Роль Городоцько-Щирецьких ландшафтів у поширенні та використанні біотичних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Городоцько-Щирецькі ландшафти розташовані в басейні річки Верещиці, на східній і північносхідній частині Городоцького району, що знаходиться у межах Західноєвропейської платформи. Його специфічною особливістю є те, що тут поєднуються опільські і поліські місцевості. Це хвилясто-рівнинний край, місцями зандровий, з широким діапазоном ґрунтів: світло-сірих і сірих опідзолених оглеєних, темно-сірих опідзолених на лесовидних породах, дерново-підзолистих, лучно-болотних, торфово-болотяних та торфовища низинні на водно-льодовикових відкладах. Такий перелік ґрунтів у цих ландшафтах впливає на утворення біотичних ресурсів. Наявність багатих природних біотичних ресурсів є внаслідок того, що на даній території прослідковуються різні місцевості: широкі ділянки, де проникали талі льодовикові води, які залишили після себе шлейфи супіщаних водно-льодовикових відкладів, на яких виникали поліські місцевості та на підвищених ділянках рельєфу, вкритих лесовими породами опільські місцевості. Важливість ландшафтів ще і в тому, що близько до поверхні залягають вапняки, доломіти і гіпси, що призвело до виникнення карстових форм рельєфу, а також в долинах річок зустрічаються котловиноподібні розширення. Значні площі ландшафтів зайняті під луками, пасовищами та дубово-грабовими лісами з домішками ясеня, осики, смереки та берези [1].

Дана територія багата торфовищами. Достатньо цінним біотичним ресурсом є торфові ґрунти і зокрема торф, які зустрічаються повсюди вздовж заплави річки Верещиці і найбільше їх у цій системі ландшафтів в районі міста Городка, де в минулому столітті знаходилося промислове виготовлення паливних брикетів. У селищі Великий Любінь і в даний час, торф, при певній обробці використовується як корм для риби.

Торфовища, потужність яких місцями досягає до 0,5 0,8 метрів, а де-не-де й до 3,5 4,5 метрів, поширені в заплаві р. Верещиці. Торф, як біотичний ресурс, є продуктом анаеробного розкладу органічної речовини рослин мікроорганізмами, який містить ряд вуглеводів різної природи, гумінові кислоти, амінокислоти, мінеральні елементи і вітаміни групи В.

Ці дані отримані при аналізі сапропелю в ставах Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук с.м.т. Великий Любінь (таблиця 1).

Таблиця 1. Вміст сапропелю в ставах Львівської дослідної станції ІРГ НААН, с.м.т. Великий Любінь

Сапропель аргареї за вмістом та не нормується.

Ґрунтові води залягають на глибині 0,2 0,7 м. Ґрунти світло-сірі лесові, на схилах темносірі, а також чорноземи.

Суглинки мають обмежене розповсюдження, потужність яких 0,5 1,5 м і залягають під торфом.

Екологічний стан водойм, в яких вирощується риба помірно покращується. Серед низки чинників, які впливають на ріст і якість риби, слід виділити умови середовища. Наукові дослідження, що проводяться на ставах рибдільниці “Великий Любінь” Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук, служать позитивним джерелом для життя рибних біотичних ресурсів ставів. Протягом останніх років досліджувалась гідрохімічна і токсикологічна характеристики при вирощуванні товарної риби: однорічок і дворічок коропа і строкатого товстолоба.

Для повноцінного вирощування риби, необхідно регулярно проводити аналіз води в річці і в ставках, щоб вчасно ліквідовувати негативні показники, щоб водні біотичні ресурси плідно розвивалися, а також володіти матеріалами про наявний грунт дна. Для цього ведеться журнал в якому одержані матеріали аналізів зрівнюються з нормативними показниками щодо оцінки води ставів [5, с. 7].

