Аналіз агроекологічного стану осушених ґрунтів поліської частини Волинської області за допомогою методики еколого-агрохімічної паспортизації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз агроекологічного стану осушених ґрунтів поліської частини Волинської області за допомогою методики еколого-агрохімічної паспортизації

Проведено аналіз сучасного агроекологічного стану гідроморфних ґрунтів Волинської області за методикою еколого-агрохімічної паспортизації. Встановлені середньозважені агрохімічні та еколого-агрохімічні бали основних типів осушених ґрунтів області.

Інтенсивне меліоративне будівництво в 60-80 роках минулого сторіччя зумовило суттєве перетворення природних ландшафтів Полісся, яке триває й до сьогодні. Значні за масштабами осушувальні роботи привели до інтенсифікації використання природних ресурсів Волинської області, що на значних площах викликало зниження екологічної стійкості екосистем. Водночас загалом, і особливо в сучасних умовах реформування агропромислового комплексу, не вдалося досягти основної мети - досягнення проектної урожайності сільськогосподарських культур. Тому, актуальними є питання оцінки агроекологічного стану осушених земель та розробки ефективних еколого-економічних заходів оптимізації їх родючості та запобігання деградаційних процесів [1,2,3,4].

Волинська область характеризується значними площами земель меліоративного фонду - 42% від загальної площі. В області осушено 416,6 тис. га, - 193 меліоративні системи, при чому на території області осушені землі розташовані нерівномірно - більша частина їх знаходиться в північних районах - Ратнівському, Ковельському, Маневицькому. Значно менше таких земель в південній частині області. Переважну часину осушених земель Волинського Полісся складають дерново-підзолисті та дернові ґрунти різного ступеня оглеєння, а також торфові і торфово-болотні ґрунти. Значні площі використовуються нераціонально та потерпають від деградаційних процесів.

Аналіз останніх досліджень показує, що в сучасних умовах кризи агропромислового виробництва значна частина осушених земель не обробляється, меліоративна сітка заростає та замулюється, обладнання та споруди систем, особливо внутрішньогосподарських, вийшли з ладу, окремі частини масивів зазнають вторинного заболочення, землі заростають бур'янами та чагарниками. Тому, комплексна оцінка агроекологічного стану цих земель та окремих типів ґрунтів дасть можливість визначити ті масиви та ділянки, які можна ефективно використовувати в сільськогосподарському виробництві, а які землі необхідно вивести з обробітку в першочерговому порядку, вивільнивши їх під високопродуктивні сінокоси, пасовища, лісові насадження, для створення фітоценозів, де ростимуть лікарські рослини, або рекреаційних зон, ренатуралізації тощо.

Методикою наших досліджень передбачалося провести комплексну оцінку агроекологічного стану осушених земель за допомогою еколого-агрохімічної паспортизації [5].

З цією метою, згідно методики розрахунок агрохімічного балу проводили на основі основних показників родючості ґрунту: вміст в орному шарі ґрунту гумусу, азоту (сполук, які легко гідролізуються), рухомого фосфору, обмінного калію та мікроелементів (марганцю, молібдену, цинку, міді, бору, кобальту), кислотність ґрунту, ємність вбирання, сума ввібраних основ, щільність ґрунту, максимально можливі запаси продуктивної вологи (ММЗПВ).

Екологічний стан ґрунтів визначався рівнем антропогенного забруднення радіонуклідами (цезій-137, стронцій-90), важкими металами (рухомі форми кадмію, цинку, міді, свинцю, ртуті), залишками пестицидів.

Еколого-агрохімічний стан ґрунту визначається внесенням в агрохімічну оцінку поправки на забруднення його радіонуклідами, важкими металами та пестицидами. Також вводяться поправки на кліматичні умови території, зрошення, осушення, кислотність та засоленість ґрунтів. Еколого-агрохімічна оцінка включає показники не лише родючості, але й дані про забрудненість ґрунтів токсикантами антропогенного походження і є зведеним показником агроекологічного стану поля, земельної ділянки та інших територіальних одиниць. Крім того, для оцінки еколого-агрохімічного стану ґрунтів було використано запропоновану нами систему агроекологічної індексації [6].

Завданням досліджень було проведення аналізу як ґрунтів окремих полів, осушувальних систем, а також визначення середньозважених показників щодо меліорованих ґрунтів окремих районів і в цілому поліської частини Волинської області. В завдання досліджень входило проведення аналізу на основі власних досліджень а також за матеріалами турів обстежень Волинського центру охорони родючості ґрунтів “Облдержродючість”.

В результаті проведених досліджень була отримана порівняльна характеристика агрохімічної та еколого-агрохімічної оцінки основних типів гідроморфних ґрунтів в розрізі районів поліської частини Волинської області і середньозважені бали оцінки основних типів ґрунтів поліської частини Волинської області (рис.1).

Враховуючи строкатість ґрунтового покриву і особливості природних умов грунтотворення, а також розвиток ґрунтотворних процесів на території області спостерігаються досить неоднорідні оцінки різних типів ґрунтів за аналізованою територією. Так, зокрема, якщо торфувато-болотні ґрунти в цілому по зоні оцінені в 34,7 бали (див рис.1), то це значення за територією варіює від 23 в Шацькому до 37,6 балів в Ратнівському районі. Така ж ситуація відмічається по відношенню і до інших ґрунтових відмін. Наприклад, при середній оцінці лучних ґрунтів по зоні 47,2 бали, ці ґрунти у Старовижівському районі мають агрохімічний бал 55,1, а в Шацькому - лише 26 балів. Проте, незважаючи на цю строкатість, агрохімічна оцінка гідроморфних ґрунтів частини області дозволила виявити деякі закономірності.

