Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Екологічна оцінка якості води р. Стир у місті Луцьку

Екологічна оцінка якості води р. Стир у місті Луцьку

Забруднення річок в Україні загалом та в містах Волинської області зокрема як актуальна проблема сьогодення. Принципи та підходи до оцінки якості поверхневих вод. Джерела забруднення р. Стир, рекомендації щодо покращення екологічного стану басейну.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2020
Размер файла 27,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічна оцінка якості води р. Стир у місті Луцьку

Проблему забруднення р. Стир недостатньо очищеними каналізаційними стічними водами від очисних споруд міста, що експлуатуються КП «Луцькводоканал» упродовж 2015-2016 рр., дуже широко обговорювали в засобах масової інформації, адже якість води характеризує відповідність хімічного складу й властивостей води вимогам конкретних водокористувачів. Так, вода р. Стир використовується для задоволення господарсько-побутових, виробничо - технічних потреб, але вона не застосовується в господарсько-питному водопостачанні міста, оскільки для цього використовуються підземні води.

Із плином часу місто розвивається, зростає кількість населення, відбувається трансформація природних ландшафтів унаслідок щільної забудови, асфальтування території, спорудження й експлуатації промислово-комунальних об'єктів, крупних водозаборів підземних вод. Це, насамперед, створює значний техногенний тиск на водні об'єкти міста, змінюючи їх гідрологічний режим і якість води. Наразі найбільшою проблемою міста все ж таки залишається забруднення поверхневих вод також зливовими стоками дощових та талих вод. У зв'язку з відсутністю централізованої дощової каналізаційної мережі й очисних споруд дощових і талих вод усі вони потрапляють у відкриті водні об'єкти міста. Лише окремі підприємства обладнані очисними спорудами дощових стоків, хоча технологічні схеми їх очистки на сьогодні досить примітивні.

Заслуговує на увагу й те, що в останні роки значно зменшились обсяги надходження стічних вод на міські очисні споруди, оскільки деякі великі підприємства або припинили свою роботу загалом (ПП «Волвест-М», міський молокозавод, ВАТ «Спектр» та ін.), або їхні виробничі потужності значно скоротилися. Також треба відзначити, що міські каналізаційно-очисні споруди потребують проведення капітального ремонту наявних ступенів очистки й трубопроводів, реконструкції та розширення за рахунок будівництва другого каскаду біоставків. Очищення наявних біоставків не проводили з часу їх будівництва. На сьогодні вони значно замулені та дуже забруднені і є джерелом вторинного забруднення стічних вод, які після цього скидаються в р. Стир. У зв'язку з цим тема дослідження є актуальною й не викликає сумніву.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. Оцінку якості води з різних позицій виконано в низці наукових досліджень. Екологічну оцінку якості води річок Волинської області та їх картографічний аналіз подано в дослідженнях А.В. Яцика, І. В Гопчака [7]. Екологічну оцінку якості поверхневих вод р. Цир за категоріями здійснили О.О. Цьось [6], а р. Стохід - М.В. Боярин, І. М. Нетробчук [1]. Результати оцінки екологічного стану басейну р. Стрипа й заходи щодо його поліпшення розглянуто в праці О.А. Караїм, І. М. Панасюк [2]. Дослідження динаміки забруднення води р. Стир у місті Луцьку проведено Я.О. Мольчаком [4], Нетробчук І. М. [5]. З огляду на вищесказане випливає, що проблема забруднення поверхневих вод у м. Луцьку, зокрема р. Стир, є сьогодні дуже важливою. Отже, виникла необхідність подальшого проведення дослідження екологічної оцінки якості води р. Стир у м. Луцьку.