На річці Верещиці є місця, де можна вирощувати рідкісні види риб, вибагливі до умов життя. Це саме і стосується форелі аІтопМае). Для цього біотичного ресурсу добова доза корму від маси риби не повинна перевищувати 5 7%. Для форелі аІтопМае) характерний такий темп росту.

Рибницькі господарства в останній час використовують пасовищний метод вирощування риби [2]. Аналіз добового живлення риб, вирощених пасовищним методом, свідчить, що в їхньому раціоні присутні види організмів, які зустрічались безпосередньо в ставах. Наявна кормова база ставів повністю забезпечувала вимоги культивованих риб.

Спрямоване формування природної кормової бази в ставах при пасовищній аквакультурі сприяло одержанню 1,1 1,2 т/га товарної продукції [12, с. 13].

Вирощуючи рибу на природному кормі, поряд з коропом важливе місце відводять рослиноїдним рибам: білому та строкатому товстолобикам, гібридам їх та білому амуру. Ці види мають значну потенційну здатність до росту та відзначаються високими смаковими якостями. Конкурентні відносини за їжу між ними відсутні або виражені слабо [2].

Спрямоване формування природної кормової бази в ставах при пасовищній аквакультурі сприяло одержанню 1,1 1,2 т/га товарної продукції стандартної маси.

Пасовищний спосіб вирощування риби відображення колишньої картини життя риб і риболовлі у вільних умовах, коли всі ставки, озера, водоймища належали всім жителям, в околицях котрих вони знаходилися [4].

Річка Верещиця поділяє ставковий фонд на дві частини. В районі рибдільниці “Великий Любінь” живлення ріки змішане: весною в основному талими сніговими водами: з місяців травня по жовтень переважає дощове живлення, а в наступні періоди домінують підземні води. Найвищі рівні води На рибній дільниці “Великий Любінь” вирощують товарних коропів, білих амурів та білого (живиться фітопланктоном) і строкатого (живиться зоопланктоном) товстолобів, а також ремонтний і маточний матеріали любінського коропа: (цьоголітки і дволітки) та різновікові групи амурського сазана і буфало. В окремі роки вирощують щуку і линів. У всіх ставах неконтрольовано виростає карась, інколи доволі великої наважки, який теж в останні роки має важливе харчове значення.

Риби, як біотичний ресурс піддається певним дослідженням і можна досягати певних результатів, змінюючи склад тканин при допомозі годівлі і генетичних факторів (додатки О, П, Р). Різні досліди з рибою і одержані результати дозволяють дійти висновку, що генетичні фактори не тільки обумовлюють обмін речовин в організмі ставкових риб, а також впливають на харчову і біологічну цінність м'яса [3].

Основними водоймами є: р. Верещиця, Дроздовицький став, Черлянський став, Великолюбінський став і ін. Вилов риби кожного року становить приблизно 679 тонн, в тому числі коропа 612 тонн. Реалізовується риби за рік приблизно 432 тонни, в тому числі коропа 330 тонн. Але дані стави можуть продукувати значну кількість риби [14, с. 16].

Великої уваги заслуговують і равлики, що водяться на всій території басейну річки Верещиці. В останній час проводилися дослідження життєвих умов виноградного равлика. Розмножуються равлики починаючи з третього року життя. Час масового розмноження має велике значення, щоб визначити початок промислового збору їх. М'ясо виноградних равликів (слимаків) популярне у Європі і завойовують світ [8]. Хоча в Україні це делікатесне м'ясо попиту не має, але багато людей вже з нього виготовляють страви, яких можна приготувати більше ніж сто. В багатьох регіонах України равлики ідуть на експорт. В басейні річки Верещиці можна щорічно збирати 200 250 тонн [9, с. 11]. Досліди проведені нами на греблях ставку №24 Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук в кінці квітня на початку травня показали, що на 1 м2 поверхні трав'яного покриву нараховувалося у 2010 році 24 особини равлика (слимака) (Helixpomatia); в 2011 році 23 особини; в 2012 році 27 особин. Вага цих усіх особин становила в 2010 році 560 г; в 2011 році 513 г; в 2012 році 637 г. Середня наважка виноградних слимаків (Helixpomatia) становила зі роками: 2010 23,3 г; 2011 22,3 г; 2012 23,5 г; 2015 23,7 г; 2019 23,9 г. В середньому вага однієї особини равлика (слимака) (Helixpomatia) вичисленої з даних результатів п'яти дослідних років становила: 23 г.

