Таксономічна структура і стан вуличних насаджень міста Херсон

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Невід'ємною частиною благоустрою сучасного міста є його зелені насадження. Деревні та чагарникові насадження міської забудови складають парки, сквери, бульвари, алейні насадження вздовж автодоріг, внутрішньоквартальне озеленення. Деревні насадження є одним із найважливіших довговічних елементів озеленення, які прикрашають населені пункти. Окрім декоративної функції, зелені насадження беруть участь у формуванні міського середовища, створюють особливі мікрокліматичні та санітарно-гігієнічні умови (Boikoetal., 2017, 2018; Kravchuk, Ryzhikov, 2011;Kokhnoetal.,1983).

Під найбільший антропогенний прес потрапляють деревні насадження вздовж вулиць та автомагістралей (Melnik, 2015; Melnik, Melnik, 2013; Sklyarenko, Bessonova, 2019; Boikoetal., 2019). За матеріалами Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Херсонській обл. за 2017 р., 84 % викидів в атмосферне повітря міста надходить від пересувних джерел забруднення (Rehionaolnareport..., 2018). Згідно зі статистичними даними, найбільшим забруднювачем міста є автотранспорт, а також залізничний, авіаційний та водний транспорт. Загальний стан забруднення повітря оцінюють як високий, він зумовлений здебільшого підвищеним вмістом специфічних шкідливих речовин - фенолу, формальдегіду, оксиду азоту; з основних домішок - оксиду вуглецю і діоксиду азоту (Rehionaolnareport..., 2018). Згубний вплив полютантів позначається як на асиміляційних органах рослин, так і на загальному стані рослин зокрема. Тому дослідження дендрофлори лінійних насаджень автодоріг з високим антропогенним навантаженням, аналіз видового складу насаджень та їх санітарного стану, критичний аналіз асортименту та його придатності у використанні об'єктів спеціального призначення належать до актуальних проблем сучасного міста.

Об'єктом дослідження є деревні рослини вуличних насаджень.

Предмет дослідження - таксономічна структура та загальний стан деревних рослин вуличних насаджень міста Херсон.

Метою нашого дослідження є встановлення таксономічної структури та загального стану деревних рослин вуличних насаджень міста Херсон.

Відповідно до мети, ми визначили завдання роботи:

1) встановлення видового складу та таксономічної структури деревних рослин вуличних насаджень території дослідження;

2) дослідження загального стану рослин;

3) встановлення видів домінантів досліджених насаджень, їх відповідність умовам росту;

4) виявлення найбільш життєздатних порід для цих умов росту.

Знання сучасного стану та таксономічного складу міських зелених насаджень і, безумовно, пристосування рослин до умов місцезростання в урбанізованому середовищі є однією з важливих передумов успішного вирішення комплексу питань, пов'язаних із формуванням міського ландшафту, і поліпшення його еколого-естетичної цінності. Їх оновлення та реконструкція є одними зі шляхів до виконання рослинами екологічної, санітарно-гігієнічної та естетичної функцій, що загалом забезпечить сталий розвиток Херсону та поліпшить умови проживання населення.

Матеріали та методи дослідження. Матеріалами для написання роботи були власні спостереження, виконані протягом 2018-2019 рр. маршрутним методом на головних магістралях та вулицях Херсона. Загальна довжина обстежених вулиць становить близько 28,9 км, площа насаджень - 54,9 га. Ми докладно обстежили 8 автодоріг з найбільш напруженим автомобільним рухом (рис. 1).

Рис. 1

деревний урбанізований озеленення

Камеральну обробку зразків деревних рослин виконували за загальноприйнятою методикою ботанічних досліджень. Латинські назви рослин навели за чекліс- том (Mosyakin&Fedoronchuk, 1999), українські назви - за визначником (Determinant..., 1987) та М. А. Кохном (Kokhno, 2001, 2005).

Загальний стан рослин визначали за п'ятибальною шкалою С.І. Кузнєцова зі співавторами (Kuznetsovetal., 1998), де: в 5 балів оцінювали дерева без пригніченого росту з повноцінною листковою поверхнею; 4 бали надали деревам із ростом, що загалом відповідають нормі й мають близько 20-25 % недіючої поверхні; 3 бали - деревам з ослабленим ростом, які мають близько 50 % недіючої листкової поверхні; 2 бали - деревам із пригніченим ростом, приріст поточного року майже відсутній, мають 75-80 % недіючої листкової поверхні; 1 бал - мертві та всихаючі, без поточного приросту дерева з 100 % недіючою листковою поверхнею (Kuznetsovetal., 1998, Shepelyuk, 2017).

