Оцінювання фітотоксичності мийно-дезінфікуючих засобів, які застосовують для санітарної обробки цистерн молоковозів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія аграрних наук України

Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини НААН

Інститут агроекології і природокористування НААН

ОЦІНЮВАННЯ ФІТОТОКСИЧНОСТІ МИЙНО-ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ САНІТАРНОЇ ОБРОБКИ ЦИСТЕРН МОЛОКОВОЗІВ

Жукорський О. М., д. с.-г. н., проф., чл.-кор. НААН

Стравський Я. С., д. вет. н., с. н. с.

Кривохижа Є. М., к. вет. н., с. н. с., докторант

Анотація

Висвітлено результати дослідження фітотоксичності ґрунтів, забруднених мийно-дезінфікуючими засобами, які використовують для санітарної обробки цистерн молоковозів. Оцінювання проведено шляхом біотестування із використанням кукурудзи в лабораторних умовах. Встановлено, що за вмісту у ґрунтах мг/кг, 10,0 мг/кг та 100,0 мг/кг засобів Tesol МЕ, Neomoscan Sepa і Жавель- Клейд спостерігається зниження маси стебла кукурудзи на 25,2 % та його довжини - на 14,8 %. При внесенні у ґрунти 1,0 мг/кг та 10,0 мг/кг досліджуваних засобів відбувалося збільшення довжини найдовшого кореня на 2,4 %. За вмісту в ґрунтах 100,0 мг/кг даних засобів спостерігалося зменшення довжини найдовшого кореня на 9,9%. За вмісту в ґрунтах мийно-дезінфікуючими засобами Tesol МЕ і Neomoscan Sepa у кількості 1000 мг/кг відбувається зменшення маси, довжини стебла та довжини найдовшого кореня, у середньому, на 30,5 %. При забрудненні ґрунту 1000 мг/кг засобом Жавель-Клейд морфометричні показники знижуються на 66,9 %, що свідчить про фітотоксичний вплив.

Ключові слова: мийно-дезінфікуючий засіб, санітарна обробка, забруднення ґрунтів, цистерни молоковозів.

Аннотация

ОЦЕНИВАНИЕ ФИТОТОКСИЧНОСТИ МОЮЩЕ ДЕЗИНФИЦИРУЮЩИХ СРЕДСТВ, ПРИМЕНЯЕМЫХ ДЛЯ САНИТАРНОЙ ОБРАБОТКИ ЦИСТЕРН МОЛОКОВОЗОВ

Жукорський О. М., Национальная академия аграрных наук Украины

Стравский Я. С., Тернопольская опытная станция Института ветеринарной медицины НААН

Кривохижа Е. М., Институт агроэкологии и природопользования НААН

Представлены результаты исследования фитотоксичности загрязненных моюще-дезинфицирующими средствами используемыми для санитарной обработки цистерн молоковозов почв. Оценка проведена путем биотестирования с использованием кукурузы в лабораторных условиях. Установлено, что при содержании в почвах 1,0 мг/кг, 10,0 мг/кг и 100,0 мг/кг средств: Tesol ME, Neomoscan Sepa и Жавель-Клейд наблюдается снижение массы стебли кукурузы на 25,2 % и его длины на 14,8 %. При внесении в почву 1,0 мг/кг и 10,0 мг/кг исследуемых средств происходило увеличение длины самого длинного корня на 2,4 %. При содержании в почвах 100,0 мг/кг данных средств наблюдалось уменьшение длины самого длинного корня на 9,9 %. При содержании в почвах моющедезинфицирующих средств Tesol ME и Neomoscan Sepa в количестве 1000 мг/кг происходит уменьшение массы, длины стебля и длины самого длинного корня в среднем на 30,5 %. При загрязнении почвы 1000 мг/кг средством Жавель-Клейд морфометрические показатели снижаются на 66,9 %, что свидетельствует о фитотоксическом влиянии.

Ключевые слова: моюще-дезинфицирующее средство, санитарная обработка, загрязнение почв, цистерны молоковозов

Annotation

EVALUATION OF PHYTOTOXICITY OF CLEANING AND DISINFECTING PRODUCTS USED FOR SANITARY PROCESSING OF MILK TRUCK CISTERNS

Zhukorskyi O. M., National Academy of Agricultural Sciences of Ukraine

Stravskyy Ya. S., Ternopil experimental station of the Institute of veterinary medicine NAAS

Kryvokhyzha Ye. M., Institute of Agroecology and Environmental Management NAAS.