Мета та завдання дослідження. Мета статті - оцінка якості води р. Стир у м. Луцьку та аналіз динаміки змін за період 2007-2016 рр., а також установлення джерел її забруднення. У процесі дослідження виконували такі завдання: систематизувати вихідні гідрохімічні, гідрофізичні матеріали в пунктах спостережень, ураховуючи терміни відбору проб, просторовий і часовий розподіли показників; виконати екологічну оцінку якості води р. Стир за середніми та найгіршими величинами згідно з наявною методикою; проаналізувати динаміку змін якості води в часовому й просторовому розрізі; виявити джерела забруднення води р. Стир.

Матеріали та методи дослідження. Вихідними матеріалами слугувала інформація відділу гідрології Волинського обласного центру з гідрометеорології, отримана за спостереженнями на двох гідрологічних постах: р. Стир - м. Луцьк (1 км вище від міста) та р. Стир - м. Луцьк (1,5 км нижче від міста) за період 2007-2016 рр. Для дослідження використано комплексний і системний підхід, зокрема статистичний, порівняльно-описовий методи.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Луцьк розміщений на першій надзаплавній (правій і лівій) терасі та прилеглій до р. Стир місцевості. Основна частина Луцька, у т. ч. й центр міста, лежить на правому березі р. Стир. У межах міста р. Стир приймає притоки - малі річки Сапалаївку, Жидувку, Омеляник. Їхні басейни майже повністю входять у межі міста. Характеристику р. Стир та її приток на території міста Луцьк знаходимо в роботі [4].

Екологічну оцінку якості води р. Стир у м. Луцьку виконано відповідно до «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» [3]. Вона ґрунтується на визначенні середніх і найгірших величин показників трьох блоків: індекс компонентів сольового складу води (ІА), індекс еколого-санітарних критеріїв (ІВ) й індекс умісту специфічних речовин токсичної дії (ІС). Вони віддзеркалюють широкий спектр гідрофізичних, гідрохімічних, гідробіологічних та інших показників водних екосистем. Інтегральний екологічний індекс (ІЕ) обчислюють як середнє суми значень трьох блокових індексів. На основі значень блокових й інтегрального індексів визначаються приналежність вод до певного класу та категорії якості води за екологічною класифікацією (табл. 1).

Як видно з розрахунків, усереднене багаторічне значення індексів блоку компонентів сольового складу ІА за середніми величинами в обох пунктах спостереження за період (2007-2016 рр.) становило 1,1 та визначило води р. Стир 1 категорією І класом якості («відмінні» за їхнім природним станом, «дуже чисті» за ступенем чистоти). Потрібно відзначити, що за багаторічну просторово - часову динаміку в обох пунктах спостереження показник ІА збільшився до 1,3 у 2014 р. та 2016 р. й охарактеризував води також 1 (2) субкатегорією якості води («відмінні», «дуже чисті» з тенденцією наближення до категорії «дуже добрих», «чистих»). Водночас у пункті спостереження 1,5 км нижче від міста у 2016 р. фіксували значення ІА (1,6), що віднесло води до 2 категорії ІІ класу якості («дуже добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти).

Значення блокового та екологічного індексів за категоріями якості води р. Стир у м. Луцьку за матеріалами спостережень 2007-2016 рр.

Назва створу

Рік

Значення блокового індексу, Ід

Категорія якості води

Значення

блокового індексу, ІВ

Категорія якості води

Значення

блокового індексу, ІС

Категорія якості води

Значення

екологічного індексу,

ІЕ

Категорія якості води

р. Стир - м. Луцьк (1 км вище від міста)