Результати дослідження. За результатами наших досліджень в одно- та дворядних насадженнях вздовж проїжджої частини вулиць Херсона було виявлено 59 видів деревних рослин, 3 культивари та 3 форми. У таксономічній структурі представленої дендрофлори за кількістю видів переважає відділ Magnoliophyta (55 види, 93,2 %). Відділ Pinophyta представлений лише чотирма видами (6,8 %). Провідними родинами дендрофлори проспектів є RosaceaeJuss. (7 видів), що становить 11,9 % від загальної кількості видів та SalicaceaeLindl. (6 видів, 10,2 %), OleaceaeLindl. (5 видів, 8,5 %), Acera- ceaeJuss. (4 види, 6,8 %), FabaceaeLindl. (4 види, 6,8 %) та CupressaceaeBartl. (3 види, 5,1 %) (рис. 2). Зазначені родини охоплюють 49,3 % видового складу дослідженої дендрофлори. Інші родини представлені одним або двома видами кожна.

Табл. 1

Рис. 2. Родинний спектр дендрофлори вуличних насаджень Херсона (числові значення вказують на кількість видів, якою представлена кожна родина)

За результатами проведених натурних обстежень встановлено, що кількісно переважають у досліджених насадженнях Platanus orientalis, Acer platanoides, A. pseudoplatanus, Morus nigra, Robinia pseudoacacia, Po- pulusalba, Populusitalica, Fraxinusexcelsior, Catalpa speciosa(таблиця).

Встановлено, що більшість деревних рослин (платани, клен ясенелистий, катальпа, софора), які досягли пристигаючого віку, мають широкорозкидисті крони. Часто це заважає руху транспорту, що суперечить Державним будівельним нормам України (Statebuildingnorms..., 2018). Отже, більшість з них потребують санітарної обрізки.

З аналізу загального стану деревних рослин видно, що більшість видів рослин оцінили балом 4 та 5, що дає їм змогу ефективно виконувати фітомеліоративну та декоративну функції (Levon, 1999). Панівними породами вздовж автодоріг є Platanusorientalis, Populusitalica, Acerplatanoides, Populusalba, Robiniapseudoacacia, Acernegundo, Morus nigra, Fraxinusexcelsior, Ulmuslaevis (див. таблиця). Перші два види часто суховерхівкують, мають сухі гілки, кореневі відростки, тріщини та дупла. Також у Херсоні тополі часто підлягають кронуванню, що передбачає їх подальшу заміну новими екземплярами дерев. Однак рослини, кроновані 8-10 років тому, так і залишились рости. Функціональність та декоративність таких рослин і насаджень загалом, знижена. Acernegundo, який є досить стійким до полютантів у повітрі, останнім часом сильно ушкоджується HyphantriacuneaDrury, часто цілі гілки скелетуються та затягуються павутинням. Окремі екземпляри 2017 р. були пошкоджені цим шкідником на 60-100 %.

Acerplatanoides, A. saccharinum, A. pseudoplatanus, Tiliacordata, Catalpa speciosaна вулицях Олексан- дрівській, Перекопській, Стрітенській часто мають некрозні плями та опіки листя, передчасне засихання та опадання листя. Листкові пластини Populusitalicaта P. albaкожного року уражаються іржею, гілки та стовбури - дереворуйнівними грибами (Воіко, 2016; Ogorodnikov, 1993).

Попри надзвичайно складні екологічні умови, догляд за деревними рослинами потрібно забезпечити регулярний та ретельний. Потрібно своєчасно видаляти сухостійні та фаутні дерева (Levon, 2004). Часто такі дерева або їх гілки падають на проїжджу частину, перешкоджаючи руху транспорту. Окрім того, вони є джерелом хвороб та шкідників. Видалення їх запобігає поширенню інфекції на сусідні здорові дерева.

Чагарники мало поширені в досліджених алейних насадженнях. Збіднений як їх видовий склад (див. таблиця), так і кількісне співвідношення з деревами. Часто їх насадження мають хаотичний характер. Майже не виявлено бордюрів та зелених стін, які доречно використовувати в лінійних насадженнях вздовж автомагістралей. Збільшення частки чагарникових насаджень завдяки створенню бордюрів та живоплотів дасть змогу посилити санітарно-гігієнічну функцію досліджених насаджень, а також надасть насадженням ошатності та доглянутості.