The results of research of phytotoxicity of soils polluted with cleaning and disinfecting products used for sanitary processing of milk truck cisterns were presented. The evaluation was carried out by biotesting with the use of maize under laboratory conditions. It was established that when the content in soils 1.0 mg/kg, 10.0 mg/kg and mg/kg of agents: Tesol ME, Neomoscan Sepa and Javel-kleid, the mass of the maize stalk is reduced by 25.2 % and its length by 14.8 %. When making in soils mg/kg and 10.0 mg/kg investigated products the length of the longest root increased by 2.4 %. When the content in soils of 100.0 mg/kg of these products the length of the longest root was reduced by 9.9 %. When the content in soils of cleaning and disinfecting products Tesol ME, Neomoscan Sepa and Javel-kleid in quantity of 1000 mg/kg, the mass, the stem length and length of the longest root, on average, decrease by 30,5 %. With soil contamination of 1000 mg/kg Javel-kleid product, the morphometric indicators are reduced by 66.9 %, which indicates the phytotoxic effect.

Key words: cleaning and disinfecting product, sanitary processing, soils contamination, milk truck cisterns.

Виклад основного матеріалу

Одержання якісного за мікробіологічними показниками молока на тваринницьких фермах та забезпечення його належних умов транспортування на молокопереробні підприємства є важливим завданням у молочній промисловості. Один із основних показників якості молока, що характеризує його технологічні властивості, як сировини, є бактеріальне обсіменіння [1]. Цей показник, в основному, залежить від якості проведення санітарної обробки доїльного обладнання та цистерн молоковозів [2, 3].

Традиційно на молокопереробних підприємствах для санітарної обробки обладнання і цистерн молоковозів використовують розчини мийних, дезінфікую- чих та мийно-дезінфікуючих засобів [4]. Водночас велика кількість даних засобів містять сполуки активного хлору, аніонні поверхнево-активні речовини (ПАР) та фосфати [5]. За надходження у довкілля хлоровмісних речовин і виділення при цьому активного хлору утворюються діоксиноподібні сполуки [6], які мають канцерогенні, мутагенні та тератогенні властивості [7]. Потрапивши у річки, вони осідають у мулі, ґрунті та накопичуються у тканинах гідробіонтів, де їхня концентрація в десятки і сотні тисяч разів вища, ніж у воді. Особливістю діоксиноподіб- них сполук є їхня здатність до біокумуляції. Вони хімічно стійкі, оскільки час їхнього напіврозпаду в природі дуже довгий: від 29 до 139 років залежно від типу сполуки. Перенесення діоксиноподібних сполук ланцюгами харчування призводить до їхньої концентрації в організмах риб, ссавців і людини, що є життєво небезпечним [8]. Аніонні поверхнево-активні речовини здатні тривалий час зберігатися у навколишньому природному середовищі (НПС) і забруднювати водойми, у тому числі господарсько-побутового призначення [9, 10]. Фосфати при потраплянні з стічними водами до водойм спричиняють інтенсивне розмноження синьо - зелених водоростей, що призводить до різкого зниження вмісту розчиненого кисню, а це, в свою чергу, сприяє підвищенню евтрофікації (цвітінню) водойм та призводить до заморів риби та «відмирання водойм» [11]. Тому вивчення впливу діючих речовин мийно-дезінфікуючих засобів, як компоненту стічних вод молочної промисловості, на ріст і розвиток рослин є актуальним завданням екотоксико- логії.

Метою досліджень було провести оцінювання фітотоксичності ґрунтів, які забруднені засобами для санітарної обробки цистерн молоковозів із використанням кукурудзи в лабораторних умовах.

Матеріали та методи досліджень. Визначення впливу ґрунтів, які забруднені мийно-дезінфікуючими засобами для санітарної обробки цистерн молоковозів проводили згідно з ДСТУ КО 11269-1:2004 [12]. Для вирощування кукурудзи (сорт Амарок) використовували циліндричні горщики діаметром приблизно 8 см і висотою 11 см. Використовували контрольний і досліджуваний ґрунт, які схожі між собою за структурою і складом, за винятком досліджуваних хімічних діючих речовин мийно-дезінфікуючих засобів у досліджуваному ґрунті.

У досліджуваний ґрунт вносили 1; 10; 100; 1000 мг/кг розчинених у невеликій кількості води мийно-дезінфікуючих засобів та ретельно перемішували. фітотоксичність молоко санітарний цистерна

Зерна кукурудзи пророщували 48 годин за температури 20 °С і висаджували їх по 6 насінин в ґрунт на глибину 10 мм. Вирощували за температури 20±2 °С, освітленості 25000 лн/м² тривалістю 14 годин, вологості повітря 60±5 % та вологості ґрунту 70±5 % протягом 5 діб.

Результати досліджень. Для досліджень використовували окремі імпортні засоби, які застосовують на вітчизняних молокопереробних підприємствах для миття та дезінфекції цистерн молоковозів, зокрема, Жавель -Клейд, Tesol МЕ і

Neomoscan Sepa. За інструкціями із застосування даних засобів проаналізовано кількісний вміст їх діючих речовин (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст діючих речовин мийних і дезінфікуючих засобів, які застосовують для санітарної обробки цистерн молоковозів

Всі досліджувані засоби хлоровмісні. В даних засобах, у середньому, частка вмісту органічних сполук хлору - 78,9 % та неорганічних - 13,7 %.

Проведено вивчення впливу ґрунтів, які забруднені даними засобами на масу стебла кукурудзи (рис. 1).

Рис. 1 Середні показники маси стебла кукурудзи, г

У контролі маса стебла була, в середньому, 1,19 г. При забрудненні ґрунтів у кількості 1,0 мг/кг, 10,0 мг/кг та 100,0 мг/кг досліджуваними мийно - дезінфікуючими засобами відбувалося поступове зменшення маси стебла, в середньому, на 25,2 %. За вмісту в ґрунті 1000,0 мг/кг засобів Tesol МЕ і Neomoscan Sepa спостерігалося зниження маси стебла кукурудзи, у середньому, на 38,1 % і % відповідно. Найбільше зниження маси стебла на 60,3 % було за вмісту в ґрунті 1000,0 мг/кг засобу Жавель-Клейд.

Визначено дію ґрунтів за вмісту в них мийно-дезінфікуючих засобів на довжину стебла кукурудзи (рис. 2).

Рис. 2 Середні показники довжини стебла кукурудзи, см

Після 5-денного вирощування насіння кукурудзи, у ґрунтах з вмістом мг/кг, 10,0 мг/кг та 100,0 мг/кг досліджуваних засобів відбувалося поступове зменшення довжини стебла, в середньому, на 14,8 % порівняно з контролем. Найбільше зниження довжини стебла на 61,3 % було за вмісту в ґрунті 1000 мг/кг засобу Жавель-Клейд. При внесенні у ґрунти 1000 мг/кг засобів Tesol ME і Neomoscan Sepa спостерігалося зниження даного морфометричного показника, у середньому, на 37,5 % та 35,4 % відповідно.

Визначено вплив ґрунтів, які містять мийно-дезінфікуючі засоби для санітарної обробки цистерн молоковозів на затримку росту кореня кукурудзи (рис. 3).

Рис. 3 Середні показники довжини найдовшого кореня кукурудзи, см

При забрудненні ґрунтів у кількості 1,0 мг/кг та 10,0 мг/кг досліджуваними засобами відбувалося збільшення довжини найдовшого кореня, у середньому, на 2,4 % порівняно з контролем. У той же час за вмісту в ґрунтах 100,0 мг/кг даних мийно-дезінфікуючих засобів спостерігалося зменшення довжини найдовшого кореня на 9,9 %. Ймовірно це свідчить про відсутність фітотоксичної дії. При внесенні у ґрунти 1000 мг/кг засобів Tesol ME і Neomoscan Sepa спостерігалося зниження даного морфометричного показника на 19,5 % та 19,7 % відповідно. Найбільшу фітотоксичну дію на кукурудзу проявляв ґрунт з вмістом 1000 мг/кг засобу Жавель-Клейд. При цьому довжина найдовшого кореня кукурудзи зменшувалася на 79,0 % порівняно з контролем.