2007

1

1

3,5

3

1,7

2

2

2

1,3

1

3,8

4

1,7

2

2,3

2

2008

1

1

3,6

4

2

2

2,2

2

1

1

4

4

2,5

2

2,5

2

2009

1

1

3,1

3

2,5

2

2,2

2

1,3

1

4

4

2,8

3

2,7

3

2010

1

1

3,5

3

2

2

2,2

2

1,6

2

3,8

4

2,5

2

2,7

3

2011

1

1

3,2

3

1,5

1

1,6

2

1

1

3,8

4

2

2

2,3

2

2012

1

1

3,1

3

1,5

1

1,9

2

1,6

2

3,6

4

1,5

1

2,3

2

2013

1

1

3,4

3

2

2

2,1

2

1

1

3,7

4

2,5

2

2,4

2

2014

1,3

1

3,1

3

1,5

1

2

2

1,3

1

3,6

4

1,5

1

2,2

2

2015

1

1

3,4

3

1,5

1

2

2

1

1

3,5

3

2,5

2

2,3

2

2016

1,3

1

3,6

4

1,5

1

1,8

2

1,6

2

4,1

4

2,5

2

2,8

3

Середнє

1,1

1

3,4

3

1,7

2

2

2

1,3

1

3,8

4

2,2

2

2,5

2

р. Стир - м. Луцьк (1,5 км нижче міста)

2007

1

І

3,7

4

1,8

2

2,2

2

1,6

2

4,5

4

2,1

2

2,8

3

2008

1

1

2,6

3

3,2

3

2,3

2

1

1

4,2

4

4

4

3,1

3

2009

1

1

3,8

4

3,1

3

2,7

3

1,3

1

4,2

4

3,6

4

3,0

3

2010

1,3

1

3,8

4

2,2

2

2,4

2

1,6

2

4

4

2,4

2

2,7

3

2011

1

1

3,4

3

2,5

2

2,3

2

1,3

1

4,2

4

2,7

3

2,8

3

2012

1

1

3,9

4

2,2

2

2,4

2

1,3

1

4

4

2,2

2

2,5

2

2013

1

1

3,6

4

3

3

2,5

2

1

1

5

5

3,2

3

3,1

3

2014

1,3

1

3,1

3

2,2

2

2,2

2

1,6

2

4,2

4

2,2

2

2,6

3

2015

1

1

3,5

3

3

3

2,5

2

1,3

1

4,5

4

3,5

3

3,1

3

2016

1,6

2

3,6

4

2,5

2

2,6

3

1,6

2

4,6

5

2,7

3

3

3

Середнє

1,1

1

3,5

3

2,6

3

2,4

2

1,5

1

4,3

4

2,8

3

2,8

3

забруднення річка басейн екологічний

За найгіршими величинами усереднене багаторічне значення ІА в обох пунктах спостереження становило 1,3 та 1,5, що є підставою, аби віднести води р. Стир до 1 категорії та субкатегорії 1 (2) 1 класу якості («відмінні», «дуже чисті» води з тенденцією наближення до категорії «дуже добрих», «чистих»). Крім того, у просторово-часовій динаміці значення ІА (1,6) за найгіршими величинами в обох пунктах спостереження фіксували у 2010, 2016 рр. і визначили води р. Стир 2 категорією ІІ класу якості («дуже добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти). Така сама категорія і клас якості води спостерігались у пункті 1 км вище від міста у 2012 р. та 1,5 км нижче від міста у 2007; 2014 рр. Узагальнена еколого-санітарна характеристика показників ІВ (3,4-3,5) за багаторічний період за середніми величинами дала підставу оцінити води р. Стир на обох пунктах спостереження 3 категорією ІІ класу («добрі» за їхнім природним станом, «досить чисті» за ступенем чистоти). Що стосується найгірших величин, то води р. Стир в обох пунктах спостереження за середніми величинами ІВ (3,8 та 4,3) належали до 4 категорії ІІІ класу якості води («задовільні», «досить добрі» за їхнім природним станом, «слабко забруднені» за ступенем чистоти), змінюючись у субкатегоріях від 4 (3) до 4 (5).