У результаті проведених досліджень встановлено, що у вуличних насадженнях вздовж основних автодоріг Херсона трапляється 59 видів деревних і чагарникових рослин, 3 культивари та 3 форми, які належать до 25 родин. Серед них найпоширеніші види родини RosaceaeJuss. (7 видів), що становить 11,9 % від загальної кількості видів, та SalicaceaeLindl. (6 видів, 10,2 %), OleaceaeLindl. (5 видів, 8,5 %), Acera- ceaeJuss. (4 види, 6,8 %), FabaceaeLindl. (4 види, 6,8 %) та CupressaceaeBartl. (3 види, 5,1 %). Вони охоплюють 49,3 % видового складу дендрофлори вуличних насаджень.

Література

1. Boiko, T. O., Dementieva, O. I., &Kotovska, Yu. S. (2019). Assessment of biological and ecological properties of woody lianasin the conditions of the city of Kherson. Scientific Bulletin of UNFU, 29(5), 31-35. https://doi.org/10.15421/40290506

2. Boiko, T., & Dementieva, О. (2018). The tree vegetation of the Kherson State Agrarian University Arboretum. Ukrainian journal of ecology, 8(2), 120-127. https://doi.org/10.15421/2018 318

3. Boiko, T. O. (2016). Non-communicable diseases and damages of tree plants of the Kherson. Scientific support for the rational use of the ecosystems in Southern Ukraine: Materials of the regional scientific-practical conference of teachers, young scientists, graduate students and students.

4. Boiko, T. O., Boiko, P. M., & Sichna, Yu. M. (2017). Winter hardiness and frost resistance of Albizia julibrissin Durazz in conditions of Kherson. Plant introduction, 4(76), 63-68. [In Ukrainian].

5. DBN.V. 2.3-5: 2018. (2018). State building norms of Ukraine. Streets and roads of settlements. Kyiv: Minregion.

6. Higher plants. (1987). Determinant of higher plants of Ukraine. Kyiv: Scientific thought. [In Russian].

7. Kherson region. (2018). Rehionaolna report on the state of the environment in the Kherson region in 2017. Retrieved from: https://menr. gov.ua/files/docs/Reg.report/2017/Херсонська регіон альна доповідь 2017.pdf

8. Kokhno, M. A. (2001). Catalog of dendroflora of Ukraine. Kyiv: Phi- tosotsiotsentr, 448 p.

9. Kokhno, M. А., et al. (1983). Dendroflora of cities of southern Ukraine. Ukrainian Botanical Journal, 40(5), 12-14.

10. Koxno, M. A., Trofymenko, N. M., & Parxomenko, L. (2005). Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and bushes. (Part 2). Kyiv: Fitosociocentr, 716 p. [In Ukrainian].

11. Kravchuk, L. A., & Ryzhikov, V. A. (2011). Structure, condition and stability of tree stands in planting along streets and roads in cities of Belarus. Nature use, 20, 81-89.

12. Kuznetsov, S. I., Levon, F. M, Pilipchuk, V. F., & Shumik, M. I. (1998). Ecological prerequisites for optimization of street plantations in Kiev. Questions of bioindication and ecology, 3, 57-64. Zaporozhye. [In Ukrainian].

13. Levon, F. M. (1999). Plants of cultural dendroflora in the anthropoge- nically transformant-walled environment. Bulletin of the State Nikita Botanical Garden, 79, 120-127. Yalta.

14. Levon, F. M. (2004). Biologic-ecological of a basis of creation of green plantings in conditions urbagenic and technogenic environments. Doctoral dissertation for agricultural sciences (06.03.01 - Forest Plantation and Phytomelioration). Lviv, 42 p.

15. Melnik, T. I. (2015). State street planting of central part of the city of Sumy. (Ser. Agronomy and Biology). Bulletin of Sumy NAU, 9(30), 221-226.

16. Melnik, T. I., & Melnik A. V. (2013). Species composition and quantitative participation of tree species in street plantations of Sumy city. (Ser. Forestry and ornamental horticulture). Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 187(3), 49-55.

17. Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. N. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv, 346 p.

18. Ogorodnikov, A. Ya. (1993). Methods of visual assessment of bioecological properties of woody plants in the settlements of the steppe zone. Itogi introduktsii rasteniy. Rostov-on-Don: RGU, pp. 50-58. [In Russian].

19. Shepelyuk, M. O. (2017). The dendroflora of Lutsk: formation, speciescomposition, biological and ecological peculiarities. Candidate dissertation for agricultural sciences (06.03.01 - Forest Plantation and Phytomelioration). Kyiv, 24 p. [In Ukrainian].

20. Sklyarenko, A. V., & Bessonova, V. P. (2019). Species diversity of tree plantations in industrial enterprise protective zones (Zapo- rizhzhya, Ukraine). Acta Biologica Sibirica, 5(1), 167-174.

Размещено на Allbest.ru