Опрацьовані дані свідчать, що на території поліської частини області найкращою забезпеченістю основними показниками родючості характеризуються дернові глейові карбонатні легкосуглинкові (бал 51,7), болотні піщані і легкосуглинкові (51,2), а також лучно-болотні ґрунти (48,7). В той же час найнижчу забезпеченість мають торфувато-болотні (34,7) і торфово-болотні (37,7) ґрунти. Причому, з точки зору екологічної безпечності використання, найбільш екологічно безпечними у поліській частині Волинської області є лучні ґрунти (відсоток відхилення еколого-агрохімічного балу від агрохімічного - 5,15%) та лучно-болотні ґрунти (5,54%), а найбільш екологічно нестабільними - торфово-болотні (9,55%), дернові неглибокі піщані і супіщані ґрунти (8,79%).

З точки зору використання осушених ґрунтів одним із критеріїв нами було запропоновано використовувати відсоток різниці між агрохімічним та еколого-агрохімічним балом. Даний показник, на нашу думку є більш об'єктивним, так як незалежно від абсолютних значень агрохімічних чи еколого-агрохімічних балів певного ґрунту дає реальну картину щодо агроекологічного стану.

В розрізі районів поліської частини Волинської області відсоток різниці між агрохімічним та еколого-агрохімічним балом коливається для різних типів ґрунтів в досить широких межах - від 0 до 10,2%. Це також свідчить про особливості стану місцевих грунтово-меліоративних особливостей, антропогенного впливу та розвитку деградаційних процесів в певних умовах.

Математична обробка експериментальних та розрахункових даних власних досліджень та даних обстежень Волинського центру охорони родючості ґрунтів “Облдержродючість” щодо агрохімічної та еколого-агрохімічної оцінки гідроморфних ґрунтів поліської частини Волинської області показує, що бальна оцінка певного типу ґрунту залежить від типу ґрунту, його характеристик, ступеня окультурення, а також від вмісту Cd, Pb, Hg, залишків пестицидів та радіонуклідів відносно ГДК.

агроекологічний ґрунт паспортизація

Рис.1

Нами було проаналізовано залежність агрохімічного та еколого-агрохімічного балу різних типів гідроморфних ґрунтів.

Встановлено, що ці залежності переважно описуються рівняннями, які наведені в таблиці 1. Кореляційні відношення отриманих залежностей коливаються в межах 0,862- 0,997, що свідчить про тісний зв'язок між вказаними факторами.

Таблиця 1. Залежність еколого-агрохімічної оцінки гідроморфних ґрунтів Поліської частини Волинської області (y) від їх агрохімічної оцінки (x)

Проаналізувавши вплив різних факторів еколого-агрохімічної бальної оцінки ґрунту порівняно з їх агрохімічною оцінкою, встановлено, що переважаючий вплив на зменшення оцінки чинить забруднення радіонуклідами. Тому, нами були встановлені математичні залежності еколого-агрохімічної оцінки гідроморфних ґрунтів залежно від їх агрохімічної оцінки окремо для основних типів ґрунтів районів забруднених радіонуклідами - Маневицького, Камінь-Каширського та Любешівського (табл. 2). Виявлені залежності також мають високий корелятивний зв'язок між досліджуваними факторами, однак, дещо відрізняються від середніх значень по поліській зоні області. Зокрема, коефіцієнти кореляції є дещо нижчими, що вказує на більш значні розбіжності і строкатість отриманих даних.

На основі отриманих даних досліджень і спостережень щодо агрохімічної та еколого-агрохімічної оцінки осушених ґрунтів нами була розроблена карта агроекологічного стану гідроморфних ґрунтів поліської частини Волинської області. На дану карту було нанесено розташування основних типів ґрунтових відмін із вказуванням індексу даного ґрунту.

Таблиця 2. Залежність еколого-агрохімічної оцінки (y) гідроморфних ґрунтів зони забрудненої радіонуклідами ( Маневицький, Камінь-Каширський, Любешівський райони) від їх агрохімічної оцінки (x)

Висновок

Проведена еколого-агрохімічна паспортизація меліорованих ґрунтів дозволила виявити бальну оцінку основних ґрунтових відмін та створити карту агроекологічного стану гідроморфних ґрунтів поліської частини Волинської області, яка, на нашу думку, дозволяє не лише встановити еколого-агрохімічний стан конкретного ґрунту осушувальної системи, а й на етапі прийняття певних рішень визначати можливість (необхідність) проведення певних заходів із покращення (реконструкція, корінне поліпшення тощо), або вилучення із сільськогосподарського обороту. Отже, запропонована система індексації достатньо відповідає вимогам щодо достовірності та відображення характеристик ґрунту. Тому, її варто застосовувати для оцінки стану меліорованих ґрунтів Поліської частини Волинської області.

Література

1. Клименко Н.А. Почвенные режимы гидроморфных почв Полесья УССР. - К.: Издательство УСХА, 1990. - 173 с.

2. Шевченко Н.Н., Лыко Д.В., Клименко Н.А. Особенности земледелия на мелиорированных землях Полесья Украины. - К.: Наукова думка, 1992. - 175с.

3. Ефимов В.Н. Торфяные почвы и их плодородие. - Л.: Агропромиздат, 1986. 264 с.

4. Емельянова И.М., Малышева Г.А., Петрова М.П. Повышение плодородия торфяных почв. - Л.: Колос, 1981. - 96 с.

5. Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок. За ред. О.О.Созінова. - Київ.: Аграрна наука, 1996. - 37 с.

6. Зінчук М.І., Бондарчук Л.Ф. Застосування індексації гідроморфних ґрунтів Волинської області для оцінки їх агроекологічного стану // Вісник УДУВГП. Зб. наук. праць. Ч.1.Вип.6 (19). 2003, С. 16-21.

Размещено на Allbest.ru