У просторово-часовій динаміці за досліджуваний період значення блокового індексу еколого - санітарних показників (ІВ) у пункті 1 км вище від міста за середніми величинами коливались у межах від 3,1 (2009; 2012; 2014 рр.) до 3,6 (2008; 2016 рр.) та характеризували води 3 категорією ІІ класу («добрі», «досить чисті») і 4 категорією ІІІ класу якості води («задовільні», «слабко забруднені»). Водночас за найгіршими величинами значення ІВ змінювалися від 3,5 (2015 р.) до 4,1 (2016 р.) та визначили якість води 3 й 4 категорією ІІ та ІІІ класів якості («добрі», «задовільні», «досить добрі» за їхнім природним станом, «досить чисті», «слабко забруднені» за ступенем чистоти). Значення ІВ у пункті 1,5 км нижче міста за середніми величинами коливались у діапазоні від 2,6 (2008 р.) до 3,9 (2012 р.) та охарактеризували води 3 і 4 категоріями ІІ та ІІІ класів якості води, а за найгіршими величинами - від 4 (2010; 2012) до 4,6 (2016 р.) та 5 (2013 р.) та відзначали води р. Стир 4 і 5 категоріями ІІІ класу якості («задовільні», «досить добрі», «посередні» за їхнім природним станом, «слабко забруднені», «помірно забруднені» за ступенем чистоти) [3].

Середнє значення індексу специфічних речовин токсичної дії ІС за багаторічний період на ділянці 1 км вище від міста за середніми (1,7) і найгіршими (2,2) величинами характеризували якість води р. Стир 2 категорією ІІ класу якості («добрі», «дуже добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти). На ділянці спостереження 1,5 км нижче міста багаторічне середнє значення ІС за середніми (2,6) і найгіршими (2,8) величинами віднесли води р. Стир до 3 категорії ІІ класу («добрі» за їхнім природним станом, «досить чисті» за ступенем чистоти).

Згідно з аналізом багаторічної просторово-часової динаміки значення індексу специфічних речовин токсичної дії за середніми величинами в пункті 1 км вище від міста коливались у межах від 1,5 до 2,5 (2009 р.) і води р. Стир характеризувалися 1 й 2 категоріями І та ІІ класів якості («відмінні» «дуже добрі» за їхнім природним станом, «дуже чисті», «чисті» за ступенем чистоти), змінюючись у субкатегоріях від 1 (2) до 2 (3). За найгіршими величинами значення ІС змінювались у діапазоні від 2,5 (2012; 2014 рр.) до 2,8 (2009 р.) та визначили води р. Стир 1 і 3 категоріями І та ІІ класів якості («відмінні», «добрі» за їхнім природним станом, «дуже чисті», «досить чисті» за ступенем чистоти).

У пункті 1,5 км нижче від міста за досліджуваний період спостерігали вищі значення ІС як за середніми, так і за найгіршими величинами, порівняно з пунктом 1 км вище від міста. Так, за середніми величинами вони перебували в межах від 1,8 (2007 р.) до 3,2 (2008 р.) та характеризували води р. Стир 2 і 3 категоріями ІІ класу якості («дуже добрі», «добрі» за їхнім природним станом, «чисті», «досить чисті» за ступенем чистоти). За найгіршими величинами значення ІС коливалось у діапазоні від 2,1 (2007 р.) до 3,6 (2009 р.) та 4 (2008 р.). Це дало підставу віднести води до 2 і 4 категорій ІІ і ІІІ класів якості («дуже добрі», «досить добрі» за їхнім природним станом, «чисті», «слабко забруднені» за ступенем чистоти) [3].

Усереднене значення екологічного індексу якості води ІЕ за 10-річний період в обох пунктах спостереження за середніми величинами становило 2 і 2,4, що дало підставу віднести води р. Стир до 1 категорії ІІ класу якості («дуже добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти). За найгіршими величинами в обох пунктах спостереження усереднене значення ІЕ становило 2,5 і 2,8 та визначило води р. Стир 2 і 3 категоріями ІІ класу якості («дуже добрі», «добрі» за їхнім природним станом, «чисті», «досить чисті» за ступенем чистоти»). У часовому зрізі за значеннями екологічних індексів за середніми величинами в пункті 1 км вище від міста якість води р. Стир коливалася від 1,6 (2011 р.) до 2,2 (2008-2010 рр.), тобто визначалася 2 категорією ІІ класу якості води. За найгіршими величинами екологічні індекси змінювалась у діапазоні від 2,2 (2014 р.) до 2,8 (2016 р.), тобто від 2 до 3 категорій ІІ класу якості води.

