордонною тому в даному дослідженні поставлена мета і завдання дослідити якість води в районі скиду стічних вод.

При дослідженні проб води користувались: ГОСТ 2761-84 "Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Гігієнічні, технічні вимоги і правила вибору", СанПіН 4630-88 "Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднень".

Проби води відбирались вище та нижче скиду стічних вод на відстані 1 км.

Запах, колір, прозорість, каламутність, мають велике значення для оцінки якості води, так як сприймаються людиною як непряме свідчення наявності у воді шкідливих для здоров'я речовин.

Запах води створюється специфічними речовинами, які поступають у воду в результаті розпаду органічних речовин, життєдіяльності мікроорганізмів, хімічної взаємодії компонентів, що містяться у воді та інше. Запах води визначається органолептичне. Характер запаху проб води з р. Прут в основному річковий і за даним показником вона відповідає згідно ГОСТ 2761-84 - першому класу.

Джерелами завислих речовин у р.Прут в місці скиду, служать як речовини із стічними водами так і процеси ерозії грунтів і гірських порід, донних відкладів, продукти розпаду мікроорганізмів, антропогенні джерела. Високий вміст завислих речовин слугує погіршенню проникнення на глибину сонячного світла, життєдіяльності мікроорганізмів та ін. В табл. 2 наведено дані про завислі речовини з 1997 по 2005рік.

Таблиця 2

Вміст завислих речовин у воді річки Прут

За вмістом завислих речовин, річка Прут відповідає другому класу.

Чиста вода в малому об'ємі - без кольору, а в товстому шарі має голубий відтінок. Інші відтінки свідчать про наявність у воді різних розчинених або завислих домішок. У природних умовах речовини, що надають воді кольоровість, потрапляють у воду внаслідок процесів хімічного вивітрювання гірських порід, з підземним стоком, а також вимиваються із фунту. Значна кольоровість води погіршує її органолептичні властивості, чинить негативний вплив на розвиток водних рослинних та тваринних організмів в результаті різкого зниження концентрації розчиненого кисню у водоймі, який витрачається на окислення сполук заліза та гумусових речовин. Згідно з результатами досліджень стічні води впливають на кольровість води в річці Прут.

Визначити ступінь забруднення природної води органічними речовинами можна за кількістю кисню, який витрачається на окислення цих речовин, та за біохімічним споживанням кисню. Серед розчинених у воді газів кисень відіграє важливу санітарно-гігієнічну роль, сприяє швидкій мінералізації органічних речовин.

Таблиця 3

Вміст розчиненого кисню у воді річки Прут

Його низький вміст впливає на весь комплепкс біохімічних і екологічних процесів у водних об'єктах. Вміст розчиненого кисню у воді р.Прут вище скиду - достатній, а нижче скиду недостатній, що не забезпечує хімічні і біохімічні реакції окислення.

За результатами досліджень встановлено, що проби води річки Прут забруднені органічними речовинами як і вище скиду стічних вод так і нижче.

Кількість кисню еквівалентна витраті окислювача на окислення забруднень, називається окисністю. За результатами досліджень спостерігається також відхилення від ГОСТу 2761-84 для водоймищ другої категорії- по окисності.

За показниками сольового складу проби води р.Прут відносяться до першого класу.

З широкого спектру забруднень поверхневої води неорганічної природи найбільш поширеними є іони азотної групи - аміак, нітрити, нітрати. Аміак впливає на органолептичні властивості води, а при отруєнні нітратами порушується робота серцево-судинної, дихальної і центральної нервової систем. Згідно ГОСТ 2761-84 дані показники не нормуються, але згідно екологічної класифікації проби води р.Прут за вмістом нітратів можна віднести до незначно забруднених.

Серед найнебезпечніших забруднювачів води особливе місце займають неорганічні речовини токсичної дії (важкі метали). Вони відносяться до найбільш розповсюджених та небезпечних забруднюючих речовин. Токсичні елементи володіють мутагенними і токсичними діями, різко знижують інтенсивність біохімічних процесів у водних об'єктах. Співставлення середньорічних значень вмісту токсичних елементів у воді р.Прут дозволяють зробити висновок, що їх концентрація в основному відповідає межам ГОСТ 2761-84.

Мікробіологічні показники характеризують забруднення води патогенними мікроорганізмами. За отриманими результатами індексу ЛКП проби води з р.Прут можна віднести до третього класу.

Висновки

стічний вода екологічний забруднення

1. В питанні скиду поверхневих вод в місті Чернівці в період з 1995 по 2005 рік відзначаються різкі зміни в співвідношеннях скидів очищених і неочищених вод, що може призвести до погіршення екологічної ситуації на річці Прут, в яку зливаються майже всі стічні води м.Чернівці.

2. Результати проведених досліджень показали, міські очисні споруди недостатньо проводять очистку забруднених вод і при скиді їх в річку Прут практично всі параметри якості води змінюються в гіршу сторону. При цьому необхідно відмітити, що дані перевищення не такі вже великі, а в деяких випадках вода в річці Прут вже забруднена до очисних споруд.

3. В зв'язку з цим було б доцільно забезпечити міські очисні споруди ДКП „Чернівціводоканал" мінімально достатніми пристроями аналізу вмісту шкідливих домішок; розробити та впровадити рекомендації з знешкодження екологічно небезпечних рідких відходів промислових підприємств; впроваджувати оборотні та маловідходні системи водопостачання промислових підприємств.

Література

1.Орлов В.О., Зощук А.М. Сільськогосподарське водопостачання та водовідведення.- Рівне: УДУВГ та П, 2002. - 203с.

2.Гироль Н.Н й др. Справочник по инженерному оборудованию сельских населеннях пунктов.- К.: Урожай, 1991, 296с.

3. Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення. Гідроекологічні аспекти. - К.: „Київський університет", 1999. - 319с.

4. Яцьік А.В. Зкологические основьі рационального водопользования. - К.: Генеза, 1997. - 640 с.

5. Кирилюк М.І. Водний баланс і якісний стан водних ресурсів Українських Карпат: Навчальний посібник.-Видавництво "Рута" Чернівецького національного університету.- 2001. - 246 с.

6. Шевчук Ю.Ф. Дослідження води річки Дністер - основного джерела водопостачання М.Чернівців //Науковий вісник Чернівецького університету.- Чернівці, 2004.- Вип.220: Географія.- С.81-89.

7. Колобанов С.К. Нова техніка очистки стічних вод. К.:-Будівельник, 1971 - 88с.

8. Кравченко В.С. Водопостачання та водовідведення К.: -Кондор, 2003 - 288с.

Размещено на Allbest.ru