Отже, відпрацьовані мийно-дезінфікуючі засоби, які містять сполуки хлору за тривалого надходження у ґрунти можуть негативно впливати на стан фітоценозів.

Висновки

1. За вмісту в ґрунтах засобів Tesol МЕ і Neomoscan Sepa у кількості 1000 мг/кг відбувається зменшення маси, довжини стебла та довжини найдовшого кореня, у середньому, на 30,5 %. При забрудненні ґрунтів 1000 мг/кг засобом Жавель-Клейд морфометричні показники знижуються на 66,9 %.

2. За потрапляння відпрацьованих засобів, які застосовують для санітарної обробки цистерн молоковозів у ґрунти в кількості >1000 мг/кг відбувається негативний вплив на фітоценози.

Бібліографічний список

1. Якубчак О. М. Загальне бактеріальне обсіменіння молока - один з основних показників його якості / О. М. Якубчак, Л. О. Оленіч, Т. В. Таран // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Київ, 2013. Вип. 188(3). С. 186-190. (Сер.: Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва).

2. Беленький Н. Г. Санитарно-гигиеническое качество заготовляемого молока и пути его улучшения / Н. Г. Беленький, Н. С. Королёва, И. П. Даниленко,

3. В. Молочников // Улучшение качества молока и молочных продуктов. М.: Колос, 1980. С. 27 - 37.

4. Васильев Л. Г. Гигиеническое и противоэпидемическое обеспечение производства молока и молочных продуктов / Васильев Л. Г., Абрамова- Оболенская Н. И., Павлов В. А. М.: Агропромиздат, 1990. 303 с.

5. Цветков И. Л. Моющие и дезинфицирующие средства от компании «БК Джюлини» / И. Л. Цветков, Н. Г. Бабкина // Сыроделие и маслоделие. 2009. № 1. С. 10-11.

6. Жукорський О. М. Вплив відпрацьованих розчинів мийно - дезінфікувальних засобів на довкілля за санітарної обробки цистерн молоковозів / О. М. Жукорський, Є. М. Кривохижа // Вісник аграрної науки. 2016. № 8. 43-46.

7. Вишневецкий В. Ю. К вопросу влияния загрязнения водных объектов Азово-Черноморского бассейна полихлорированными ароматическими соединениями на здоровье населения [Электронный ресурс] / В. Ю. Вишневецкий, Ю. М. Вишневецкий // Инженерный вестник Дона. 2015. № 4. С. 1-17. Режим доступа: http://www. ivdon.ru/ru/magazine/ archive/n4p2y2015/3472.

8. Белова В. И. Основные направления исследований в разработке дезинфицирующих средств / В. И. Белова, Ю. П. Волков // Научные основы дезинфекции и стерилизации: сб. н. тр. НИИ вакцин и сывороток / ВНИИ профилактической токсикологии и дезинфекции. М., 1991. С. 13-18.

9. Брюховецька І. В. Діоксини: основні джерела виникнення та шляхи надходження в навколишнє середовище / І. В. Брюховецька, Л. М. Кропивницька // Хімічна освіта в контексті хімічної безпеки: стан проблеми і перспективи: збірник тез доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 лютого 2011 р. / НПУ ім. М. П. Драгоманова. К.:, 2011. С. 41-43.

10. Scott M. J. The biodegradation of surfactants in the environment / M. J. Scott, M. N. Jones // Biochimica et Biophysica Acta. 2000. № 1508. P. 235-251.

11. Ivankovic T. Surfactants in the environment / T. Ivankovic, J. Hrenovic // Arh Hig Rada Toksikol. 2010. № 61 - P.95-110.

12. Постанова ВРУ «Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів». [Документ 2335-17. Прийнято від 15.06.2010] // Відомості Верховної Ради України - 2010. № 38. 512 с.

13. Якість ґрунту. Визначання дії забрудників на флору ґрунту. Ч. 1. Метод визначення інгібіторної дії на ріст коренів (ISO 11269-1:1993, IDT): ДСТУ ISO 11269-1:2004. [Чинний від 2005-07-01]. К.: Держспоживстандарт України, 2005. 14 с. (Національний стандарт України).

Размещено на Allbest.ru