Отже, якість води за середніми та найгіршими величинами за досліджуваний період у пункті 1 км вище від міста характеризувалася стабільністю, а отже, відповідала 2 категорії. Водночас у 2009-2010 рр. та 2016 р. якість води за найгіршими величинами оцінено 3 категорією. Також установлено, що на якість води р. Стир у пункті вище від міста впливає забруднення ЖКП «Млинівське», що потрапляють із р. Іква та ДКП «Дубнівське», а також стічні води, які переносяться з Львівської області - КП «Радехівське ВКГ» (через р. Острівка) і КП «Бродиводоканал» (через р. Бовдурка). Значення екологічних індексів якості води за багаторічний період у пункті 1,5 км нижче від міста за середніми величинами змінювалися від 2,2 (2007 р.; 2014 р.) до 2,6 (2016 р.) та 2,7 (2009 р.), тобто води р. Стир належали 2 і 3 категорій ІІ класу якості води. За найгіршими величинами значення ІЕ перебували в межах від 2,5 (2012 р.) до 3,1 (2008 р.; 2013 р.; 2015 р.), тобто якість води змінювалася від 2 до 3 категорій ІІ класу [3].

Отже, якість води за середніми величинами за досліджуваний період у пункті 1,5 км нижче від міста також характеризувалася стабільністю, тобто відповідала 2 категорії, окрім 2009 та 2016 рр., коли її оцінено 3 категорією. За найгіршими величинами теж спостерігали стабільність, тобто 3 категорія якості води, хоча 2 категорію якості води фіксували у 2012 р.

Ураховуючи вищепроведений аналіз за багаторічний період, у просторовому відношенні ми спостерігали тенденцію до погіршення значень трьох блокових та екологічного індексів якості води р. Стир у пункті спостереження 1,5 км нижче від міста Луцька. Це зумовлено тим, що, протікаючи через територію м. Луцьк, води забруднюються внаслідок скиду неочищених поверхневих стоків із території міста (у т. ч. й із промислових майданчиків) у рр. Сапалаївку і Жидувку, стічних вод з очисних споруд Гнідавського цукрового заводу в р. Чорногузку, а також інтенсивного рибогосподарського використання й скиду неочищених поверхневих стоків у р. Омеляник. Важливо зазначити, що на виході р. Стир із міста розміщується місце скиду очищених стічних вод із МКОС. Саме скид цих недостатньо очищених стічних вод і спричинює найбільше забруднення річки.

У зв'язку з цим для покращення екологічного стану р. Стир у м. Луцьку потрібно, передусім, розчистити русло річки від перестійних дерев на ділянці від моста в с. Рокині до с. Липляни; провести реконструкцію та модернізацію комунальних каналізаційно - очисних споруд; увести в експлуатацію систем водопостачання із замкнутим циклом, оборотні системи виробничого водопостачання, провести модернізацію очисних пристроїв стічних вод; будівництво локальних очисних споруд поверхневих стоків; установлення допустимих скидів у міську дощову каналізацію за допомогою впровадження «Правил приймання поверхневого стоку в Луцьку міську дощову каналізацію».

Висновки та перспективи подальших досліджень. На підставі проведеного дослідження можна стверджувати, що за значеннями усередненого індексу забруднення компонентами сольового складу води р. Стир у м. Луцьку належали до першого класу якості («відміні», «дуже чисті»), індексу еколого-санітарних показників - до другого й третього класів якості («добрі», «задовільні», «чисті», «забруднені»), індексу специфічних речовин токсичної дії - до другого класу якості («добрі», «чисті»). За усередненою величиною інтегрального екологічного індексу води р. Стир у м. Луцьку за середніми та найгіршими величинами належали до другого класу якості («добрі» за їхнім природним станом, «чисті» за ступенем чистоти). Екологічна оцінка якості води річок важлива для узагальнення інформації про екологічний стан водних об'єктів, прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих водоохоронних рекомендацій для прийняття відповідних управлінських рішень у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Усе це окреслює перспективу подальших досліджень басейну річок Волинської області.