Табл. 1

Як біотичний ресурс уваги заслуговують і жаби (Bufonidae), які водяться на всій території басейну, де найбільше видів і кількість їх нараховується у даному типі ландшафту. В останній час все більше людей використовують жаб (Bufonidae) у їжу, і їх все більше виловлюють заради очищених лапок. Жаби (Bufonidae) важать від 50 г до 250 г. М'ясце в жаб (Bufonidae) ніжне, соковите, біло-рожеве, без жиру, зараховується до дієтичних та є досить поживним ( містить 16,4 відсотка білка, а також залізо, кальцій, фосфор, магній, фолієву кислоту, вітаміни групи В і ін.). Східна медицина використовує жаб'яче м'ясо як ліки: при дистрофії, бронхіальній астмі, як тонізуючий засіб і навіть для лікування новоутворів. Для лікувальної мети частіше використовують жаб'ячу шкіру, яка містить багато біологічно активних речовин.

Важливим біоресурсом на території басейну р. Верещиці є поширення лікарських рослин і грибів. З лікарських рослин найбільше поширені: Кропива жалка (Urticaurens L.), пижмо звичайне (Tanacetumvulgare L.), кмин звичайний (Carumcarvi L.), золототисячник звичайний (Centauriumeruthrea Rafn.), цикорій дикий (Cichoriumintubus L.).

Найбільший масовий збір лікарських рослин припадає на другу половину літа і початок осені. Заготовляють чорницю (Vacciniummyrtillus L.), шипшину (Rosa canina L.), звіробій звичайний (Hypericumperforatum L.) У річищі та заплаві проростає багаторічний аїр болотний, лепеха або татарське зілля (Acoruscalamus), який крім великого лікарського значення, ще застосовується в церковній діяльності; в час П'ятдесятниці вимощують ним подвір'я храмів і будинків. Окремі рослини: латаття біле (Nymphaeaalba), астранція велика (Astrantiamajor), білоцвіт весняний (Leucojumvernum) і ін. віднесені до “Червоної книги України”.

З грибів найбільше зустрічаються: дощовик їстівний (LycoperdonperlatumPers.), маслюк звичайний ((L.: Fr.) S. F. Gray), опеньок осінній справжній (Armillarrnmellea (Vahl.: Fr.). Karst), печериця їстівна (Agaricuscampestris L.: Fr.), глива звичайна (Plewotusostreatus). Крім їстивних грибів є дуже багато отруйних таких як: Трутовик лускатий (PoluporussquamosuHuds.: Fr.), мухомор червоний (Amanitamuscaria (L.: ехFr.) Hook.), бліда поганка (Amanitaphalloides (Vahl.:ехFr.) Secr.).

Значна відмінність у структурі земельного фонду басейну р. Верещиці спричинена, насамперед різноманітністю ландшафтних систем (ЛС). Подільський тип ландшафтів горбогірний і значно заліснений, а Опільський і Передкарпатський хвилястий і вирівняний. Найбільшого антропогенного впливу зазнають ландшафтні системи Опільського і Передкарпатського типів. Це можна простежити з освоєння території. Ці типи ландшафтних систем характеризуються кращими умовами для розвитку сільського господарства.

Незважаючи на доволі значну площу сільськогосподарських угідь -55,7 тис. га (76,7% території району), на одну людину тут припадає зовсім неба гато 0,29 га [15], що зумовлено великою чисельністю населення.

У сільськогосподарському виробництві перевага належить рослинництву. Більша частка продукції виробляється у господарств населення. З 2003 року на даній території суттєво зменшилось поголів'я великої рогатої худоби, а особливо корів, проте дещо збільшилось свиней, овець та кіз і птиці усіх видів.

Спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення валового збору зернових (22,3 ц/га), цукрових буряків (фабричних) (204 ц/га), картоплі (167 ц/га), з продукції тваринництва: виробництва м'яса і яєць [15].

Середній надій на одну корову 1548 кг, середня несучість курей-несучок 119 штук. Реалізація м'яса худоби та птиці у живій вазі 5976 тонн.

На території басейну розвинуто і бджільництво. Нами виявлено по три, чотири невеликі приватні пасіки в кожному селі.

Аналіз стану, внаслідок використання земельних ресурсів в ландшафтних системах (найбільше це характерне для Опільського і Передкарпатського типів ландшафтних системах) басейну і прилеглих територій засвідчує існування широкого спектругеоекологічних проблем: надмірної розораності, недостатньої забезпеченості грунтів поживними речовинами, значної частки закисленихгрунтів, низького вмісту гумусу і наявності значних площ порушених земель [6, с. 10].

На даній території працює мисливське господарство Городоцької райради Українського товариства мисливців та рибалок Львівської області, та частина мисливського господарства “Верещиця” виробничого акціонерного товариства “Львівський обласний рибний комбінат”. На території господарств зустрічаються 52 види мисливських звірів і птахів, з яких використовуються біля 20, решта малочисельні.

В останні роки чисельність мисливських тварин збільшується. Тому, щоб їхня кількість не зменшувалася в угіддях відбувається відстріл вовків (Canislupus), лисиць (Vulpesvulpes), сірих ворон (Corvuscornix), блукаючих собак (Canislupusfamiliaris) та котів (Felis).

В деяких мисливських господарствах проводяться роботи з штучного дичерозведення мисливських тварин і птахів (кабанів (Sus scrofa), оленів (Cervus elaphus), фазанів (Phasianus).

В даних типах ландшафту є певні умови для гніздування більшості благородних качок (Anas), так як сприятливі береги, зайняті різнотравними луками з куртинами чагарників. Цінними у відношенні захисних і кормових якостей є водойми без течії, суцільно зарослі, за виключенням окремих ділянок плес, що заросливодокрасом(Hydrocharis), мулистим хвощем (Equisetum limosum), частухою (Alisma plantago-aquatica), тілорізом (Stratiotes aloides) з куртинами рогозу (Typha latifolia), очерету (Phragmites australis), а на плесах рдестами (Potamogйton), ряскою (Lйmna), водоростями (Аае).

При оптимальній ємності 340 річний приріст місцевих качок (Anas) при індексі приросту 3 (6 особин молодняка у виводку) сягає 2040 особин, разом із маточним поголів'ям 2379 качок (Anas).

Така ж робота проведена і при бонітуванні ондатри (Ondatrazibethicus) і інших цінних тварин в даному типі ландшафту.

Певний вплив на життя риби у ставках і у річці відіграють видра (Lutra), ондатра (Ondatrazibethicus), чайка (Larusridibundus), чапля (Ardea), які поїдають риб. Ці спостереження підкріплені даними дослідження й опису. Крім того, велика кількість чайок (Larusridibundus) та чапель (Ardea), є перенощиками дипластомозу (Diplostomoz) і лігульозу (Ligulosis). Ретельні заходи у цьому напрямі дають можливість неодноразово відвернути загибель риби через них. ландшафт природний біоресурс

Кліматичні умови території середньої частини р. Верещиці, позитивно впливають для проживання тварин, в тому числі і мисливських: бобер (Castor), заєць-русак (Lepuseuropaeus), козуля (Capreoluscapreolus), кабан (Susscrofa), куниця (Martes), качки (Anas), лисиця (Vulpesvulpes), ондатра (Ondatrazibethicus), сіра куріпка (Perdixperdix), тхір (Mustelaputorius). Рельєф даної території рівнинний. Тварини істотного впливу на нього не виявляють, тільки у долині самої річки формуються борозни та підвищення внаслідок мігрування тварин. Зооценоз впливає на грунти різного типу: чорноземні, суглинисті та піщані, які піддаються ерозії внаслідок господарської діяльності людини та життя тваринного світу. Тварини руйнують трав'яний покрив, який має поверхневе розміщення коренів та розсувають грунтові частинки. Для середньої частини, басейну річки характерний дерново-глеєвий та важко суглинковий грунт, який піддається ерозії лише у період тривалих дощів. На зооценоз річки та ставків грунт має незначний вплив, але може негативно впливати при повенях та інтенсивному таненні снігу. Біорізноманітність даної території дає можливість зооценозу почувати себе у всіх напрямах життя задовільно. Належна кількість гідрозапасів позбавляє мисливську фауну у довгих пошуках водопою, а це позитивно впливає на успішний розвиток тварин.

Мисливська фауна середньої частини р. Верещиці представлена 50 видами мисливських звірів і птахів, з яких використовуються близько 20. Із звірів найбільше поширені: білка звичайна (Sciurusvulgaris), борсук (Melesmeles), видра (Lutra), горностай(Mustelaermine), заєць-русак (Lepuseuropaeus), кабан (Susscrofa), козуля (Capreolus), куниці лісова (Martes martes і кам'яна (Martes foina), ласка (Nivalisnivalis), лисиця (Vulpesvulpes), ондатра (Ondatrazibethicus), тхір лісовий (Mustelaputorius). З мисливських осілих, прилітних та перелітних птахів зареєстровані 36 видів. Головні з них: водні курочки (Gallinulachloropus), голуби (Columba), дикі гуси (Anser), лиски (Fulicaatra), лебеді (Cygnuscygnus), дикі качки (Anas), сірі куріпки (Perdixperdix). Крім них ще проживають лелеки(Ciconia), біла (Egrettaalba) і сіра (Ardeacinerea) чаплі, орли (Aquilachrysaetos) і багато інших, які мають у даному територіальному біоценозі певний вплив.

Риби, як цінний продукт потребують ретельної допомоги і охорони у всіх напрямах, в тому числі і від інших природних ресурсів, які є їх ворогами.

Велике значення для рибних ресурсів річки Верещиці та її басейну відіграє її рослинність та рослинність ставків. Рослинність річки і ставків поділяється на підводну (м'яку) і надводну (грубу та жорстку).

Територія Городоцько-Щирецьких ландшафтів ідеальний складний взаємозв'язаний природний територіальний комплекс із структурою взаємозалежності абіотичних і біотичних ресурсів. Уся територія, в тому числі і торфовища, потребують ретельного підходу до використання і охорони. Всі перелічені і охарактеризовані господарства басейну річки Верещиці вимагають довгої і наполегливої праці для їх раціонального, господарського, економічного використання та екологічного догляду.

Стаття знайомить з Городоцько-Щирецькими ландшафтами, що розташовані в басейні річки Верещиці, на східній і північно-східній частині Городоцького району, що знаходиться у межах Західноєвропейської платформи. Дана територія характеризується поєднанням опільських і поліських місцевостей, і це є хвилясто-рівнинний край, місцями зандровий, з широким діапазоном ґрунтів.

Написано що достатньо цінним біотичним ресурсом є торфові грунти і зокрема торф, які зустрічаються повсюди вздовж заплави річки Верещиці, і який при певній обробці використовується як корм для риби.

Дано поширену характеристику торфовищ, потужність яких місцями досягає до 0,5 0,8 метрів, а де-не-де й до 3,5 4,5 метрів, і торф, як біотичний ресурс, є продуктом анаеробного розкладу органічної речовини рослин мікроорганізмами, який містить ряд вуглеводів різної природи, гумінові кислоти, амінокислоти, мінеральні елементи і вітаміни групи В.

В статті вказується, що екологічний стан водойм, в яких вирощується риба помірно покращується. Серед низки чинників, які впливають на ріст і якість риби, слід виділити умови середовища. Наукові дослідження, що проводяться на ставах рибдільниці “Великий Любінь” Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук, служать позитивним джерелом для життя рибних біотичних ресурсів ставів.

Повноцінне вирощування риби вимагає регулярно проводити аналіз води в річці і в ставках, щоб вчасно ліквідовувати негативні показники, щоб водні біотичні ресурси плідно розвивалися, а також володіти матеріалами про наявний грунтдна. Річка Верещиця володіє місцями, де можна вирощувати рідкісні види риб, вибагливі до умов життя. Це саме і стосується форелі.

Стаття торкається питання пасовищного методу, розвитку кормової бази ставів при вирощуванні риби, і характеристики їх видів. Дано опис основних водойм якими є: р. Верещиця, Дроздовицький став, Черлянський став, Великолюбінський став і ін., в яких вилов риби кожного року становить приблизно 679 тонн, в тому числі коропа 612 тонн.

Реалізовується риби за рік приблизно 432 тонни, в тому числі коропа 330 тонн. Але дані стави можуть продукувати значну кількість риби.

Певну увагу приділено равликам (Helixpomatia), що водяться на всій території басейну річки Верещиці, описано дослідження життєвих умов його та розмноження, що починається з третього року життя. М'ясо виноградних равликів (слимаків) (Helixpomatia) популярне у Європі і завойовують світ. За таким самим планом описані і жаби (Bufonidae), які водяться на всій території басейну, де найбільше видів і кількість їх нараховується у даному типі ландшафту.

Певне значення як біотичний ресурс мають лікарські рослини і гриби. З лікарських рослин найбільше поширені: Кропива жалка (Urticaurens L.), пижмо звичайне (Tanacetumvulgare L.), кмин звичайний (Carumcarvi L.), золототисячник звичайний (Centauriumeruthrea Rafn.), цикорій дикий (CichoriumintubusL.). дано перелік поширення грибів.

Значна відмінність у структурі земельного фонду басейну р. Верещиці спричинена, насамперед різноманітністю ландшафтних систем (ЛС). Найбільшого антропогенного впливу зазнають ландшафтні системи Опільського і Передкарпатського типів.

В статті дано опис сільськогосподарських угідь, де перевага належить рослинництву і спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення валового збору зернових (22,3 ц/га), цукрових буряків (фабричних) (204 ц/га), картоплі (167 ц/га), з продукції тваринництва: виробництва м'яса і яєць.

Городоцько-Щирецькі ландшафти багаті і розвитком бджільництва, де виявлено по три, чотири невеликі приватні пасіки в кожному селі.

Докладно описано і охарактеризовано мисливське господарство Городоцької райради Українського товариства мисливців та рибалок Львівської області, та частина мисливського господарства “Верещиця” виробничого акціонерного товариства “Львівський обласний рибний комбінат”. На території господарств зустрічаються 52 види мисливських звірів і птахів, з яких використовуються біля 20, решта малочисельні.

Описані кліматичні умови території середньої частини р. Верещиці, вказують на позитивний вплив для проживання тварин, в тому числі і мисливських. Мисливська фауна середньої частини р. Верещиці представлена 50 видами мисливських звірів і птахів, з яких використовуються близько 20.

В статті дано рекомендації щодо охорони природи, зокрема риби, як цінного продукту. Велике значення для рибних ресурсів річки Верещиці та її басейну відіграє її рослинність та рослинність ставків.

Описана територія Городоцько-Щирецьких ландшафтів є ідеальним складним взаємозв'язаним природним територіальним комплексом із структурою взаємозалежності абіотичних і біотичних ресурсів. Вони потребують ретельного підходу до використання і охорони, а господарства басейну річки Верещиці вимагають довгої і наполегливої праці для їх раціонального, господарського, економічного використання та екологічного догляду.

Література

1. Андрейко І. М. Природа Городоччини / І. М. Андрейко. Львів: ВНТЛ Класика, 2002. 52 с.

2. Божик В. Й. Пасовищна аквакультура/ В. Й. Бо-жик, В. І. Грех, М. А. Булатович // Сільський господар № 3-4 2002 р.

3. Грех В.І. Вплив сумішок комбікорму і торфу при згодовуванні їх коропу на його ріст і синтез білків у скелетних м'язах в умовах invitro / В.І. Грех, Н. А. Блага, Г М. Добрянська, В. Р. Шемчук, С. Б. Корнят, В. І. Гнатів, К. Б. Смолянінов // Науково технічний бюлетень. Львів: Інститут біології тварин, 2001. Випуск 1-2. С. 241-244.

4. Грех В. Рибні ресурси басейну річки Верещиці: використання, відтворення й охорона / В. Грех // ВісникЛьвів. ун-ту. Сер. геогр. 2009. Вип. 37. С. 164-176.

5. Грех В. І. Формування гідрохімічного стану природних вод Львівщини (на прикладіб асейну р. Верещиці) / В. І. Грех // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. “География”. Симферополь, 2011. Т. 24 (б3). № 3. С. 42-47.

6. Екологічний паспорт Львівської області. Львів, 2007. 146 с.

7. Желтов Ю. О. Методичні рекомендації з раціональної годівлі місцевими традиційними і нетрадиційними кормами при вирощуванні цьоголіток та товарного коропа за дволітнього циклу промислового рибництва / Ю. О. Желтов, І. І. Грициняк, М. Г. Муквич, М. А. Сидоров, М. К. Приймак, В. І. Грех. Київ: ІРГ УААН, 2006. 50 с.

8. Кражан С. А. Природна кормова база вирощувальних та нагульних ставів і шляхи їхпокращення (методичні рекомедації) / С. А. Кражан, Т. Г. Литвинова. Київ: ІРГ УААН, 1997. 50 с.

9. Леонов С. В. Поширення, структура популяцій і біологія розмноження кримських молюсків роду Helix (Gastropoda, Pulmonata) / С. В. Леонов // Автореферат дисертаціїна здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. Сімферополь: Інформаційно-видавничий відділ Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, 2007. 20 с.

10. Почвоведение / Под ред. И. С. Кауричева. М.: Колос, 1982. 496 с.

11. Ясинчук Леся. Філе равлика замовляли? / Леся Ясинчук // Експрес. № 107. Львів, 2008. С. 12.

12. Звіт річний за 2000 рік Львівського відділення Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук. Великий Любінь, 2000. 102 с.

13. Звіт за 2001 рік Львівського відділення Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук. ВеликийЛюбінь, 2001. 102 с.

14. Ставоверибництво за редакцією члена кореспондента АН УРСР і ВАСГНІЛ проф. В. А. Мовчана // В. С. Просяний, С. І. Гриневич, Г. Й. Шпет, В. О. Кононов. К.: Вид-во УАС-ГН, 1960. 104 с.

15. Стратегія розвитку Городоцького району Львісь-коїобласті / Юрій Свірський, Юлія Бондаренко, Юрій Бондаренко, Оксана Марискевич, Ростислав Брусак, В'ячеслав Довбенко, Богдан Іличок. Львів: Сполом, 2005. 224 с.

16. Уловисті місця Городоччини. Путівник рибалки / Олександр Андрущишин. Львів, 2011. 57 с.

Размещено на Allbest.ru