Джерела та література

1. Боярин М.В. Екологічний стан поверхневих вод басейну річки Стохід / М.В. Боярин, І. М. Нетробчук // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. - №3-4 (28). - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2017. - С. 120-129.

2. Караїм О.А. Оцінка екологічного стану басейну річки Стрипа та заходи щодо його поліпшення / О.А. Караїм, І. М. Панасюк // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. - №3-4. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2015. - С. 89-95.

3. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Оксіюк та ін. - Київ: Символ-Т, 1998. - 28 с.

4. Мольчак Я.О. Луцьк: сучасний екологічний стан та проблеми: монографія / Я.О. Мольчак, В.О. Фесюк, О.Ф. Картава. - Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2003. - 464 с.

5. Нетробчук І. М. Динаміка змін якості води річки Стир у місті Луцьку / І. М. Нетробчук, М.В. Боярин // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Серія: Географічні науки. - Луцьк: Волин. нац. ун-т. ім. Лесі Українки, 2012. - №9. - С. 166-171.

6. Цьось О.О. Екологічна оцінка якості поверхневих вод річки Цир за категоріями / О.О. Цьось // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. - №1-2 (27). - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2017. - С. 71-76.

0. Яцик А.В. Екологічна оцінка якості основних річкових басейнів Волинської області / А.В. Яцик, О.В. Гопчак // Водне господарство України. - 2005. - №5. - С. 13-17.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження якості води в басейні річки Стир

    Теоретичні основи дослідження якості води в річках, якість води та фактори, що її формують. Хімічний склад річкових вод, джерела та шляхи надходження забруднюючих речовин, вплив забруднень на екосистему річки. Методика дослідження якості води в річці.

    курсовая работа [147,7 K], добавлен 06.10.2012

  • Дослідження екологічного стану р. Либідь за методом біотестування

    Характеристика екологічного стану малих річок України. Види та джерела забруднення поверхневих вод, принципи їх охорони. Дослідження екологічного стану р. Либідь за фізико-хімічними показниками. Визначення рівня токсичності води методом біотестування.

    курсовая работа [971,8 K], добавлен 02.04.2014

  • Екологічна оцінка якості річкових вод басейну Західного Бугу в межах Львівської області

    Оцінка сучасного стану управління водними ресурсами басейну Західного Бугу в межах Львівської області. Визначення впливу антропогенних факторів на екологічний стан басейну. Рекомендації щодо оптимізації екологічного моніторингу в басейні р. Західний Буг.

    дипломная работа [415,1 K], добавлен 13.05.2015

  • Звіт проведення експрес-аудиту екологічного менеджменту на Ладижинському заводі біо- та ферментних препаратів "Ензим"

    Основні принципи екологічної політики підприємства. Нормативно-правова база проведення екологічного аудиту. Заходи з попередження забруднення навколишнього середовища на підприємстві. Оцінка стану поверхневих вод, водоспоживання та якості стічних вод.

    курсовая работа [5,0 M], добавлен 03.10.2015

  • Управління якістю поверхневих водойм на прикладі басейну річки Ворскла

    Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011

  • Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

    Фізико-географічна характеристика басейну річки Рудка. Умови формування поверхневого стоку. Гідрологічний режим річки. Природно-заповідні території Волинської області. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки. Основні джерела забруднення річки.

    дипломная работа [192,7 K], добавлен 01.11.2010

  • Екологічна оцінка стану водних ресурсів басейну річки Устя Рівненської області

    Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008

  • Ефективність заходів по покращенню якості води

    Екологічна характеристика "Житомирського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" та дослідження стану забруднення довкілля. Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об’єкті.

    курсовая работа [310,5 K], добавлен 01.11.2010

  • Аналіз якості питної води міста Херсон

    Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.

    курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012

  • Річка Удай

    Загальні відомості про річку, її довжина та живлення. Сучасний стан річки, найболючіші проблеми погіршення екологічного стану. Забруднення річки, екологічна оцінка якості поверхневих вод. Притоки та населені пункти річки, природоохоронні території.

    презентация [3,5 M], добавлен 28.12.2012

  • Аналіз сучасного екологічного стану Джарилгацької затоки Чорного моря

    Загальна характеристика антропогенного впливу на екологічний стан Джарилгацької затоки. Джерела забруднення води. Природні негативні зміни акваторії та берегів затоки. Методи покращення екологічної ситуації. Оцінка впливу рисосіяння на стан води.

    дипломная работа [354,0 K], добавлен 16.09.2014

  • Метод оцінки екологічного стану ґрунту з використанням FUZZY-технологій

    Розробка методу оцінки екологічного стану ґрунту на основі fuzzy-теорії за виміряними значеннями концентрацій важких металів, що дає змогу вибору місця видобування екологічно чистої води. Забруднення ґрунтів важкими металами. Шкала оцінки стану ґрунтів.

    статья [1,3 M], добавлен 05.08.2013

  • Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману

    Визначення екологічної оцінки стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність лікувальних процедур. Аналіз фізико-хімічного складу. Рекомендації щодо покращення екологічного стану. Розрахунок коефіцієнтів кореляції між металами.

    дипломная работа [685,3 K], добавлен 20.09.2009

  • Формування якості та захисту поверхневих вод

    Характеристика поверхневих вод, основних типів і джерел їх забруднення. Аналіз процесів формування якості поверхневих вод. Самоочищення водних об'єктів. Зменшення зовнішнього впливу на поверхневі водні об'єкти. Інтенсифікація внутріводоймових процесів.

    курсовая работа [186,4 K], добавлен 25.09.2010

  • Водні ресурси та екосистеми України

    Основні джерела прісної води на території України. Основні причини забруднення поверхневих вод України. Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок та організація управління охороною і використанням та відтворенням водних ресурсів.

    контрольная работа [23,8 K], добавлен 12.06.2011

  • Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення

    Суть і основні характеристики водних ресурсів, їх забруднювачі та загальне екологічне становище. Характеристика методів очищення стічних вод. Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району, покращення питної води.

    дипломная работа [379,2 K], добавлен 01.11.2010

  • Вплив антропогенного забруднення на екосистеми Харківської області

    Загальне оцінювання природних умов Харківської області. Основні об’єкти антропогенного забруднення. Загальне оцінювання екологічного стану. Земельні ресурси та ґрунти, стан поверхневих вод, зелених насаджень та підземної гідросфери Харківської області.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 14.03.2012

  • Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення

    Джерела забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь. Методика відбору проб. Загальна оцінка забруднення ґрунтів України. Заходи щодо охорони ґрунтів сільськогосподарського призначення. Попередження виснаження ґрунтів і підвищення врожайності культур.

    курсовая работа [164,7 K], добавлен 31.01.2014

  • Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища

    Природоохоронна діяльність; система спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів. Сучасний стан поверхневих вод р. Південний Буг, Сандракського водосховища: джерела і види забруднення; моніторинг і контролювання якості водного середовища.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 02.02.2011

  • Екологічні проблеми мегаполісів та їх вирішення

    Основні проблеми та наслідки виникнення мегаполісів. Джерела забруднення атмосфери, питної води міста. Наслідки надмірного використання штучного світла. Причини зниження кількості та погіршення якості зелених зон. Екологічна ситуація великих міст України.

    контрольная работа [28,3 K], добавлен 15.05.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены